Название Стратегічне управління підприємством на прикладі Черкаської дирекції ВаТ Укртелеком
Количество страниц 111
ВУЗ Киевская национальная академия
Год сдачи 2009
Содержание Вступ 5
1.Теоретичні аспекти стратегічного управління фінансами підприємства
1.1. Еволюція підходів до передбачення майбутнього підприємств 7
1.2. Сутність стратегічної діяльності підприємства 20
1.3. Місце фінансової стратегії у стратегічному наборі підприємства 32
1.4. Роль аналізу, планування і прогнозування в системі стратегічного управління 42
1.4.1. Основні підходи до розуміння середовища організації
1.4.2. Мета та принципи стратегічного планування
Розділ 2. АНАЛІЗ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ЧЕРКАСЬКОЇ ДИРЕКЦІЇ ВАТ “УКРТЕЛЕКОМ”
2.1. Економіко-організаційна характеристика Черкаської дирекції ВАТ “Укртелеком”
2.2. Фінансовий аналіз Черкаської дирекції ВАТ “Укртелеком”
за 2004-2006 рр
2.3. Аналіз фінансової звітності Черкаської дирекції
ВАТ “Укртелеком” за 2004-2006 рр
2.4. Формування фінансової стратегії Черкаській дирекції
ВАТ “Укртелеком”
3. СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ В ГАЛУЗІ ЗВ'ЯЗКУ
3.1. Сучасний стан та перспективи розвитку галузі зв’язку
СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ В ГАЛУЗІ ЗВ'ЯЗКУ
3.2. Сучасний стан та перспективи розвитку галузі зв’язку
3.2. Особливості стратегії розвитку в галузі зв’язку
3.3. Загальна інформація про цифрову комутаційну систему
ДТС-3100, яку пропонується впровадити в дирекції
3.3.1.Послуги зв’язку в ДТС-3100
3.4. Розрахунок економічної ефективності та окупності
3.5. Розрахунок збільшення доходів за міжміські та міжнародні розмови
при введенні в експлуатацію ОПТС/АМТС типу ДТС-3100
3.6. Розрахунок достатності власних коштів
для будівництва АТС типа ДТС-3100
Література
ВИСНОВКИ
Додатки

ВСТУП

Перехід до нових для нашої країни ринкових відносин, від соціалістичного господарства до економіки ринково-підприємницького типу, викликав необхідність розробки нової системи управління. Здійснювані в Україні економічні реформи дозволять інтегрувати народне господарство нашої держави у світову економіку та зайняти в ній належне місце лише при виконанні двох головних умов: по-перше, в основу реформ повинні бути покладені принципи і механізми, які панують у світовому економічному співтоваристві; по-друге, при здійсненні реформ повинні бути враховані особливості попереднього розвитку і сучасного стану економіки країни, менталітет і поведінкові характеристики населення тощо.
Умови функціонування підприємств та організацій нині різко змінюються на макро- та мікроекономічному рівні. Навіть в умовах перехідної економіки, не кажучи вже про ринкову, неприйнятними стають жорстке адміністрування, традиційно “соціалістичні” методи планування на перспективу на основі досягнутого рівня та екстраполяційних моделей, орієнтація не на ринкові потреби, а лише на можливості виробництва.
Під впливом процесів реформування економіки в Україні поступово складається нова фінансова система, яка включає в себе різноманітні фінансові відносини, пов’язані з утворенням і використанням грошових ресурсів, а також сукупність фінансових установ країни.
Враховуючи, що за нинішніх умов фінанси розширили межі свого впливу, усе більш актуальним стає завдання розробки методів і прийомів ефективного використання обмежених фінансових ресурсів, інвестування коштів в активи чи проекти, що забезпечують доходи за допустимого ризику.
Завдання управління рухом фінансових ресурсів і фінансових відносин, які виникають між господарюючими суб’єктами виконує фінансовий менеджмент, який являє собою певну систему управління фінансовими ресурсами, яка включає процес розробки цілей управління фінансами підприємства або організації і здійснення впливу на них за допомогою методів, важелів і інструментів фінансового механізму.
Як відомо, до функцій фінансового менеджменту належать планування і прогнозування, організація, регулювання і координування, стимулювання, контроль і аудит. В свою чергу, планування і прогнозування фінансів насамперед пов’язане із прийняттям стратегічних рішень. Дослідження місця і ролі фінансової стратегії розвитку підприємства, проблем її інтеграції у стратегічний набір є завданням цієї роботи.
В Україні теорія і практика стратегічної діяльності та управління нею ще не зайняли належного місця. Очевидно, що в поточний момент більшості керівників підприємств сфера управління уявляється найскладнішою, оскільки керівники будь-якого рівня і профілю працюють довго та завзято, проте це не гарантує ні успіху, ні навіть виживання об’єкта їхнього керівництва.
Метою цієї роботи є:
• висвітлення актуальних теоретичних і практичних питань стратегічного управління фінансами підприємства;
• спроба розробити фінансову стратегію як основу для вибору альтернативи, яка зумовлює природу та напрямки організації фінансових стосунків як поза межами, так і в середині підприємства на прикладі “Укртелеком”.
Наостаннє зауважимо: незважаючи на те, що ідеї стратегічного управління поступово поширюються через літературу, семінари та конференції, елементи його вже опановуються деякими організаціями, знання щодо стратегічного управління ще не набули практичного застосування в повному обсязі. І головне тут — відсутність здібностей думати та керувати стратегічно. Натомість безліч часу витрачається на пошуки панацеї від скрутного становища підприємства в цілому, та фінансового становища зокрема.
Завданням даної роботи є осмислення теоретичних положень стратегічного управління як окремого, перспективного предмету дослідження та практичні прийоми розробки конкретного виду стратегії — фінансової.
Об’єкт дослідження — відкрите акціонерне товариство “Укртелеком” Черкаська дирекція.
Список литературы ВИСНОВКИ
Існує тісний зв’язок між минулим, сучасним і майбутнім станом ефективності діяльності підприємства — станом, що характеризує рівень отримуваного кінцевого результату діяльності підприємства і створених протягом певного періоду можливостей розвитку і можливостей занепаду. Зокрема, фінансовий стан підприємства у звітному періоді є наслідком реалізації сформованих у попередніх періодах можливостей розвитку і занепаду. А майбутні фінансові результати, їх рівень і якість закладаються на сучасному етапі функціонування підприємства.
Очевидно, що для ефективного ринкового господарювання істотне значення має встановлення оптимальної фінансової стійкості з певними параметрами для кожного конкретного підприємства. Ця проблема ні в теоретичному, ні в практичному планах у вітчизняній літературі ще не порушувалась. В Україні та в країнах СНД методологічні проблеми оцінки можливостей виживання (розвитку) підприємств взагалі не розроблені.
На наш погляд, визначення можливостей розвитку може базуватися на розробці концепції фінансової стійкості підприємства, що характеризується наявністю фінансових ресурсів, які є достатніми для розвитку конкурентоспроможного виробництва. При цьому для досягнення і підтримування фінансової стійкості є важливим не тільки абсолютний розмір прибутку, а й рівень щодо вкладеного капіталу або затрат, тобто рентабельність. З точки зору фінансової стійкості саме величина і динаміка рентабельності характеризує ступінь ділової активності підприємства та його фінансового благополуччя.
Оскільки ринкова трансформація економіки передбачає створення нового господарського механізму, то необхідно впроваджувати й новий фінансово-кредитний механізм, який повинен базуватися на двох основних методах: фінансовому забезпеченні та фінансовому регулюванні.
Перше полягає у формуванні цільових грошових фондів — фінансових ресурсів — достатніх для забезпечення нормальної діяльності підприємства та їх ефективному використанні.
Друге — це метод фінансового впливу, пов’язаний із регулюванням розподільчих відносин. Якщо ж фінансове регулювання здійснюється на основі принципу оптимальності, то воно має стратегічний характер, тобто зорієнтоване не на досягнення короткострокових цілей, а на забезпечення виживання (розвитку) підприємства у перспективі. У цьому випадку фінансове регулювання носить характер стратегічного фінансового управління, яке базується на стратегічному фінансовому плануванні.
Фінансова стратегія займає особливе місце в системі стратегічного розвитку. Її генеральною метою є ресурсне забезпечення нарощування економічного потенціалу підприємства. Зрозуміло, що маються на увазі фінансові ресурси, які в процесі господарської діяльності перетворюються в продуктивні активи. Реалізація зазначеної мети можлива лише через досягнення певних часткових цілей, а саме: формування та підтримання оптимальної структури капіталу підприємства, стійкого фінансового стану та ефективного розподілу фінансових ресурсів за напрямками діяльності підприємства.
Таким чином, для свого ж добробуту кожне підприємство повинне розробляти власну стратегію, за допомогою якої можна було б прогнозувати “критичний шлях” підприємства на найближчі і більш віддалені перспективи, намічати допустимі межі ризику та виявляти поріг можливостей підприємства.
Безумовно, що впровадження системи стратегічного управління та переорієнтація фінансово-кредитного механізму не принесуть користь безпосередньо і одномоментно. Але в сучасній складній ситуації застосування системи стратегічного управління взагалі та стратегічного управління фінансами зокрема є життєвою необхідністю для переважної більшості вітчизняних підприємств.


Література
1. Державний Бюджет України на 2006р. “Урядовий кур’єр”
2. Конституція України.
3. Кодекс законів про працю України.
4. Постанова Верховної Ради, від 01.03.91, N 804-XII,
5. Про порядок введення в дію Закону Української РСР " Про зайнятість
6. населення "
7. Закон, від 01.03.91, N 803-XII, Про зайнятість населення
8. 40. Постанова КМ, від 24.06.91, N 47,
9. Про затвердження положень щодо застосування Закону УРСР "Про зайнятість населення"
10. Лист, від 10.07.92, N 01-8/811, Про деякі питання практики застосування статей 5 і 20 Закону України "Про зайнятість населення"
11. Постанова КМ, від 29.04.93, N 315, Про внесення змін і доповнень до деяких рішень Уряду України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР "Про зайнятість населення"
12. . Закон, від 18.12.91, N 1993-XII,
13. Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР "Про зайнятість населення" та до Житлового кодексу Української РСР
14. Закон, від 14.10.94, N 206/94-ВР, Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про зайнятість населення"
15. Постанова Верховної Ради, від 12.12.96, N 603/96-ВР, Про проект Закону України про внесення змін до статті 22 Закону України "Про зайнятість населення"
16. Постанова КМ, від 14.09.98, N 1435, “Про внесення змін і доповнень до положень про державну службу зайнятості та про інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення”
17. Закон, від 21.11.97, N 665/97-ВР, Про внесення змін до Закону України "Про зайнятість населення"
18. Постанова КМ, від 27.04.98, N 578, Про затвердження положень щодо застосування Закону України "Про зайнятість населення"
19. Агафонова Л.Г., Рога О.В. Підготовка бізнес-плану. Практикум. - К.: "Знання", 2006.
20. Ансофф И. Стратегическое управление.-М.:Экономика, 1989.-506с.
21. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа.-М., “Финансы и статистика”, 2006.
22. Брігхем Є.Ф. Основи фінансового менеджменту. Пер. з англ. К.:Молодь,2005.-1000с.
23. Винокуров В.А. Организация стратегического управления на предприятии.-М.:Центр экономики и маркетинга, 1996.-287с.
24. Глущенко В.В., Захарова Е.В, Тихомиров Ю.В. Теория управления:Учебный курс.-М.:ВЕСТНИК, 2005.-332с.
25. Головко Т. Методика аналізу фінансової звітності підприємства.-К. “Компас”,2006.
26. Гранатуров В.М., Шевчук О.Б. Ризики підприємницької діяльності. Проблеми аналізу. - К.: Зв’язок, 2006.
27. Грейсон Дж.Х.(мл.), О’Делл К. Американский менеджмент на пороге ХХІ века: Пер. с англ.-М.:Экономика, 1991.-319с.
28. Гаврилюк “Умови здійснення іноземного інвестування” // “Економіка України” № 8 серпень 2005
29. Герасимчук В.Г. Маркетинг. В.ш.: -К., 1994.
30. Герчикова И.Н. Менеджмент. М. “Банки и биржи”. Издательское объединение “Юнити”. 2005г.
31. Економiка пiдприемства.:Пiдручник.- В 2 т.Т2 /За редакцiею С.Ф.Покропивного.-К.:Вид.-во "Хвиля-Прес",1995.
32. Дункан Джек У. Основополагающие идеи в менеджменте: Уроки основоположников менеджмента и управленческой практики. Пер. с англ.-М.:Дело, 1996.-272с.
33. Економіка виробничого підприємництва. Навчальний посібник. / За ред. Петровича Й.М. – К., “Знання”, 2006.
34. Економіка підприємства. / За ред. Покропивного С.Ф.- К., 2006.
35. Завадський Й.С. Менеджмент.-Т.1.-К.:Українсько-фінський інститут менеджменту і бізнесу, 2005.-543с.
36. Карлофф Б. Деловая стратегия.-М.:Экономика, 1991.-376с.
37. Комаринський Я., Яремчук І. Фінансово-інвестиційний аналіз. Навчальний посібник.,-К. „Українська енциклопедія” ім.М.П.Бажана, агентство „Книга Пам’яті України”, 1996.
38. Ламбен Жан-Жак. Стратегический маркетинг: Европейская перспектива/Пер. с франц.-С-Пб.:Наука, 1996.-589с.
39. Лахтіонова Л.А. Монографія. Фінансовий аналіз суб’єктів госодарювання.-К.,2006.
40. Менеджмент организации. Учебное пособие. Румянцева З.П., Соломатин Н.А., Акбердин Р.З. и др.-М.:ИНФРА-М, 1995.-432с.
41. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента.-М.:Дело, 1992.-478с.
42. Моррисей Дж. Целевое управление организацией.-М.:Сов.радио, 1979.-С.74.
43. Обер-Крие Дж. Управление предприятием. Пер. с фр. М.:Бизнес-Информ, Сирин, 2005.-256с.
44. Пономаренко О. Системні методи в економіці, менеджменті, бізнесі.-К.:Основи, 2005.-390с.
45. Пригода В.М. Проблеми інвестування в галузь зв’язку // Зв’язок. - 1996, №3.
46. Ру Д., Сулье Д. Управління/Пер. з фр. –К.:Основи, 1995.
47. Семінар "Зв’язок та комунікації - галузі, що найбільш ефективно розвиваються" (Щорічні збори Європейського банку реконструкції та розвитку).- К. : Державний комітет зв’язку України, 2004.
48. Стерлин А.Р., Тулин И.В. Стратегическое планирование в промышленных корпорациях США. М.:Наука, 1990.
49. Суторміна В.М., Федосов В.М., Рязанова Н.С. Фінанси зарубіжних корпорацій:Навч.посібник.-К.:Либідь, 1993.-247с.
50. Теория и практика антикризисного управления/Под ред. С.Г.Беляева и В.И.Кошкина.-М.:Закон и право, ЮНИТИ, 1996.-С.469.
51. Уотшем Т.Дж, Паррамоу К. Количественные методы в финансах:Учеб.пособие для вузов/Пер. с англ. под ред. М.Р.Ефимовой.-М.:Финансы, ЮНИТИ, 2006.-527с.
52. Хентце Й. Основные идеи стратегического менеджмента//Проблемы теории и практики управления.-1989.-№2.
53. Шершньова З.Є., Оборська С.В. Стратегічне управління:Навч.посібник.-К.:КНЕУ,2006.-384с.
54. Экономика связи. / Под ред. Орлова В.Н. и Потаповой-Синько Н.Е. – Одесса, “Логос-Сервис”, 2004.
55. Экономическая стратегия фирмы/Под ред. А.П.Градова. С-Пб.:Спец. лит-ра, 1995.
56. Экономический анализ хозяйственной деятельности предприятий и объединений:Учебник /Под ред. С.Н.Барнгольц и Г.М.Тация.-М.:Финансы и статистика, 1986.-407с.
57. Яцків М.І. Теорія економічного аналіза.-Львів, 1993.
58. Омельченко “Іноземні інвестиції в Україні” довідник з правових питань Київ “Юрінком” 2005р.
59. Шевчук, Рогожин “ Основи інвестиційної діяльності” Київ видавництво “ Генеза” 2005
60. Пересада “Інвестиційний процес в Україні” Київ “Лібра” 2004
61. Ландарь “Особливості залучення іноземних інвестицій в Україну”
62. Підприємницька діяльність. Посібник / Під ред. Козловського. – В: 97, 58с.
63. Магалецкий Г.В. Начальнык пособник по основам маркетинга, УАННП: -К., 1994.
64. Методичні вказівки до виконання курсової роботи. Вінниця.
65. Конспект лекцій з предмету “Організація виробництва. Основи менеджменту і маркетингу”
66. “Іноземні інвестиції та українські інвестиції за кордоном, міжнародні торги
( тендери )” // “Финансовая тема” № 9 сентябрь 2004
Цена: Договорная