Внеклассное мероприятие На мадалон авзаг — на хазна


МКОУ СОШ с. Хазнидон им. С. Х. Тубеева с Хазнидон РСО_АЛАНИЯ
Разработка внеклассного занятия
«Нǽ мадǽлон ǽвзаг - нǽ хǽзна»
5 класс
Учитель осетинского языка и
летературы Батоева В.В.
«Нǽ мадǽлон ǽвзаг - нǽ хǽзна»
Нисантǽ:
1. Равдесун мадǽлон ǽвзаги нисан адаймаги царди ǽма ǽхсǽнади астǽу.
2. Уарзондзинадǽ игурун канун райгурǽн ǽвзагмǽ ǽма инна адǽмти ǽвзǽгтǽмǽ.
Фǽйнǽгбǽл финст.
«Нǽ мадǽлон ǽвзаг-нǽ фиддǽлти хǽзна Куд уарзон дǽ, куд адгин дǽ,
Ду, нǽ мадǽлон ǽвзаг!
Нǽ хǽзнадон, нǽ фарнǽ дǽ,
Хонунца дǽ алайнаг»
Къласи бадунца ахургǽнгутǽ, ниййергутǽ ǽма скъоладзаутǽ.
Рацудǽй 2 ахурдзауи.
1 ахурдзау. Уǽ бонтǽ хуарз ǽма уǽмǽ фарнǽ бадзорǽд. Ǽгас нǽмǽ цотǽ мǽнǽ хуарз адǽм! Аци бон уǽ мах ǽрбахудтан 5-аг къласи ахурдзаути равдистмǽ.
2 ахурдзау. Адуйнебал адаймаги Хуцау исфǽлдиста цǽрунǽн. Царун ба хъабар зин ǽй, фал еунǽг адǽймаг дǽр нǽййес цǽрун ке нǽ фǽндуй, уǽхǽн.
Цǽрунǽн ба алкǽмǽн дǽр ес йǽхе райгурǽн бǽстǽ, йǽхе фиддǽлти уǽзǽг, йǽхе мадǽлон ǽвзаг, цǽсгон ǽма культурǽ.
Бакǽсǽн 5-аг къласи ахурдзаути фиццаг номермǽ кафт «Хонгæ»-мǽ. Кафунцǽ Тинати Æхсарǽ ǽма Фǽданти Иринǽ.
1 ахурдзау. Нǽ фиддǽлтǽ райгурǽн зǽнхǽ мадǽ худтонцǽ, уомǽн ǽма син мади рǽвдуд лǽвардта! Мадǽлон ǽвзаг мади адǽ кǽнуй, мади ǽхсири хǽццǽ адǽймаги иуǽнгти рацǽуй, зǽрди бунмǽ ниттǽдзуй, хори тунау никкǽсуй йǽ къумтǽмǽ ǽма сǽ ниррохс кǽнуй! Ахсгиаг ǽй мадǽлон ǽвзаг гъǽуама али дигорон адǽймаг дǽр зона йǽ мадǽлон ǽвзаг!
Байгъосǽн мадǽлон ǽвзаги туххǽй ǽмдзǽвгитǽмǽ:
1) О, мǽ Райгурǽн -мǽ бǽстǽ
Уарзондǽр дǽуǽй нǽййес!
Дǽ бǽрзонд хуǽнхтǽ, дǽ фǽзтǽ
Мǽ амонд ǽма мǽ ес!
2) Искодта дессаг зартǽ ǽносмǽ
Зунд ǽма аййевадǽ ǽнхǽст,
Фал игъустǽй ǽрмǽст гъосǽй-гъосмǽ,
Фал цудǽй цъухǽй-цъухмǽ ǽрмǽст.
Маддǽлон дзурд мǽнǽн адǽймаг ǽй,
Адǽймаг ǽд ǽхсарǽ, ǽд уарзт.
Азǽлǽд мǽ хуǽнхтǽбǽл, мǽ фǽзти.
Æ зундбǽл ин кǽнǽнтǽ стур дес.
Æнǽ уой мин нǽййес фидибǽстǽ,
Ниййерǽг адǽн дǽр мин нǽййес! (Тетцойти Таймураз)

3) Мади хсирау ǽй дǽ адǽ,
О, нǽ заргǽ мǽлгъǽвзаг.
Ка мин кǽна дǽу ǽгадǽ,
Æй мǽнǽн е фудǽзнаг.
Нǽ дессаги Нарти гъдǽуттǽÆнцǽ махǽн сǽ аргъǽуттǽЦǽстуарзонǽй, зǽрдхǽлар. (Сабайти Сулейман)
4) О, не нккǽтǽй уодти бǽллǽн,
О, не взаг, ду уо ǽдас.
Мах дин цалǽн уодǽгас ан,
Уǽдмǽ уодзǽнǽ ǽгас. ( Колити Витали)
5) Сты зондǽн уацхǽссǽг ǽппǽт дунейы взǽгтǽ,
Нǽ дзы взары хǽстǽг ǽмǽ дǽрддаг,
Фǽлǽ ныххойыс зǽрдǽйы къǽсǽртǽÆрмǽстдǽр ды, мǽ мадǽлон ǽвзаг.
2 ахурдзау. Дигорон ǽвзагбǽл ǽрцудǽй финст берǽ алихузон зартǽ, байгъосǽн си сǽ еуемǽ, хуннуй « О, Дигорǽ».
(ЗАРУНЦæ ǽГАС КЪЛАСǽЙ)
1 ахурдзау. Ахсгиаг ǽй мадǽлон ǽвзаг. Гъǽуама али дигорон адǽймаг дǽр зона йǽ мадǽлон ǽвзаг.
2 ахурдзау. Йе уотǽ ку нǽ уидǽ, уǽд мах абони куд игъосианǽ ǽма лǽдǽрианǽ фиццаг ауǽдзǽ кА рауагъта, еци Гурдзибети Блашкай ǽмдзǽвгитǽ, дигорон литературон ǽвзаг ǽма айевадон литературон бундорǽвǽрǽг Малити Георгий ǽмдзǽвгитǽ мА кадǽнгитǽ, адǽмон поэт, айев дзурди дǽсни Бабочити Руслани сфǽлдистадǽ ǽма иннǽ дигорон финсгути.
(Кǽсунцǽ Малити Г. ǽма Бабочити Р. ǽмдзǽвгитǽ)
1 ахурдзау. Æвзагбǽл куд фулдǽр дзоронцǽ ǽма финсонцǽ, уойбǽрцǽ федардǽр кǽнуй.
2 ахурдзау. Æма мадǽлон ǽвзаг федар ку уа, уǽд адǽм дǽр ǽнгомдǽр фǽуунцǽ.
1 ахурдзау. Гъулǽггагǽн, абони царди не взаги федǽн ǽй сагъǽссаг! Беретǽ, кǽстǽрǽй ба хестǽрти уǽнгǽ, фулдǽр дзорунцǽ уруссагау. Уруссаг ǽвзаг зонун хуарз ǽй, неци зǽгъǽн ибǽл ес, фал адǽм се взагǽй адǽм ǽнцǽ! Ма нǽ мадǽлон ǽвзагбǽл ку нǽ дзорǽн, уǽд куд адǽми хатт, уотǽ исǽфгǽ кǽнǽн.
2 ахурдзау. Бакǽсǽн равдистмǽ «Исǽфтмǽ цǽугутǽ!»
(Бульвар. Дууǽ зǽронди бадунцǽ, сǽ къохти фǽйнǽ газетти «Дигорǽ», «Рǽстдзинад»).
1-аг зǽронд. Нǽуǽг хабǽрттǽ бакǽсǽн.
2-аг зǽронд. Æз ба газетти аци къум уарзун: «Нǽ фиддǽлти дзурдтǽй».
(Сǽ рази ǽрбабадтǽнцǽ дууǽ кизги)
1-аг кизгǽ. О, привет! Сто лет дǽр ди ни слуху, ни духу! Кǽми пропасть скодтай? Иногда мА дǽ мобильниккǽй уǽддǽр звякнуть искǽнисǽ.
2-аг кизгǽ. Æма дин дǽхе миноискателяй дǽр невозможно иссерун ! Еу бон нǽмǽ вечеринкǽ адтǽй . Где только дǽ мах не искали.Дǽ координаттǽ еу уǽддǽр черкни где-нибудь.
1-аг кизгǽ. Нур мин ǽй цǽмǽ болтнуть скодтай? От зависти малун. Раст мǽ зǽрдǽ заколоть скодта! Æма куд адтǽй? Дзǽбǽх оторваться искодтайтǽ?
2-аг кизгǽ. Прям отпад!
1-аг кизгǽ. Ма ин продолжении ба нǽ кǽнтǽ»
2-аг кизгǽ. Собираемся мǽнǽ. Цидǽр делатǽ мА утрясти скǽнон и к нам!
1-аг кизгǽ. Дǽ предкитǽ ба? Сплавить сǽ ескумǽ искǽндзǽнǽ?
2-аг кизгǽ. Ма тухсǽ, уони бал гъǽума – аувидерзеен!
1-аг кизгǽ. Как прикольно! Мǽнмǽ дǽр звякнешь. Как штык, разǽй уоми уодзǽн! Цǽй, чао! Фǽттǽхун на крыльях!
2-аг кизгǽ. Окей! Макǽми раствориться скǽнǽ. Не пожалеешь!
(Фǽйнрдǽм рандǽнцǽ)
Дууǽ зǽрондǽ ракǽс-бакǽс кǽнунцǽ.
1-аг зǽронд. Ести син балǽдǽрттǽ? Ци рдигонау дзурдтонц: дигоронау ǽви уруссагау?
2-аг зǽронд. Маха. Сǽ дзурдтǽ син ǽнхǽст нǽ ралǽдǽринǽ, мА сǽ мǽнǽ рагон дзурдти къуми ку райагоринǽ…
1-аг зǽронд. Нийуадзǽ, нǽ сǽ иссердзǽнǽ.
2-аг зǽронд. Цǽмǽннǽ?
1-аг зǽронд. Анǽн еунǽг дзурд сǽ фагǽй: Исǽфтмǽ цǽугутǽ!
1-аг ахурдзау. Али адǽмǽн дǽр, бǽласау ес уедǽгтǽ, зǽнгǽ ǽма къалеутǽ. Уедǽгтǽ ǽнцǽ йе взаг, зǽнгǽ - йе гъдǽуттǽ, къалеутǽ ба – царди медес.
Фǽндурǽй цǽгъдунцǽ кизгуттǽ.
Æмдзǽвгǽ «Æвзаг»
Нǽйес дуйнебǽл рǽсугъддǽр,
Мах ǽгъдауǽй уǽздандǽр,
Нǽ адǽмǽй тухгиндǽр,
Аланти взагǽй гъǽздугдǽр.
Нǽ сǽр бǽрзǽндти куд хǽссǽн,
Сабур бадǽнти куд бадǽн.
Æзнаг не взагмǽ бабурдǽй.
Æ хорхбǽл ин бахуǽстǽй.
Нǽ мадǽлон ǽвзаг
Исǽфунǽй ин тǽссаг.
Хъǽбǽр устур ходуйнаг,
Æностǽмǽ фǽсмойнаг.
Нǽ фǽсевǽдмǽ радзорǽн,
Не взаг бǽрзондмǽ исесǽн.
Къостай стъалу иссерǽн,
Йǽ фарсмǽ инǽй нивǽрǽн.
Уадзǽ ǽма ǽрттева,
Аланти номǽй рохс дǽтта,
Дуйней хǽццǽ си дзора,
Кǽрǽдзебǽл нǽ бǽдта!
Аци ǽмдзǽвгǽ ниффинста нǽ дигорон ǽгъдау устур бунати ǽвǽрд кǽмǽ ǽй, мадǽлон ǽвзаг адгин, хъазар кǽмǽн ǽй, сǽрбǽрзондǽй йе взагбǽл ка дзоруй, йǽ райгурǽн бǽстǽ берǽ ка уарзуй, нǽ гъǽуǽй рацǽуǽг, Гегкити Даукуййи кизгǽ Зоя.
2-аг ахурдзау. Бǽласǽн йǽ къалеутǽ ку ниццǽгъдай, фал йǽ уедǽгтǽ федар ку уонцǽ, уǽд йǽ зǽнгитǽ нǽуǽг къабǽзтǽ рауаддзǽй; йǽ зǽнгǽ ин ку ракъуǽрай, фал йǽ уедǽгтǽ цардгъон ку уонцǽ, уǽд бабǽй тала суаддзǽнцǽ ма зǽнгǽ дǽр искǽндзǽй. Фалǽ ин йǽ уедǽгтǽ ку ракъуǽрай ǽма етǽ ку бахускъǽ уонцǽ, уǽдта ǽрцудǽй йе сǽфт!
1-аг ахурдзау. Уотǽ адǽмǽн дǽр: нǽ абони бон дǽр, нǽ исони бон дǽр аразгǽ ǽнцǽ уедǽгтǽй – не взагǽй!
2-аг ахурдзау. Историй идард фǽндǽгтǽбǽл, ǽности сǽрти нǽ фидǽлттǽ махǽн ниууагътонцǽ устур хǽзна ǽма й скифтǽ, сǽрматтǽ, алантау мах дǽр багъǽуай кǽнǽн!
1-аг амонǽг: Хуцау уи исарази уǽд! Уарзетǽ нǽ мадǽлон ǽвзаг ǽма ин аргъ кǽнтǽ!!!