Тема уроку: Київська держава за часів Володимира Святославовича.

Тема уроку: Київська держава за часів Володимира Святославовича.
Мета уроку:
охарактеризувати Володимира Святославовича як людину і державника, особливості його внутрішньої та зовнішньої політики, її результати в економічному, політичному, культурному житті Київської держави;
розвивати вміння працювати з історичними джерелами, підручником, історичною картою, іншими видами інформації, аналізувати факти та події, робити висновки, свідомо ставитися до результатів навчальної діяльності;
виховувати шанобливе ставлення учнів до історичного минулого, любов для Батьківщини на прикладі життя і діяльності князя Володимира, почуття гордості за свій народ та приналежність до українського етносу.
Очікувані результати:
Після цього уроку учні зможуть:
Давати характеристику князю Володимиру як людині й державному діячу;
Визначати особливості внутрішньої та зовнішньої політики Київської Русі в період правління Володимира Святославовича, давати оцінку його реформам;
Відчувати почуття гордості за славну історію своєї держави, її мудрого й дбайливого керівника-реформатора; моральне задоволення від спілкування з Біблією, визначаючи значення заповідей християнства.
Тип уроку: комбінований, із використанням інтерактивних технологій
Проблемне завдання:
Чому князя Володимира Святославовича історики назвали Великим, церква – Святим, а народ – Красним Сонечком?

Обладнання: портрет князя Володимира, підручник, таблиці, історична карта, інформаційні картки з матеріалами до міні-проектів.
Епіграф уроку:
Подиву гідно, скільки добра вчинив він на Руській землі…
Повість минулих літ
Хід уроку
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАІІ.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ.
Хронологічна розминка.
Вчитель на сигнальних картках показує історичні дати: 860, 882-912, 907, 911, 912- 945, 941, 945, 964, 965, 972. Учні швидко й коротко відповідають.
2. Історичний диктант.
1). Як називалася релігія давніх слов’ян до Х століття? (Язичництво)
2). На землях якого східнослов’янського племені виник Київ? (Племені полян)
3). На честь кого за легендою названо місто Київ? (Князя Кия)
4). Як називалося військо князя? (Дружина)
5). Як називався торговий шлях, що пролягав через Київ до Візантії? (З варяг у греки)
6). Як називалася правляча династія на Русі до 882 року? (Києвичі)
7). Засновником якої династії став князь Ігор? (Рюриковичі)
8). Від чого зазнав поразки князь Ігор під час морського походу на Візантію в 941 році? (Грецького вогню)
9). Як називався збір данини на користь князя? (Полюддя)
10). Яку першу державну реформу здійснила княгиня Ольга? (Податкову)
11). Як називалися розміри данини, встановлені княгинею Ольгою? (Уроки)
12). Хто з київських князів став першим християнином і здійснив першу спробу хрещення Русі? (Аскольд)
3. ( В цей час біля дошки). Вправа «Дешифратор»:
1). Встановити відповідність між іменами князів та датами їх князювання:
1. Ігор А. 980-1015 рр.
2. Ольга Б. 912-945 рр.
3. Олег В. 945-964 рр.
4. Святослав Г. 964-972 рр.
Д. 882-912 рр.
2). Встановити відповідність між іменами князів та їхніми державними справами:
1. Ігор А. Перша спроба хрещення Русі
2. Ольга Б. Вбивство Аскольда
3. Олег В. Придушення повстання деревлян
4. Святослав Г. Розгром Хозарського каганату
Д. Встановлення непомірної данини деревлянам.
4. Завдання-загадка «Впізнай про кого з князів йде мова»:
« Коли ж почули деревляни, що він знову іде, порадилися деревляни з князем своїм Малом і сказали: «Якщо внадиться вовк до овець, то виносить по одній все стадо, якщо не уб’ють його. Так і сей: якщо не вб’ємо його, то він усіх нас погубить». (Князь Ігор)
«І сів …, князюючи в Києві, і мовив …: «Хай буде се мати городам руським». (Князь Олег)
«Вони ж послухали його, і послали йому меч й іншу зброю. А він прийняв і почав любуватись і хвалити й висловлювати подяку цареві. І сказали бояри: «Лютий цей муж буде, бо не дбає про маєток, а хапає за зброю, зобов’яжись платити данину». (Князь Святослав)
«А деревляни зраділи, погодились, і зібрали від двора по три голуби й по три горобці й послали їх до … з поклоном. А вояки за велінням княжим пов’язали сірку кожному голубові й горобцеві…» (Княгиня Ольга )
«Ходячи, яко пардус (гепард) багато воєн він чинив.Возів же за собою він не возив, ні котли не брав, ні м'яса не варив, але, потонку нарізавши конину, або звірину, або воловину і на гулях спікши, це він їв. Навіть шатра він не мав, а пітник слав і сідло клав у головах. Таким ж і всі інші вої його були. І посилав він до інших земель послів, кажучи: «Хочу на вас іти». (Князь Святослав)
ІІІ. МОТИВАЦІЙНИЙ ЕТАП.
Бесіда за епіграфом. Оголошення теми, мети ти завдань уроку.
- «Подиву гідно, скільки добра вчинив він на Руській землі…», - пише про цього князя літопис. Хто ж він – цей князь? Які добрі справи вчинив він на своїй землі, для свого народу? Про це ми дізнаємося на сьогоднішньому уроці. Тема нашого уроку “Київська держава за часів Володимира Святославовича”
Створення портретної характеристики князя Володимира.
а). бесіда за портретом князя:
- Діти, уважно розгляньте портрет Володимира Святославовича. Якими рисами характеру ви можете наділити цю людину? (Мужність, сила волі, доброзичливість, мудрість, справедливість, цілеспрямованість).
б). бесіда за уривком з книги А. Ладинського «Як пав Херсонес»:
- А ось як описує зовнішність Володимира А. Ладинський у своїй книзі «Як пав Херсонес»: «Князь широко розставив могутні коліна, зіпершись підборіддям на тонку, красиву руку. Пальці його були прикрашені перснями. Це була рука людини, що виросла в розкошах. Але на князеві була проста сорочка, такі ж штани, зелені повстяні чоботи. Один з воїнів тримав над головою прапор голубого кольору із зображенням, яке нагадувало лілію. Князь був людиною досить високого зросту, стрункий, з широкими плечами, але з тонкою талією. Під сорочкою відчувалися міцні м’язи. У нього були голубі очі, над якими нависали дуги густих рижуватих брів, і дещо плаский ніс. На щоках грав легкий рум’янець. Як і його батько, він брив підборіддя, але залишав довгі вуса. Вони були у нього такі ж світлі, як у Святослава. Копну русявого волосся не прикрашала ніяка діадема. У лівому вусі у князя була сережка».
- Якими рисами можна наділити князя Володимира за цим описом?
в). створення схеми-опори:
«Портретна характеристика князя Володимира»




3. Постановка проблеми: Чому князя Володимира Святославовича історики назвали Великим, церква – Святим, а народ – Красним Сонечком?
4. Вправа «Скриня скарбів». Визначення очікувань учнів від уроку.
- Усім відомо, що знання – це найбільший скарб, а можливість отримати знання – великий привілей, який забезпечує держава, що дбає про своє майбутнє, дітям. У вас на партах лежать «золоті й срібні монети». Напишіть на чистій стороні «монети» свої очікування від сьогоднішнього уроку. Якщо вони справдяться, то в кінці уроку ми заповнимо ними скриню скарбів князя Володимира, бо ті монети – його «златники й срібники». Подивіться на написи на монетах: «Володимир на столі, а се його срібло». Монети – князя Володимира, а знання, що є безцінними, – мають стати вашими, діти.
ІV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ.
Робота в групах. Створення проекту «Київська держава за часів Володимира Великого».
Вправа «Спільний проект».
Структурні ланки проекту:
Міні-проект «Володимир – князь-«робочич»;
Міні-проект «Внутрішня політика Володимира Святославовича»;
Міні-проект «Прийняття християнства»;
Міні-проект «Зовнішня політика князя».
Для підготовки спільного проекту попередньо створюються 4 історично-пошукові експедиції, які отримують завдання для дослідження й додаткові дидактичні матеріали для роботи, обираються керівники експедицій та керівник проекту. Експедиційні групи мають визначити основні віхи діяльності князя відповідно тем міні-проектів, записати їх маркерами на аркушах формату А-3, А-4 у вигляді схем.
2. Презентація міні-проектів.
3. Створення схеми-опори спільного проекту.
4. Розв’язання проблемного завдання. Вправа «Мозковий штурм»:
- Чому князя Володимира Святославовича історики назвали Великим, церква – Святим, а народ – Красним (Ясним) Сонечком?
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ,
1. Вікторина.
- Хто був батьками Володимира?
- Чому його називали «робочичем»?
- Як звали брата Володимира, після перемоги над яким він посів київський престол?
- Якого року це сталося?
- Як називалася реформа, проведена Володимиром, з метою зміцнення князівської влади й посилення зв’язків із землями?
- Як називалася система укріплень на кордонах держави, споруджена за наказом князя?
- Яку назву мав звід законів усного звичаєвого права, запроваджений Володимиром?
- Як називалася перша кам’яна церква, споруджена у Києві за наказом Володимира ?
- Чому вона так називалася?
- Як називалися гроші, які карбувалися за князя Володимира?
- Що було зображено на цих монетах?
- Коли помер Володимир Великий?
2. Евристична бесіда. Робота з Біблією.
- Дуже важливе значення мало прийняття християнства для становлення стосунків між людьми. Розуміння добра й зла, милосердя й жорстокості, вірності й зради, честі й ганьби, працелюбства й лінощів, сумлінності й безвідповідальності, справедливості й беззаконня ґрунтується на християнських цінностях. Про які цінності йде мова?
- І сьогодні не втратили свого значення настанови Ісуса Христа: його 10 заповідей є основою моральності сучасної людської цивілізації.
- Які християнські заповіді вам відомі?
(Вчитель зачитує християнські заповіді).
Чому ці заповіді залишаються актуальними протягом віків?
VІ. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ.
1. Вправа «Незакінчене речення»:
- Період князювання Володимира є періодом розквіту Київської держави, тому що …
- На сьогоднішньому уроці для мене найважливішим відкриттям було …
(Учні висловлюють свої думки).
2. Вправа «Скриня скарбів». Визначення справдження учнівських очікувань.
- Чи справдилися ваші очікування від уроку? Якщо так, то наповніть «монетами» «державну скриню» князя Володимира. Як ви гадаєте, на які цілі витратить князь ці кошти?
VІІ. ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ.
VІІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.
Опрацювати матеріал відповідного параграфа.
На вибір: написати літопис славних справ князя Володимира або скласти до теми кросворд.
Підготувати повідомлення «Значення прийняття християнства».
Додатки.
1. Інформаційна картка до міні-проекту
«Володимир – князь-«робочич».
Літопис повідомляє, що Володимир був сином князя Святослава та ключниці княгині Ольги, дочки деревлянського князя – Малуші. Народна легенда переказує, що після розправи над деревлянами княгиня Ольга взяла до свого двору полонянку Малушу, і та вірно слугувала своїй господині при князівському палаці, ведучи велике господарство князівського двору. Одного разу красуню Малушу помітив юний князь Святослав і закохався. Малуша також відповіла Святославу взаємністю. Але сувора мати-княгиня заборонила синові одружуватись на полонянці-рабині, хоча і знатного роду. Вона прагнула одружити свого сина на дочці візантійського імператора в інтересах держави та її міжнародного авторитету. Скоро у Малуші народився син, нарекли його Володимиром, що означало «володар миру» (світу).
Був малий Володимир хоч і сином князя, але й сином рабині. Малушу відправили геть з князівської резиденції, відібравши сина. Дитячі роки свої провів при він дворі княгині Ольги, яка і була його вихователькою. Юному княжичу докоряли його походженням, називали «робочичем» (тобто син рабині), «холопом». Але удача допомогла в житті Володимиру.
Допоміг йому у цьому його рідний дядько, брат матері, Малуші – Добриня – людина мужня, талановита, кмітлива, привітна. Після смерті Святослава саме він став батьком Володимира, бо так було заведено на Русі. Це про нього розповідали билини як про «славного Добриню Микитича».
Вперше ми зустрічаємо княжича Володимира та його дядька Добриню у літописному повідомленні про розподіл князем Святославом княжінь серед своїх синів. Законні сини Святослава Ярополк і Олег відмовилися їхати до далекого Новгорода. Тоді Добриня запропонував Святославу послати туди Володимира. Так юний холоп став князем у Новгородській землі. Сім років пробув він у Новгороді. Від його імені правив воєвода Добриня.
Після смерті Святослава починаються міжусобиці між братами за князівський престол. Старший син Ярополк пішов війною проти Олега, розбив його, забрав під свою владу Древлянську землю. Володимир, заручившись підтримкою варязької дружини, пішов походом з Новгорода на Київ, підкорив дорогою Полоцьку землю, силою взяв в дружини Рогніду – дочку полоцького князя. У боротьбі з Ярополком Володимир отримав перемогу (Ярополк був убитий двома варягами з війська Володимира) і зайняв київський князівський престол 11 червня 980 року, ставши Великим князем київським.
2. Інформаційна картка до міні-проекту
«Внутрішня політика Володимира Святославовича»
Володимиру Святославовичу, що став київським князем, випала тяжка спадщина. Країна була розорена постійними війнами, міжусобицями, наростала загроза з боку кочівників-печенігів, що стояли за річкою Стугною, фактично під стінами Києва. До того ж варязька дружина, використана князем у боротьбі з Ярополком, спробувала диктувати князеві свої умови. З великими зусиллями Володимирові вдалося приборкати цих небезпечних помічників, надавши їм землі й частково спровадивши до Візантії. Одним із головних завдань, які стояли перед князем на початку його перебування на князівському престолі, було утримання величезної багатомовної держави під владою Києва. А держава ця включала 20 різних племен як слов’янських, так і неслов’янських. Це підштовхнуло Володимира Святославовича до проведення реформ. Він проводив широкомасштабну і далекоглядну політику в державі. Метою його внутрішньої політики було зміцнення могутності Київської Русі шляхом посилення князівської влади. Для цього князем було проведено ряд реформ. Основні положення їх представляє таблиця:
НАЗВА РЕФОРМИ СУТЬ РЕФОРМИ ЗНАЧЕННЯ
Адміністративна Всю країну поділено на 8 округів, округи – на волості, на чолі яких було поставлено синів Володимира або довірених осіб Зміцнення влади князя, покращення внутрішніх зв’язків в державі, об’єднання земель.
Військова Замінено племінну організацію війська на найману за право володіти земельним наділом, вигнання з Києва варягів-найманців Зміцнення війська, посилення його бойової здатності, зменшення загрози нападів ворогів
Оборонна Створено систему оборонних ліній по річках Сула, Трубіж, Остер, Десна, Стугна, так звані Змієві вали. Збудовано фортеці, захисні вали, сигнальні вежі, які унеможливлювали раптове вторгнення печенігів, стали опорними пунктами в боротьбі з ними. Покращення захисту від нападів кочівників.
Судова Створення зводу законів усного звичаєвого права «Устав земляний». Розмежування судів: церковного та мирського Вдосконалення судової системи.
ГрадобудівнаБудувались велика кількість нових міст по берегах річок держави. Розбудовувався Київ («місто Володимира»), була споруджена кам’яна Десятинна церква. Розвиток торгівлі і ремесел.
Фінансова Князь Володимир карбував власні гроші, златники і срібники із зображенням тризуба Покращення економічного становища держави, розвиток внутрішніх зв’язківРелігійна Запровадження християнства Зміцнення влади, вихід Київської Русі на європейський рівень
3. Інформаційна картка до міні-проекту
«Прийняття християнства»
На об’єднаних Володимиром землях мешкали різні племена й народи. Всі вони різнилися не лише своїми звичаями й традиціями, мовою, вони поклонялися також різним богам. Щоб створити могутню державу, а саме таку мету мав Володимир, потрібно було об’єднати всі народи держави єдиною вірою.
Спочатку Володимир прагнув упорядкувати систему язичницьких вірувань у своїй державі. 980 року з цією метою він створив язичницький пантеон з 6 головних богів, визначивши Перуна головним богом країни. Але незабаром він переконався у безсиллі таким чином об’єднати державу.
У «Повісті минулих літ» уміщену легенду про вибір віри.
Під 986 р. літописець розповів про відвідини Києва волзькими болгарами «віри магометанської», «німцями з Риму» та іудеями. Володимир Святославович вислухав промови послів, але всім їм відмовив. Останнім з’явилося посольство з Візантії. Навіть після яскравої промови грецького «філософа» Володимир виявив витримку, сказавши: «Подожду ще трохи, бо хотів розізнати про всі віри».
Щоб піднести авторитет своєї держави на новий щабель, Володимир вирішує одружитися з візантійською царівною Анною. Щоб примусити візантійського імператора дати на це згоду, Володимир зібрав військо і рушив на Крим, де захопив візантійське місто Херсонес (Корсунь). Імператор дав згоду на шлюб за умови, що київський князь прийме християнство. Охрестившись у Херсонесі і прийнявши у хрещенні ім’я Василь, одружившись з Анною – так звали візантійську принцесу, Володимир повернувся до Києва. За легендою, Володимир під час походу осліп, а після хрещення прозрів.
Прийнявши християнство, князь Володимир повелів знищити всіх слов’янських богів: або порубати, або спалити. Ось що пише Нестор про давні часи: «Перуна ж повелів прив’язати коневі до хвоста і волочити з гори Боричевим узвозом в Ручай, а дванадцять мужів приставив бити його палицями. І робили це не тому, що дерево може відчувати, а для наруги над бісами, що спокушали цим образом людей, – хай прийме відплату від людей. Великий єси, Господи, і дивні діла твої! Вчора був шанований людьми, а сьогодні зневажений. І коли тягли Перуна Ручаєм до Дніпра, оплакували його невірнії люди, бо ще не прийняли хрещення. І, притягнувши, вкинули його в Дніпро. І приставив до нього Володимир людей, кажучи: «Якщо де пристане, то відпихайте його від берега аж доки не пройде пороги, тоді залишайте його». Вони ж виконали, як було звелено. І коли пустили Перуна і пройшов він через пороги, викинув його вітер на острів, що й до сьогодні називається Перунів острів. Після цього Володимир послав своїх посланців по всьому городу сказати: «Якщо завтра хто-небудь не буде на річці: чи багатий, чи жебрак, а чи раб, – той буде ворог мій». І почувши це, люди йшли з радістю, раділи й говорили: «Якби це не було добре, не прийняли б цього князь і бояри». Наступного дня зійшов Володимир із попами до Дніпра, і зійшлося людей без ліку: і ввійшли всі у воду, і стояли у ній по шию, а інші – по груди, малі біля берега, інші тримали дітей на руках, дорослі бродили, а попи ж стояли і творили молитву. І було видно радість велику на небі і на землі: скільки душ врятованих!».
Після хрещення Володимир почав будувати церкви, відкривати перші школи, запровадив перші гроші, запрошував до Києва з Візантії вчених, священників, митців. Першою князь збудував церкву святої Богородиці, яку в народі називали Десятинною, бо на її утримання Володимир виділяв десяту частину від своїх прибутків.
4. Інформаційна картка до міні-проекту
«Зовнішня політика князя»
Володимир був великим полководцем, але він не був завойовником. Його правління випало на той період, коли на руські землі були часті напади кочівників. Тому князеві доводилося багато воювати з метою захисту кордонів своєї держави, збереження її єдності.
Уривки із «Руського літопису», в яких говориться про походи Володимира Святославовича, свідчать про його славу, бо жодного він не програв.
«У рік 981 пішов Володимир до ляхів і зайняв городи їх – Перемишль, Червен та інші городи, які є до сьогодні під Руссю. Сього ж року і в’ятичів він переміг, і поклав на них данину од плуга, як отець його брав. У рік 982 піднялися дружно в’ятичі, і пішов на них Володимир, і переміг їх удруге”.
«У рік 983 пішов Володів і взяв землю їх. І вернувся він до Києва, і приносив жертву кумирам…
У рік 984 пішов Володимир на радимичів. А був у нього воєвода Вовчий Хвіст, послав перед собою Володимир Вовчого Хвоста…
У рік 985 рушив Володимир на болгар з Добринею,… і переміг болгар…»






985р.


983р.


981р.

982р.
984р.
Після прийняття християнства Київська держава налагодила тісні зв’язки з Візантією, Чехією, Угорщиною, Польщею, Німеччиною, Болгарією.
Розвитку взаємин з Заходом сприяли шлюби дітей Володимира з представниками королівських династій європейських країн. Син Володимира Святополк був одружений з донькою польського короля Болеслава Хороброго, Ярослав – з донькою шведського короля Олафа, одна донька була дружиною угорського короля, друга – польського, третя – чеського.
Отже, Володимир прилучив Русь до європейського політичного й культурного життя.