Вихона година Свято Букваря

Свято «Прощання з букварем»
Мета: - Повторити алфавіт, закріпити знання про звуки і букви.
Показати досягнення учнів з інших предметів,досягнуті за період навчання в 1 класі.
Виховувати в дітей любов до книги як до джерела знань.
Формувати інтереси до читання.
Розвивати акторські здібності школярів шляхом театралізації.
Переконувати, що сумлінне навчання в школі – святий обов’язок кожного учня.
Зала святково прибрана повітряними кульками, малюнками казкових героїв, квітами. На стіні плакат «Прощавай, Букварику!»
Вчитель. Шановні гості, дорогі діти! Сьогодні у нас традиційне шкільне свято – свято Букваря. На нього запрошені всі ті, хто у хвилини радості й смутку були з нами. Це ваші батьки, бабусі й дідусі, директор школи, ваша вихователька з дитячого садка, учні нашої школи. Ми щиро вітаємо усіх присутніх з нагоди нашого свята і даруємо вам музичне вітання.
Звучить пісня «Вітальна»
Вчитель. Минуло небагато часу від того дня, як діти прийшли до школи. Дехто із них не знав всіх букв і не вмів читати, проте зараз усі дуже добре читають. Скільки старань доклали до цього діти разом зі своїми рідними. Умінням читати діти завдячують Буквареві. Ця книга, з якої починали всі, - перша сходинка на шляху у великий світ знань. А попереду чекає вас глибока книжкова криниця. Тож не обминайте її, черпайте з неї всю людську мудрість. Нехай книжки будуть для вас добрими друзями і порадниками, необхідністю у вашому повсякденному житті. А Франкові крилаті слова
Книга – морська глибина:
Хто в них пірне аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перла виносить
Нехай стануть для вас дороговказом у шкільному житті. Тож надаємо слово нашим першокласникам.
1 учень.Є святкових днів багато
На листках календаря.
А між ними й наше свято –
Вшанування букваря.
2 учень.День вітання і прощання –
Свято перших букварів,
Перша сходинка зростання
Для найменших школярів.
3 учень. В путь щасливу і широку
Всіх виводить перший клас.
До уроку, до уроку –
Чуєш, дзвоник кличе нас.
4 учень. Любі гості, мами й тата,
В нас – Букварикове свято.
Добре, що прийшли до нас
У гості в перший клас.
5 учень.Ми усіх гостей вітаємо
І дуже вам радіємо.
Усі вже букви знаємо,
Книжки читати вміємо.
6 учень.Ми всі вчимося залюбки,
Гартуємось, міцніємо,
Читаєм з захватом книжки
І про майбутнє мріємо.
(Пісня «Чого навчають в школі»)
Вчитель. Діти, відгадайте таку загадку:
Цю найпершу в школі книжку
Знає будь-який школяр.
До усіх книжок доріжку
Прокладає нам… (буквар)
Правильно,діти. Тож давайте всі дружно покличемо Букварика на наше свято.
Діти. Букварику! Букварику!
(В залу заходить Букварик)
Букварик. Доброго дня, любі діти!
Я мандрую по країнах,
Я з абеткою дружу,
І малечу, як зустріну
Грамоти одразу вчу.
Веселе місто – Алфавіт.
В нім кожне слово – цілий світ.
В нім кожна літера жива –
Із них складаються слова.
Ви розпізнати їх зуміли?
Запам’ятали? Зрозуміли?
1 учень. Нас 33, нас 33, у нас міцна сім’я. Складаємо слова нові – від А до Я.
2 учень. Ми мрію любимо й книжки, життя у нас буя. Вчимося в школі залюбки від А до Я.
3 учень. Знай рідну мову і вивчай, вона твоя й моя. Та перш за все абетку знай від А до Я.
Вчитель. Де ви, друзі, живете? Звідкіля так дружно йдете?
Літери. І великі, і малі ми живемо в Букварі.
Букварик. Розкажіть про себе дітям –
Ви ж відомі в цілім світі,
Вас же добре треба знати,
Щоб читати і писати.
Літера. Ми літери відомі,
Ми кожному знайомі,
Але про кожну літеру
Ви знаєте не все.
Ми – літери незвичні,
Ще й дуже симпатичні,
Бо кожна жарт, чи віршик,
Чи казочку несе.
(сценка «Витівки помилки»)
Виходять букви, взявшись за руки.
Буква. Букви – дружні ми сестрички,
Хоч і маєм різні звички.
Нас 33, нас 33,
Гарні, рівні, не криві
Ми усі: від А до Я –
Алфавіту сім’я.
М’який знак. (ображений) А я, а я – не звук, а тільки знак. Так?
(букви не зважають на репліку)
Букви. Ми всі веселі і меткі
Ми - глухі, а ми - дзвінкі .
Позначаєм різні звуки,
А як візьмемось за руки,
Починаються дива:
Нові народжуються слова.
М’який знак. Отак весь час терплю образу, мене не названо нір азу.
Помилка. (вбігає і розглядається, як лисичка)
Я - помилка лукава,
І погана в мене слава.
Букви плутаю бува,
Перекручую слова.
М’який знак. (плаче) Ображають, мов ледащо,
Мов не здатен нінащо.
Помилка. (улесливо) А, здрастуй, любий м’який знак,
Ти надто добрий, ти – дивак.
Якщо гарненько розібратись,
Ти серед букв – велика цяця.
М’який знак. (пишається) Усі – м’які переді мною,
Мені б і бути головою,
Але невдячні букви ці,
Мене тримають у кінці.
Помилка. (під’южуючи) А ти з образи та від злості
Кинь їх,ходи до мене в гості.
М’який знак. Ой, ти помилко моя мила,
Мою досаду зрозуміла.
Від справедливих твоїх слів
У мене втричі виріс гнів.
Помилка. (солодко) Молодець, то як же?
М’який знак. Гаразд! Алфавіт я залишаю, до тебе в гості вирушаю!
Букви.Ой, що з нами,добрі люди,
Без м’якого знака буде?
Скільки це почнеться в нас
Неприємностей, образ?
(помилка потягла м’який знак,букви біжать за ним. Виходить буфетниця. В руці сувій паперу і дубовий кілок)
Буфетниця. Для буфету вчора тільки
Замовляли риби кільки.
(розгортає папір, де написано «Пришліть кілки»)
Вийшла помилка у слові –
Привезли кілки дубові.
Такий клопіт! (вибігає)
Робітник. Через помилку у слові
Сміх і гріх на будові.
Замовляли гравій, гальку –
Привезли у клітці галку. (вибігає)
Букви. Чуєш, помилко лукава,
Жде тебе погана слава.
М’який знак. (сором’язливо) За помилку я соромлюсь,
Перед вам вибачаюсь,
Що за місце ображався,
Дуже м’якістю пишався.
Буква. В нас почесні всі місця, чи з початку, чи з кінця.
Буква. Бо чи звук ти, а чи знак, дорогий в родині всяк.
Буква. Стали букви дружно в ряд –
На письмі і мир, і лад.
Все напишемо гаразд,
Помилкам не місце в нас!
Букварик. Молодці, літери! Нумо, складемо гарне слово з м’яким знаком.
(Діти складають слово Батьківщина)
Вчитель. Завдяки Буквареві першокласники оволодівають знанями з інших предметів, які ведуть їх до Країни Знань.
Буквар.Всі літери прочитані,
Усіх їх 33,
Тепер всіх вас учитимуть підручники нові.
Читанка. Я – Читанка нечитана,
Навчатиму ваш клас.
Я з вами говоритиму
Про нас прекрасний час.
Рідна мова. Я не з лісу, я не з поля.
Нелегка у мене доля,
Через радість та біду
Я з віків до вас іду.
Я дитину колисала,
Батьківщину захищала,
І від роду і до роду
Зберігала свою вроду.
Всі народи мову мають,
Всі пісень своїх співають,
Бо хто має мову рідну,
Той багатий, а не бідний.
Математика. 1,2,3,4,5,
Вміють діти рахувать,
Але хто мене не знає,
Хай даремне не гуляє.
Щоби весело гулять,
Всі уроки треба знать.
Дуже точна я наука.
Треба мене добре слухать.
Природознавство. А де лягає сонце спати,
І звідки вітер, звідки тінь,
І сніг чому такий лапатий,
І заєць чом такий вухатий,
Чому бджолі дрімати лінь,
Чи справді гірша стала глина,
Від чого запашна малина,
Куди повзе рогатий жук –
Про всі, малята, розкажу.
Учень. Вчились букви ми складати,
Трохи вміємо читати.
І без пальців рахувать –
Раз, два, три, чотири, п’ять.
Учениця. Перед вами рівно в ряд
Цифровий іде парад.
Треба добре цифри знати,
Гарно в зошит їх писати.
(першокласники показують цифри і декламують)
Учень 1. Ось один, чи одиниця, тонка, пряма, неначе спиця.
Учень2. А ось цифра 2, в неї кругла голова. Довгий хвіст, зігнута шийка – це, як бачите ви , двійка.
Учень3. Трійка – третя із значків, складена із двох гачків.
Учень 4. А четвірка жартівливо вигинає руку вліво.
Учень 5. А ось і вийшла погулять на папері цифра 5. Руку вправо простягнула, ніжку бубликом згорнула.
Учень 6. Цифра 6 – немов замок, знизу круг, вгорі – гачок.
Учень 7. Цифра 7 – як кочерга. В неї бач одна нога.
Учень 8. Цифра 8 – два кільця без початку, без кінця.
Учень 9. Цифра 9, чи дев’ятка – наче в цирку акробатка: сторчака як повернеться, зразу шісткою назветься.
Учень 10.Кругла, наче буква О,
Цифра нуль, або ніщо.
Як стоїть він сам- саменький,
То не вартий нічогенько.
А як одиницю поруч
Ми поставимо ліворуч,
То із двох значків у нас
Число десять стане враз.
Вчитель. А зараз математичні задачі. Незвичайні, жартівливі.
Три веселі киціНа полиці 8 книг.
Грались на травичці.Толя взяв одну із них.
Рижик теж до них прибіг.Хто тепер сказати б міг,
Скільки кошенят усіх?Скільки на полиці книг?
На травичці, біля хатиПташка мала пташенят,
Метушаться цуценята:5 сіресеньких пташат.
Двоє білих, наче сніг,Раптом трапилась біда:
Троє чорних. Скільки всіх?Випало одне з гнізда.
Каже мати – квочкаСкільки пташенят тоді
«В мене два синочкизалишилось у гнізді?
Та чотири дочки»10 хлопчиків завзято, вперто сперечались.
Скільки діток в квочки?Двох із них гукнула мати, скільки їх зосталось.
Вчитель. Ну а тепер – хвилинка відпочинку. «Веселий математичний рахунок»
(Діти виконують ту кількість рухів, яку показує вчитель на картках)
Скільки раз в долоні плеснем.
Скільки раз ногою тупнем.
Всі присядьте скільки раз.
Нахиліться один раз.
Всі підстрибніть рівно стільки.
Не рахунок – гра і тільки.
Вчитель. Веселий рахунок нам удався, а зараз веселий діалог.
Вчитель. Там на клумбі росте бак.
Учні. Ой, не так, ой, не так, там на клумбі росте мак.
Вчитель. На дивані кіт гурчить.
Учні. Ні, неправда, він мурчить.
Вчитель. В нірку враз сховалась тиша.
Учні. Та не тиша, може… миша.
Вчитель. В лузі виросла Галина.
Учні. Не Галина, а калина.
Вчитель. Правильно. І саме про калину першокласники виконають пісню.
(Учні виконують пісню «Ой, у лузі калина» )
Заходить «Двійка». Добрий день, друзі! Ви мене впізнали?
Діти. Так.
Двійка. Я ваш найкращий друг – «Двійка»! Хто бажає зі мною дружити?
(діти мовчать)
Двійка. Не бажаєте? Ну й не треба! Я піду в інші класи друзів шукати.
Буквар. Як весело на вашому святі! Не хочеться навіть прощаватися. Та все ж я поспішаю. Мене чекає дуже багато дітей.
Діти. (разом) Прощавай, Букварику, наш найперший друже! Ми тобі, Букварику, дякуємо дуже.
Буквар.Дякую вам за добрі слова.
Йду, бо чекає мене дітвора.
Всіх я мушу навчити читати,
Щоб кожен розумним міг стати.
(Буквар під музику покидає свято)
Вчитель. І треба бути не тільки розумними, щоб усі вас поважали і пишались вами,не багато і не мало – треба знати десять правил.
(Діти розповідають правила для учнів)
Як прокинешся – вставай, ліні волі не давай.
Квіточку роса умила, а мене умиє мило.
Зранку ти не поспішай, подивись спочатку, чи нічого не забув, чи усе в порядку.
І дивися, не зівай, в школу швидко поспішай.
Не носи в кишенях жуйки, крейду, яблука і булки, кнопки, цвяхи, сірники, а носи носовички.
Будь охайним завжди сам, уникай дірок і плям.
Вдома близьким не груби, менших захищай завжди.
Скільки в небі ясних зірок – стільки в щоденнику гарних оцінок.
Щоб тобою всі пишались, перехожі озирались,
Так роби, щоб люди звикли: ти в усьому – завжди приклад.
Вчитель. Як бачимо, наші первачки навчилися грамоти, вивчили і дотримуються правил поведінки. Ми всі бажаємо вам, діти, щоб ви гарно вчились, розвивали свої здібності, таланти, своєю гарною поведінкою і успіхами приносили батькам і вчителям тільки радість.
Ось і закінчилось наше свято.
Всім присутнім хочем побажати
Щастя, здоров’я, достатку і миру,
Здійснення мрій і веселого співу.
(учні виконують пісню «Усмішка»)