«Всім серцем любіть Україну свою»

«Всім серцем любіть Україну свою»

Мета:
дати поняття про державні та національні символи України;
виховувати почуття любові до України, рідного краю, школи, бажання берегти народні традиції;
викликати в дітей бажання робити добре й мудре;
розвивати усне мовлення, виразність;
формувати відчуття краси рідної морви, навколишнього світу природи.

Обладнання: карта України, виставні рушники, коровай, квіти та колоски, кольорові олівці, папір (у формі прапорців).

Цілі: формувати розуміння учнями понять «спільний дім», «нація», розвивати інтерес до минулого України, бажання зберегти і примножити культурну спадщину, виховувати любов до Батьківщини.


Вчитель. Батьківщина - це земля, на якій ти народився, це твоє рідне місто, вулиця і твій будинок. Батьківщина - це рідна мова, це колискова пісня. Це казки, які розповідала бабуся, це зелена травичка і блакитна річка, це вишневий садочок і безмежні хлібні лани

Діти читають вірш «Країна, в якій ми живемо».
1-й учень.
Є в центрі Європи чудова країна,
Сягає корінням у сиві часи.
І це - незалежна моя Україна,
Тут гори Карпати, степи і ліси.

2-й учень.
Шістсот і чотири ще тисяч гектарів -
Приблизно таку має площу вона.
Є Київ - столиця у храмах і славі -
Та ріки: Дніпро, Дністер, Буг і Десна.

3-й учень.
Ще Псел, Уж і Тиса та менші є ріки.
Курорти: Свалява, Бердянськ і Скадовськ
Багато є сіл і міста превеликі:
Донецьк, Київ, Харків і Дніпропетровськ.

4-й учень.
Ґрунти чорноземні, джерела цілющі,
Озера блакитні та клімат м’який.
Козацькая слава повік невмируща
Та шлях до свободи завжди нелегкий.

5-й учень.
Кругом нас держави - на кожному боці:
На півдні від нас білоруси живуть,
На заході - Польща, словаки, угорці,
Молдови й румунів кордони ідуть.

6-й учень.
На сході Росія із нами межує,
На півдні є Чорне й Азовське моря.
Та наша країна ні з ким не воює,
І світить нам мирна й щаслива зоря.

Пісня «Моя Україна»

Вчитель. Така країна варта, щоб її поважали, цінували й любили. Україна як незалежна держава дуже молода. Минуло лише 23 роки від дня проголошення її незалежності. 24 серпня 1991 року Верховна Рада України проголосила Акт незалежності та створення самостійної держави. Але історія нашої країни сягає глибини віків. Це держава із цікавим минулим, багатою культурною спадщиною, давніми народними традиціями. Подивіться уважно на карту України. Простір землі, яку заселяють українці, є такий великий, що б перетнути його пішки із заходу на схід, треба йти 90 днів, долаючи щодня 30 км. За площею серед європейських держав вона поступається лише Росії. Земна поверхня різноманітна. Є тут і гори, і рівнини, і долини, і яри. Територію держави надвоє розділяє могутній Дніпро. Наші предки називали цю славну річку Данапріс, що означає «вічна вода". Друга назва Дніпра - Славутич, від слова «слава».

Діти читають вірш «Солов’їна пісня».

7-й учень
Одна Батьківщина, і двох не буває.
Місця, де родилися, завжди святі.
Хто рідну оселю свою забуває,
Той долі не знає в житті.

8-й учень
Чи можна забути малому ту пісню,
Що мати співала, коли засинав?
Чи можна забути ту стежку до хати,
Що босим колись протоптав?

9-й учень
Тут мамина пісня лунає і нині,
Її підхопили поля і гаї,
Її вечорами по всій Україні
Співають в садах солов’ї.

10-й учень
І я припадаю до неї устами.
І серцем вбираю, мов спраглий води.
Без рідної мови, без пісні, без мами
Збідніє, збідніє земля назавжди.

Вчитель. Україна - це наш рідний батьківський край, і ми несемо в собі його культуру, традиції і звичаї, його пісні і думи, вбираємо в свою душу рідні і милі серцю краєвиди. Ось погляньте, яка краса навколо нас!

Вчитель демонструє картини природи.
Карта України.

Хіба може душа бути байдужою до цієї краси? Звичайно, ні. Тому українці такі багаті душею, щедрі і щирі, добрі і мудрі, жартівливі і веселі, пісенні та ліричні. Сама природа закликає нас до цього. А ще народ наш дуже гостинний, дружелюбний, завади радо зустрічає друзів з усього світу. Гостям ми виносимо назустріч хліб і сіль на вишитому рушникові, така у нас традиція. А це означає, що ми у нашому спільному домі - Україні - завжди раді добрим людям, готові їх щедро пригостити і обігріти, оберегти і захистити від негараздів, адже вишитий рушник - це наш оберіг, хліб -достаток, сіль - життєва необхідність. То ж усе найкраще - гостям.

11-й учень
На вишитому диво-рушникові
Ми хліб і сіль виносим для людей.
Такі у нас традиції чудові
Усе найкраще для своїх гостей.

12-й учень .
Щоб хліб і сіль всі мали кожну днину
І мирне сонце сяяло для всіх.
Любов і щирість гріла щоб людину,
Повсюди пісня линула і сміх.

13-й учень
Ми, українці, на любов багаті,
Де б не жилиу місті чи в селі.
То ж хай достаток буде в кожній хаті
І мирне небо на усій Землі!

Пісня «Веселкова».

Вчитель. Отже, ми живемо у вільній і незалежній Україні, у нашому спільному і затишному великому домі. Живемо за законами любові, дружби, миру. І щоб розвивати свою країну, зробити з неї квітучий сад, успішну державу в світі, усім нам необхідно творчо і плідно працювати, а вам, діти, добре навчатися, щоб стати будівничими і творцями своєї України, нашого спільного дому, в якому усім нам випало щастя жити.

14-й учень
Наш спільний дім це Україна.
Тут наш лунає сміх і спів,
Вона для нас одна-єдина,
Бо це земля моїх батьків.

15-й учень
Земля батьків це Батьківщина,
Ми знаємо з дитячих літ.
Звідсіль веде мала стежина
В безмежний розмаїтий світ.


16-й учень
Та де б не був в далекім краї,
Як добре не жилося б в нім,
Розлука завжди серце крає
Й колись покличе в спільний дім,
Який пригорне і зігріє,
Віддасть частиночку душі.
Так тільки рідний дім уміє...
Тому сюди завжди спіши.

17-й учень
І спільний дім тебе впізнає,
Повіє вітерцем легким,
Зустріне свіжим короваєм,
До ніг простеле рушники...

Всі.
Наш спільний дім це Україна!

Розмалювання прапорців.

Вчитель. Дорогі діти! Бажаю вам прожити усе життя в мирі та щасті з добрими серцями, чистими помислами, мудрими ідеями, щирими душами.

18-й учень
Любіть народ свій, Україну,
Бо тут наше коріння
І в щасті буде неодмінно
Жить ваше покоління.
Будуйте рідну ви державу,
Молю вас і благаю.
Хай в цій святій і добрій справі
Вас Бог благословляє.

19-й учень
Люблю свій рідний край.
Тут ніжні лунають пісні солов’їні,
Тут хліб найсмачніший,
Вода найчистіша.
І лагідне сонце, земля наймиліша,
Усе найдорожче - куди не піди.
Вітаю усіх, що зібрались сюди.

20-й учень
Україно, земле рідна,
Земле сонячна і хлібна,
Ти навік у нас одна,
Ти, як мати, найрідніша,
Ти з дитинства наймиліша,
Ти і взимку найтепліша –
Наша рідна сторона.

Пісня «Їхав козак за Дунай»

21-й учень
Люба, рідна Україно,
Краю наш багатий!
І для нас, дітей щасливих,
Ти – як рідна мати.

22-й учень
Щоб цвіла Україна моя,
Ми даємо обіцянку нині:
Вчитись так, щоб набуті знання
Пригодились моїй Батьківщині.

Вчитель.
Існує багато прислів’їв, приказок про нашу рідну землю.

Учні (по черзі).
За рідний край життя віддай.
Рідна земля і в жменьці мила.
Де не є добре, а вдома краще.
Людина без Вітчизни - що соловей без пісні.
Добре тому, хто в своєму домі.
Батьківщина - мати, умій за неї постояти.
Що країна - то родина.
З рідної сторони і ворона мила.
За морем тепліше, а вдома миліше.
Кожен край має свій звичай.
Де рідний край, там і рай.
Без верби і калини нема України.
Де срібліє вербиця, там здорова водиця.

Вчитель.
Підберіть рими.
Ось небо блакитне і сонце в зеніті!
Моя Україна - найкраща... (у світі).
Моя Україна - це ліс і озерця,
Безмежні степи і чарівні... (джерельця).