Виховний захід Українські вечорниці

Сценарій
Українські вечорниці

Селянська хата (піч, стіл із рушниками, вшитими скатертинами)

Ведуча: Україна! Країна смутку і краси, радості і печалі, розкішний вінок з рути й барвінку, над яким світяться яскраві зорі! Це історія мужнього народу, що віками боровся за волю, за своє щастя, свідками чого є високі могили в степу, обеліски та прекрасна народна пісня.

Лунають українські пісні.

Ведучий: Українська пісня... Хто не був зачарований нею, хто не згадує її, як своє чисте, прозоре дитинство, свою юність, красиву й ніжну. Яка мати не співала цих легких, як сон, пісень над колискою дорогих дітей своїх! Скількох митців надихала її мелодія!
Українська пісня це бездонна душа українського народу.

Ведучі йдуть зі сцени, дівчата співають пісню, виходить господиня вечорниць.

Господиня: Уже й вечір, а ні дівчат, ні хлопців немає. Що то молодість: цілу ніч прогуляли б, тільки б музика та пісні. Тож споконвіку так ведеться, І ми
колись... Як згадаю... Літа-літа! Летять, наче орли сизокрилі. (Співає.)
Ой, верніться, літа мої,
Хоч до мене в гості...
(звертається до гостей із хлібом-сіллю на вишиванім українськім рушнику)
Добрий вечір добрим людям!
Дай, Боже, щастя, вам всюди!
Вік бажаю в мирі жити
І ніколи не тужити.

Вклоняється до гостей в залі.

Любі друзі, милі гості,
Ласкаво прошу до світлиці
На веселі наші вечорниці!
Кладе рушник із хлібом-сіллю посеред стопу.

Господи, Господи! Як подумаєш Коли ми ще дівували, зачуєш де-небудь вечорниці то аж тини тріщать. А тепер... От скоро треті півні заспівають, а вечорниці ще й не починалися. Нехай воно хоч і свято, звісно, а й час би. Ні, що не кажи, а. світ перемінився.
Чути пісню «Ой вербо, вербо, де ти росла, що твоє листя вода знесла».

Господиня: О, здається, вже й дівчата йдуть.

Співаючи, заходять дівчата.

Дівчина: Добрий вечір у вашій хаті. Помагай, Боже, на все добре. Чи приймете нас на гостину?
Господиня: Проходьте, проходьте. А що у вас у руках?
Дівчина: Та це ж вишневі гілочки. Ми поставимо їх у воду, і якщо гілка зацвіте до Різдва чи Маланки то це добра ознака, бо й дівоча доля цвіте, а якщо ні кепські справи (ставлять гілочки у вазу).
Господиня: Просимо гостей до хати, просимо сідати.

Дівчата сідають, виймають вишивання, двоє залишаються.

Дівчина: Чи ж нам пристало сідати, нам пристало пісню співати.
(спіють)

Господиня: Дівчата, голубоньки, не крайте серце, весело співайте.
(спіють веселу пісню)

Дівчина: А де ж наші хлопці?
Господиня: Та не хвилюйся, з'являться!

(чути пісню, яку співають хлопці, що йдуть на вечорниці. Стукіт у двері)

Дівчина: Ой, дівчата, хтось грюкає за дверима.
Господиня: Мабуть, хлопці бешкетують, треба подивитися.
(відчиняє двері)

Хлопці: Пустіть до хати!
Дівчина: Гарненько попросіть!
Дівчина: Агов, хто такі?
Хлопці: Пес рябий, баран крутолобий, ведмідь клишоногий, пустіть до хати!
Дівчина: Не пустимо в хату, дуже вас багато!
Хлопці: Пустіть, бо гірше буде!
Дівчина: Ми як візьмемо рогатини, полатаєм ваші спини!
Хлопці: (вдають, що злякалися). Дівчатонька, голубоньки, та ми ж не
битися, та ми ж прийшли миритися. Гостинці принесли й музик привели!

Хлопці: (співає). Галя, Галя чорнобрива,
Чого в тебе брови криво?
На козака задивилась,
Та й брівоньки іскривились...
Дівчина: А до мене Яків приходив,
Коробочку раків приносив.
А я тії раки забрала,
А Якова з хати прогнала!

(Стукіт у двері, заходить старий дід)

Дід: Добрий вечір, господине. І вам, дівчатонька-кралі, і вам, хлопці-соколи ясні.
Господиня: Проходьте, дідусю.
Дід: Не сидиться мені з бабою на печі. Вона заснула, а я тишком-нишком вибрався і
прийшов до вас.
Хлопці: Розкажіть, діду Василю, як ви на вечорниці ходили, як колись молодими були,
про що мріяли, як любили.
Дід: Ой! Як згадаю ті давні часи, то здається, що все ніби вчора було. Колись, як підростає син, то батько пишався ним, бо то буде йото наступник, А які парубки колись були: роботящі, чемні, вміли косити й сіяти. А одягалися у вишиті сорочки, аж любо було подивитися! І батьків любили та шанували, і старших поважали, і дівчат не ображали.

(дівчата виконують танець)

Господиня: Які ж вечорниці без ворожіння?!
Нумо, дівчата, угадуйте свою долю!
(Пропонує дівчатам витягнути з купки малюнки: намальована квітка
нехай дівчина підросте трохи; віночок дівчина цього року вийде заміж)

Дівчина: А моя бабуся розказувала, що вона ворожила на ложках. Потрібно постукати
ложкою об ложку. Від звуку прокинуться собаки, у якій стороні загавкають, то
звідти і старостів чекати.
Дівчина: А мені розповідали, що треба роззутися та підкинути чобіток: у який бік
повернеться халява, то звідти й старостів слід чекати.
Господиня: Ох і стомили ми вас, друзі.
Дівчина: Пізно вже, скоро півні заспівають.
Час прощання настав.
Бажаю вам щиро; щоб ви не старіли,
Щоб серцем, душею, були молоді,
До рідного краю любов'ю горіли
І користь приносили рідній землі!
Хлопці: Скільки б не співали, завершити час,
Кращі побажання ви прийміть від нас.
І в вас, і в нас хай буде гаразд,
Щоб ви і ми щасливі були.
Дівчина: Дорогі друзі! Бажаємо вам щастя! На все добре, до побачення!

15