Безсполучникове складне речення. Смислові відношення між частинами безсполучникового складного речення.

Тема: Безсполучникове складне речення. Смислові відношення між частинами
безсполучникового складного речення.
Мета:
навчальна – ознайомити учнів із матеріалом про безсполучникове складне речення та смислові відношення між простими реченнями в його складі;
розвивальна – формувати вміння й навички відрізняти ці речення від інших складних, розвивати логічне мислення, вміння робити висновки, поглиблювати навички роботи з таблицею;
виховна – виховувати в учнів почуття національної свідомості, духовної культури.
Очікувані результати:учні вміють знаходити безсполучникові складні речення,
відрізняють такі речення від інших складних, визначають їх основні ознаки.
Обладнання: таблиці, підручник, дидактичний матеріал.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Перебіг уроку

Мотивація навчальної діяльності школярів.
Спостереження над мовним матеріалом.
Запишіть речення. Визначте головні члени речення. Порівняйте засоби зв’язку в них. Зробіть висновок.
Посріблені ліси окуталися тінню, а небосхил горить і віти золотить. (М. Рильський). Сонце пекло так, що й уночі степ пашів. (Ю. Яновський). Кричать сови, спить діброва, зіроньки сіяють, понад шляхом щирицею ховрашки гуляють. (Т. Шевченко).

Актуалізація опорних знань учнів.
Слово вчителя.
Безсполучниковим складним реченням називається речення, частини якого з’єднуються в одне ціле не сполучниками чи сполучними словами, а за змістом й за допомогою інтонації. Наприклад: Поспішайте творити добро на землі, щиру шану знаходить людська доброта (М. Сингаївський).
У безсполучникових складних реченнях немає головного й залежного речення, між його частинами існують лише смислові зв’язки.

Робота з таблицями.
Опрацювання теоретичного матеріалу.

Сприймання та засвоєння учнями навчального матеріалу, формування вмінь і навичок.
Пояснювальний диктант.
По діброві вітер виє, гуляє по полю, край дороги гне тополю до самого долу. Із-за гаю сходить, за гай і заходить, по долині увечері козак смутний ходить. Кричать сови, спить діброва, зіроньки сіяють.
Які смислові відношення поєднують прості речення у безсполучниковому складному реченні? (Одночасність явищ, тісно пов’язаних між собою за змістом).

Виконання вправ.
Вправа 230 (усно), 233 (письмово), 234 (переклад).

Робота із синтаксичним матеріалом.
Перебудуйте речення, щоб утворилися безсполучникові складні конструкції.
Він розумів, що життя дається лише один раз і двічі молодим не бути.
Батько хай іде орать, тому що його коні знають.
Доброта – це неначе руки мами, на яких тримається життя!
Наука вчить багато, а життя – ще більше.
Мені здається, що пейзажі в нас на Україні якоїсь дивної краси і величі.

На мультимедійній дошці записані речення для спостереження.
Ми не лукавили з тобою, ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за собою.

Від дощу, від грому оживе руїна,
Зацвіте квітками вільна Україна.
Творчий дух народу із могили встане,
І здивують всесвіт лицарі-титани.
Вільну Україну не скують кайдани:
В оборону волі наше військо стане,
Заревуть гармати, закричать шаблі –
Не дамо в наругу рідної землі!

Підкресліть граматичні основи.
Як з’єднуються прості речення у складному? (Інтонаційно і за смислом).
Речення однорідні чи неоднорідні? Синтаксично рівноправні чи нерівноправні?
Однорідні, не підпорядковані за змістом одне одному. (Перша строфа вірша).
Неоднорідні речення, одне речення пояснює інше. (Друга строфа).

Самодиктант.
Т. Г. Шевченко «Реве та стогне Дніпр широкий»
Визначити стиль, з’ясувати стилістичну роль безсполучникових складних речень у художніх описах (створюється зорова чи слухова картина).

Підсумок уроку.
Гра «Хто перший?»
Сконструюйте речення, використовуючи наведені слова як підмети окремих частин. Укажіть на смислові зв’язки між частинами безсполучникових речень.
Сонце, ліс.
Природа, людина.
Ранок, птахи.
Весна, літо.
Жайворонок, береза.
Оцінювання й мотивація навчальних досягнень.
Пояснення домашнього завдання.
Опрацювати теоретичний матеріал.
Виписати з художнього тексту 5-7 безсполучникових складних речень.