Из опыта работы Использование мультимедийных технологий на уроках украинского языка и литературы

Мультимедійні технології на уроках української мови та літератури
Важливим аспектом, що визначає характер змін у системі освіти, є науково-технічний прогрес та його вплив на соціальні та суспільні відносини. Комп'ютерні технології постійно вдосконалюються, стають більш насиченими, ємними, гнучкими, продуктивними, націленими на різноманітні потреби користувачів. Промисловість та мас-медіа стали першими «сферами-користувачами» мультимедійних розробок. Навчання з використанням мультимедійних засобів також уперше здійснювалося у сфері виробництва для підвищення кваліфікації персоналу. Американські дослідники дійшли висновку, що використання засобів мультимедійних технологій у процесі навчання дозволяє істотно підвищити показники змістового розуміння та запам'ятовування запропонованого матеріалу. Серед причин, частіше за інші, називали можливість синкретичного навчання (одночасно зорового та слухового сприйняття матеріалу), активну участь в управлінні поданням матеріалу, легке повернення до тих розділів, які потребують додаткового аналізу. Тут варто відзначити, що проведення об'єктивного порівняння навчання з мультимедіа і без неї виявляється складною задачею. Отже, вірогідність деяких висновків залишається сумнівною.
Мета моєї роботи – навчити дітей добувати інформацію і вміння її аналізувати, розвивати вміння робити це швидко й ефективно – формує навичку, що знадобиться їм у житті, незалежно від обраної професії. Проведення мультимедійних уроків дозволяє поглиблено усвідомлювати та засвоювати учнями навчальний матеріал. Такі уроки створюють сприятливі умови для формування в дитини здатності сприймати предмети та явища різнобічно, системно, емоційно.
Основні завдання:
Розвити у дітей креативне мислення;
Навчити по-іншому сприймати прочитаний або прослуханий текст;
Повніше й точніше висловлювати свої думки;
Проявляти свої індивідуальні можливості;
Долати певні труднощі в навчальній діяльності;
Будувати творчий процес майже самостійно.
Сучасні освітні комп'ютерні програми (електронні підручники, комп'ютерні задачники, навчальні посібники, гіпертекстові інформаційно-довідкові системи - архіви, каталоги, довідники, енциклопедії, тестуючі та моделюючі програми-тренажери тощо) розробляються на основі мультимедійних технологій, які виникли на стику багатьох галузей знання. На нових витках прогресу відстань між новими технічними розробками та освітою скорочується.
Швидкість зміни інформації у сучасному світі висока, тому гостро постає питання формування в дитини оптимальних комплексів знань і способів діяльності, формування інформаційної компетентності, що забезпечить універсальність її освіти. У розв'язанні цих проблем важливе місце займає комп'ютерне програмне забезпечення освітнього процесу.
Інформаційні технології та їх вплив на зміст освіти, методика та організація навчання залишаються актуальною темою педагогічних досліджень. Спостерігаємо різні напрямки цих досліджень: розв'язання деяких психолого-педагогічних проблем впливу на особистість учнів нових інформаційних технологій навчання (НІТН); розвиток творчих здібностей та образного мислення на уроках з використанням НІТН; комп'ютерно орієнтовані засоби навчання на уроках гуманітарного циклу; особливості організації інтерфейсу комп'ютерних навчальних програм.
Останніми роками увагу педагогів та вчених привернули мультимедійні технології (ММТ). Під мультимедійною технологією ми розуміємо технологію, яка окреслює порядок розробки, функціонування та застосування засобів обробки інформації різних модульностей. Говорячи про різні аспекти використання ММТ в освіті, автори обмежуються розглядом питань використання технічного засобу навчання або комп'ютерно орієнтованого засобу навчання «нового» покоління, якому притаманні характерні ознаки: можливість об'єднання інформації, представленої в різних формах (текст, звук, графіка, відео, анімація) та інтерактивний режим роботи з інформацією.
Для мене цікавим у дослідженні є не стільки технологія комп'ютерного іміджу та звуку, скільки освітнє різноманіття та розвиток тих змін, які відбуваються в учневі під впливом мультимедіа.
Дослідження феномену «мультимедіа» в освіті багатоаспектні: мультимедіа як засіб підвищення ефективності навчання в загальноосвітній школі [2, 3, 10], застосування засобів мультимедіа в процесі навчання спеціалістів [1, 4, 7], мультимедіа як засіб навчання й інструмент, за допомогою якого розробляються педагогічні програмні засоби [3, 6, 7, 9, 10]. Ціла низка педагогічних досліджень присвячена розробці методичних основ проектування, створення та використання мультимедійних навчальних програм та мультимедійних навчальних комплексів [1, 2, 5, 8, 9]. Усі автори відзначають, що використання засобів ММТ дозволяє підвищити інтенсивність і ефективність процесу навчання; створює умови для самоосвіти та дистанційної освіти, тим самим дозволяючи здійснювати перехід до безперервної освіти; у поєднанні з телекомунікаційними технологіями розв'язує проблему доступу до нових джерел різноманітної за змістом і формою представлення інформації.
Серед українських та зарубіжних дослідників, хто торкається питання застосування мультимедійних технологій при навчанні, слід виокремити таких: В.Ю Биков, Ю.О.Жук, М.І.Жалдак, Р.С. Гуревич, В.Ф. Шолохович, В.Г. Афанас’єв, Ю.М. Батурін, Д. Белл, Н. Вінер, Л.М. Землянова, М.М. Мазур, А.Д. Урсул, Р.О. Бріен, П. Росс (Р. Ross), А. Девід (А. David) та ін.. Однак питання застосування сучасних засобів мультимедіа при вивченні мов недостатньо представлено у наукових педагогічних матеріалах. Саме тому слід звернути увагу на досвід зарубіжних систем освіти у даній галузі, що дасть можливість виділити корисні поради для вітчизняної освітньої галузі.
Слід зазначити, що під мультимедійними засобами розуміють сукупність візуальних, аудіо - та інших засобів відображення інформації, що інтегровані в інтерактивному програмному середовищі. [11; 13].
Звернемося до історії питання. Так, перші спроби використання комп’ютера при навчанні мов були здійснені на початку 60-х років у США в Стенфордському (Russian-Program) та Нью-Йоркському університетах (Das deutsche Programm) [12]. Одним із головних кроків у розвитку комп’ютерних технологій для навчання мов став “PLATO проект ”, що був розпочатий в Іллінойському університеті в 1960 році.
На рубежі 70-х рр., цією проблемою зацікавилися у країнах Західної Європи, Японії та країнах Латинської Америки. З середини 70-х рр. дидактичним використанням комп’ютера при вивченні та викладанні як рідних, так й іноземних мов, зацікавилися дослідники СРСР. З середини 80-х рр. утворюється науковий напрям, який займається комп’ютерною підтримкою навчання мов під назвою Computer-Assisted Language Learning (CALL). [12] CALL визначають як підхід до викладання мов, де комп’ютер виступає допоміжним інструментом для представлення та оцінювання матеріалу. Американський вчений Леві М. розглядає CALL як пошук і дослідження методів використання комп’ютера у навчанні взагалі та викладанні мов, зокрема.  [14]
На сучасному етапі розвитку педагогічної науки та практики роль мультимедійних технологій у навчанні визначається, насамперед, у розширенні уявлень про засоби навчання. Констатуємо появу новітнього технічного засобу навчання, для використання якого в навчально-виховному процесі необхідно використовувати апаратні та програмні засоби, що реалізують мультимедійну технологію.
Застосування мультимедійних технологій на практиці
Працюючи в школі ХХІ століття я вважаю, що це  час переходу до високотехнологічного інформаційного суспільства, в якому якість людського потенціалу, рівень освіченості й культури всього населення набувають вирішального значення.
Комп’ютери стрімко увійшли в різноманітні сфери  повсякденної діяльності суспільства, тому широке запровадження комп’ютерної техніки у процесі навчання є важливим завданням педагогів.
Організація навчально-виховного процесу в школі свідчить, що чим частіше використовуються комп’ютери у процесі вивчення різних предметів, зокрема української мови та літератури, тим раніше учні починають працювати з комп’ютером, тим ефективнішими є результати навчання.
Що ж нового вносить у навчальний процес комп’ютер? Інформатика загалом має модернізуючий вплив на всі сфери суспільного життя, але сфера навчання і виховання особливі в цьому відношенні. Якщо технологію будь-якого виробничого процесу можна виконати (і повторити) в усіх деталях, то в навчально-виховному процесі зробити це неможливо, а тому особливо актуальним є питання відбору інформації і правильного та вчасного її подання, що дозволяє пожвавити процес навчання, надати йому динамізму, гнучкості, посилити його прикладну спрямованість.
Досвід переконує, що комп’ютер сприяє не тільки розвитку самостійності, творчих здібностей учнів, його застосування дозволяє змінити саму технологію надання освітніх послуг, зробити урок більш наочним і цікавим. Комп’ютер забезпечує активізацію діяльності вчителя та учнів на уроці, сприяє здійсненню диференціації та індивідуалізації навчання, розвитку спеціальної або загальної обдарованості, формуванню знань, посилює між предметні зв’язки. Все це дає можливість покращити якість навчання.
Результативність дослідження використання інформаційних технологій на уроках української мови та літератури (із досвіду роботи)
Перед тим, як розпочати роботу з комплексного застосування інформаційних технологій, я провела дослідження ефективності використання мультимедійного супроводу навчальних занять з української мови та літератури. Виявилося, що рівень сприйняття інформації учнями зріс майже вдвічі.
Використання інформаційних технологій на уроках української мови та літератури може відбуватися різними способами, це залежить від низки факторів, найважливішими з яких вважаю такі: потреби конкретного уроку, рівня володіння різними програмами та наявністю сертифікованих програм у системі  середньої загальної освіти. Серед зазначених технологій використовую такі їх види:
- інформаційні технології;
- електронні підручники;
- окремі типи файлів (зображення, відео -, аудіо -, анімації);
- розроблені авторські уроки (інтеграція різних об’єктів в один формат -      презентації, web-сторінки).
У своїй роботі надаю перевагу використанню створених власних уроків, зокрема мультимедійних супроводів, адже мультимедіа – це сучасна комп’ютерна інформаційна технологія, що дозволяє об’єднувати в одній комп’ютерній програмно-технічній системі текст, звук, відео зображення, графічне зображення та анімацію (мультиплікацію). Кожен із застосовуваних інформаційних компонентів має власні виражальні засоби та дидактичні можливості, що спрямовані на забезпечення оптимізації процесу навчання. 
Найефективнішу дію на людину здійснює та інформація, яка впливає на кілька органів чуття, вона засвоюється тим краще і міцніше, чим більше видів сприймання активізовано. Отже, очевидною є та роль, яка відводиться мультимедійним засобам навчання, що виникли з появою потужних багатофункціональних комп’ютерів, розвинених комп’ютерних систем навчання. Ще Я.А.Коменський у праці "Велика дидактика" писав: "...Все, що тільки можна, давати для сприймання чуттям, а саме: видиме – для сприймання зором, чутне – слухом, запахи – нюхом, доступне дотикові – через дотик. Якщо будь-які предмети можна сприйняти кількома чуттями, нехай вони відразу сприймаються кількома чуттями..." **.
Працюючи в класах, де використовуються мультимедійні технології, навчально-виховний процес відзначився такими перевагами: краще сприймається матеріал учнями, зростає їх зацікавленість (сучасного учня дуже важко чимось здивувати, тим  більше зацікавити), відбувається індивідуалізація навчання, розвиток творчих здібностей (залучення школярів до створення уроків, проектів, презентацій), скорочуються види робіт, що стомлювали учня, використовую різні аудіовізуальні засоби (музика, графіка, анімація) з метою підвищення активності дітей, уможливлюю динамічне подання матеріалу, забезпечую умови для формування самооцінки учня  та його для самостійної роботи.
Дидактичні можливості мультимедійних засобів навчання, що використовую на уроках української мови та літератури, можна стисло визначити так:
- посилення мотивації навчання;
- активізація навчальної діяльності учнів, посилення їх ролі як суб’єкта навчання діяльності (можливість обирати послідовність вивчення матеріалу, визначення міри і характеру допомоги тощо);
**Коменский Я. А. Великая дидактика // Коменский Я. А. и др. Педагогическое наследие /

Сост. В. М. Кларин, А. Н. Джуринский. М.: Педагогика, 1989. С. 11106.
- індивідуалізація процесу навчання, використання основних і допоміжних навчальних впливів, розширення меж самостійної діяльності школярів;
- урізноманітнення форм подання інформації;
- урізноманітнення типів навчальних завдань;
- створення навчального середовища, яке забезпечує "занурення" учня в уявний світ, у певні соціальні і виробничі ситуації;
- постійне застосування ігрових прийомів;
- забезпечення негайного зворотного зв’язку, можливість рефлексії;
- можливість відтворення фрагмента учбової діяльності.
Використання мультимедійних технологій сприяє тому, що за короткий час особистість спроможна засвоїти та переробити великий обсяг інформації. Фактичне сприйняття демонстраційних матеріалів є в 60 тисяч разів швидшим, аніж тексту, який читаємо. Саме тому, на мою думку, наочне подання інформації має велике значення під час проведення лекцій, публічних виступів, узагальнення досвіду тощо.
Запам’ятовування інформації відбувається таким чином: якщо сприймається лише слухова інформація, то засвоюється 20% матеріалу; якщо інформація отримується лише за допомогою зору, то запам’ятовується до 30% матеріалу. За умови комбінованого поєднання слухового та зорового каналів інформації людина спроможна швидко засвоїти до 60% отриманої інформації. Таким чином, використання мультимедіа сприяє кращому вивченню навчальної інформації на уроках.
Власний досвід створення та використання презентацій у процесі вивчення української мови і літератури дозволяє визначити низку факторів, які впливають на  ефективність навчально-виховного процесу:
-  зростання впливу виступу на аудиторію, оскільки значний обсяг інформації сприймається зоровими та слуховими рецепторами одночасно;
- полегшення розуміння і сприйняття поданого матеріалу;
- запам’ятовування навчального матеріалу на значний період;
- збільшення психологічної вірогідності прийняття правильних висновків, суджень, узагальнень;
- скорочення часу на розкриття проблеми.
У своїй практичній діяльності найчастіше  використовую презентації, створені за допомогою програми Power Point, зокрема такі їх види: 
- презентації для лекційного викладу матеріалу;
- презентації для узагальнюючих уроків;
- презентації для уроків тематичного оцінювання знань.
Компонування матеріалу програми в цьому випадку слугує своєрідною формою опорного конспекту. Варто зазначити також, що учні під час підготовки домашнього завдання часто використовують презентацію, вважаючи, що вона більш зрозуміла й логічна.
Проводячи уроки тематичного оцінювання знань діти із задоволенням роблять презентації. На таких уроках пропоную виконати різнорівневі завдання: тестування, відповіді на запитання, презентації, твори. І що цікаво, що майже 60% класу обирають презентацію. Навіть запитують, коли ще можна буде попрацювати над презентацією.
Аналізуючи, роблю висновок, що дітки, які мають середній рівень знань прагнуть досягти більшого, отримати кращу оцінку. І дійсно, презентація – мотивація учня до навчання.
Висновки
Сучасність вимагає нових підходів до навчального процесу, нових методів, форм подання навчальної інформації. Вона вимагає, щоб над матеріалом, який вивчається, учень розмірковував, бачив зв’язок з іншою інформацією і послідовність між нею. А також шукав відповіді на запитання, які виникають у процесі навчання, що збуджує процес мислення, яке призводить до бажаного запам’ятовування і сприяє розвитку пам’яті. В учнів зникає страх зробити помилку, а виникає прагнення виправити, знайти відповіді, щоб більше помилок не виникало. З’являється вміння вирішувати і виправляти власні помилки однокласників. Процес навчання стає процесом дослідження.
Дослідивши цю тему, роблю висновки:
1. Мультимедійний урок - один із засобів особистісного навчання. Такий урок розрахований на кожного учня окремо і на клас в цілому. Кожен епізод уроку в окремого учня викликає особисті почуття, бачення в окремих його частинах цілого, захоплення і бажання знайти результат, відповісти на поставленні запитання , бути активним до всього, що відбувається на змінних слайдах. Такий урок не примушує, а заохочує, пробуджує інтерес, захоплює побаченим і власними перемогами, які здобуті на даному етапі чи взагалі на уроці. Такі уроки емоційні, насичені різновидністю і різноплановістю, вони різнорівневі, творчі і художні.
2. Мультимедійний урок – це цілісний урок, так і етап певного уроку, або фрагмент завдання, на який учні будуть очікувати і подумки із захопленням переживати. Мультимедіа дозволяє оживити урок, зв’язати його з дійсністю, забарвити різними фарбами почуттів, озвучити урок музикою, звуками природи. Зіставити власні спостереження, надихнути на бажання побачити це в дійсності, збагатити власний досвід.
Я вважаю, що такі уроки:
Розвивають у дітей креативне мислення;
Навчають по-іншому сприймати прочитаний або прослуханий текст;
3.Повніше й точніше висловлюють свої думки;
4.Проявляють свої індивідуальні можливості;
5.Долають певні труднощі в навчальній діяльності;
6.Будують творчий процес майже самостійно.
Отже, рекомендую всім впроваджувати мультимедійні технології у навчальний процес.
Тема: «Урок позакласного читання. Звичаї, обряди і традиції українців. Обряд
«Хрестин»».
Мета: - узагальнити знання учнів про звичаї, обряди, традиції українців, здобуті під час
вивчення української літератури;
- познайомити учнів з обрядами хрестин, з одвічними духовними цінностями
народної моралі в сім’ї, стосунками між старими й молодими в ній;
- виховувати національну гордість, потребу життя за християнськими законами
моралі.
Тип уроку: Медіа урок узагальнення знань із використанням комп’ютерних технологій,
мережі Інтернету.
Обладнання: проектор, мультимедійна дошка або комп’ютери, слайди, Інтернет або
диск із фільмом обряду, рушники, соняшники, колосся, картини осені, костюми,
пісні про осінь.
Епіграф до уроку (слайд № 2)
У гості осінь завітала,
Позолотила тихий сад,
Збирала стиглий виноград.
І на луки також ходила,
Водичку пила з джерела.
І шлях до вирію відкрила,
І в ліс у золоті пішла.
Хід уроку:
Мотивація навчальної діяльності учнів
Добрий день, шановні друзі!
Всі прийшли сьогодні в клас?
На палітрі кольоровій
Покажіть: як настрій ваш?
(Учні на аркуші кольоровими олівцями зазначають свій настрій, з яким вони прийшли на урок).
Непоганий, бачу я настрій у вас друзі
Тож, напевно, бездоганно
Пройде урок у класі.
А в кінці уроку ми подивимось чи змінився ваш настрій і визначимо за допомогою слайду № 8.
Підтемою сьогоднішнього уроку буде осінь, ви вже здогадалися з епіграфу.
Поетична хвилинка (діти читають вірші про осінь, або називають пісні про осінь).
Актуалізація набутих знань учнів
Учитель: От і мчить вже осінь над українською землею на своїх золотих конях, везе із собою прекрасні народні свята. Які народні свята, традиції і обряди ви знаєте? (Діти називають свята, традиції і обряди які знають, слайд № 9).
Отже, як ви думаєте, про що піде мова на нашому уроці? (Діти самостійно визначають мету уроку). Так, добре.
Але для того, щоб розпочати наш урок, роботу з комп’ютерами, ми повинні повторити правила техніки безпеки. Відкрийте слайди і пригадайте, чого не можна робити за комп’ютерами (переглянути слайди з Т.Б.).
Я хочу, щоб ми потрапили в часи наших пращурів і більше дізналися про обряд Хрещення.
Повідомлення теми і мети уроку (слайди № 3 і 6)
Отже, як бачимо, існує обряд Хрещення. Саме про цей обряд ми поговоримо докладніше.
Сприйняття й усвідомлення вивченого
Сьогодні до нас у гості, на свято «Осенини», завітала царівна Осінь, але вона так поспішала, що загубила все. І ми повинні допомогти ій позбирати все до купи.
Опрацювання теми уроку (проведення уроку у вигляді вікторини, інсценівки, відеоматеріалу)
Учні переглядають відео фрагмент «Таїнство хрещення», записаного на
диску, або в мережі Інтернет на сайті mail.ru.
Самостійна робота зі слайдом № 15. Опрацювання теоретичного матеріалу
учнями в групах і знайти щось цікаве.
Продивившись відео фрагмент, ознайомившись із теоретичним матеріалом
ми з вами повинні відповісти на запитання вікторини і допомогти царівні
потрапити назад до її королівства (слайд № 17).
Вікторина
Так що ж таке Таїнство Хрещення? (учні - це священнодійство).
Як ви гадаєте чому? (учні висловлюють власну думку).
У якому віці хрестять дитину? (учні - за уставом церкви немовля треба охрестити на восьмий чи сороковий день після народження, а в народі заведено охрестити дитя до року).
Які вимоги існують щодо вибору кумів?(учні – хрещені батьки повинні бути християнами, кумами беруть тих людей, у яких лад у сім’ї).
А хто не міг бути хрещеними батьками? (учні – батьки, подружжя, ті, хто сповідують іншу віру).
Які обов’язки мають хрещені батьки? (учні – хрещені батьки були довіреними особами перед Церквою за віру охрещуваного, за виховання хрещеника, казали, хрещені батьки повинні відповідати на Страшному Суді).
А чи в наш час такі ж обов’язки мають хрещені батьки чи може ні? (учні діляться власними думками).
Учитель: Отже, кумівство, як форма духовного єднання, здавна мала високий суспільний статус.
Працюючи самостійно, ви повинні були виписати щось цікаве, отже, зараз
ми це і перевіримо як ви працюєте в парах (роздати учням, щоб зачитали):
Повідомлення учнів
Народження дитини – подія радісна. Баба-повитуха залишала на хвіртці знак – рушник, якщо народився парубок, вишивану хустку, якщо дівчинка.
Поки дитина не хрещена, сорочечки їй не одягали, а завивали в пелюшки з татових і маминих сорочок.
Поки дитина не хрещена, у хату не мали права зайти чужі. З нехрещеною дитиною не можна кудись виходити.
Був ще один показник, який визначав долю дитини – день тижня та місяць, коли вона народилась. Так, народжені в понеділок були вольові та вперті, у вівторок – розхлябані, у середу – жартівливі, веселі, везучі, у четвер – сто раз подумає, а не зробить, у п’ятницю – своє серце, як сонце, годні будуть ділити з кожним, у суботу народжувались чесні, справедливі, у неділю – це люди більше від неба, ніж від землі.
Хто народився у січні – упертий, сварливий, лютневі – добродушні, поступливі, березневі – як той вітер, то тут, то там, квітневі – усе для себе, травневі – добросовісні, але дуже вразливі, червневі – користолюбні, потайні та вперті, липневі – самі в собі, серпневі – хазяйновиті, вересневі – егоїсти, жовтневі – доброзичливі, листопадові – багаті душею, грудневі – потайні й гоноровиті.
Релаксація (під музичне оформлення, ми подивимось невелику інсценівку
обряду хрещення, яку підготували учні вдома (або прочитають за ролями,
переодягнувшись у костюми) (слайд № 19).
ХРЕСТИНИ
Дійові особи: Ведучий, Баба, Катря, Петро, Кум, Кума, Сусід, Сусідка, Дівер, Зовиця.
Ведучий. Отже, у сім’ї народилася дитина. Раніше функцію лікарів виконували літні жінки, які мали великий досвід. Це були баби-повитухи. Бабуся-повитуха була шанованою в селі, користувалася незаперечним авторитетом.
Баба (звертається до Катрі). Катре, клади дитину до колиски. І запам’ятай: коли вперше кладуть немовля в колиску, то насипають туди трохи жита – на добре життя.
Петро (бере з рук дитину(ляльку)). Спасибі, паніматко, за добру ласку до нашого синочка.
Катря. Паніматко, порадьте, кого за кумів брати?
Петро. А чого радити – Ярину за куму, а Ярему за кума.
Баба. Кого люди за люди мають, з тим ся кумаються.
Катря. То йди, чоловіче, та клич Ярему і Ярину.
Заходять куми.
Кум. Доброго здоров’я господарям і немовляті!
Кума. Здрастуйте у вашій хаті!
Катря. Заходьте, заходьте до господи, дорогі гості!
Кум (до Петра, дає хліб на рушникові). Дай, Боже, вам сина щасливо згодувати.
Кума (до Катрі, дає крижмо). А вам щасливо з постелі вставати.
Ведучий. Полотно, яке принесла майбутня кума, називають крижмо. На ньому в церкві куми тримають немовля.
Петро. Тепер, куми дорогі, давайте ми вас перев’яжемо. (Перев’язує кумів рушниками.)
Баба. А зараз розстеліть кожух і покладіть на нього гроші. Отак. Тепер кладіть нашого хлопчика. Хай доля в нього щаслива буде, щоб виріс здоровий, щоб жив заможно, в достатку.
Куми дорогі, час і до церкви. Та не забудьте хліб і цукор.
Катря. Ярино, візьми-но цей вузлик.
Петро. А ти, Яреме, нашого синочка.
Баба. Рушайте з богом. (Збирає з кожуха гроші.) А тобі, Петре, ці гроші. Ти повинен зберегти їх до синового весілля.
Катря і Петро готують страви на стіл.
Ведучий. Із нагоди Христин у хаті новонародженого справлялася гостина. Готували святковий обід. Запрошували гостей. Гості приходили з подарунками.
Заходять хрещені батьки з немовлям.
Кум. Ось і охрестили ми вашого синочка на потіху батькові й матері, щоб щасливо вигодували, дочекалися помочі ще й одружили, а на старі літа мали при кім голову приклоняти.
Кума (передає Катрі хліб і цукор). Щоб ця дитина була вам така мила, як цей хліб, а солодка, як цукор. (Бере дитину.) Ходи, мій сину, маленький, чуперненький, білого личка повненький.
Баба. Гості дорогі, прошу сідайте.
Заходять сусіди.
Сусід. Прийміть від мене в подарунок цю скатертину. Щоб ріс хлопчик здоровий, багатий, розумний. Дай, Боже, здоров’я господарям.
Сусідка (дарує макітру).
Зовиця. Прийміть і мого подарунка. Рушник. Сама вишивала. Хай росте дитя на честь і на славу!
Дівер (дарує дерев’яні ложки). Сам вистругав. У хазяйстві знадобляться. І послухайте,що я вам скажу: один син – не син, два сини – півсина, три сина – ото тільки син. Щоб у цій родині три сина знайшлося.
Катря. А тепер, чоловіче, частуй дорогих гостей!
Петро. Дорогі куми, і ви сусідоньки, і ви родичі, скуштуйте нашої страви.
Гості. Спасибі! Дуже смачні і запашні страви!
Кума. Засиділися ми у вас. Час прощатися.
Сусідка. Спасибі господарю й господині за гостину, за частування.
Господарі. Ходіть здорові! Спасибі, що не відцуралися наших запросин.
Кум. Петре й Катря, дякуємо вам за шану, що ви нас за кумів узяли.
(тричі кланяється, цілує хазяїв.)
Кума. Будемо тепер дитя разом доглядати, у люди виводити, розуму вчити. Спасибі за гостину!
Петро. Ходіть з Богом!
Катря з Петром пестять дитину. Бабуся прибирає зі столу.
Ведучий. Ще одна цікава деталь є. на обрядовий обід обов’язково мала бути зварена в горщику каша. Цю страву подавали в кінці обіду. Горщик ставили серед столу. Право його розбити надавалося тому, хто сплатить найбільше грошей. Торг закінчувався тим, що хрещений батько клав грошей найбільше й розбивав горщик. Кожен із присутніх клав на відламок шматок каші і, побажавши немовляті здоров’я та довголіття, з’їдав кашу. Ті з гостей, хто сподівався мати своїх дітей, брали із собою черепок як своєрідний оберіг.
Баба. Єдиний, хто не брав участь в торзі, - це бабуся-повитуха. Батьки її щедро обдаровували.
Учитель. Отже, у давнину саме так проходив обряд хрестин.
Закріплення вивченого на уроці
Скласти сенкан (слайд № 21)
Ключові слова: 1 група – хрестини, 2 група – куми, 3 група – немовля, 4 група – осінь.
Підсумок уроку (вчитель оцінює роботу учнів на уроці)
Рефлексія (слайд № 23)
Продовжить речення:
Я думаю
Я вважаю.
На мою думку..
Домашнє завдання (слайд № 25)
1 рівень – повідомлення про один з українських звичаїв чи обрядів;
2 рівень – написати твір-мініатюру на тему: «Тепло отчої оселі»;
3 рівень – скласти акровірш (ключове слово хрестини).
Література
Бабенко Т.А. Применение средств мультимедиа в процессе обучения будущих учителей информационным технологиям: Дисс. ... канд. пед. наук: 13.00.08. - Армавир, 2003. - 201 c.
Белицын И.В. Лекционный мультимедийный комплекс как средство активизации учебно-познавательной деятельности обучающихся: Дисс. ... канд. пед. наук: 13.00.02. - Барнаул, 2003. - 159 c.
Егорова Ю.Н. Мультимедиа как средство повышения эффективности обучения в общеобразовательной школе: Дисс. ... канд. пед. наук: 13.00.01. - Чебоксары, 2000. - 196 c.
Іщук Н.Ю. Застосування засобів мультимедіа у процесі підготовки економістів у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації: Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / Вінницький держ. педагогічний ун-т ім. Михайла Коцюбинського. - Вінниця, 2004. - 20 с.
Клевцова Н.И. Методико-дидактические принципы создания и использования мультимедийных учебных презентаций в обучении иностранному языку: Дисс. ... канд. пед. наук: 13.00.02. - Курск, 2003. - 189 c.
Клемешова Н.В. Мультимедиа как дидактическое средство высшей школы: Дисс. ... канд. пед. наук: 13.00.01. - Калининград, 1999. - 210 c.
Косенко И.И. Изучение мультимедиа в процессе подготовки учителя информатики: Дисс. ... канд. пед. наук: 13.00.02. - М: МПГУ, 1999. - 122 c.
Пискунова Т.Г. Методика обучения и использования мультимедиа-систем в курсе информатики средней школы: Дисс. ... канд. пед. наук: 13.00.02. - СПб: РГПУ, 1999. – 236 c.
Скалій О.В. Комп'ютерні технології диференціації процесу фізичного виховання школярів (на прикладі навчання плавання): Автореф. дисканд. наук з фізичного виховання і спорту: 24.00.02 / Львівський держ. ін-т фізичної культури - Л., 2002. – 24 с.
Чайковська О.А. Формування музичних знань молодших школярів засобами мультимедійних технологій навчання: Автореф. дисканд. пед. наук: 13.00.02 / Київський нац. ун-т культури і мистецтв. - К., 2002. - 19 с.
Нісімчук А.С., Падалка О.С., Шпак О.Т. Сучасні педагогічні технології: Навчальний посібник. – К.: Видавничий центр «Просвіта», «Книга пам’яті України», 2000. – 368 с.
Пиотровская К.Р. Современная компьютерная лингводидактика // Научно-техническая информация. Серия 2. Информационные процессы и системы. – Москва, 1991. – № 4. – 33 с.
Словарь по кибернетике / Под ред. В.С. Михалевича. 2-е изд., перераб., доп. – Киев: Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии им. М.П. им. М.П. Бажана, 1989. – 752 с.
Levi, М. (1997). CALL: Context and Conceptualisation. Oxford: Oxford University Press. 1997 – http://www.llas.ac.uk/resources/











15