Урок з літературного краєзнавства Життя дітей шахтарського краю в оповіданні Івана Омеляновича Білого «Під старим териконом»(7 клас)

Донецкий республиканский институт дополнительного
педагогического образования






Педагогический конкурс «Марафон-проект»
по теме «Волшебный мир литературного краеведения»








Тема урока: «Жизнь детей шахтерского края в рассказе Ивана Омельяновича Белого «Під старим териконом» (7 класс)











Разработка
Рыбальченко Анны Валерьевны
учитель украинского языка и литературы
Общеобразовательной школы І-ІІІ ступеней
село Орлово-Ивановка
управления образования администрации
города Шахтерска






Тема: Життя дітей шахтарського краю в оповіданні Івана Омеляновича Білого «Під старим териконом».
Мета: допомогти учням глибше усвідомити ідейно-художній зміст оповідання, морально-етичні уроки;
розвивати навички самостійної роботи з книгою, уміння формулювати свої думки з приводу прочитаного, характеризування образів, оцінювати життєві явища;
виховувати кращі людські якості на основі прикладу героїв прочитаного твору.
Очікувані результати:
Предметні: учні добре знають зміст оповідання; уміють виразно читати уривки; вміють характеризувати героїв, визначають пейзаж, портрет, їхню роль у творі;
Особистісні: аналітична робота з текстом визначить, що діти знають і дають оцінку таким моральним категоріям, як добро та зло, милосердя, відповідальність тощо;
Метапредметні: робота у групах та підгрупах визначить, що учні мають добре розвинені комунікативні навичкиучні
Теорія літератури: оповідання, пейзаж, портрет.
Обладнання: портрет письменника, видання твору, виставка ілюстрацій до нього.
Методи та прийоми: слово вчителя, робота з епіграфом уроку, гра «Хто швидше», робота в групах і підгрупах, гранування, вправа «Доміно», метод «Мікрофон», «Незакінчене речення», Інтерактивна вправа «Займи і обґрунтуй позицію».
Тип уроку: вивчення нового матеріалу
Література:
1. Білий І.О. Біля вишневого вікна. Поезії. - К: Радянський письменник, 1990.- 91 с.
2. Білий І.О. За горою, за крутою: Оповідання. - Донeцьк: Донбас, 1984.-159с.
3. Білий І.О. За калиновим жаром. Лірика. - Донецьк: Донбас, 1976. - 63с.
4. Білий І.О. Передмістя. Поезії, Донецьк: Донбас, 1976. - 63с.
5. Білий І.О. Рання дорога. Оповідання.-Донецьк: Донбас, 1987. - 189с.
6. Білий І.О. Сходинки: Буквар-читанка. - Донецьк: Oтечество, 1995. - 270с.

Послідовність етапів уроку:
І. Організаційний момент (2 хв.)
ІІ. Оголошення теми, мета, очікуваних результатів уроку (3 хв.)
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності (5 хв.)
ІV. Актуалізація опорних знань (5 хв.)
V. Основний зміст роботи (20 хв.)
VІ. Рефлексія (5 хв.)
VІІ. Підсумок уроку (3 хв.)
VІІІ. Домашнє завдання (2 хв.)


Хід уроку
Епіграф уроку:

Будь кришталем, коли ти з каменя,
Будь фіалкою, коли ти рослина,
Солов’єм, коли ти пташина,
А любов’ю, коли ти людина.
О.Козловський



І. Організаційний момент
Слово вчителя (полікультурна компетентність).
Доброго дня, любі діти! Усміхніться одне одному, подумки побажайте успіхів на цілий день. А для того, щоб впоратися на уроці з усіма завданнями, будьте старанними і слухняними. Завдання наші такі:
Не просто слухати, а чути.
Не просто дивитися, а бачити.
Не просто відповідати, а міркувати.
Дружно і плідно працювати.

ІІ. Оголошення теми, мета, очікуваних результатів уроку
Робота з епіграфом уроку (компетентність саморозвитку й самоосвіти).
Уважно прочитайте епіграф до нашого уроку. Як ви розумієте вислів поета О. Козловського? Чи погоджуєтеся з ним? Пригадайте життєві ситуації для ілюстрування правдивості цього вислову.
Слово вчителя (полікультурна компетентність).
Отже, я запрошую вас на урок літератури рідного краю. Сьогодні на уроці ми з вами глибше усвідомимо ідейно-художній зміст оповідання Івана Білого «Під старим териконом», з яким ви ознайомилися вдома, з’ясуємо, які морально-етичні уроки криються в ньому, будемо характеризувати образи оповідання, оцінювати життєві явища і продовжимо виховати в собі кращі людські якості на основі прикладу героїв опрацьованого нами твору.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя (компетентність саморозвитку та самоосвіти).
Сьогодні до нас на урок завітали гості. Думаю, ви з ними знайомі. Тож, давайте надамо їм слово.
(Наперед виходять два хлопця. Один низенький, голова трохи рудувата, вдягнений в стареньку джинсову куртку, спортивні штани, взутий у кеди. У руках тримає гумового м’яча. Другий – ступає поважно та гордо)
Перший хлопець;
Доброго дня, хлопці і дівчата. Дозвольте трохи розказати про себе. Я звичайний хлопець, що живе в невеличкому шахтарському селищі і, як і ви, навчаюся в школі. Але по дорозі до школи полюбляю приткнути свій портфель куди-небудь і податися під старий терикон, куди ходять усі наші селищні збитошники на ігрища та розваги.
Живу я з мамою, бо батько загинув у шахті. Через мої втечі з уроків, матуся часто засмучується. Вона у мене дуже строга: якщо дізнається, що прогуляв бодай один урок, всипле вона тоді мені березової каші.
Моє захоплення - футбол, не люблю, коли знущаються з тварин.
Я думаю, ви здогадалися, хто я.
Учитель:
Діти, а й справді, як звуть цього хлопчика? (Учні відповідають: Санько Наливайко)
Другий хлопець:
Я навчаюсь у шостому класі. Живу у тому ж запиленому та неперспективному селищі. Скоріше б вже добудували багатоповерхівки в новому мікрорайоні за садом, то переїхали б туди. У мене є крутий велосипед, на якому кожний хочу проїхати. На відміну від Санька, я із задоволенням проводжу різні експерименти над живими істотами, особливо над павуками, яких ловимо в степу.
Батько мій не простий собі шахтар, а електрослюсар, і я цим дуже пишаюсь. Я найсміливіший, найрозумніший і найкращий.
Учитель:
А чи вгадали ви цього нашого гостя? (Учні відповідають: Ігор Крученюк). Ось і познайомилися ми з нашими гостями. Ласкаво просимо, Сашко та Ігор, до нас на урок.
Діти, а чи не здається вам, що між селищем, де мешкають наші гості, та нашим селом є багато спільно. Наприклад, терикон за селом на вигоні та футбольне поле поруч із ним, вони і ви - діти шахтарів?
Отже, давайте розглянемо цей твір, який написав для нас наш талановитий письменник-земляк, детальніше.

ІV. Актуалізація опорних знань
1. Гра «Хто швидше» (інформаційна компетентність).
1) Чому Санькові хотілося податися під терикон? (Бо іншого місця для розваг не було)
2) Що було видно Санькові з терикона? (Усе селище)
3) Як проводили хлопці зимові канікули? (Гасали зі стадіону на санчатах)
4) Як ставилася мати Санька до пропусків уроків? (Сварила)
5) Як виконував уроки Санько?(Сяк-так)
6) Чому Санько поліз на терикон?(Ковтнути тієї горішньої прохолоди,
остудитися.)
7) Що цікавило Санька за садом? (Багатоповерхові будинки новий мікрорайон)
8) Ким була мати Санька? (Дільничий нормувальник)
9) Що порадила сусідка Муся мамі Санька? (Вийти заміж)
10) Кого побачив на стадіоні Санько? (Мишка, Діму, Ігоря)
11) Що штовхали Мишко, Діма та Ігор вгору на терикон і для чого?(Скат з трактора «Бєларусь», щоб кататися в ньому з терикону)
12) Чому першим спускатися на шині з трактора погодився Діма?(бо хотів прокатитися на велосипеді Ігоря)
13) Як почував себе Cанькo, коли в шині летів вниз Діма?(У грудях похололо, стривожився за Діму)
14) Що сталося з Саньком? (Вдарився головою)
15) Хто з хлопців викликав швидку допомогу? (Діма)
16) Як боролися лікарі за життя Сашка?(Виборювали для Санька життя, і не просто життя, а щоб не став калікою)
17) Як поводилася мати Санька, Віра Максимівна, у лікарні, де знаходився Санько? (Сиділа біля Санька і ковтала сльози)
18) Чому Санько заспокоював маму? Хто винен у його травмі?(Санько бачив, як хвилюється мати, він її любив, а у своїй травмі він звинувачував тільки себе )
19) Чи сподобалося вам оповідання «Під старим териконом»? Якщо сподобалося, то чим?
20) Чого навчає цей твір? (Сердечного ставлення до людей і природи)
21) Що ви засуджуєте в оповіданні «Під старим териконом"? (Жорстокість, байдужість)

V. Основний зміст роботи
Слово вчителя. (інформаційна компетентність)
Коротка розповідь про письменника.
Автор оповідання «Під старим териконом», Білий Іван Омелянович, народився 25 березня 1942 р. у селі Чистогалівці Чорнобильського р-ну Київської обл. Навчався в будівельному училищі №3 м. Донецька, працював два роки слюсарем. Після служби в армії закінчив філологічний факультет Донецького державного університету (1970 р.). Завідував бюро пропаганди Донецької обласної організації Товариства охорони пам’ятників історії та культури, редагував шахтарську багатотиражну газету.
Протягом багатьох років був відповідальним секретарем, а також очолював відділ української літератури журналу «Донбас». З 2001 по 2005 р. – відповідальний секретар Донецької організації Національної Спілки письменників України.
Його перу належать збірки «Досвіток» (1969), «За калиновим жаром»
(1972), «Передмістя» (1976), «Пізні райдуги» (1981), «Біля вишневого вікна» (1990), «Журавлині мости» (2002), «Цікава арифметика для Галинки і Петрика» (2004); книжки оповідань «За горою, за крутою» (1984), «Рання дорога» (1987), «Перші розстані» (1984); книга прози «Де кленом світ зійшовся» (2004); підручники для дітей «Сходинки» (1995), «Лесенка» (1997), «Сходинки-2» (1998).
Член Національної Спілки письменників України з 1973 р.

Фізкультхвилинка
Діти, давайте уявимо, що ми завітали в селище, де мешкають Санько та Ігор. Давайте попросимо їх провести нас до верхівки їхнього славнозвісного терикона. Для цього нам необхідно встати та рухатися зі словами:
Станьте, глибоко вдихніть.
До гори ми вже ідем.
Ось – підніжжя, ось – вершина,
Лівий схил і правий схил.
Ми вилазим на вершину
Оглядаєм все довкола. (Повторити 2-3 рази)

Робота в групах/підгрупах (соціальна, інформаційна компетентність).
1 група. «Літературознавці». (інформаційна компетентність).
Завдання:
І підгрупа
Доведіть, що «Під старим териконом» - оповідання.
ІІ підгрупа
Знайти в оповіданні різні види описів, з’ясувати їх художні особливості й роль у творі.
І підгрупа
Оповідання – невеликий розповідний (прозовий) твір, у якому зображується життя персонажа за короткий проміжок часу.
Твір «Під старим териконом» Іван Омелянович Білого – оповідання, тому що:
Невеликий за обсягом.
Невелика кількість
Розповідається про незначну кількість подій протягом нетривалого часу.
Є сюжет з усіма його елементами
ІІ підгрупа
Портрет - (фр. portrait) зображення в літературному творі зовнішнього вигляду, пози, рухів, виразу обличчя людини, її одягу, взуття тощо.
«Авжеж, виросте, хоча він зараз трохи й нижчий від своїх ровесників. Ну ще у нього голова рудувата, але з часом і вона потемніє, і не будуть його прозивати рижим, - про це й мати каже».
«Санько перевдягся в стареньку джинсову курточку, взув кеди, бо ж гратимуть у футбол, і нарешті вирвався на волю».
«витягував на світ божий худого після зимової сплячки павука, що застрягав лапками у липучці. Надивившись зблизька на їхні хрестаті спинки»

Пейзаж - (фр. paysage від pays країна, місцевість) один із композиційних компонентів художнього твору: опис природи, будь-якого незамкнутого простору зовнішнього світу.
«Терикон був старий, залуб'янілий, знизу порослий диким різнотрав'ям, приземкуватими татарськими кленами та кущами жовтої акації».
«Ох і далеко видно з терикона, все їхнє селище - як на долоні. Та що там селище, місто можна розгледіти, а до нього ж буде верст двадцять».
«Кепські були цьогорічні зимові канікули, бо хіба ж то діло, як землю снігом лише притрусило. А терикон так і зовсім стояв голий, підставивши вітрам свої руді боки. А бували ж такі зими, що з його підніжжя на санчатах вволю гасали. Особливо добре спускатися з того боку, до якого прилягає стадіон: там і поверхня покатіша, і каміння та кущів менше».
«Санько взяв у руки м'яч і знічев'я пройшов під териконом, де трохи збоку, серед іще оголених кущів, виділялася ошатна вербичка, геть чисто обвішана гірляндами жовтих котиків, тому здалеку примітна своєю весняно-врочистою красою».
«Присів на плескатий камінець-плитняк, виданий із породою на-гора, що ним колись шахтарі не тільки обносили свої присадибні ділянки, а й будували з нього житла, - і став спостерігати, що діється довкруж. Ось праворуч виступає край колишнього шахтного двору, тепер там розміщується автопарк, видніється різноманітна техніка: крани, бульдозери, машини; снують поодинокі постаті людей. А за шахтним двором простягся радгоспівський сад; він іще німий, голий, ледь повитий бузково-попелястою димкою, і тому якийсь розпливчатий і ніби несправжній. За садом височать багатоповерхові будинки нового мікрорайону, який ще продовжує будуватися. Санько, нaпруживши зір, уловлює, як баштові крани метляють довгими стрілами, підіймають вантажі».
Висновок: описи точні і лаконічні, неповторні та оригінальні. Допомагають глибше розкрити індивідуальність героїв та предметів.

2 група. «Дослідники» (інформаційна компетентність, компетентність саморозвитку та самоосвіти).
Завдання:
З’ясувати, як побудоване оповідання, визначити тему, основну думку.

Твір названий на честь старого терикону на околиці шахтарського селища.
Тема: зображення реалій шахтарського селища, життя дітей шахтарського краю. Розкриття внутрішнього світу Сашка Наливайка та Ігоря Крyченюка.
Основна думка: уславлення доброти і сердечного ставлення Санька до природи, та засудження жорстокості і підступності Ігоря Крученюка.
Сюжет твору небагатий на події: повернення Санька зі школи; збори на футбол; зустріч із третьокласниками з сусідньої вулиці, що йшли ловити павуків; прихід на стадіон; Сашко лізе на терикон; прихід Мишка, Діми та Ігоря з колесом до терикона; Діма з’їхав в колесі; Ігор підбурює Санька з’їхати з терикона; трагедія; Сашко в лікарні.
Але наявні ліричні відступи: спогади про зиму, про те, як сам малим ловив павуків, про загибель батька, про пораду сусідки Мусі, і про материні слова на її пропозицію.

3 група. «Психологи» (інформаційна та соціальна компетентність).
Завдання:
І підгрупа.
Схарактеризуйте образи оповідання
Санько Наливайко – головний герой. Добрий, вразливий, любить спостерігати за природою, незлопам’ятний, товариський, сміливий, спритний, ніжний, співчутливий, щирий, милосердний
Віра Максимівна – любить свого сина, турботлива, вразлива, строга в питаннях дисципліни
Ігор Крученюк – кручений, пихатий, зарозумілий, дволикий, гордий, любить бути у центрі уваги, лицемірний, черствий, безсердечний.
ІІ підгрупа.
Дібравши цитати з твору, простежте психологічні переживання головного героя.
Близько до серця сприймає материні сльози: «Оце для Санька - найгірше, материні сльози в сто разів болючіші від тих її стусанів. І завжди при цьому батька згадує, який загинув у шахті тієї осені, коли Санько пішов у перший клас: мовляв, аби він був живий, то все було б інакше».
Переймається долею друзів: «Від того, що сталося, хоч це й не було несподіванкою для Санька, у нього аж у грудях похололо. Він подався вперед, на край уступу, охоплений тривогою за Діму».
Любить усе живе та переймався цим, відчуває ніжний світ природи: «А от Ігор Крученюк - зараз він ходить у шостий клас, - котрого всі прозивають Крученим (і батька його - теж), так той їх (павуків) нещадно нищив. Розкладе вогник, знайде підходящу розсошку, щоб можна було затиснути банку, або дротом прив'яже її до хворостини, і підсмажує павучків над полум'ям. А вже вони тоді таке виробляють, такі плетуть викрyтаси, що й дивитися страшнo. Та Санько й не дивився, він мовчки повертався і йшов геть, ненавидячи не тільки Крученого, а і його батька. У такі хвилини Санько згадував свого батька, Івана Наливайка, твердо вірив, що саме з вини Крученого-старшого він загинув: про це йому відомо не лише із слів матері, а й від людей, які завжди все знають». «Санько торкнувся пальцями пухких котиків, а затим, зажмурившись, понюхав їх, умокнув свій кирпатий носик в жовтий прохолодний пилок: запаху майже не відчув, однак повіяло чимось лоскотно-приємним, немов дихнув в обличчя свіжий вітерець».
Висновок: Характер головного героя та його душевні порухи розкриваються глибоко. Героїв небагато. Другорядні персонажі допомагають краще розкрити головних героїв, змальовуються за допомогою невеликих, але чітких і виразних деталей.

4.Самостійна робота.
Складання порівняльної характеристики. (компетентність саморозвитку і самоосвіти)
(Учні порівнюють головного героя оповідання із собою.) роздаткова таблиця кожному учневі.

Санько Наливайко
Я

Спільне

Школярі, близькі за віком, добрі, допитливі, любимо мріяти, фантазувати

Відмінне

Дуже любить природу, не сприймає ніякої жорстокості, вразливий, чуйний


Колективна робота.
Характеристика автора за його твором. Вправа «Доміно» (інформаційна компетентність, компетентність саморозвитку й самоосвіти)

Іван Білий чутливий вразливий любить свій рідний край тонко відчуває природу оптиміст спостережливий

VІ. Рефлексія
Метод «Мікрофон» (компетентність саморозвитку й самоосвіти).
Учні по черзі висловлюються одним реченням, обираючи початок фрази з рефлексивного екрану.
Сьогодні я дізнався (дізналася)
Було важко
Було цікаво
Я зрозумів (зрозуміла), що
Я відчув (відчула), що
Урок дав мені для життя

VІІ. Підсумок уроку
Інтерактивна вправа «Займи і обґрунтуй позицію» (компетентність саморозвитку і самоосвіти).
Я вважаю, що кожна людина має бути високоморальною та морально стійкою.



Заключне слово вчителя.
Дякую вам, любі діти, за співпрацю, дякую і вам, Санько та Ігор, за те, що завітали до нас.
Дивлячись на всіх вас, радію, що ви не байдужі до літератури рідного краю, до письменницької спадщини нашого земляка, до чужого горя.
Урок добігає кінця, але я не прощаюся з вами, а кажу: «До нових зустрічей!»

VІІІ Домашнє завдання
Написати твір-мініатюру на тему: «Внутрішній світ Санька Наливайка» з оповідання І. Білого «Під старим териконом».
Так

Ні

Певною мірою