Завдання екологічного змісту та їх використання в аспекті навчання початкової освіти

Відділ освіти Волочиської районної державної адміністрації
Волочиська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
22860635

Вчитель
початкових класів:
Шустіцька
Валентина Олександрівна
(навчально-методичний посібник)
Волочиськ
2015р.
Добірка вміщує завдання екологічного змісту: диктанти, математичні задачі, розробки фрагментів уроків.
Пропонується для використання на уроках в початковій школі.


Зміст
І. Вступ. ………..………..………..…………..………………………………… 4
ІІ. Мета і завдання екологічної освіти ……………………………………….. 5
ІІІ. З досвіду роботи …………………………………………………………… 6
ІV. Тексти диктантів ………………………………………………………… 7
V. Завдання, задачі, вікторини …………………………………… ………… 9
VI. Фрагменти уроків ……………………………………………………… 12

VII. Роль сім’ї у вихованні дитини …………..………………………….. 15

Вступ
« …Школа майбутнього повинна найповніше використовувати для гармонійного розвитку людини все, що дає природа і що зможе зробити людина для того, щоб природа служила їй. Уже через це ми повинні берегти і поповнювати природні багатства, які маємо». В.Сухомлинський.
Екологічне виховання — систематична педагогічна діяльність, спрямована на розвиток в учнів екологічної культури.
Завдання екологічного виховання — сприяти накопиченню екологічних знань, виховувати любов до природи, прагнення берегти, примножувати її, формувати вміння і навички діяльності в природі.
Екологічне виховання передбачає розкриття сутності світу природи — середовища перебування людини, яка повинна бути зацікавлена у збереженні цілісності, чистоти, гармонії в природі. Це передбачає уміння осмислювати екологічні явища, робити висновки про стан природи, розумно взаємодіяти з нею. Естетична краса природи сприяє формуванню моральних почуттів обов'язку і відповідальності за її збереження, спонукає до природоохоронної діяльності.
Екологічне виховання здійснюється на всіх етапах навчання у школі, на кожному з яких ставиться певна мета, завдання, добирається відповідна методика з огляду на вікові особливості школярів. Перший етап (молодші школярі) — формуються перші уявлення про навколишній світ, про живу і неживу природу, про ставлення до природи, що виявляється в конкретній поведінці на емоційному рівні. Любов до природи слід виховувати з раннього дитинства. «Дітей, що не вміють ще ходити, — писав Г. Ващенко, — треба частіше виносити на свіже повітря, щоб вони могли бачити рідне небо, дерева, квіти, різних тварин. Все це залишається в дитячій душі, осяяне почуттям радості, і покладе основи любові до рідної природи». Виховуючи у малят любов до природи, рідної землі, навчають їх оберігати і примножувати навколишню красу, ми формуємо зачатки екологічної і моральної свідомості, духовності, гуманізму.
Виховані в любові юні громадяни України, які житимуть у третьому тисячолітті, мають бути позбавлені жорстокості, користолюбства, усвідомлювати, що святий обов’язок кожного – не завдати шкоди живому світові.
Питання екологічного виховання та освіти населення, а особливо наймолодших, - одне з найважливіших.

Мета та завдання екологічної освіти :
- формування в учнів розуміння необхідної гармонії людини з природою;
- оволодіння знаннями про природу (зокрема свого краю);
- виховання почуття відповідальності за природу як національне багатство, основу життя на Землі;
- формувати елементи наукових знань про основні екологічні фактори в розвитку живої природи та очевидні взаємозв’язки і залежності;
- виховувати у дітей діяльну любов до природи, вміння піклуватися про рослини і тварини, нетерпеливість до безглуздого псування рослин, знищення тварин;
- формувати у школярів вміння пізнавати взаємозв’язки у природі;
- розвивати вміння класифікувати живу природу на основі безпосереднього сприймання та аналізу зовнішніх ознак, способів їх живлення та взаємодії із середовищем;
- знайомити дітей з живими барометрами природи, пристосовуваннями рослин і тварин до змін у природі;
- знайомити дітей з перлинами народної мудрості про дбайливе ставлення до природи; - вчити культурно поводитись у природі.
Найголовнішими завданнями є формування постійної потреби в зміцненні та охороні власного здоров'я і здоров'я інших.
Результат екологічного виховання — сформована екологічна культура людини, що характеризується різнобічними глибокими знаннями про навколишнє середовище (природне і соціальне); наявністю світоглядних ціннісних орієнтацій щодо природи; екологічним стилем мислення і відповідальним ставленням до природи та свого здоров'я; набуттям умінь і досвіду вирішення екологічних проблем (насамперед на місцевому та локальному рівнях); безпосередньою участю у природоохоронній роботі; передбаченням можливих негативних віддалених наслідків природо-перетворювальної діяльності людини.

Сучасна початкова школа потребує інноваційних технологій, здатних підготувати школярів до життя в надзвичайно глобальному і динамічно змінному світі, навчити сприймати його як суттєву складову власного способу життя.
Саме тому велику увагу я приділяю екологічному вихованню дитини, яка живе за сучасними законами, керується власними знаннями і переконаннями, росте всебічно розвиненою, самостійною і самодостатньою особистістю, потрібною суспільству.
Настав час керуватися у своїх діях принципами екологічного гуманізму: не владарювати над природою, а співпрацювати з нею, бути не «царем природи», а її невіддільною часткою.

У процесі вивчення природознавства школярі набувають знань про складові елементи природи (рослини, тварини, ґрунти, корисні копалини та інше), про взаємозв'язки між неживою і живою природою, між природою і діяльністю людей.
Для кращої активізації творчої діяльності учнів на уроках використовую різні види дидактичного матеріалу, в т. ч. ігри, вікторини, ребуси, загадки, кросворди.
У підготовці до уроків-конференцій діти самостійно читають цікаві книжки про природу, звірів і птахів, дізнаються, які види живуть у нашій місцевості. Окремо ведеться мова про шкідливих і корисних комах, їх охорону.
У класі діти доглядають за кімнатними рослинами, спостерігають за їх ростом і розвитком. Все це навчає дітей бути небайдужими до природи, розвиває емоційний внутрішній світ, формує екологічну поведінку й етику, розвиває творчі здібності, а творча діяльність — одна з умов утвердження моральної гідності.

Під час спостережень діти вчаться сприймати природу різними органами чуття, переказувати, складати висловлювання. Тому одне з головних завдань — навчити учнів бачити навколишній світ. Екологічна освіта й екологічне виховання здійснюються не лише на уроках природознавства, а й на інших уроках.
Великі можливості для реалізації поставлених завдань закладені в системі уроків читання та української мови.
Пропоную матеріали до уроків з розвитку зв’язного мовлення та української мови.

Тексти диктантів
Лікарські рослини
Колись кожна господиня намагалась, щоб коло садиби росло побільше лікарських рослин. Калина, м’ята, рум’янок, меліса, оман, любисток, мальва, настурція, рута, барвінок, волошки, шавлія, хміль, горобина – на городі, біля доріг, на межах росли ці цінні рослини. Обов’язково садили березу, липу, бузину чорну, глід. Попід тинами оберігали чебрець, чистотіл, золототисячник, дивину, подорожник, лопухи, кропиву, кульбабу, арніку, вероніку, звіробій, материнку, кривавник… Ліки з цих рослин кожна селянська сім’я завжди мала у хаті.
Птахи
Чи не вперше в житті я встав так рано, вийшов на подвір’я і побачив досі небачене мною диво – ранкову заграву сонця. В левадах перекликалися горлиці, щебетали на різні голоси птахи. Десь вистукував своїм дзьобом дятел. Закувала зозуля. Прилетів із саги лелека й приніс лелечатам на сніданок якусь поживу. Я стояв заворожений. Потім схаменувся і побрів по ранковій росі, що густо впала на зелений спориш, яким заросло наше подвір’я. роса блищала сріблом різнобарвних, немовби скляних намистинок і змочувала мені ноги.
І. Цюпа Дніпро
Ось Дніпро спокійний і тихий; у його водах, як у чистому кришталевому дзеркалі, відбивається ясне, синьо-голубе й безхмарне небо. Та цей спокій оманливий. Не мине і кількох годин, як Дніпро почорніє, над ним дико завиє поривчастий вітер, і вмить вся поверхня води зловісно зачорніє, швидко захвилюється й закипить білою перловою піною. Найстрашніший буває у таких випадках Дніпро у нічну пору!..
Д. Яворницький Рослини навесні
З кожним весняним днем стає тепліше. Рослини пробуджуються від зимового сну. Крізь торішнє листя пробиваються проліски, ряст. До появи листя зацвітають верба і ліщина. Це – кущі. А з дерев – вільха. Після вільхи зацвітає осика, потім – тополя. Інші дерева й кущі вкриваються ніжним зеленим листям, а потім зацвітають. (з «Журавлика»)

Господар землі
Дерево, кущ, чагарник, квіти, зілля, розмай – без них не уявити життя на землі. Ми, мешканці землі, повинні вирішувати долю зеленого друга, захистити його. Треба тільки не заплющувати очей на неподобства. Нехай ніколи не в’яне в наших душах світ яворів, любистків, лелек і зозуль. Думаймо, шукаймо, діймо, борімось гуртом, громадою, не будьмо байдужими, сліпими і глухими. Хто збайдужів, не бачить і не чує, що екологічна біда – не результат емоцій, не міф. Час отямитися. (За М. Міщенком)
Сосна
Сосна – дуже витривале дерево. Воно може рости як на піщаному ґрунті, так і в горах, на скелях, в сухих степах і в заболочених низинах. Вічнозелена сосна добре переносить і північний холод, і південну спеку. У сосновому лісі можна зустріти багатьох звірів і птахів. Серед товстих соснових сучків білки влаштовують гнізда. Тут дощ їх не мочить. Дятли прилітають за насінням, довбуть соснові шишки, скидають їх вниз. Взимку в сосновий молодняк заходять лосі погрітися. Дерева одягнуті глицею і не пропускають холодного вітру.
(Ю. Єлін) Підсніжники …
Ще біліє сніг, з відлигами чергуються морози, а під сніговою ковдрою вже пробуджується нове життя. І ось з’являються перші посланці зеленоокої весни.
Здається, грунт у весняному лісі прикритий тонкою мереживною скатертиною, зітканою з безлічі дзвоникоподібних сніжно-білих квіток. Підсніжники – провісники тепла, символ сподівань на краще майбутнє. У народі їх називають квітами надії. Завдяки своїй красі і тому, що вони одними з перших відкривають весняний карнавал цвітіння, підсніжники майже повністю винищені. Вони занесені до Червоної книги і потребують охорони. (Б. Завірюха)
Ліс
Ліс – диво природи, регулятор клімату, постійно діючий фільтр повітря. Дерево – унікальне творіння природи. Воно має свою біографію і географію. Назви влучно відбивають основні властивості рослин. З часу появи на землі розвиток людини відбувався у нерозривному зв’язку і повній гармонії з Природою. Крім того, ліс – невід’ємна частина історії, побуту і культури українців. Але стан лісів залежить від поведінки людей, їх екологічної грамотності і культури. Якби не було рослин, загинули б люди, вони отруїлися б газом, який викидається в атмосферу заводами, транспортом.
Берізка
Усе у лісі радіє, а берізка плаче. Під гарячим сонячним промінням по стовбуру тече сік. Здається, що це сльози берези. Люди надрізують кору дерева і збирають сік у пляшки. А деревце без соку гине. Сік у берези - як кров у людини. Бережіть красуню! Верба Скрізь по Україні росте верба. Вона ніби позначка води під землею. Тому й копають люди криниці під вербою. Дерево очищає воду. Де росте вербиця - там джерельна водиця. Верба - цілюще дерево.
Друзі птахів
Прийшла весна. По лісових стежках біжать дзвінкі струмки. Зеленіє молода травичка. З теплих країв повертаються птахи. Діти зустрічають пернатих. Хлопці розвісили шпаківні. Птахів потрібно берегти. Вони приносять користь. Лелеки прилетіли Лелеки прилетіли , на крилах ключик від сонця принесли. Де живе лелека - там щастя живе. Бо лелека - сонячний птах. Він зустрічає сонце вранці й проводжає його на спочинок увечері. На зорі лелеки піднімаються з гнізда й злітають високо в небо. Там радісно клекочуть - вітають сонце. А ввечері стоять над гніздом і дивляться на захід. То вони думають, скільки ще днів ходитиме сонце так високо й коли почне опускатися.
Калина
Стоїть при дорозі калина. Хто йде, той милується нею. Гарна вона кожної пори року. Навесні вбирається калина у смарагдове листя з білим мереживом квіток. Духмяні запашні квіти милують око. Згодом на місці суцвіть з’являться важкі кетяги, зарум’яняться.
А прийде осінь - не мине й калини, прибереже для неї найчарівніші барви. Навіть зима не насмілиться зірвати це чудове намисто. Обережно притрусить його сніжком, і стане воно цілющим. Так і стоїть калина, гостинно пригощає ягідками пташок і перехожих.
Як збирати гриби
В похід за грибами слід вирушати вранці, а ще краще на світанку. В росі блищать шапки грибів, і їх добре видно. Та ось зійшло сонце. Тоді треба йти так, щоб воно було за спиною. Після літнього суховію заглядайте під найнижче гілля ялин. Гриб тулиться ближче до стовбура дерева, ховається в тінь. У вологому лісі гриби треба шукати подалі від дерев. Не виривайте грибів з корінням! Зрізайте їх!
Граки
Граки - великі гарні птахи. Гнізда будують на високих деревах. Поживу собі вони шукають на землі й на деревах. Ці птахи приносять людям велику користь. Вони знищують багато шкідливих комах. Будьте друзями природи Усе живе в лісі потребує у червні особливої уваги людини. У повітрі пурхає безліч синиць, дроздів, стрижів, солов’їв. Вони винищують шкідників і виховують нове покоління захисників зелених насаджень. Линяють цієї пори гуси, качки, тетеруки, глухарі. Ці великі птахи на якийсь час втрачають здатність літати. У лосів, оленів, козуль з’являється малеча. Зовсім беззахисна лежить вона серед високої трави. Не тривожте звірів і птахів! Не галасуйте, не співайте, не включайте приймачів у лісі! Послухайте краще його чарівну музику. Будьте справжніми друзями живої природи!

Екологічні завдання, задачі, вікторини.
Конкретний інформаційний екологічний матеріал можна використовувати у вигляді задач (як на логічне мислення, так і математичних), завдань, вправ, вікторин, конкурсів тощо.
Явища природи
- Якби на Землі завмерло життя, то її температура підвищилась би на 30˚-40˚ С.
– - Що охолоджує Землю?
- Яким стане камінь, якщо його кинути у Чорне море?
- Де на Землі віє тільки північний вітер?
- Чи може йти дощ два дні підряд?
- Як навесні швидше просушити і прогріти мокру доріжку в саду?
- Як правильно поливати грядки в суху погоду?
- Як підготувати ґрунт до посіву, щоб забезпечити надходження води до насіння знизу і зберігати її від випаровування зверху?
- Коли і чому картопля може стати солодкою?
- Чи можна споживати позеленілі бульби картоплі?
- До яких рослин належить картопля: одно-, дво- чи багаторічних?
- Які рослини – бур’яни можна використати у квітнику?
- Чому хліб можна спекти лише з житнього та пшеничного борошна?
- Присутність яких рослин не терплять миші, щурі?
- Законом і мисливськими правилами заборонено полювання весною на хутрових звірів. - Чим це зумовлено? Багато заборон існує весною. Це зумовлено тим, що весною відбувається відновлення живої природи , її розвиток, розмноження.
Для збереження первоцвітів, рідкісних рослин, були створені закони на державному рівні, які забороняють знищення дикорослих рідкісних первоцвітів.
Завдання вчителя донести цю істину до учнів. Для цього доцільно б було використати роботу з міні – проектами, для прикладу, використовую проект "Збережи первоцвіти".
Попередньо проводжу однойменну вікторину.
Екологічну проблему розв’язую на різних уроках з вивчення природознавства. Це і "Охорона тварин", "Охорона рослин", "Охорона лісів", "Охорона водойм", на кожному уроці виділяю для вирішення екологічних проблем достатньо часу, ставлю перед учнями такі питання, які спонукають дітей до самостійного пошуку відповідей для розв’язання тої чи іншої екологічної проблеми.
Треба пам’ятати і знати дітям, що природа потрібна всім людям і не тільки сьогодні, а й завжди. Природа дає свої скарби, а нам потрібно віддячити їй людською добротою і турботою. Тільки тоді, коли діти любитимуть природу, співчутливо ставитимуться до неї, привчатимуться до праці. ми менше говоритимемо про дефіцит милосердя й співчуття в нашому суспільстві.
Розрахункові екологічні задачі
1) Пластикова пляшка гниє у ґрунті 180 років, поліетиленовий пакет – на 20 років довше, а папір – у 100 разів швидше, ніж поліетилен. За скільки років згниє папір у ґрунті?

2) Усього 5 г нафтопродуктів затягують плівкою 50 кв. м поверхні води, що викликає кисневе голодування і отруєння водних організмів, а також призводить до загибелі ікри та мальків. Яку поверхню води затягує плівкою 1 кг нафтопродуктів?
3) Зараз на Поліссі збирають 67 видів лікарських рослин, що на 40 видів менше, ніж збиралось раніше. Скільки видів лікарських рослин збирали тут раніше? Чому, на вашу думку, відбулися такі зміни?
4) 20 кг макулатури зберігають від зрубування одне дерево. Скільки дерев збереже 1 тонна макулатури?
5) Втрата лише 1 мм шару ґрунту означає, що гектар поля втратив 80 кг калію, а фосфору – у 3 рази більше. Скільки фосфору втрачає гектар землі?
Екологічна інформація
На один центнер урожаю цукрових буряків треба 10 ц води , картоплі – 20ц , жита – 100 центнерів води.
За один рік один автомобіль викидає в повітря 10 кілограмів гумового пилу.
Один автомобіль за 100 кілометрів пробігу спалює річну норму кисню для однієї людини.
Один гектар лісу може поглинати за одну годину стільки вуглекислого газу, скільки його видихають за одну годину двісті осіб. 20 кілограмів макулатури зберігають одне дерево.

ВПРАВИ І ЗАДАЧІ ЕКОЛОГІЧНОГО ЗМІСТУ ПРО ЛІС ТА ЙОГО МЕШКАНЦІВ
1 КЛАС
Дії додавання і віднімання в межах 10
1) Наблизившись до мурашника, діти побачили з однієї сторони 5, а з другої 3 стежинки, які проклали мурашки. Скільки всього стежинок проклали мурашки?
2) На одній лісовій вирубці Оля посадила 6 дерев, а Василько – 4. Скільки дерев посадили на вирубці Оля і Василько разом?
3) Для зменшення кількості шкідливих комах у лісі перший клас працював 3 дні над очищенням від сміття, сухих і гнилих гілок, а другий – 4 дні. Скільки днів діти працювали над очищенням лісу від сміття, , якщо вони працювали не в один і той же день?
4) Сова знайшла кубло, в якому було 7 мишенят. 5 мишенят вона з’їла, а решта втекли. Скільки мишенят втекло?
5) На гілочці ліщини було 9 квіточок. З них бджоли запилили 6 квіточок. Скільки квіточок не дадуть плодів.
6) Гуляючи лісом, діти побачили дві ящірки, що полювали на комах. Одна ящірка втекла в нірку. Скільки ящірок залишилося зовні?
Збільшення та зменшення числа на кілька одиниць
1) Щоб врятувати дерево від гусениць, кільця на стовбурі намащують спеціальним клеєм. За деякий час лісник помастив 9 дерев, а його син – на 2 дерева менше. Скільки дерев помастив син ? 2) Сова знищила за добу 5 мишей, а кажан – на 2 миші менше. Скільки мишей знищив за добу кажан?
3) Під одним дубом лежало 8 жолудів, а під другим – на 2 жолуді більше. Скільки жолудів лежало під другим дубом?
4) Зайчик важить 2 кг, а лисичка – на 4 кг більше. Скільки важить лисичка?
5) У білочки в дуплі лежало 5 засушених грибочків, а лісових горішків – на 5 більше. Скільки лісових горішків лежало у дуплі у білочки?
6) Дикий кабан живе 10 років, а білка – на 3 роки менше. Скільки років живе білка?
Задачі на різницеве порівняння
1) У павука 8 очей, а у жука – 2. На скільки очей більше у павука, ніж у жука?
2) Лісник за певний час підживив мінеральними добривами 10 молодих ялинок, а Миколка – 7. На скільки більше молодих ялинок підживив лісник, ніж Миколка за один і той же час? Склади аналогічну задачу і розв’яжи її?
3) Для лісових мешканців поклали сіль. 10 кг солі злизали лосі, а козулі злизали 7 кг солі. На скільки більше кілограмів солі злизали лосі?
4) Взимку до лісової годівниці із сіном прийшло 8 лосів і 3 козулі. На скільки менше прийшло до годівниці козуль, ніж лосів?
5) Береза має висоту 8 м, а клен – 4 м. На скільки метрів клен нижчий за березу?
6) Маса яйця шпака 6г, а маса яйця зозулі 3г. На скільки грам яйце зозулі легше, ніж яйце шпака?
Міри маси
1) Вага звичайної черепахи 2 кг, а вага звичайної лисиці 8 кг. На скільки кілограмів лисичка важча? 2) Маса головного мозку їжака 3г, маса головного мозку кішки – 3г. Що можна сказати про масу мозку їжака і про масу мозку кішки?
3) Лисиця важить 8 кг, а зайчик на 6 кг легший. Яка вага зайця?
Міри довжини
1) Одна черепаха проповзла 3 м, а друга - на 1 м менше. Який шлях проповзла друга черепаха?
2) Висота стебла однорічного сіянця сосни 5 см, а довжина його корінців- 12 см. Накреслити в зошиті відрізки, що відповідають висоті однорічного сіянця і довжині його корінця.
3) Жаба може дістати черв’яка або іншу здобич на відстані 10 см. Накреслити в зошиті відрізок, довжина якого дорівнює відстані, на якій жаба може дістати черв’яка.

2 КЛАС
Міри довжини
1) Довжина стрибка у зайця 3 м. скільки стрибків повинен зробити заєць, щоб подолати відстань 18 м?
2) Довжина дзьоба у лелеки 19 см, а в чаплі – на 6 см менша. Який завдовжки дзьоб у чаплі?
3) Висота дуба 40 м, а висота осики – 35 м. На скільки метрів висота осики менша за висоту дуба?
Міри маси
1) Для лісових мешканців поклали 29 кг солі. 15 кг солі злизали лосі, 8 кг – козулі, а решту солі – інші мешканці лісу. Скільки кілограмів солі злизали лосі, козулі, інші мешканці лісу?
2) Маленьке ведмежа важить 800 грамів. Скільки важать двоє ведмежат?
3) У однієї ведмедиці родиться двоє ведмежат. Скільки ведмежат буде у чотирьох ведмедиць?
4) У ведмедиці з’являється двоє ведмежат у три роки. Скільки ведмежат з’явиться на світ у ведмедиці за 12 років?
5) Лисиця важить 8 кг, а вовк – 80 кг. Скільки кг разом важать лисиця і вовк?
3 клас
Міри довжини
1) Висота тополі на 14 метрів більша від верби, а дуба на 13 м більша від висоти тополі. Яка висота кожного дерева, якщо разом їх висота становить 104 метри?
2) Від дуба до сосни відстань, між якими становить 62 м, йшов їжак, а на зустріч йому заєць. Хто з них був далі від дуба і на скільки метрів, коли їжак пройшов 18 м, заєць 43 м?
3) Довжина тіла лисиці становить 90 см. Яка довжина тіла у чотирьох таких лисиць?
4)За секунду грак пролітає 10 м, ластівка на 35 метрів більше, орел у 3 рази більше за грака. Яку відстань пролітає кожний птах за хвилину?
5) Смерека за рік підростає в середньому на 16 см. Висота смереки 12 метрів. Яка висота сосни, якщо її вік такий же як і в смереки, але в рік вона виростає на 20см?
4 клас
Міри маси
1) Із 100 кг свіжих шишок можна отримати 2 кг чистого насіння Скільки потрібно шишок, щоб отримати 6 кг чистого насіння? Насіння ялини і сосни потрібне для розмноження хвойних дерев. Відомо, що крони ялини в межах квадрата із стороною 100 метрів затримують до 32 тонн пилу, а сосни – до 36 тонн пилу.
2) Одна сова з’їдає за літо 1000 польових мишей, зберігаючи при цьому одну тонну зерна. Скільки мишей знищать за літо і скільки тонн пшениці збережуть чотири сови?
3) Мурашка важить всього 5 мг,а тягне жука масою 50 мг. У скільки разів маса ноші важча за масу мурашки?
4) Найбільш великі у світі хижаки – ведмеді. Середня вага бурого ведмедя становить 250 кг. Біля Аляски була знайдена ведмедиця вага якої перевищувала середню на 750 кг. Скільки тонн і кілограмів важила бура ведмедиця, яку знайшли біля Аляски?
5) Заєць, ведмідь і лисиця важать 316 кг, заєць і лисиця разом важать 15 кг, лисиця і ведмідь – 314 кг. Яка маса кожного звіра окремо?
6) Мурашина сім’я за 50 днів знищує приблизно 30 кг 750г шкідливих комах. Скільки шкідливих комах може знищити мурашина сім’я за літні місяці?
7) Відомо, що з 60 кг макулатури можна виробити стільки паперу, скільки його виробляють з одного великого дерева. Скільки дерев зберегли учні двох класів, якщо один клас зібрав 300 кг макулатури, а другий – 360 кг?
8) Середня вага білого ведмедя – 700 кг, а бурого – 250 кг. На скільки кілограмів важчий білий ведмідь від бурого?
9) 100м липи дає 10 кг меду. Скільки меду дасть ділянка прямокутної форми у якої ширина 50 м, а довжина 100м?
ЦІКАВІ ЗАДАЧІ ПРО ЛІС ТА ЙОГО МЕШКАНЦІВ
1) Над лісом летіли: голуб, щука, дві синиці, два стрижі, п’ять чайок. Скільки всього птахів летіло над лісом? ( Десять)
2) Катруся з дуба груші рвала, у кошичок складала: дві татові і дві матусі, три братові і три Катрусі. Скільки всього було груш? (Жодної, бо груші на дубі не ростуть.)
3) Росло чотири берези. На кожній березі – по чотири гілки. На кожній гілці – по чотири менші гілочки. На кожній меншій гілочці – по чотири яблука. Скільки всього яблук? ( Жодного, бо на березі яблука не ростуть)
4) У зайчика було сім морквин. Він з’їв усі, крім третьої. Скільки морквин залишилось? ( Одна)
5) Два зайчики пробігли чотири кілометри. Скільки кілометрів пробіг один зайчик? (Чотири)
6) Вовк і Заєць пішли купувати морозиво. Вовк і каже: „ Я – великий і куплю три порції морозива, а ти – маленький, то попроси дві порції. Заєць погодився. Вовк купив три порції морозива, а Заєць... два рази по дві порції. З’їв вовк морозиво, глянув на зайця та як крикне: „ Ну, Зайцю, постривай!” Чому розгнівався Вовк? (Бо Заєць з’їв чотири порції морозива.)
Додатки до уроків
Тема: Ознайомлення з комахами весною
Мета: Розширити знання дітей про ознаки весни та зміни, що настали в живій та неживій природі (в житті тварин, комах, птахів). Вчити помічати в природі ці зміни, оберігати корисних комах. Розвивати спостережливість. любов і бережливе ставлення до природи.
Обладнання : Картинки-ілюстрації: жук-сонечко, бджоли, мурашки.
Хід уроку :
Організація класу
Актуалзіація опорних знань вірш «Жук» М. Демидова.
Жук літає жу-жу-жу! Всіх сьогодні розбужу.
Прокидайтеся від сну Зустрічати йдем весну!
А травиця шепче «Шу-у-у» Я рости спішу, шу-шу»
- Догадалися, діти, про що іде розмова?
- Так, про весну, про комах.
- Чи бували ви весною в парку, в лісі, в саду?
- Які зміни зараз сталися? Якою стала погода, небо? Як гріє сонечко?
- На яких деревах найбільше помітно зміни? (У верби – котики, у берези – сережки).
- Діти, давайте собі уявимо, що ідемо стежкою в лісі. Пригріло весняне сонечко, розтанув сніг, бруньки не деревах набубнявіли, повітря свіже, тепле.

(Звучить музика «Пори року» Чайковського, або голоси птахів в природі.)
Читання вірша І. Франка «Навесні».
Надійшла весна прекрасна,
Многоцвітна, тепла, ясна,
Ніби дівчина в вінку.
Ожили луги, діброви,
Повно гомону, розмови
І пісень в чагарнику.
- Правда, в лісі гарно?
Ой, тут весна для нас лист залишила!
Раптом «ж-ж-ж».
Хто це, діти?
Цілий день вона літає, І з квіток нектар збирає. Буде в місті й на селі Мед солодкий на столі. (Бджілка).
Вивчення нового матеріалу
Розповідь вчителя
Бджола дуже працьовита. Цілий день вона літає з квітки на квітку, збираючи нектар з квітів. Несе його у вулик, там багато збирається нектару, з нього чудовий, цілющий, солодкий мед утворюється.
Ви куштували мед? Чи бачили ви, діти, вулики? (Показ малюнка).
Люди будують для бджіл будиночки-вулики. Там де багато вуликів – це називається пасіка. Бджоли – корисні комахи, їх оберігають. Коли людина дуже працьовита, про неї кажуть, що вона працьовита, як бджола.
А ще є така прикмета весни: «Якщо бджоли рано вилітають, то весна буде тепла». «Бджоли раді квітам, а люди – бджолам».
Читання оповідання В. Сухомлинського «Фіалка і бджілка»:
Подружили бджілка і фіалка. Фіалка в полі дивилась на світ своїм радісним фіолетовим оком. А бджілка жила у вулику. Багато разів на день прилітала бджілка до фіалки – брала пилок і нектар. Раділа фіалка своїй подрузі. Та ось прилетіла бджілка, дивиться, а фіалка закрила свою квітку, схилила журливо голівку.
- Чому це ти, Фіалко, зажурилася, чому квітку свою закрила? – питає бджілка. - Ой лети, бджілко, додому, бо негода наближається. Буде великий дощ. Прилетіла бджілка додому. І справді пішов дощ. Отже фіалки на дощ закривають свої пелюстки і цим сповіщають про негоду».
Читання вірша «Ромашка» М. Познанської.
На стрункій високій ніжці
Біля річки на лужку
У косинці-білосніжці
Стрів я квіточку таку.
Ясним оком жовтуватим
Посміхалася мені.
Я хотів її зірвати,
А бджола сказала:
- Ні!
- Діти, а чому бджола не дозволила зірвати ромашку?
Вчитель:
- У листі для нас ще щось є. (У конверті ілюстрація жука-сонечка). Як називається цей жук? Хто хоче розповісти про нього? Якого він кольору?
Цей жук маленький і дуже гарний. Живе в парках, садах, лісах, на городі. Всюди, де є шкідник попелиці. Така мала комаха, а стільки користі приносить, рятуючи від шкідливої попелиці сади, квіти. Хоча вона і яскравого кольору, але птахи не їдять жука-сонечка.
А знаєте чому? Бо цей жук, коли пташка розкриває дзьоба, щоб схопити його, випускає до рота пташки їдучу смердючу рідину. Довго буде недосвідчений птах пам’ятати, що жук-сонечко не тільки не їстівний для них, а ще може бути отруйним. Але для людей завжди приємний і корисний цей жучок. Він зимує під корінням дерев, опалим листям, а ранньою весною прокидається, щоб допомогти людям звільнити сади, городи від дрібних шкідників, жучків-попелиці. Жука-сонечку можна зустріти усюди: в полі, в лісі, на лузі. Нерідко він крізь вікно залітає в кімнату.
Яку загадку знову весна загадала: - «Одного разу діти пішли на екскурсію в парк. Там розцвіли весняні квіти: мати - й-мачуха, підсніжники. Набубнявіли бруньки дерев. Раптом серед трави Михась побачив яскравого червоного жука. Який же гарний – подумав Михась. Він зловив жука і сховав його у кишеню. Тільки хотів вийти з парку, а кущик бузку його зачепив і щось сказав. Михайлик випустив жука».
- Що сказав Михайлику кущик?
- Чому він відпустив жука?
Виймається із конверта ще один малюнок, де зображено мурашник. Через стежинку снують мурашки, погляньте який будинок вони збудували собі. Як він називається?
- А з чого будують собі мурашник малі мурашки?
- Де ви бачили мурашок?
Мурашки такі малі, а тягнуть більші за себе гілочки. Живуть дружно мурашиною сім’єю, серед них ледачих немає. Тисячі доріг вони прорили під землею, від цього легше дихати. Мурашки багато років будують своє житло. Вони дуже корисні для лісу, поля. Руйнувати мурашники не можна. Їх потрібно обходити. Люди не можуть жити без домівки, мурашкам теж потрібна домівка – їхній мурашник.
Є цікава прикмета – якщо мурашки сильно клопочуться біля мурашника - буде тепла погода, а якщо ховаються – буде дощ.
Вчитель :
- Бачите, яка цікава наша стежина. Ми зустріли бджолу, жука-сонечка і мурашку, чули голоси птахів у лісі. Яка весна-красна! Всіх розбудила від зимового сну.
(Звучить мелодія танцю, діти танцюють).
Після таночку запропонувати дітям намалювати свої враження від побаченого і почутого. Для цього заздалегідь на столах підготовлено папір, олівці, фарби.
Діти сідають за столи.
Інформація про зв’язок рослинного і тваринного світу з умовами життя допомагає дітям розуміти зв’язки у природі, закладає системні знання, що є основою екологічного виховання.
Тема: Про живу і неживу природу (елемент уроку)
Мета: Формувати у дітей поняття про живі і неживі об’єкти природи та про їх значення для людини, виховувати любов до природи, бережне ставлення до неї.
Обладнання: Горщики з висадженими насінинами і камінцем.
Хід уроку:
Організація класу
Створення проблемної ситуації . На столі два горщики.
- Діти, що ми садили в горщики? (Насінинку в один горщик, а камінець – в другий).
- Що змінилось у горщику, де покладено камінець?
- А що змінилось у горщику, де посаджено насінинку? (З’явилось тендітне стебельце, насінина проросла).
- Чому насінина росте, а камінь – ні?
- Тому, що насінина жива, а камінець неживий.
Все, що існує в природі, діти, поділяється на живе і неживе.
Що в кімнаті живе?
Що живе є надворі?
Чи є в кімнаті неживі предмети?
- Які неживі предмети є на ділянці?
- Все живе, діти, живиться і має дитинчат. Це рослини, тварини, люди. Вода, земля, пісок, повітря – неживі.
- І живу й неживу природу потрібно любити і берегти.
Актуалізація опорних знань
- Чи можуть рослини, тварини і люди жити без повітря?
Якщо люди будуть піклуватися про природу, вона завжди буде квітучою і щедрою і всім буде добре жити.
Гра «Живе – неживе».
Коли я називатиму живий предмет, плескайте в долоні, коли неживий – не плескайте.
- Сніг, чорнобривці, дощ, коза, шпак, земля, глина, морква, вода, метелик і т. д.
Проблему виховання природолюбів не розвіяти без допомоги батьків.
Такий підхід до проблеми не випадковий. Адже єдність сім'ї та школи необхідна там, де життєвий досвід і наукові уявлення дітей недостатні, потребують систематичного збагачення, вираження, відчуття новизни у сприйманні світу природи людських взаємин з нею.
Сім'я є тим ланцюжком, який об’єднує здобуті дитиною початкові уявлення про світ природи з її практичним досвідом у повсякденному житті, розширює, поглиблює педагогічний вплив на особистість, яка формується.
Ми, вчителі, на батьківських зборах, в індивідуальних розмовах, в папках-пересувках, буклетах розповідаємо батькам, як вчити дітей правильно поводитися у природі, які знання їм треба давати, як виплекати стурбованість, виховати чуйність у ставленні по догляду за рослинами і тваринами.
Також батьки залучаються до впорядкування території школи , висаджування дерев і кущів, догляду за мешканцями куточків природи, до проведення вікторин, природничого спрямування, збирання й оформлення довідкового матеріалу.
Використовуючи різні методи і прийоми роботи з дітьми, вчитель пояснює і показує, що любов до природи – це не звичайне споглядання, відсторонене милування її красою, а й активна допомога, дбайливий догляд, розумне користування всім, чим вона багата.