Доповідь на тему Патріотичне виховання як соціальна функція позашкільної освіти

СУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ БУДИНОК ДІТЕЙ ТА ЮНАЦТВА
СУМСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Методична панорама
Патріотичне виховання як соціальна функція позашкільної освіти
Підготувала методист БДЮ,
голова Школи молодого педагога
Шищенко Н.М.
2016
Обов’язок перед славою і пам’яттю героїв є для кожного нашого вихованця тією могутньою силою духу, яка підносить кожного громадянина, піднімає його на вершину моральної доблесті – готовності служити Вітчизні справами і життям.
В.О. Сухомлинський.
Сьогодні в умовах, коли наша держава змінюється, коли відбулася Революція гідності, на сході нашої країни відстоюється незалежність і цілісність нашої держави, і кожен чесний українець готовий захищати свою Вітчизну на полі бою – поняття патріотизму набуває зовсім іншого значення. Патріотизм стає способом життя.
Патріотизм – це вища форма вияву духовності, це моральний фундамент суспільної і державної будівлі, опора її життєспроможності.
Критеріями патріотизму є любов, вірність і служіння Батьківщині, турбота про забезпечення цілісності і суверенітету України, піклування про її постійний розвиток на шляху демократичного національного відродження. Патріотизм не закладений в генах, це явище соціальне, і тому не успадковується, а формується.
Актуальність даної проблеми обґрунтовується, з одного боку, – зростаючими вимогами суверенної України щодо побудови громадянського демократичного суспільства, здійснити які неможливо без діяльної творчої особистості, патріота своєї Вітчизни, який активно виховується у підлітковому віці, а з іншого боку, – існуючою невідповідністю між потребою суспільства в активних суб'єктах життєдіяльності та рівнем національно-патріотичного виховання підлітків.
Проблеми національно-патріотичного виховання підлітків у позашкільних навчальних закладах порушувались вітчизняними педагогами Г. Ващенком, А. Макаренком, С. Русовою, В. Сухомлинським, К. Ушинським, у працях яких значна увага приділялась вихованню у підлітків патріотизму, любові до своєї землі і рідного народу, загартування в них волі і характеру та необхідності виділення позашкільної освіти в структурі освіти загалом.
У Законі України «Про позашкільну освіту», Закону України «Про виховання дітей та молоді», Національній програмі виховання дітей та учнівської молоді в Україні, Концепції позашкільної освіти та виховання закладено підходи до національно-патріотичного виховання підлітків.
Національно-патріотичне виховання в Сумському районному БДЮ розглядається як цілеспрямований і свідомо здійснюваний педагогічний процес організації і стимулювання активно-творчої діяльності підлітків, оволодіння ними знаннями про культурно-історичний досвід народу, формування в них ціннісного ставлення до Батьківщини, суспільства, самих себе та праці.
У виховній роботі з дітьми всі наші керівники гуртків завжди дотримуються таких принципів:
національної спрямованості (формування національної самосвідомості, виховання любові до рідної землі, свого народу, шанобливе ставлення до його культури);
гуманізації виховного процесу (зосередження уваги на дитині як вищій цінності, врахування її вікових та індивідуальних особливостей і можливостей, спонукання до самостійності та ін.);
самоактивності і саморегуляції (сприяння розвитку у вихованців суб’єктних характеристик; формування здатності до критичності й самокритичності, до прийняття самостійних рішень; поступового вироблення громадянської позиції особистості, почуття відповідальності за її реалізацію в діях та вчинках);
культуровідповідності (передбачення єдності патріотичного виховання з історією та культурою народу, його мовою, народними традиціями та звичаями, які забезпечують духовну єдність, наступність і спадкоємність поколінь);
полікультурності (інтегрованість української культури у європейський та світовий простір, створення для цього необхідних передумов: формування толерантного ставлення до культури, мистецтва, вірування інших народів; здатність сприймати українську культуру як невід’ємну складову культури загальнолюдської).
соціальної відповідності (обумовлення необхідності узгодженості змісту і методів патріотичного виховання реальній соціальній ситуації, в якій організовується виховний процес).
Результатом патріотичного виховання є сформованість у наших вихованцях почуття патріотизму, яке означає прояв особистістю любові до свого народу, поваги до українських традицій, відчуття своєї належності до України, усвідомлення спільності власної долі з долею Батьківщини, досконале володіння українською мовою, здатність захищати Україну, та усвідомлення себе як представника своєї нації, носія її культури.
Саме тому педагогами БДЮ проводяться заходи, метою яких є зміцнення і поглиблення найцінніших громадянських якостей, а саме:
формування духовних цінностей українського патріота, етнічної та національної самосвідомості, любові до рідної землі, українського народу, його історії, Української Держави, родини; успадкування духовних та культурних надбань українського народу;
формування мовної культури, оволодіння і вживання української мови як духовного коду нації; підтримання кращих рис української нації — працелюбності, прагнення до свободи, любові до природи та мистецтва, поваги до батьків та родини;
 визнання духовної єдності населення усіх регіонів України, спільності культурної спадщини та майбутнього.
Усі заходи готуються систематично, протягом усього навчального року.
Здійснення мети національно-патріотичного виховання досягається різними засобами реалізації, серед яких є рідна мова, фольклор, національна творчість, декоративно-ужиткове мистецтво.
Творчі вироби декоративно-ужиткового мистецтва є тим духовним середовищем, у якому формуються світогляд, національна свідомість, естетичні ідеали, моральні цінності, патріотичні та трудові якості особистості. Постійне перебування дітей під впливом матеріальної й духовної культури рідного народу необхідне для становлення індивідуальності, власної активної життєвої позиції.
Гурткові заняття з декоративно-прикладного мистецтва є логічним продовженням у ланцюгу національного, патріотичного виховання в роботі БДЮ.
Завдання національно-патріотичного виховання засобами декоративно-прикладного мистецтва керівники гуртків розв’язують за допомогою пробудження інтересу вихованців до історичного минулого рідного народу, його героїчної боротьби за волю, свободу і незалежність; стимулювання захоплення високою духовністю, гуманістичними цінностями, глибоким патріотизмом наших предків; оволодіння традиціями, звичаями, обрядами нашого народу, в яких широко застосовується національно-патріотичний потенціал декоративно-ужиткового мистецтва; виховання умінь і навичок застосування, збереження і творення нових виробів, зразків декоративно-прикладного мистецтва, практичної участі вихованців у розвитку цього виду мистецтва; формування почуття господаря рідної землі; виховання обов’язків перед народом, рідною землею і Батьківщиною, відповідальності за розвиток своєї мови, культури і духовності.
На заняттях гуртків декоративно-вжиткового напряму вихованці розглядали символіку кольору, яка властива саме нашому регіону, вивчали традиції нашого краю. Такий підхід сприяв подальшому зацікавленню дітей історією, народними звичаями Сумщини, адже відомо, що без любові до своєї «малої» Батьківщини не буде її і до всієї України.
Вихованню таких якостей громадянина-патріота сприяють також заняття у спортивно-туристських гуртках. На заняттях вихованці вивчають особливості природних умов Сумської області (рельєф, клімат, корисні копалини, ґрунти, рослинний та тваринних світ), деякі відомості з історії, особливості походження географічних назв, легенди та перекази краю, вчаться бережливому ставленню до природи, історії та культури свого краю. Діти також створюють проекти, готують доповіді на краєзнавчі конференції, проводять дослідження у різних сферах краєзнавства та туризму. Це сприяє розвитку у вихованців дослідницьких навичок наукової діяльності, розвиває пізнавальний інтерес до вивчення природних об’єктів свого краю, сприяє розширенню кругозору. В процесі роботи вихованці знаходять нові додаткові відомості про унікальні місця, довідуються про різні цікаві факти. Також робота над проектами дозволяє краще засвоїти методику створення наукових презентацій та оформлення дослідницьких робіт.
Отже, у сучасних умовах позашкільним навчальним закладам властива функція, головною тенденцією якої є формування системи ціннісного ставлення підлітка до оточуючого світу, до самого себе та гармонійне поєднання інтересів суспільства і держави у формуванні патріотів.
Національно-патріотичне виховання підлітків нами розглядається як цілеспрямований і свідомо здійснюваний процес організації і стимулювання активно-творчої діяльності підлітків, оволодіння ними знаннями про культурно-історичний досвід українського народу, формування в них ціннісного ставлення до Батьківщини, суспільства, самих себе та до праці. Національно-патріотичне виховання в умовах позашкільного навчального закладу – це гнучка саморегулююча система, яка оперативно реагує на національні, освітньо-культурні, суспільні та інші потреби особистості підлітка, забезпечує культурне і професійне його самовизначення, тобто здійснює активний уплив на самобудівництво молодих громадян-патріотів держави.
Література:
Закон України «Про позашкільну освіту» // Урядовий кур’єр. – 2000 -№ 25.
Закон України «Про виховання дітей та молоді» // Освіта України. – 2004. – № 72. – С. 4–6.
Концепція художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах // Інформаційний збірник МОН. – 2004. – № 10. – С. 4–32.
Концепція позашкільної освіти та виховання // МОН України. – 1997. – № 16/3-8. – С. 6. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: domuch.khar.kor/uaНаціональна програма виховання дітей та учнівської молоді в Україні // МОН України. Інститут проблем виховання АПН України. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: education.km.ua