Доповідь : Сучасний урок математики , вимоги до нього
Центральне місце у системі освіти належить середній школі. На відміну від університету, в школі ще можна вирівняти дисбаланс у розвитку дітей. Світогляд закладається саме в школі. У школі формується особистість, її громадянська позиція та професійні якості. Тут вирішується, чи людина захоче і чи зможе навчатися впродовж життя.
«Метою повної загальної середньої освіти є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та само- реалізації, трудової діяльності та громадянської активності».(Проект Закону України «Про освіту» №3491-д від 04.04.2).Сучасний світ складний. Дитині недостатньо дати лише знання. Ще необхідно навчити користуватися ними. Знання та вміння, взаємопов’язані з ціннісними установками учня, формують його життєві компетентності, необхідні для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці.
Одна із компетентностей нової української школи – математична грамотність. Уміння застосовувати математичні (числові та геометричні) методи для вирішення прикладних завдань у різних сферах діяльності. Здатність до розуміння і використання простих математичних моделей. Уміння будувати такі моделі для вирішення проблем. А все найголовніше та найважливіше для школяра відбувається на уроці, оскільки за роки свого навчання він відвідає майже 10 тисяч занять і не менш як 98 % робочого часу вчителя буде присвячено саме уроку: його плануванню, проведенню, модернізації, рефлексії над ним тощо. Якщо ви подивитесь на клас, який сидить на уроці, – 20% учнів активно працюють, ще 30% за цим активно спостерігають, але не виявляють активності, ще 30% спостерігають пасивно, а ще 20 % – майже бездіяльні. Виходить так, що вчитель 45 хвилин, активно веде урок, а діти – просто спостерігачі. Це треба перевернути. Якщо б ці 45 хвилин кожна дитина була в активному пошуку – то ефективність уроку була б набагато вищою. Тому постать вчителя є надзвичайно важливою. Учитель повинен не просто провести урок – 45 хвилин, а реалізувати його разом з учнями.
Гарна школа починається з уроку. Від нього залежить усе: культура, доброзичливість у взаєминах між учнями, вчителями і батьками. Час вносить корективи в структуру й типологію уроку, в методи і засоби навчання, однак авторитет самого заняття настільки високий і міцний, що не підлягає сумнівам навіть найсміливіших критиків... Саме тому ми звертаємося нині до уроку як основної форми навчання зі спробою розглянути всю його багатогранність і багатоаспектність як єдину процесуальну систему.Зрозуміло, що уроки в умовах гуманізації навчання, в умовах співробітництва (вчитель — учень) потребують величезної підготовчої праці, великих знань, якщо хочете, готовності душі. Форма уроку найсправжнісінького, творчого педагога не заважає, а допомагає йому в його праці, підвищенні якості навчання.
Сучасний урок, якісний урок, якісна освіта — всі ці питання постійно перебувають у полі уваги не тільки вчителів: вони хвилюють випускників, їх обговорюють батьки, роботодавці, висуває держава як одну з головних проблем забезпечення якісної освіти. Ми, вчителі, маємо усвідомити: щоб освіта була якісною, педагогічну діяльність слід спрямовувати не тільки на засвоєння учнями знань, предметних умінь і навичок, а й на засвоєння ними способів, методів і прийомів, на розвиток здібностей у пізнанні нового, незнайомого, на створення умов для розвитку самостійності та набуття ще в шкільному віці досвіду вирішення проблеми, реалізації своїх намагань як в освітній діяльності, так і загалом у суспільстві. Коли ми готуючись до семінару запитали в учнів школи « Що таке сучасний урок?»,то відповіді були такими: «Сучасний урок - це урок, на якому вчитель викладає новий матеріал зрозуміло й доступно».
«Сучасний урок - це веселий, пізнавальний, цікавий, неважкий урок, на якому вчитель і учень вільно спілкуються».
«Сучасний урок - це урок, на якому не доводиться робити щораз те саме, це різноманітний урок».
«Сучасний урок - це урок, на якому вислуховують будь-яку твою думку, урок, де людина учиться бути людиною».
«Сучасний урок - це урок, на якому почуваєш себе впевнено».
«Сучасний урок - це урок без стресів»..
Саме про це і піде сьогодні мова.І почнемо з невеликого екскурсу історії його величності УРОКУ.
Урок як форма організації навчальної роботи існує із сімнадцятого століття, тобто більше 350 років. Цей педагогічний винахід виявився настільки життєздатним, що й у наші дні урок залишається найпоширенішою організаційною формою навчально-виховного процесу в школі. Основні положення, що характеризують урок, закладені в 17 -19 століття в працях Я. А. Коменского, И. Ф. Гербарта, А. Дистервега, К. Д. Ушинского. Класно-урочна система, спочатку розроблена й описана Яном Амосом Коменским (1592 - 1670, чеський мислитель-гуманіст, педагог) у його книзі «Велика дидактика». Подальший розвиток класного навчання Я. А. Коменского про урок у вітчизняній педагогіці здійснив Костянтин Дмитрович Ушинский (1824 - 1870). Він глибоко науково обґрунтував всі переваги класно-урочної системи й створив струнку теорію уроку, зокрема обґрунтував його організаційну будову й розробив типологію уроків. А. Дистервег ( 1790-1866, німецький педагог-демократ) розробив систему принципів і правил навчання, що стосується діяльності вчителя й учня. Найбільш фундаментальне дослідження уроку було проведено М. И. Махмутовим у його монографії «Сучасний урок».
Сучасний урок – це урок, що характеризується наступними ознаками:
1. Головною метою уроку є розвиток кожної особистості, у процесі навчання й виховання.
2. На уроці реалізується особистісно-орієнтований підхід до навчання.
3. На уроці реалізуються ідеї гуманізації й гуманітаризації навчання.
4. На уроці реалізується діяльностний підхід до навчання.
5. Організація уроку динамічна й варіативна.
6. На уроці використовуються сучасні педагогічні технології.
Можна виділити наступні функції уроку: навчальна функція, виховна і розвиваюча функції.
Загальною функцією сучасного уроку є цілісне формування й розвиток особистості школяра на основі розвиваючого й навчання, що виховує.
Звідси можна зробити висновок, що основною ідеєю сучасного уроку є єдність навчання, виховання й розвитку.
У цей час у результаті розвитку технологічного підходу до навчання відбувається перегляд способів постановки цілей. Спосіб постановки цілей, що пропонує педагогічна технологія, відрізняється підвищеною інструментальністю. Він полягає в тому, що мета навчання (мета уроку) формулюються через результати навчання, виражені в діях учнів (що він буде знати, уміти й т.д.). До мети пред'являються наступні вимоги:
- ціль повинна бути конкретна;
- чітко орієнтує на засвоєння фактів, понять і т.д.;
- мета конкретизується в задачах, всі задачі пояснюються учнем .
Але час не стоїть на місці, а йде вперед. Вчителі, педагогічна громадськість теж крокує в ногу з часом і зараз ми говоримо про використання інтерактивного навчання . І в той же час використання інтерактивного навчання - не самоціль. Це лише засіб до досягнення тієї атмосфери в класі, що найкраще сприяє атмосфері співробітництва, порозуміння і доброзичливості, надає можливості дійсно реалізувати особистісно-орієнтоване навчання.
Якщо застосування вами інтерактивної моделі у конкретному класі веде до протилежних результатів - треба переглянути вашу стратегію й обережно підходити до її використання. Можливо, варто обговорити цю ситуацію з учнями ( чи правильно ви їх розумієте і використовуєте, чи готові ви й учні до їх використання?).
Для ефективного застосування інтерактивного навчання, зокрема, для того щоб охопить весь необхідний обсяг матеріалу і глибоко його вивчити (а не перетворити технології в безглузді "ігри заради самих ігор”), педагог повинен старанно планувати свою роботу щоб:
• дати завдання учням для попереднього підготування: прочитати, продумати, виконати самостійні підготовчі завдання;
• відібрати для уроку або заняття такі інтерактивні вправи, які дали б учням "ключ” до освоєння теми;
• під час самих інтерактивних вправ дати учням час подумати над завданням щоб вони сприйняли його серйозно, а не механічно або "граючись” виконали його;
• на одному занятті можна використовувати одну (максимум - дві) інтерактивних вправи, а не їх калейдоскоп;
• дуже важливим є провести спокійне глибоке обговорення за підсумками інтерактивної вправи, зокрема акцентуючи увагу і на іншому матеріалі теми, прямо не порушеному в інтерактивній вправі;
проводити швидкі опитування, самостійні домашні роботи з різноманітних матеріалів теми, що не були пов’язані з інтерактивними завданнями.
Для зміцнення контролю над ходом процесу навчання за умов використання інтерактивної моделі навчання викладач також повинен попередньо добре підготуватися:
• глибоко вивчити і продумати матеріал, у тому числі додатковий, наприклад, - різноманітні тексти, зразки документів, приклади, ситуації, завдання для груп тощо;
• старанно спланувати і розробити заняття: визначити хронометраж, ролі учасників, підготувати питання і можливі відповіді, виробити критерії оцінки ефективності заняття ;
• мотивувати учнів до вивчення шляхом добору найбільше цікавих для учнів випадків, проблем; оголошення очікуваних результатів (цілей) заняття і критеріїв оцінки роботи учнів;
• передбачити різноманітні методи для привернення уваги учнів, настроювання їх на роботу, підтримання дисципліни, необхідної для нормальної роботи аудиторії; цьому, зокрема, можуть сприяти різноманітні вправи-розминки, письмовий розподіл ролей у групах і т.д.
Якщо спробувати дати визначення поняття інтерактивна технологія навчання, то – це така організація навчального процесу, за якої неможлива неучасть школяра у колективному взаємодоповнюючому, заснованому на взаємодії всіх його учасників процесі навчального пізнання: або кожен учень має конкретне завдання, за яке він повинен публічно прозвітуватись, або від його діяльності залежить якість виконання поставленого перед групою та перед усім класом завдання. Інтерактивні технології навчання включають в себе чітко спланований очікуваний результат навчання, окремі інтерактивні методи і прийоми, що стимулюють процес пізнання, та розумові і навчальні умови й процедури, за допомогою яких можна досягти запланованих результатів.
З досліджень американських вчених випливає, що інтерактивне навчання дозволяє різко збільшити відсоток засвоєння матеріалу, оскільки впливає не лише на свідомість учня, а й на його почуття, волю, дії. Результати цих досліджень були відображені в так званій «Піраміді навчання». За даними сучасних психологів старший школяр може запам’ятовувати, читаючи очима 10% інформації, слухаючи – 26%, розглядаючи – 50%, обговорюючи – 70%, використовуючи особистий досвід – 80%, під час спільної діяльності, з обговоренням – 90%, під час навчання інших – 95%.
Я зараз не буду зупинятися на основних вимогах до сучасного уроку, структурі уроку, на питанні як підготувати сучасний урок. Ці матеріали ви одержали сьогодні, а я хочу зупинитися на такому етапі практично кожного уроку як РЕФЛЕКСІЯ. Введення рефлексії обумовлене її важливістю саме з погляду побудови особистісно-орієнтовного уроку, оскільки вона є одним з найважливіших механізмів саморозвитку особистості.Постійна активізація рефлексії учнів у процесі уроку дозволяє дитині переосмислювати свій суб'єктивний досвід: особистісні зміни, ціннісні відносини, дії, знання.
Підбиття підсумків – дуже важливий етап, найважливіша частина інтерактивного уроку. Саме під час нього висвітлюється зміст виконаної роботи; підводиться риска під знаннями, що повинні бути засвоєні, і встановлюється зв'язок між уже вивченим і тим, що може знадобитися учням у майбутньому.Як же організувати цю роботу? Можна запитати учнів: «Як би ти оцінив свої здобутки на уроці?», запропонувати підняти картки із зображенням, які означають наступне.
- «Я все розумію, я все роблю правильно»
- «Мені була зрозуміла більша частина матеріалу, але я ще іноді припускаюся помилок»
- « Я майже нічого не розумію, нове правило для мене складне»
Важливим фактором, що впливає на ефективність рефлексії в навчанні, є різноманітність її форм і прийомів, їх відповідність віковим та іншим особливостям дітей. Рефлексія не повинна бути лише вербальною – це можуть бути малюнки, схеми, графіки, тощо.
На сучасних уроках часто використовуються такі технології:
1. Робота в групах – колективна форма організації навчальної діяльності передбачає об’єднання учнів в групи. Керує роботою груп вчитель. Всі учні в кожен момент працюють разом або індивідуально над одним завданням із наступним контролем результатів. Ця модель легко поєднується з традиційними формами навчання.
2. Робота в парах – під час роботи в парах діти мають час подумати, обмінятися ідеями з партнером, а лише потім озвучити свої думки перед класом. Це і перевірка домашнього завдання (обмін зошитами),обговорення невеликого тексту, завдання, визначити ставлення партнера до прочитаного матеріалу, лекції, відео, сформувати підсумок уроку, розробити запитання до вчителя чи інших учнів, провести тестування та оцінювання один одного, порівняти записи.
3. Мікрофон – ця технологія надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку.
4.Експрес-опитування – технологія вимагає дати стислі письмові відповіді.
5. Тест – із запропонованих завдань учні повинні вибрати одну. Важливим завданням і цікавим є складання тестів самими учнями. Це можна зробити за допомогою спеціальної програми «Тест».
6.Метод проектів – це діяльність учнів під керівництвом вчителів по якійсь темі і оприлюднення результатів роботи. На технології проектного навчання я зупинюся трохи детальніше.Технологія проектного навчання –альтернативна технологія класно –урочній системі, при якій не даються готові завдання, а використовується технологія захисту індивідуальних проектів.Тут цінний не тільки результат, але в більшій мірі сам процес.В повній формі робота над проектом проходить шість стадій: підготовка, планування, дослідження, висновки, подання або звіт, оцінка результату і процесу. Більш детально ви можете познайомитися з основами проектного навчання вивчивши матеріали ,які вам роздано сьогодні.
Існують традиційні типи уроків і нетрадиційні. Нетрадиційні уроки:
Уроки когнітивного типу:
Урок-спостереження;
Урок-експеремент;
Урок дослідження об’єкта;
Пошуковий урок;
Лабораторно-практичний урок;
Урок постановки проблем і їхнього рішення;
Урок конструювання понять (правил, закономірностей, гіпотез);
Урок конструювання теорій;
Урок-концепт,побудова картин світу або її частин;
Урок роботи з першоджерелами (культурно-історичними аналогами)
Метапредметний урок;
Міжпредметний урок;
Урок філософського узагальнення.
Уроки креативного типу:
Урок складання і розв’язання завдань;
Урок-діалог (дискусія, диспут, евристична бесіда);
Урок-парадокс;
Урок-фантазія;
Урок винахідництва;
Урок технічної (наукової, прикладної, художньої, соціальної, культурно-технічної, педагогічної) творчості;
Урок моделювання;
Урок символотворчості;
Урок «зміни» історії (власне рішення історичних подій);
Урок-евристична ситуація;
Урок відкриттів;
Твір(завдання-казки, лічилки,літопису і т.д.)
Ділова гра;
Рольова гра;
Урок-подорож;
Урок навпаки (учень в ролі учителя);
Урок у школі майбутнього;
Прогностичний урок;
Урок захисту творчих робіт;
Урок-олімпіада;
урок творчого узагальнення.
Уроки оргдіяльнісного типу:
Урок ціле покладання;
Урок нормотворчості;
Урок розробки індивідуальних освітніх програм;
Урок захисту індивідуальних освітніх програм;
Уроки з груповою роботою;
Урок-проект (з використанням методу проектів);
Урок-консультація (взаємоконсультація);
Урок-самооцінка;
Урок-залік; (самозалік)
Урок-рефлексія.
Уроки комунікативного типу:
Бінарний урок (ведуть два вчителі);
Урок рецензування;
Урок взаємоконтролю;
Урок-вернісаж;
Урок-виставка;
Урок-аукціон;
Урок-конференція;
Урок-змагання;
Урок-квк;
Урок – суд над явищем;
Урок – вистава;
Урок – «круглий стіл»;
Урок – панорама;
Урок – творчий звіт.
Перераховані типи уроків дозволяють будувати систему занять, що утворюють цілісну технологію навчання.
У школі особливе місце повинно відводитися таким формам занять, що забезпечують участь кожного учня у проведені уроку, підвищують авторитет знань та індивідуальну відповідальність школярів за результати навчальної діяльності. Ці завдання учнів можна успішно розв’язувати завдяки інформаційним технологіям.
Головними перевагами пропонованих технологій полягають в тому, що вони дозволяють інформатизувати учбовий процес, більш відповідають вимогам сучасної школи в порівнянні з класно-урочною моделлю. Цілі такого навчання спираються на потенційні можливості комп'ютера як засобу пізнавально-дослідницької діяльності, забезпечують особистісно-орієнтований підхід до навчання, що сприяє розвитку індивідуальних здібностей учнів. Об'єднання в комп'ютері текстовою, графічною, аудіо-відеоінформації, анімації різко підвищує якість учбової інформації, що підноситься школярам, підвищує і успішність їх вчення. Тому сьогодні в традиційну схему "вчитель – учень – підручник" вводиться нова ланка – комп'ютер, а в шкільну свідомість – комп'ютерне вчення. Комп’ютер на будь-якому уроці допомагає створити високий рівень особистої зацікавленості учнів за допомогою інформації, виведеної на екран. Структура уроку з використанням комп’ютера є багатоваріантною, однак він має не лише формувати знання, а й сприяти розвиткові учнів.
Активна робота з комп'ютером формує в учнів більш високий рівень самоосвітніх навичок і вмінь, аналізу та структурування отриманої інформації. При цьому нові засоби навчання дозволяють органічно поєднувати інформаційно-комунікативні, особистісно - орієнтовані технології з методами творчої та пошукової діяльності. Сьогодні впровадження комп'ютерних технологій у навчальний процес є невід'ємною частиною шкільного навчання. Загальновизнано, що використання комп'ютерних технологій в освіті неминуче, оскільки істотно підвищується ефективність навчання, якість знань і умінь.
Крім того, впровадження засобів інформаційно-комунікаційних технологій направлене на інтенсифікацію процесу вчення, реалізацію ідей розвиваючого вчення, вдосконалення форм і методів організації учбового процесу, що забезпечують перехід від механічного засвоєння знань до оволодіння ними уміннями самостійно набувати нових знань.
Слід відмітити, що в якомусь значенні всі педагогічні технології є інформаційними, оскільки, по-перше, навчально-виховний процес не можливий без обміну інформацією між вчителем і учнями, по-друге, основу технологічного процесу навчання складає отримання і перетворення інформації. Проте в сучасному розумінні інформаційна технологія навчання – це педагогічна технологія, що застосовує спеціальні способи, програмні і технічні засоби для роботи з інформацією. І тому значення інформатизації освіти полягає в створенні сприятливих умов для вільного доступу до культурної, учбової і наукової інформації, а комп’ютер повинен при цьому стати одним з важливих джерел інформації.
Процес організації навчання школярів з використанням інформаційно-комунікаційних технологій дозволяє:
• зробити цей процес цікавим, з одного боку, за рахунок новизни і незвичності такої форми роботи для учнів, а з іншого, зробити його захоплюючим і яскравим, різноманітним за формою за рахунок використання мультимедійних можливостей сучасних комп'ютерів;
• ефективно вирішувати проблему наочності навчання, розширити можливості візуалізації навчального матеріалу, роблячи його більш зрозумілим і доступним для учнів вільно здійснювати пошук необхідного школярам навчального матеріалу у віддалених базах даних завдяки використанню засобів телекомунікації, що надалі буде сприяти формуванню в учнів потреби в пошукових діях;
• індивідуалізувати процес навчання за рахунок наявності різнорівневих завдань, самостійно працювати з навчальним матеріалом, використовуючи зручні способи сприйняття інформації, що викликає в учнів позитивні емоції та формує позитивні навчальні мотиви;
• самостійно аналізувати і виправляти допущені помилки, коригувати свою діяльність завдяки наявності зворотного зв'язку, в результаті чого удосконалюються навички самоконтролю;
• здійснювати самостійну навчально-дослідну діяльність (моделювання, метод проектів, розробка презентацій, публікацій тощо), розвиваючи тим самим у школярів творчу активність.
Швидкість зміни інформації у сучасному світі настільки висока, що гостро постає питання формування у дитини оптимальних комплексів знань і способів діяльності, формування інформаційної компетентності, що забезпечить універсальність її освіти. Підвищення якості освіти визначається використанням нових методів і засобів навчання. Активне навчання потребує залучення учнів у навчальний процес.
У розв’язанні цих проблем важливе місце відводиться комп’ютерному програмному забезпеченню освітнього процесу в цілому, а отже і мультимедійним технологіям зокрема. Мультимедійною називають технологію, яка окреслює порядок розробки, функціонування та застосування засобів обробки інформації.
Досить широке поширення мультимедійних проекторів дозволяє значно збільшити наочність за рахунок використання вчителем в ході уроку презентацій. Досвід організації учбового процесу по описаних моделях активного використання інформаційно-комунікаційних технологій в школі дозволяє говорити про високу міру ефективності поєднання використання сучасних інформаційних технологій і посібників, що передбачають пізнання через діяльність.
Застосування мультимедійних технологій різко підвищує ефективність активних методів навчання для всіх форм організації навчально-виховного процесу: на уроках під час самостійних, практичних та контрольних робіт, на всіх етапах проведення уроку, у ході проведення виховних та позашкільних заходів.
Звісно, комп’ютер не замінює вчителя, а є лише засобом здійснення педагогічної діяльності, його помічником. І при цьому якість і ступінь засвоєння навчального матеріалу, а також вплив на активізацію пізнавальної діяльності, як засвідчує практика, істотно зростає.
Вчитель, застосовуючи комп’ютер та проектор, отримує потужний інструмент для подання інформації в різноманітній формі. В якості джерела інформації можна використовувати педагогічна програмні засоби та власноруч створені презентаційні та проектні програми.
Отже, в цілому, мультимедіа є виключно корисною та плідною навчальною технологією, завдяки притаманній їй інтерактивності, гнучкості й інтеграції різноманітних типів мультимедійної навчальної інформації, а також завдяки можливості врахування індивідуальних особливостей учнів та сприяння підвищенню їх мотивації. Мультимедійні засоби навчання є перспективним і високоефективним інструментом, що дозволяє надавати інформацію у більшому обсязі, ніж традиційні джерела інформації у тій послідовності, що відповідає логіці пізнання. Завдяки цій технології можна підняти процес навчання на якісно новий рівень.
Шкільний урок - це соціальне замовлення суспільства в системі освіти, який обумовлений соціально-психологічними потребами суспільства, рівнем його розвитку, етичними та моральними цінностями цього товариства. Тому педагоги повинні націлювати учнів на отримання теоретичних знань, які б мали місце практичного застосування в їх майбутньому житті.
Використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках справа непроста, оскільки вимагає певних витрат на підготовку. Крім того, вчитель повинен володіти навиками роботи з різними програмними продуктами, щоб підготувати якісний комп'ютерний супровід уроку.
Тому сьогодні ще залишається відкритим питання: "Як же найбільш ефективно використовувати потенційні можливості сучасних інформаційних та комунікаційних технологій при навчанні школярів?"
І так як сучасне інформаційне суспільство ставить перед школою завдання підготовки випускників, здатних гнучко адаптуватися у різних життєвих ситуаціях; самостійно критично мислити; грамотно працювати з інформацією; бути комунікабельними, контактними в різних соціальних групах; самостійно працювати над розвитком власної моральності, інтелекту, культурного рівня, тому кожний сучасний вчитель повинен намагатися урізноманітнити форми роботи так, щоб кожна дитина відчула необхідність своєї присутності на занятті, щоб у кожного учня виховати любов до свого предмета, бажання вчитися та самовиховуватися. А результат залежить від особистості вчителя, рівня його майстерності.
І тільки тоді урок, на якому будуть створені реальні умови для інтелектуального, соціального, морального становлення особистості учня, які дозволять досягти високих результатів у навчанні, стане сучасним, який вимагає сьогодення
«Сорок п'ять хвилин уроку – одне з дивних педагогічних явищ, коли різноманітні впливи зливаються в єдиний комплекс. І, зливаючись, вони утворять такої величезної сили фактор розвитку дитини, становлення його як особистості... виховання в школі треба будувати, починаючи з уроку, цього найважливішого фактору розвитку особистості взагалі й морального розвитку зокрема»
Отже, сучасний урок — це перш за все урок, на якому створено реальні умови для інтелектуального, соціального, морального становлення особистості учня, що дозволяє досягти високих результатів у навчанні. І про це ми повинні пам’ятати щодня, щомиті готуючись і проводячи уроки.