Медіалабораторія. Екранізація як форма безпосередньої взаємодії кіно та літератури на прикладі повісті М. Коцюбинського « Тіні забутих предків » та її кіноінтерпретації С. Параджановим.

ТЕМА. Медіалабораторія. Екранізація як форма безпосередньої взаємодії кіно та літератури на прикладі повісті
М. Коцюбинського « Тіні забутих предків » та її кіноінтерпретації С. Параджановим.
МЕТА. З’ясувати види екранізацій літературних творів, історію створення кінострічки С. Параджанова; розвивати в учнів уміння аналізувати літературний твір у порівнянні з кінострічкою,користуючись першоджерелами, робити певні висновки й обґрунтовувати їх ; виховувати уважних читачів, глядачів і формувати в них патріотичні почуття.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. Мотивація дослідницької діяльності. Повідомлення теми і мети уроку.
Лунає трембіта, закликаючи до роботи в медіалабораторії.
Ви знаєте, що Коцюбинський був на Гуцульщині на початку двадцятого століття, жив у селі Криворівня, познайомився з життям гуцулів, вивчив звичаї, традиції, побут, вірування горян, закохався в Карпати.
Трішки більше ніж через півстоліття невідомий тоді ще український кінорежисер С.Параджанов більше року прожив на Гуцульщині в тих же місцях, де й Коцюбинський, як сам говорив, «біля джерел натхнення», і теж закохався в Карпати і гуцулів.
Гуцульщина і Коцюбинський залишили українській літературі шедевральну повість «Тіні забутих предків». Гуцульщина і Параджанов народили цю «правдиву казку гір» удруге – як знаковий фільм для українського кіно. Неймовірно пощастило Коцюбинському : фільм Параджанова за його повістю – найвідоміший у світі український фільм.
Тому сьогодні ми працюємо в медіалабораторії з питання «Екранізація як форма безпосередньої взаємодії кіно та літератури». Розглянемо цю проблему на прикладі повісті М. Коцюбинського « Тіні забутих предків » та її кіноверсії С. Параджанова.
А мета нашого дослідження така: з’ясувати види екранізацій літературних творів, історію створення кінострічки С. Параджанова; розвивати уміння аналізувати літературний твір у порівнянні з кінострічкою,користуючись першоджерелами, робити певні висновки й обґрунтовувати їх.
ІІ. Робота в медіалабораторії.
Історія фільму С. Параджанова «Тіні забутих предків» (повідомлення учня). Очікувана відповідь
Фільм був задуманий до 100-літнього ювілею М.Коцюбинського.
Кінострічка «Тіні забутих предків увійшла в двадцятку найкращих кінофільмів усіх часів і народів і здобула десятки міжнародних нагород. Його названо маніфестом українського поетичного кіно і назавжди введено до контексту світової культури.
«Все, що бачите на екрані, було насправді. Так, як плачуть гуцули, ніхто не може плакати. Це був рік життя , прожитого біля вогнища, біля джерела натхнення, - говорив Параджанов на обговоренні щойно знятого фільму. І продовжував: - На жаль, нас підвів автор, він був відсутній з першого дня.»
Гуцулів у фільмі зіграли самі гуцули. Масовки, натуральні кадри праці горян, спів і музика – все це внесло особливий, правдивий дух Гуцульщини. Гуцулів навіть возили до Києва, записували у павільйоні. Треба було записати трембіти. Просто неба це важко було зробити. Параджанов десятеро трембітярів разом трембітами заледве запхав у літак і привіз до Києва. Причому інструменти везли у пасажирському салоніПісля виходу «Тіней» на екрани Параджанов став славетним, посівши почесне місце поряд із метрами світового кіно. Історія трагічної любові Івана (І.Миколайчук) і Марічки(Лариса Кадочникова) сколихнула світ. Почався тріумфальний хід картини екранами світу ( на Заході фільм демонструвався під назвою «Вогненні коні») – 28 призів на міжнародних фестивалях у 21 країні (є запис у Книзі рекордів Гіннеса).
Прем’єра стрічки дозволена в Україні лише через рік після того, як фільм обійшов світові кінотеатри й отримав схвальні оцінки. Причиною такої затримки стало те, що Сергій Параджанов навідріз відмовлявся показувати «Тіні забутих предків» у перекладі російською, мотивуючи це тим, що мова є одним із невід’ємних художніх елементів фільму.
Сама стрічка і її прем’єра стали знаковими. Іван Дзюба вирішив скористатися прем’єрою фільму, щоб публічно повідомити про арешти української інтелігенції у Львові. Зал перед початком фільму був заповнений вщент. Після виступу Параджанова Іван Дзюба вийшов на сцену та став перераховувати імена арештованих. Його почали глушити сиренами, намагалися зіштовхнути зі сцени. У цей час В’ячеслав Чорновіл закликав незгодних із такою політикою встати на знак протесту. Третина залу підвелася. Після перегляду фільму поет Василь Стус звернувся до присутніх зі словами : «Хто проти тиранії, встаньте!» І підвівся увесь зал. Після акції протесту Іван Дзюба, В’ячеслав Чорновіл були звільнені з роботи, а Василь Стус виключений із аспірантури. Саме під час прем’єри фільму Параджанова Стус вперше публічно заявив про свою громадянську позицію.
Отже, фільм за повістю М.Коцюбинського «Тіні забутих предків» розбудив національну свідомість і гідність, став поштовхом до прозріння і розуміння українцями себе як великого народу. 
«Тіні забутих предків
2.Теорія кіномистецтва. Види екранізацій.
Літературні твори є основою екранних образів кіно з перших днів його існування. Творцями першої екранізації є основоположники світового кінематографа – Жорж Мельєс і Вікторен Іполит Жассе. Жорж Мельєс в 1902 році переніс на екран роман Даніеля Дефо «Робінзон Крузо». Народившись як вимушений жанр кіно, екранізація за вікову історію продемонструвала різні стратегії: від ілюстрації, органічного копіювання тексту до стилізації.
Існує декілька класифікацій екранізацій літературних творів. Зупинимося на одній з них.
Види екранізацій:
● пряма
● за мотивами
● адаптація
Тільки перший варіант передбачає повну схожість з джерелом. Прикладом прямої екранізації може служити «Війна і мир» Л.Бондарчука.
Основне завдання фільмів за мотивами – показати знайомий твір у новому ракурсі. Часто подібна форма використовується, коли книгу не можна перенести на кіноекран буквально: через невідповідність обсягів, наприклад, або коли дія в книзі замкнута на внутрішні переживання героя, які важко показати без перетворення в діалоги і події. Екранізація цього типу не повністю відповідає першоджерелу, але передає головне, і додає щось нове. Таких екранізацій переважна більшість у сучасному кінематографі та, мабуть, взагалі в історії кіно. Тут можна очікувати масу несподіванок, така екранізація завжди цікава своєю новизною і свіжістю.
Щодо кіноадаптації, то вона може лише віддалено нагадувати книгу. Частіше це абсолютно новий твір у якому вгадується першоджерело, але його сюжет і основна ідея може бути кардинально змінена, доповнена або переосмислена режисером, в результаті чого на світ може з’явитися абсолютно нове творіння.
3. Перевірка розуміння учнями особливостей видів кіноінтерпретацій.
Установіть відповідність
ПРЯМА
ЗА МОТИВАМИ
АДАПТАЦІЯ
ВГАДУЄТЬСЯ ПЕРШОДЖЕРЕЛО
ОРГАНІЧНЕ КОПІЮВАННЯ
ПЕРЕДАЄ ГОЛОВНЕ І ДОДАЄ ЩОСЬ НОВЕ
ОПИС ПОЧУТТІВ ПЕРЕВОДИТЬСЯ У ДІАЛОГИ
ПОВТОРЮЄ КНИГУ
ОСНОВНА ІДЕЯ МОЖЕ БУТИ КАРДИНАЛЬНО ЗМІНЕНА
Тож наше завдання сьогодні таке: дослідити, до якого виду екранізації належить стрічка С.Параджанова «Тіні забутих предків».
4. Дослідницька робота (може відбуватися в групах або індивідуально).
Перед початком роботи згадаймо «паспорт» повісті «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського
Кінорежисер С. Параджанов виділив у фільмі такі частини: «Вступ» (передує титрам), «Іван і Марічка», «Полонина», «Самотність», «Іван і Палагна», «Різдво», «Завтра весна», «Мольфар», «Корчма», «Смерть Івана», «Pieta».
Завдання: дослідіть за частинами кінотвору відповідності (повні/ неповні), невідповідності літературного першоджерела та екранізації; результати дослідження підтверджуйте цитатами з повісті та нарізками з фільму.
Виступи учнів
Я дослідив, як починаються твори. У повісті маємо розповідь про дивне народження Івана, про те, як важко він зростав, про бісицю, яка підманила хлопця. Фільм починається показом епізоду смерті Олекси, старшого брата Івана, про що в книзі маємо лише згадку про це («… брата Олексу роздушило дерево в лісі»). Після титрів починається перша частина стрічки «Іван та Марічка». Повість же автором не поділяється на розділи. Параджанов детально змальовує перебування гуцулів у храмі, як вони моляться, як жертвують гроші на храм. У повісті ж маємо наступне: «Всі вони були богомільні, любили ходити до церкви, …» і далі.
Переглянувши розділ кінострічки «Іванко та Марічка»,я помітила декілька розбіжностей з першоджерелом. Першою відмінністю є момент, коли Іванко побачив щезника. У фільмі він побачив його з Марічкою, а в повісті – один. Звернімо увагу на розмову Івана з матір’ю, коли він ішов на полонину. Це у фільмі. Навіть є молитва матері за сина. А в Коцюбинського цього немає. Ще я звернула вагу на епізод прощання закоханих. У фільмі це відбувається десь у горах під час зливи. Марічка не співала співаночок. А письменник це відобразив інакше (цитата від слів «І вона співанками косичила їх розлучення…»)
Так учні аналізують усі розділи кінострічки, показуючи нарізки, зачитують цитати з першоджерела.
5. Висновки юних дослідників: екранізація С Параджанова «Тіні забутих предків» створена за мотивами однойменної повісті М.Коцюбинського, адже кіно версія не повністю відповідає першоджерелу, але передає головне (тема обох творів – зображення життя гуцулів у Карпатах на межі ХІХ – ХХ століть у гармонії з природою, традиціями й звичаями, з язичницькими й християнськими віруваннями; а ідея – оспівування високого й красивого почуття кохання) і додає нове.
§ V.  Домашнє завдання: підготуватися до контрольної роботи за творчість М.Коцюбинського
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
2.Ермилова Н.Б.К проблеме расстановки приоритетов при перенесении на экран литературного произведения [Электронный ресурс] / Н.Б. Ермилова. – Режим доступа: http://www.science-education.ru/116-12352 – Название с экрана.
3.Русская школа экранизации [Электронный ресурс] – Режим доступа: http://www.portal-slovo.ru/art/35958.php – Название с экрана.
4.Типы экранизации, проблемы и особенности [Электронный ресурс] – Режим доступа: http://myrt.ru/interestingly/1511-tipy-yekranizacii-problemy-i-osobennosti.html – Название с экрана.