Позакласне читання. Виразне читання та інсценування улюблених байок

Клас: 8.
Тема. Позакласне читання. Виразне читання та інсценування улюблених байок.
Мета. Розширити інтерес учнів до творчості байкарів з часів Давньої Греції і до нашого часу
Формувати навички виразного читання та декламації.
Виховувати в учнів любов до поетичного слова; почуття гумору.
Обладнання. Портрети письменників. Виставка збірників байок Езопа, Г. Сковороди,
П. Гулака-Артемовського, Є. Гребінки. Л.Глібова, О.Вишні, А. Гарматюк, П. Глазового.
Тип уроку. Формування та вдосконалення вмінь та навичок виразно читати байки.
Хід уроку
Оргмомент. Перевірка відсутніх.
Повторення вивченого, перевірка домашнього завдання.
Вчитель. Подивіться на дошку і прочитайте прислів’я.
„Здрастуй , чарко – прощай розум!”, „Хміль до лихого людей доводить”, „Горілка багато шкоди робить: вона і розум затьміває, і на зле штовхає”, „П’яний сам собі розум відбирає”, „Горілка без вогню розум спалить”.
Питання для учнів:
Чи можете ви мені відповісти на питання: „Чому цими прислів’ями я сьогодні розпочинаю урок літератури?” Як саме вони пов’язані з домашнім завданням?
Прочитайте за дійовими особами твір С. Руданського „Понизив” ( стор. 90 - 91).
Доведіть, що цей твір є співомовкою. Дайте визначення свівомовці.
Невеликий за обсягом сюжетний вірш гумористично-сатиричного змісту називається співомовкою.
Назвіть ознаки співомовок.
Композиція співомовок:
описується якийсь один комічний або трагікомічний випадок;
подія зображується стисло, розвивається динамічно;
розв’язка несподівана, часом вражаюча;
основні особи – одна-дві;
- завершення твору гострим, дотепним висловом.
На які три групи можна умовно поділити співомовки С. Руданського?
Співомовки С. Руданського можна умовно поділити на 3 групи:
ті, що викривають служителів церкви;
ті, у яких висміюються недоліки характеру людей;
ті, у яких висміюють панів.
5. До якої групи можна віднести прочитану співомовку?
(До тієї, в якій висміюються недоліки характеру людей)
6. Що саме засуджує автор у цьому творі?
( Пияцтво, зарозумілість, хвалькуватість.)
Вчитель. На минулому уроці ми говорили про макаронічну мову, яка є одним із засобів комічного. На ваш розсуд зараз буде представлена співомовка П. Глазового „Дядько їсти хоче”. (Читає твір).
Просить дядько в ресторані:
Принесіть котлету. –
А йому офіціантка
Тихо каже: - Нєту.
То давайте хоч салату
Або вінегрету. –
А йому офіціантка
Знову каже: - Нєту.
Дядько дивится на дівку,
Як на поторочу.
Зарядила: „Нєту, нєту...”
А я їсти хочу. –
Дівка стала руки в боки,
В’їдливо питає:
А хіба ви наїстеся,
Як скажу немає?
Скажіть у цьому творі є макаронічна мова? Що це означає?
(Змішання слів різних мов називається макаронічною мовою.)
Вчитель. А які види комічного з інших уроків літератури вам знайомі? (Гумор, сатира, сарказм). Правильно. Саме ці види комічного і висвітлюють у своїх творах уже знайомі вам письменники, портрети яких ви бачите на дошці.
( на дошці представлені портрети Г. Сковороди, П. Гулака-Артемовського, Є. Гребінки. Л.Глібова, О.Вишні, А. Гарматюк, П. Глазового)
1. Як ви думаєте, що єднає всіх цих людей? ( Це поети, які писали байки, співомовки).
2. Пригадайте, які твори написав П.Гулак-Артемовський, („Пан та Собака”), Є.Гребінка („Ведмежий суд” ) - запозичив у Крилова байку „Крестьянин и овца” -, Л. Глібов („Мірошник” ) - запозичив у Крилова байку „Мельник”_, „Цуцик”.
3. А хто може пригадати байки наших земляків, з якими ми вже раніше знайомились на уроках літератури? Так. Віктор Лагоза – харківський поет, протягом багатьох років був відповідальним секретарем Харківської організації Спілки письменників України. Один з віршів „Барбосова доля”( Читають напам’ять).
Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми та мети.
Вчитель. Отже, ви, мабуть, зрозуміли, що тема нашого уроку - позакласне читання, а саме: виразне читання та інсценування улюблених байок.
Мета. Розширити інтерес до творчості байкарів з часів Давньої Греції і до нашого часу.
Формувати навички виразного читання та декламації.
Виховувати в любов до поетичного слова; почуття гумору.
Вчитель. Згадаймо, що ж таке байка? Які її основні ознаки байки. З яких частин складається байка? Що називається алегорією? Кого називають байкарями?
(Учні пригадують матеріал молодших класів)
Вчитель. Подивіться на виставку книжок. Кожна з них цікава по-своєму. Ось, наприклад, „Езопові байки”. Чи відомо вам, що за переказами він жив 2,5 тисячі років тому в Давній Греції?
Давні греки вимовляли його ім’я інакше, ніж ми – Айсопос. Вони розповідали, що він був рабом-невільником, за походженням не греком, а чужоземцем – фракійцем чи фрігійцем, – дуже негарним на вигляд: у нього було велике черево, здорова голова, а на спині горб. Але бридкий раб визначався неабияким розумом. Доля закинула його на острів Самос у Егейському морі, де його господарем став рабовласник Ксант, що вважав себе вченим філософом, а насправді був обмеженою людиною. Про мудрість Езопа складались цілі легенди, які свідчили про те, що він був далеко розумніший за своїх сучасників, а щоб вони могли скористатися з його розуму, він повчав їх своїми байками. („Лисиця і ворона”).
Вчитель. Чи не нагадує цей твір байку Крилова „Лисица и Ворона”?
Отже, за будь-яких часів байкарі викривали хитрих та улесливих людей, які за будь-яку ціну досягали своєї мети. А чи звернули ви увагу на те, чим відрізняється ця байка від попередніх? Якою мовою вона написана?
(діти відповідають, що ця байка написана прозовою, а не віршованою мовою)
Вчитель. Перед вами портрет Григорія Савича Сковороди (1722-1794), який теж наш земляк і видатний байкар. Він створив 30 прозових байок, які за визначенням І.Я. Франка „ у 10 разів глибші і краще розказані, ніж Саадієві ( великий перський поет, роки життя 1213-1292), написані гарною, подекуди граціозною мовою”. З творчістю Григорія Сковороди більш детально ви будете знайомитися в 9 класі.
Вчитель. Але звернемось до віршованих байок. Всі вони різні, але їх єднає одна мета: висміяти все погане, негативне, що є в суспільстві.
IV. Закріплення знань, умінь та навичок.
Вчитель. Допоможіть на прикладах байок, довести, що кожна з них може багато чому навчити, бо мораль іноді чітко проявляється з кожного рядочка поезії.
(Використовуються різні види робіт з учнями)
Л. Глібов „Дві бочки”, „Ластівка і шуліка” ( Конкурс на кращого читця байки).
Анатолій. Гарматюк „Обіцянка Лисиці”, „Лисяча наука”, „ Завбачливий кіт” ( Групова робота) .
П. Глазовий „ Байка про критику”, „Реп’ях”, „Жерар”, „Жених” (Інсценування байки на вибір).
Григорій Єлишевич „Жучка-вовкодав”, „Вовкове каяття, „Кіт і хом’як”. ( Групова робота) .
Вчитель. Завершити урок хочу словами П. Глазового:
Я так люблю здоровий сміх,
Веселий сміх, що гріє всіх!
Переливаю в слово радість,
Яку в душі своїй зберіг.
І я щасливий, що пишу
Хорошим людям на потіху.
Ловлю в очах іскрини сміху
І довго в серці їх ношу.
V. Висновок. Сподіваюсь, що твори цих письменників вас зацікавили і, завітавши до бібліотеки, крім детективів або жахів, вам захочеться взяти до рук ці книжки і почитати на дозвіллі.
VI. Домашнє завдання. Для слабких учнів: самостійно дібрати байку та приготуватися до виразного декламування.
Для сильних учнів: вибрати байку для інсценування.
VII. Підсумок уроку. Оцінки.














































13PAGE 15


13PAGE 14315




15