Сценарий праздничного концерта Для милых дам (8 Марта)
3577590400685 Сценарий праздничного концерта
«Для прекрасных дам»
Начинают праздник 3ребят. Одеты в светлые костюмы.- Здравствуйте , дорогие женщины!
- Добрый вечер!
-Сегодняшний вечер мы решили начать с вопросов. Вы разрешите их задавать?
- Спасибо! Какую ассоциацию у вас вызывает слово «весна»?
- А слово «женщина»?
- Знаете, а у меня слово «весна» и «женщина» неразделимы. Скажешь «весна», вспомнишь женщину.
- А скажешь «женщина» , вспомнишь весну?
- Да,да! Совершенно верно . Женщины , как и цветы расцветают весной.
Гуляешь по городу и видишь – идет на встречу девушка – блондинка , скромно опустив глаза. Как она похожа на ромашку!
- (глядя в зал) А вот гордая дама , как она похожа на розу.
- А эта дама , какой цветок вам напоминает?
- Она похожа на гордую лаванду. Оноре де Бальзак сравнивал женщин с цветами: «Женщина подобна цветку. Цветок благоухает и расцветает под лучами солнца. А женщина расцветает от любви и внимания.
- Сегодня весь вечер ребята , милые дамы , будут вам говорить о любви.
- Не думайте , что мы любим вас только один раз в году .
Любим мы вас 365 , а иногда и 366 дней в году , но говорить об этом своими словами способны только один день в году.
- И это мы делаем 8Марта.
- С праздником вас , милые, любимые женщины!
- С Днем весны, с праздником 8Марта!
- Эта песня звучит для вас.
ЗВУЧИТ ПЕСНЯ «Ты на свете есть»
- Много стихов поэты посвятили вам , милые женщины. В этих стихах они выражают свои чувства к вам.
- Помните у А.С.Пушкина :
Я помню чудное мгновенье,
Передо мной явилась ты.
- Быть твоею сестрою отрадно
Мне завещано древней судьбой,
А я стала лукавой и жадною
И сладчайшей твоею рабой (А.Ахматова)
-Толстой А.К. писал:
И грустно я так засыпаю
И в грезах неведомых сплю:
Люблю ли тебя – я не знаю,
Но кажется мне , что люблю!
- А как прекрасно звучат строки из сонета Шекспира:
Ты не найдешь в ней совершенных линий ,Особенного света на челе.
Не знаю я , как шествуют богини,
Но милая ступает по земле.
- А сейчас я задам вопрос милым дамам. Как вы думаете , что больше всего в женщинах нравится мужчинам? (ответы женщин)
-А теперь вопрос ребятам. Что же вам нравится в женщинах?
- Да , как видим, мнения явно не сходятся… Но , давайте попробуем хотябы представить на мгновение , что произойдет , если поменять их местами.
МИНИ-СПЕКТАКЛЬ
3110865-27940 О.КОЛОМІЄЦЬ «ФАРАОНИ» Уривок. Картина третя.
Подвір’я Тарана . У всьому помітна невміла чоловіча рука : сушиться білизна дитяча , простирадло, посеред двору – віник , порожнє відро , перевернуті ночви. Тарабан у фартусі , рукава сорочки закочені, голова пов’язана рушником. Він оскаженіло місить тісто в діжі, яка стоїть на ослінчику.По радіо чути бадьорий марш.
Т а р а н (не виймаючи рук з діжі, важко дихаючи). Господи, за які гріхи отака мука?! (Віддихується). Чи воно борошно погане, чи вчинив не так?.. Входить Онисько. На голові у нього хустка. О н и с ь к о (весело). Видно, що Гапка млинці пекла, бо ворота в тісті. Т а р а н. Невже в тісті? Будь другом - витри! О н и с ь к о. Навіщо? Собаки злижуть. Я вчора теж замісив. Таке було, і не кажи: і на воротях, і на порозі, і на перелазі. А сьогодні вже й сліду не лишилось: то кури поклювали, то пси поласували. Т а р а н. Віриш, дві години оце мучусь, а толку ніякого. То було рідке, підсипав борошна, стало таке, що рук не вирву. А чого це ти хустку нап'яв?.. О н и с ь к о. Щоб корови не лякались, думатимуть, що Уляна. Т а р а н. Он воно що! Тоді візьми он Одарчину та й мене запни. О н и с ь к о. Тебе як: на потилицю зав'язати чи під бороду? Т а р а н. Давай під бороду: мухи кусають, а одганяти ніяк. О н и с ь к о (зав'язує Тара нові хустку). Та в тебе, голубе, й вуса в тісті! Т а р а н. От морока! Відріж їх! На біса вони мені! Онисько. Здурів, чи що? Ти ж сам говорив колись, що вся краса мужчини в вусах! Т а р а н. А на дідька вона мені тепер - ота краса? Світ не милий. Ріж - і крапка! О н и с ь к о (важко зітхнувши, одрізує вуса). Чи думав я коли, що доведеться тобі таку операцію робить?! Т а р а н (глибоко зітхнувши). Погані наші справи... О н и с ь к о. Води підлий! Т а р а н. Нікуди. О н и с ь к о. То міси жвавіше! Т а р а н. Руки потерпли. (Насилу вириває руки з діжі, витирає об фартух). Будь другом, скрути мені цигарку, бо вже вуха попухли. О н и с ь к о. Сам би радий закурить, та не можу. Т а р а н. Чому? О н и с ь к о. Пальців не зведу докупи. П'ятнадцять корів по чотири дійки - це шістдесят?! І кожну треба видоїти. Повіриш, вночі снилося вим'я таке, як клуня, а дійки, - як голоблі, а я маленький, наче комар, причепився на дійці та й гойдаюсь.
Т а р а н. Погані наші справи! О н и с ь к о. Ой не кажи. Прийшов до тебе просити, чи не позичиш мені хоч паляничку, коли спечеш? Т а р а н. Ти ж учора пік! О н и с ь к о (махнув безнадійно рукою). Пік, та не допік... Взяв муки... Словом, ніякого хліба не вийшло. Т а р а н (показує на діжу). Думаю пирогів спекти. Забажалося Одарці гостей привести. А хліб у мене в печі, зараз виймати буду. О н и с ь к о. То виймай, мо', якраз вдався? Т а р а н. Постій тут, щоб, бува, горобці не пожартували над тістом, а я зараз... (Іде в хату). О н и с ь к о (заглядає в діжу, виймає звідти щось, розглядає). Збрехав, ідол! Курив же, ось і недокурок. (Придивляється уважніше). "Прима". Отак і довіряй людині! (Дивиться в каструлю, що стоїть на столі). Манку варив. Треба й собі таку страву практикувати. Проста річ: насипав крупи в молоко, і хай кипить. Входить Таран. В руках тримає не то паляницю, не то корж. Т а р а н. Що воно таке? (Простягає Ониськові паляницю). О н и с ь к о (бере, роздивляється). Паляниця не паляниця, і корж не корж... А що ти хотів пекти? Т а р а н. Кажу тобі - хліб! О н и с ь к о (нюхае). Наче хлібом пахтить... (Подумавши). Не журись! Подаватимеш на стіл, наріж маленькими скибочками. Вони й не розберуть, яка в нього була форма. Т а р а н. Спасибі, друже, виручив! О н и с ь к о. Винахідливість у нашому положенні - перше діло. Зварив я вчора борщ. Подивився на нього, а він якийсь пришелепуватий: білий, кислий і горілим тхне. А тут жінка на обід має прийти. Що його робити? Недовго думавши, перекидаю в борщ глечик сметани, зверху склянку цукру, перемішав - подаю на стіл. Жінка питає: "Це що?" - "Борщ", - кажу. "Який же це борщ?" - "Загряничний". Я, мовляв, усяку страву готувати вмію. Т а р а н (заздрісна хитає головою). І що ж - їла? О н и с ь к о. Аж за вухами лящало. Т а р а н. І нічого? О н и с ь к о. Обійшлося. Правда, не без... Чути шалений рев корів. Це за мною!.. (Наче відповідаючи). Біжу-у! Т а р а н. Чортів син, він скрізь викрутиться. А тут що скажеш, по-турецькому хліб спечено? А ще ж борщ варити та курку зозулясту різати, що не несеться. А як ти її взнаєш, коли вони всі зозулясті. (Виходить). Спочатку тихо, а потім несамовито закудкудакали кури. Входить Оверко. В руках метр, під пахвою жмут ситцю. Оглядає подвір'я. О в е р к о (до себе впівголоса). І хата навстіж, і господаря немає... (Гукає). Миколо! Агов! Я за порадою до тебе. Покроїв дівчатам плаття, а рукава не виходять. Що його тепер придумать? Т а р а н (змучено). Є вихід! Зараз літо, тепло... Поший їм сарафани - і модно, і зручно. О в е р к о. Золота голова! (Згортає ситець). Біжу!.. Т а р а н. Що тобі ще? О в е р к о. Слухай, твоя Одарка (робить характерний жест) той... Т а р а н. Майже щовечора з Ониськовою Уляною. О в е р к о. Моя теж. Що з ними робити? Як їх відучити від цього питва? Т а р а н. Відучиш... О в е р к о. Чув я від людей, ніби настій полину помагає. Напоїти тричі - і як рукою знімає. Т а р а н. Вони таке п'ють, що тільки полином і закусювати. О в е р к о. Твоя ще не просилася, щоб знову на своє місце? Т а р а н. Куди там. Неначе споконвіку в начальстві ходить. О в е р к о. Моя теж. Вбігає Павлик. Павлик (до Тарана). Дядьку Таран! Тітка голова востаннє сказали, щоб ви йшли цеглу робити. Т а р а н. Та що вона, божевільна? Мені треба один день дома побути - роботи набралось до біса. П а в л и к. Ідіть, бо дуже круто сказали... Т а р а н. А що саме? П а в л и к. Звеліли передать так: "Якщо цей ледацюга..." Т а р а н. Хто ледацюга? Я? П а в л и к. Не перебивайте, бо забуду, як далі. "Якщо цей..." Т а р а н. Ну?.. П а в л и к. Перебиваєте, от і забув! (Думає). Не згадаю, що далі, але щось дуже категоричне. Т а р а н. Що? П а в л и к. До "ледацюги" запам'ятав, а далі забув. Т а р а н. Забув би ти, куди ложку нести! Мотай звідси! П а в л и к. Піду узнаю, що після "ледацюги", і повернусь! (Швидко вибігає). О в е р к о. Мені теж треба сарафани шити. Бувай здоров! А чому ти не співаєш, як домовились? Жінки ще подумають, що нам тяжко, і почнуть сміятись... Т а р а н. Куди там співати! Ридма ридати хочеться! О в е р к о. А як же з маркою? Т а р а н. Не дражни мене, Оверку, бо розсерджусь і скажу, як... О в е р к о. Ясно. (Навшпиньках виходить). Згодом заходить Аристарх, змучений, насилу переставляє ноги. А р и с т а р х (простогнав). Боже поможи! Т а р а н. Тебе ще не вистачало... Тут цілісінький день наче мужеська консультація: не той, то інший вештається - працювати ніколи. А р и с т а р х. Сам винен! Збудував хату на роздоріжжі - от ніхто й не минає, хоч би й хотів. Перепочити можна? Т а р а н. Кажи швидше, чого прийшов? Бачиш, чоловік пироги збирається пекти? А р и с т а р х (хоче підійти до діжі). Пироги... Т а р а н. Не підходь!.. Ти ж увесь той... пропитаний... А р и с т а р х. Не троянди вирощую, а свиней. Не лише пахну - скоро хрюкати почну. А сісти можна? Т а р а н. Сідай, тільки подалі... А р и с т а р х. Свинарник збудували цегляний, навіки! А на біса він такий потрібний, коли в ньому ні дихати, ні повернутись ніде? Т а р а н. А хто будував? А р и с т а р х. Ми з тобою... Думалось, як краще... Кіношники, кореспонденти приїздили... Всім було добре, а свиням, виявилось, погано. Т а р а н. Тепер мовчи та диш на батьків книш. Проси техніку, щоб конвейєром все подавалось... А р и с т а р х. Куди там техніку, тачкою насилу проїдеш... Ось... За тиждень спересердя кілограмів двадцять скинув. А це прийшов просити: чи немає в тебе якихось стареньких підтяжок, бо ще день - і штани в зубах носитиму. Т а р а н. Я сам шосту дірку в поясі проколюю, не допомагає. Застібаю петлю штанів на гудзик сорочки. (Показує). Ось так... Помагає... А р и с т а р х. Спасибі на добрім слові! Так, кажеш, пироги... Т а р а н. Давай, давай! Проходь! А р и с т а р х. Гірка наша доля чоловіча, така гірка, що... (Повільно пішов похнюпившись). Т а р а н (продовжує місити тісто. Глянувши на вулицю). Знову когось чорт несе! Ну, не дадуть спокійно діла зробити - хоч гвалт кричи! От напасть! Чи хату перенести, чи вовкодава злющого придбати. Заховаюсь! Подивиться, що немає нікого, і піде. (Витирає руки об фартух і ховається).
Сусіди, ходіть –но сюди та давайте заспіваємо ,може, стане легше.
3168015271145СПІВАЮТЬ ПІСНЮ «Ти ж мене підманула».
-Мы видим , что мужчины и женщины такие разные и все-таки они вместе.
- А что хотят сказать ребята от имени всех мужчин нашим дамам?
-Вы рядом с нами на работе
Хотя домашние заботы
Порой на вас еще лежат,
Мы,вся мужская половина,
Простить сегодня просим нас,
За то , что мы , мужчины.
- Шумим и спорим без причины,
Напрасно раздражая вас.
Давайте навсегда решим:
Сегодня,завтра и в дальнейшем,
Мужчины , берегите женщин,
Чтоб сберегли они мужчин.
- И снова мужчины рвутся с поздравлениями в бой!
- Сердечных слов немало подыскать
Мужчины благодарные могли бы
И мне сегодня хочется сказать
То самое,извечное «спасибо».
- Спасибо вам за повседневный труд,
За то , что вы от нас не отстаете
(Об умственной уж я не говорю ),
Но даже и в физической работе.
- За то , что даже в трудные года,
Не уступая в доблести мужчинам,
Вы оставались все-таки всегда
Прекраснейшею нашей половиной!
ЗВУЧИТ ПЕСНЯ
- Примите наши поздравленья
В МЕЖДУНАРОДНЫЙ ЖЕНСКИЙ ДЕНЬ!
Пусть будет ваше настроение
Всегда цветущим , как сирень,
Пусть будет жизнь прекрасна ваша,
И дети счастливы всегда,
Пусть дом ваш будет полной чашей!
Удачи, счастья и добра!
ПЕСНЯ «Мы желаем счастья вам»