2 Методичні рекомендації Виховання толерантності на уроках української мови в 6 класі

Методичні рекомендації
Зміст
Вступ. Виховання толерантності на уроках української мови в 6 класі.
Основна частина.
2.1.Тексти для диктантів.
2.2.Тексти для аудіювання.
2.3.Тексти для читання мовчки.
2.4.Тексти для переказів.
2.5.Матеріали для формування і вдосконалення навичок діалогічного мовлення.
Список використаних джерел.
Додаток.
ВСТУП
Виховання толерантності на уроках української мови в 6 класі
Жити серед людей – це однаково,
що ходити в казковому саду,
де навколо тебе ніжні пелюстки квітів,
на яких тремтять краплини роси, –
треба так доторкнутися до квіток,
щоб не впала на землю жодна крапля.
В.Сухомлинський
Методичне запропонування укладено з огляду на «сучасні підходи до мовної освіти, які передбачають приведення системи оволодіння мовою у відповідність до геополітичної та мовної ситуації, пріоритетів, критеріїв, ціннісних орієнтацій»1.
Згідно з Програмою, «мета вивчення української мови в загальноосвітніх навчальних закладах з російською мовою навчання полягає у становленні духовно багатої особистості, яка володіє уміннями й навичками щодо вільного, комунікативно доцільного користування виражальними засобами мови, її видами, типами, стилями, жанрами в усіх видах мовленнєвої діяльності»2. Значущість пропонованого методичного матеріалу полягає в тому, що він спрямований на формування соціальної, комунікативної, мовної, мовленнєвої, інформаційної компетентностей, а також компетентності самоосвіти та саморозвитку.
Формуючи «гуманістичний світогляд, духовний світ учнів, моральні і естетичні переконання на основі засвоєння українських національних та загальнолюдських цінностей шляхом прилучення через мову до культурних надбань нашого народу в контексті культури світової»3, учитель української мови серед іншого має проводити роботу щодо виховання толерантної особистості.
Толерантність (від лат. tolerantia – терплячість, прийняття, добровільне перенесення страждань) – це терпимість до іншого світогляду. Не означає байдужості. Не означає також прийняття чужого способу життя, мислення; полягає у визнанні права інших жити відповідно до їхніх власних переконань.
Працюючи над вихованням толерантності на уроках української мови в 6 класі, сучасний учитель має пам’ятати, що «головною … є життєва адекватність освіти, її орієнтація на задоволення потреб і культурних запитів особистості, пов’язаних із практичною діяльністю, духовним життям, комунікативними інтересами»4.
Учитель, орієнтований на виховання толерантності в учнів, перед проведенням будь-яких робіт – чи то диктант, чи то перекази (письмовий, усний), чи то аудіювання, читання мовчки, вголос, чи то діалог – обов’язково нагадає дітям, що толерантність – це єдиний шлях до культури миру; це свобода бути різними в одному світі.
На одному з перших уроків має сенс укласти словничок толерантності, який протягом усього року буде поповнюватися новими одиницями, наприклад: доброта – небайдужість, прагнення допомагати людям, співпереживати; людяність – уміння відчувати іншу людину, її духовний світ, зацікавлення, сподівання; терпимість – готовність визнавати не тільки власні помилки, а й правильність позиції інших тощо. Разом зі школярами доречно також скласти пам’ятку толерантної людини, «документ» теж удосконалюється протягом року. Окремими пунктами можуть стати такі:
1. Будь самим собою, бо ти неповторна особистість.
2. Намагайся бачити й аналізувати власні помилки.
3. Приймай людей такими, якими вони є, не намагайся нікого переробляти.
4. Поважай почуття, інтереси інших, пам’ятай: кожна людина – це новий світ.
5. Будь милосердним, небайдужим, співчутливим.
7. Пам’ятай головне: стався до інших так, як ти хотів би, щоб ставилися до тебе.
Створенню методичних рекомендацій передувало теоретичне обґрунтування: було проаналізовано психолого-педагогічну й методичну літературу з проблеми дослідження, проведено аналіз стану роботи, спрямованої на формування в учнів 6 класу життєво необхідних умінь сприймати усне й писемне мовлення.
Компетентнісний підхід до навчання української мови передбачає оновлення змісту, методів і форм навчання, переосмислення вимог до контрольно-оцінювальної діяльності вчителя. Пріоритетним завданням розвитку мовленнєвої діяльності учнів основної школи є розвиток їхньої здатності успішно користуватися мовою в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо) у процесі спілкування й пізнання навколишнього світу. Сучасні підходи до навчання української мови (компетентнісний, комунікативно-діяльнісний, особистісно зорієнтований) розглядають спілкування як активність людей, у процесі якої вони, взаємодіючи і впливаючи один на одного за допомогою знаків (зокрема мовних), організовують свою спільну діяльність.
Методичне запропонування містить матеріали, дібрані з урахуванням вимог чинної програми. Представлено тематичні тексти для навчальних і контрольних диктантів. Подано тексти для навчального, контрольного аудіювання; пропонуються два варіанти запитань і завдань – у першому тестові завдання закритого типу, у другому запитання відкритого типу, творчі завдання за текстом. Учитель знайде тут також тексти для читання мовчки, за якими наведено контрольні запитання відкритого типу і творчі завдання. За текстами переказів (усного, письмового) пропонуються завдання для лексичного, граматичного, стилістичного опрацювання, також ряд запитань за змістом, окремі з них можуть стати темою творчого завдання. За текстами для диктантів, аудіювання, читання мовчки, переказів відповідно до програми можна сформулювати й теми для навчальних і контрольних усних, письмових творів. Відомо, що ефективність спілкування залежить не лише від успішного використання знань про мовну систему і рівня розвитку усного й писемного монологічного мовлення. Важливими показниками, що становлять основу мовленнєвої компетентності учня основної школи, є здатність адекватно сприймати діалогічне мовлення на слух, вести діалог на різні теми з додержанням вимог українського мовленнєвого етикету у контактному або дистантному спілкуванні у різних життєвих ситуаціях. З огляду на це стануть у нагоді вчителю й матеріали для формування і вдосконалення навичок діалогічного мовлення – інтелектуальні ігри, покликані, зокрема, виховувати толерантну особистість.
При доборі текстів автор користувалася даними психолого-педагогічних і методичних розвідок, які засвідчують: у процесі формування вмінь і навичок сприймати усне й писемне мовлення важливо використовувати так звані «предметні» тексти, тобто такі, зміст яких базується на ситуаціях, що входять до предметної тематики з урахуванням соціокультурної змістової лінії програми й міжпредметних зв’язків. Це тексти, зміст яких відрізняється засобами конкретності й наочності, що забезпечує однозначність розуміння зображуваного предмета чи явища, у них відсутня двоплановість і наявність внутрішнього підтексту (науково- популярні й навчальні тексти, деякі дитячі оповідання, казки тощо).
Методичне запропонування, безумовно, зорієнтує сучасного учителя української мови, націлить на подальший пошук як початківців, так і досвідчених педагогів; допоможе їм вибрати власні шляхи організації роботи з окресленої проблем
_________________________________
1Украинский язык : 5-9 кл. : программа для общеобразоват. организаций с обучением на рус. языке и изуч. укр. языка / сост. Ткачук Т.В., Левашова О.Н., Борисова А.А., Петровская И.И.; ДИППО. – Донецк: Истоки, 2015. – 74 с.
2Там же
3Там же
4Там же
ОСНОВНА ЧАСТИНА
ТЕКСТИ ДЛЯ ДИКТАНТІВ
Диктант №1
Як покращити стосунки з людьми
Чи хотіли б ви, щоб до вас краще ставилися? Для здійснення такого бажання існує єдиний шлях. Цікавтеся оточенням! Лише тоді цікавитимуться вами.
Є люди, які за все життя не зрозуміли цієї простої істини. Вони озлилися на весь світ. Стверджують, що люди навколо ворожі, егоїстичні. А насправді саме їм немає ніякого діла до світу. Їхні думки, розмови, зацікавлення – усе спрямоване на себе.
Кожній людині подобається, щоб нею цікавилися інші. Тому так цінують товариського слухача. Проте слухати з чемності і виявляти зацікавлення – не одне й те саме. Байдужість відчувається завжди. Зближують людей розмови про щось спільне. Доведено, що нашу прихильність вкликають люди зі схожими інтересами. Вони завойовують симпатію, швидко налагоджують приязні стосунки. (За І. Томаном).
(110 слів)
Диктант №2
Добрі манери
В основі всіх добрих манер лежить одна турбота – людина не повинна заважати людині, щоб усі разом почували себе комфортно. Важливо вміти не заважати один одному. Тому не потрібно галасувати. Не треба чавкати, дзвінко класти виделку на тарілку, голосно розмовляти за обідом. Не говоріть з повним ротом, не кладіть лікті на стіл. Одягатися акуратно потрібно для того, аби на вас було приємно дивитися.
Як бачимо, у добрих манерах є глибокий смисл. І виховувати в себе маємо не стільки хороші манери, скільки те, що в них виявляється бережне ставлення до людей та природи. Не потрібно запам’ятовувати сотні правил, досить запам’ятати одне – необхідність поважного ставлення до інших. (За Д.Лихачовим). (104 слова)
Диктант №3
Відломлена гілка
Був ясний день. Уздовж алеї, обабіч якої росли маленькі липки, біг хлопчик. Він зривав молоді пахучі листочки, кидав під ноги, а з одного деревця цілу гілочку відчахнув і кинув… Зупинився, глянув на липку, шкода її стало, але швидко жаль минув. Побіг далі…
Пролетіло багато літ. Став хлопчик дорослим. Повиростали його діти, ось він уже й дідусь. Ішов якось липовою алеєю. Високі стрункі дерева хитали гіллям. Тільки в однієї липи з північного боку ніби руки не було, замість гілки – глибокий шрам. Дідусь зупинився, упізнав дерево, сумно йому стало. Менше листя зеленого, менше цвіту липового, менше співу бджолиного. Менше й радості у світі. Дідусь зітхнув, а по алеї біг хлопчик. (За В.Сухомлинським). (108 слів)
Диктант №4
Що означає бути вихованим
Вас високо оцінили, коли сказали, що ви вихована людина.
Вихованість – це не лише хороші манери. Це щось глибше в людині. Бути вихованим означає бути уважним до іншого, скромним, тактовним, делікатним. Бути толерантним.
До Лувру, що у Франції, ранками приходили відігріватися десятки жебраків. Вони тулилися до батарей опалення, щоб відігрітися. Була серед них одна бабуся. Поруч неї художниця працювала над копією. Малярка підвелася, принесла стілець і запропонувала його старенькій. Та низько вклонилася й сіла. За цим спостерігала жінка з хлопчиком. Вона щось тихенько сказала синові. Він підійшов до художниці й промовив: «Мерсі, мадам!» А потім зі щасливим обличчям повернувся до матері.
(За С.Гіацинтовою). (100 слів)
Диктант №5
Спробуй подати руку
Спробуй не наступити, а поступитися, не захопити, а віддати, не кулак показати, а подати руку. Не сховати, а поділитися, не кричати, а вислухати, не розірвати, а склеїти.
Спробуй – і ти побачиш, як цікаво виходитиме. Яке дивовижне почуття проллється в серце і зігріє його.
Життя сповнене таких випадковостей, несподіванок, що все одно, як би ми не намагалися, ненароком когось образимо, скривдимо, зробимо боляче. Але усвідомлюватимемо, що вчинили неправильно, будемо страждати, навіщо і як це вийшло.
Намагайся не завдавати шкоди й болю будь-кому. Не проси нічого такого, що можеш зробити сам.
І, звичайно, не роби іншому того, чого не хотів би собі! (За М.Рощиним).
(100 слів)
Диктант №6
Добрі спогади
Хата моїх батьків була біля самого лісу. Отож із того лісу до нас приходили ласувати горіхами білочки. Ми дуже полюбляли спостерігати за ними.
Трохи нижче нашого будиночка була садиба сусідів. Що було приємною і досі рідкісною рисою, їх знали як людей дуже хороших, давніх приятелів моїх батьків. Сім’ї наші жили дуже дружно, у нас навіть обійстя було спільним, проте великим. Посеред двору стирчав великий дерев’яний кіл, до якого прив’язували нашу та сусідську корів, коли вони ввечері поверталися з пасовиська. Я з невимовною тугою згадую ті щасливі часи далекого безтурботного дитинства. (За В.Таранюком). (90 слів)
Диктант №7
Уроки толерантності
Іван Павло ІІ дав уроки толерантності, високої культури цивілізованої людини третього тисячоліття. Він став першим Папою, хто здійснив візит у Білий дім до президента Сполучених Штатів Америки, першим у новітній історії вдався до подорожі по Святій Землі.
До нього не було Папи Римського, який би відвідав гарячі точки планети, великодушно переступив поріг тюремної камери і простив убивцю, що стріляв у нього.
Не було Папи Римського, який володів вісьмома мовами і підключив Ватикан до супутникового телебачення.
Це він доброю українською мовою промовляв до мільйонів українців, молився з ними, вільно цитував Володимира Мономаха, Григорія Сковороду, Тараса Шевченка. «Усе минає, але Любов зостається. Усе минає, але не Бог і не Любов…». (За С.Йовенко).(107 слів)
Диктант №8
Показник духовної сили
Незалежно від ставлення до релігії кожному дорогі любов, співчуття.
Від народження ми оточені турботою і любов’ю батьків. Пізніше, коли стикаємося з хворобами, старістю, знову покладаємося на милосердя людей. Якщо на початку і в кінці життя ми залежимо від добрих почуттів інших людей, то чому ж у середині нашого життя нам не ставитися до них добре?
Ми живемо серед людей, тому маємо поділяти страждання з нашими співгромадянами і виявляти співчуття, терпимість до тих, хто нам дорогий, а також до наших ворогів. Це показник духовної сили людини. Маємо жити з тими високими принципами чесності, самопожертви, толерантності, слідування яким вимагаємо від інших. (За Далай-ламою XIV). (99слів)
Диктант №9
У чому полягає гарне виховання
В оповіданні «Дім з мезоніном» Антона Чехова є цікавий епізод. Один із персонажів активно жестикулював і перекинув соусник, так що на скатертині утворилася велика пляма. Проте ніхто з присутніх цього ніби не помітив. Пізніше у розмові з товаришем цей чоловік повчально каже: «Гарне виховання не в тому, що ти не розіллєш соус на скатертині, а в тому, що ти не помітиш, коли це зробить хтось інший».
Прекрасні слова! Вони й підкажуть нам: коли людина чхає або кашляє в нашій присутності, слід удавати, ніби нічого не сталося, ніяк не виявляти невдоволення, обурення, звеселеності. Також неввічливо робити такій людині будь-які зауваження. (Із газети). (99 слів)
Диктант №10
Мистецтво допомагає людині
До художника Перова прийшла згорблена селянка, подала йому пакунок і заголосила. Василь Григорович пригадав, що кілька років тому її син Василько позував йому. Під час малювання жінка розповідала про свою трагедію. Чоловік і діти повмирали, живим залишився лише Вася.
Тепер перед художником стояла осиротіла мати. На заощадження хотіла купити картину. Зворушений Перов пояснив, що полотно вже не належить йому і знаходиться в галереї.
Художник повів жінку до Третьякова. Побачила вона картину, на ній свого Василечка і впала на коліна. Декілька годин простояла перед «Тройкою», а потім підійшла до Перова, низько поклонилася тому, хто зберіг образ дорогого сина. Художник відчув неповторну радість. (За І.Кулибабою). (101 слово)
ТЕКСТИ ДЛЯ АУДІЮВАННЯ
Текст для аудіювання №1
Заклятий вовк
Усе почалося з незвичайного дзеленькотіння, що одного вечора долинуло з лісу. Зачувши те дзеленькотіння, всяк міркував по-своєму: може, то блукає лісом якась вівця, що одбилася від отари, чи корова, що загубила свою череду, а, може, то взагалі якесь загадкове дивовижне створіння, що йому, власне, й назви немає.
І пішли поміж людей химерні чутки про зачаровані отари, що блукають лісами поночі; про божевільного, що живе у печері й живиться самими ягодами та корінцями.
Багато всіляких небилиць розповідали люди, багато чого набалакали. Але одного дня хтось сказав:
― Бачив у лісі вовка із дзвіночками на шиї, звичайнісінького вовка.
Лісом справді блукав звичайнісінький вовк. І нічого таємничого й загадкового в ньому самому не було. Просто люди примудрилися почепити йому на шию намисто з дзвіночків. А тоді відпустили. Біжи, мовляв, сіроманцю, куди тобі заманеться.
А тепер послухайте, як воно все сталося.
Якось уночі прокрався той вовк до села. А люди вже добре знали його вдачу. Вони цькували його псами, ставили на нього пастки, влаштовували засідки, а він, щоразу живий та здоровий, вислизав із них. То був спритний і хитрий вовк. Дужий і нещадний. Він з’являвся звичайно там, де цього найменше сподівалися, приголомшував своєю появою й тих, що на нього очікували, і тих, що в гадці не мали його побачити. І от одного разу цьому спритникові і розбійникові сталося таке, що взагалі рідко з вовками приключається. Він ускочив у кошару, із якої потім, хоч як силкувався, не міг вибратися.
Марно стрибав цілу ніч на високу загороду, марно намагався знайти хоч яку проломину, марно гриз дошки – порятунку не було. Уранці його схопили і зв’язали, а трохи згодом відбувся суд, що ухвалив незвичайний вирок: відпустити зухвалого і небезпечного ворога на волю, але почепивши йому на шию ланцюга з дзвіночками. Як присудили, так і зробили. Відпустили вовка на волю, і він прожогом помчав до лісу. Позад нього чулося дзеленькотіння та розлягався регіт. Люди сміялися, бо знали: відтепер старий розбійник далеко не втече й ніде не заховається. Вони були певні, що вигадали йому справді найтяжчу кару.
Сам вовк про те, звісно, ще не здогадувався.
Він радів із того, що знову вільний, і чимдуж квапився, мало не летів, до лісу, до вовчої зграї. Він знав, де її шукати, невдовзі таки знайшов, але саме тоді почалися його справжні муки. Вовки врозтіч кинулися від нього, вони тікали, висолопивши язики, а він, ні про що не здогадуючись, щодуху гонився за ними. Ліс ще не бачив таких шалених перегонів. Але вони таки скінчилися, бо врешті зграя розбіглася, вовки поховалися, а приречений невдаха, геть знесилений, упав на землю. То була його перша несподівана й незбагненна лиха пригода.
Від нього втікали вовки.
Від нього втікало все живе: і приятелі й недруги. Він блукав лісом голодний, бо нікого не зміг зловити. Дзвіночки виказували його щокроку, удень і вночі. І тоді, коли він ішов помалу, і коли біг, і коли скрадався, і коли чигав на здобич у засідці.
Це було схоже на закляття.
Збагнувши, у чому річ, вовк спробував звільнитися від нашийника з дзвіночками, але марно. Вони дзеленькотали, як і перше, а він щодуху мчав од них, тікав од самого себе. Ніде не знаходив порятунку. Знесилений, падав долі і гриз землю від люті і голоду. Це було все, на що він був спроможний і що йому лишилося. (За А.Хромаджичем). (529 слів)
Контрольні запитання і завдання за текстом
І варіант
Виконайте тестові завдання, обираючи правильний варіант відповіді
Текст належить до стилю:
А публіцистичного Б наукового В художнього Г розмовного.
З’ясуйте лексичне значення слова «кошара»
А сарай для овець Б яма В літня кухня Г загорода на літньому пасовиську.
У тексті порушено всі проблеми, КРІМ:
А дружба і зрадництво
Б людські жорстокість і черствість
В людина і природа
Г справедливість і чесність.
Чому сміялися люди, відпустивши вовка на волю:
А сіроманець смішно виглядав
Б ховали за сміхом сором і ніяковість
В раділи, що вигадали таку кару для хитрого звіра
Г намагалися сміхом налякати вовка.
Основна думка тексту така:
А вовка покарано справедливо, адже він накоїв стільки шкоди людям
Б людина повинна регулювати будь-які відхилення у природі, навіть якщо потрібно вдатися до жорстоких заходів
В людська жорстокість у даному випадку не має ніяких виправдань
Г людина вважається мудрою істотою, тому селяни повинні були вигадати щось не таке жорстоке й цинічне, аби відвадити вовка.
Як поводився звільнений вовк:
А кинувся на своїх кривдників
Б побіг до лісу, до вовчої зграї
В зацькований, залишився в пастці
Г поквапився шукати їжу.
Шалені перегони, дивовижне створіння, нещадний вовк, приречений невдаха – це тропи:
А епітети Б метафори В порівняння Г гіперболи.
На шию сіроманцеві люди почепили
А дзвіночки на шкіряному паску
Б дзвіночки на мотузці
В дзвіночки на нитках
Г дзвіночки на ланцюгу.
З’ясуйте лексичне значення слова «перегони»
А змагання Б блукання В біг Г утеча.
У лісі, на думку селян, могли блукати і дзвеніти всі, КРІМ:
А корови, що загубила свою череду
Б вівці, що одбилася від отари
В божевільного, що живе у печері
Г кози, що зачепилася дзвіночком у хащах.
Збагнувши, у чому річ, вовк
А повернувся до людей
Б продовжував бігати за своєю зграєю
В спробував звільнитися від нашийника
Г пішов у гущавину лісу помирати.
У тексті поєднано типи мовлення:
А роздум і опис Б опис і розповідь В опис, розповідь і роздум Г роздум і розповідь.
ІІ варіант
Дайте відповіді на запитання
Що – тему чи основну думку – виражає назва тексту?
Поясніть, що вказує на стильову приналежність тексту.
Доберіть синоніми до слова «химерний».
Які епітети до слова «вовк» використані в тексті?
Як сіроманець намагався вибратися з кошари?
Яким чином людям удалося на шию хижакові вдягнути намисто з дзвіночків?
Чого не розумів вовк, коли, радий, тікав від людей до лісу, до вовчої зграї?
Що одне лишилося робити сіроманцеві?
Як, на вашу думку, учинили люди, відпустивши хижака – добре чи жорстоко?
Складіть простий план тексту.
11, 12. Поміркуйте, як могла далі скластися доля вовка. Викладіть свої думки у вигляді роздуму-мініатюри (5-8 речень).
Текст для аудіювання №2
Серед тиші
Осінь сповістила про себе дощами й вітрами. Проте час від часу сонце з’являлося на небі й добре пригрівало, виманюючи на осоння наймерзлякуватіші створіння, які вже були певні, що не вистромлять носа зі своїх схованок до весни.
Коли випадав теплий день, ліс вигравав яскравими барвами.
Одного такого дня вибрів Сріблянко на галявину. Вибрів, щоб напастися, сторожко, як те робив завжди, як навчили його мати, лісове життя, як те робили всі сарничі й сарни.
Він був один на галявині, а здавалося, ніби й у цілому лісі, бо ніде нікого не було ані чути, ані бачити. Не чути було жодного пташиного голосу, жодного поклику дикої звірини. Тільки шелестіла під ратичками в Сріблянка притрушена жовтим листям трава.
І раптом…
Загуркотіло щось на весь ліс, розітнуло його від краю до краю.
Постріл!
На Сріблянка посипалися дрібні грудочки землі. Куля ввігналася в землю біля ніг. На щастя, біля ніг. Бо могла поцілити в голову, у шию, ще кудись.
Сріблянко не став чекати, поки вистрілять удруге. Другий постріл він почув, уже тікаючи щодуху з того місця.
Почув і свист кулі; завважив: на краю галявини підвівся чоловік із рушницею, зблиснула та рушниця, посилаючи ще одну смертоносну кулю.
Але Сріблянко уже пірнув у хащі.
Він мчав поміж соснами так швидко, як тільки несли його ноги, а серце калатало, наче хотіло вискочити з грудей. Луна від останнього пострілу котилася над верхогір’ям.
Смерть доторкнулася до Сріблянка й полетіла далі.
Так дізнався він, що людина також може бути для нього небезпечним ворогом, навіть страшнішим од вовків.
Досі він бачив у людях тільки друзів. Вони його годували, напували, бавилися з ним. Дали йому ім’я, і він радо озивався на нього, радів, квапився, коли його кликав хтось із тих, кого він любив. А тепер мусив тікати від людей.
Сталося щось таке, чого не міг збагнути. У лісі з’явилася людина, що носить у руках смерть. О будь-якій порі вона може опинитися на будь-якій галявині, може виступити нечутно з-за першого-ліпшого дерева, з-поза скелі чи пагорба. І треба її вчасно помітити, випередити бодай на мить. Бо хіба можна бути певним, що й наступного разу куля не влучить у ціль.
Сріблянко вирішив ніколи більше не заходити на галявину, де здибав людину з рушницею, і десятою дорогою обходив ті місця.
Згодом у лісі дедалі частіше лунали грізні постріли.
Так минула осінь. Настала зима.
Першим сніг збентежив Сріблянка, а разом із ним багатьох лісових мешканців. Але на його щастя і на щастя всіх тих, що боялися хурделиць, криги, перший сніг незабаром розтав. А потім ще і ще падав сніг і щоразу танув.
Може, Сріблянко й цієї зими шукав би притулку у своїх друзів, сільських дітей, якби все склалося інакше. Якби, скажімо, снігу нападало стільки, що з-під нього й травинки не можна було б видобути. Чи якби над лісом знову шугали крижані вітри. Чи якби вовки заганяли його до знемоги, або спіткала його яка інша біда, що від неї не знайти рятунку в лісі.
Зрештою, він і без нагальної потреби подався б до дітей. Він не забув ні їх самих, ні того добра, яке вони йому зробили торішньої зими. Але тепер уже не міг забути й тої людини, що хотіла йому заподіяти смерть. Її він тепер боявся над усе. Тремтів на саму згадку про неї. Тож і не зважувався навіть підходити до села, не знаючи, як люди зустріли б його тепер і що з ним могло би статися.
(За А.Хромаджичем). ( 546 слів)
Контрольні запитання і завдання за текстом
І варіант
Виконайте тестові завдання, обираючи правильний варіант відповіді
Якої пори року сталася страшна подія для сарнича:
А улітку Б восени В узимку Г навесні.
Скільки пострілів пролунало в бік Сріблянка:
А один Б два В три Г чотири.
Як повівся сарнич, коли почув постріл:
А кинувся тікати
Б розгублено дивився по боках
В почав кричати на весь ліс
Г кинувся шукати порятунку в дітей.
У виразі «серце калатало, наче хотіло вискочити з грудей»
використано тропи:
А гіперболу і порівняння Б порівняння й епітет
В епітет і гіперболу Г метафору й порівняння.
Про що головне дізнався Сріблянко того страшного дня:
А що небезпечно блукати лісом наодинці
Б що діти йому не друзі
В що людина може бути небезпечнішою за вовка
Г що треба триматися ближче до людей.
У тексті НЕ використовується фразеологічний зворот:
А вистромити носа Б ноги несуть
В обходити десятою дорогою Г мчати стрілою.
Чому Сріблянко не ходив до села, де жили його добрі знайомі:
А було не так холодно, як минулої зими
Б йому було що їсти, бо сніг не заніс іще всю траву
В він уникав вовків, які могли б заганяти його до знемоги
Г боявся понад усе людини з рушницею, недовіряв людям.
У тексті порушено всі проблеми, крім:
А людина і природа Б толерантність
В жорстокість і черствість людини Г історична пам’ять.
Визначте основну думку тексту:
А діти часто мудріші й добріші за дорослих
Б узимку треба підтримувати тварин
В природа потребує нашого захисту
Г часто в житті зло перемагає добро.
Що означає метафора «носить у руках смерть»:
А має страшну зовнішність Б убиває все живе
В має при собі рушницю Г передає повідомлення про загибель.
У тексті переважає тип мовлення
А роздум Б розповідь В опис Г розповідь із описом.
У якому стилі написано текст:
А розмовний Б публіцистичний В науковий Г художній.
ІІ варіант
Дайте відповіді на запитання
1. Як звали тварину? Спробуйте обґрунтувати таку кличку.
2. Як пасся сарнич на галявині?
3. Куди ввігналася перша куля?
4. Що означає вираз «смерть доторкнулася до нього»?
5. Чому до цього часу сарнич вважав людей друзями?
6. Що для себе вирішив Сріблянко?
7. Які біди могли змусити тварину шукати людей?
8. Що зупиняло сарнича, не давало йому йти до дітей?
9. Дайте назву тексту, аби вона відображала основну його думку.
10. Визначте, до якого стилю належить текст, поясніть, чому.
11, 12. Напишіть твір-мініатюру (5-8 речень), у якому викладіть свої думки стосовно того, як могли розвиватися події далі.
Текст для аудіювання №3
Холодне молоко
Вранішній жовтень. На вулиці холодно, вітер дме несамовито. Від такого холодовію ніде сховатися. Усім холодно. Люди поспішають.
Біля воріт стоїть пенсіонерка бабуся Ніна. Не надто тепло вдягнута, як для такої погоди. Спираючись на костур, пильно дивиться на вулицю.
Вибралася не на прогулянку. Їй треба молочком розжитися. Це найкращий харч і замість води вживати, і ліки запивати, і кашу можна зварити. До магазину ж дійти не спроможеться. Ось поки вийшла на вулицю, то всі сили розгубила. А до лавки близько – он вона, через дорогу. Але самій ніяк не добитися. Тому й стоїть бабуся Ніна, чекає, як милості Божої, доброї людини.
«Жінку попрошу, жінки знають материнську любов. Та до того ж, багато хто зараз біжить до магазину щось купити. І мені заразом візьмуть, що там одна літра молока. Ох, якби ж я була здорова!»
Бабусі вісімдесят років. Живе одна-однісінька…
― Добродійко, будьте ласкаві, – несміливо, – чи не в магазин ідете?
― Так.
― Може, Ви змогли б для мене теж узяти одну літру молочка?
― Бачите, я потім ще маю далі йти, до іншого магазину…
А крамниця ось, через дорогу. Крізь велике скло добре видно вітрини, людей із бідончиками та склянками.
Із сусіднього будинку вийшла з бідончиком жіночка.
«Попрошу її, адже по дорозі!»
Але тільки-но роздивилася насуплену фізіономію, не наважилася просити.
Сусідка чудово знає, що це самотня бабця. Бачить і літрову банку з пластиковою кришкою. І здогадується, без сумніву, нащо вона в старенької. Проте швидко минає повз сусідку, поринаючи поглядом аж за горизонт.
Проходять люди. Якось лячно звертатися, раптом знову відмовлять. Треба ж такого! Життя по-різному складалося, проте завжди мовчки долала труднощі, ніколи нікого не просила, а от зараз доводиться. «Ще хтось подумає, що я тут жебрачу…»
Раптом радісно засвітилися очі. Ось іде знайома, яка напевно допоможе.
― Що, ізранку на прогулянку? Подихати?
― Та ні. Хочу просити когось, аби до лавки по молочко збігали.
― Ой, а я до Раїси Петрівни поспішаю, вона ногу поламала. Пам’ятаєте, ще як сусідами були, то в мене хворіла мама. Мені так важко було сидіти коло неї по ночах, а ви приходили до нас. Підтримували, допомагали. Тепер і я хочу допомогти людині, яка потрапила в скрутне становище. До побачення,― проторохкотіла «подруга».
Бабуся Ніна провела її сумним поглядом. Подвір’я Раїси Іванівни було за два будинки від магазину.
От школярики допомогли б одразу. Уже дванадцять років ходять до неї. Молодці. Не один раз теплота дитячого серця підтоплювала кригу самотності літньої жінки. Одне незручно: приходять діти після школи, тоді вже молока немає.
Бабуся замерзла так, що пальці ледь тримають налиту холодом склянку.
Поряд проходить чоловік. Наважитися?
― Добродію! Одну хвилинку! ― від холоду та хвилювання навіть говорити важко.
Чоловік згори поглядає на зігнуту часом стареньку, чекає, що вона скаже.
― Вам не складно зайти до крамниці, купити молока? ― у голосі бабці чути безнадію.
― Звичайно, ні!
Закалатало вражене двома інфарктами серце. Подала банку, монету в п’ятдесят копійок.
― Одну літру, якщо не важко.
Минуло хвилин сім – у магазині черга. Повертається.
― Дякую, синку. Як ти мені допоміг!
― Нема за що! На все добре! ― молодик пішов із приємним відчуттям, що зробив корисну справу.
― От! Йому й не по дорозі було! Через мене мусить вертатися, ― бідкалася бабуся.
Дуже обережно повернулася, ледь пересуваючи закляклі ноги, тихенько посунулася додому.
А чоловік ішов собі, не уявляючи, що він повернув живій людині радість життя. Йому зовсім не важко було це зробити. (За В. Таранюком). (550 слів)
Контрольні запитання і завдання за текстом
І варіант
Виконайте тестові завдання, обираючи правильний варіант відповіді
У якому місяці відбувається подія:
А жовтень Б грудень В листопад Г січень.
Поясніть лексичне значення слова «лавка»:
А місце для відпочинку, сидіння Б кіоск
В продуктовий магазин Г частина вулиці.
Що сказала старенькій перша сусідка:
А «Так, я йду по молоко собі, мені нескладно купити й вам»
Б «Мені ніколи з вами возитися»
В «Я ще потім маю до іншого магазину йти»
Г «Чому я повинна купувати вам молоко?»
Яку хворобу перенесла бабуся Ніна:
А інсульт Б ангіну В інфаркт Г запалення легенів.
Чому бабусі не допомогла людина, якій вона допомагала доглядати хвору матір:
А поспішала на роботу Б їй було не по дорозі
В ішла до сусідки, яка поламала ногу Г було вже пізно.
Хто, на думку бабусі Ніни, обов’язково їй допоміг би:
А школярі Б дільничий лікар В сусід Г чужі люди.
Як поводився чоловік, якого старенька попросила про допомогу:
А відмовився одразу ж
Б без зайвих слів зробив те, про що попросили
В не став навіть слухати прохання
Г допоміг і став вимагати винагороду.
Хто така Раїса Іванівна:
А бабуся-пенсіонерка Б сусідка, якій допомагала старенька доглядати хвору матір
В жінка з поламаною ногою, до якої поспішала давня знайома бабусі
Г сусідка, яка не погодилася купити молока.
Чому в тексті сказано, що старенька «посунулася додому»
А їй стало зле Б вона була розчулена
В дуже змерзла Г їй нікуди було поспішати.
У якому стилі написано текст:
А публіцистичний Б конфесійний В розмовний Г художній.
Визначте тему тексту:
А розповідь про людські черствість і байдужість, доброту й милосердя
Б зовсім неважко робити добро
В самотня старість – це дуже прикро
Г розповідь про байдужих сусідів і доброго незнайомця.
Укажіть, який тип мовлення в тексті переважає:
А опис Б роздум В розповідь.
ІІ варіант
Дайте відповіді на запитання
У якому стилі написаний текст?
Визначте основну думку тексту.
Якою зовні ви уявили бабусю Ніну?
Опишіть зовнішність чоловіка.
Як ви оцінюєте діалог старенької з сусідкою, у якої була свого часу хвора мати, і бабуся Ніна допомагала її доглядати?
На що вказує зауваження автора: «…минає повз сусідку, поринаючи поглядом аж за горизонт»?
Чи вважаєте ви вчинок чоловіка героїчним?
Елементи яких типів мовлення наявні в тексті, крім основного типу?
Як автор ставиться до старенької? Із чого це видно?
Як раніше жила бабуся Ніна?
11, 12. Спираючись на текст, напишіть твір-мініатюру (5-8 речень) про те, які добрі справи робите ви.
Текст для аудіювання №4
Мова жестів
Що не край, то свій звичай. Часом способи існування народів відрізняються між собою, хоч люди перебувають в одному часопросторі. Ці відмінності виявляються, зокрема, в особливостях спілкування.
Аби уникнути таких непорозумінь, слід вивчати особливості спілкування різних народів світу, зокрема мову жестів та інші несловесні (невербальні) засоби налагодження комунікації. Помандруємо світом і придивимося до жестикуляції в процесі спілкування між людьми різних країн.
У спілкуванні з представниками Сходу на європейця чекає безліч несподіванок. Заперечливе похитування головою в індійця означає згоду з тим, що йому кажуть. До речі, у Болгарії нахил голови, яким висловлюємо «так», означає «ні». У турків жест ствердження – нахил голови вниз і трохи вбік. Свого часу злі язики запевняли, що доброчинність принцеси Діани була пов’язана з її звичкою, уважно слухаючи когось, саме так тримати голову. Коли принцеса граційно нахиляла голову, вислуховуючи потік прохань, на Близькому Сході це сприймали за згоду допомогти і починали радісно дякувати. Діані незручно було пояснювати, що її неправильно зрозуміли ― доводилося допомагати.
Панібратське поплескування по шиї для арабів дуже образливе, особливо для чоловіків. Ображаються вони й тоді, коли після жарту чи дотепу простягають руку співрозмовникові, аби той ударив по ній долонею, а європейці й американці цього не знають і сприймають такий жест як прощальний.
У Японії стиснутий кулак із відведеним великим пальцем – позначення того, хто курить опіум, а в Росії – усе гаразд.
Якщо у вас гостює іспанець і після обіду затис двома пальцями мочку вуха, це означає, що він у захваті від кулінарних досягнень господині. А от бразилієць може своє вдоволення смачною стравою засвідчити дотягуванням до мочки вуха через голову.
Цікаві й інші особливості національного спілкування. Скажімо, у Таджикістані, коли вас запросили в гості, обов’язково запропонують помити руки. Після цього варто скористатися рушником. Ні в якому разі не струшуйте воду з рук – це жест неповаги до господаря. Аби поговорити з господинею, треба спочатку звернутися до її чоловіка або дорослого родича.
Японці під час розмови зберігають на обличчі застиглу усмішку, яка традиційно слугує тут знаком пильної уваги, й усіляко уникають дивитися в вічі співрозмовникові – це просто неввічливо. У результаті американці та європейці, що звикли вести бесіду відкрито, схильні звинувачувати японців у нещирості. Якщо у відповідь на гостинність японця європеєць захоче показати, зробивши певний жест біля горла, що вже досить-таки наївся, – це справить на гостинного хазяїна гнітюче враження, бо такий жест у Японії означає страту.
Розкрита долоня в більшості країн світу – знак дружнього привітання, але тільки не в Греції – там це знак зухвалої погрози. Покручування пальцем біля скроні в Латинській Америці означає «я думаю». В інших країнах ― «божевільний». Як переконуємося, жести пальцями не позбавлені ризику.
Таких прикладів багато. Тож, вирушаючи у мандри світом, пам’ятаймо: зі своїм статутом до чужого монастиря не йдуть. Намагаймося якнайбільше зібрати інформації про те, які жести в цій країні узвичаєні, а які викликають погані асоціації. (Із газети). (451 слово)
Контрольні запитання і завдання за текстом
І варіант
Виконайте тестові завдання, обираючи правильний варіант відповіді
Визначте стиль тексту:
А науковий Б художній В розмовний Г публіцистичний.
Визначте можливого адресата спілкування:
А школярі Б студенти В науковці Г мандрівники.
Яким прислів’ям починається текст:
А Що не край, то свій звичай
Б Скільки людей, стільки й думок
В Усяка пташка своє болото хвалить
Г Зі своїм статутом до чужого монастиря не йдуть.
Для чого треба вивчати мову жестів:
А щоб знайти нових друзів Б щоб уникнути неоднозначних конфліктних ситуацій
В щоб стати фахівцем із національного мовного етикету – деонтологомГ щоб уміти вільно послуговуватися різноманітними жестами.
Чому під час розмови японці не дивляться у вічі співрозмовникові:
А вони приховують свою агресію Б вважають, що це непристойно
В у них поганий зір Г вони хитрі й підступні.
У якій країні розкрита долоня – знак погрози:
А у Болгарії Б у Таджикістані В у Японії Г у Греції.
Що робить іспанець, коли він у захваті від кулінарних досягнень господині:
А струшує воду з рук Б нахиляє голову вниз і трохи вбік
В затискає пальцями мочку вуха Г дотягується до свого вуха через голову.
Що означає фразеологізм «Зі своїм статутом до чужого монастиря не йдуть»:
А дотримуйся правил і звичаїв тієї країни, гостем якої ти є
Б не треба ходити до монастиря з документами – там тільки моляться
В завжди оберігай рідні звичаї, традиції
Г забудь про свої звичаї, правила, коли подорожуєш.
Знаком чого є застигла усмішка на обличчі в японців:
А неповаги до співрозмовника Б пильної уваги В підготовки до атаки Г щирості.
Тип мовлення в тексті:
А розповідь Б роздум В опис.
Як у Латинській Америці показують «я думаю»:
А дотягуються до мочки вуха Б крутять пальцем біля скроні
В обхоплюють голову руками В тримають голову нахиленою вниз.
З’ясуйте лексичне значення слова «невербальні»:
А штучні Б іншомовні В несловесні Г нещирі.
ІІ варіант
Дайте відповіді на запитання
Визначте стиль тексту.
Доберіть до тексту назву таким чином, щоб у ній відображалася основна думка.
Чим злі язики пояснювали щедру доброчинність принцеси Діани?
Що означає в Росії стиснутий кулак із відведеним великим пальцем?
А в Японії?
Який жест необізнаних людей може справити гнітюче враження на гостинного японця?
Яких умовностей слід дотриматися, аби мати можливість поспілкуватися з жінкою в Таджикистані?
Як виражають свою згоду індійці?
Доберіть український відповідник до слова «комунікація».
Чому європейці та американці вважають японців нещирими?
Наведіть власні приклади мови жестів.
11,12. Ви збираєтеся побувати в Японії. Використовуючи інформацію з тексту, напишіть твір-мініатюру (5-8 речень) про те, як будете там спілкуватися з людьми.
ТЕКСТИ ДЛЯ ЧИТАННЯ МОВЧКИ
Текст для читання мовчки №1
Давайте дружити
На контрольній з математики я подумав: доки в нашому класі хлопці будуть самі по собі, а дівчатка – самі по собі? Час покінчити з цим неподобством! Сказано – зроблено. Я негайно настрочив записку Женьці Кошкіній: «Кошкіна, давай з тобою дружити!»
Чому саме їй? По-перше, вона сидить переді мною, по-друге, відмінно знає математику, по-третє, пише той же варіант, що і я.
Тицьнув записку Женьці, але вона на мене так подивилася… Чи не з Місяця ти, мовляв, упав? І знову відвернулася, нібито я їй узагалі нічого не писав. От і дружи з такими! Робот якийсь, а не дівчисько.
Не хоче – не треба. Онде позад мене Лариска Сливка сидить. В математиці вона не гірш за Кошкіну розуміється. І варіант у нас один. Я написав нову записку: «Сливка, давай з тобою дружити!» Лариска відклала записку й відмахнулася від мене, як від мухи.
Я зрозумів, що всі дівчиська однаковісінькі.
Цілий урок я крутився й кидав на Сливку спопеляючі погляди. Але спопелити Сливку мені не дала Марина Миколаївна. Вона сказала:
― Загорулько Тарас! Ти чому сидиш за партою задом наперед? Закінчив роботу?
― Ні! – сказав я і сів рівно. – Я ще не закінчив, – і почав свердлити очима потилицю Кошкіної.
Але Кошкіна була незворушною. І мені нічого не залишалося, як самому взятися за злощасну задачку, яку збирався списати в Кошкіної чи в Сливки.
І бувають же на світі чудеса! Задачка знайома попалася! Чого ж це я одразу умову не прочитав? Усе пішло як по маслу.
Але я все ж таки встиг її розв’язати, хоча зошит здав останнім.
На перерві до мене підійшли Женька Кошкіна і Лариска Сливка.
― Тарасе, – кажуть, – ми згодні. Давай дружити. Просто на контрольній ніколи відповісти тобі – задачку розв’язували.
«Ха, – думаю. – Потрібні ви мені тепер! Краще я зі Свєткою Мороз дружити буду. По-перше, вона поруч зі мною сидить, по-друге, краще за неї граматику ніхто не знає, а по-третє, завтра в нас диктант із української мови…»
І, відмахнувшись від Кошкіної і Сливки, я пішов пропонувати Свєтці свою вірну чоловічу дружбу. (За Т.Поляковою). (330 слів)
Контрольні запитання і завдання за текстом
У якому стилі написаний текст? Елементи якого іншого стилю також наявні в тексті?
Чому хлопець вирішив запропонувати дружбу Жені Кошкіній і Ларисі Сливці?
Чим можна пояснити те, що дівчата одразу не відповіли на пропозицію Тараса?
Якою була реакція Лариски Сливки на записку?
Чому Тарас сам узявся за злощасну задачу?
Кому ще вирішив запропонувати дружбу Тарас Загорулько?
Визначте тему тексту.
Якою є основна думка тексту?
Що – тему чи основну думку – виражає назва твору?
10-12. Спираючись на текст, напишіть твір-мініатюру (5-8 речень) про те, що таке справжня дружба.
Текст для читання мовчки №2
«Нахаба»
Скінчилися раз уроки, а вчителька наша і каже:
― Сашко Лісовий захворів, хто піде його провідати?
― Я! Я! Я!– посхоплювались усі.
― Якщо ви і в нього так кричати будете, – говорить учителька, – то краще нікому не йти. Хворому потрібен спокій. Дивіться, щоб він не вставав із ліжка, розважте його, як зумієте. Може, й нагодувати доведеться. І пам’ятайте: хворому потрібен спокій.
Приходимо ми. Лежить наш Сашко, горло замотане, книжку якусь читає.
― От добре, – мама його зраділа. – У мене саме обідня перерва кінчається. Там, на кухні, суп доварюється. Ви через десять хвилин з плити його зніміть, хлопця нагодуйте. А я побігла.
― Ну, як тобі,– ми в Сашка питаємо, нудно, мабуть, лежати?
― Та ні, – одказує. – Зовсім не нудно. Я от книжку читаю. Цікава!
Але ми вирішили, що це він так говорить із ввічливості. Спробуй-но сам-один пролежати увесь день! Стали ми посеред кімнати, відкашлялись і давай співати. Співали-співали, аж захрипли.
― Що,– питаємо, – повеселішало тобі трохи?
― Авжеж, повеселішало, – Наталка за нього відповідає. – Так фальшивити, то краще вже зовсім мовчати. І без концертів обійдеться. Правда ж, Сашку?
Сашко промовчав, але ми зрозуміли, що це він промовчав щоб не завдавати нам клопоту. Але про які клопоти може йти мова, коли товариш хворий?!
― Давай, – Митько каже, – ми йому наш сюрприз відкриємо.
― Давай!
І стали ми тут матроський танок виконувати, який на святковий вечір готували. Розчервонілись обоє, вхекались, але стараємось – для хворого ж товариша.
Тут Наталка стала до чогось принюхуватися – і прожогом із кімнати. Вбігає за мить.
― Ой! – кричить. – Суп увесь википів і вже згорів.
Побігли ми на кухню. Справді, бачимо – у каструльці щось темне на самому дні залишилося і пахне зовсім не так як суп. Ми туди про всяк випадок води долили, але смак виявився ще гіршим, ніж запах.
― Ех ви! – Наталка зітхає. – Через вас зовсім забули, що мама просила. Чим тепер хворого годувати?
Стали ми харчі якісь шукати. Знайшли цукор, а чай шукали-шукали – ніде нема.
― Яка різниця, – Митько каже, – із заваркою чи без. Однаково вода. Коричнева тільки. І так вип’є.
Скип’ятили ми воду. Вкинули цукру в склянку. Приносимо Сашкові:
― Пий.
Сьорбнув він трохи.
― Не хочу, – каже, – голова болить.
― Це в нього від голоду, – здогадавсь я.– Ми тобі зараз усі втрьох картоплі почистимо. Ти як любиш, смажену чи варену? А щоб ти поки не нудьгував, ввімкнемо магнітофон.
― Не треба, – кричить, – мені ваших танців і нічого не треба! Облиште мене! Лежала собі людина і горя не знала. У мене й так уже температура піднялася. Я тепер, мабуть, іще місяць лежати буду.
Нарешті ми таки зрозуміли, чого він хоче, і почали вдягатися.
― Ні, ти бачив таке? – мовив Митько вже надворі. – Друзі прийшли до нього, не шкодуючи ні сил, ні часу, розважити, щоб йому сумно не було, нагодувати, а він після цього нас, можна сказати, виганяє. Не буду більше його відвідувати. Хай собі книжки читає. Нахаба та й годі! (За Я.Стельмахом). (474 слова)
Контрольні запитання і завдання за текстом
Які настанови дала дітям учителька?
Як почував себе Сашко, коли прийшли однокласники?
Про що попросила дітей мама Сашка?
Які епізоди здаються комічними?
Як почував себе Сашко в кінці зустрічі?
Чому Митько образився на Сашка?
Чи вважаєте ви нахабою Сашка? Поясніть свою точку зору.
Чого навчає текст?
Що таке толерантність і чи можна героїв цього тексту назвати толерантними?
10-12. Напишіть твір-мініатюру (5-8 речень) про те, які поради ви могли б дати хлопчикам.
Текст для читання мовчки №3
Дівчинка, яка постраждала за правду
День був на диво погожий, ясний. Я довго гуляв, а потім присів на лавочці і почав спостерігати за зграйкою снігурів, які скидалися в снігу на рум’яні яблука. Раптом підішли дві гарненькі дівчинки. Вони посідали поруч зі мною.
― Так от, розумієш, – певно, продовжуючи розпочату розмову, сказала дівчинка в пухнастій білій шапочці, – тоді я вирішила говорити тільки правду.
― Звичайно, ти молодець! – похвалила її друга дівчинка, у голубій шапочці і таких самих рукавичках. – Це ж не так просто, як може здатися на перший погляд.
― Так, не просто. Якось я не вивчила урок із природознавства і чесно сказала про це нашій учительці. Знаєш, як я боялася, що вона мені двійку вліпить!
― І вліпила?
― Ні. Сказала тільки, що для початку прощає тільки тому, що сама зізналася.
― Пощастило тобі цього разу.
― Так. Зате на другому уроці вже не пощастило. Вірш не вивчила, зізналася, та все одно – бац! – двійка. А сьогодні й зовсім, ― зітхнула невесело дівчинка, – довелося постраждати за правду.
― Ой, що ти! – співчутливо сплеснула руками дівчинка в голубих рукавичках.
― Уяви собі, на занятті драмгуртка вирішували, хто буде грати Попелюшку. І кого ж, ти думаєш, вибрали? Оту Юльку Пиріжкову! Так у неї ж ніс у веснянках! Я, звичайно, сказала все, як є. Де це ви, кажу, бачили таку рябу Попелюшку? На цю роль треба знайти якусь гарну дівчинку, а не таку, як Юлька Пиріжкова. А сама Юлька спалахнула і давай плакати. От смішна яка: хто ж за правду ображається? А всі почали мене соромити: мовляв, Юля в нас найдобріша і найталановитіша, і веснянки її аніскілечки не псують, навіть навпаки, роблять симпатичнішою. Їх і загримувати можна. Але я не погодилася. Погодься, правда ж дорожча над усе. Тому що думаю, те й кажу! Хто б переді мною не був! А от ти б мене підтримала?
Дівчинка в голубих рукавичках знизала плечима і відвела погляд убік. Чомусь не поспішала з відповіддю. І тоді дівчинка в білій шапочці несподівано звернулася до мене:
― Вибачте, добродію, адже ви чули, про що ми зараз розмовляли. Скажіть, будь ласка, якої ви думки? (За Т.Поляковою). (337 слів)
Контрольні запитання і завдання за текстом
Що таке толерантність і чи можна вважати першу дівчинку толерантною?
Визначте тему тексту.
Чому, на думку другої дівчинки, правду говорити непросто?
Чому друга дівчинка не поспішала висловити підтримку подрузі, коли та розповіла ситуацію з Юлькою Пиріжковою?
Що поганого в принципі «що думаю, те й кажу!»?
Визначте стиль тексту.
Якою є основна думка?
У якій ситуації правда врятувала першу дівчинку?
Яку відповідь дівчинці міг дати чоловік, який став невільним свідком розмови?
10-12. Напишіть твір-мініатюру (5-8 речень) про те, яку відповідь і які поради ви могли б дати першій дівчинці.
Текст для читання мовчки №4
Бабина і дідова дочка
Були собі дід і баба. У діда була дочка. І в баби була дочка.
Якось баба розсердилась на дідову дочку і наказала старому відвезти дівчину в ліс, щоб її вовки з’їли.
Запряг дід коней і повіз свою дочку в ліс. Ідуть вони, бачать – стоїть хата. Дід і каже:
― Живи собі тут, доню, а я поїду додому.
Дідова дочка зайшла в хату, одразу поставила кашу варити. Коли страва готова була, вона сіла їсти. Тут підбігла мишка, почала просити й собі їсти. Дочка нагодувала мишку. Та подякувала дівчині і сказала, що колись стане їй у пригоді.
На другий день приходить до неї ведмедисько і каже:
― Будемо гратися в піжмурки. Зав’яжи мені очі, бери дзвіночок і дзвони. Як я тебе зловлю, то з’їм, тільки кісточки залишу, а не зловлю, то дам скриню золота, корів череду.
Дідова дочка зав’язала очі ведмедеві, стала тихенько плакати. Тут де не візьмись мишка:
― Давай дзвіночок, а сама лізь на піч і сиди тихо, мене хай ведмідь ловить.
Ловив ведмідь мишку і ніяк не міг зловити. Мишка бігає, кругом ведмедя дзвонить , тож скоро він утомився, аж упав, та й каже:
― Розв’яжи мені, дівчино, очі, бо я тебе таки не зловлю.
У ту ж мить зіскочила дідова дочка з печі, забрала дзвіночок від мишки і розв’язала ведмедеві очі. Ведмідь же, коли віддихався, пішов, приніс скриню золота, пригнав череду корів. Та й говорить дідовій дочці:
― Це все твоє, ти його заробила!
А вдома баба підмовляє діда:
― Поїдь, забери кісточки із своєї дочки.
Заплакав дід, запряг коней та й поїхав у ліс. Під’їжджає до тієї хати, де залишив дівчину, і очам своїм не вірить: череда корів пасеться, з хати виходить його дочка жива-живісінька.
Коли стара побачила, скільки добра привезла дідова дочка, вона й говорить:
― Вези мою доцю в ліс, хай і вона приїде багатиркою. Тільки візьми, дочко, дві скрині золота і дві череди корів!
Завіз дід бабину дочку до тієї ж лісової хати, а сам повернувся додому.
Наварила бабина дочка каші, їсть, а тут мишка. Просить і її нагодувати. Але бабина дочка не те, щоб нагодувати мишку, а ще й ударила її ложкою по голівці, от мишка й заплакала.
На другий день, коли ведмідь також прийшов до хати гратися в піжмурки, бабина дочка зразу йому каже, що не хоче одної скрині золота, одної череди. А ведмідь відповідає:
― Та ти раніше втечи від мене, як я тебе ловитиму!
Бабина дочка зав’язала ведмедю очі, узяла дзвіночок і стала дзвонити. Зразу Ведмідь зловив її і з’їв, одні кісточки залишилися.
Баба говорить дідові, що час уже до лісу їхати, дочку забирати з чередами та скринями. Запряг дід коней, поїхав туди, де покинув бабину дочку. Тільки коли під’їхав до хати, то не побачив жодної корови. А як зайшов до оселі, то побачив купку кісточок у куточку. (Народна казка).(457 слів)
Контрольні запитання і завдання за текстом
Якою в казці показана баба? А яким ви побачили діда?
Що одразу зробила дідова дочка в новій хаті? Про що це свідчить?
Яке випробування запропонував ведмідь дідовій дочці?
Як дівчина відреагувала на таку пропозицію?
Яким чином дідовій дочці вдалося уникнути небезпеки?
Чому баба наказала дідові відвезти свою дочку до лісу?
Якою показала себе бабина дочка в лісовій хатині?
Визначте стиль тексту.
Яке повчання несе в собі народна казка?
10-12. Напишіть твір-мініатюру (5-8 речень) про те, що означає бути справжньою людиною.
ТЕКСТИ ДЛЯ ПЕРЕКАЗІВ
Текст для переказу №1
Горбатенька
Клас розв’язує задачу. Тридцять п’ять учнів схилилися над зошитами. Коли це у двері хтось постукав.
― Відчини двері і подивись, будь добрий, хто там стукає, – попросив учитель.
Чорноокий хлопчик, що сидів за першою партою, швидко відчиняє двері. До класу заходить директор із маленькою дівчинкою. Тридцять п’ять пар очей втупилися в незнайому дівчинку.
Вона була горбатенькою.
Учитель затамував подих… Він дивився у вічі школярів і ніби благав: хай не побачить дівчинка у ваших очах ні подиву, ні насмішки.
У їхніх очах була тільки цікавість. Вони дивилися на незнайомку й лагідно усміхалися.
Учитель полегшено перевів подих.
― Цю дівчинку звуть Оля, – сказав директор. – Вона приїхала до нас з іншого міста. Хто поступиться їй місцем за першою партою? Бачте, яка вона маленька?
Усі шість хлопчиків і дівчаток, що сиділи за передніми партами, піднесли руки.
Учитель тепер був спокійний: клас витримав іспит на людяність.
(За В.Сухомлинським). (140 слів)
Матеріали для роботи над текстом
Словникова робота.
Укажіть і поясніть орфограми в словах: учитель, директор, чорноокий,незнайома, горбатенька, маленька, тридцять п’ять, розв’язує, відчини, не побачить, поступиться, витримав, піднесли, полегшено.
Поясніть значення слів: втупилися, затамував, благав.
Поясніть пунктограми в реченнях:
― Відчини двері і подивись, будь добрий, хто там стукає, – попросив учитель.
― Цю дівчинку звуть Оля, – сказав директор. – Вона приїхала до нас з іншого міста. Хто поступиться їй місцем за першою партою? Бачте, яка вона маленька?
Він дивився у вічі школярів і ніби благав: хай не побачить дівчинка у ваших очах ні подиву, ні насмішки.
Дайте відповіді на запитання, виконайте завдання:
Як у класі з’явилася дівчинка?
Про що мовчки благав учитель своїх дітей?
Що читалося в поглядах дітей?
Який маленький іспит склали діти?
Складіть простий план, перекажіть текст.
Текст для переказу №2
Спілкування в сім’ї
Уранці всі поспішають: часу обмаль. Хтось не виспався, комусь треба вийти раніше, він нервує поспішаючи. Мати чи бабуся забарилися зі сніданком, а треба йти. Коротко кажучи, ситуацій, щоб зірватися невитриманим словом, може виникнути безліч.
Звичайно, чим ближча людина, тим простіші з нею стосунки: рідним ми часто говоримо «ти». Це аж ніяк не означає, що в родинних стосунках увічливість не обов’язкова, навпаки.
Вихована людина, яка поважає саму себе і близьких, не зриватиме зла на них, не демонструватиме поганого настрою в колі сім’ї. Саме в родині, де нам легше вибачають, виразніше видно, які ми насправді. Отже, звичні «дякую», «перепрошую», «доброго ранку», які ми не забуваємо в спілкуванні зі сторонніми, незамінні для вжитку в сім’ї.
У сім’ї ми дістаємо перші уроки такого потрібного вміння, як співпереживання. Чи вмієте ви вловити настрій рідної людини? Не просто – хороший чи поганий, а найменші нюанси: радість, подавлену образу, приховану посмішку. Психологи вважають: здатність до співпереживання починається від уміння уявити, що відчуває інша людина, уміння сприймати біль, чужу радість як власні. У ці хвилини ми стаємо душевно тоншими, добрішими. Цього можна і треба навчатися! (За М. Лемберською). (176 слів)
Матеріали для роботи над текстом
Словникова робота.
Укажіть і поясніть орфограми в словах: уранці, безліч, насправді, нервує, не зриватиме, не демонструватиме, не забуваємо, починається, незамінні, найменші, невитриманий, співпереживання.
Доберіть синоніми до слів: забаритися, безліч, перепрошую, нюанси.
Поясніть лексичне значення слів: нюанси, співпереживання, співчуття.
Посніть пунктограми в реченнях:
Коротко кажучи, ситуацій, щоб зірватися невитриманим словом, може виникнути безліч.
Отже, звичні «дякую», «перепрошую», «доброго ранку», які ми не забуваємо в спілкуванні зі сторонніми, незамінні для вжитку в сім’ї.
Не просто – хороший чи поганий, а найменші нюанси: радість, подавлену образу, приховану посмішку.
Дайте відповіді на запитання, виконайте завдання:
Виділіть смислові частини тексту. Складіть простий план.
Визначте тему тексту.
Де і чому виразніше видно, яка людина насправді.
Які уроки дістає людина в сім’ї?
У якому реченні виловлена основна думка тексту?
Текст для переказу №3
Такт і тактовність
У латинській мові слово такт має два значення: дотик, почуття. Кажуть, тактовність починається з уміння знайти правильну лінію поведінки з кожною людиною залежно від її душевного стану. Тактовність – це вміння відчути людину, доторкнутися до неї душею. Тактовність – це те почуття міри, яке показує людині, що в конкретній ситуації можна, а чого не треба говорити й робити. Диктує тактовні вчинки культура, чуйність, уміння підійти до людини так, щоб не образити, не зробити боляче, навпаки, допомогти вийти з неприємної ситуації чи пригніченого стану.
Починаючи розмову, з’ясуйте, чи зацікавить співрозмовника те, про що збираєтеся йому розповісти, чи не нудьгуватиме він під час розмови, чи має він час і настрій вислухати вас, чи не вразите ви його своєю розповіддю.
Тактовний товариш, знайомий не стане привселюдно переказувати плітку, яку щойно про вас почув, а свої сумніви, підозри щодо вірогідності почутого висловить обережно, у формі непрямих запитань, обов’язково наодинці.
Тактовна людина у великому товаристві уникає говорити на неприємні теми, бо хтось може це сприйняти болісно. Вона намагатиметься зупинити такого оповідача, відвернувши його увагу якимось запитанням. (За А.Коваль). (169 слів)
Матеріали для роботи над текстом
Словникова робота.
Укажіть і поясніть орфограми в словах: поведінка, співрозмовник, вірогідність, латинська, неприємний, пригнічений, починається, збираєтеся, намагатиметься, щойно, обов’язково, відвернувши.
Доберіть синоніми до слів: нудьгуватиме, наодинці.
Доберіть антоніми до слів: тактовність, щойно, болісно.
Розтлумачте слова і вирази: такт, тактовність, доторкнутися душею.
Поясніть пунктограми в реченнях:
Тактовність – це вміння відчути людину, доторкнутися до неї душею.
Тактовність – це те почуття міри, яке показує людині, що в конкретній ситуації можна, а чого не треба говорити й робити.
Починаючи розмову, з’ясуйте, чи зацікавить співрозмовника те, про що збираєтеся йому розповісти, чи не нудьгуватиме він під час розмови, чи має він час і настрій вислухати вас, чи не вразите ви його своєю розповіддю.
Дайте відповіді на запитання, виконайте завдання:
Які значення слова «такт», що прийшло з латинської мови?
Поясніть, як ви розумієте слово «тактовність».
Як поводиться тактовна людина у великому товаристві? А наодинці з товаришем?
Із чого починається тактовність?
Текст для переказу №4
Поговоримо про бабусь
Поговоримо про бабусь. Ох ця бабуся! Набридає, вважає маленьким, примушує їсти. До всього їй є діло, повчає, робить зауваження навіть при товаришах. Кутає, коли всі давно ходять роздягнуті. А то прийде до школи в зливу, стоїть із парасолькою і плащем. Що з такою бабусею робити? І соромно буває потім за свою грубість, але стриматися важко.
Знаєш, що робити? Прощати! Бабуся он скільки прощає тобі. Терпіти, адже це близька тобі людина. Ти повинен опікати її, оберігати. Нехай вона вважає тебе маленьким, безпомічним, але ти знаєш, що в багатьох випадках сильніший за неї. Бабусі твоїй залишилося жити менше, ніж тобі, тому що старість – досить тяжкий період життя. Усе своє особисте в неї позаду – клопоти, радощі, цікаве життя, надії. Тільки ти – її турбота, радість, постійна тривога, основний життєвий інтерес, таємна надія.
У людей похилого віку є свої особливості – бурчати, повчати, згадувати минуле. Однак ти ж не будеш ображатися на немовлятко, якщо воно кричить. Не ображайся й на літніх людей: їм за віком годиться бурчати і повчати.
Тобі нині важко уявити себе стареньким, але все-таки спробуй. (За І.Медвєдєвою). (172 слова)
Матеріали для роботи над текстом
Словникова робота.
Укажіть і поясніть орфограми в словах: зауваження, парасолька, немовлятко, безпомічний, життєвий, сильніший, не ображайся, вважає, менше, все-таки.
Доберіть синоніми до слів: набридати, опікати, безпомічний.
Поясніть пунктограми в реченнях:
Бабусі твоїй залишилося жити менше, ніж тобі, тому що старість – досить тяжкий період життя.
Тільки ти – її турбота, радість, постійна тривога, основний життєвий інтерес, таємна надія.
Не ображайся й на літніх людей: їм за віком годиться бурчати і повчати.
Дайте відповіді на запитання, виконайте завдання:
Що дратує дітей у бабусях?
На чому потрібно будувати свої стосунки з бабусею?
Які особливості літніх людей названі у тексті?
Що пропонує автор у кінці твору, аби краще зрозуміти бабусь?
Виділіть смислові частини в тексті, запишіть простий план.
МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ І ВДОСКОНАЛЕННЯ НАВИЧОК ДІАЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ
І. Правила гри «Правила етикету»
Учні класу, об’єднані в групи по 4-5 осіб, обирають формулювання певних етикетних правил, до яких їм треба буде скласти жартівливі діалоги. Підготовка до виступу може здійснюватися безпосередньо на занятті або переноситися на позаурочний час. За результатами виступів переможців обирають самі ж учні.
Завдання до гри «Правила етикету»
Скласти сценки, які б ілюстрували такі правила етикету:
Запізнившись на якийсь захід, людина неодмінно має попросити вибачення у присутніх, незалежно від того, куди саме вона запізнилася – на приватну зустріч чи на офіційне прийняття.
Перед тим, як звернутися до старшої людини з питанням чи проханням, слід попросити вибачення і спитати дозволу.
Коли людина кашляє, чхає під час зборів, конференцій, нарад, вона має попросити вибачення в присутніх.
Коли старша за віком людина звертається до вас однією мовою, то неввічливо відповідати їй іншою.
Першим має вітатися молодший зі старшим, чоловік із жінкою, підлеглий із начальником.
Для привітального рукостискання першим має простягнути руку старший за віком чоловік, коли він цього не робить, то не ввічливо простягати руку молодшому.
Не можна перебивати мовлення іншої людини; якщо це трапляється, слід попросити вибачення перед тим, як самому висловлюватися.
Та людина, яка заходить у приміщення, вітається з присутніми першою.
Щодо присутніх під час розмови людей не можна вживати займенникові форми 3-ї особи (він, вона, вони), маємо вживати імена, прізвища тощо.
При знайомстві двох людей першим представляють молодшого старшому, чоловіка жінці, нижчого посадою вищому.
ІІ. Правила гри «Формули ввічливості»
Об’єднані в групи по 4-5, учні класу обирають певні набори етикетних формул, із якими мають скласти діалоги. Підготувавшись, групи виступають зі своїми роботами; найкращу групу визначають самі учні.
Завдання до гри «Формули ввічливості»
Складіть діалоги, у яких було б використано такі етикетні формули:
Доброго здоров’я, прошу вибачення, панове, дозвольте зауважити, перепрошую, щиро дякую, бажаю всього найкращого, ласкаво просимо, дозвольте відкланятися, хай щастить.
На добридень, добродію, чоловіче добрий, мої вітання, будьте люб’язні, якщо ваша ласка, даруйте, крий Боже, дозвольте не погодитися, бажаю вам усіляких гараздів.
Любий друже, ясна панно, моє шанування, уклінно прошу, Бог у поміч, дуже приємно, вибачте, із задоволенням, на превеликий жаль, втішно це чути.
Гарно виглядаєте, як ваше здоров’я, на здоров’я, ви дуже люб’язні, красно дякую, від щирого серця бажаю вам, даруйте на слові, ви мене не так зрозуміли, щасливої дороги, хай Бог благословляє.
Дорогий товаришу, вітаю вас зі святом, якщо для вас необтяжливо, Боже збав, дозвольте не погодитися, не гнівайтесь, із приємністю зроблю це для вас, бажаю вам усіляких гараздів, дозвольте відкланятися, зичу всього найкращого.
Вітаю вас, шкода, уклінно прошу, радий прислужитися вам, навзаєм приємно, помагай Боже, мені дуже прикро, будьте такі ласкаві, дай Боже здоров’я, прощавайте.
Дуже радий вас бачити, дай Боже здоров’я, прийміть мою щиру вдячність, ви дуже люб’язні, дозвольте попросити вибачення, не переймайтеся такими дрібницями, слово честі, не зловживатиму вашим часом, ходіть здорові, приємно було вас бачити.
Люб’язна пані, дозвольте висловити вам подяку, сердечно прошу, будь ласка, присягаю, зробіть приємність, вибачте за турботу, якщо вам не обтяжливо, бувайте здорові, радий був спілкуватися з вами.
Як ваші справи, коли на те ваша ласка, здоровлю вас щиро, із приємністю зроблю це, спасибі, уклінно прошу вас, дякувати Богові, не буду вас затримувати, усього найкращого, мої вітання родині.
Радий вітати вас, боюся здатися набридливим, ви маєте цілковиту слушність, хотілося б зауважити, дякую за прихильність до мене, дуже перепрошую, не варто клопотатися, не можу відмовити, до скорого побачення, на все добре.
ІІІ. Правила гри «Гумористичний етикет»
Об’єднані в групи по 2-4 осіб, учні класу обирають гуморески, сценки, анекдоти, які мають розіграти за ролями, з’ясувавши, які саме правила етикету вони ілюструють. Підготувавши виступи, групи демонструють їх, самі учні шляхом голосування визначають переможців.
Завдання до гри «Гумористичний етикет»
Матеріалом для роботи слугують віршовані гуморески Павла Глазового.
УВЕРТЮРА
Сидять в опернім театрі
Не десь, а в партері,
Вона і він. Надулися,
Наче дві тетері.
Бурчить вона:
Що за люди
Оті диригенти?
Могли б раніш настроїти
Свої інструменти.
Той цигика, той триндика,
Третій дме у дудку.
Затяг мене в цю оперу,
Ну тебе у будку!
Попереду літня жінка
Нахмурила брови.
Тихо, – каже. – Увертюра.
Припиніть розмови.
Та, що ззаду, огризнулась:
Теж мені культура!
Це ще треба перевірить,
Хто з нас увертюра…
В ТЕМНІМ ЗАЛІ
Жінка смика чоловіка:
Нахилися нижче.
Он поглянь, якась дурепаСпить, аж носом свище.
Чоловік увесь затрясся,
Зашипів:
Іди ти…
Треба було задля цього
Ще й мене будити.
У ТРАМВАЇ
У трамваї повно.
Что ви за народ?
Впереді свободо,
Проході вперьод!
Ти чево, чувішка,
Прьося на носок?
Отупєла, что лі?
В головє п’єсок?
Нікакіх пойнятій
Об культурє нєт.
Убєрі свій локоть,
Он же как шкілєт.
Дама в полосатом,
Топай вєсєлєй!
Трудно ж протолкнуться,
Как срєді джунглєй.
Ти, піжон у шляпє,
Глазом нє косі!
Здєсь тобі невдобно?
Єздяй на таксі.
Да протрі глядєлкі,
Коріш дорогой!
Ти же мнє на тухлю
Лєзєш сапогой.
Что ти строїш хахоньки,
Будто не причом?
Я же тібя спрашуюРуським язиком! –
Так, бува, в трамваї
Здоровань гука.
А у нього мова,
Чуєте, яка?
І, либонь, гадає
Лобуряка той,
Що він руський знає
Так, як лев Толстой.
СПРАВЖНІЙ МУЖЧИНА
У тролейбусі стоїть
Згорблена бабуся.
Ой боюся, упаду,
Як смикне – уб’юся…
А мужчини он сидять.
Як же їм не стидно?
Справжніх, істинних мужчин
Серед них не видно.
А якийсь патлатий тип
Їй відповідає:
Ні, мужчини, бабо, є,
Та містов немає.
Матеріалом для роботи слугують анекдоти.
Текст №1
Молодий чоловік іде селом. Побачивши літню жінку, він питає:
Бабусю, скажіть, будь ласка, як швидше потрапити до лікарні.
А ти скажи мені ще раз «бабуся» – і відразу там опинишся.
Текст №2
Вибачте, може, ви не терпите цигаркового диму?
Признатися, зовсім не терплю.
То, будьте ласкаві, вийдіть до іншого вагону.
Текст №3
Томі, твій дідусь дуже хворий, скажи йому щось підбадьорливе!
Діду, ти хотів би, щоб на твоєму похороні грав військовий оркестр?
Текст №4
Вибачте, я вас потурбую. Дозвольте, будь ласка, пройти, пане начальнику.
Ви помиляєтеся. Я не начальник. Я просто співробітник цієї установи.
Так що ж ви на дорозі стовбичите? Пропустіть нарешті!
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ІНТЕРНЕТ-ДЖЕРЕЛА
http://mondnr.ru/wp-content/uploads/2015/Programms/OO/PR_5-9_Ukr-Yaz_rus.pdf.
http://etyket.org.ua/tolerantnist.htm.
http://www.tolerance.org.md/rom/docs/decl_u.htmhttp://www.tolerance.ru/ 
http://ypk.yspu.yar.ru/tolerance/ЛІТЕРАТУРА
Де живе жар-птиця?: Зб.: Для мол. і середнього шк. віку / Записав
І. Гурин. – К.: Веселка,1991.
Дорошенко М.: Збірник текстів для переказів. – К.: – 1970.
Олійник О.Б. Українська мова: Підручник для 6 класу середньої школи. – К.: Вікторія, 2003.
Таранюк В. Вічна ознака. – К.: Факт, 2002.
Титаренко М. Т. Життєвий світ особистості: у межах і за межами буденності.– К.: Либідь, 2003.
Українська мова. 5-6 класи. Розвиток ситуативного мовлення: Навчальний посібник/ За ред. Н.Ф.Баландиної. – Х.: Веста: Вид.-во «Ранок»,2007.
Федоренко В.Л. Енциклопедія інтелектуальних ігор на уроках української мови. – Х.: Вид. група «Основа», 2007.
Хромаджич А. Скам’янілі вовки. – К.: Веселка, 1976.
ДОДАТОК
Орієнтовний словничок толерантної людини
Вольтер Франсуа-Марі – автор відомого виразу, що став гаслом толерантності: «Ваша думка для мене глибоко ворожа, але за Ваше право висловити її я готовий віддати своє життя».
Міжнародний день толерантності – День, проголошений Декларацією принципів толерантності, затвердженою  у 1995 році на 28 Генеральній конференції ЮНЕСКО. У статті 6 Декларації зазначено: «З метою мобілізації громадськості, звернення уваги на небезпеки, приховані у нетерпимості, зміцнення прихильності і активізації дій на підтримку поширення ідей толерантності і виховання у її дусі ми урочисто проголошуємо 16 листопада міжнародним днем, присвяченим толерантності, що відзначається щорічно». Цього дня в різних країнах світу проводяться акції, спрямовані проти екстремізму, різноманітних форм дискримінації та проявів нетерпимості.
Політична толерантність – основа для плідних міжнародних відносин; показник ступеню демократичності кожної держави й одна з умов її розвитку. 
Правила толерантності:
бути готовими до того, що всі люди різні – не кращі й гірші, а просто різні;
навчитися сприймати людей такими, якими вони є, не намагаючись змінити в них те, що нам не подобається;
цінувати в кожній людині особистість і поважати її думки, почуття, переконання незалежно від того, чи збігаються вони з нашими;
зберігати «власне обличчя», знайти себе і за будь-яких обставин залишатися собою.
Толерантна людина – особистість, якій притаманні духовні, моральні цінності та якості. Як писав О. Довженко, «…людина повинна бути Людиною…», тобто поважати людей, прислуховуватися до інших думок, поглядів.
Толерантність – у перекладі з латинської «tolerance» означає «терпіння»; мед.:здатність організму переносити вплив тих чи інших чинників; сусп.: терпимість до інших думок, поглядів, традицій.
Толерантності синоніми: відкритість, щедрість, універсальність, сприйнятливість, доброзичливість, витривалість, міцність, надійність.
5068962218632015 рік
002015 рік