Доповідь Психологічні аспекти при вивченні іноземної мови

Бердянська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. № 1
Бердянської міської ради Запорізької області
Доповідь
на шкільному МО вчителів іноземної мови
на тему:
ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ
ПРИ ВИВЧЕННІ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ
Підготувала
вчитель французької мови
Горбунова Л.Л.
Заслухано: 05.01.2016 р.
Бердянськ, 2016
Основною змістовною лінією мовної освіти з початкових етапів її вивчення є комунікативна, яка передбачає формування та розвиток умінь слухати, говорити, читати і писати. Потреби сучасного суспільства визначають загальну стратегію навчання іноземних мов, а саме комунікативний підхід, що зумовлює практичну мету навчання та вивчення іноземних мов. Основна мета навчання полягає у формуванні комунікативної компетенції дітей, що означає оволодіння мовою як засобом міжкультурного спілкування, розвиток умінь використовувати іноземну мову як інструмент у діалозі культур на основі комунікативно-орієнтованого підходу до навчання .
Іншомовний соціокультурний матеріал, який використовується у навчальному процесі, має відповідати віковим особливостям, когнітивним та комунікативним можливостям дітей.
Заняття іноземної мови розглядається зараз як діяльність спілкування. Це означає відмову від домінуючих на заняттях формальних мовних вправ на користь комунікативно-орієнтованих завдань, які дають змогу дітям розвивати навички і вміння використання мовних форм для реальних комунікативних цілей.
В початкових класах на початку вивчення першої іноземної мови та в 5 класі другої - створюються умови для ранньої комунікативно- психологічної адаптації школярів до нового мовного світу та для подолання психологічних бар‘єрів при використанні іноземної мови як засобу спілкування; для розвитку мотивації у подальшому оволодінні іноземною мовою; формується елементарна комунікативна компетенція (мовна та мовленнєва) і, відповідно, розвиваються елементарні комунікативні уміння в основних видах мовленнєвої діяльності.
Учитель повинен знати і обов‘язково враховувати індивідуальні психологічні особливості та потреби дітей. Одним з ефективних видів навчальної діяльності на даному віковому етапі є гра, бо гра – це спосіб життя і діяльності дитини.
На початкових етапах вивчення іноземної мови важливо зацікавити дітей, викликати в них позитивне ставлення до предмета, вмотивувати необхідність і значущість володіння іноземною мовою, як неповторним засобом міжкультурного спілкування. На цьому етапі здійснюється формування базових навичок і вмінь спілкування в усній і писемній формах у межах визначених сфер і ситуацій у відповідності до вікових особливостей дітей та їхніх інтересів, на основі використання для цього прийнятних мовленнєвих зразків. Проте на практиці ми стикаємося з низкою проблем, вирішення яких сприятиме успішному формуванню комунікативної компетенції дітей.
Ці проблеми можна звести до декількох основних пунктів:
формування мотивації вивчення іноземної мови;
2 - проблеми засвоєння мовного і мовленнєвого матеріалу;
3 - можливість використання теоретичних знань на практиці;
4 - психологічні бар‘єри спілкування;
5 - розвиток творчого потенціалу та пошукової активності дітей.
Мовою словника гра – це форма діяльності в умовних ситуаціях, що направлена на відтворення та засвоєння суспільного досвіду, що зафіксований у соціально установлених способах виконання предметних дій, в предметах науки і культури .
У грі як особливому виді суспільної практики відтворюються норми людського життя та діяльності, підпорядкування яким забезпечує пізнання та засвоєння предметної та соціальної дійсності, інтелектуальний, емоційний та моральний розвиток особистості. Більшість ігор відрізняють наступні риси:
-вільна розвиваюча діяльність, що вживається лише за бажанням дитини, заради задоволення від самого процесу діяльності, а не лише від результату (процедурне задоволення);
-творчий, значною мірою імпровізований активний характер цієї діяльності («поле творчості»);
-емоційна піднесеність діяльності, суперництво, змагальність, конкуренція («емоційне напруження»);
-наявність прямих або непрямих правил, що відображають зміст гри, логічну та тимчасову послідовність її розвитку.
Гра є природною формою праці дитини, властивою йому формою діяльності, приготуванням до майбутнього життя. Вона точно відповідає її віку та інтересам і включає в себе такі елементи, які ведуть до вироблення потрібних навиків і умінь.
Навчання в дидактичній грі. Форми ігрової діяльності дозволяють зробити значення речей більш явним для дитини. За допомогою гри дитина наближує до себе значення цих речей. Гра – це характерна і своєрідна форма активності дитини, завдяки якій вона навчається і здобуває досвід. Гра спонукає в дитині найвищі емоційні переживання і активізує її найглибшим чином. Гру можна сприймати як процес розвитку, спрямований своєрідним чином на формування спостережливості, уяви, понять і навичок. На практиці під час вивчення нового навчального матеріалу дидактичні ігри мають велике значення. Це такі, як – «Уяви себе…», « Хто зайвий», «Знайди..» та інші; комунікативні завдання, діалогізація текстів, рольові ігри і т.п.
Гра орієнтована на групову активність, що цілком відповідає запитам сучасної методики навчання іноземним мовам. Вона також легко трансформується в різні форми індивідуальної активності, даючи можливість кожному учню спробувати себе в тій чи іншій ролі і проявити індивідуальні здібності.
Діти запам‘ятовують невимушено й легко той матеріал, який викликає позитивні емоції, є привабливим для них і включає важливу та цікаву інформацію. Основним інтересом, найбільш розвиненим у дітей, є пізнавальний, який формується на основі пізнавальних потреб: діти шукають відповіді на запитання. Вони з легкістю оволодівають матеріалом із привабливою ритмікою і мелодикою (вірші, пісні, римівки).
Ситуативне мовлення є характерним на початку вивчення іноземної мови. Вважається, що діалогічне мовлення є більш природним для дітей. Воно є більш емоційно насиченою формою спілкування, в якому значну роль відіграють жести, міміка та паралінгвістичні засоби. Сам факт, що гра активізує інтерес і активність дітей, дає їм можливість проявити себе в цікавій для них діяльності, сприяє більш швидкому та надійному запам‘ятовуванню іншомовних слів та речень, особливо якщо знання цього матеріалу є обов‘язковою умовою активної участі.
Знання тільки тоді стають надбанням дітей, коли вони самі відкривають їх для себе. Гратися – це завжди весело і цікаво. Під час гри дитина позасвідомо, без напруги засвоює і закріплює надзвичайно багато інформації.