Інтеграція на уроці української мови


Учень – це не чаша, яку потрібно наповнити,
а факел, який потрібно запалити.
І. Гете
ІНТЕГРОВАНІ УРОКИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ В КОНТЕКСТІ ЯКІСНОЇ ОСВІТИ
Інтегрований урок (від лат. integer – повний, цілісний) – тип уроку, в якому органічно поєднуються відомості різних навчальних предметів навколо однієї теми, що сприяє інформаційному збагаченню сприймання, мислення і почуттів учнів за рахунок залучення цікавого матеріалу, що також дає змогу з різних сторін пізнати певне явище, поняття, досягти цілісності знань.
О. М. Бєляєв звертає увагу на види інтеграції, впроваджені у навчальний процес, і пропонує розробку окремих фрагментів. На його думку, існують різні рівні інтеграції, які виявляються в різних формах навчального процесу. Дидактика розрізняє повну і часткову міжпредметну інтеграцію. Повна інтеграція полягає в органічному поєднанні в одному курсі різних навчальних дисциплін: читання, письмо, усне мовлення об'єднані в мистецтво мовлення, а фізика, хімія, біологія, астрономія — у природознавство. Така інтеграція поширена в зарубіжних школах. Інтегровані уроки ґрунтуються і на частковій інтеграції — поєднанні матеріалу з різних предметів, підпорядкованому одній темі.
Від інтеграції необхідно відрізняти короткі принагідні вкраплення в урок відомостей з інших предметів. У такому разі йдеться про міжпредметні зв’язки, застосування яких сприяє глибшому сприйманню й осмисленню виучуваного, розвитку ерудиції школярів. Міжпредметні зв’язки — це «узгодженість між навчальними предметами, що дає змогу розглядати факти і явища реальної дійсності з різних сторін, з позиції навчальних предметів»; «взаємне узгодження навчальних програм, зумовлене системою наук і дидактичною метою». Сучасна методика розглядає міжпредметні зв’язки як короткі принагідні і необхідні відповідно до дидактичної мети включення в урок, зокрема української мови, певних змістових відомостей з інших предметів (літератури, історії тощо); поодинокі, часткові вкраплення в урок невеликих питань з інших галузей, які змістовно доречно, на думку вчителя, включити у вивчення окремої теми.
Інтеграція навчальних предметів освітньої галузі «Мова і література» передбачає формування в учнів цілісної духовної та мовної картини світу і здійснюється на рівні мети й завдань шкільних програм, а реалізується на рівні змісту кожного компонента і технологій проведення уроків у школі. «Зміст мовного і літературного компонента в основній школі спрямований на досягнення належного рівня сформованості вміння користуватися мовними засобами в усіх видах мовленнєвої діяльності, читати й усвідомлювати прочитане; розвиток інтересу до художньої літератури і системного читання; формування гуманістичного світогляду особистості, розширення її культурно-пізнавальних інтересів, виховання в учнів любові, поваги до традицій свого народу, толерантного ставлення до культурних традицій інших народів».
Сучасна методика навчання пропонує певні класифікації інтегрованих уроків, що базуються на різних ознаках і з урахуванням: предметів, що інтегруються (мова і література; мова і музика, література й історія тощо); мети уроку (автономними, домінуючими, супровідними цілями); місця проведення (класні, позакласні, комбіновані); часу проведення (урок, спарені уроки); кількості уроків (подвоєні, потроєні).
Структура інтегрованих уроків української мови та літератури відрізняється від звичайних уроків:
нестандартною, захоплюючою формою проведення інтегрованих уроків;
граничною чіткістю, компактністю, стислістю навчального матеріалу;
логічною взаємозумовленістю, взаємозобов’язаністю матеріалу інтегрувальних предметів на кожному етапі уроку;
великою інформативною ємністю навчального матеріалу, використовуваного на уроці.
Цілком погоджуюся з думкою О. М. Бєляєва, що «підготовка і проведення інтегрованих уроків — непроста справа, яка потребує високого професіоналізму й ерудиції вчителя». У зв'язку з цим посилюється роль міжпредметних зв'язків у мовному навчанні. Вдале широке їх упровадження дасть можливість адекватно визначити теми інтегрованих уроків, їхній зміст, структуру, технологію. Для ефективного проведення інтегрованих уроків необхідні наступні умови:
правильне визначення об’єкту вивчення, ретельний відбір змісту уроку;
включення самоосвіти учнів у навчальний процес;
використання методів проблемного навчання, активізація розумової діяльності на всіх етапах уроку;
продумане поєднання індивідуальних і групових форм роботи;
обов’язкове врахування вікових психологічних особливостей учнів.
При плануванні й організації таких уроків учителю важливо:
- у формі інтегрованих уроків доцільно проводити узагальнюючі уроки, на яких будуть розкриті проблеми, найбільш важливі для двох або декількох предметів, але інтегрованим уроком може бути будь-який урок зі своєю структурою, якщо для його проведення залучаються знання, уміння й результати аналізу досліджуваного матеріалу методами інших наук, інших навчальних предметів;
- в інтегрованому уроці з декількох предметів один є провідним;
- так організувати інтегрований урок, щоб не порушувалася послідовність у викладанні тієї чи іншої дисципліни, щоб цей взаємозв'язок сприяв досягненню практичних цілей навчання;
- уникати одноманітності в побудові інтегрованих уроків, пов’язаних з опорою на той чи інший матеріал (наприклад літературний), інакше замість того, щоб привносити в навчання свіжий методичний струмінь, вони просто набриднуть учням і не дадуть очікуваного ефекту.
Найвідповідальнішим етапом підготовки інтегрованого заняття є визначення мети і завдань уроку, адже він має сприяти цілісності навчального процесу, формуванню знань і вмінь учнів на якісно новому рівні. Ураховуючи це, обирається навчальна, розвивальна і виховна мета для кожної з навчальних предметів, що інтегруються.
Під час проведення інтегрованих уроків української мови І.О. Кучеренко пропонує застосовувати такі види робіт:
— німий диктант (демонстрація певних явищ за допомогою ТЗН (карта, картина, аудіо, відео, мультимедійна дошка) і запис їхніх назв, характеристик тощо);
—диктант-вікторина (запис лінгвістичних термінів, визначення яких подається);
—створення предметних словників, довідників (тлумачення слів-омонімів, що використовуються у термінологічних системах різних наук, наприклад, лексема «вид» у мові, літературі, географії, біології);
—розроблення власного лінгвістичного проекту з проекцією на вивчення іншого навчального предмета;
—творчі роботи (фіксування мовними засобами музичних вражень, базованих на звучанні музики і підсилених текстом музичного твору;
—порівняльна характеристика творів мистецтва (літератури, музики, живопису, скульптури, танцю);
—аналіз художнього концепту, який містить ключову лексему і дасть змогу формувати цілісне і повне уявлення про певне явище;
—створення характеристики образу (головного героя художнього, музичного чи живописного твору);
—продовжити текст з опорою на знання інших предметів;
—побудова, перебудова, відновлення, редагування текстів та ін.
Отже, інтегровані уроки мови і літератури –це сучасні уроки предметів філологічного циклу, які забезпечують опанування учнями взаємопов'язаного програмового матеріалу, цілісну реалізацію змістових ліній чинної програми з української мови й літератури, комплексне формування мовної, мовленнєвої, літературної, соціокультурної та діяльнішої (стратегічної) компетентності учнів основної школи. Однак процес застосування і впровадження у практику школи інтегрованих уроків має бути дуже обережним, адже їх часте використання може призвести до небажаних, неочікуваних результатів: гіпотетично, з одного боку, часткова інтеграція не дасть очікуваного навчально-виховного ефекту і просто надокучить учням, а з іншого, інтеграція всіх предметів призведе до зниження загального рівня знань учнів, до неможливості користуватися конкретними методами для вирішення актуальних питань.