Розвиток мовленнєвої компетенції учнів на уроках

Розвиток
мовленнєвої компетенції учнів на уроках


Класовод: Оліфіренко Н.М.
Я працюю в школі тридцять років і тому зі свого досвіду знаю, що учні, які прекрасно відтворюють матеріал, не завжди можуть виявити творчість, оригінальність, самостійність у судженнях та оцінках. Ці якості можуть бути сформовані тільки за умови залучення дітей до систематичної навчально-пошукової самоосвітньої діяльності. Вчитель повинен організувати навчальну діяльність таким чином, щоб дитина стала суб’єктом навчання. При цьому слід пам’ятати, що самостійна робота виявляється в чотирьох основних напрямах навчальної самоосвітньої діяльності:
Організаційний визначає мету, вибирає засоби її досягнення, проводить контроль за відповідністю дії плану та цілям, організацію діяльності у колективній роботі.
Практичний – використання ТЗН, опрацювання довідкової літератури, відеоматеріалів, робота з комп’ютером та ін.
Інтелектуальний – формування проблем, вибір об’єкта досліджень, систематизація ідей.
Психологічний – докладання вольових зусиль для подолання труднощів, усвідомлення свого рушійного мотиву, аналіз та оцінювання ситуації.
Формування творчої особистості, яка буде здатна навчатися протягом усього життя, реалізується тільки комплексно у трьох основних аспектах.
Учитель повинен поступово вчити учня формулювати мету, планувати діяльність, обирати засоби та прийоми роботи, оцінювати свої досягнення, аналізувати виконану роботу, здійснювати рефлексію, обирати нове завдання. Молодший шкільний вік дуже важливий для формування компетентностей. У цей час діти набувають знання про свій соціальний стан, тому найбільш актуальною стає мовленнєва компетенція. Саме мова визначає людину, як особистість, як творця культурних цінностей.
Діалог є основною домінуючою формою мовлення. І тому при вивченні мови в початкових класах він має посідати належне місце. Діалогічне мовлення дається учням важче, ніж монологічне. Діалог не можна спланувати заздалегідь, бо невідомо, у якому напрямі піде розмова. Для розвитку діалогічного мовлення залучаю учнів до процесу пізнання через розмову двох людей. Наприклад, на уроках навчання грамоти у першому класі розігруємо діалоги на тему «У бібліотеці», «В магазині», «В зоопарку», на уроках української мови у 2-4класах - «Друзі наші менші», «Усі добрі люди – одна сім’я», «На екскурсії» та ін. В процесі діалогу формується потреба не просто у співрозмовнику, а й в опоненті, тому, що істина знаходиться в суперечці. Кожен співрозмовник має право на висловлення своєї власної думки, свого власного бачення тієї чи іншої ситуації, свого відношення до події, до факту. Слідкую за тим, щоб кожен мав змогу висловити свою думку, але коректно, вживаючи слова ввічливості і з повною повагою до співрозмовника чи опонента. Програма початкової школи розрахована таким чином, щоб якомога більше часу вчитель зміг приділити розвитку мовлення учнів. Розділи програми такі:
Вивчення грамоти, позакласне читання і розвиток мовлення;
Класне та позакласне читання і розвиток мовлення;
Фонетика, будова слова і орфографія, синтаксис і розвиток мовлення;
Отже, розвиток мовлення є провідним завданням усіх цих розділів. Під час вивчення розділу «Текст. Будова тексту» учні навчаються визначати тему, мету та основну думку тексту, добирати заголовок, складати план. На цих уроках навчаю ставити запитання до тексту, продовжувати та закінчувати незакінчений текст. На початку вивчення розділу використовую опору на знайомі тексти, особливо, казки. Дітям дуже подобається змінювати сюжет та кінцівку казок. При цьому розвивається усне мовлення, культура мовлення та бажання висловити свою думку. На уроках розвитку зв’язного мовлення, яке являється засобом спілкування, діти вчаться мистецтву спілкування, діалогу, дискусії, бесіді, розвиваються комунікативні здібності кожної дитини. В про-цесі діалогу у дитини виникає потреба слухати і розуміти сказане, потреба говорити зрозуміло, змістовно, цікаво для співрозмовника. Діалогічне мовлення виразніше за монологічне, бо в розмові беруть участь міміка, жести, інтонація, сила голосу, за допомогою яких учень висловлює свої бажання, сумніви, припущення, обурення, жаль та ін. Ці навички починають розвиватися ще у першому класі під час інсценування казок «Рукавичка», «Ріпка», «Колобок» тощо. Дітям дуже подобається грати хитру лисичку, злого вовка, силача-ведмедя та ін.
Початкова школа покликана зацікавити учнів своїм власним мовленням, мовленням тих, хто їх оточує, бажанням удосконалювати свої навички спілкування. Часто невміння учня висловити свою думку призводить маленьку людинку до сліз. Ось тут і приходить на допомогу приказка «Не кажи не вмію, а кажи навчусь! Дітям це дуже подобається і вони стають більш упевнені в своїх власних силах, не бояться, що однокласники будуть з них кепкувати, а також більше зусиль приділяють розвитку свого мовлення.
Для того, щоб учням було легше працювати над темою, висловлювати свою думку, використовую опорні малюнки, схеми, інсценізацію, заздалегідь даю план, мовні розминки, скоромовки, добавлянки та ін. Якщо діти добре запам’ятали зміст, на уроках образотворчого мистецтва пропоную скласти та намалювати діафільм до даної теми.
Я зараз працюю з учнями 4 класу. На уроці розвитку зв’язного мовлення вивчали оповідання В.Сухомлинського «Сива волосинка». Зазадалегідь учні приготували фотографії своїх мама, малюнки на тему «Моя мама – найкра-ща».
Починався урок словами:
Сьогодні у нас незвичайний урок.
Сьогодні ми зробимо ще один крок
До рідної неньки в країну чудову.
Що так нас чарує й збагачує мову.
Використали мовну розминку для повторення вимови слів з апострофом, вимови м’яких приголосних перед я, ю, ьо, і:
Вдома у мене чудова сім’я,
І в дружньому класі навчаюся я.
То ж сядьмо рівненько і будем уважні,
Щоб працювати було нам неважко.
Далі учні читають оповідання та переказують його. Потім у парах скла-дають діалог, ставлячи один одному запитання до тексту.
Кожен учень готує повідомлення про свою маму. У розповідь обов’язково потрібно включити опис мами, використавши якомога більше прикметників.
Далі, поділила учнів на дві групи. Кожна з груп готувала повідомлення про те, що треба зробити, щоб у мами не з’являлись сиві волосинки.
Для розвитку мовленнєвої компетенції використовую певні вправи.
Вправи для розвитку вміння говорити і слухати.
Наприклад, учні отримують завдання поширити речення, додаючи по одному слову.
Тихо.
Тихо на уроці.
Тихо на уроці математики.
Тихо на уроці математики в класі.
Тихо на уроці математики у нашому класі.
Робота над деформованим текстом.
Із окремих слів скласти речення.
Перебудувати текст,, щоб дія відбувалась у минулому чи майбутньому часі.
Перебудувати текст, щоб розмова велась від 1, 2, 3, особи однини чи множини.
Прочитати речення, змінюючи логічний наголос.
Вправи на усвідомлення змісту.
Прослухавши речення, діти визначають, чи може таке бути. Якщо може, то потрібно це довести.
Наприклад, сидить жаба на високому дереві, бачить, а до неї, швидко змахуючи руками, пливе риба.
Хлопчик став на ковзани і поїхав по ромашки.
Зірка так світила яскраво, що Сонце поряд з нею здавалося маленьким жовтим кружечком.
Завдяки виконанню цієї вправи посилюється увага до тексту, формується вміння точно, відповідно до задуму будувати вислів, свідомо вживаючи те чи інше слово.
Вправи на вміння розширювати й уточнювати висловлювання.
Завдяки цій вправі діти вчаться швидко вловлювати зміст прочитаного,
запам’ятовувати, будувати висловлювання , стежити за
висловлюванням співбесідника.
Вимовляю речення і пропоную дітям поставити запитання до кожного слова.
Вправи на розвиток навички читання, вміння розгадувати загадки, вміння характеризувати предмети.
Солодкий, круглий, полосатий, червоний… кавун
Літає - …літак, шиє - … швачка, варить - … кухар, гавкає - … собака.
Назвати якомога більше слів: взуття - …., …. , меблі, овочі, транспорт.
Біжить - …, …, летить, пливе і т.д.
Вправи на розвиток навичок чіткої та виразної вимови.
Чистомовки.
Скоромовки.
Римовані рядки.
Пісеньки.
Використовую гру «Фотограф». Швидку вказую указкою на слово в ряду і закриваю його. Діти відгадують.
У першому класі часто пропоную учням вправи на розширення поля зору
Лі . с
Лі . то
Лі . кар
Лі . карня Лі . карський
Лі . карнянийОтже, розвиток мовленнєвої компетенції є важка систематична праця як учителя, так і учнів. І запорукою успіху являється важка праця, подолати яку може лише серйозний, наполегливий, працелюбний учень, який хоче вчитися, легко долає труднощі, має велике бажання стати кращим, ніж він є.