М. Коцюбинський. Розповідь про письменника. Алегорична назва оповідання «Дорогою ціною» . Трагізм тогочасної долі волелюбного трудового народу.

8 – А (17.03.2016)
8 – Б ( 14.03.2016)
8 – В (14. 03.2016)
Тема: М. Коцюбинський. Розповідь про письменника. Алегорична назва оповідання «Дорогою ціною» . Трагізм тогочасної долі волелюбного трудового народу.
Мета: поглибити знання учнів про творчий і життєвій шлях письменника, допомогти усвідомити ідейно-художній зміст перших розділів оповідання, зрозуміти красу справжніх щирих почуттів; розвивати навички виразного читання, спостереження над текстом; виховувати чуйність, любов до ближнього.
Тип уроку: комбінований.
Перебіг уроку
Організація класу.
Актуалізація опорних знань.
Перевірка домашнього завдання у формі інтерактивної гри ,,Футбол” за життям і творчістю Бориса Грінченка.
1. Ознайомлення із правилами гри.
Учні діляться на дві команди, кожна з яких обирає капітана і назву своєї команди.
Гра складається із двох таймів, тривалість кожного 5 хвилин. Перших тайм за життям, другий тайм за творчістю письменника.
Зміст гри у тому, що учні однієї команди передаючи м’яч учням іншої команди, мають поставити питання спочатку лише за життєвим шляхом Б. Грінченка (1 тайм), а потім за його творчістю (2 тайм). Перед тим як передати м’яч треба назвати ім’я грака з команди супротивника. Якщо гравець дає вірну відповідь на поставлене питання, то атака відбита і він має передати м’яч своєму товаришу по команді і той має поставити супротивникам нове питання. Якщо ж атака не відбита, то м’яч повертається до супротивника і зараховується гол.
Право першого «удару» отримує капітан тієї команди яка першою дасть відповідь на поставлене питання вчителя (Дата народження Б. Грінченка?).
Оголошення теми і мети уроку.
Основний зміст уроку.
1. Вступне слово вчителя.
Глибоким зором і пером тонким
Він слугував народові своєму.
Боліючи душею разом з ним.
Життя і кров, а не сюжет і тему
Він залишив на білих сторінках
І слів не обернуть на прах.
(Максим Рильський)
1. Життя і творчість письменника.
Визначний український письменник Михайло Коцюбинський народився 17 вересня 1864 року у Вінниці в родині дрібного урядовця. Виростав серед прекрасної природи Поділля, де формувався як художник слова, вчився сприймати світ через призму прекрасного. А в сім'ї любов до літератури прищепила мати.
Навчався Михайло Михайлович у Шаргородській духовній школі (1876—1880) та Кам'янець-Подільській духовній семінарії (1881 —1882). У 1892 —1893 роках був членом нелегального товариства «Братство тарасівців».
Рано втративши батька, Коцюбинський був змушений утримувати велику родину, працював домашнім учителем. У 1891 році склав іспит на народного вчителя у Вінницькому реальному училищі. Творчо плідним для Коцюбинського став період його вчителювання в 90-ті роки у селі Лопатинці на Вінниччині. Тут він зустрічається з селянами, збирає фольклорні матеріали, починає писати оповідання про дітей, адже працював з дітьми і добре знав дитячу психологію («Ялинка», «Харитя», «Маленький грішник»).
У 1898 році Михайло Коцюбинський зі своєю дружиною Вірою Устимівною Дейшею переїжджає до Чернігова, влаштовується на роботу діловодом при Чернігівській земській управі, потім працює у статистичному бюро губернського земства. У 1906—1908 роках очолює товариство « Просвіта», влаштовує лекції, концерти, видає літературні збірники та альманахи. У Чернігові Коцюбинський написав свої найкращі твори: «Іпtermеzzо» (1908), «Fata morgana» (1910), «Тіні забутих предків» (1911).
В останні роки життя письменник тяжко хворів, кілька разів виїздив на лікування за кордон: побував у Німеччині, Австрії, Швейцарії, Італії. Помер 25 квітня 1913 року. Похований у Чернігові на Болдиній горі, улюбленому місці його прогулянок. Над могилою Михайла Михайловича виголосив промову Панас Мирний, який підкреслив, що Коцюбинський оздобив рідне письменство «самоцвітними кришталями» і вивів його у великі світи.
Спогади про батька:
«У нашій родині всі — від малих дітей до бабуні — розуміли літературне покликання батька. Ставились до нього не тільки з любов'ю, як до рідного тата, улюбленого сина, коханого чоловіка, дбайливого брата, а й прагнули створити йому сприятливі умови для творчості. Коли він писав у вітальні, то двері від столової зачиняли, ізолюючи таким чином спочивальню та вітальню, тобто половину тата (як її у нас називали), від усякого шуму, що зчиняло молоде покоління. Коли мама входила до їдальні зі словами: «Тато працює», цього було досить, щоб у хаті створювалась тиша...
Писав Михайло Михайлович вечорами, бо вдень був обтяжений службовою працею. Використовував усі свята. Починаючи з осені 1911 року, коли звільнився від роботи у статистиці,— писав тільки вдень. Куди б не ходив, не їздив тато, завжди в його кишені нерозлучно з ним була його записна книжечка. Мов бджола, збирав він матеріал до неї, занотовуючи свої враження, спостереження. І ця книжечка була не одна. Згодом їх зібралося у батька дев'ять» (Ірина Коцюбинська)
2. Бесіда з учнями.
1. Чому Михайлові Коцюбинському не вдалося вчасно завершити свою освіту? Чим він заробляв на життя?
2. Що ви знаєте про педагогічну діяльність письменника? Чи знайшла вона відображення в його літературній творчості?
3. Які твори Михайла Коцюбинського ви читали? Що в них вам найбільше сподобалось?
4. Що згадує Ірина Коцюбинська про батька?
5. Поясніть зміст поетичних рядків Максима Рильського, які слугують епіграфом до розділу про Михайла Коцюбинського?
3. Ціна волі
У 1901 році Михайло Коцюбинський написав повість «Дорогою ціною», в якій основні події відбуваються у 30-х роках XIX ст., коли в Україні існувала панщина. У повісті Михайло Коцюбинський утверджує ідею волелюбності українського народу, прагнення кріпаків до вільного життя, готовність загинути, але звільнитися з неволі.
Волелюбні прагнення народу, його наполеглива боротьба за соціальне звільнення розкриваються у творі в образах трьох втікачів від пана: Остапа, Соломії, Івана Котигорошка. Великим успіхом письменника у цьому творі є образ Соломії — мужньої жінки, яку ніщо не може зупинити в досягненні життєвої мети. Письменник для свого твору обирає пригодницький, романтичний сюжет, який успішно розроблявся у зарубіжній літературі (у творах Михайла Лєрмонтова, Роберта Стівенсона). Героїчні епізоди допомагають глибше розкрити характери персонажів, весь час тримають у напруженні читача, примушують його глибоко переживати за долі героїв.
4. Знайомство із першим розділом твору (виразне читання).
5. Асоціативний кущ.
Життя – цінність – любов – воля – забезпеченість – родина робота – мир – турбота.
6. Бесіда.
Як ви думаєте, чому повість починається прологом? Знайдіть у ньому алегоричні образи, промовисті метафори та поясніть їх роль. Визначте основну думку прологу.
Прокоментуйте слова Остапа: «...застромив віл шию в ярмо та й байдуже йому, тягне, хоч ти що... Ех, піду, де воля...». Як вони характеризують героя?
Як ви вважаєте яку ціну людина може заплатити за свою свободу?
Чи актуальним є питання свободи сьогодні?
Чому людям так важливо бути вільними?
Що таке алегорія?
7. Слово вчителя.
«Дорогою ціною» таку промовисту назву обрав для свого оповідання М.Коцюбинський, бо герої віддають здоров’я і життя заради волі. Вони не побоялись покинути все у пошуках примарної свободи.
Домашнє завдання: прочитати оповідання до кінця. Дівчата створюють таблицю-характеристику образу Соломії, хлопці – Остапа.
Підсумки уроку.
Інтерактивна гра «Мікрофон»
Соломія мені здалась …. А Остап….