Конспект уроку з історії України, 8 клас ПРАВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА ТА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ

Урок з історії України 8 клас
Тема ПРАВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА
ТА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ
Учні мають навчитися:
– характеризувати суспільно-політичний устрій українських земель у складі Речі Посполитої на початку 18 ст.;
-встановлювати хронологічну послідовність подій національно-визвольного руху в Правобережній Україні у другій половині 18 ст.;
– показувати на карті території, що були охоплені повстантським рухом у другій половині 18 ст., українські землі, що відійшли до Російської та Австрійської імперій внаслідок трьох поділів Речі Посполитої;
– визначати причини, та наслідки народних повстань для країн, до складу яких входили українські землі;
-самостійно інтерпретувати зміст історичних джерел та відбиті в них історичні факти, події;
-аналізувати реформи Марії_Терезії й Йосифа II та надавати їм власну оцінку;
– реконструювати визначення поняття «національно-визвольний рух»;
-надавати влісну оцінкуреформам 60-70 р.. в західноукраїнських землях.

Тип уроку. Комбінований урок.

ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. Підготовчий етап та перевірка вивченого (10 хв.)
1. Перевірка готовності классу до уроку.
2. Активізація пізнавальної діяльності учнів.

1.Учитель перевіряє виконання випереджувального домашнього завдання (на попередньому уроці группа учнів отримала завдання підготувати міні-проект за темою «Реформи Марії-Терезії та Йосифа II в 70-80 рр. 18 ст.».
2.Учитель проводить фронтальне опитування за наступними запитаннями й завданнями:
-Як виникла Нова (Підпільненська) Січ?
-Як розвивалося господарство на Запоріжжі?
-Що спричинило остаточну ліквідацію Запорізької Січі царським урядом? Як це відбувалося?
-Яку роль для України відіграла російсько-турецька війна останньої чверті 18 ст.?
-За яких обставин Причорномор’я, Приазов’я й Кримський півострів опинилися в складі Російської імперії?

Ефективним методичним прийомом на цьому етапі уроку може бути гра «Герой. Дата. Подія».  У грі бере участь весь клас. Ведучий проходить повз учасників гри, що сидять за партами і просить одного з учнів назвати героя, іншого – дату, а третього – подію. Перший учень називає ім’я історичної особи, наступний учасник – дату(дати), пов’язані з цією особою, а третій – називає подію(події), пов’язані з ним.

Можливі варіанти відповідей:

1.3 серпня 1775 року – імператриця Катерина II – маніфест про остаточну ліквідацію Запорізької Січі;
2.червень 1709 р. – Іван Мазепа – поразка україно-шведського війська під Полтавою;
3.квітень 1734 р. – Іван Білицький – заснування Нової Січі (Підпільненської);
4. 4 червня 1775 р. – Петро Текелі – зруйнування Запорізької Січі;
5. 1783 р. – Імператриця Катерина II- маніфест про приєднаня Криму до Російської імперії.
ІІ. Основний етап (25–30 хв.)
1. Оголошення теми, визначення очікуваних результатів. Мотивація пізнавальної
діяльності учнів.

Учитель пропонує учням прочитати уривок із поеми Т.Г.Шевченка «Гайдамаки» (с.226), й у групах поміркувати над запитаннями, які додаються до тексту. Учні узагальнюють обговорене.
Орієнтовна відповідь.
- Часи величі Речі Посполитої минули. Не було сильного, авторитетного короля, який міг би об’єднати, «приборкати» шляхту. В країні панував розбрат, шляхта дбала про власне збагачення, її цікавило лише розкішне життя. Панувала розпуста, хабарництво, несправедливість тощо. Сусідні країни (Російська імперія, Австрія, Туреччина) мовчки спостерігали за подіями в Речі Посполиті й чекали, поки вона розвалиться.
- В таких умовах українці, які продовжували зберігати традиції своєї культури, православної релігії, зазнавали нових утисків . І ось магнати посягнули на найсвятіше - на віру. Вони почали палити церкви, знущатися над українським населенням,внаслідок чого гайдамаки знову «ножі освятили» - повстали.

2. Опрацювання нового навчального матеріалу. Формування та вдосконалення
вмінь і навичок.

Що спричинило національно-визвольний рух у Правобережній Україні у другій половині 18 століття? Хто такі гайдамаки?
На цьому етапі уроку для опрацювання навчального матеріалу рекомендуємо провести гру «Так і Ні». Для проведення гри учні готують картки із написами «Так» і «Ні». Вчитель пропонує самостійно прочитати текст пункту 1 ( с.227) після чого зачитує твердження і дає учням час подумати над ним. Після осмислення твердження учні показують картки, визначаючи свою позицію. Після цього вчитель пропонує декільком учням навести аргументи на захист своєї позиції. До обговорення можуть долучитися й інші учні классу.

Орієнтовні твердження з відповідями.

1.В другій половині 17ст.- першій половині 18 ст. Правобережна Україна була економічно розвиненим регіоном у складі Речі Посполитої. ( Ні, адже на цій території протягом 17 ст. постійно точилися війни, Правобережжя було повністю спустошене).
2.Польський уряд сприяв заселенню Правобережжя й надавав короткострокові пільги у сплаті податків та відпрацюванні панщини.(Так, завдяки цим заходам уряд Речі Посполитої сподівався відродити колишню велич держави)
3.У другій половині 17 століття припинились утиски православного населення.(Ні, становище православних українців погіршилось. Вони були позбавлені громадянських прав, православні церкви закривалися, а єпархії силоміць перетворювались на уніатські).
4.Вірянам уніатської церкви було надано право проводити богослужіння рідною мовою (Ні,оскільки уніатська церква також зазнавала утисків, греко-католикам нав’язувалася польська мова).
5.Українське селянство знаходилося в найтяжчому становищі.(Так, оскільки переважна більшість земель знаходилася у власності магнатів, які постійно збільшували обсяги повинностей, використовували примусову працю селян-кріпаків.)
6.У цей період не знайшлося сили, яка б стала на захист українського православного населення від польського гноблення (Ні,гайдамаки очолили боротьбу українців за права і вольності.)

Для узагальнення опрацьованого матеріалу вчитель організовує роботу за методом «ПРЕС».Учням пропонується назвати основні причини повстань на Правобережжі за алгоритмом:
1.Я вважаю, що причиною повстань було.
2.Тому, що
3.Наприклад
4.Отже, таким чином.
(Учні приходять до висновку, що головною причиною національно-визвольних повстань на Правобережжі було національне та релігійне гноблення українців.)

2.Чому гайдамацький рух визначають як національно- визвольний?
Як відбувалася Коліївщина

Для опрацювання пункту 2 (с.227) учням пропонується розділитись на 3 групи (прийом «Мозаїка»). Кожна група опрацьовує своє завдання. По закінченні роботи заслуховуються розповіді учнів, робиться узагальнення.
(під час виконання завдання учні працюють з картою атласу «Козацько-селянські рухи в Україні в середині та в другій половині XVIII ст.».

1-а группа
Повстання під проводом Верлана
___________________ Це було перше велике гайдамацьке повстання проти польсько-шляхетського панування в Україні, яке розгорнулося на Правобережжі у 1734–1738 рр. Верлан був сотником надвірних козаків князя Любомирського, об’єднав гайдамаків, себе оголосив полковником. Повстанці захопили Вінницю. Згодом до них приєднуються загони Гриви, Жили, Ведмедя, Іваниці, Рудя, Моторного та ін. Повстання поширюється на великі території. Повсталі використовували різні форми боротьби: руйнування маєтків польських магнатів і шляхти; загарбання й спалення майна панів; знищення архівів, документів на власність; розправи зі шляхтою. Гайдамацьке військо пройшло по Брацлавщині і Волині, звільнило Жванець, Кременець, Броди, Збараж, обложило Кам’янець-Подільський. Згодом поширилися чутки, що царське військо прийшло допомогти звільнитися від польського панування і возз’єднатися з Лівобережжям у складі Росії. Тоді Верлан присягнув на вірність імператриці Анні Іоанівні. Але згодом повстання було розгромлене польсько-шляхетськими каральними загонами за допомогою російського царського війська. Частина гайдамаків відступила в Молдавію.



2-група
Гайдамацькі повстання 50-років 18 ст.

3-група
Коліївщина
Завдання для групп:
1.Покажіть на карті території, охоплені повстанням. . 2. Визначте причини повстання.
3.Які форми і методи боротьби обирали повстанці?
Після завершення роботи в группах пропонуємо обговорити результати й занести їх до порівняльної таблиці на дошці:
Рік
Повстання
Причини
Форми і методи боротьби
Територія, охоплена повстанням

1734
Верлан
Панування польської шляхти
руйнування маєтків польських магнатів і шляхти; загарбання й спалення майна панів; знищення архівів, документів на власність; розправи над шляхтою
Брацлавщина й Волинь

50-ті рр. 18 ст.
Гайдамацькі повстання
Панське свавілля

Умань, Вінниця, Летичів, Корсунь, Брацлавщина й Волинь

1768
Коліївщина
Релігійне та національне гноблення
Визволення від польської влади українських міст, скасування польських повинностей.
Умань (Правобережжя)



Учні знаходять спільні риси у досліджених подіях .На цьому етапі пропонуємо метод «Реконструкція» - учні самостійно реконструюють визначення поняття «Національно-визвольний рух»
Національно - визвольний рух – це боротьба народу за звільнення своєї країни від чужоземного гноблення (реконструйоване визначення записується в зошитах)
Далі ,відповідно до структури уроку, запропонованої в підручнику, пропонуємо ознайомитись із документами (с.229). Доцільно використати метод «Маркування тексту» - учням виділять олівцем в тексті документа факти, що свідчать про національно-визвольний характер Коліївщини.


3.Хто такі опришки?Олекса Довбуш.
На цьому етапі уроку дітям пропонується переглянути відеофрагмент https://www.youtube.com/watch?time_continue=173&v=qRIJlnF6SXQ «Олекса Довбуш» і відповісти на запитання до нього:
1.Хто такі опришки?
2.На якій території вони діяли?
3.Проти чого боролися опришки?
4.Чи можна назвати Олексу Довбуша героєм національно-визвольного руху?

4. Чим для українських земель завершилися поділи Речі Посполитої.

1.Три поділи Речі Посполитої
Учитель пропонує учням прочитати пункт 4 (с.231-232) та заповнити порожні клітинки таблиці «Три поділи Речі Посполитої» (Додаток 1)
Після виконання завданнядля узагальнення роботи над таблицею рекомендуємо вправу «Логічний ланцюжок»:
Причина –--- Три поділи Речі Посполитої-----наслідки
(Занепад Речі Посполитої -----Три поділи-----українські землі опинилися під владою Росії та Австрії)
Слово вчителя.
В другій половині 18 ст. внаслідок занепаду Речі Посполитої (чому посприяли національно-визвольні рухи українців) відбувся перерозподіл українських земель, переважна більшість яких опинилась під владою Росії., а Галичина, Буковина й Закарпаття відійшли до Австрійської імперії. Незважаючи на те, що правобережні українці не здобули очікуваної свободи, звільнення їх з-під влади Польщі стало подією історичного значення. Було призупинено полонізацію українців Правобережжя, їх окатоличення, створювалися передумови для подальшого економічного та культурного розвитку. 
2.Реформи 70-80 рр. 18 ст. в західноукраїнських землях.
Варіант1.Презентація домашнього випереджувального завдання
Група учнів представляє міні-проект «Реформи Марії-Терезії та Йосифа II в західноукраїнських землях»
Під час обговорення завдання доречно використати метод «Обери позицію»: вчитель пропонує учням тему для обговорення «Реформи 60-70 рр. в західноукраїнських землях мали визначну роль для подальшого національного, економічного, релігійного й культурного розвитку».(Учні висловлюють свої аргументи, наводять приклади на користь цього твердження, або спростовують його».
2.Варіант
Учні самостійно опрацьовують пункт 4 (с.231) підручника й заповнюють таблицю «Реформи 60-70 рр. в західноукраїнських землях».По завершенню роботи за методом «Мікрофон» учням пропонується дати відповідь на запитання «Яке значення мали реформи Марії-Терезії та Йосифа II для подальшого розвитку українських земель?Чому?»


ІІІ. Завершальний етап
1. Систематизація, узагальнення вивченого на уроці. Контроль навчальних досягнень.

Учитель пропонує учням пограти в гру «Запитання другові». Учні по черзі складають запитання на основі нового матеріалу, вивченого на уроці, і задають їх другові або сусідові за партою. (Оцінюючи учнів, вчитель враховує і запитання, і відповіді).

2. Підведення підсумків уроку.
Учитель пропонує учням повернутися до навчальних цілей і висловитися на тему «Сьогодні на уроці я навчився».


Додаток 1.Таблиця «Три поділи Речі Посполитої»
Три поділи
Дата
Територіальні надбання
Значення



Австрія
(Росія)


(Перший поділ)
1772 р.
Руське, Белзьке, частина Подільського воєводств, південно-західна частина Волинського воєводства

На приєднаних землях створено провінцію «Королівство Галичини і Лодомерії»

Другий поділ
(1793 р.)

Києвське, Брацлавське, Подільське воєводства та (Східна частина Волинського воєводства)
(Вся Правобережна Україна відійшла під владу Російської імперії)

(Третій поділ)
(1795 р.)

(Західна частина Волинського воєводства, схід Холмського і Белзького воєводств)







Додаток 2.Таблиця «Реформи 70-80-х рр.. в західноукраїнських землях»
Марія-Терезія

Роки
Реформа
Зміст
Значення

70-80 р.. 18 ст.













(1774 р.)
селянська
(Скорочено панщину до трьох разів на тиждень)



Освітня










За державний кошт відкрито світські школи, запроваджено обов’язкову шкільну освіту, в західноукраїнських землях відкрито школи з навчанням рідною мовою
(Відкрито греко-католицьку семінарію для навчання руського духівництва у Львові)
Українці отримали доступ до освіти рідною мовою, а західноукраїнські землі – шанс на економічний розвиток.








(ЙосифII)


Релігійна
(Введено свободу віросповідання, римо-католицьку церкву зрівняли в правах з греко-католицькою)
Стверджувалася ідея рівності грецького і католицького віросповідання

(1784 р.)


Освітня

(Відкрито Львівський університет)
Студенти-русини отримали доступ до вищої освіти

(1782 р.)
Селянська
Скасовано особисту залежність селян від землевласників
Селяни отримали громадянські права











Вчитель історії Білицької ЗОШ I-III ст..№9 Добропільської міської ради Донецької області

- 13 PAGE 14815 -