На Андрія робиться дівицям надія
Цюрупинська гімназія
Виховний позакласний захід
На Андрія робиться дівицям надія
Учитель української мови, спеціаліст вищої категорії, учитель-методист Кобзар Ірина Валентинівна
Оформлення 1. На плакатах написані прислів᾿я. Грудень землю грудить і хату студить. Грудень – не брат, а холоднеча – не сестра. Грудень око снігом радує, а вухо морозом рве. 2. Клас оформлений в українських традиціях. 3. Стіл, накритий вишитою скатертиною. Лава, застелена рядном. Ікона з образом Андрія. 4. Випечена Калита – корж із прісного тіста. Червона стрічка. Палиця для закріплення Калити. Ганчірка, квач із сажею, рогач, коцюба. 5. Вареники, пампушки, пироги. 6. Учні, одягнені в українські костюми.
На Андрія робиться дівицям надія
Ведучий. Українське народне прислів᾿я стверджує, що сумний грудень у свято і будень. Та це прислів᾿я – не для молоді. Адже саме в грудні молодь збирається щодня. З останнім місяцем року пов᾿язано чи не найбільше з народних свят – день Андрія, за ім᾿ям християнського святого Андрія Первозданного, що випадає на 13 грудня. З цим днем пов᾿язана значна кількість різноманітних звичаїв, обрядів і повір᾿їв, а також угадування майбутньої долі, ворожіння, ритуальне кусання Калити. Від цього свята віє чарівною язичницькою стихією. Особливо цікаві ритуали з Калитою, символом сонця. Українці здавна шанували хліб, як святиню. Звідси поклоніння Калиті – коржу, спеченому у формі Сонця.
Великі Андріївські вечорниці являли собою одне з найвеселіших свят. А розпочиналося воно з ритуального вимішування та випікання коржа Калити, та дійство навколо нього.
Господиня. Ось і вечір наступає –
Незвичайний, гарний!
Дорогих гостей чекаю, -
Хай лунає сміх дзвінкий!
Прийдуть хлопці та дівчата,
Цю оселю звеселять,
Калиту, щоб випікати,
Ще й Андрія прославлять!
Бо ж великі вечорниці
Нам сьогодні Бог послав,
Хай же молодь веселиться
І радіє від забав.
Дівчата. (За дверима.)
Гей, хазяйко, відчиняй!
(Стукають у двері, заходять)
Доброго Вам вечора, тітонько!
Із Калитою, будьте здорові!
Із пресвятим святом!
Господиня. Спасибі, дівчата! Будьте і ви здорові!
Дівчата. А чи можна завітати до Вас на вечорниці? Калиту святкувати!
Господиня. Заходьте, ласкаво прошу. (дівчата проходять і сідають на лаву, чепуряться, співають частівки.)
Дівчина1. Тітонько, а розкажіть, будь ласка, як Калиту випікати?
Господиня. А як же – розкажу. То ж слухайте й запам᾿ятовуйте. Станьте гарно в коло тісне, Та й замісимо тісто прекрасне! Меду додамо й водиці, борошна – усе, як годиться. А тепер тісто місить, Щоб було воно м᾿якеньке Як приправу в наше тісто Додамо ще й гарну пісню! (дівчата співають) Послала мене мати: «Іди, доню, килим ткати!» Як пішла я ткати килим, Та й зустрілася із милим (двічі). Постояла біля млину – Забарилась на хвилину Постояти я не вспіла, Як година пролетіла (двічі). Дома мати насварилась: «Де ж ти, доню, забарилась До півночі тебе ждала, Де ж той килим, що ти ткала?» Ой матусе, моя нене, Не хватило ниток в мене, А щоб кращий килим мати, Я ще завтра піду ткати (двічі).
Дівчина 2. А коли тісто виміситься, що далі робити?
Господиня. Треба, доненько, розкатати тоненько тісто. Посередині вирізати коло, зробити багато зубчиків, косицю і колоски, бо ж кусатимуть дівчата, а за ними парубки!
Дівчина 3. А начинку з чого робити?
Дівчина 4. Може, краще з маку?
Дівчина 5. А, може, з вишнями чи калиною?
Господиня. Начинка може бути різною. Калита – то наше сонце! Воно взимку загляда У засніжене віконце – З Новим роком нас віта!
Калита – весни надія, І кохання, і життя, Про нові здобутки мрія І про світле майбуття. (Господиня підходить до печі або закутку, бере в руки Калиту і показує.)
Дівчина 6. Ти, весела Калита, Красним сонцем налита, Горішками притрушена, Калиною увита!
Дівчина 2. Спеклася Калита вчасно. Прийдуть хлопці її їсти. Та на нашу вулицю погулять. Та з нами, дівчатами, потанцювать. (Дівчата передають Калиту із рук в руки і співають.)
Ти весела Калита, Красним сонцем налита, Горішками притрушена, Калиною увита. Тебе, пишну Калиту, Дівчата місили І до нас на вечорниці
Хлопців запросили.
(Чути стук у двері.)
Хлопці: Агов! Дівчата! Пустіть у хату!
Дівчата. (Разом.) А хто там?
Хлопці. Пес рябий, баран круторогий, ведмідь клишоногий. Пустіть! Збилися з дороги!
Дівчата. (Сміючись.) Ми візьмемо рогачі та поламаємо вам спини!
Хлопці. Пустіть, ліпше, Буде гірше!
Дівчата. А ви попросіть гарненько!
Хлопці. Дівчатонька, голубоньки! Та ми ж прийшли не битися, Ми прийшли миритися! Ще й гостинців вам принесли!
Дівчата. Заходьте!
(Хлопці заходять до хати, обтрушуються, тупають ногами.)
Хлопці. (Кланяються до господині.) Добрий вечір, Господине! (Кланяються до дівчат.) Добрий вечір всім дівчатам! Із Калитою, будьте здорові! Із Калитою золотою! Із пресвятим святом!
Усі. Будьте й ви здорові! (Дівчата показують Калиту.)
Хлопець. Оце так Калита! Славна та красна. А пахуча наче мед! І на весь світ ясна!
Господиня. Хлопці, А де ж ваш старший? Хочемо на нього подивитися та запитати чи знає він свій устав.
Старший хлопець. (Виступає наперед.) Мене старшим всі обрали, А устав у нас такий: Щоб всі весело гуляли – І дорослі, і малі.
Господиня. Гарного старшого обрали! Веселі будуть Великі вечорниці!
Старший хлопець. Поможи наш, Святий Боже, вечорниці розпочать, Погуляти гарно, гоже, Свою долю пострічать. Тож і ми, поки наша Калита трохи охолоне, пожартуємо. Хлопці, хто розпочне? (Лунає весела музика.)
Хлопець 1. Кажуть, що цього року люта зима буде!
Хлопець 2. Невже?
Хлопець 3. Та ну!
Хлопець 1. Так буде холодно, що аж-ж!
Хлопець 2. А звідки ти знаєш?
Хлопець 3. Бо в мене ж кожуха немає! (Знову звучить весела музика.)
Хлопець 4. Приходь, Дмитре, у неділю, На мій День народження.
Хлопець 5. Дякую за запрошення!
Хлопець 4. Тільки, коли стукатимеш ногами, гляди не забрудни дверей!
Хлопець 5. Чому – ногами?
Хлопець 4. А руки ж у тебе будуть зайняті подарунками. (Знову звучить музика.)
Старший хлопець. Ну от і настав час погратися в калиту.
Усі: Ти весела Калита, Красним сонцем налита, Горішками притрушена, Калитою увита!
Старший хлопець. А хто буде Калитинським? (Обирають Калитинського.)
Пан Калитинський. Я – пан Калитинський, прошу пана Коцюбинського Калиту кусати! (Хлопець з палицею, до якої червоною стрічкою прив᾿язана Калита, виходить на середину класу.) (Пан Коцюбинський – один із парубків. "Сідає" на коцюбу і "під᾿їжджає" до Калити.)
Пан Коцюбинський. Добрий вечір, пане Калитинський!
Пан Калитинський. Доброго здоров᾿я, пане Коцюбинський! Куди їдеш?
Пан Коцюбинський. Їду Калиту кусати!
Пан Калитинський. А я буду по писку писати!
Пан Коцюбинський. А я вкушу!
Пан Калитинський. А я впишу! (Завдання Калитинського – розсмішити Коцюбинського, щоб той не зміг стрибаючи вкусити Калиту, після чого вимазує його сажею. Якщо Калиту вкушено, то сажею не вимазують. По черзі до Калити під᾿їжджають на коцюбі останні хлопці.)
Старший хлопець. Дівчата! Щось дуже їсти хочеться! А чи ліпили ви сьогодні вареники?
Дівчата. Аякже. Ось вони. Уже готові! (Виносять у мисках вареники, пампушки. Дівчата співають пісню « А мій милий вареничків хоче».)
Хлопець 1. Ох і добрі вареники!
Хлопець 2. Спасибі вам, дівчата Гарні будуть із вас господині.
Хлопець 3. Дозвольте ж вас іще раз привітати зі святом та подякувати за запросини на Андріївські вечорниці.
Хлопець 4. Дякуємо за гостину! Залишайтеся здорові! (Співають «Розпрягайте, хлопці, коні». Виходять з хати.)
Господиня. Дівчата! А чи не забули ви, що сьогодні дівчата ворожать?
Дівчина. Тітонько, розкажіть, як ворожили дівчата раніше?
Господиня. Тож слухайте. Щоб дізнатись, яке ім᾿я буде у чоловіка, виходили дівчата увечері на вулицю й питали першого чоловіка, що зустрінеться, яке в нього ім᾿я. Яку відповідь почує дівчина, так і зватимуть її чоловіка.
Дівчина. Як цікаво! А ще як ворожили?
Господиня. Лягаючи спати, треба скинути з себе пояс, зробити з нього хрест та покласти під голову. Якщо присниться сон, що до тебе підійшов парубок, узяв тебе за руку і повів до вінця, то це значить, що будеш ти в парі. А ще треба сіяти у сніг коноплі, лічити зернята. Можна кидати чобіт через хату.
Дівчата. Андрію! Андрію! Я на тебе коноплю сію. Нехай буду знати, І з ким їх збирати!?
Дівчина. Ой, спасибі, дядечку! Дякую вам красно. Нехай же я стріну долю З цим іменем прекрасним!
Дівчина. Кинеш, кинеш чобіток За ворота, через хату. Покажи нам чобіток, Звідки судженого ждати! Ой, пророче наш Андрію! Подаруй же нам надію. На щастя, на Новий рік, Щоб котилось Калитою, В небі сонечко повік! (Виходять усі дійові особи,)
Ведучий. Ой, минає уже ніченька - Дивна нічка-чарівна Щоб на долю ворожилося, У цю нічку присудилося!
Ведучий. Ой, уже сонце розвертається, Та на весну повертається, Новий рік хай починається.
Усі: Наші мрії хай збуваються! (Звучить українська народна пісня.)