Збірник методик дослідження емоційної сфери дитини та дитячої тривожності.

Методика «Малюнок людини»
Цей тест був уперше запропонований Ф.Гуденаф для дослідження пізнавальної здатності. Далі К. Махове розробила систему критеріїв, що дає можливість оцінювати за допомогою цього тесту особистісні особливості. Відтоді оцінювання як пізнавального, так і особистісного розвитку переглядалися багато разів і вдосконалювалися різними авторами. Однак сам тест при цьому використовується як класичний діагностичний метод.
Він займає небагато часу й зовсім не схожий на шкільні завдання для перевірки. Це дає змогу успішно використовувати його під час обстеження дітей зі сформованою стійкою негативною реакцією на все, що нагадує їм про школу. Малюнок людини допомагає оцінювати як когнітивні особливості дитини (сприйняття, способи побудови цілісного зорового образу, координацію око-рука, сформованість загальних уявлень про будову тіла людини та інші), так і особливості особистісно-емоційної сфери.
Дані, отримані за допомогою тесту «Малюнок людини», не дуже надійні й потребують додаткової перевірки, але вони дають можливість одразу ж висунути розумні гіпотези про те, у яких саме сферах дитина має психологічні проблеми.
Інструкція. «Будь ласка, намалюй людину — усю, повністю. Спробуй намалювати якомога краще - так, як ти вмієш». Якщо дитина ставить додаткові запитання («Хлопчика чи дівчинку?», «А можна, щоб у нього в руці була кулька?» тощо), то їй кажуть: «Малюй, як хочеш». Якщо ж запитання суперечить інструкції, то варто повторити її (частково). Наприклад, якщо дитина питає: «А можна намалювати тільки обличчя?», то їй відповідають: «Ні, треба намалювати повністю». Якщо дитина пропонує намалювати замість людини щось інше (машину, будинок), то їй говорять: «Це потім. А зараз намалюй людину». Трапляється, що дитина відмовляється виконувати завдання, стверджуючи, що не вміє малювати. У цьому разі слід сказати їй, щоб вона малювала так, як уміє, навіть якщо вийде не дуже красиво; що вам (перевіряючому) цікаві будь-які дитячі малюнки; що не дуже досконалий малюнок - це краще, ніж ніякого.
Проводячи цю методику, слід звертати увагу на особливості поведінки дитини та дорослого, який супроводжує дитину: куди і як дитина дивиться, коли їй пояснюють завдання; яка в неї перша реакція (подих, поза покірності, пожвавлення); у якій позі вона працює, у які моменти розслабляється й поводиться природно, невимушено, а в які - напружується, насуплюється; коли і як намагається привернути до себе увагу дорослого; з яким виразом подає психологу закінчену роботу. Щоб усе це не забути, бажано робити відповідні нотатки у протоколах.
Показники особистісних особливостей
Показники тривожності, гострої тривоги, страхів.
Найпоширеніша ознака тривожності - численні самовиправлення. Особливо показовими є безглузді виправлення (тобто такі, які не ведуть до реального поліпшення результату). Виправлення можуть вноситися із стиранням старих ліній або ж без нього (в останньому випадку замість однієї лінії з'являється кілька).
Характерна ознака тривожності - лінія, яка складається з окремих дрібних штрихів, коли дитина побоюється, що коли вона проведе її зразу (за один рух), то лінія може піти не туди, куди треба. Для тривожних дітей типове штрихування всього малюнка або якоїсь його частини. За наявності гострої тривоги штрихування зазвичай буває розмашистим, неретельним.
При підвищеній тривожності, а особливо за наявності страхів часто зображуються очі збільшеного розміру. Особливо характерне загорнення (штрихування із сильним натисканням) райдужки або всього ока. У цьому випадку можна припустити, що в дитини присутня фобія (наприклад, страх темряви, висоти, тварин, замкнених приміщень тощо).
Для стану гострої тривоги типове різке збільшення розмірів малюнка, так, що він займає практично весь аркуш (а іноді навіть не вміщується на аркуші).
Для того щоб висунути припущення про підвищений рівень тривожності, достатньо наявності хоча б однієї з перелічених ознак.
Показники демонстративності.
Демонстративність має прояви насамперед у прикрашуванні, наявності необов'язкових деталей (наприклад, додаткових деталей одягу, аплікації на сукні, пір'їн на капелюсі). Необов'язкові деталі у малюнку людини не слід плутати з другорядними. Так, шия, вуха - деталі, які обов'язкові для кожної людини, хоча й другорядні порівняно з тулубом, ротом або очима; а от бантики на взутті - деталь суто факультативна. З другорядних (але обов'язкових) деталей демонстративні діти надають перевагу віям, зачісці, нерідко ретельно вимальовують губи.
Для демонстративних дітей типове зображення не «просто людини», а певного персонажа: короля, принцеси, лицаря, блазня, феї і т. ін. Порівняно з тенденцією до прикрашування ця ознака є другорядною.
Показники імпульсивності.
За підвищеної імпульсивності лінії часто не доводяться до кінця (контур залишається незамкнутим) або, навпаки, «проскакують» далі, ніж треба. Малюнок виконується дуже швидко. Низька деталізованість малюнка. При цьому, на відміну від низької деталізованості при астенізації, для імпульсивних дітей типовою є лінія із сильним натискуванням.
До ознак імпульсивності відносять також грубі порушення симетрії, «постать, що падає» (нахилена), невдале розміщення малюнка на аркуші (не вистачає місця для ніг або ж зображена людина впирається головою у обріз аркуша).
Показники агресивності та асоціальних тенденцій.
Припущення про агресивні тенденції може бути зроблене, якщо зображена людина справляє враження злої, агресивної. Крапки на обличчі, що зображують неголеність, великі кулаки, зброя (пістолет, шабля і т. ін.) також можуть свідчити про агресивність. Для хлопчиків у підлітковому віці всі ці ознаки цілком нормальні, оскільки цьому віку притаманне підвищення агресивності. Іноді вони свідчать про передчасний початок підліткової психологічної кризи.
Занадто великий рот, намальований з підвищеним натискуванням, зображення зубів (особливо якщо вони виділені натискуванням або намальовані ретельніше, ніж основні риси обличчя) - часті ознаки вербальної агресії.
На асоціальні тенденції вказує порушення прийнятих норм зображення. Одним із частих проявів асоціальності є зображення статевих органів. Наприкінці молодшого шкільного віку на малюнках можуть проявлятися такі ознаки асоціальності, як зображення цигарки, келиха, пляшки тощо, зображення людини злодієм, бандитом і т. ін. (у цих випадках можна припустити поєднання асоціальності з демонстративністю).
МЕТОДИКа “НЕІСНУЮЧА ТВАРИНА”
 “Неіснуюча тварина” належить до проективних тестів. Виконуючи малюнок, людина через рухи руки, що малює малюнок, виявляє певний зміст своєї психіки. Звичайно, це відображення не відображує всю складність психічного світу особи, але деякі прояви її виявляє. Цей тест рекомендується використовувати в поєднанні з іншими тестами та методиками.
Інструкція: Розслабтесь, прислухайтесь до своєї інтуїції, дайте волю своїй фантазії та вигадайте і намалюйте неіснуючу тварину і назвіть її неіснуючим ім’ям.
“Відпустіть” свою руку, дозвольте їй малювати ніби самій по собі. Малюнок виконується на окремому аркуші матового паперу, бажано олівцем середньої м’якості.

Тип твариниРеально існуюча – інтелектуальне або емоційне порушення; гостра тривога; іноді психічне захворювання (з семирічного віку). Це говорить про відсутність фантазії, творчого початку або повного небажання малювати, брати участь у тестуванні.Людиноподібна – незадоволеність потреби в спілкуванні; типово для підліткового віку.Існуюча раніше (наприклад, динозавр) або існуюча в культурі (наприклад, дракон) – бідність уяви; низький загальнокультурний рівень; іноді педагогічна занедбаність (з семирічного віку).Сконструйована з частин різних тварин, яка відповідає стандартній схемі тварини – раціоналістичний, нетворчий підхід до задачі.Цілісна, побудована за стандартною схемою з головою, тулубом, кінцівками– художній, але в цілому стандартний підхід до задачі.Побудована за оригінальною схемою, що не нагадує звичайних тварин – творчий підхід до задачі; низька конформність.Надоригінальна, вигадлива – демонстративність; шизоїдність.
Наявність механічних деталей, вмонтованих в тварину найчастіше скаже про проблеми з психікою. Психологу реба звернути увагу на випадки вмонтування механічних частин в тіло “тварини” – постановка тварини на постамент, тракторні або танкові гусениці, триніжок; прикріплення до голови пропелера, гвинта; вмонтування в око електролампи, в тіло і кінцівки тварини – рукоятки, клавіші і антени. Це зазвичай відзначається у людей, схильних до оригінальних суджень, інакомислення, що мають шизоїдні тенденції.З кінцівками, спрямованими назовні – екстравертність.Замкнутий, без кінцівок або з кінцівками, спрямованими до тіла – інтровертованість.Фігура кола (особливо – нічим не заповненого) символізує і виражає тенденцію до скритності, замкнутість, закритість свого внутрішнього світу, небажання давати відомості про себе оточуючим, нарешті, небажання піддаватися тестуванню. Такі малюнки зазвичай дають дуже обмежену кількість даних для аналізу.
Можна умовно розділити тварин на: загрозливих (вовк, лев…), уникаючих(заєць…) і нейтральних (мураха, равлик…). Вибір типу тварини говорить про ставлення до власної особистості, до свого «Я». Людина вибирає той тип тварини, з якою себе ідентифікує. З іншого боку, так як тварина – це символ самого себе, то і розподіл тварин на хижаків і нешкідливих, дає уявлення про ставлення людини до світу – завойовник і сильний звір або слабка боязка жертва.
Положення малюнкаУ нормі малюнок має бути розташований по середній лінії вертикально поставленого аркуша.Розташування малюнка ближче до верхнього краю аркуша (чим ближче, тим більш виражено) трактується як завищена самооцінка, як невдоволення своїм становищем в соціумі, почуття недостатності визнання з боку оточуючих, тенденція до самоствердження.Якщо малюнок розташований в нижній частині, то зворотна тенденція: невпевненість у собі, низька самооцінка, пригніченість, нерішучість, незацікавленість у своєму положенні в соціумі, у визнанні, відсутність тенденції до самоствердження.
Центр фігури (зазвичай голова)Якщо голова дивиться вправо – людина орієнтується більше на практичну діяльність, реалізацію планів. Їй не властиві голослівні заяви.
Голова дивиться вліво – досліджуваний більше міркує, обмірковує, ніж робить. Лише невелика частина планів реалізовується. Мають місце часті нерішучість, страх діяльності, багатогодинні переживання з приводу правильності рішення.Голова дивиться прямо – властивий егоцентризм.Більш ніж 1 голова – наявність внутрішніх суперечностей, протилежно спрямованих тенденцій, іноді внутрішній конфлікт.
Голова відсутня – імпульсивність, іноді психічне захворювання.Форма голови грубо спотворена – органічне ураження мозку, іноді психічне захворювання.Більш велика голова, ніж треба – людиною більше цінується раціональне, корисне, на перше місце ставиться розум, широка ерудиція.
Очі символізують страхи людини. Вони особливо виражені, якщо видно промальовування райдужки. Вії вказують на демонстративність в характері, бажання загальної уваги і захоплення. Закриті очі – труднощі в спілкуванні, безпорадність.Відсутні очі – аутизация, астенія.
При промальовуванні органів слуху – зацікавленість в інформації, значимість думки оточуючих про себе.
Рот, як орган поглинання вказує на «апетит» Неіснуючої тварини, на вираженість тенденції «присвоєння» їжі, а в символічному плані – речей, предметів. Великий,часто відкритий рот вказує на балакучість суб’єкта. Вискалені зуби, відкритий, затушований рот, висунутий, роздвоєний язик / жало / – ознака вербальної агресивності, уїдливості висловлювань. Наявність зубів на малюнку – показник вербальної агресії, людина захищається від нападок, критики часто грубістю. Рот щілеподібний, у вигляді літери «О», відкритий як для крику – ознака утрудненого спілкування, тривожності, потреби в допомозі, схильність до висловлення скарг.Якщо сильно промальовані губи – чуттєвість.Округлий рот символізує тривожність.
Довгий ніс – прагнення розширювати свої можливості.
Обмеженість кількості і розмірів органів чуття (їх повна відсутність) – інтровертованість, зосередженість на собі. Шизоїдні тенденції.
З’єднання тулуба і голови – показник надійності, захищеності або незахищеності /при тонкій шиї/. Довга шия може трактуватися і як прагнення до розширення своїх можливостей – так само як і ніс.Наявність на малюнку рогів говорить про агресію, захист. Особливо, якщо вони присутні разом з іншими агресивними елементами (нігті, голки, щетина). Пір’ясвідчить про деяку демонстративність. Шерсть, грива, зачіска вказують на чуттєвість.Різноманітність кінцівок – прояв творчої активності, їх химерне поєднання – оригінальність мислення, вільнодумство. Ретельне з’єднання з тулубом – ґрунтовність і продуманість поведінки.
Крила: мрійливість, прагнення піти від повсякденної рутини, пошук себе.
Ноги (або елементи, які їх замінюють). Якщо основа міцна, стійка, вона скаже психологу про грунтовність, раціональність, виваженість її власника. Якщо жніжки маленькі або тонкі – можлива поверховість суджень, часто імпульсивність, легковажність.Відсутність ніг, їх недостатня кількість або явна слабкість на малюнку – низька побутова орієнтація, пасивність або невмілість у соціальних відносинах.Особливо великі (товсті) ноги або їх надмірна кількість – потреба в опорі, відчуття своєї недостатньої вмілості в соціальних відносинах.Варто звернути увагу на кріплення ніг до корпусу, якщо промальовування недбале, слабке – малий контроль за своїми рішеннями і зробленими висновками. Якщо кінцівки основи однотипні і односпрямовані – для людини характерні конформізм, банальність.Якщо в малюнку неіснуючої тварини присутні багато різноманітних несучих деталей, то такій людині властиві творче начало, самостійність у судженнях і установках.
Хвіст: висловлює ставлення до себе, своїх дій /направлений вправо/ або думок /вліво/. Піднятий вгору пишний хвіст – бадьорість, впевненість; опущений вниз «падаючий» – невпевненість, виснаженість. Довгий, звивистий, роздвоєний хвіст – амбівалентність самооцінки, внутрішній конфлікт.Товстий хвіст – висока значимість сексуальної сфери.
Контур твариниГострі кути, штрихування – агресивний захист, досить великий страх і тривога, якщо є обведення ліній по контуру (подвійна лінія) – підозрілість і острах.Грає роль і «напрямок» захисту. Вгору – значить, людина захищається від вищестоящих людей (вчителів, начальників, строгих батьків). Вниз – від невизнання однолітків, насмішок, страх осуду.
Напрямок захисних елементів в різні боки скаже про готовність до захисту в будь-якій ситуації, хронічну настороженість.
Загальні доповненняЕнергія досліджуваного залежить від кількості зображених деталей, якщо тільки необхідні деталі – економія витрат енергії, схильність до астенії, хронічні захворювання. Якщо промальовано багато різни деталей (крила, пір’я, бантики, ще одні ноги або лапи, кучері, квіти і різні інші прикрашаючі деталі) це говорить про впевненість в собі, про високий рівень енергії, яку людина вміє розподіляти в різні сфери діяльності. Натиск на олівець теж важливий, якщо людина сильно продавлює папір – велика тривожність. Якщо тільки один елемент малюнка різко продавлений – це скаже, на що саме більше всього спрямована тривога, негативні емоції.
Сексуальна атрибутика на малюнку неіснуючої тварини говорить про проблему в сексуальній сфері, неможливості налагодити контакт з протилежною статтю. Слід звернути увагу також на акцентування сексуальних ознак – вимені, сосків, грудей у людиноподібної фігури та ін. Це може означати фіксацію на проблемі сексу.
Прикраси: візерунок на шкірі, хвіст павича, вії – демонстративність.
Рани, шрами – невротичний стан, іноді психічне захворювання.
Внутрішні органи, анатомічні деталі, кровоносні судини – іпохондрія, невротичний стан, іноді психічне захворювання.
Ступінь агресивності виражена кількістю, розташуванням і характером кутів у малюнку, незалежно від їх зв’язку з тією чи іншою деталлю зображення. Особливо вагомі в цьому відношенні прямі символи агресії – пазурі, зуби, дзьоби.Луска, панцир – потреба в захисті, боязнь агресії.
Голки, шипи і т.п. – захисна агресія.Гострі роги, кігті, ікла (вилазять з рота), гострі нарости – агресивність.Зброя, ріжуче, колюче або рубаюче знаряддя – агресивність.
Акцентування органів виділення (задній прохід, дефекація) вказує на нехтування нормами поведінки, схильність до хуліганських дій.
Назва – просто звуки, без осмислення повідають про деяку поверховність, легковажність; слова з латинськими закінченнями, наукові вказують на пріоритетність розуму, широкої ерудиції для людини і про демонстрацію переваги розуму; повторювані звукові елементи – про інфантильність; надзвичайно довга назва означає схильність до фантазування; раціональне з’єднання частин слова за змістом – практичність людини.
Аналіз оповідання
Оповідання відповідає малюнку – показник логічності мислення.Невідповідність малюнку – іноді порушення логічного мислення. Особливо докладний, з ідеалізацією, вказівкою на красу чи винятковість тварини малюнок – ознака демонстративноствності; схильність до компенсаторного фантазування.
Місце життяІзольоване (печера, скелі, інша планета, космос) – брак спілкування, почуття самотності;Згадка про важкість досяжності (непрохідна гущавина, гори, в яких немає дороги) – боязнь агресії, потреба в захисті;Екзотичне (острів Мадагаскар, зачарований ліс) – демонстративність;Емоційно неприємне (болото, бруд) – невротичний стан; низька соціалізованість; іноді психічне захворювання.
ХарчуванняЯвно неїстівні речі (каміння, скло, метал) – низька соціалізованість, порушення спілкування;Особливо великі об’єкти (гори, дерева, будинки) або твердження про те, щотварина їсть все – імпульсивність; низька соціалізованість;Люди – негативізм; асоціальність або антисоціальність; агресивність;Докладний опис поїдання жертв – агресивність;Емоційно неприємна їжа (черв’яки, бруд, слиз) – невротичний стан; іноді психічне захворювання;Кров, окремі частини та органи живих істот (серце, мозок) – невротична агресія;Не харчується нічим або харчується повітрям, енергією – інтровертованість; іноді шизоїдність.
Улюблене заняття або тим чим зазвичай займається тваринаГрає, гуляє, розважається – пряма проекція своїх бажань;Постійно зайнята пошуками їжі – відчуття труднощів і одноманітності життя;Ламає дерева, топче будинки – негативізм; асоціальність або антисоціальність; агресивність; іноді психічне захворювання;Багато спить – втома; астенічний стан.
ДрузіВідсутні – почуття самотності;Всі оточуючі, без конкретизації – висока незадоволена потреба в спілкуванні;Злі, агресивні персонажі (акули, крокодили, дракони) – негативізм; асоціальність або антисоціальність; агресивність.
ВорогиДуже багато або повна відсутність – боязнь агресії.Всі оточуючі – негативізм; асоціальність або антисоціальність.
Опис способів захисту від небезпеки, вказівка на гігантський її розмір – тривожність, боязнь агресії.
Особливо довгий перелік страхів; страхи, нетипові для тварин (темрява, смерть, комахи) – страхи, невротичний стан.
Тема розмноження – значимість сексуальної сфери.
Безстатеві форми розмноження – напружене, внутрішньо конфліктне ставлення до сексуальної сфери.
Бажання твариниМати друзів – брак спілкування.Не мати ворогів – боязнь агресії; іноді настороженість, підозрілість.Щоб його не боялися – боязнь агресії.Стати звичайною твариною, стати людиною – емоційний дискомфорт, пов’язаний з відчуттям своєї відмінності від оточуючих;Стати більшим за розміром – відчуття своєї малої значимості; боязнь агресії, потреба в захисті.
Інтерпретація додаткових завданьНайбільш зла і найстрашніша тварина порівняно зі звичайною Неіснуючою твариноюПозбавлене ознак агресивності – прагнення приховати свої агресивні тенденції, іноді повна відсутність агресивності.З ознак агресивності присутні тільки зуби – схильність до вербальної агресії: грубості, крику, погроз.Особливо виражена агресивна символіка: гострі роги, зброя – висока агресивність.Те ж, в поєднанні з ознаками високої тривожності: штрихуванням малюнка, численними виправленнями – невротична агресія як реакція на відчуття емоційного дискомфорту.Голки, шипи та інші оборонні засоби – боязнь нападу і схильність до захисної агресії.Великі очі з радужкою замальованою чорним – боязнь агресії.
Розпад форми, поява невротичних ознак: зображення внутрішніх органів, кровоносних судин – низька стійкість до стресу, невротична реакція на стрес; іноді психічне захворювання.Асоціальна символіка: сигарета, чарка, тварина у вигляді чорта або баби-яги – негативістичні, іноді психопатичні або психопатоподібні реакції на конфліктну ситуацію, загрозу агресії, стресову ситуацію.Чітка впевнена лінія – висока опірність стресу, здатність ефективно діяти в стресових ситуаціях.
Щаслива тварина в порівнянні зі звичайноюЗавжди забезпечена їжею – висока значимість матеріальних цінностей; відчуття побутового неблагополуччя; уявлення про ненадійність свого матеріального становища.Захищена від будь-яких ворогів або не має ворогів – боязнь агресії; іноді насторожене ставлення до оточуючих.Якщо здатна жити усюди (на землі, у воді, в повітрі) – висока цінність свободи; прагнення до незалежності, самостійності.Живе вічно або дуже довго – іпохондричні тенденції; іноді страх хвороби, смерті.Має багато друзів – висока цінність спілкування; незадоволена потреба в спілкуванні.ЇЇ всі люблять – висока цінність емоційних зв’язків.Доставляє радість іншим – висока цінність спілкування; іноді гіперсоціальність; прагнення справити хороше враження на психолога.Красива, розумна – висока цінність відповідних якостей; сумнів у наявності цих якостей у себе.Щаслива без певного приводу (просто так) – низький рівень розуміння себе, труднощі в усвідомленні своїх емоційних станів; іноді схильність до зниження настрою.
Нещасна тварина в порівнянні зі звичайноюРозмір сильно зменшений – приховані депресивні тенденції; схильність до депресивної реакції на несприятливу ситуацію.
Ознаки тривоги: штрихування, множинні лінії, розпад цілісної форми, поява ліній, що не відносяться до основного зображення – низька стійкість до стресу; схильність до сильного підвищення рівня тривоги в несприятливих ситуаціях.Штриховка з сильним натиском, темна частин малюнка – низька стійкість до стресу; схильність до появи високої емоційної напруженості в несприятливих ситуаціях.Підкреслений контур – тенденція до контролю за своїми емоційними станами.Живе одна, не має друзів – почуття самотності, незадоволена потреба в спілкуванні.Її ніхто не любить – незадоволена потреба в емоційному контакті.Хворіє, вмирає – іпохондричні тенденції; депресивні тенденції; іноді страх смерті.Погано пристосована до життя: насилу пересувається, витрачає дуже багато часу на добування їжі – відчуття труднощів життя; низький рівень соціальної адаптації.Нещасна тварина без причини – схильність до зниження настрою; іноді депресивний стан; низький рівень розуміння себе, труднощі в усвідомленні своїх емоційних станів.
Тест Люшера
Тест Люшера заснований на припущенні про те, що вибір кольору відображає нерідко спрямованість досліджуваного на певну діяльність, настрій, функціональний стан і найбільш стійкі риси особистості.
Дана методика може бути використана:– при дослідженні рівня комфортності дитину вдома, в садочку, в школі;– при виявленні емоційних установок дошкільнят по відношенню до майбутнього шкільного навчання;– при діагностиці ситуації в сім’ї;– для виявлення відносин дитини до школи в період адаптації;– для виявлення осіб, схильних до депресивних станів і афектних реакцій.
Процедура. Психолог змішує кольорові картки і викладає колірною поверхнею наверх.
Інструкція. Досліджуваному треба обрати з восьми кольорів той, який найбільше подобається. При цьому потрібно пояснити, що він повинен вибрати колір не намагаючись співвіднести його з улюбленим кольором в одязі, кольором очей і т. д. Картку з вибраним кольором слід відкласти в сторону, перевернувши кольоровою стороною вниз. Потім треба обрати з решти семи кольорів найбільш приємний. Обрану картку слід покласти кольоровою стороною вниз праворуч від першої. І так до кінця. Потім психолог переписує номери карток в розкладеному порядку.
Через 2-3 хв. знову процедуру слід повторити. При цьому варто пояснити, що досліджуваний не повинен згадувати порядок розкладки у першому виборі і свідомо змінювати попередній порядок. Він повинен вибирати кольори, як ніби вперше.
Перший вибір в тесті Люшера характеризує бажаний стан, другий – дійсний.
Результати численних досліджень підтверджують той факт, що діти сприймають кольори інакше, ніж дорослі, статистичні розподіли колірних виборів дітей значно відрізняються від таких у дорослих (Г. Клар, 1976). Отже, необхідно говорити, щоінтерпретаційні таблиці в тому вигляді, в якому вони приводяться в численних посібниках з використання тесту Люшера, не можуть бути застосовані для оцінки емоційно-особистісної сфери дитини. У той же час сам вибір кольору у окремої дитини в значній мірі постійний доти, поки чітко не змінюються характеристики особистості. З віковими змінами вибір кольору у дітей все більше уподібнюється вибору дорослого.
На даний момент не існує яких-небудь значних досліджень з використання тесту Люшера з дітьми у віці до 7-8 років, не отримані статистично виправдані вибірки за перевагою тих чи інших виборів кольорів дітьми залежно від тих чи інших факторів. Аналогічно до колірних виборів в дитячому віці не можуть бути застосовні навіть деякі кількісні оцінки, які розроблені до теперішнього часу для дорослих (показник сумарного відхилення, “вегетативний коефіцієнт” і т. п). Точно так само для дітей “не підходять” навіть такі якісні характеристики як “робоча група”, “актуальні проблеми особистості”, напруженість внутрішньоособистісних конфліктів, тривоги і компенсації.
У той же час, виходячи з основного постулату М. Люшера, на якому ґрунтується сам тест, про постійне, незалежне від досліджуваного (в даному випадку дитини) значення кольорів, ми вважаємо можливим використовувати для дітей загальні символічні значення окремих кольорів, їх особистісні характеристики , отримані за допомогою шкал особистісного диференціала (Еткінд, 1983; Тимофєєв, Філімоненко, 1990, Керівництво по використанню восьмиколірного тесту Люшера, 1996). Ще раз підкреслимо, що дані символічні значення і характеристики кольорів можуть відображати лише загальні тенденції та спрямованості і не більше того.
Характеристика кольорів (по Максу Люшеру) включає в себе 4 основних і 4 додаткових кольори.
Основні:№ 1 – синій. Символізує спокій, стан спокою, потребу у відпочинку, емоційну стабільність і задоволеність, душевну прихильність, гармонію. Особистісні характеристики кольору: чесність, справедливість, незворушність, доброта і сумлінність.
№ 2 – зелений. Символізує вольове зусилля, напругу і наполегливість, високий рівень домагань і самовпевненість, прагнення до самовираження, успіху і влади, діловитість, наполегливість і завзятість у досягненні цілей, упертість, енергійний захист своїх позицій. Самостійність, незворушність, черствість.
№ 3 – червоний. Символізує силу волі, активність, що доходить в ряді випадків до агресивності, прагнення до успіху через боротьбу, наступальність і владність, потребу діяти і витрачати сили, лідерство та ініціативність, збудженість. Особистісні характеристики: чуйність, рішучість, енергійність, напруженість, дружелюбність, впевненість товариськість, дратівливість, привабливість, діяльність.
№ 4 – жовтий. Символізує активність, прагнення до спілкування і сприйнятливість до всього нового, оптимізм, радість і веселість, розслабленість і розкутість, оригінальність і прагнення до розширення своїх можливостей. До особистісних характеристик відносяться: балакучість, природність, відкритість, товариськість, енергійність.
Додаткові:№ 5 – фіолетовий. Символічне значення: вразливість, емоційна виразність, чутливість, інтуїтивне розуміння, зачарованість і мрійливість, захоплення і фантазії.Особистісні характеристики: несправедливість, нещирість, егоїстичність, самостійність.
№ 6 – коричневий. Уособлює комфорт тілесних відчуттів, прагнення до затишку і спокою, фізичну легкість і сенсорну задоволеність. Для коричневого кольору були отримані такі особистісні характеристики, як поступливість, залежність, спокій, сумлінність і розслабленість.
№ 7 – чорний. Символізує в першу чергу заперечення, закінчення чого-небудь і відмову, зречення і неприйняття, протест проти чого – або кого-небудь. У граничній формі символізує небуття. Особистісні характеристики чорного кольору: непривабливість, мовчазність і замкнутість, упертість, егоїстичність, незалежність, ворожість.
№ 0 – сірий. Символізує нейтральність і “безбарвність”, неучасть, соціальну відгородженість, свободу від зобов’язань, неврівноваженість, млявість і розслабленість, невпевненість, несамостійність і пасивність.
Хоча ми вже сказали, що всі існуючі норми не зовсім підходять для інтерпретації дитячих колірних виборів, все ж таки вважаємо за потрібне вказати деякі загальні особливості, які, знаємо з досвіду, інколи “працюють” у роботі з дітьми!
М. Люшер дав приблизну характеристику обраних позицій:1-а позиція відображає засоби досягнення мети (наприклад, вибір синього кольору говорить про намір діяти спокійно, без зайвої напруги);
2-а позиція показує мету, до якої прагне досліджуваний;
3-а і 4-а позиції характеризують перевагу кольору і відображають відчуття досліджуваним істинної ситуації, в якій він знаходиться, або ж образ дій, який йому підказує ситуація;
5-а і 6-а позиції характеризують байдужність до кольору, нейтральне до нього ставлення. Вони ніби свідчать, що досліджуваний не зв’язує свій стан, настрій, мотиви з даними кольорами. Однак у певній ситуації ця позиція може містити резервне трактування кольору, наприклад, синій колір (колір спокою) відкладається тимчасово як невідповідний у даній ситуації;
7-а і 8-а позиції характеризують негативне ставлення до кольору, прагнення придушити будь-яку потребу, мотив, настрій.
Розглядається взаємне положення основних кольорів. Коли, наприклад, № 1 і 2(синій і зелений) знаходяться поруч (утворюючи функціональну групу), підкреслюється їхня загальна риса – суб’єктивна спрямованість «всередину». Спільне положення кольорів № 2 і 3 (зеленого і червоного) вказує на автономність, самостійність у прийнятті рішень, ініціативність. Поєднання кольорів № 3 і 4 (червоного і жовтого) підкреслює спрямованість «зовні». Поєднання кольорів № 1 і 4 (синього і жовтого) підсилює уявлення залежності жосліджуваних від середовища. При поєднанні кольорів № 1 і 3 (синього і червоного) в одній функціональній групі підкреслюється сприятливий баланс залежності від середовища і суб’єктивної спрямованості (синій колір) іавтономності, спрямованості «зовні» (червоний колір). Поєднання зеленого і жовтого кольорів (№ 2 і 4) розглядається як протиставлення суб’єктивного прагнення «всередину», автономності, упертості прагненню «зовні».
Основні кольори, на думку Макса Люшера, символізують наступні психологічні потреби:
№ 1 (синій) – потреба в задоволенні, спокої, стійкої позитивної прихильності;№ 2 (зелений) – потреба в самоствердженні;№ 3 (червоний) – потреба активно діяти і досягати успіху;№ 4 (жовтий) – потреба в перспективі, надіях на краще, мріях.
Якщо основні кольори знаходяться в 1-й – 5-й позиціях, вважається, що ці потреби певною мірою задовольняються, сприймаються як такі, що задовольняються; якщо вони в 6-й – 8-й позиціях, має місце який-небудь конфлікт, тривожність, незадоволеність через несприятливі обставини. Тойколір, який відхиляється досліджуваним може розглядатися як джерело стресу. Наприклад, якщо відхиляється синій колір означає незадоволеність відсутністю спокою, прихильності.
ТЕСТ БУДИНОК, ДЕРЕВО, ЛЮДИНА

Тест запропонований Дж. Буком в 1948 р. Спочатку передбачалося малювати всі ці елементи окремо, проте пізніше тест був модифікований іншим дослідником – Р. Берні. Він-то і запропонував поєднати всі три об’єкти в одному малюнку, і саме в такому варіанті ми використовуємо в даний час цей тест.
Мета методики. Оцінка особистості досліджуваного, рівня його розвитку, працездатності та інтеграції; отримання даних, що стосуються сфери його взаємин з навколишнім світом в цілому і з конкретними людьми зокрема.
Матеріали: листок А4, олівці – простий і кольорові, гумка.
Інструкція. Намалюйте будинок, дерево і людину настільки добре, наскільки зможете. Обдумуйте малюнок стільки часу, скільки вам знадобиться. Тільки намагайтесь намалювати якомога краще”. .
При цьому зауважують, що людина повинна бути намальована в повний зріст. Більше досліджуваного не обмежують у виборі розмірів, образів і типів малюнку.
Поки досліджуваний малює малюнок, дослідник повинен звернути увагу на:
• інтервал часу з моменту надання дослідником інструкції до моменту, коли досліджуваний приступив до малювання;• тривалість пауз, які виникали в процесі малювання;• загальний час, витрачений досліджуваним на малювання всього малюнку;• послідовність зображення деталей кожного малюнка (будинку, дерева і людини).• всі коментарі (по можливості дослівно), мимовільно зроблені досліджуваним в процесі малювання;• будь-яку емоцію (саму незначну) досліджуваного в процесі виконання тесту. Потім потрібно пов’язати це емоційний вираз з зображуваною в цей момент деталлю.
Після малюнку проводиться опитування. Воно створює сприятливі умови для того, щоб досліджуваний, описуючи і коментуючи малюнок міг розказати про свої почуття, відносини, потреби і т.д., а також надає досліднику можливістьпрояснити будь-які незрозумілі аспекти малюнку.
Питання для малюнку ЛЮДИНИ:o Це чоловік або жінка (хлопчик чи дівчинка)?o Скільки йому (їй) років?o Хто він?o Це ваш родич, друг чи хто-небудь інший?o Про кого ви думали, коли малювали?o Що він робить? (І де він у цей час знаходиться?)o Про що він думає?o Що він відчуває?o Про що вас змушує думати намальована людина?o Кого вам нагадує ця людина?o Ця людина здорова? Що саме на малюнку справляє на вас таке враження?o Ця людина щаслива? Що саме на малюнку справляє на вас таке враження?o Що ви відчуваєте по відношенню до цієї людини?o Чи вважаєте ви, що це характерно для більшості людей? Чому?o Яка, на ваш погляд, погода на малюнку?o Кого нагадує вам ця людина? Чому?o Чого найбільше хоче ця людина? Чому?o Як одягнена ця людина?
Питання для малюнку ДЕРЕВА:o Що це за дерево?o Де насправді знаходиться це дерево?o Який приблизний вік цього дерева?o Це дерево живе?(Якщо досліджуваний вважає, що дерево живе):o Що саме на малюнку підтверджує, що дерево живе?o Чи немає у дерева якоїсь мертвої частини? Якщо є, то яка саме?o Чим, на вашу думку, викликана загибель частини дерева?o Як ви думаєте, коли це сталося?(Якщо досліджуваний вважає, що дерево мертве):o Чим, на вашу думку, викликана загибель дерева?o Як ви думаєте, коли це сталося?o Як ви думаєте, на кого це дерево більше схоже – на чоловіка або на жінку? Що саме в малюнку підтверджує вашу точку зору?o Якщо б тут замість дерева була людина, в який бік вона б дивилась?o Це дерево стоїть окремо або в групі дерев?o Коли ви дивитеся на малюнок дерева, як вам здається: воно розташовано вище вас, нижче або знаходиться на одному рівні з вами?o Як ви думаєте, яка погода на цьому малюнку?o Чи є на малюнку вітер?o Покажіть мені, в якому напрямку дме вітер.o Розкажіть докладніше, що це за вітер.o Якби на цьому малюнку ви зобразили сонце, де б воно розташовувалося?o Як ви вважаєте: сонце знаходиться на півночі, сході, півдні або заході?o Про що змушує вас думати це дерево?o Про що воно вам нагадує?o Це дерево здорове?o Що саме на малюнку справляє на вас таке враження?o Це дерево сильне?o Що саме на малюнку справляє на вас таке враження?o Кого вам нагадує це дерево? Чому?o Що найбільше потребує це дерево? Чому?o Якби замість птаха (іншого дерева або іншого об’єкта на малюнку, що не має відношення до основного дерева) була людина, то хто б це міг бути?
Питання для малюнку БУДИНОК:• Скільки поверхів у цьому будинку?• Цей будинок цегляний, дерев’яний або ще який-небудь інший?• Це ваш будинок? (Якщо ні, то чий?)• Коли ви малювали цей будинок, кого ви уявляли собі в якості його господаря?• Вам би хотілося, щоб цей дім був вашим? Чому?Якщо б цей будинок був вашим і ви могли розпоряджатися ним так, як вам хочеться:• Яку кімнату ви б обрали для себе? Чому?• З ким би ви хотіли жити в цьому будинку? Чому?• Коли ви дивитеся на малюнок будинку, він вам здається розташованим близько чи далеко?• Коли ви дивитеся на малюнок будинку, вам здається, що він розташований вище вас, нижче або приблизно на одному рівні з вами?• Про що вас змушує думати цей будинок?• Про що він вам нагадує?• Цей будинок привітний, доброзичливий?• Що саме на малюнку справляє на вас таке враження?• Чи вважаєте ви, що ці якості властиві більшості будинків? Чому?• Яка, на вашу думку, погода на цьому малюнку?• Про кого вас змушує думати цей будинок? Чому?• Що найбільше потребує цей будинок? Чому?• Для чого потрібна труба на даху?• Куди веде ця доріжка?• Якби замість дерева (куща, вітряка або будь-якого іншого об’єкту на малюнку, що не має відношення до самого будинку) була людина, то хто б це міг бути?
нтерпретувати методику можна двома шляхами: загальний аналіз та детальна розшифоровка кожного елементу малюнку.
І Загальний аналіз
БУДИНОКДобре, якщо малюк намалював будинок симпатичним і затишним. А ось якщобудинок некрасивий, розвалений – цілком можливо, дитина таким чином сприймає свій власний будинок в широкому сенсі, тобто свою сім’ю.
Якщо будинок найбільший з усіх інших елементів малюнку (дерева і людини) – значення сім’ї в світі дитини надмірно велике. А у випадку, коли будинок дуже маленький – родинні зв’язки в розумінні дитини, навпаки, слабкі і неміцні. Якщо ж будиночок ще й намальований подалі, на задньому плані – можна говорити про почуття знедоленості.
Також не дуже здорово, коли замість будинку намальований його план (проекція зверху) або ж будинок малюється з численними виправленнями, стираннями, невпевненими контурами – можливо, має місце серйозний сімейний конфлікт.
Зверніть увагу на сходинки. Зазвичай дітки малюють їх перед дверима, але якщо раптом вони ведуть у глуху стіну без дверей – це може бути свідченням конфліктної ситуації, внаслідок якої дитина «закривається» від спілкування.
У нормі в будиночку повинні бути і вікна, і двері. Якщо їх немає – дитина замкнута, уникає контактів, боїться розкритися. Величезний замок на дверях також говорить про скритність, помисливість і недовіру до світу.Грати на вікнах символізують страх агресії, наявність відчуття небезпеки і несвободи. Надто товсті стіни в поєднанні з могутнім дахом також говорять про потребу в захисті.

Дах – проекція сфери фантазії. Розглянувши її уважно, можна зрозуміти, наскільки ваша дитина фантазер.Ще пару десятків років тому на всіх малюнках неодмінно була і труба з димком. Її відсутність оцінювалося психологами як нестача тепла в родині. Однак сучасні міські діти все частіше малюють те, що бачать – будинки без труб. Звичайно, цілком можна припустити, що емоційний клімат в сучасних урбанізованих сім’ях попрохолодніше, ніж в колись великих патріархальних. Але може, все пояснюється простіше: діти просто ніколи не бачили будиночка з трубою, тим більше – з піччю, яку топлять.
Ще нюанс: якщо при обговоренні малюнку дитина говорить, що в будиночку живе він один без дорослих – можливо, ним занадто опікуються і він вже втомився від цього.
ДЕРЕВОЯкщо дерево сухе, зламане, без листя і коріння – дитина явно відчуває сильний психологічний дискомфорт або навіть депресію.

Відсутність коренів взагалі не дуже добрий знак – це може говорити про слабку прихильності до сім’ї, малу значимість сімейних зв’язків. Якщо коріння висять у повітрі, без землі – дитина, можливо, не відчуває стійкості, «землі під ногами» – або просто погано орієнтується в реальному житті.
Якщо дуже ретельно промальована кора – сильна боязнь агресії і потреба в захисті.
Дупло, особливо сильно наведене – знак перенесеної в минулому травматичної, складної ситуації. Якщо в дуплі сидить білка або птах – це свідчення потреби в захисті і спокої.
Гілки – символи товариськості дитини. Якщо вони розходяться в сторони, утворюючи розкидисту крону – дитина контактна, відкрита. А от якщо, навпаки, притиснуті і намальовані однією-двома лініями – з спілкуванням можуть бути проблеми. Якщо гілки приховані листям – автор малюнку також потайливий.
Проблемно, коли відсутня крона (листя) – дитина не бачить майбутнього, не уявляє собі перспектив свого життя. Якщо гілки обрубані і обламані – це свідчення психотравми або депресії, а якщо гілки закінчуються вістрями – це прояв агресивності.
Гостра вершина (наприклад, у ялинки) говорить про те, що така агресивність – захисна, це оборона від небезпеки – справжньої чи уявної.
Якщо кущі тісно оточують будинок, може мати місце сильне бажання захистити себе захисними бар’єрами.
Ще нюанси розшифровки зображення дерева можете знайти тутОпис малюнку ЛЮДИНИ вже було докладно розглянуто тутЗагальний вигляд малюнку
Подивимося, яка зображена погода – вона відображає переживання дитини в цілому. Швидше за все, чим гірша погода намальована, тим більш імовірно, що вона сприймає оточення як вороже, давляче, і навпаки, чим краще погода – тим спокійніше у дитини на душі.

Якщо малюнок знаходиться на краю аркуша – швидше за все, дитина відчуває себе невпевнено.Вважається, що права сторона картинки символізує майбутнє, а ліва – минуле. Тобто розміщення малюнка переважно у лівій половині аркуша – це акцентування на подіях минулого, а в лівому верхньому куті аркуша – схильність уникати нових переживань і бажання піти в минуле або заглибитися у фантазії, або страх перед майбутнім.Ну а сильний зсув до правого краю аркуша – навпаки, бажання «втекти» в майбутнє і позбутися від минулого.
Крім того, варто також уважно поспостерігати, в якій послідовності дитина малює запропоновані елементи. Вважається, що якщо першим намальована людина, то основне для дитини зараз – усвідомлення себе і свого місця в світі. Якщо спочатку зображується дерево, то на першому місці – життєва енергія. Ну а якщо малюк насамперед намалював будинок, головне для нього в даний час – безпека.
І, звичайно, важливо не тільки те, що малює дитина, але і як вона це робить і що при цьому каже.Якщо вона весь час турбується, що малює погано, «неправильно» – мабуть, вона недостатньо впевнена у собі.Якщо по ходу малювання зменшуються темп і продуктивність – нервова система дитини схильна до швидкого виснаження.Ну а якщо тестування викликає явний опір і відмову – вона не бажає розкрити себе або намагається приховати проблеми.
Детальна розшифоровка кожного елементу
"Будинок"
Будинок старий, розвалений - іноді суб'єкт таким чином може висловити ставлення до самого себе.
Дім вдалині - відчуття отвергнутости (відторгнутості).
Будинок поблизу - відкритість, доступність та (або) відчуття теплоти і гостинності.
План будинку (проекція зверху) замість самого будинку - серйозний конфлікт.
Різні споруди - агресія направлена ​​проти фактичного господаря будинку або бунт проти того, що суб'єкт вважає штучними і культурними стандартами.
Віконниці зачинені - суб'єкт в змозі пристосуватися в інтерперсональних відносинах.
Сходи, що ведуть у глуху стіну (без дверей) - відбиття конфліктної ситуації, що завдає шкоди правильній оцінці реальності. Неприступність суб'єкта (хоча він сам може бажати вільного серцевого спілкування).
Стіни
Задня стіна, розташована незвично - свідомі спроби самоконтролю, пристосування до конвенцій, але, разом з тим, є сильні ворожі тенденції.
Контур задньої стіни значно яскравіше (товщі) в порівнянні з іншими деталями - суб'єкт прагне зберегти (не втратити) контакту з реальністю.
Стіна, відсутність її основи - слабкий контакт з реальністю (якщо малюнок поміщений внизу).
Стіна з акцентованим контуром основи - суб'єкт намагається витіснити конфліктні тенденції, відчуває труднощі, тривогу.
Стіна з акцентованим горизонтальним виміром - погана орієнтування в часі (домінування минулого чи майбутнього). Можливо, суб'єкт чуттєвий до тиску середовища.
Стіна: бічний контур дуже тонкий і неадекватний - передчуття (загроза) катастрофи.
Стіна: контури лінії занадто акцентовані - свідоме прагнення зберегти контроль.
Стіна: од номерная'перспектіва - зображена лише одна сторона. Якщо це бічна стіна, є серйозні тенденції до відчуження і опозиції.
Прозорі стіни - неусвідомлюване потяг, потреба впливати (володіти, організовувати) на ситуацію, наскільки це можливо.
Стіна з акцентованим вертикальним виміром - суб'єкт шукає насолоди насамперед у фантазіях і володіє меншою кількістю контактів з реальністю, ніж бажано.
Двері
Їх відсутність - суб'єкт відчуває труднощі при прагненні розкритися перед іншими (особливо у домашньому колі).
Двері (одна або декілька), задні або бічні - відступ, відчуженість, уникнення.
Двері відкриті - перша ознака відвертості, досяжності.
Двері відкриті. Якщо будинок жилою - це сильна потреба до тепла ззовні або прагнення демонструвати доступність (відвертість).
Двері бічні (одна або декілька) - відчуження, усамітнення, неприйняття реальності. Значна неприступність.
Двері дуже великі - надмірна залежність від інших або прагнення здивувати своєю соціальною комунікабельністю.
Двері дуже маленькі - небажання впускати в своє "Я". Відчуття невідповідності, неадекватності і нерішучості в соціальних ситуаціях.
Двері з величезним замком - ворожість, підозрілість, скритність, захисні тенденції.
Дим
Дим дуже густий - значне внутрішнє напруження (інтенсивність по густоті диму).
Дим тоненькою цівкою - відчуття нестачі емоційної теплоти вдома.
Вікна
Перший поверх намальований в кінці - відраза до межперсонального відносинам. Тенденція до ізоляції від дійсності.
Вікна сильно відкриті - суб'єкт поводиться трохи розв'язно й прямолінійно. Безліч вікон показує готовність до контактів, а відсутність фіранок-відсутність прагнення приховувати свої почуття.
Вікна закриті (завішені). Заклопотаність взаємодією із середовищем (якщо це значимо для суб'єкта).
Вікна без скла - ворожість, відчуженість. Відсутність вікон на першому поверсі - ворожість, відчуженість.
Вікна відсутні на нижньому, але маються на верхньому поверсі - прірва між реальним життям і життям у фантазіях.
Дах
Дах - сфера фантазії. Дах і труба, зірвані вітром, символічно виражають почуття суб'єкта, що їм велять, незалежно від власної сили волі.
Дах, жирний контур, невластивий малюнку, - фіксація на фантазіях як джерелі задоволень, звичайно супроводжувана тривогою.
Дах, тонкий контур краю - переживання ослаблення контролю фантазії.
Дах, товстий контур краю - надмірна заклопотаність контролем над фантазією (її приборканням).
Дах, погано поєднується з нижнім поверхом - погана особистісна організація.
Карниз даху, його акцентування яскравим контуром або продлеваніем за стіни - посилено захисна (зазвичай з недовірливістю) установка.
Кімната
Асоціації можуть виникнути у зв'язку з:
1) людиною, що проживають в кімнаті,
2) інтерперсональні відносинами в кімнаті,
3) призначенням цієї кімнати (реальним або приписуваним їй).
Асоціації можуть мати позитивну чи негативну емоційне забарвлення.
Кімната, не помістилися на аркуші-небажання суб'єкта зображувати певні кімнати через неприємних асоціацій з ними або з їх мешканцем.
Суб'єкт вибирає найближчу кімнату - помисливість.
Ванна - виконує санітарну функцію. Якщо манера зображення ванни значима, можливе порушення цих функцій.
Труба
Відсутність труби - суб'єкт відчуває брак психологічної теплоти вдома.
Труба майже невидима (захована) - небажання мати справу з емоційними впливами.
Труба намальована косо по відношенню до даху - норма для дитини; значна регресія, якщо виявляється у дорослих.
Водостічні труби - посилений захист і зазвичай помисливість.
Водопровідні труби (або водостічні з даху) - посилені захисні установки (і зазвичай підвищена помисливість).
Доповнення
Прозорий, "скляний" ящик символізує переживання виставлення себе всім на огляд. Його супроводжує бажання демонструвати себе, але обмежуючись лише візуальним контактом.
Дерева часто символізують різні особи. Якщо вони неначе "ховають" будинок, може мати місце сильна потреба залежності при домінуванні батьків.
Кущі іноді символізують людей. Якщо вони тісно оточують будинок, може мати місце сильне бажання захистити себе захисними бар'єрами.
Кущі хаотично розкидані по простору або по обидві сторони доріжки - незначна тривога в рамках реальності і свідоме прагнення контролювати її.
Доріжка, гарні пропорції, легко намальована - показує, що індивід в контактах з іншими виявляє такт і самоконтроль.
Доріжка дуже довга - зменшена доступність, часто супроводжувана потребою більш адекватної соціалізації.
Доріжка дуже широка на початку і сильно звужується біля будинку - спроба замаскувати бажання бути самотнім, поєднується з поверхневим дружелюбністю.
Сонце - символ авторитетної фігури. Часто сприймається як джерело тепла і сили.
Погода (яка погода зображена) - відображає пов'язані з середовищем переживання суб'єкта в цілому. Швидше за все, чим гірше, неприємніше погода зображена, тим імовірніше, що суб'єкт сприймає середовище як ворожу, сковує.
Колір Колір; звичайне його використання: зелений - для даху; коричневий - для стін;
жовтий, якщо вживається тільки для зображення світла всередині будинку, тим самим відображаючи ніч або її наближення, висловлює почуття суб'єкта, а саме:
1) Середа до нього ворожа,
2) його дії повинні бути приховані від сторонніх очей.
Кількість використовуваних квітів: добре адаптований, сором'язливий і емоційно необделенний суб'єкт звичайно використовує не менше двох і не більше п'яти кольорів. Суб'єкт, розфарбовувати будинок сімома-вісьмома квітами, в кращому випадку є дуже лабільним. Використовує всього один колір боїться емоційного збудження.
Вибір кольору
Чим довше, невпевненіше і важче суб'єкт підбирає кольори, тим більше вірогідність наявності особистісних порушень.
Колір чорний - сором'язливість, лякливість.
Колір зелений - потреба мати почуття безпеки, захистити себе від небезпеки. Це положення є не настільки важливим при використанні зеленого кольору для гілок дерева або даху будинку.
Колір оранжевий - комбінація чутливості та ворожості.
Колір пурпурний - сильна потреба влади. Колір червоний - найбільша чутливість. Потреба теплоти з оточення.
Колір, штриховка 3/4 аркуша - брак контролю над вираженням емоцій.
Штрихування, що виходить за межі малюнка, - тенденція до імпульсивної відповіді на додаткову стимуляцію. Колір жовтий - сильні ознаки ворожості.
Загальний вигляд
Приміщення малюнка на краю листа - генералізоване відчуття невпевненості, небезпеки. Часто зв'язана з певним тимчасовим значенням:
а) права сторона - майбутнє, ліва - минуле,
б) пов'язана з призначенням кімнати або з постійним її мешканцем,
в) вказує на специфіку переживань: ліва сторона - емоційні, права - інтелектуальні.
Перспектива
Перспектива "над суб'єктом" (погляд знизу вгору) - почуття, що суб'єкт знехтуваний, відсторонений, не визнаний вдома. Або суб'єкт відчуває потребу в домашньому вогнищі, який вважає недоступним, недосяжним.
Перспектива, малюнок зображений вдалині - бажання відійти від конвенційного суспільства. Почуття ізоляції, знехтуваним. Явна тенденція відмежуватися від оточення. Бажання відкинути, не визнати цей малюнок або те, що він символізує. Перспектива, ознаки "втрати перспективи" (індивід правильно малює один кінець будинку, але в іншому малює вертикальну лінію даху і стіни - не уміє зображувати глибину) - сигналізує про починаються складнощі інтегрування, страх перед майбутнім (якщо вертикальна бічна лінія знаходиться праворуч) або бажання забути минуле (лінія зліва).
Перспектива потрійна (тривимірна, суб'єкт малює щонайменше чотири окремі стіни, на яких навіть двох немає в тому ж плані) - надмірна заклопотаність думкою оточуючих про себе. Прагнення мати на увазі (взнати) всі зв'язки, навіть незначні, всі риси.
Розміщення малюнка
Розміщення малюнка над центром листа - чим більше малюнок над центром, тим більша ймовірність, що:
1) суб'єкт відчуває тягар боротьби і відносну недосяжність мети;
2) суб'єкт воліє шукати задоволення у фантазіях (внутрішня напруженість);
3) суб'єкт схильний триматися осторонь.
Розміщення малюнка точно в центрі листа - незахищеність і ригідність (прямолінійність). Потреба дбайливого контролю ради збереження психічної рівноваги.
Розміщення малюнка нижче центру листа - чим нижче малюнок по відношенню до центру аркуша, тим більше схоже на те, що:
1) суб'єкт відчуває себе небезпечно і незручно, і це створює у нього депресивний настрій;
2) суб'єкт відчуває себе обмеженим, скутим реальністю.
Розміщення малюнка в лівій стороні аркуша - акцентування минулого. Імпульсивність.
Розміщення малюнка в лівому верхньому куті аркуша - схильність уникати нових переживань. Бажання піти в минуле або заглибитися в фантазії.
Розміщення малюнка на правій половині аркуша - суб'єкт схильний шукати насолоди в інтелектуальних сферах. Контрольоване поведінка. Акцентування майбутнього.
Малюнок виходить за лівий край листа - фіксація на минулому і страх перед майбутнім. Надмірна заклопотаність вільними відвертими емоційними переживаннями.
Вихід за правий край листа - бажання "втекти" в майбутнє, щоб позбутися від минулого. Страх перед відкритими вільними переживаннями. Прагнення зберегти жорсткий контроль над ситуацією.
Вихід за верхній край аркуша - фіксування на мисленні і фантазії як джерелах насолод, яких суб'єкт не відчуває в реальному житті.
Контури дуже прямі - ригідність.
Контур ескізний, застосовуваний постійно - в кращому випадку дріб'язковість, прагнення до точності, в гіршому - вказівка ​​на нездатність до чіткої позиції.
Схема ОБРОБКИ МАЛЮНКА В ТЕСТІ "ДІМ"
№ Виділяється ознака
1. Схематичне зображення
2. Деталізоване зображення
3. Метафоричне зображення
4. Міський будинок
5. Сільський будинок
6. Запозичення з літературного або казкового сюжету
7. Наявність вікон і їх кількість
8. Наявність дверей
9. Труба з димом
10. Ставні на вікнах
11. Розмір вікон
12. Загальний розмір будинку
13. Наявність палісадника
14. Наявність людей поруч з будинком і в будинку
15. Наявність ганку
16. Наявність штор на вікнах
17. Наявність рослин (кількість)
18. Кількість тварин
19. Наявність пейзажного зображення (хмари, сонце, гори і т.д.)
20. Наявність штрихування за шкалою інтенсивності 1,2,3
21. Товщина ліній за шкалою інтенсивності 1, 2, 3
22. Двері відкрита
23. Двері закрита
"Людина"
Голова
Сфера інтелекту (контролю). Сфера уяви. Голова велика - неусвідомлене підкреслення переконання про значення мислення в діяльності людини.
Голова маленька - переживання інтелектуальної неадекватності.
Нечітка голова - сором'язливість, боязкість. Голова зображується в самому кінці - межперсонального конфлікт.
Велика голова у фігури протилежної статі - уявне перевагу протилежної статі і більш високий його соціальний авторитет.
Шия
Орган, який символізує зв'язок між сферою контролю (головою) і сферою потягів (тілом). Таким чином, це їх координаційний ознака.
Підкреслена шия - потреба в захисному інтелектуальному контролі.
Надмірно велика шия - усвідомлення тілесних імпульсів, старання їх контролювати.
Довга тонка шия - гальмування, регресія.
Товста коротка шия-поступки своїм слабкостям і бажанням, вираз неподавленной імпульсу.
Плечі, їх розміри
Ознака фізичної сили або потреби у владі. Плечі надмірно великі-відчуття великої сили або надмірної стурбованості силою і владою.
Плечі дрібні - відчуття малоцінності, нікчемності. Плечі дуже незграбні - ознака надмірної обережності, захисту.
Плечі похилі - зневіру, відчай, відчуття провини, недолік життєвості.
Плечі широкі - сильні тілесні імпульси.
Тулуб
Символізує мужність.
Тулуб вугласте або квадратне - мужність.
Тулуб занадто велике - наявність незадоволених, остроосознаваемих суб'єктом потреб.
Тулуб ненормально маленьке - почуття приниження, малоцінності.
Особа
Риси обличчя включають очі, вуха, рот, ніс. Це сенсорний контакт з дійсністю.
Особа підкреслено - сильна заклопотаність відносинами з іншими, своїм зовнішнім виглядом.
Підборіддя занадто підкреслять-потреба домінувати.
Підборіддя занадто великий - компенсація відчувається слабкості і нерішучості.
Вуха занадто підкреслені - можливі слухові галюцинації. Зустрічаються у особливо чутливих до критики.
Вуха маленькі - прагнення не приймати ніякої критики, заглушити її.
Очі закриті або заховані під полями капелюха - сильне прагнення уникати неприємних візуальних впливів.
Очі зображені як порожні очниці - значиме прагнення уникати візуальних стимулів. Ворожість. Очі вирячені - грубість, черствість. Очі маленькі-заглибленість у себе. Підведені очі - грубість, черствість. Довгі вії - кокетливість, схильність зваблювати, спокушати, демонструвати себе.
Повні губи на обличчі чоловіка - жіночність. Рот клоуна - вимушена привітність, неадекватні почуття.
Рот запалий - пасивна значимість. Ніс широкий, видатний, з горбинкою - зневажливі установки, тенденція мислити іронічними соціальними стереотипами.
Ніздрі - примітивна агресія. Зуби чітко намальовані - агресивність. Особа неясне, тьмяне - боязливість, сором'язливість. Вираз обличчя подобострастное - незахищеність. Обличчя, схоже на маску - обережність, скритність, можливі почуття деперсоналізації і відчуженості.
Брови рідкісні, короткі ~ - презирство, витонченість.
Волосся
Ознака мужності (хоробрості, сили, зрілості і прагнення до неї).
Волосся сильно заштриховані - тривога, пов'язана з мисленням або уявою.
Волосся не заштриховані, не зафарбовані, обрамляють голову - суб'єктом управляють ворожі почуття.
Кінцівки
Руки - знаряддя більш досконалого і чуйного пристосування до оточення, головним чином в межперсональних відносинах.
Широкі руки (розмах рук) - інтенсивне прагнення до дії.
Руки ширше у долоні або у плеча - недостатній контроль дій та імпульсивність.
Руки, зображення не злито з тулубом, а окремо, витягнуті в сторони - суб'єкт іноді ловить себе на діях або вчинках, які вийшли у нього з-під контролю.
Руки схрещені на грудях - ворожо-недовірлива установка.
Руки за спиною - небажання поступатися, йти на компроміси (навіть з друзями). Схильність контролювати прояв агресивних, ворожих потягів.
Руки довгі і м'язисті - суб'єкт потребує фізичній силі, спритності, хоробрості як в компенсації.
Руки занадто довгі - надмірно амбітні прагнення.
Руки розслаблені і гнучкі - хороша пристосовність в межперсональних відносинах.
Руки напружені і притиснуті до тіла - неповороткість, ригідність.
Руки дуже короткі - відсутність прагнень разом з почуттям неадекватності.
Руки занадто великі - сильна потреба в кращій пристосовності в соціальних стосунках з почуттям неадекватності й схильністю до імпульсивної поведінки.
Відсутність рук - почуття неадекватності при високому інтелекті.
Деформація або акцентування руки або ноги на лівій стороні-соціально-рольовий конфлікт.
Руки зображені близько до тіла - напруга. Великі руки і ноги у чоловіка - грубість, черствість. Сужающиеся руки і ноги - жіночність. Руки довгі - бажання чогось досягти, заволодіти чим-небудь.
Руки довгі і слабкі - залежність, нерішучість, потребу в опіці.
Руки, повернені в сторони, дістають щось - залежність, бажання любові, прихильності.
Руки витягнуті з боків - труднощі в соціальних контактах, страх перед агресивними імпульсами.
Руки сильні - агресивність, енергійність. Руки тонкі, слабкі - відчуття недостатності досягнутого.
Рука як боксерська рукавичка - витіснена агресія. Руки за спиною або в кишенях - почуття провини, невпевненість в собі.
Руки неясно окреслені - брак самовпевненості в діяльності і соціальних відносинах.
Руки великі-компенсація відчувається слабкості і провини. Руки відсутні в жіночій фігурі. - Материнська фігура сприймається як нелюбляча, що відкидає, непідтримуваний.
Пальці відокремлені (обрубані) - витіснена агресія, замкнутість.
Великі пальці - грубість, черствість, агресія. Пальців більше п'яти - агресивність, амбіції.
Пальці без долонь - грубість, черствість, агресія.
Пальців менше п'яти - залежність, безсилля. Пальці довгі - прихована агресія. Пальці стиснуті в кулаки - бунтарство, протест. Кулаки притиснуті до тіла - витіснений протест. Кулаки далеко від тіла - відкритий протест. Пальці крупні, як цвяхи (шипи) - ворожість.
Пальці одновимірні, обведені петлею - свідомі зусилля проти агресивного почуття.
Ноги непропорційно довгі-сильна потреба незалежності і прагнення до неї.
Ноги дуже короткі - відчуття фізичної або психологічної незручності.
Малюнок початий із ступень і ніг - боязливість. Ступні не зображені - замкнутість, боязкість. Ноги широко розставлені - відверта зневага (непокора, ігнорування або незахищеність).
Ноги неоднакових розмірів - амбівалентність в прагненні до незалежності.
Ноги відсутні - боязкість, замкненість. Ноги акцентовані - грубість, черствість. Ступні - ознака рухливості (фізіологічній або психологічній) в межперсональних відносинах.
Ступні непропорційно довгі - потреба безпеки. Потреба демонструвати мужність.
Ступні непропорційно дрібні - скутість, залежність.
Поза
Обличчя зображено так, що видно потилицю - тенденція до замкнутості.
Голова в профіль, тіло анфас - тривога, викликана соціальним оточенням і потребою в спілкуванні.
Людина, що сидить на краєчку стільця - сильне бажання знайти вихід із ситуації, страх, самотність, підозра.
Людина, зображений біжучим - бажання втекти, сховатися від когось.
Людина з видимими порушеннями пропорцій по відношенню до правій і лівій стороні - відсутність особистого рівноваги.
Людина без певних частин тіла вказує на від-докинути, невизнання людини в цілому або його відсутніх частин (актуально або символічно зображених).
Людина в сліпому втечу - можливі панічні страхи.
Людина в плавному легкому кроці - хороша пристосовність.
Людина - абсолютний профіль - серйозна відчуженість, замкнутість і опозиційні тенденції.
Профіль амбівалентний - певні частини тіла зображені з іншого боку по відношенню до решти, дивляться в різні боки - особливо сильна фрустрація з прагненням позбутися неприємної ситуації.
Неврівноважена стояча фігура - напруга.
Ляльки - поступливість, переживання домінування оточення.
Робот замість чоловічої фігури - деперсоналізація, відчуття зовнішніх контролюючих сил.
Фігура з паличок - може означати ухилення і негативізм.
Фігура Баби-Яги - відкрита ворожість до жінок.
Клоун, карикатура - властиве підліткам відчуття неповноцінності. Ворожість, самопрезирство.
Фон. Оточення
Хмари - боязлива тривога, побоювання, депресія. Паркан для опори, контур землі - незахищеність. Фігура людини на вітрі - потреба в любові, прихильності, турботливою теплоті.
Лінія основи (землі) - незахищеність. Являє собою необхідну точку відліку (опори) для конструювання цілісності малюнка, додає стабільність. Значення цієї лінії іноді залежить від придаваемого їй суб'єктом якості, наприклад, "хлопчик катається на тонкому льоду". Основу частіше малюють під будинком або деревом, рідше - під людиною.
Зброя - агресивність.
Багатопланові критерії
Розриви ліній, стерті деталі, пропуски, акцентування, штрихування - сфера конфлікту.
Гудзики, бляшка ременя, підкреслена вертикальна вісь фігури, кишені - залежність.
Контур. Натиск. Штрихування. Розташування Мало гнутих ліній, багато гострих кутів - агресивність, погана адаптація.
Закруглені (округлені) лінії - жіночність. Комбінація упевнених, яскравих і легких контурів - грубість, черствість.
Контур неяскравий, неясний - боязливість, боязкість. Енергійні, упевнені штрихи - наполегливість, безпека.
Лінії неоднаковою яскравості - напруга. Тонкі продовжені лінії - напруга. Необривающійся, підкреслений контур, що обрамляє фігуру, - ізоляція.
Ескізний контур - тривога, боязкість. Розрив контура - сфера конфліктів. Підкреслена лінія - тривога, незахищеність. Сфера конфліктів. Регресія (особливо по відношенню до підкресленою деталі).
Зубчасті, нерівні лінії - зухвалість, ворожість. Упевнені тверді лінії - амбіції, завзяття.
Яскрава лінія - грубість. Сильний натиск - енергійність, наполегливість. Велика напруженість.
Легкі лінії - нестача енергії. Легкий натиск - низькі енергетичні ресурси, скутість.
Лінії з натиском - агресивність, наполегливість.
Нерівний, неоднаковий натиск - імпульсивність, нестабільність, тривога, незахищеність.
Мінливий натиск-емоційна нестабільність, лабільні настрої.
Довжина штрихів
Якщо пацієнт збудливий, штрихи коротшають, якщо ні-подовжуються.
Прямі штрихи - впертість, наполегливість, завзятість. Короткі штрихи - імпульсивна поведінка. Ритмічна штриховка - чутливість, співчуття, розкутість.
Короткі, ескізні штрихи - тривога, невпевненість. Штрихи незграбні, скуті - напруженість, замкнутість.
Горизонтальні штрихи - підкреслення уяви, жіночність, слабкість.
Неясні, різноманітні, мінливі штрихи - незахищеність, недолік завзятості, наполегливості.
Вертикальні штрихи - впертість, наполегливість, рішучість, гіперактивність.
Штрихування справа наліво - интраверсия, ізоляція. Штрихування зліва направо - наявність мотивації. Штрихування від себе - агресія, екстраверсія. Стирання - тривожність, боязко. Часті стирання - нерішучість, незадоволеність собою. Стирання при перемальовуванні (якщо перемальовування більш досконала) - це хороший знак.
Стирання з подальшою псуванням (погіршенням) малюнка - наявність сильної емоційної реакції на мальованої об'єкт або на те, що він символізує для суб'єкта.
Стирання без спроби перемалювати (тобто поправити) - внутрішній конфлікт або конфлікт власне цією деталлю (або з тим, що вона символізує).
Великий малюнок - експансивність, схильність до марнославства, зарозумілості.
Маленькі фігури - тривога, емоційна залежність, почуття дискомфорту і скутості.
Дуже маленька фігура з тонким контуром - скутість, відчуття власної малоцінності і незначності.
Недолік симетрії - незахищеність.
Малюнок біля самого краю аркуша - залежність, невпевненість в собі.
Малюнок на весь лист - компенсаторне звеличення себе в уяві.
Деталі
Тут важливо їх знання, здатність оперувати ними і пристосуватися до конкретних практичних умов життя. Дослідник повинен помітити ступінь зацікавленості суб'єкта такими речами, ступінь реалізму, з яким він їх сприймає; відносну значимість, яку він їм надає; спосіб з'єднання цих деталей в сукупність.
Деталі істотні - відсутність суттєвих деталей в малюнку суб'єкта, який, як відомо, зараз або в недалекому минулому характеризувався середнім або більш високим інтелектом, частіше показує інтелектуальну деградацію або серйозне емоційне порушення.
Надлишок деталей - "неминучість тілесності" (невміння обмежити себе) вказує на вимушену потребу налагодити всю ситуацію, на надмірну турботу про оточення. Характер деталей (істотні, неістотні або дивні) може послужити для більш точного визначення специфічності чутливості.
Зайве дублювання деталей - суб'єкт, швидше за все, не вміє входити в тактовні і пластичні контакти з людьми.
Недостатня деталізація - тенденції до замкнутості. Особливо педантична деталізація - скутість, педантичність.
Орієнтація в завданні
Здатність до критичної оцінки малюнка при проханні розкритикувати його - критерії неутерянного контакту з реальністю.
Прийняття завдання з мінімальним протестом - гарний початок, за яким слідує втому і переривання малювання.
Вибачення через малюнка - недостатня впевненість.
По ходу малювання зменшуються темп і продуктивність - швидке виснаження.
Назва рисунка - екстраверсія, потреба і підтримка. Дріб'язковість.
Підкреслена ліва половина малюнка - ідентифікація з жіночою статтю.
Завзято малює, незважаючи на труднощі - хороший прогноз, енергійність. Опір, відмова від малювання - переховування проблем, небажання розкрити себе.
"Дерево"
Інтерпретація по К. Коху виходить з положень К. Юнга (дерево - символ стоїть людини). Коріння - колектив, несвідоме. Стовбур - імпульси, інстинкти, примітивні стадії. Гілки - пасивність або протистояння життя.
Інтерпретація малюнка дерева завжди містить постійне ядро ​​(коріння, стовбур, гілки) і елементи прикрас (листя, плоди, пейзаж). Як уже зазначалося, інтерпретація К. Коха була спрямована в основному на виявлення патологічних ознак і особливостей психічного розвитку. На наш погляд, в інтерпретації є ряд суперечностей, а також спостерігається використання понять, які важко конкретизувати. Наприклад, в інтерпретації ознаки "округлена крона", "недолік енергії", "дрімота", "Клевань носом" і тут же "дар спостережливості", "сильна уява", "частий вигадник" або: "недостатня концентрація" - чого? Яка реальність стоїть за цим поняттям? Залишається невідомим. До того ж тлумачення ознак містить надмірне вживання буденних визначень. Наприклад: "порожнеча", "пихатість", "пишномовність", "плоский", "вульгарний", "дрібний", "недалекий", "манірність", "удавання", "манірність", "химерність", "фальшивість" і тут же - "дар конструктивності", "здібності до систематики", "технічна обдарованість"; або поєднання "самодисципліна", "самовладання", "вихованість" - "пихатість", "чванство", "байдужість", "байдужість".
Ми хотіли б звернути увагу на те, що при спілкуванні з нормальними людьми в процесі психологічного консультування навряд чи допустимо вимовляти подібні епітети на їхню адресу.
Земля підводиться до правого краю малюнка - завзяття, ентузіазм.
Земля опускається до правого краю аркуша - занепад сил, недостатність прагнень.
Коріння
Коріння менше стовбура - тяга до захованих, закритому. Коріння рівні стовбуру - більш сильне цікавість, вже представляє проблему.
Коріння більше стовбура - інтенсивне цікавість, може викликати тривогу.
Коріння позначені рисою - дитячу поведінку у відношенні того, що тримається в секреті.
Коріння у вигляді двох ліній - здатність до розрізнення і розсудливість в оцінці реального; різна форма цих коренів може бути пов'язана з бажанням жити, пригнічувати або виражати деякі тенденції в незнайомому колі або близькому оточенні.
Симетрія - прагнення здаватися у згоді із зовнішнім світом. Виражена тенденція стримати агресивність. Коливання у виборі позиції по відношенню до почуттів, амбівалентність, моральні проблеми.
Розташування на аркуші двоїсте - ставлення до минулого, до того, що зображує малюнок, тобто до свого вчинку. Подвійне бажання: незалежності і захисту в рамках оточення. Центральна позиція - бажання знайти порозуміння, рівновагу з оточуючими. Свідчить про потребу в жорсткій і неухильної систематизації з опорою на звички.
Розташування зліва направо - збільшується спрямованість на зовнішній світ, на майбутнє. Потреба в опорі на авторитет; пошуки згоди із зовнішнім світом; честолюбство, прагнення нав'язувати себе іншим, відчуття покинутості; можливі коливання в поведінці.
Форма листя
Кругла крона - екзальтованість, емоційність. Кола в листі - пошук заспокійливих і винагороджує відчуттів, почуття покинутості й розчарування.
Гілки опущені - втрата мужності, відмова від зусиль. Гілки вгору - ентузіазм, порив, прагнення до влади. Гілки в різні боки - пошук самоствердження, контактів, самораспиленіе. Метушливість, чутливість до навколишнього, відсутність протистояння йому.
Листя-сітка, більш-менш густа - більша або менша спритність в уникненні проблемних ситуацій.
Листя з кривих ліній - сприйнятливість, відкрите прийняття оточуючого.
Відкрита і закрита листя на одному малюнку - пошуки об'єктивності.
Закрита листя - охорона свого внутрішнього світу дитячим способом.
Закрита густа листя - прихована агресивність. Деталі листя, не пов'язані з цілим - малозначні деталі приймаються за характеристику явища в цілому.
Гілки виходять з однієї ділянки на стовбурі - дитячі пошуки захисту, норма для дитини семи років.
Гілки намальовані однією лінією - втеча від неприємностей реальності, її трансформація і прикрашання.
Товсті гілки - гарне розрізнення дійсності. Листя-петельки - воліє використовувати чарівність. Пальма - прагнення до зміни місць. Листя-сітка - відхід від неприємних відчуттів. Листя як візерунок - жіночність, привітність, чарівність. Плакуча верба - нестача енергії, прагнення до твердої опори і пошук позитивних контактів; повернення до минулого і досвіду дитинства; труднощі в ухваленні рішень.
Зачорненими, штриховка - напруга, тривожність.
Стовбур
Заштрихований стовбур - внутрішня тривога, підозрілість, страх бути покинутим; прихована агресивність.
Стовбур у формі розламаного купола - бажання бути схожим на матір, робити все, як вона, або бажання бути схожим на батька, помірятися з ним силою, рефлексія невдач.
Стовбур з однієї лінії - відмова реально дивитися на речі.
Стовбур намальований тонкими лініями, крона товстими - може самостверджуватися і діяти вільно.
Листя тонкими лініями-тонка чутливість, сугестивність.
Стовбур лініями з натиском - рішучість, активність, продуктивність.
Лінії стовбура прямі - спритність, винахідливість, не затримується на тривожать факти.
Лінії стовбура криві - активність загальмована тривогою і думками про нездоланність перешкод.
"Вермішель" - тенденція до скритності заради зловживань, непередбачені атаки, прихована лють.
Гілки не пов'язані зі стовбуром - відхід від реальності, невідповідної бажанням, спроба "втекти" в мрії та ігри.
Стовбур відкритий і пов'язаний з листям - високий інтелект, нормальний розвиток, прагнення зберегти внутрішній світ.
Стовбур відірваний від землі - брак контакту із зовнішнім світом; життя повсякденна і духовна мало пов'язані.
Стовбур обмежений знизу - відчуття нещастя, пошук підтримки.
Стовбур розширюється донизу - пошук надійного положення у своєму колі.
Стовбур звужується донизу - відчуття безпеки в колі, який не дає бажаної опори; ізоляція і прагнення зміцнити своє "Я" проти неспокійного світу.
Загальна висота - нижня чверть аркуша - залежність, брак віри в себе, компенсаторні мрії про владу.
Нижня половина аркуша - менш виражена залежність і боязкість.
Три чверті аркуша - хороше пристосування до середовища. Лист використаний цілком - хоче бути поміченим, розраховувати на інших, самостверджуватися.
Висота листа (сторінка ділиться на вісім частин):
1/8 - недолік рефлексії і контролю. Норма для дитини чотирьох років,
1/4- здатність осмислювати свій досвід і гальмувати свої дії,
3/8 - хороші контроль і рефлексія,
1/2 - інтеріоризація, надії, компенсаторні мрії,
5/8 - інтенсивна духовне життя,
6/8 - висота листя знаходиться в прямій залежності від інтелектуального розвитку і духовних інтересів,
7/8 - листя майже на всю сторінку - втеча в мрії.
Манера зображення
Гостра вершина - захищається від небезпеки, справжньої чи уявної, сприйманої як особистий випад; бажання діяти на інших, атакує або захищається, труднощі в контактах; хоче компенсувати почуття неповноцінності, прагнення до влади; пошук безпечного притулку через почуття покинутості для твердого положення, потреба в ніжності.
Множинність дерев (кілька дерев на одному аркуші) - дитячу поведінку, випробуваний не слід даної інструкції.
Два дерева - можуть символізувати себе і іншої близької людини (див. положення на аркуші та інші моменти інтерпретації).
Додавання до дерева різних об'єктів - трактується в залежності від конкретних об'єктів.
Пейзаж - означає сентиментальність.
Перевертання листа - незалежність, ознака інтелекту, розсудливість.
Земля
Земля зображена однією рисою - зосередженість на меті, прийняття деякого порядку.
Земля зображена кількома різними рисами - дії у відповідності зі своїми власними правилами, потреба в ідеалі. Кілька спільних ліній, що зображають землю і стосуються краю аркуша-спонтанний контакт, раптове видалення, імпульсивність, примхливість.
На завершення хотілося б ще раз підкреслити, що по парі тривожних ознак не можна судити про загальну картину .
ПРОЕКТИВНА МЕТОДИКА “МАЛЮНОК ДЕРЕВА”

Тест запропонований Ф.Гуденафдля дослідження пізнавальної здатності. К.Махове розробила систему критеріїв, що дають можливість оцінювати особистісні особливості.
Мета. Виявлення особистісних особливостей дитини. Малюнок дерева традиційно розглядається у проективній психодіагностиці як автопортрер, у якому цілісно відображається ставлення до себе, самооцінка, характер взаємовідносин дитини з оточенням, а також її особистісні якості.
Обладнання. Чистий аркуш паперу формату А-4. Аркуш кладуть перед дитиною вертикально. Щоб не вплинути на розміщення малюнку на аркуші, підписувати його слід після закінчення роботи. Вибір, чим малювати ( ручкою, простим олівцем, кольоровими олівцями, фломастерами) , дитина має обирати сама.
Інструкція. Намалювати дерево, яке кому подобається.( ніяких додаткових пояснень або рекомендацій давати не можна).
КольориЗабарвлення малюнка розкриває інтелектуальний та емоційний світ дитини. Якщо малюк обрав стандартні для даної теми кольори, то це говорить про нормальний рівень його інтелектуального та загального розвитку, адекватне та реалістичне сприйняття дійсності. Нестандартні кольори дерева свідчать про
оригінальне мислення й бурхливу фантазію.Якщо малюк зобразив дерево, використовуючи лише один простий олівець, це говорить про його низький інтелектуальний рівень. Хоча іноді це може означати і поганий настрій під час малювання. Дитина, яка використовує похмурі кольори,скоріш за все, емоційно пригнічена і, можливо, має проблеми з пам’яттю.
Загальний розмір дереваВідображає емоційно забарвлене відчуття власної цінності та значущості.Велике(більш як 2/3 аркуша) – впевненість в собі, повнота життя, енергетичне багатство. Розмір дерева ½ – 2/3 аркуша є найбільш типовим.Зменшення розміру дерева ( до 1/3 аркуша і менше) свідчить про відсутність впевненості у собі, про відчуття дитиною власної незначущості, непотрібності, про знижену загальну енергетику.Занадто дрібне зображення часто свідчить про перевтому людини, скутість, інертність.Занадто великі розміри зображення – внутрішня розкутість, свобода.Малюнок дерева займає весь аркуш, так, що стовбур та крона навіть не помістилися на аркуші повністю ( вийшли за верхній край аркуша), свідчить про надмірну активність дитини.
Розміщення дерева на аркушіРозміщення малюнка у верхній частині аркуша свідчить про мрійливість дитини, відсутність схильності до активних дій,у нижній – свідчить про практичність , приземленість, про те, що дитина живе сьогоднішнім днем.Якщо дерево зсунуте ліворуч, то дитина тяжіє до матері, перебуває під її впливом;зсунуте праворуч – тяжіє до батька, зазнає його впливу.
СтовбурСимволізує внутрішній стержень дитини, її особистісний потенціал. Прямий і рівний, правильної форми стовбур говорить про те, що малюк упевнений у собі, спокійний, розсудливий. Якщо ваш художник намалював основу стовбура, розширену вліво, то він мрійник, не дуже рішучий. Основа стовбура, розширена вправо, свідчить про надмірне благорозум’я, цілеспрямованість і навіть упертість у здобутті бажаного. Округла і розширена в обидва боки – повільність дитини, відповідальність і надійність. Стовбур, закритий зверху, свідчить про імпульсивність, несформованість абстрактного мислення.Совбур відображає силу „Я”, віру дитини у власні можливості. Це найбільш важлива характеристика для прогнозу адаптації та потенціалу особичтісного розвитку дитини.Якщо дерево дуже мале( буквально 2-4 см), але при цьому стовбур товстий(2см і більше), то такі діти добре адаптуються і у подальшому завойовують повагу у своєму оточенні.
Форма стовбураСтовбур у вигляді „моркви” догори гострим кінцем інтерпретується як інфантильність, збереження установок та манери поведінки, властивих молодшим дітям.Стовбур – „морква” гострим кінцем донизу означає певну зайву дорослість, яка буває властива самостійним, незалежним дітям. Більш раннє дорослішання відбувається тоді, коли дитині доводиться самостійно піклуватися про молодших родичів чи про хворих дітей у сім”ї , або коли мати виявляється легковажною. Такі діти керують батьками, ставляться до них поважливо, дають їм розумні поради, роблять зауваження. Так само вони поводяться й у школі з учителями, через що мають багато неприємностей.Дерево, роздвоєне від стовбура, спостерігається в малюнках близнят, або осіб, у яких родинні зв’язки з членами сім’ї дуже значущі.
Стовбур, розчеплений у верхній частині( явно розходиться від середини)Свідчить про наявність установок, що конфліктують; про інтереси, які важко узгоджуються ; про неможливість здійснити вибір; про прагнення зберегти й те й те. Така ситуація може провокувати істерики, поведінкові зриви, довести до неврозу.Дерево, розщеплене донизу, або стовбури, що перехрещуютьсяМожливі психічні порушення, які пов”язані з подвійністю внутрішнього життя, що не є наслідком якоїсь інтриги, з розчепленням внутрішнього світу( потрібна консультація психіатра).
Тип дереваЛистяне дерево – звичайні, нормальні стосунки з людьми;Хвойне дерево –„колючі” взаємини з людьми (глузування і т.ін.);Пальма – демонстративність у спілкуванні.
КронаЦя деталь дерева розкаже про енергетичний потенціал дитини. Якщо крона схожа на хмару, то це свідчить про високий рівень самоконтролю у малюка, обережність у справах. Крона-круг – спокійність, самодостатність, можливо, егоцентризм. Крона із завитками говорить про життєрадісність, багатий енергетичний потенціал, почуття гумору. Крона з „каракулями” чи заштрихована – про тривожність, напруженість, невміння зосередитися, нерішучість.Крона ще характеризує комунікативну сферу.Наявність замкненого силуету крони свідчить про обмежене, чітко визначене коло спілкування.
Коли крона не замкнена, дитина відкрита, готова до встановлення нових контактів.Якщо крона складає 1\2-2\3 величини дерева, то потреба у спілкуванні відповідає „нормі”.Збільшення або зменшення крони відносно вказаних розмірів відображає підвищення або зниження потреби у спілкуванні щодо звичайного рівня її прояву.
Яблука на дереві (або будь-які фрукти, квіти, метелики).Свідчить про симбіотичний зв”язок з матір”ю, залежність від матері, прихильність до неї й природне підпорядкування її впливові.Крім того, листя, квіти і фрукти на деревах говорять про спостережливість, точність, пунктуальність, легкий характер, ентузіазм, розвинене естетичне почуття, марнославство і потребу бути визнаним оточуючими. Наявність на дереві плодів ще характерно для осіб, що прагнуть до результативності в діяльності.
ГілкиТовсті гілки( одна або кілька) явно нижчі за крону й окремо від неї. Свідчать про наявність “діяльності, яка заміщає” й спрямована на компенсацію неуспішності дитини у основній діяльності( наприклад, погано вчиться, але хороший спортсмен). Провідна діяльність стає незначущою, оскільки потреба у досягненнях задовольняється діяльністю, яка заміщає основну.Гілки на всі боки – досліджуваний шукає впевненості в різноманітних контактах. Розпорошується. Збуджений. Крім того, гілки в різні сторони – пошук самоствердження.Відсутність гілок – труднощі встановлення контактів.Пониклі, тонкі гілки, тонкий стовбур, слабке натискання.Характерні для малюнків чутливих, вразливих, тривожних дітей.
Гілки спрямовані вниз. Явно, що у людини маса невирішених проблем. Якщо малюють конкретно вербу, то це депресія і замкнутість на минулому.Гілки спрямовані вгору. Дерево міцно стоїть на землі, гілки вгору, у людини вдалося життя, вона прагне до зростання і влади,Якщо дитина малює стовбур і гілки однією лінією без переривання, це його бажання втекти від реальності, відмова реально дивитися на речі. Якщо всі гілки з’єднані в коло, то це бажання надавати допомогу іншим. Достаток гілок, зелені, бажання зайнятися собою, своїм зростом.
ЛистяНаявність листя ( або замкненого силуету крони) свідчить про те, що потреба у спілкуванні задовольняється;Відсутність листя, кілька листочків на голих гілках, листя , що опало – потреба у спілкуванні не задовольняється.Відсутність листя може також свідчити про невміння спілкуватися.Промальовування листя свідчить про вибірковість спілкування, про те, що дитина враховує особливості людини, з якою вона спілкується.Падаючі (або опале) листя – ознака відчуття себе покинутим, розчарованим.Листя опадає – розпач, безсилля.Листя спрямоване вгору (гілки спрямовані до верху сторінки) – порив, ентузіазм, прагнення до домінування.
ДуплоЛюдина малює дупла, сучки – це можуть бути перенесені операції, якісь неприємні моменти.Надійно можна інтерпретувати у тих випадках, коли з дупла хтось висовується або ж хтось у ньому сидить. Це свідчить про наявність некерованих імпульсів, які періодично підштовхують дитину до здійснення вчинків(„дрібних капостей”), ніяк не властивих її поведінці.Дорослі , як правило, не вірять, що така гарна дитина могла це зробити.Зображення на дереві гнізда, птахів та інших тварин означає що дитина має особливе ставлення до природи, для неї зазвичай і дерево чийсь будинок. Для таких людей характерним є прагнення доглядати за тваринами, рослинами.
СонцеСонце ліворуч свідчить про авторитет або тиск з боку матері( рідше бабусі);Сонце праворуч свідчить про авторитет, тиск з боку батька ( рідше дідуся).
ХмаринкиХмаринки ліворуч – втрата контакту з матір”ю, відсутність її виховного впливу;Хмаринки праворуч – втрата контакту з батьком.Суцільні хмаринки по усій горі аркуша, хмари брудно-сіро-синього кольору – повне порушення емоційного контакту з батьками, дитина полишена на саму себе. Якихось виховних впливів, турбот з боку батьків не спостерігається.
ПеньокСвідчить про те, що дитина, не бачить жодних перспектив у майбутньому, життя може здаватися для неї закінченим. Вона не бачить себе у тому майбутньому, яке на неї чекає. Аналогічно інтерпретується зламане дерево.Крім того, зламане дерево свідчить про сильне потрясіння, переживання.Пеньок поруч із деревом (або відсунутий, через дорогу, через річку). Характеризує різкі зміни у житті ( буквально:” закінчилося одне життя, почалося інше”). Важливі порівняльна товщина пенька і дерева. Якщо стовбур дерева не тоньший за пеньок, то дитина не постраждала від змін, які відбулися у її житті. Якщо тонше – то ці зміни не травмували її , призвели до втрати впевненості у собі.

З крони дерева „виростають” самостійні дерева з кронамиМожливі шизофренічні порушення психіки, відхід у вигаданий світ, фантастичні страхи ( необхідна консультація психіатра).
Стовбур замкнений, фактично являє собою дві паралельні палки, або схожий на дошку від паркана, яку рівно зрізали зверху; гілки грубі, товсті, схожі на колоди або дошки паркана, розходяться перпендикулярно від стовбура, листя немаєСвідчить про наявність елементів аутизму у поведінці, порушенні спілкування, світосприйняття, емоційної депривації ( необхідна консультація психіатра).
Коріння є елементом, частиною дерева, і пов’язане воно із землею, харчуванням, відновленням, природою. Це основа дерева, матеріальна опора.Зазвичай діти малюють коріння частіше парними лініями, ніж однією. Коріння, намальовані поодинокими лініями вказує на більш “примітивну” особистість, але, не в клінічному сенсі слова. Такі діти мають зазвичай схильність до виконання виконавчої, важкої роботи.Як правило, до 12 років діти не малюють коріння дерев.Неврівноважені досліджувані надають коріння гіпертрофоване значення, так що розміри коренів виявляються більшими, ніж саме деревоПромальовані коріння дерева, це опора на інших, а також бажання зрозуміти себе, внутрішні зміни.
ПРОЕКТИВНА МЕТОДИКА “КАКТУС”

Автор методики – Панфілова М. А. Мета: дослідження емоційно-особистісної сфери дитини, виявлення наявності агресії, її направленості і інтенсивності. Методика призначена для роботи з дітьми старше 3 років.
Процедура. При проведенні діагностики видається аркуш паперу форматом А4, простий олівець, кольорові олівці. Після того, як дитина намалювала малюнок, їй задають питання, відповіді які допоможуть уточнити інтерпретацію.
Інструкція: «На аркуші паперу намалюй кактус – таким, яким ти його собі уявляєш».
Запитання:1. Цей кактус домашній або дикий?2. Цей кактус сильно колеться? Його можна помацати?3. Кактусу подобатися, коли за ним доглядають, поливають, удобрюють?4. Кактус росте один або з якою-небуть рослиною по сусідству? Якщо зростає з сусідом, то, яка це рослина?5. Коли кактус підросте, то, як він зміниться (голки, обсяг, відростки)?
Агресивність – наявність голок, особливо їх велика кількість. Сильно стирчать, довгі, близько розташовані один до одного голки відображають високий ступінь агресивності.
Імпульсивність – уривчасті лінії, сильний натиск.
Егоцентризм, прагнення до лідерства – великий малюнок, розташований в центрі листа.
Невпевненість у собі, залежність – маленький малюнок, розташований внизу аркуша.
Демонстративність, відкритість – наявність виступаючих відростків в кактусі, химерність форм.

Скритність, обережність – розташування зигзагів по контуру або всередині кактуса. Наявність западин і вгинань свідчить про скритність, такий малюк говорить куди менше, ніж знає.
Оптимізм – зображення «радісних» кактусів, використання яскравих кольорів у варіанті з кольоровими олівцями.
Тривога – переважання внутрішнього штрихування, переривчасті лінії, використання темних кольорів у варіанті з кольоровими олівцями.
Жіночність – наявність м’яких ліній і форм, прикрас, квітів.Якщо кактус має опуклості – значить, дитина відкрита і простодушна.
Екстравертірованность – наявність на малюнку інших кактусів або квітів.
Прагнення до домашньої захисту, почуття сімейної спільності – наявність квіткового горщика на малюнку, зображення домашнього кактуса.
Відсутність прагнення до домашньої захисту, почуття самотності – зображення дикоростучого, пустельного кактусу.
Чим яскравіший кактус – тим більш життєрадісним є досліджуваний. Якщо ж він похмурий і в малюнку переважають темні тони – значить, необхідно якщо не бити на сполох, то хоча б дізнатися причину.
Розміщення на аркуші. Малюнок у центрі означає нормальний рівень самооцінки, відсутність незадоволеності своїм становищем і якихось особливих домагань. Чим сильніше малюнок зрушується вгору, тим вища самооцінка, і відповідно, чим нижче малюнок – тим менше впевненості в собі. Зрушення вліво означає – присутність в характері рис інтроверта, вправо – схильність до екстраверсії. Розмір кактуса також має значення, чим крупніший малюнок, тим більш вираженим є прагнення до лідерства, наполягання на своїй думці як єдиній вірній.
Характеристика ліній і сили натиску на олівець. Тут слід зазначити, що чим сильніший натиск на олівець, уривчастість ліній, використання внутрішнього штрихування, тим більше автор малюнку схильний до імпульсивності, тривожності, пригніченості настрою. Більш тонкі лінії, певна «легкість» натиску, вільність ліній в малюнку, присутність елементів, що додають кактусу привабливість, позитив, що викликають симпатію говорять про більш поступливий, м’який характер особистості, почуття гумору, позитивний настрій, відкритість. Наявність зигзагів, різких виступів розглядається як замкнутість, обережність. Необхідно звернути увагу безпосередньо на форму кактуса. Хитромудра, химерна і вітіювата форма говорить про демонстративність.

Домашній або дикоростучий? Подивіться як росте кактус. Якщо він намальований у квітковому горщику, то це інтерпретується як бажання домашнього затишку, прагнення до створення сім’ї, орієнтування на будинок, сімейне вогнище. Відповідно дикий, неокультурений, намальований в пустелі кактус уособлює собою самотність усвідомлено вибрану або вимушену. Якщо кактус «росте» на малюнку «з нізвідки», тобто відсутня навіть найменша основа – значить і в реальності немає опори у вигляді домашнього затишку, людина, можливо, не планує створення сім’ї або має будь-які труднощі, проблеми з близькими людьми і підсвідомо відчуває неприйняття, відторгнення, брак домашньої захищеності.
Наявність голок (один з найважливіших елементів). В реальності кактуси в залежності від видів можуть мати довгі, гострі і рідкісні голки; більш короткі і часті; дуже короткі, які практично не колються. На цьому і будується трактування малюнку.Чим довше, більше за кількістю і гостріші голки, тим вороже, агресивніше в спілкуванні характер автора «кактусу». Але в той же час голки можуть розглядатися як певного роду захист від навколишнього середовища, необхідний для збереження цілісності особистості. Все залежить від того наскільки голкам приділена увага, чи зроблений акцент на них за допомогою штрихування, сильного натиску або інших елементів.

Наявність «діток» на кактусі. Є думка, що «дітки» на кактусі позначають насправді дітей, або вже наявних, або планованих в майбутньому. Найчастіше «дітки» зустрічаються на «одомашнених» кактусах, що вже означає прагнення до створення сім’ї.
Присутність додаткових елементів. Це можуть бути написи, підписи під малюнками, пояснення, а також інші тварини, рослини і т.д. Ці додаткові елементи мають важливе значення для характеристики малюнка в цілому, вони дають можливість тлумачити його більш повно і точно.
Звичайно, дані ознаки не можна вважати єдино вірними: на уявлення дитини про кактус можуть вплинути побачені ним раніше малюнки в книжках і телевізійні передачі. У будь-якому випадку, не бійтеся задавати навідні запитання, чому кактус вийшов саме таким, а не яким-небудь іншим. Але, найважливіше – це пам’ятати: якщо з’явилися сумніви і тривоги з приводу психічного стану дитини і на це є якісь підстави, то саме час відвідати кабінет дитячого психолога.
ПРОЕКТИВНА МЕТОДИКА «МАЛЮНОК СІМ’Ї»
05.02.2015Сімейну ситуацію, яку батьки оцінюють з усіх боків позитивно, дитина може сприймати зовсім інакше. Дізнавшись, яким вона бачить навколишній світ, сім’ю, батьків, себе, можна зрозуміти причини виникнення багатьох проблем і ефективно допомогти їй при їх вирішенні.
Призначення тестуТест призначений для виявлення особливостей внутрішньосімейних відносин. Методику можна використовувати з 3,5 років.
Інструкція: “Намалюй, будь ласка, свою сім’ю”. Не слід давати які-небудь вказівки чи уточнення. На запитання, яні може поставити дитина, типу “Кого треба малювати, а кого не треба?”, “Треба намалювати всіх?”, “А дідуся малювати треба?” і т.д., відповідати слід ухильно, наприклад: “Малюй так, як тобі хочеться”.
ПроцедураДитині дають простий олівець середньої м’якості, набір кольорових олівців, гумку і стандартний чистий аркуш паперу формату А4. Використання будь-яких додаткових інструментів виключається.
Поки дитина малює, психолог повинен ненав’язливо проводити спостереження,відзначаючи такі моменти, як:– порядок заповнення вільного простору.– порядок появи персонажів малюнка.– час початку і закінчення роботи.– виникнення труднощів при зображенні того чи іншого персонажа або елементів малюнку (надмірна зосередженість, паузи, помітна повільність, користування гумкою і т.д.).– час, витрачений на виконання окремих персонажів.– емоційний настрій дитини під час зображення того чи іншого персонажа.– спонтанні коментарі дитини.
Після виконання завдання слід отримати максимум додаткової інформації, організувавши коротку бесіду за допомогою запитань.1. Скажи, хто тут намальований?2. Де вони знаходяться?3. Що вони роблять?4. Хто в сім’ї найбільш хороший і чому?5. Їм весело чи нудно? Чому?6. Хто з намальованих людей найщасливіший? Чому?7. Хто з них найбільш нещасний? Чому?8. Як у цій сім’ї карають дітей за погану поведінку?9. Кого одного залишать вдома, коли поїдуть на прогулянку?10. Чому дитина не намалював кого-небудь з членів сім’ї (якщо так сталося)?При опитуванні психолог повинен з’ясувати сенс намальованого дитиною почуття – почуття до окремих членів родини.
Якщо інформації недостатньо можна розширити бесіду і задати дитині вирішити 6 ситуацій: 3 з них мають виявити негативні почуття до членів сім’ї, 3 – позитивні.1. Уяви собі, що ти маєш два квитки в цирк. Кого б ти покликав з собою?2. Уяви, що вся твоя родина йде в гості, але один з вас захворів і повинен залишитися вдома. Хто він?3. Ти будуєш з конструктора будинок (вирізаєш паперову сукню для ляльки), і в тебе не виходить. Кого ти покличеш на допомогу?4. Ти маєш …. квитків (на один менше, ніж членів сім’ї) на цікаву кінокартину. Хто залишиться вдома?5. Уяви собі, що ти потрапив на безлюдний острів. З ким би ти хотів там жити?6. Ти отримав у подарунок цікаве лото. Вся сім’я сіла грати, але вас однією людиною більше, ніж треба. Хто не буде грати?
Аналіз процесу малювання
Інтерпретація процесу малювання реалізує тезу про те, що за динамічними характеристиками малювання криються зміни думки, актуалізація почуттів, напруга, конфлікти, які відображають значущість певних деталей малюнка дитині. Інтерпретація процесу малювання вимагає творчого включення всього практичного досвіду психолога, його інтуїції.

Першим зображується найбільш значимий, головний або найбільш емоційно близький член сім’ї. Як правило, це той, хто більше часу буває з дітьми, більше, ніж інші приділяє їм увагу
Як правило, діти, отримавши завдання намалювати сім’ю, починають малювати членів сім’ї. Деякі ж діти спершу, малюють різні об’єкти, лінію підстави, сонце, меблі і т. д. І лише в останню чергу приступають до зображення людей. Така послідовність виконання завдання є своєрідною захисною реакцією, за допомогою якої дитина відсуває неприємне їй завдання в часі. Найчастіше це спостерігається у дітей з неблагополучної сімейної ситуацією, але це також може бути наслідком поганого контакту дитини з психологом.
Повернення до малювання тих же членів сім’ї, об’єктів, деталей вказує на їх значущість для дитини.
Паузи перед малюванням певних деталей, членів сім’ї найчастіше пов’язані з конфліктним ставленням і є зовнішнім проявом внутрішнього дисонансу мотивів. На несвідомому рівні дитина як би вирішує, малювати йому чи ні людину або деталь.
Стирання намальованого, перемальовування можуть бути пов’язані як з негативними емоціями по відношенню до члена сім’ї, так і з позитивними. Вирішальне значення має кінцевий результат малювання. Якщо стирання і перемальовування не привели до помітно кращої графічної презентації – можна судити про конфліктне відношення дитини до цієї людини.
Спонтанні коментарі часто прояснюють сенс мальованої змісту. Тому до них треба уважно прислухатися. Також треба мати на увазі, що коментарі все ж є засобом ослаблення внутрішнього напруження, і їх поява видає найбільш емоційно “заряджені” місця малюнка. Це може допомогти направити і питання після малювання, і сам процес інтерпретації.
Оцінка загальної структури

Якщо члени сім’ї зображені так, що тримаються за руки, то це може відповідати реальній ситуації в сім’ї, а може бути відображенням бажаного. Але, загалом малювання членів сім’ї із сполученими руками, об’єднаність їх у загальній діяльності є індикаторами психологічного благополуччя, сприйняття включеності в сім’ю. Малюнки з протилежними характеристиками (роз’єднаністю членів сім’ї) можуть вказувати на низький рівень емоційних зв’язків.
Якщо якийсь персонаж віддалений від інших фігур, це може говорити про “дистанцію”, яку дитина помічає в житті і виділяє її.
Малюючи одного з членів сім’ї вище за інших, дитина тим самим надає йому винятковий статус. Цей персонаж, на думку дитини, володіє найбільшою владою в сім’ї, навіть якщо досліджуваний малює його найменшим порівняно з розмірами інших. Нижче всіх інших дитина схильна малювати того, чий вплив в сім’ї є мінімальним. Для прикладу, якщо дитина вище всіх ставить свого молодшого брата, то, на її думку, він саме той, хто управляє всіма іншими.
Якщо взагалі не зображені люди або зображені тільки люди, які не пов’язані з сім’єю, то це свідчить про травматичні переживання, пов’язані з родиною, відчуття знедоленої, покинутості (тому такі малюнки часті у дітей, які нещодавно прийшли в інтернат), аутизм, відчуття небезпеки, великий рівень тривожності, результат поганого контакту психолога з дитиною.
Діти зменшують склад сім’ї, “забуваючи” намалювати тих членів сім’ї, які їм менш емоційно привабливі, з якими склалися конфліктні відносини.
Часте явище в дитячих малюнках – відмова малювати молодшого сиблінга. Пояснення, такі, як “Брата я забув намалювати” або “Для молодшого брата місця не вистачило” не повинні вводити вас в оману. Нічого випадкового в малюнку сім’ї немає. Все має своє значення, виражає ті чи інші почуття і переживання дитини по відношенню до близьких йому людей. Досить поширена ситуація, коли дитина ревнує батьків до молодшої дитини, оскільки тому дістається велика частина любові та уваги батьків. Оскільки в реальності вона стримує прояв почуття невдоволення і агресії, у малюнку сім’ї ці почуття знаходять свій вихід. Молодший сиблінг просто не зображується на малюнку. Заперечуючи його існування, дитина знімає існуючу проблему. Може мати місце й інша реакція: дитина може зобразити на малюнку молодшого сиблінга, але виключити самого себе зі складу сім’ї, таким чином ідентифікуючи себе з суперником, який користується увагою і любов’ю батьків. Відсутність на малюнку дорослих може свідчити про негативне ставлення дитини, відсутності будь-якого емоційного зв’язку з ними.
Збільшення складу родини пов’язано з незадоволеними психологічними потребами в сім’ї. Це свідчить про спробу заповнити пустоти, відшкодувати брак близьких, теплих відносин, компенсувати недостатність емоційних зв’язків. Так, хлопчик, будучи єдиною дитиною в сім’ї, може включити в свій малюнок двоюрідних сестер чи братів, далеких родичів і різних тварин – кішок, собак та інших, висловлюючи тим самим недолік близького спілкування з іншими дітьми і потребу мати постійного супутника в іграх, з яким можна було б спілкуватися на рівних. Якщо намальовані дорослі, не пов’язані з сім’єю, то це вказує на пошук людини, здатної задовольнити потребу дитини в близьких емоційних контактах. У деяких випадках – на символічне руйнування цілісності сім’ї, помста батькам внаслідок відчуття непотрібності.

Коли близьке розташування фігур обумовлено задумом помістити членів сім’ї в обмежений простір (човен, маленький будиночок і т. п.). свідчить про спробу дитини об’єднати, згуртувати родину (для цієї мети дитина вдається до зовнішніх обставин, так як відчуває марність такої спроби).
На малюнку можуть бути присутніми і вигадані персонажі, які також символізують незадоволені потреби дитини. Не отримавши їх задоволення в реальному житті, дитина задовольняє ці потреби в своїй фантазії, в уявних стосунках. У такому випадку вам слід попросити дитину розповісти докладніше про цього персонажа. У його відповідях ви знайдете те, чого їй не вистачає в дійсності.
Дитина може зобразити поблизу одного з членів сім’ї домашню тварину, якої насправді немає. Це може говорити про потребу дитини в любові, яку вона хотіла б отримати від цієї людини.
Якщо дитина малює лінію землі і розташовує людину високо від неї (людина ніби в повітрі), то це може свідчити про відірваність від реальності, схильність до фантазії, слабкий контакт з дійсністю. Також лінія основи (землі) може означати незахищеність, вона надає малюнку стабільність.
Проведена внизу сторінки лінія характерна для дітей з нестійких сімей.
Аналіз особливостей фігур
Абсолютна величина фігур. Великі, через весь лист, фігури малюють імпульсивні, впевнені в собі, схильні до домінування діти. Дуже маленькі фігури пов’язані з тривожністю, відчуттям небезпеки.

Найбільш привабливого персонажа для дитини можна визначити за такими ознаками: він зображується першим і поміщається на передньому плані; він вищий і крупніший за інших; намальований з більшою любов’ю і ретельністю; інші персонажі згруповані навколо, повернені в його бік, дивляться на нього; зображений одягненим в особливої одяг; промальовано велику кількість деталей тіла.
Найменш значимий персонаж на малюнку зображується найменшим, часто схематично, малюється в останню чергу і поміщається в стороні від інших. Дитина може перекреслити його кількома штрихами або стерти гумкою. Іноді пропуск в малюнку істотних частин тіла (голови, рук, ніг) може вказувати поряд з негативним ставленням також і на агресивні імпульси щодо цієї людини.
Сильне штрихування або сильний натиск олівця при зображенні тієї чи іншої фігури видають відчуття тривоги, яке відчуває дитина по відношенню до цього персонажа. І навпаки, саме така фігура може бути зображена за допомогою слабкої, тонкої лінії.
Дистанція між членами сім’ї – один з важливих характеристик. Відстані на малюнку є відображенням психологічної дистанції. Найбільш близькі люди зображуються на малюнку ближче до фігури дитини. Перевага того чи іншого з батьків виражається в тому, ближче до кого з батьків намалював себе дитина, який вираз обличчя прочитується у фігурах батьків.
Важливо звертати увагу і на малювання окремих частин тіла. Справа в тому, що окремі частини тіла пов’язані з певними сферами активності, є засобами спілкування, контролю, пересування і т. д.
Руки є основними засобами впливу на світ, фізичного контролю поведінки інших людей. Якщо дитина малює себе з піднятими вгору руками, з довгими пальцями, то це часто пов’язано з його агресивними бажаннями. Іноді такі малюнки малюють і зовні спокійні, поступливі діти. Можна припускати, що дитина відчуває ворожість по відношенню до оточуючих, але його агресивні спонукання пригнічені. Таке малювання себе також може вказувати на прагнення дитини компенсувати свою слабкість, бажання бути сильним, панувати над іншими. Ця інтерпретація більш достовірна тоді, коли дитина на додаток до “агресивним” рукам ще малює і широкі плечі або інші атрибути, символи “мужності” і сили. Іноді дитина малює всіх членів сім’ї з руками, але “забуває” намалювати їх собі. Якщо при цьому дитина малює себе ще й непропорційно маленьким, то це може бути пов’язано з почуттям безсилля, власної меншовартості в сім’ї, з відчуттям, що оточуючі пригнічують його активність, надмірно його контролюють. Цікаві малюнки, в яких один з членів сім’ї намальований з довгими руками, великими пальцями. Найчастіше це вказує на сприйняття дитиною агресивності цього члена сім’ї. Те ж значення може мати і презентація члена сім’ї взагалі без рук – таким чином, дитина символічними засобами обмежує його активність.
Голова – центр локалізації “Я”, інтелектуальної та перцептивної діяльності. Якщо діти старше п’ятирічного віку (нормального інтелекту) в малюнку пропускають частини обличчя (очі, рот), це може вказувати на серйозні порушення в сфері спілкування, відгородження, аутизм. Якщо при малюванні інших членів сім’ї дитина пропускає голову, риси обличчя або штрихує все обличчя, то це часто пов’язано з конфліктними відносинами з даною особою, ворожим ставленням до нього.
Вираз обличчя намальованих людей також може бути індикатором почуттів дитини до них. Однак треба мати на увазі, що діти схильні малювати усміхнених людей, це своєрідний “штамп” у їхніх малюнках, але це зовсім не означає, що діти так сприймають оточуючих. Для інтерпретації малюнка сім’ї вирази облич значущі тільки в тих випадках, коли вони відрізняються один від одного.
Презентація зубів і виділення рота часті у дітей, схильних до оральної агресії. Якщо дитина так малює не себе, а іншого члена сім’ї, то це часто пов’язано з почуттям страху, сприйняттям ворожості цієї людини до дитини або до інших членів родини.
Більш детально про особливості частин тіла читайте в інтерпретації методики«Малюнок людини»
Досліджуваний про себе
Дитина не малює себе або замість сім’ї малює тільки себе. В обох випадках досліджуваний не включає себе до складу сім’ї, що свідчить про відсутність почуття спільності з членами сім’ї. Відсутність у малюнку “Я” більш характерно дітям, які відчувають неприйняття. Презентація в малюнку тільки “Я” може вказувати на різні причини. Якщо малюнок про самого себе загалом позитивний (велика кількість деталей тіла, квітів, декорування одягу, велика величина фігури), то це поряд з несформованим почуттям згуртованості вказує і на певні егоцентричні, істероїдні риси характеру. Якщо ж малюнку характерна маленька величина, схематичність, загалом створений негативний емоційний фон, то можна припускати присутність почуття покинутості, іноді це може вказувати на античність.
Деякі діти найбільшими або рівними за величиною з батьками малюють себе.Як правило, це може бути пов’язано з: егоцентричністю дитини, змаганням за батьківську любов з батьком чи матір’ю, виключаючи або зменшуючи при цьому “конкурента”. Значно меншими, ніж інших членів сім’ї, себе малюють діти, які: відчувають свою незначність, непотрібність і т. п .; вимагають опіки, піклування з боку батьків, займаючи в сім’ї позицію “малюка”.

Якщо дитина більше всіх виділяє на малюнку свою фігуру, малює себе більш ретельно, прорисовуючи всі деталі, зображуючи більш яскраво, так що кидається в очі, а інші фігури складають просто фон, то тим самим вона висловлює важливість власної особистості. Вона вважає себе основним персонажем, навколо якого обертається життя в сім’ї, найбільш значущим, унікальним. Подібне відчуття виникає на основі батьківського ставлення до дитини. Прагнучи втілити в дитині все те, чого не змогли домогтися самі, дати їй все, чого були позбавлені, батьки визнають її пріоритет, першорядність її бажань та інтересів і свою допоміжну, другорядну роль.
Маленька, слабка фігурка може виражати почуття безпорадності і таким чином демонструється потреба турботи і догляду. Таке положення може бути пов’язано з тим, що дитина звикла до атмосфери постійної і надмірної опіки, яка оточує її в сім’ї (часто спостерігається в сім’ях з єдиною дитиною), тому відчуваючи себе слабкою дитина може зловживати цим, маніпулюючи батьками і постійно вимагаючи від них допомоги та уваги.
Дитина може намалювати себе поблизу батьків, відтіснивши інших членів сім’ї. Таким чином, вона підкреслює свій винятковий статус серед інших дітей.
Батьківська пара
Зазвичай батьки зображуються разом, батько вище і крупніше міститься ліворуч, мати нижче праворуч, за ними слідують інші фігури в порядку значимості. Слід враховувати, що малюнок не завжди відображає дійсність, іноді це лише віддзеркалення бажаного. Дитина, яка виховується одним із батьків, може проте зобразити їх обох, висловлюючи тим самим своє бажання того, щоб їх союз відновився. Якщо ж дитина малює одного з батьків, з яким живе, це означає прийняття нею реально існуючої ситуації, до якої дитина більш-менш адаптувалась.
Один з батьків може опинитися на малюнку в ізольованому положенні. Якщо фігура однієї статі із досліджуваним і зображена осторонь від інших, то це можна інтерпретувати як бажання дитини перебувати з кимось із батьків протилежної статі. Ревнощі, викликана Едіповим комплексом, є цілком нормальним явищем для дитини до досягнення нею статевого дозрівання (в середньому 12 років).

Якщо на малюнку батьки контактують один з одним, наприклад тримаються за руки, то, значить, у житті між ними спостерігається тісний психологічний контакт.
Ідентифікація та гендерні особливості досліджуваного
Ідентифікація проявляється в схожому зображенні себе і людини з якою дитина себе ідентифікую. Або ця людина зображується досить детально і гарно промальовується.

Ідентифікація з кимось із батьків своєї статі відповідає нормальному стану речей. В малюнку
Ідентифікація зі старшим сиблінгом, незалежно від статі, також є нормальним явищем, особливо якщо є відчутна різниця у віці.
Дівчатка більше, ніж хлопчики, приділяють увагу малюванню особи, зображують більше деталей. Вони зауважують, що їхні матері багато часу приділяють догляду за обличчям, косметиці і самі поступово засвоюють цінності дорослих жінок. Тому концентрація на малюванні особи може вказувати на хорошу статеву ідентифікацію дівчинки.
У малюнках хлопчиків цей момент може бути пов’язаний із заклопотаністю своєю фізичною красою, прагненням компенсувати її фізичні вади, формуванням стереотипів жіночої поведінки.
Малюнки взято із: Венгер А.Л. «Психологические рисуночные тесты»ДИТЯЧИЙ АППЕРЦЕПТИВНИЙ ТЕСТ

Дитячий апперцептивний тест (Children’s Apperception Test – САТ) розробленийЛеопольдом і Сонею Беллак і належить до класу інтерпретативних методик, де проектується значимий зміст потреб, конфліктів, установок особистості. За допомогою даної методики можна виявити:
провідні потреби і мотиви;
особливості сприйняття і ставлення дитини до батьків (у тому числі до батьків як до подружньої пари);особливості взаємин дитини з сиблінгами;
зміст внутрішньоособистісних конфліктів як наслідок фрустрації провідних потреб дитини;
особливості захисних механізмів як способів вирішення внутрішніх конфліктівагресивні фантазії, страхи, фобії, тривоги, пов’язані з ситуаціями фрустраціїдинамічні та структурні особливості поведінки дитини в середовищі однолітків.
Ще Фрейд помітив, що діти охочіше ідентифікують себе з тваринами, ніж з людьми.ДАТ створений, щоб полегшити розуміння дитячого ставлення до найбільш значущих фігур і стимулів. У тесті представлено певну кількість основних ситуацій, які можуть відображати прояв поточних проблем дитини. Зображення були розроблені для отримання відповідей на основні проблеми – зокрема, проблеми конкуренції братів і сестер, ставлення до батьків і те, якими вони сприймаються, фантазії дитини про агресію, про прийняття дорослого світу, про її страх залишитися одній, про поведінку, що стосується туалету та батьківські реакції на це.
Тест призначений для обстеження дітей у віці від 3 до 10 років. Час проведення тесту – 30-40 хв.
Процедура проведенняДослідження проводиться індивідуально, позиціонуючи не як тест, а як гру. Після встановлення контакту з дитиною, їй показують картинки. Можна сказати: “Ми збираємося пограти в гру. Ти будеш розповідати історії про картинки, які я тобі дам.Розкажи, що відбувається, що тварини роблять зараз. “У відповідний момент дитину можна запитати про те, що було в оповіданні до моменту, який демонструється і що трапиться після.







Всі відповіді записуються буквально і пізніше аналізуються. Слід записувати також всі коментарі і дії дитини, які стосуються розповіді.
Після того, як складені всі розповіді, можна повернутися до кожної з них для уточнення окремих моментів, наприклад: чому персонаж названий саме так, а не інакше, вказано саме це місце дії персонажів, саме цей вік, і т.п., і навіть чому саме так закінчено розповідь.
Краще тримати всі картинки за межами погляду дитини, тому що маленькі діти мають тенденцію грати з усіма картинками відразу, вибирати їх випадково для розповідання історій.
Картинки були пронумеровані і впорядковані в певній послідовності з певних міркувань, тому слід показувати їх в певному порядку. Якщо дитина неспокійна, можна зменшити тест до тих декількох картинок, які висвітлюють специфічні проблеми. Так, дитині, яка безперечно має проблему конкуренції з братом чи сестрою, можна дати картинки 1 і 4 і т. д.
Аналіз результатівАналіз оповідань будується наступним чином:
Знаходження “героя”, з яким досліджуваний ідентифікує себе. Розроблено ряд критеріїв, що полегшують пошук “героя” (наприклад, докладний опис думок і почуттів будь-якого з персонажів, збіг з ним за статтю та віком, соціальним статусом, вживання прямої мови та ін).
Визначення найважливіших характеристик “героя” – його почуттів, бажань, прагнень, або, за термінологією Г. Мюррея, “потреб”. Також виявляється “тиск” середовища, тобто сили, що впливають на “героя” ззовні. Як “потреби”, так і “тиск” середовища оцінюються за п’ятибальною шкалою залежно від інтенсивності, тривалості, частоти і значення їх у сюжеті оповідання. Сума оцінок за кожною змінною порівнюється зі стандартною для певної групи досліджуваних.
Порівняльна оцінка сил, що виходять від “героя”, і сил, що виходять з середовища. Поєднання цих змінних утворює “тему” або динамічну структуру взаємодії особистості і середовища. Зміст таких “тем” становить:
те, що досліджуваний реально здійснює;
те, до чого він прагне;
те, що ним не усвідомлюється, проявляючись у фантазіях;
те, що він відчуває в даний момент;те, яким йому уявляється майбутнє.У підсумку дослідник отримує відомості про основні прагнення, потреби досліджуваного, впливи, що діють на нього в конфліктах, що виникають у взаємодії з іншими людьми, і способах їх вирішення, іншу інформацію.
Опис і типові реакції на малюнки ДАТ
Малюнок 1 («Курчата за столом»)

Курчата сидять за столом, на якому велика миска з їжею. З одного боку велика курка, нечітко окреслена.
Відповіді обертаються навколо їжі, чи достатньо дитину годував кожен з батьків.Теми конкуренції братів – сестер зводяться до того, хто отримає більше, хто краще себе поводить і т.д. Їжа може виявитися підкріпленням або, навпаки, дитина від неї відмовляється, вважає її небезпечною. Основні проблеми пов’язані із задоволенням або фрустрацією, харчовими проблемами і т.п.
Малюнок 2 («Ведмеді перетягують канат»)

Один ведмідь тягне канат в одну сторону в той час, як інший ведмідь з ведмежам тягнуть в інший бік.
Цікаво спостерігати, чи ідентифікує себе дитина з фігурою, яка співпрацює з батьком чи матір’ю. Це може виглядати як серйозна боротьба, що супроводжується страхом чи агресією. Більш м’яко ця картина може здаватися грою (в перетягування каната, наприклад). Так сам канат можна розглядати окремо – канат порвався – це є джерелом подальшої небезпеки.
Малюнок 3 («Лев з трубкою»)

Лев з трубкою і тростиною, який сидить у кріслі, в нижньому правому кутку маленька миша з’являється в норі.
Лева зазвичай бачать як фігуру батька, екіпірованого такими предметами, як трубка і тростина. Пізніше це може бачитися як інструмент агресії або може бути використано, щоб зробити батьківську фігуру старою, безпорадною, яку не потрібно буде бояться. Якщо лев сприймається як сильна батьківська фігура, важливо відзначити – м’який він чи сильний і небезпечний.
В миші більшість дітей бачать дитину і часто ідентифікують з собою. У цьому випадку, за допомогою хитрості і обставин мишу можна зробити більш сильною. З іншого боку, вона може бути повністю у владі лева. Деякі діти ідентифікуються з левом, даючи підтвердження конфлікту між покорою і автономією.
Малюнок 4 («Кенгуру з кенгуренятами»)

Кенгуру в дамському капелюшку на голові, несучи сумку з молочними пляшками. У її сумці кенгуреня з повітряною кулею, на велосипеді старше кенгуреня.
Тут зазвичай проявляються теми конкуренції з братом чи сестрою, чи занепокоєння з приводу появи малюка. У той же час, тут проглядається зв’язок з матір’ю – часто важлива риса.
Іноді дитина, яка старша, ідентифікує себе з немовлям в сумці. Це показує регресивне бажання з метою бути ближче до матері. З іншого боку, дитина, яка реально молодша, може ідентифікувати себе зі старшою, це означає її бажання незалежності і влади. Сумка може давати харчові теми. Також може бути введена тема втечі від небезпеки. Це може бути пов’язано з несвідомим страхом в області взаємин батька і матері, сексу, вагітності.
Малюнок 5 («Два ведмежати в ліжечку»)

Затемнена кімната з великим ліжком на задньому плані. Дитяче ліжко на передньому плані, в якій два маленьких ведмедика.
Дитина розглядає те, що відбувається між батьками в ліжку. Ці історії добре відображають здогадки, спостереження, збентеження і емоційні переживання у цих дітей. Дві дитини в дитячому ліжечку – дає теми про взаємні маніпуляції і дослідження між дітьми.
Малюнок 6 («Ведмеді в затемненій печері»)

Темна печера з двома фігурами ведмедів, нечітко окресленими, на задньому плані; ведмежа, що лежить попереду.
Цей малюнок використовується разом з малюнком 5. Тут може бути відображенноревнощі. Також проблема мастурбації під час перебування в ліжку може проявитися як в реакціях на малюнок 5, так і на малюнок 6.
Малюнок 7 («Розлючений тигр і мавпа»)

Тигр з оголеними іклами і кігтями, що стрибає на мавпу, яка також стрибає в повітря.
Тут демонструються страхи, уникнення агресії і способи боротьби з ними.Часто стає очевидною ступінь напруги дитини. (Це може бути настільки сильним, що веде до відкидання малюнку)
Малюнок 8 («Доросла мавпа розмовляє з маленькою мавпочкою»)

Дві дорослих мавпи сидять на канапі і п’ють з чайних чашок. Одна доросла мавпа сидить на подушечці і розмовляє з маленькою мавпочкою.
Тут часто виявляється роль, в яку дитина поміщає себе всередині сімейного сузір’я. Її інтерпретація головної (на передньому плані) мавпи як фігури батька чи матері, стає значущою щодо сприйняття цієї фігури як доброї мавпи, або як такої, що сварить.
Малюнок 9 («Зайченя в темній кімнаті»)

Темна кімната проглядається з освітленої кімнати через відкриті двері. У темряві – зайченя, яке сидить у дитячому ліжку, дивиться в двері.
Тема страху темряви, самотності, страху бути покинутими батьками,задовольняють нашу цікавість за допомогою того, що може бути в такій кімнаті або загальної відповіді на малюнок.
Малюнок 10 («Цуценя на лапах дорослого собаки»)

Цуценя, що лежить на лапах дорослої собаки, обидві фігури мають мінімум виразних ознак, фігури розташовані на передньому плані у ванній кімнаті.
Ітерпретація результатів
1. Головна тема
Перш ніж аналізувати окрему розповідь, ми мали б більш міцну позицію, якщо б змогли виявити певний загальний знаменник або загальну тенденцію ряду оповідань. Так, наприклад, якщо головний герой у кількох оповіданнях голодний і вдається до крадіжки, щоб насититися, цілком резонно зробити висновок, що ця дитина поглинена думками про те, чого їй не вистачає, – про їжу в буквальному сенсі, або вона відчуває загальну незадоволеність, і ці думки витісняють всі інші. Таким чином, інтерпретація окремої розповіді пов’язана з загальними факторами поведінки. У цьому сенсі ми можемо говорити про тему одного або кількох оповідань. Тема може бути, звичайно, більш-менш складною. Ми виявили, що, зокрема, у наймолодших досліджуваних (у віці 3-4 роки) тема зазвичай дуже проста. Наприклад, тема оповідання маленького Сергійка про лева така: “Я не хочу носити ніякого одягу, хочу бути брудним і вести себе як маленька дитина, тому що їй дістається більше любові”. З іншого боку, теми можуть бути більш складними, як, наприклад, у досліджуваного Міши: “Я всемогутній і небезпечний, але щоб подобатися іншим і бути в мирі з самим собою я повинен приховувати свої агресивні і властолюбні бажання.” Тема в цьому випадку – просто переформульовка моралі розповіді, яка, однак, може мати більш ніж одну тему; ці теми іноді тісно переплітаються.
2. Головний герой
Всі наші міркування ґрунтуються на основному припущенні про те, що розповідь досліджуваного, по суті, це розповідь про нього самого. Хоча в оповіданні може бути багато дійових осіб, необхідно підкреслити, що мова йде про персонажа, з яким досліджуваний переважно ідентифікує себе як головного героя. В оповіданні може бути більш ніж один герой, і наш досліджуваний може ідентифікувати себе з усіма ними, або спочатку з одним, а потім з іншим героєм. Дитина може ідентифікувати себе з героєм протилежної статі; такі відхилення важливо фіксувати. Іноді персонаж, з яким ідентифікує себе досліджуваний, грає в оповіданні другорядну роль. З його допомогою можна дізнатися про глибоко пригнічені несвідомі атитюди дитини. Можливо, інтереси, бажання, недоліки, таланти і здібності, якими наділяється головний герой, властиві самому досліджуваному, або він хоче ними володіти, або побоюється, що вони у нього є.
Важливо звертати увагу на адекватність поведінки героя, тобто його здатність справлятися з різними проблемами так, як це прийнято в суспільстві, до якого він належить. Адекватність поведінки героя є кращим показником сили “Я”: це, так чи інакше, адекватність поведінки самого досліджуваного.
Приклад неадекватної реакції. В оповіданні по картині № 3 герой – могутній лев, але йому не подобається, як він виглядає, і врешті-решт він може бути щасливий, тільки відмовившись від своєї всемогутності.
3. Я -образ
Під Я-образом ми розуміємо уявлення досліджуваного про своє тіло, про себе в цілому і про свою соціальну роль. Приклад: дитина незвично відкритим текстом говорить. “Він не володіє красивим тілом”, – а потім розповідає, яке б вона хотіла мати тіло і образ великої, сильної і всемогутньої людини.
4. Головні потреби і мотиви героя
Буває, що потреби героя мають безпосереднє відношення до потреб досліджуваного: ці потреби можуть принаймні частково відображатися в реальній поведінці дитини, а можуть бути прямо протилежні справжнім потребам досліджуваного й означати їх доповнення у фантазії дитини. Іншими словами, дуже агресивні за змістом розповіді можуть створюватися або дуже агресивною дитиною, або, навпаки, досить лагідною, пасивно-агресивною, у якого є агресивні фантазії.
Перед психологом стоїть складне завдання – визначити, в якій мірі потреби героя мають відношення до багатогранної особистості досліджуваного, а також, з’ясувати взаємозв’язок особистісних особливостей з поведінкою, що виявляється в ситуації обстеження. Саме тут буде найбільш корисним та інформативним порівняння з реальними клінічними даними. Якщо про дитину відомо, що вона дуже пасивна, сором’язлива і уникає спілкування, а її оповідання за картинками ДАТ переповнені агресією, то компенсаторна природа фантазій очевидна.
Персонажі, предмети і обставини, що включаються в розповідь. У дитини, який у ряді оповідань згадує про ті чи інші види зброї (навіть якщо в контексті розповіді не йдеться про її використання), або про їжу (навіть якщо в оповіданні її і не їдять), можна попередньо припустити наявність потреби в агресії або, відповідно, оральному задоволенні. Зовнішні обставини, такі як несправедливість, строгість, байдужість, втрата і обман допомагають зрозуміти природу того світу, в якому, як вона сама вважає, живе дитина.
Персонажі, предмети і обставини, що не включаються в розповідь. Точно так само, якщо один або більше персонажів малюнку не включається в розповідь, необхідно пам’ятати про їх можливу значущість для досліджуваного. Найпростіший приклад – вираз бажання, яке полягає в тому, щоб персонаж або предмет були відсутні. Це може означати явну ворожість або негативне ставлення до персонажа або предмета, зухвалому серйозному внутрішньому конфлікті.
5. Поняття середовища
Чим більш постійна картина середовища в оповіданнях по малюнках ДАТ, тим більше у нас підстав стверджувати, що вона є важливим ключем до розуміння поведінки дитини у повсякденному житті.
Ідентифікація. Важливо відзначити, з ким дитина ідентифікує себе в сім’ї, – а саме, з ким із братів чи сестер, батьків і т.д. Також важливо виявити адекватність ідентифікації дитиною себе з іншими.
6. Персонажі, які сприймаються як…
У даному випадку нас цікавить, яким чином бачить дитина оточуючих її людей, а також як вона реагує на них. Ми знаємо дещо про відносини до об’єкта, які по своїй якості можуть бути симбіотичними, анаклітичними, орально залежними, амбівалентним і т.д. залежно від стадії розвитку особистості і від особистості конкретної людини. Однак, у більш широкому сенсі ми можемо описово говорити про відносини підтримки, змагання, і т.д.
 
7. Значущі конфлікти
Коли ми приступаємо до аналізу значущих конфліктів, ми хочемо дізнатися не тільки про природу конфліктів, а й про захисні механізми, які використовує дитина, щоб позбутися страху в цих конфліктах.
Зауважимо, що починаючи з трирічного віку, ми не повинні бити тривогу, виявивши ознаки боротьби Едипового комплексу з захистом від уявних взаємин. Деякі конфлікти являють собою нормальне явище для розвитку особистості.
8. Природа страхівНеобхідно особливо підкреслити значення виявлення основних страхів дитини. Найбільш важливими є ті, які пов’язані з фізичною небезпекою, можливістю покарання, відсутністю або втратою любові (несхваленням) і небезпекою бути покинутим (самотністю, відсутністю підтримки). Важливо зафіксувати особливості психологічного захисту від страхів, які опановують дитиною, а також форми, які цей захист приймає – уникнення, пасивність, агресія, оральне володіння, заперечення, регресія і пр.
9. Головні захисні механізми
Нерідко таке вивчення захисних механізмів може дати більше інформації, в тому сенсі, що самі мотиви можуть проявлятися менш чітко, ніж психологічні захисти від них, з іншого боку, захисні механізми можуть бути більш тісно пов’язані з поведінкою дитини, яка спостерігається.
При вивченні дитячих оповідань необхідно пам’ятати, що ми розглядаємо природу і патогенез захистів та інших структурних концептів у певних вікових рамках. Те. що цілком нормально для дітей одного віку, може бути патологією для дітей іншого віку.
Адекватність супер-его, що виявляється в “покарання” за “злочин”
Обране покарання дає нам можливість визначити ступінь “строгості супер-его”.
10. Інтеграція его
Наскільки дитина здатна на компроміс між мотивами і вимогами дійсності, з одного боку, і командами її супер-его, з іншого?
У даному випадку нас цікавлять також формальні характеристики: чи може досліджуваний скласти відповідну розповідь за когнітивним стимулу картинки або він повністю ігнорує стимул і складає розповідь, що не має ніякого явного відношення до зображення, тому що він недостатньо розвинений і дуже зайнятий власними проблемами, щоб сприймати навколишню дійсність? Чи отримує досліджуваний задоволення і вивільнення від тривоги, спричиненої тестом, даючи дуже стереотипні відповіді, або він достатньо інтелектуально розвинений, щоб підійти до завдання творчо і скласти більш-менш оригінальні розповіді?
ТЕСТ РУКИ ВАГНЕРА – ДІАГНОСТИКА АГРЕСИВНОСТІ
Тест руки Вагнера призначений для діагностики агресивності. Методика може використовуватися для обстеження як дорослих, так і дітей.Інструкція до тесту«Уважно розгляньте запропоновані Вам зображення і скажіть, що, на Вашу думку, робить ця рука?»
Якщо досліджуваний вагається з відповіддю, йому пропонується запитання: «Як Ви думаєте, що робить людина, якій належить ця рука? Нa що здатна людина з такою рукою? Назвіть всі варіанти, які можете собі уявити».
Стимульний матеріал – стандартні 9 зображень кисті руки і одна без зображення, при показі якої просять уявити кисть руки і описати її уявні дії.
Зображення пред’являються в певній послідовності і положенні.При нечіткій і двозначній відповіді просять пояснень, запитують: «Добре, а що ще?», Але не нав’язують жодних специфічних відповідей. Якщо експериментатор відчуває, що його дії зустрічають опір, рекомендується перейти до іншої картки.Тримати малюнок-картку можна в будь-якому положенні.Число варіантів відповідей по картці не обмежується. Бажано отримати чотири варіанти відповідей. Якщо кількість відповідей менша, уточніть, чи немає бажання ще що-небудь сказати щодо даного зображення руки, а в протоколі, наприклад, при єдиному варіанті відповіді проставляється його значення зі знаком *4, тобто ця єдина безальтернативна відповідь оцінюється в чотири бали замість одного.
Важливо у всіх можливих випадках (якщо досліджуваний не виражає протесту) максимально знижувати невизначеність відповіді, наповнювати змістом висловлювання типу «хтось, щось, комусь» і т.п.
Обробка результатів
Всі відповіді фіксуються в протоколі. Крім запису відповідей реєструється положення, в якому досліджуваний тримає картку, а також час з моменту пред’явлення стимулу до початку відповіді.
При обробці отриманих результатів кожну відповідь досліджуваного відносять до однієї з 11 категорій.
Агресія (А). Рука сприймається як домінуюча, завдає шкоди, активно захоплює який-небудь предмет, що здійснює агресивну дію (щипає, дає ляпас, давить комаху, готова нанести удар і т.п.).
Вказівка ​​(У). Рука бере участь у дії імперативного характеру: веде, спрямовує, перешкоджає, панує над іншими людьми (диригує оркестром, дає вказівку, читає лекцію, учитель каже до учня: «вийди геть», міліціонер зупиняє машину і т.п.).
Страх (С). Рука виступає у відповідях як жертва агресивних проявів іншої особи або прагне захистити кого-небудь від фізичних впливів; може сприйматися як така, що завдає пошкодження самій собі. У цю категорію також включаються відповіді, які містять тенденції до заперечення агресії (не зла рука; кулак стиснутий, але не для удару, піднята від страху рука, рука, відвертає удар і т.п.).Емоційність (Е). Рука висловлює любов, позитивні емоційні установки до інших людей; бере участь у дії, виражає прихильність, позитивне ставлення, доброзичливість (дружнє рукостискання; поплескування по плечу; рука, що гладить тварину, дарує квіти; обіймає і т.п.).
Комунікація (К). Рука бере участь в комунікативній дії: звертається до кого-небудь, контактує або прагне встановити контакт. Партнери знаходяться в положенні рівності (жестикуляція в розмові, мова жестів, показує дорогу тощо).
Залежність (З). Рука висловлює підпорядкування іншим особам: бере участь в комунікативій дії в позиції “знизу”, успіх якої залежить від доброзичливого ставлення іншого боку (прохання; солдат віддає честь офіцерові, учень підняв руку для запитання; рука, протягнута за милостинею; людина зупиняє попутну машину і т .п.).
Демонстративність (Д). Рука різними способами виставляє себе на показ, бере участь у явно демонстративній дії (показує “Ок”, милується манікюром, показує тіні на стіні, танцює, грає на музичному інструменті тощо).
Інвалідність (ІВ). Рука пошкоджена, деформована, хвора, нездатна до будь-яких дій (поранена рука, рука хворого або вмираючого, зламаний палець і т.п.).
Активна безособовість (АБ). Рука бере участь у дії, не пов’язаній з комунікацією; проте рука повинна змінити своє фізичне місце розташування, прикласти зусилля (втягає нитку в голку, пише, шиє, веде машину, пливе і т.п.).
Пасивна безособовість (ПБ). Рука в спокої, або спостерігається поява тенденції до дії, завершення якої не вимагає присутності іншої людини, але при цьому рука все ж не змінює свого фізичного стану (лежить, відпочиваючи, спокійно витягнута; людина сперлася на стіл; звісилась під час сну; і т .п.).
Опис (О). У цю категорію входять описи руки без вказівки на вчинені нею дії (пухка рука, красива рука, рука дитини, рука хворої людини тощо).
У протоколі зазначається:У першій колонці вказують номер картки. У другій – дається час першої реакції на картку в секундах. У третій – наводяться всі відповіді досліджуваного. У четвертій – результати категоризації відповідей. Якщо експериментатору доводиться звертатися до досліджуваного з уточненнями – це позначається (ут).
Після категоризації підраховується число висловлювань в кожній категорії
Максимальна кількість балів, яку може набрати досліджуваний, враховуючи, що він дає по чотири відповіді на кожну картку – 40. Однак він може давати більше відповідей по одних категоріях і менше по інших.
Відповіді, що відносяться до категорій «Агресія» і «Вказівка», розглядаються: як пов’язані з готовністю досліджуваного до вищого прояву агресивності, небажанням пристосуватися до оточення.
Категорії відповідей: «Страх», «Емоційність», «Комунікація» і «Залежність» відображають тенденцію до дії, спрямовану на пристосування до соціального середовища; при цьому ймовірність агресивної поведінки незначна.
Відповіді, що відносяться до категорій «Демонстративність» і «Інвалідність», при оцінці ймовірності агресивних проявів не враховуються, тому їх роль в даній області поведінки непостійна. Ці відповіді можуть лише уточнювати мотиви агресивної поведінки.
Категорії «Активна безособовість» і «Пасивна безособовість» в аналізі також не беруть участь, так як їх вплив на агресивність поведінки неоднозначна.
Сумарний бал агресивності обчислюється, за формулою:А = (Агресія + Вказівка) – (Страх + Емоційність + Комунікація + Залежність)
Перший член формули характеризує агресивні тенденції, другий – тенденції, що стримують агресивну поведінку.
Більш змістовну інформацію можна отримати при аналізі питомої ваги і місця агресивних тенденцій в загальній системі диспозицій. Інформаційною в плані прогнозу агресивної поведінки є частка відповідей в категорії «Агресія» по відношенню до сумарної кількості відповідей в категоріях, що враховуються при підрахунку сумарного балу.
Таким чином, 2-3 агресивних відповіді при повній відсутності відповідей типу соціальної кооперації говорять про великий рівень ворожості, ніж безліч таких відповідей на тлі ще більшої кількості установок на доброзичливу міжособистісну взаємодію.
Важливо, що значення має не тільки співвідношення установок на соціальну кооперацію і агресію, але і те, які саме тенденції протиставляються конфронтації, що спонукає людину до співпраці: страх перед відповідною агресією, почуття власної неповноцінності, залежності або потреба в теплих, дружніх контактах з оточуючими. Зовні схожа поведінка в цих випадках має принципово різні внутрішні детермінанти. Дані про їх природу можна отримати при аналізі питомої ваги установок, які протистоять агресії (категорії «Страх», «Комунікація», «Емоційність», «Залежність»).
Використання тесту руки Вагнера може бути продуктивним не тільки при діагностиці агресивності, але і в деяких інших випадках.
Для діагностики міжособистісних стосунків. У цьому випадку інструкція видозмінюється. Досліджуваного просять відповісти на запитання про те, що робить рука, зображена на картках, але при цьому психолог каже: «Уявіть собі, що це рука Вашого друга (дитини, чоловіка, дружини, керівника тощо)». Даний варіант дає можливість побачити, які тенденції і який знак соціальної спрямованості (позитивний чи негативний) приписуються партнерові і, таким чином, можна проаналізувати актуальне ставлення до нього досліджуваного.
Для діагностики кандидатів, висунутих на керівні посади. Якщо в процесі тестування виявляється підвищена питома вага відповідей по категорії «Вказівка» і одночасно незначний відсоток установок на соціальну кооперацію, то можна з великою ймовірністю прогнозувати жорстку, авторитарну позицію майбутнього керівника. При відсутності відповідей за категоріями «Вказівка» і «Агресія» і одночасному збільшенні відповідей за категоріями «Залежність» і «Страх» кандидат, швидше за все, проявляє себе як ведений, залежний, не здатний відстоювати свою позицію.
МЕТОДИКА “ВУЛКАН” ДЛЯ ДІАГНОСТИКИ ТА РОБОТИ З АГРЕСІЄЮ
Млодик І.Ю. пропонує використовувати методику малювання вулкана для діагностики агресивності, а також для корекції агресивної поведінки дитини. Ціль:діагностика і корекція агресивності, виизначення “кількості” гніву і злості у дітей.Перед проведенням методики варто вияснити у дитини, чи знає вона, що таке вулкан.
 Інструкція: Намалюйвулкан 
Інтерпретація: Вулкан дитини, на чию агресію скаржаться вчителі та батьки, буде неодмінно вивергатися червоною лавою, її буде багато: чим більше агресії, тим більше вона буде займати простору на аркуші. У дітей з пригніченою агресією (тихих, зі схильністю до депресії, пасивних) лава буде вся всередині вулкана, в крайньому випадку, на їхніх малюнках вулкан буде лише злегка нею «плюватися», та й колір для зображення лави буде обраний не червоний, а сірий, оранжевий, та ін. Такий малюнок – безпечний привід поговорити про те, як взагалі живе агресія.
Запитайте, як справляється вулкан з лавою, яка всередині нього?
Простілкуйте за відповіддю малюка і визначте чи любить вулкан накопичувати лаву, або любить вивергатися часто і з захопленням?Поговоріть про те, що може трапитися при виверженні з усім, що навколо вулкана.
Спробуйте знайти способи виверження лави, найбільш безпечні як для самого вулкана, так і для навколишнього світу.
Після детального обговорення «вулканового» життя, перейдіть до обговорення того, як це зазвичай відбувається у людей і у дитини безпосередньо.
МЕТОДИКА НА ВИЯВЛЕННЯ ДИТЯЧИХ СТРАХІВ О.І. ЗАХАРОВА І М.ПАНФІЛОВА

Мета: виявлення та уточнення переважаючих видів страхів у дітей старше 3-х років.
Перш ніж допомогти дітям у подоланні страхів, необхідно з’ясувати, весь спектр страхів і до яких конкретно страхів вони схильні.
Зазвичай дана методика підходить в тих випадках, коли дитина ще погано малює чи не любить малювати.
Дорослий малює контурно два будинки (на одному або на двох аркушах): чорний і червоний. І потім пропонує розселити в будиночки страхи зі списку(дорослий називає по черзі страхи). Записувати потрібно ті страхи, які дитина поселила у чорний будиночок.
У дітей старшого віку можна запитати: “Скажи, ти боїшся або не боїшся …”.
Бесіду слід вести неквапливо й грунтовно, перераховуючи страхи і чекаючи відповіді “так” – “ні” або “боюся” – “не боюся”. Повторювати питання про те, боїться або не боїться дитина, слід лише час від часу. Тим самим уникаючи наводки страхів, їх мимовільне навіювання. При стереотипному запереченні всіх страхів просять давати розгорнуті відповіді типу “не боюся темряви”, а не “ні” або “так”. Дорослий, що задає питання, сидить поруч, а не навпроти дитини, не забуваючи її періодично підбадьорювати і хвалити за те, що вона говорить все як є. Краще, щоб дорослий перераховував страхи по пам’яті, тільки іноді заглядаючи в список, а не зачитуючи його.
Після виконання завдання дитині пропонується закрити чорний будинок на замок(намалювати його), а ключ – викинути. Даний акт заспокоює актуалізовані страхи.
Аналіз отриманих результатів полягає в тому, що експериментатор підраховує страхи в чорному будинку і порівнює їх з віковими нормами. Загальні відповіді дитини об’єднуються в кілька груп та видів страхів. Якщо дитина в трьох випадках з чотирьох-п’яти дає стверджувальну відповідь, то цей вид страху діагностується як наявний.
Інструкція для дитини: “У чорному будиночку живуть страшні страхи, а в червоному – не страшні. Допоможи мені розселити страхи зі списку по будиночках”.
Ти боїшся?1. коли залишаєшся один;2. нападу;3. захворіти, заразитися;4. померти;5. того, що помруть твої батьки;6. когось із дітей;7. когось із людей;8. мами чи тата;9. того, що вони тебе покарають;10. Баби Яги, Кощія Безсмертного, Бармалея, Змія Горинича, чудовиська. (У школярів до цього списку додаються страхи невидимок, скелетів, Чорної руки, Пікової Дами – вся група цих страхів позначена як страхи казкових персонажів);11. перед тим як заснути;12. страшних снів (яких саме);13. темряви;14. вовка, ведмедя, собак, павуків, змій (страхи тварин);15. машин, поїздів, літаків (страхи транспорту);16. бурі, урагану, повені, землетрусів (страхи стихії);17. коли дуже високо (страх висоти);18. коли дуже глибоко (страх глибини);19. в тісній маленькій кімнаті, приміщенні, туалеті, переповненому автобусі, метро (страх замкнутого простору);20. води;21. вогню;22. пожежі;23. війни;24. великих вулиць, площ;25. лікарів (крім зубних);26. крові (коли йде кров);27. уколів;28. болю (коли боляче);29. несподіваних, різких звуків, коли щось раптово впаде, стукне (боїшся, здригаєшся при цьому);30. зробити що-небудь не так, неправильно (погано – у дошкільнят);31. спізнитися в садок (школу);
Всі перераховані тут страхи можна розділити на кілька груп:1. Медичні страхи – біль, уколи, лікарі, хвороби;2. Страхи, пов’язані із заподіянням фізичної шкоди – транспорт, несподівані звуки, пожежа, війна, стихії;3. Страх смерті (своєї);4. Боязнь тварин;5. Страхи казкових персонажів;6. Страх темряви і кошмарних снів;7. Соціально-опосередковані страхи – людей, дітей, покарань, запізнень, самотності;8. Просторові страхи – висоти, глибини, замкнутих просторів;
Не варто забувати, що наявність страхів в певному віковому періоді є нормою.
3 – 5 років: смерть (діти усвідомлюють кінцівку життя); страшні сни; напад бандитів; вогонь і пожежа; хвороба і операція; природні стихії; отруйні змії; смерть близьких родичів.
6 – 7 років: зловісні істоти (відьма, привиди, та ін.); втрата батьків або страх загубитися самому; почуття самотності (особливо вночі через чорта, диявола та ін.); шкільний страх (бути неспроможним відповідати образу «хорошої» дитини); фізичне насильство.
ПРОЕКТИВНА МЕТОДИКА “СІМ’Я ТВАРИН”

Даний тест є варіантом методики «Малюнок сім’ї» і використовується як для більш молодших, так і для більш старших дітей у разі потреби замаскувати мету обстеження.
Використовуючи цей тест, можна виявити: рівень тривожності дитини; які є взаємини з членами сім’ї; становище автора малюнка в сім’ї; відносини домінування-підпорядкування в сім’ї (хто «головний», хто «не має права голосу»), конкретні функції, які виконують різні члени сім’ї (хто чим займається або «завідує»); емоційні зв’язки між членами сім’ї (хто кого більше любить, наприклад); агресивні прояви інших членів сім’ї (хто кого і як ображає).
Автор тесту – Л.Брем-Грезер (Brem-Graser L., 1959)
Процедура проведення та інструкція – дають аркуш паперу, простий олівець, кольорові олівці, гумку і просять зобразити сюжет: сім’ю, що складається з тварин – так, щоб всі члени сім’ї були різними тваринами. Або другий варіант – “уявіть, що прийшов чарівник і перетворив всіх членів вашої родини в різних тварин. Намалюйте цю сім’ю тварин.”
Відмінності між цими варіантами полягає в тому, що в першому випадку обстежуваному не говорять, що намалювати він повинен власну сім’ю.
Якщо дитина каже, що не вміє малювати тварин, скажіть, що це зовсім не страшно: якщо навіть по малюнку буде не дуже зрозуміло, хто де намальований, – нехай вона сама розповість.
Коли робота готова, краще уточнити, хто з тварин яку роль грає, причому краще тактовно вживати словосполучення “член сім’ї”, а не питати в лоб, “хто тато, хто мама, а хто зведена сестра”. Якщо хтось не намальований (наприклад, сам автор, або його член сім’ї), то запитаєте, чому. Звичайно, потрібно заздалегідь знати реальний склад сім’ї і з ким проживає дитина в одній квартирі (будинку). Це основні питання.
Додатково ви можете запитати все те ж саме, що запитали б, проводячи тест«Малюнок сім’ї».Ще одним варіантом цієї методики є методика «Тварини, що сваряться».
Принципи інтерпретації тесту “Сім’я тварин” можете знайти в інтерпретації вихідної методики «Малюнок сім’ї».Особливістю методики є зображення членів сім’ї у вигляді тварин, тому окрім загальних особливостей слід інтерпретувати і тип тварини, яким досліджуваний зобразив члена родини.
Змії, черв’яки, жаби і т.п. свідчать про емоційну холодність і негативні емоції того персонажа, якого вони зображують.
Хижаки – леви, тигри, пантери – символізують силу і високу активність. Якщо ж у них ясно промальовані зуби, кігті, можна говорити про їхню агресивність.

Буває, що діти зображують батьків у вигляді особливо великих тварин, наприклад, слонів або бегемотів. Це характерно для дітей, що живуть в умовах гіперопіки і зазнають сильного тиску з боку батьків. А якщо хтось із батьків зображений у вигляді екзотичних тварин, можна зробити висновок, що цей член сім’ї, на думку дитини, надмірно демонстративний.

Все вищесказане відноситься і до зображення інших членів сім’ї. Але особливо цікаво, у вигляді яких тварин зображені діти. Так, вперті діти часто зображують дитину у вигляді їжачка. Діти, які відчувають себе в сім’ї знедоленими, можуть зобразити дитину у вигляді черв’ячка. Забіякуваті, агресивні діти – у вигляділевеняти або тигреня. Ті, хто зображений у вигляді дрібних тваринок (мишок, пташок або навіть комах), в уявленні дитини явно не найзначущі фігури в сім’ї. Якщо ж дитина такий чином зобразила себе самого – її або надмірно опікують (і вона відчуває себе дуже маленькою), або взагалі в упор не бачать (відчуває себе просто нікчемною).Володарі панцирів (черепахи) потребують захисту.
“Холоднокровні” істоти (черв’яки, змії, ящірки, жаби і риби) – не надто емоційні і “теплі” члени сім’ї.
Отруйні істоти на зразок скорпіонів і отруйних змій – явно не улюблені родичі (або ставлення до них у дитини вельми амбівалентне).
Взагалі-то, інтерпретація малюнка в даному випадку відповідаєзагальнокультурним уявленням про характер і вдачу тварин. У нашій культурі, наприклад, лисиця повинна бути хитрою, ведмідь – сильним, але незграбним, мураха – працьовитою і т.д. Але не слід забувати, що дитина, вибираючи тварин для членів сім’ї, може зовсім не орієнтуватися на загальноприйняті уявлення, а керуватися якимись іншими міркуваннями, тому-то так важливо запитати про все саму дитину.
А тепер конкретно по кожній твариніКішка або кіт – це символ граціозності, чуттєвої краси, свавілля і незалежності. На Русі вони були символом домашнього вогнища. Психоаналітична інтерпретація кішки пов’язана з джерелом агресії, тривоги і небезпеки (в будь-який момент може показати кігтики).
Собака – символ відданості, вірності, пильності, хоробрості, захисту і самопожертви. В проективній психології вона уособлює: відданість у дружбі, самовідданість, дружелюбність, товариськість і турботу про близьких.
Ведмідь – в психологічному плані може символізувати спокійну і миролюбну людину, але здатну прийти в стан люті і втратити контроль над своєю поведінкою.
Вовк – символ злості, жорстокості, жадібності і одночасно символ хоробрості і материнської любові і турботи. “Вовк” – так можуть говорити про похмуру, непривітну, хижу, переслідувану кимось і самотню людину.
Лисиця – символ хитрості, лицемірства, підступності, себелюбства.
Білка – символ запасливості, терплячості. Так кажуть про дуже зайняту, метушливу, таку що знаходиться в невпинних клопотах, людину (“крутиться, як білка в колесі”).
Птах – образ душі. Так говорять про абсолютно вільну, необмежену в діях і не обтяжену турботами людину.
Заєць – символ спритності, швидкості, пильності. Так говорять про боязку, і вкрай обережну людину.
Мавпа – у сучасній проективній психології уособлює веселу і пустотливу людину; балакучість, схильність до наслідування, порожню цікавість.

Кінь – в проективної психології символізує імпульсивність і нестримність бажань.
Корова – уособлює материнський і рослинний аспекти життя (символ материнства, родючості, достатку), терпіння і пасивну витривалість.
Лев – символ сили, мужності, хоробрості, мудрості, справедливості, захисту. Може уособлювати гордість. Може ототожнюватися з образом батька.
Тигр – уособлює владну, впевнену в собі і елегантну людину. Хоробрість, нетерпіння, агресивність.
Леопард – символізує лють, безжальну силу, хоробрість, гордість.
Крокодил – символ зла, могутності, кровожерливості, ненажерливості. Уособлює жорстоку і безсердечну людину.
Слон – в проективній психології уособлює в людині спокій, врівноважений характер, стійкість у подоланні труднощів, душевне благородство, готовність завжди прийти на допомогу і встати на захист слабких. Може уособлювати незграбність і неповороткість, а також душевну невразливість (товстошкірий).
МЕТОДИКА РЕНЕ ЖИЛЯ
Методика спрямована на дослідження соціальної пристосованості дитини, сфери її міжособистісних відносин та їх особливостей, її сприйняття внутрішньосімейних стосунків, деяких характеристик її поведінки.
Методика дозволяє виявити конфліктні зони в системі міжособистісних відносин дитини, даючи тим самим можливість, впливаючи на ці відносини, впливати на подальший розвиток особистості дитини.
Проективна візуально-вербальна методика Р. Жиля складається з 42 завдань, серед яких 25 картинок із зображенням дітей або дітей і дорослих з коротким текстом, що пояснює зображену ситуацію і питанням до досліджуваного, а також 17 текстових завдань.
Дитина, розглядаючи малюнки, відповідає на поставлені питання, показує вибране нею місце на картинці, розповідає як вона повела б себе в тій чи іншій ситуації або вибирає один з перерахованих варіантів поведінки.
Психологу можна супроводжувати обстеження бесідою з дитиною, в ході якої можна уточнити ту чи іншу відповідь, дізнатися подробиці здійснення дитиною її виборів, з’ясувати, певні особливі, «делікатні» моменти в її житті, дізнатися про реальний склад сім’ї , а також поцікавитися, хто ті люди, які намальовані, але не позначені на картинках.
Методика може бути використана при обстеженні дітей від 4 до 12 років, а у випадку вираженого інфантилізму і затримки психічного розвитку – і більш старшого віку.
Психологічний матеріал, що характеризує систему особистісних відносин дитини, одержаний за допомогою методики, можна умовно розділити на дві великі групи змінних:
Змінні, що характеризують конкретно-особистісні відносини дитини з іншими людьми:1. ставлення до матері;2. ставлення до батька;3. ставлення до батьків загалом;4. ставлення до братів і сестер;5. ставлення до бабусі, дідуся та інших близьких дорослих родичів;6. відношення до друга (подруги);7. ставлення до вчителя (вихователя).
Змінні, що характеризують особливості самої дитини:8. допитливість;9. прагнення до спілкування у великих групах дітей;10. прагнення до домінування, лідерства в групах дітей;11. конфліктність, агресивність;12. реакція на фрустрацію;13. прагнення до усамітнення
І, як загальний висновок, ступінь соціальної адекватності поведінки дитини, а також фактори (психологічні та соціальні), що порушують цю адекватність.
Тестовий матеріал1. Ось стіл, за яким сидять різні люди. Познач хрестиком, де сядеш ти.2. Познач хрестиком, де ти сядеш.3. Познач хрестиком, де ти сядеш.4. А тепер розмісти кілька людей і себе навколо цього столу. Познач їх родинні стосунки (тато, мама, брат, сестра) або (друг, товариш, однокласник).5. Ось стіл, на чолі якого сидить людина, яку ти добре знаєш. Де сів би ти? Хто ця людина?6. Ти разом зі своєю родиною будеш проводити канікули у господарів, які мають великий будинок. Твоя сім’я вже зайняла кілька кімнат. Вибери кімнату для себе.7. Ти довгий час гостюєш у знайомих. Познач хрестиком кімнату, яку б вибрав (вибрала) ти.8. Ще раз у знайомих. Познач кімнати деяких людей і твою кімнату.9. Вирішено піднести одній людині сюрприз. Ти хочеш, щоб це зробили? Кому? А можливо тобі все одно? Напиши нижче.
10. Ти маєш можливість виїхати на кілька днів відпочивати, але там, куди ти їдеш, тільки два вільних місця: одне для тебе, друге для іншої людини. Кого б ти взяв із собою? Напиши нижче.
11. Ти втратив щось, що коштує дуже дорого. Кому першому ти розповіси про цю прикрість? Напиши нижче.
12. У тебе болять зуби, і ти повинен піти до зубного лікаря, щоб вирвати хворий зуб. Ти підеш один? Або з кимось? Якщо підеш з кимось, то хто ця людина? Напиши.
13. Ти здав іспит. Кому першому ти розповіси про це? Напиши нижче.
14. Ти на прогулянці за містом. Познач хрестиком, де знаходишся ти.15. Інша прогулянка. Познач, де ти на цей раз.16. Де ти на цей раз?17. Тепер на цьому малюнку розмісти кілька людей і себе. Намалюй або познач хрестиками. Підпиши, що це за люди.18. Тобі і деяким іншим дали подарунки. Хтось отримав подарунок набагато кращий за інших. Кого б ти хотів бачити на його місці? А можливо тобі все одно? Напиши.
19. Ти збираєшся в далеку дорогу, їдеш далеко від своїх рідних. За ким би ти сумував найсильніше? Напиши нижче.
20. Ось твої товариші йдуть на прогулянку. Познач хрестиком, де знаходишся ти.21. З ким ти любиш грати: з товаришами твого віку; молодшими за тебе; старшими за тебе? Підкресли одну з можливих відповідей.
22. Це майданчик для ігор. Познач, де знаходишся ти.23. Ось твої товариші. Вони сваряться з невідомої тобі причини. Познач хрестиком, де будеш ти.24. Це твої товариші, сваряться через правила гри. Познач, де ти.25. Товариш навмисне штовхнув тебе і звалив з ніг. Що робитимеш: будеш плакати; поскаржишся вчителю; вдариш його; зробиш йому зауваження; не скажеш нічого? Підкресли одну з відповідей.
26. Ось людина, добре тобі відома. Вона щось говорить сидячим на стільцях людям. Ти знаходишся серед них. Познач хрестиком, де ти.27. Ти багато допомагаєш мамі? Мало? Рідко? Підкресли одну з відповідей.
28. Ці люди стоять навколо столу, і один з них щось пояснює. Ти знаходишся серед тих, які слухають. Познач, де ти.29. Ти і твої товариші на прогулянці, одна жінка вам щось пояснює. Познач хрестиком, де ти.30. Під час прогулянки всі розташувалися на траві. Познач, де знаходишся ти.31. Це люди, які дивляться цікавий спектакль. Познач хрестиком, де ти.32. Це показ біля таблиці. Познач хрестиком, де ти.33. Один з товаришів сміється над тобою. Що робитимеш: будеш плакати; пожмеш плечима; сам будеш сміятися над ним; будеш ображати його, бити? Підкресли одну з цих відповідей.
34. Один з товаришів сміється над твоїм другом. Що робитимеш: будеш плакати; пожмеш плечима; сам будеш сміятися над ним; будеш ображати його, бити? Підкресли одну з цих відповідей.
35. Товариш взяв твою ручку без дозволу. Що робитимеш: будеш плакати; скаржитися; кричати; спробуєш відібрати; почнеш його бити? Підкресли одну з цих відповідей.
36. Ти граєш в лото (або в шашки, або в іншу гру) і два рази поспіль програєш. Ти незадоволений? Що робитимеш: будеш плакати; продовжувати грати далі; нічого не скажеш; почнеш злитися? Підкресли одну з цих відповідей.
37. Батько не дозволяє тобі йти гуляти. Що робитимеш: нічого не відповіси; образишся; почнеш плакати; почнеш протестувати; спробуєш піти всупереч забороні? Підкресли одну з цих відповідей.
38. Мама не дозволяє тобі йти гуляти. Що робитимеш: нічого не відповіси; образишся; почнеш плакати; почнеш протестувати; спробуєш піти всупереч забороні? Підкресли одну з цих відповідей.
39. Учитель вийшов і довірив тобі наглядати за класом. Чи здатний ти виконати це доручення? Напиши нижче.
40. Ти пішов у кіно разом зі своєю родиною. У кінотеатрі багато вільних місць. Де ти сядеш? Де сядуть ті, хто прийшов разом з тобою?41. У кінотеатрі багато порожніх місць. Твої родичі вже зайняли свої місця. Познач хрестиком, де сядеш ти.42. Знову в кінотеатрі. Де ти будеш сидіти?
Ключ до тестуКожна з 13 змінних утворює самостійну шкалу. Певній змінній відповідають конкретні запитання в тесті.
Ставлення до мами: 1-4, 8-15, 17-19, 27, 38, 40-42Ставлення до батька: 1-5, 8-15, 17-19, 37, 40-42Ставлення до батьків загалом: 1, 3, 4, 6-8, 13-14, 17, 40-42Ставлення до братів і сестер: 2, 4-6, 8-13, 15-19, 30, 40, 42Ставлення до бабусі, дідуся та інших близьких дорослих родичів: 2, 4, 5, 7-13, 17-19, 30, 40, 41Відношення до друга (подруги): 4, 5, 8-13, 17-19, 30, 34, 40Ставлення до вчителя (вихователя). 5, 9, 11, 13, 17, 18, 26, 28-30, 32, 40Допитливість: 5, 26, 28, 29, 31, 32Прагнення до спілкування у великих групах дітей: 4, 8, 17, 20, 22-24, 40Прагнення до домінування, лідерства в групах дітей: 20-24, 39Конфліктність, агресивність: 22-25, 33-35, 37, 38Реакція на фрустрацію: 25, 33-38Прагнення до усамітнення: 7-10, 14-19, 21, 22, 24, 30, 40-42Методика передбачає переважно якісний аналіз відповідей досліжуваного. Тому можна інтерпретувати виходячи з відповідей респондента на питання відповідних шкал.