Конспект по украинской литературе на тему: Морально-этические уроки повести Григора Тютюнника Климко

Тема. Григір Тютюнник «Климко». Морально-етичні уроки.
Мета. усвідомити головну ідею твору – ідею самопожертви – та її майстерне, художньо переконливе втілення;через естетику художнього слова осмислити та сприйняти морально-етичні уроки доброти, чуйності, турботи про близьких на прикладі взаємостосунків героїв твору Гр. Тютюнника «Климко»; проаналізувати фрагменти повісті, в яких персонажі виявляють турботу про інших; розвивати культуру зв’язного мовлення, вміння переказувати найбільш вражаючі епізоди повісті (з аргументуванням свого вибору), висловлювати власні роздуми про значення доброти і чуйності в людському житті; виховувати в учнів активну життєву позицію, високі гуманістичні почуття, думку про абсурдність війни, її варварство, що не може бути прийнятим у цивілізованому світі; прищеплювати риси чуйності, доброти, щирості.
Тип уроку:комбінований.
Обладнання: підручник, мультимедійний екран,
Методи та прийоми:
Очікувані результати : учні вміють:
- висловлювати думки про значення доброти, милосердя, чуйності в людському житті;
- знаходити фрагменти з тексту на доказ своїх думок і виразно читати їх;
- проводити паралелі з життям письменника та сучасністю;
Учні знають:
- шляхи формування моральних цінностей людини;
- поняття «мораль», «етика», «самопожертва».
Міжпредметні зв’язки: географія, математика, історія.

Перебіг уроку
І. Організаційний момент.
Доброго ранку, діти! Я рада всіх вас бачити! Бажаю всім на уроці натхнення та успіхів!
ІІ. Оголошення теми та мети.
Сьогодні на уроці ми будемо досліджувати те, які морально-етичні уроки дає нам повість Григора Тютюнника «Климко». Це допоможе нам краще усвідомити провідну ідею твору та з’ясувати роль доброти в людському житті.
Епіграфом до уроку послужать слова автора твору: « Ідеалом для мене завжди була доброта, самовідданість і милосердя людської душі у найрізноманітніших проявах». Як ви розумієте епіграф?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Словникова робота.
Щоб краще усвідомити завдання уроку, треба з’ясувати значення слів «мораль», «етика».
Моральуявлення про те, що є «добре», що«погане», про те, як людям слід себе поводити.
Етиканаука про правильне ставлення людини до Бога, до інших людей, до свого життєвого шляху.
Асоціативний кущ.
Які морально-етичні якості притаманні Климкові?
Доброта, чуйність, милосердя, турбота, самовідданість.
Слово вчителя. І саме ці якості сьогодні знаходитимуться в центрі
нашої уваги. Як ви вважаєте навіщо це нам потрібно робити?
Щоб взяти героя собі за приклад.
Щоб зрозуміти, які якості допомагають людині в житті.
Щоб виховувати ці якості в собі.
Щоб зрозуміти, які якості дозволяють людині лишатися людиною.
ІУ. Перевірка домашнього завдання.
1. Маршрут подорожі Климка.
Г. Тютюнник втілив свій ідеал людини у маленькій сирітській душі в повісті «Климко». Він носив у собі багато доброти, милосердя, співчуття до знедолених і стражденних, не боявся в 11 років вирушити в далеку дорогу по сіль. Цей маленький лицар ризикував власним життям, щоб врятувати близьку йому людину. Покажіть, яку дорогу довелося подолати хлопчикові?
Учні показують маршрут і роблять коментар:
Відомо, що Климко жив на невеликій залізничній станції, яка в тексті не називається, але вона знаходиться в Донбасі. З тексту знаємо точно: Климко дійшов до міста Слов'янськ (Донецька обл.).Пройшов - 200 км. за 8 днів.Повернувся назад додому
Потрібно з’ясувати, з якого місця вийшов Климко.Тобто потрібно намалювати на карті від Слов'янська убік Дебальцева, Горлівки, Єнакієва (міста, що згадуються в тексті) дугу в 200 км. У цьому напрямку знаходиться село, де жив автор, - Щотове. До нього від Слов'янська - 178 км. за картою. Недалеко від села (1 км.) знаходиться залізнична станція. Але Климко рухався не по прямій лінії, а по дорогах, таким чином, відстань буде близькою до потрібної. Тому ми можемо зробити висновок, що Климко вийшов від станції Щотове. Відзначили на карті Щотовепочаток подорожі Климка за сіллю.Потім відзначили Слов’янськкінцеву мету подорожі. Наш герой подолав великий шлях, але йому сказали, що він пройшов зайві 50 кілометрів (3 зайві дні подорожі). Тож герой повертається назад до Артемівськаміста, де багато солі.
2. Робота з ілюстрацією.
У Слов’янську з Климком сталося кілька пригод. Перекажіть епізод, що зображений на запропонованій ілюстрації. Хто проявив доброту та чуйність у цьому випадку.
Коментар, переказ епізоду.
У. Актуалізація опорних знань.
1. Літературний диктант.
За поданими висловлюваннями з’ясуйте, хто з героїв твору про кого виявляє турботу.
1. «Ти ж там хазяйнуй, . А вночі спи і не бійся . Вночі воно все так, як і вдень, тільки й того, що поночі» (дядько Кирило про Климка).
2. «Може б, ти до мене перейшов? Куди ж тобі тепер діватися? Хто тепер тебе догляне?» (тітка Мотя про Климка).
3. «Глядися ж у дорозі. А краще – пристань до якихось добрих людей, біженців, - серед нещасних багато є добрих, - та іди в купі з ними» (дід Бочонок про Климка).
4. «Не треба вам нічого промінювати, а переходьте переходьте жити до нас. Ми вам помагати будемо, маленьку глядітимемо» (Климко із Зульфатом про Наталію Миколаївну).
5. «Не треба Носи собі, раз уже ти земляк» (швець про Климка).
6. « вчепився в другу руку і закричав: «Пустіть її! Це моя сестра! Сестра моя, чуєте? Вона мені за матір!!!» (Климко про незнайому дівчину).
7. «Не треба мені грошей Я тобі й так насиплю з півпуда, а той більше, скільки донесеш» (тітка Марина про Климка).
8. «Лежи, лежи Куди ж ти підеш отакий-о немічний. Підчинишся трохи, тоді й підеш» (тітка Марина про Климка).
9. «Листя палять Треба ж роботу якусь зробити , а то тільки набалакав: і те зроблю, і те» (Климко про тітку Марину).
10. «Тільки накинь зараз на себе старе шмаття якесь або хусткою великою запнися, щоб ні лиця, ні очей не видно було» (швець про дівчину).
11. « житимемо втрьох, будеш нам за рідного сина В школу тебе оддамо» (тітка Марина про Климка).
12. «Туди біжіть! – закричав він, повертаючи рукою праворуч від себе. – Туди! Там балка!» (Климко про полоненого).

2.Взаємоперевірка.

УІ. Вивчення матеріалу.
Слово вчителя.
Усі ми розуміємо, що які б ситуації у житті людини не траплялися, потрібно підійти до них обдумано, виважено, роздумливо, зберігаючи при цьому свою власну позицію, порядність, людяність, доброту, турботу за іншу людину. Недарма і Творець заповідав нам любити і шанувати своїх батьків, любити свого ближнього, як самого себе. Кращі людські якості розкриваються в стосунках з іншими людьми. У повісті Тютюнника багато таких героїв, що ладні простягнути руку допомоги іншим.
2. Учнівський коментар ситуацій між героями повісті Гр. Тютюнника «Климко», в яких виявляється доброта, чуйність, турботливість, щирість:
- Климко і дядько Кирило;
- Климко і дід Бочонок;
- Климко і Зульфат
- хлопці, дідусь Гордєєв і вчителька з немовлям
- Климко, швець і дівчина
- Климко і тітка Марина
3. Презентація «Діти війни».
Військові дії на території України під час Другої Світової війни тривали 1225 днів: з 22 червня 1941 до 28 червня 1944. Жертвами окупаційного режиму стало близько 4 мільйонів мирних громадян України: хтось загинув, хтось був вивезений на примусові роботи, а хтось переніс усі страждання окупації. Серед тих, чиє життя опалене війною, були діти. На їхню долю випала безліч випробувань. Подивіться презентацію «Діти війни» і скажіть, чим доля Климка схожа на долі інших дітей воєнного часу?
4.Бесіда.
Як ви думаєте, чому ж радянські діти, риси яких відтворено в образі Климка, не втратили морально-етичних норм поведінки у суспільстві? Що цим хотів нам сказати автор? Чи можна дати відповідь на це запитання епіграфом до уроку?
Яка ж головна ідея твору? ( Ідея самопожертви).
Як ви її розумієте? ( Самопожертва – и, ж. Жертвування собою, своїми особистими інтересами заради інших людей).
УІІ. Закріплення матеріалу.

Рольова гра «Зустріч з героєм». Ми з вами переконалися, що Климко дуже добра людина. Але, можливо, він не був би таким, якби війна озлобила всіх оточуючих. Уявімо, що сказав би сам Климко про своє життя під час війни.
Климко. Виріс я у бідній селянській сім’ї. Як ви знаєте, в мене рано не стало батьків. Тому й забрав мене до себе дядько Кирило на виховання. Дуже цінував я в своєму дядькові його доброту і чесність. Він до мене ставився, як до сина: похвалить, обніме, принесе гостинчик. Я з трепетом чекав його з роботи. Дуже болісно я переживав його трагічну загибель. І вирішив я, як би там не було, посаджу на могилі дядька Кирила вишню, яка буде прикрашати цвинтар.
У моєму житті було ще багато щирих людей. Зульфат, мій однокласник, завжди був зі мною поруч. Допомагав облаштувати вагову, разом з ним було легше переносити життєві негаразди. Вчителька Наталія Миколаївна замінила нам із Зульфатом рідних людей, а з Олечкою ми гралися, ніби з молодшою сестричкою. Усім цим людям мені хотілося віддячити. Я знав, що похід за сіллю буде нелегким, але відповідальність за життя близьких була серйозною.
Дякую доброму аптекарю, який дав мені і харчі на дорогу, і гроші, і батьківські напутні слова, як у світі жити. На Бочончиху не ображають за сухарі, бо не знає ця людина, що то воно голод.
А швець – справжня добропорядна людина. Він мені дуже допоміг із взуванкою, яка для мене була потрібна, як повітря. Такі лагідні очі в цієї людини, багацько в житті довелось йому перетерпіти, але доброту свою він зберіг для усіх нас.
Не знаю, як би я вижив після такої довгої дороги, пройшовши 200 км і відчувши, що втрачаю сили, коли б не тітка Марина. Вона лікувала мене. Давала яблука, хліба, молока. Та ще й на дорогу для Олечки передала.
Бажаю усім людям бути сердечними, жити в мирі і злагоді.
(Діти ставлять питання до героя, роблять висновок)
Усе своє коротке життя Климко більше піклувався про інших, ніж про себе. Утративши єдину рідну людину, Климко не може опанувати себе, аж поки не виникла потреба опікуватися долею своєї вчительки. Доля немов винагородила хлопчика за високе благородство помислів і вчинків. Але зла було так багато, що воно не дало маленькому добротворцеві лишитися живим. Війна полонила всіх у свої обіймах.
Чи сподівалися ви такої розв’язки твору? Чи було таке завершення закономірним?
Ця повість страшна своєю правдою про війну і красива правдою про благородних людей.
Схиляючи голову перед пам’яттю дітей, що загинули на війні, ми маємо докласти всіх зусиль, аби не опалював вогонь війни душі дітей, аби наступні покоління жили в мирі та злагоді.
УІІІ. Узагальнення та систематизація знань.
1.Мікрофон.
Так що ж допомогло нашому народові вистояти і перемогти у цій жорстокій боротьбі з фашистськими загарбниками?
У яких випадках,на вашу думку, потрібна самопожертва?
Чому в нашому житті так багато зла, якщо всі знають, що добро краще за зло?
2.Лист до героя.

ІХ. Домашнє завдання.
Підготуватися до контрольного твору на тему :«Чого навчила мене повість Григора Тютюнника «Климко»»
Х. Підсумок уроку.
1.Звернення до епіграфу
2.Рефлексія.
Я зрозумів
Найцінніший урок повісті
Я хочу виховати в собі
3. Учитель: Отже, сподіваюсь, що ви винесли уроки моральності, які не будете забувати в подальшому житті та звертатиметися до тієї сили, яка допомогла народові витримати найтяжчі випробування, - сили взаємодопомоги, доброти, дружби, милосердя. Бо, як сказав головний герой повісті І.Франка Захар Беркут, що "...ми побідили нашим громадським ладом, нашою згодою і дружністю. Доки будете жити в громадськім порядку, дружно держатися купи, незламно стояти всі за одного, а один за всіх, доти ніяка ворожа сила не побідить вас..."

15