Вплив козацької педагогіки на національно — патріотичне виховання учнів в умовах сільської школи
Департамент освіти і науки
Харківської обласної державної адміністрації
Комунальний вищий навчальний заклад
Харківська академія неперервної освіти
ХХІІ обласна виставка - презентація педагогічних ідей та технологій
за темою: «Формування національної та громадянської самосвідомості особистості в умовах поліетнічного освітнього середовища»
Вплив козацької педагогіки
на національно - патріотичне виховання учнів
в умовах сільської школи
Відділ освіти
Куп’янської районної державної адміністрації Харківської області
Подолянська школа І-ІІІ ступенів
Куп’янської районної ради Харківської області
Вплив козацької педагогіки
на національно - патріотичне виховання учнів
в умовах сільської школи
Рекомендовано методичною радою відділу освіти Куп’янської районної державної адміністрації Харківської області
Протокол №_____ від __________р.
Рецензенти:
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Автор – упорядник: Калашнікова Катерина Матвіївна, вчитель фізичної культури Подолянської ЗОШ І – ІІІ ступенів Куп’янської районної ради Харківської області, спеціаліст вищої категорії, старший вчитель
Калашнікова К.М. Вплив козацької педагогіки на національно - патріотичне виховання учнів в умовах сільської школи /К.М.Калашнікова. – Куп’янськ:. – 64с.
У цій роботі висвітлюються питання щодо національно - патріотичного виховання учнів в умовах сільської школи, надаються розробки шкільних свят, спортивних змагань, виховних годин. Для вчителів фізичної культури та класних керівників.
Висновки експертизи
1.Реєстраційний номер____________
2.Напрям «Виховна робота».
3.Розділ «Виховна діяльність у навчальному закладі і класному керівництві».
Експерти
П.І.Б. Дата Загальний бал Підпис
Середній бал Голова комісії_____________________________________________________________
Дата____________
Зміст роботи
1. ВСТУП 2 - 8
2. ОСНОВНА ЧАСТИНА
Сценарії шкільних виховних заходів
- Година спілкування «Україна – єдина країна» 9 - 15
- Свято Покрови Божої Матері та День українського козацтва 16 - 18
- Свято з нагоди збройних сил України 19 - 23
- Урок мужності «Стежками війни» 24 - 28
- Спортивне свято «Є така професія Батьківщину захищати» 29 - 31
- Свято з нагоди Дня збройних сил України
«Сьогодні справжніх хлопців свято» 32 - 34
- Свято «Прийом першокласників до країни Спортландії» 35 - 38
- Свято спортивної слави 39 - 47
- Свято спорту 48 - 51
- Свято «Тих днів не змовкне слава» 52 - 58
- Спортивне свято для учнів 8 – 11 класів «Нумо, дівчата!» 59 - 62
3. ВИСНОВОК 63
4. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 64
1.ВСТУП.
Державотворчі процеси, що відбуваються в незалежній Україні протягом останніх десятиліть, мають на меті вирішення проблеми виховання національно свідомих громадян, справжніх патріотів, відданих Батьківщині, готових «душу й тіло покласти» за свободу своєї держави, націлених на плідну працю в ім’я рідного народу.
Система освіти загалом і сільська загальноосвітня школа зокрема мають ефективно вирішувати складні виховні завдання, які знайшли своє відображення в державних документах:
Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року, схвалена Указом Президента України від 25 червня 2013 року № 344;
Концепція національно-патріотичного виховання молоді, затверджена наказом Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України, Міністерства культури і туризму України від 27 жовтня 2009 року № 538/49;
Наказ Міністерства освіти і науки України від 07.09.2000 № 439 «Про затвердження Рекомендацій щодо порядку використання державної символіки в навчальних закладах України»;
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 травня 2013 року № 360 «Про затвердження плану заходів на 2013–2015 роки з підготовки і відзначення 70-ої річниці визволення України від фашистських загарбників та 70-ої річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 років»;
Програма патріотичного виховання учнівської та студентської молоді в навчальних закладах України, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України 21 жовтня 2013 року № 1453 /716 /997;
Положення про Всеукраїнську дитячо-юнацьку військово-патріотичну гру «Сокіл» («Джура»), затверджене наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13 червня 2012 року № 687;
Положення про Всеукраїнську військово-спортивну гру «Патріот», затверджене наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України, Міністерства України у справах сім'ї, дітей та молоді від 5 квітня 2004 року № 274/112/10;
Методичні рекомендації Міністерства освіти і науки України від 25.07.2014 року № 1/9-376 «Методичні рекомендації з питань організації виховної роботи у навчальних закладах у 2014/2015 навчальному році».
Актуальність патріотичного виховання зумовлюється водночас процессом становлення України як єдиної політичної нації. В умовах поліетнічної держави, воно покликане сприяти цілісності, соборності України, що є серцевиною української національної ідеї. При цьому важливо, щоб об’єднання різних етносів і регіонів України задля національного відродження, розбудови й вдосконалення суверенної правової держави і громадянського суспільства здійснювалось саме на базі демократичних цінностей, які, в свою чергу, мають лежати в основі патріотичного виховання.
Головним завданням виховання учнів в українській сільській школі є формування національної свідомості школярів з осмисленою патріотичною позицією, а також розвиток творчості дитини, особистісного потенціалу, турбота про здоров’я кожного з вихованців.
Патріотичне виховання спрямоване на залучення учнів до глибинних пластів національної культури і духовності, формування у дітей та молоді національних світоглядних позицій, ідей, поглядів і переконань на основі цінностей вітчизняної та світової культури. Найважливішою громадянською рисою особистості є сформованість національної свідомості, патріотичних почуттів до рідної землі, свого народу, готовності до праці в ім'я України. Ціновим засобом відображання нації є формування в людини національної гідності й гордості за свою Батьківщину, відмова від почуття національної неповноцінності.
Сьогодні Україну визнано у світі, про неї знають, з нею рахуються. Однак це не вирішило проблем політичної та фінансової незалежності країни.
Росія незаконно анексувала Крим, розпочалася війна на сході України. Росія, яка називала себе «старшим братом», стала ворогом для українського народу. Діти є свідками того, що відбувається в Україні. Вони бачать як здригається земля від вибухів снарядів, як руйнуються школи, дитячі садки, житлові будинки. На їхніх очах гинуть дорослі і діти. Люди залишають свої рідні домівки, виїжджають за межі Луганської та Донецької областей.
Їхні батьки мобілізовані й застосовують зброю, працюють волонтерами, беруть участь у громадських акціях. В такій ситуації питання патріотичного виховання молоді стоїть як ніколи гостро. Але не тільки бойові дії на Сході України сприяють підвищеній увазі до патріотичного виховання підростаючого покоління.
Вибори, що відбулися в Україні 26 жовтня 2014 року, свідчать про те, що на виборчі дільниці приходили в основному люди похилого віку. Ті, що переймаються долею своєї країни. Ті, що сподіваються на кращі часи для українського народу. Молодь зайняла пасивну позицію. Іноді зустрічаються випадки, коли молоді люди байдуже ставляться до подій, що відбуваються на рідній землі. Можна почути: «Мене абсолютно не цікавить доля України».
Якщо зазирнути у так звані українські школи промислових міст, можна побачити, що навіть учителі, не кажучи вже про учнів, вийшовши з уроку української мови чи літератури, переходять у спілкуванні на російську. Відомо чимало сімей, які вдома спілкуються українською мовою, а вийшовши на вулицю починають говорити російською.
Ця хвороба, що її так точно помітив і описав Т. Г. Шевченко називається «хохляцьким синдромом». Українцям постійно нав’язується думка про те, що без допомоги «старшого брата» вони не виживуть. Отже, народу потрібно перебороти в собі клятий мікроб неповноцінності. Ніхто: ні німці, ні французи, ні американці – не прийдуть вчити українців національної гідності. Слід самим осмислити свою природу й історію, прислухатися до голосу крові й зрозуміти, що українці – це великий і гордий народ, якому є чим пишатися, який заслуговує на повагу до себе.
Вирішуючи питання патріотичного вихованням підростаючого покоління, варто пам'ятати крилатий вислів відомого польського письменника Бруно Ясенського, який говорив: «Не слід боятися ворогів – у гіршому разі вони можуть вбити. Не слід боятися друзів – у гіршому разі вони можуть зрадити. Потрібно боятися байдужих – вони не вбивають і не зраджують, але тільки з їхньої мовчазної згоди існують на землі і зрада, і вбивство».
Погляньмо правді в вічі. Якщо раніше діти мали хоч якісь ідеали, соціальні орієнтири, нехай навіть штучні, надумані, і могли зіставляти з ними власні вчинки, то тепер кіно, телебачення і ринково - вулична література виставляють героями гангстерів, сумнівних закордонних суперменів та повій, що негативно впливає на формування свідомості молодих громадян України.
Діти соромляться бути добрими і ввічливими, сприймають шанобливість і повагу щодо інших людей як ознаку недосконалості й відсталості. Натомість вони готові кинути виклик будь - кому, виявити брутальність, зухвалість і нахабство.
Школа це життєвий простір дитини; тут вона не просто готується до життя, а живе. Тому виховна робота планується так, щоб сприяти становленню особистості як творця і проектувальника життя, гармонізації та гуманізації стосунків між учнями і педагогами, школою і родиною, керуючись ідеями самоцінності дитинства, демократичного діалогу між поколіннями. Важливу роль у цьому відіграє позакласна робота. Її мета полягає у задоволенні інтересів і запитів дітей, розвитку їх творчого потенціалу, нахилів і здібностей у різних сферах діяльності та спілкування.
У Подолянській ЗОШ І – ІІІ ступенів вирішення проблеми патріотичного виховання відбувається через залучення учнів до традицій, звичаїв українського народу. Саме такий шлях є кроком до покращення стану, в якому перебуває сучасна молодь: відмова від реального життя завдяки спілкуванню в Інтернеті, велика кількість самогубств, погляд крізь зелену пляшку, дим цигарок, наркоманія, що туманить свідомість, але яка не вирішує проблем, шлях здобуття легкого хліба, віднімаючи, іноді, життя у безневинних.
Саме вивчення культури рідного народу допоможе сформувати у молоді погляди, смаки, вплинути на її світогляд, прилучити до ідеалів, які були близькими для українців багато століть тому і які не втратили актуальності в наш час.
Учні Подолянської школи виховуються на традиціях українського козацтва, бо козацький рух України є однією з найяскравіших сторінок літопису боротьби нашого народу за політичну і державну незалежність. Українське козацтво було не тільки військовим, а й соціальним, політичним, державним, педагогічним та культурно - історичним явищем. Багатовіковий визвольний рух покликав до життя унікальне явище не лише східнослов’янської, а й світової культури - козацьку педагогіку. Основними її завданнями були підготовка фізично загартованих, з міцним здоров’ям, мужніх воїнів - захисників рідного краю, виховання у підростаючих поколінь українського національного характеру і світогляду. Сьогодні у багатьох регіонах України почалося активне відродження національних козацьких виховних традицій. Одним із найперших кроків у справі реалізації ідей і засобів козацької педагогіки є поширення знань серед молоді про козацький національно - визвольний рух, заслуги козаків у боротьбі з чужоземними загарбниками. У цій справі допомагають фольклорні джерела, історичні документи, зокрема козацькі літописи, наукові праці про героїчну козаччину В.Антоновича, М.Грушевського, Д.Яворницького, Д. Дорошенка, художні твори Т.Г. Шевченка, П.Куліша, В.Грінченка, О.Олеся, поетів В.Симоненка, Л.Костенко, І. Драча, Д.Павличка.
Відродження традицій фізичного загартування козаків забезпечить зміцнення здоров’я молоді, значною мірою підірване наслідками чорнобильської катастрофи, екологічною кризою. Козацьке загартування тіла і духу своїм корінням сягає часів давньоукраїнської історії. Сила, велич, могутність у козаків були на стільки впливовими, що борючись у ті часи проти феодального закріпачення, гніту особистості, які приносили з собою різні загарбники, кожен українець прагнув стати козаком.
Козацька молодь систематично розвивала свої природні задатки, вдосконалювала тіло й душу в різних видах змагань і боротьби. Загартовуючи себе і готуючи свій організм до складних випробувань долі, козаки влітку спали проти зоряного неба, уявою і думками ширяли в невідомі світи, прагнули проникнути в таємниці космосу. Вони ґрунтовно знали народну медицину, її рецепти, які забезпечували міцне здоров’я, повноцінне довголіття. В січових і козацьких школах хлопчиків учили «Богу добре молитися, на коні реп’яхом сидіти, шаблею рубати і відбиватися, з рушниці гострозоро стріляти й списом добре колоти». Також учили плавати, веслувати, керувати човном, переховуватися від ворога під водою. На свято народного календаря і молодь, і бувале козацтво у процесі народних ігор змагалися на силу, спритність, винахідливість, точність попадання в ціль. Традиційними були змагання на конях.
Існувала ціла система відбору молодих людей для козацької служби. Для тих, хто хотів бути козаком, ставилися вимоги - бути сильною, вольовою, вільною і мужньою людиною, присягнути на вірність Україні, сповідати християнську віру. Підлітки та юнаки охоче брали приклад з дорослих, які відчували психологічний комфорт завдяки тому, що однаковою мірою турбувалися про свій інтелектуальний, моральний, духовний і фізичний розвиток. Це створювало в них настрій внутрішнього задоволення, доброго самопочуття, сприяло єдності слова і діла, думки і вчинку, гармонії душі і тіла.
Велике пізнавальне й виховне значення, зокрема для сучасної молоді має опанування нею мистецтвами єдиноборств, яких було декілька. Існували такі системи козацької боротьби, як «Гойдак», «Спас», боролися також навкулачки, на ременях, навхрест, на палицях. А найвідоміша система єдиноборства лягла в основу танцю - гопака. Аналіз гопака переконує в тому, що всі збережені на сьогодні його елементи - складні акробатичні вправи, багато ударів ногами і руками - були складовими самозахисту наших предків у боротьбі з ворогами.
Цілі покоління нашого народу оволоділи й іншою системою козацької боротьби - «Гойдак». За цією системою боєць «приклеювався» до суперника, повторював усі його рухи, а в разі помилки (через розгубленість, необачність, страх, відчай) нападав на нього, брав у полон чи знешкоджував. Арсенал прийомів цього виду єдиноборства дозволяв козакові битися з кількома своїми противниками. Ця система була призначена в основному для розвідників - пластунів.
Система боротьби «Спас» мала не атакуючий, а суто оборонний характер. Для неї характерне скрупульозне відпрацювання блокування дій суперника.
Всі види козацької боротьби ґрунтувалися на правилах і принципах народної етики, моралі. Порушення їх мало тяжкі наслідки для тих, хто ними нехтував і були неприпустимі.
Козаки піклувалися про своє здоров’я. Треба бути сильними і вправними у боротьбі з ворогом. Але найціннішим для козаків була любов до України, жага вибороти незалежність для свого народу, покращити його долю. Навіть настромлені на польсько – шляхетських і петровсько – меншиковських палях, підвішені на турецьких залізних гаках, за ребра козаки вмирали з іменем України на устах, яку ніжно називали ненькою.
Як бачимо козацька спадщина значна. Є чому повчитися тим, хто мріє стати військовим, вчителем фізичної культури чи тренером. Але у даному випадку не має значення, яку професію обере молодь. Головне, щоб стрижень був міцний, щоб молодь любила Україну так, як любили її козаки, щоб всі свої сили, знання, досвід віддавали на благо рідної країни.
Завдання школи та обов’язок педагогів Подолянської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів – виростити дітей справжніми громадянами та патріотами з почуттям особистої відповідальності.
Виховання здійснюється на всіх етапах навчання в школі. Забезпечується всебічний розвиток, гармонійність і цілісність особистості, розвиток здібностей, збагачення на цій основі інтелектуального потенціалу народу, його духовності і культури, виховання громадянина України, здатного до самостійного мислення, суспільного вибору і діяльності, спрямованої на процвітання України.
В школі оформлено куточок державної символіки, де учні мають змогу ознайомитися з державними символами України – Гербом, Гімном, Прапором. Такі ж куточки є в кожному класі. Учителі школи постійно виховують в учнів повагу до державних символів, розвивають в них свідомість справжніх громадян і патріотів своєї країни.
Уже стало традицією розпочинати загальношкільні заходи з виносу Державного прапора України прапороносною групою. На лінійках урочисто звучить державний Гімн України.
В рамках національно – патріотичного виховання в школі проводяться виховні години, бесіди, темами яких є: святкування знаменних дат, ознайомлення з історією рідного краю, звичаями і традиціями українського народу, видатними людьми України тощо.
Традиційним стало проведення святкувань Дня Збройних сил України, Дня Соборності, Дня визволення України від німецької армади, Дня партизанської слави, Дня виведення радянських військ із Афганістану, Дня Перемоги. У системі проведення шкільних та районних змагань «Нащадки козацької слави» та «Козацький гарт».
У підлітковому віці настає період значних зрушень у розвитку самосвідомості особистості. Учні чітко усвідомлюють себе частиною своєї сім'ї. Вони намагаються бути гідними своєї родини. Цьому сприяють такі заходи: «Шануй батька і матір», «Шануймо старших», «Пісні рідного краю».
Учням притаманне громадсько-державне усвідомлення. Вони переживають процес кристалізації і шліфування громадянськості, почуття господаря держави, патріота і оцінюють їх через призму інтересів держави. У виховній роботі використовуються такі форми роботи: круглі столи, години спілкування, диспути, КВК, конференції, вікторини, конкурси, випуск бюлетенів, газет, проведення фестивалів, турнірів.
У Подолянській школі вже стало давньою і доброю традицією щорічно проводити змагання, конкурси присвячені козацтву. Мета одна: спираючись на козацьку спадщину ростити фізично здорове, морально чисте і духовно багате покоління.
Яскравим підтвердженням того, що вчителі Подолянської ЗОШ І – ІІІ ступенів обрали вірний напрям у роботі щодо національно – патріотичного виховання учнів є міні - твір учениці 11 класу Саніної Наталі, в якому дівчина, спираючись на творчість Т.Г. Шевченка, висвітлює проблеми козацтва в Україні і дає своє власне судження тому, хто є патріотом країни і яким повинен бути патріот.
Чи патріоти ви? Це питання я можу поставити сьогодні кожному з вас, і, впевнена, отримаю однозначну відповідь: «Так, звичайно, патріоти!» Ми всі щиро і віддано любимо свою Батьківщину, переймаємося її майбутнім. Недарма у народі кажуть: «Людина без Вітчизни, як соловей без пісні.» Навіть я, учениця 11 класу, і мої однокласники, чудово розуміємо, що Вітчизна – єдина, з неї починається все: майбутнє і минуле… З неї починаємося, власне, ми самі… Я – патріот своєї країни. Любов до рідної землі прививала мені ненька, співаючи колискові, в мені пробудили ці почуття співи солов’я та шепіт гаю на світанку… А ще патріотизму навчають поезії та життєвий приклад багатьох видатних українських митців, найвідоміший серед яких – Т.Г. Шевченко.
Ви не замислювались над тим, чому твори Кобзаря залишаються актуальними і сьогодні, адже в них йдеться про події, які минули вже досить давно? Так, я також думала про це.
Хоча зараз події, змальовані у віршах та поемах Великого Кобзаря, і стали історією (давно вже скасовано кріпосництво, скинуто царя, Україна стала незалежною державою), і, здається, проблеми, які хвилювали поета, теж залишилися десь у позаминулому столітті. Але мені здається, що сьогодні в Україні відбувається щось схоже на те, що змальовував Шевченко у своїх творах. Згадаємо свавілля попередньої влади. На жаль, ще й досі багато наших співвітчизників існують за межею бідності, на вулицях можна побачити жебраків… А ще найстрашніше – війна… Але ж Тарас Григорович мріяв про щасливе життя кожної української родини, про вільну мирну країну, у якій житиме вільний народ:
… Вся країна
Повита красою,
Зеленіє, вмивається
Дрібною росою…
Жоден з нас сьогодні не залишає мрій про те, що наша Батьківщина буде красивою, щасливою, багатою та успішною і, головне, мирною. Український народ уже здобув найголовніше – волю і незалежність, і зараз, відстоявши їх, ми зможемо забезпечити гідне й щасливе життя своїм дітям.
Завдяки творам Великого Кобзаря ми маємо можливість ознайомитися з багатьма історичними подіями, які стали доленосними в житті нашої країни. Згадаймо такі твори, як «Гайдамаки», «Єретик», «Гамалія», у яких зображено героїчне минуле нашого народу, його боротьба за національну незалежність, за волю. Багато героїв доби козаччини змальовує Шевченко у своїх поемах, показує їхню мужність та хоробрість, ніби звертаючись до сучасного покоління: чи змогли б ви так? І сьогодні, як ніколи, актуальні ці образи борців за волю рідної країни та її народу.
На мою думку, твори Великого Кобзаря завжди будуть актуальними – доки існуватиме українська мова, український народ. Доки люди цінуватимуть і любитимуть свою Батьківщину… І, сподіваюся, врешті збудуться слова Т.Г.Шевченка:
І на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
А буде син, і буде мати,
І будуть люде на землі…
Пропонуємо сценарії деяких свят, які проводяться в нашій школі.
Україна – єдина країна
Мета: виховувати почуття патріотизму, гордості за свою Батьківщину.
Вчитель. Дорогі діти, шановні батьки! Вітаю вас у стінах нашої школи. Радісно тріпоче береза листям на шкільному подвір’ї, майорять жоржини та огортають духмяним цвітом чорнобривці. Я впевнена, що ви, діти, з нетерпінням чекали зустрічі з вчителями та однокласниками. І настрій сьогодні просто чудовий. Озирніться довкола. А чи помітили ви, йдучи до школи, як яскраво світить сонечко і яке сьогодні блакитне небо? (Відповіді учнів.)
Головним для кожної людини є – мир на Землі. Важко уявити, що десь над нашою рідною землею клекочуть гармати, повітря здригається від вибухів, а відчай панує в очах людей…
Тема нашого сьогоднішнього уроку: «Єдина Україна». Обрана вона не випадково. Ви, напевно, знаєте, які події зараз розгортаються на нашій з вами землі.
Але спочатку хочу звернутися до історії. Скажіть, будь ласка, чим розпочалася сьогодні урочиста шкільна лінійка? (Відповіді учнів.)
Так пролунав державний гімн України. Скажіть, будь ласка, а що таке гімн?
Діти. Гімн – це урочиста пісня нашої країни, це символ державної єдності та віддзеркалення душі українського народу.
Вчитель. Давайте поміркуємо, в які моменти нашого життя звучить гімн України? Як часто ви чуєте слова гімну? Які почуття при цьому у вас виникають? (Відповіді учнів.)
А чи знаєте ви історію виникнення гімну? Тож давайте послухаємо розповідь про його створення.
Учень 1. Створення українського гімну бере початок з осені 1862 року, коли на одній з вечірок у Павла Чубинського, українського етнографа, фольклориста та поета, сербські студенти, що навчалися в Київському університеті, заспівали патріотичну пісню, і в приспіві були слова «срце бије и крв лије за своју слободу». Чубинському пісня дуже сподобалася, і він раптом подався в іншу кімнату, а через півгодини вийшов звідти з готовим текстом пісні «Ще не вмерла Україна», яку тут же проспівали на сербський мотив.
Перша публікація вірша Павла Чубинського була у львівському журналі «Мета», 1863, № 4. Отримавши поширення на Західній Україні, вірш не пройшов повз увагу релігійних діячів того часу. Один із них, отець Михайло (Вербицький), знаний композитор свого часу, захоплений віршем Павла Чубинського написав музику до нього. Вперше вірш надрукований у 1863, з нотами — у 1865, отримав застосування як державний гімн у 1917 році.
Вчитель. Гімн є одним із символів об’єднання людей. А які ще державні символи вам відомі? (Відповіді учнів.) Так це державний прапор та герб України. Чи можна сказати, що ці державні символи України мають сьогодні велике значення для єдності народу? Чому?
(Відповіді учнів.) Гімн, прапор, герб викликають почуття гордості за свою країну, сприяють підвищенню патріотизму та громадянської відповідальності. Саме зараз, коли на Україні ідуть бойові дії, у багатьох людей змінилося ставлення до державних символів. Все частіше лунає гімн України. А з якою радістю ми роздивляємося прапор, що майорить над звільненими містами і селами. Ми відчуваємо силу. А сила наша у єдності.
Учень 2. Лише у єдності, знаймо, треба нам йти,
Щоб нове будувати майбутнє.
Не діліться за вірою й мовой, брати!
І тоді буде вдача супутня.
Ми єдині в думках і ми вільні у них.
Не керуйтесь «совковим диктатом»!
Що збудуємо ми, не збудують вони,
Лиш єдину мету треба мати.
Вчитель. У кожного з нас є рідна хата. Подумайте, скільки потрібно праці, щоб утримувати в домі порядок і лад, щоб було в ньому чисто і затишно, щоб жилось заможно.
Україна – це наш спільний дім. Тож усі маємо дбати про добробут і лад, мир і злагоду, вічну красу нашого спільного дому. Ми повинні усвідомити, що своє, рідне – це не тільки хата й подвір’я, а й вулиця, село чи місто, де ти живеш, ліс і річка, степ і море, і вся наша країна.
(Підходить до карти України.)
Двадцять чотири області, Автономна Республіка Крим, місто Севастополь та столиця України – Київ, розташовані на карті нашої держави. Від Ужгорода до Луганська, від Києва до Сімферополя Україна багата родючими ґрунтами, водними ресурсами, корисними копалинами, різноманітним рослинним та тваринним світом, умовами для розвитку промисловості та сільського господарства. Економічна могутність України, так само, як політична і культурна, залежить від її цілісності й неподільності.
Вчитель. Послухайте ось таку притчу.
Якось, у коробці лежали тюбики з фарбами. Одного разу біла фарба сказала чорній, що в тюбику лежала найближче до неї:
-Сестро, що за біда трапилася з тобою? Чому ти така брудна?
-Я не брудна, такий мій колір, - відповіла чорна фарба.
-Тоді ти неправильна фарба, і колір у тебе неправильний. Подивись на мене, ось яким повинен бути справжній колір, і взагалі, всі кольори походять від білого, тому нема нічого більш витонченого, як білий колір, на який повинні прагнути бути схожими усі інші фарби.
Це зауваження не сподобалось чорній фарбі і вона незадоволено відповіла:
-Ні, це ти неправильна, а мій колір найправильніший. І взагалі, якби не було чорного кольору, то нічого видатного не змогли б намалювати. Спробуй без мене щось намалювати, білий аркуш так і залишиться білим.
Почувши це, засперечалися інші фарби і навперебій почали доводити, що тільки їх колір правильний і потрібний. Що тільки вони будуть обрані художником для створення шедевру. Довго та запекло вони сперечались, так, що деякі навіть почали вибризкуватись з тюбиків через розбурхану неприязнь.
Та раптом кришка коробки відкрилась і на тюбики впало яскраве світло. Художник вийняв фарби і видавив їх на палітру. Потім, змішавши їх одна з одною, наніс на полотно, де й відбулося їх примирення. Художнику не було ніякого діла до їх протиріч, він бачив єднання у різноманітності. Для нього були важливі всі кольори. Так був створений великий шедевр, де фарби не протистояли, а взаємодоповнювали одна одну.
Так і в нашій країні, кожне місто, кожна область – це лише окремий тюбик з фарбою, а разом ми – квітуча, барвиста Україна.
Учень 3. Україно моя, для мене ти єдина,
Як люба мати, що дала життя.
І в щастя дні і в лиховісні днини
До тебе повертаю звіддаля.
Вклонюся тонким вербам і тополям
І припаду до рідної землі.
Що маю я таку щасливу долю,
Великий Боже, дякую тобі.
Вчитель. А зараз пропоную вам відчути себе знавцями нашої історії. Дайте відповіді на запитання.
1.Назвіть кольори державного прапора України.
2.Прочитайте перші рядки національного Гімну.
3.Назвіть діючого президента України.
4.Назвіть дерево, яке освячують у церкві перед Пасхою. Воно охороняє від злих сил.
5.Як називається старовинний обряд славлення різдвяних свят піснями?
6.Назвіть кущ оспіваний в українських народних піснях, символ дівочої вроди.
7.Назвіть дерево – символ, з яким в українських народних піснях і переказах порівнюють струнких дівчат.
8.Як називається український народний духовий інструмент з дерева або очерету, що має форму трубки з отворами.
9.Чим прикрашають голови українські дівчата?
10.Це – національний символ України. Матері дарують його своїм дітям на щастя, на долю, відряджаючи у далеку дорогу. Про що йде мова?
Молодці! Хочу сказати, що українці за всю історію свого існування постійно боролися за волю та незалежність. А починалося все ще з Київської Русі.
Учень 4. Київська Русь – перша держава, яка об’єднала велику територію теперішньої України. В кінці дев’ятого століття про Київську Русь поширилась слава як про сильну працелюбну і багату державу у центрі Європи. Через її територію пролягали торгівельні шляхи. З нею рахувались у світі, але й про її поневолення мріяли багато держав.
На чолі держави був князь. Він мав своє військо, що звалося дружиною. Центром Київської Русі було місто Київ.
Найбільшого розвитку Київська Русь набула за Ярослава Мудрого. Він дбав про добробут у своїх володіннях, укріпив кордони своєї держави, поширював освіту. Ярослав намагався зав’язати тісні взаємини з усіма сусідними державами. Найкращий спосіб – це родичання с правителями тих держав. Недарма історики називають Ярослава – «тестем Європи».
Все було добре, поки не помер Ярослав Мудрий. Саме тоді рідні брати, тобто сини Ярослава, почали битися між собою за престол, за багатства. Потерпали селяни, ремісники, купці. Розпадалася держава. А тим часом на сході з’явилася загроза – монголо-татари. Вони завоювали великі простори Азії та Європи, а в 1240 році підкорили Київ. 300 років Україна була під ярмом монголо – татар.
Вчитель. Не можна оминути увагою роль запорозьких козаків у боротьбі за волю та незалежність.
Учень 5. Легендарна Запорозька Січ – символ мужності і незалежності Українського народу. Наші пращури були запорозькими козаками. На островах, що лежали посеред бистрої води, вони заснували Запорозьку Січ.
Запорозька Січ була високоморальною, істинно християнською державою у тодішньому світі. Козацтво жило за високими законами честі. Запорозькі козаки на чолі з Богданом Хмельницьким звільнили Україну від поляків і монголо – татар, утворивши Українську державу. Але розтерзаною і знесиленою була Україна. У полум’ї війни в руїни перетворилися міста і села. Вирішили козаки піти на союз із Москвою. Збігали роки. Україна поступово перетворилася на глуху окраїну Російської імперії. Зазнавала дедалі більших утисків мова, культура, обмежувалися в правах козаки. З вільної Української держави вона стала Малоросією. У 1764 році Російська цариця Катерина ІІ скасувала гетьманство і зруйнувала Запорізьку Січ. Українська держава стала внутрішньою провінцією Росії. Знову про неї, як державу, забули на 150 років.
Вчитель. З 1240 до 1991 рік українці боролися за свою незалежність. Понад 750 років. З перемінним успіхом. І тільки 24 серпня 1991 року Верховна Рада прийняла акт проголошення незалежності України та створення самостійної держави. Справдилися надії і сподівання народу. Україна – незалежна держава, частина Європи, велика за територією, з населенням майже 43 мільони чоловік. Україну визнали у світі.
За цей час і ви підросли, багато нового дізналися. Хочу запропонувати вам завдання, яке потрібно буде виконувати у групах. Тож, за кольором фішок об’єднайтеся у групи. (Учні виконують завдання.)
Завдання 1. Прочитати вірш українського поета Віктора Терена.
Не забудь!
Ще малий, але ж сміливець –
Сам біжить у гай…
Ти, мій хлопче, українець –
Те запам’ятай.
Ще мала, а по барвінок
Вже ходила в гай…
Ти, дівчатко, українка -
Тож не забувай.
Вирина стежина рідна
З теплої трави…
Мати – наша Україна,
Не забудьте ви.
Завдання 2. Назвати прізвище та ім’я людини на фото.
Завдання 3. Заспівати українську пісню.
Чорнобривців насіяла мати
У своїм світанковім краю
Та й навчила веснянки співати
Про квітучу надію свою.
Приспів:
Як на ті чорнобривці погляну,
Бачу матір стареньку,
Бачу руки твої, моя мамо,
Твою ласку я чую, рідненька.
Я розлуки та зустрічі знаю,
Бачив я у чужій стороні.
Чорнобривці із рідного краю,
Що насіяла ти навесні.
Прилітають до нашого поля
Із далеких країв журавлі.
Розквітають і квіти, і доля
На моїй українській землі.
Завдання 4. Назвати визначне місце на фото.
Завдання 5. Продовжити прислів’я:
Вченому світ, а невченому…
Гарно того вчити, хто хоче…
Голова не на те, щоб тільки …
Книга вчить як на …
Людей питай, а свій розум …
Добрий початок, половина ….
Маленька праця краща за велике …
Бджола мала, а й та …
Вчитель. Молодці, діти! Ви бездоганно справилися з завданнями.
Учень 6. Слухайте, слухайте, слухайте, люди!
Дзвонить десь дзвін безупинно –
То задзвонила воля здобута,
То Україна скинула пута,
То на свободі родина!
Вчитель. 23 роки Україна жила у мирі. Але, нажаль, не все було бездоганно у нашому спільному домі. І це призвело до того, що народ вийшов на майдан.
«Небе́сна со́тня» — це мирні протестувальники, які виступали проти корупції, свавілля правоохоронних органів і підтримували Європейський напрямок. Саме за ці вимоги вони поклали свої життя.
Учень 7. А сотню вже зустріли небеса..
Летіли легко, хоч Майдан ридав…
І з кров´ю перемішана сльоза….
А батько сина ще не відпускав..
Й заплакав Бог, побачивши загін:
Спереду – сотник, молодий, вродливий
І юний хлопчик в касці голубій,
І вчитель літній сивий-сивий…
І рани їхні вже не їм болять…
Жовто - блакитний стяг покрив їм тіло..
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна сотня в вирій полетіла…
Вчитель. Український народ хоче жити у мирі. Щоб мир настав швидше, потрібно об’єднатися, стати одним цілим і у думках, і у справах. Український народ допомагає своїй армії. Працюють волонтери, які збирають кошти на каски та бронежилети для бійців, робітники лагодять техніку, яка вийшла із строю, діти пишуть листи та надсилають малюнки бійцям української армії, артисти виступають з концертами. Все це робиться для того, щоб підтримати армію, показати, що народ і армія єдині.
Дуже хочеться щоб в нашій країні панував мир…. А ви про що мрієте? Напишіть свої побажання на аркушах паперу та приклейте до карти України. Хто хоче озвучити свої мрії? (Відповіді учнів).
Учень 8. Ми, народ, що вийшов із неволі,
Клянемось в благословенну мить –
Всі свої тисячолітні болі
В славу України перелить.
Ми, народ, що вийшов із неволі,
Клянемось в благословенну мить –
Стати рівним у народів колі,
На свободі й для свободи жить!
Вчитель. Ви – майбутнє України. Тож своїми знаннями, працею, здобутками підносьте її культуру. Будьте гідними своїх предків, любіть рідну землю, бережіть волю і незалежність України, поважайте наш народ і нашу мелодійну мову. Ми - єдина країна! Незважаючи на усі негаразди, що відбуваються зараз, всі ми прагнемо одного – миру, спокою, міцної та квітучої держави та чистого неба над головою.
Учень 9. Будем жить! На зло гіркій недолі,
Будем мову рідну берегти,
Будем сіять на своєму полі!
Любити, розумнішати, рости.
Свято Покрови Божої Матері та День українського козацтва
Мета: долучати учнів до джерел національної історії і культури; сприяти патріотичному вихованню кожного учня, осмисленню себе як частинки українського народу; пробуджувати національну самосвідомість; загартовувати вихованців фізично і морально.
Ведуча. Вже стелить шляхом золота Покрова
І губить срібну нитку павутин.
У глиб віків вдивляюся я знову,
У таїнство років, годин, хвилин.
Ведучий. 14 жовтня в Україні відзначається одне з найбільших шанованих свят - Покрова Пресвятої Богородиці. В народі його ще називають Третя Пречиста. Цього дня ми з вдячністю і вірою приймаємо заступництво і клопотання за нас перед Богом Пресвятої Діви Марії, згадуємо історичні події далекої Візантійської епохи, з якої походить коріння національного українського свята.
Ведуча. Особливо шанували на Україні Покрову запорозькі козаки. Вона була їхньою заступницею у далеких походах. Її зображення завжди було на хрестах, які носили козаки. Священною для кожного козака на Січі була Покровська церква, від порога якої січовики вирушали на захист рідної землі і куди з подякою за порятунок поверталися після походів.
Ведучий. Було колись в Україні -
Ревіли гармати;
Було колись – запорожці
Вміли панувати.
Панували, добували
І славу, і волю –
Минулося, - осталися
Могили по полю…
Ведуча. Сьогодні ми все частіше звертаємося до наших витоків: історії нашої країни, козацької вольниці, рідної мови. Звертаємося до минулого, щоб зрозуміти сучасне.
Ще одним кроком назустріч національному відродженню буде наша шкільна лінійка. Скажіть мені, чи є тут козаки, що силою та завзяттям можуть похвалитися? Якщо так, прошу виходьте, покажіться нам. На сцену запрошуються по одному юнаку від кожного класу.
Ведучий. Пропоную перевірити знання хлопців з історії українського козацтва.
11 клас – Що означає слово «Січ»? («сікти», «рубати»)
10 клас – Кого з гетьманів славетної України ви знаєте? (Іван Сірко, Петро Сагайдачний, Михайло Дорошенко, Богдан Хмельницький, Іван Виговський, Петро Тетеря, Петро Дорошенко, Іван Мазепа, Іван Скоропадський та інші).
Ведуча. До речі, зображення гетьманів ви можете роздивитися ось на цьому стенді.
9 клас – Кого саме називали гетьманом? (Володаря України).
8 клас – За якими ознаками можна було розпізнати козаків? (Довгі вуса, на голові оселедець).
7 клас – Як називалася козацька оселя? (Курінь).
6 клас – Що було найулюбленішою козацькою їжею? (Куліш).
5 клас – Звідки ви знаєте про козаків? (З пісень, картин, легенд, дум).
Ведучий. Дякуємо хлопцям за чудові знання з історії українського козацтва. Повертайтеся, будь ласка, на свої місця. Всім присутнім пропонуємо послухати українську народну пісню у виконанні Жукової Марини та Пономарьової Євгенії.
Ведуча. Гей ви, хлопці – запорожці,
А де ж ваша сила?
Чи свою козацьку славу
Ви не розгубили?
Будем, хлопці – запорожці,
Завжди пам’ятати:
Хто безсилий, той безкрилий,
Тому не літати.
Ведучий. Зараз ми проведемо змагання для справжніх козаків. Хлопцям потрібно продемонструвати сильний характер і найкращі фізичні якості. Подивимося, чи гідні вони наших предків – запорозьких козаків, які були витривалими, кмітливими і на диво хоробрими. Прошу підійти до мене двох козачат з 6 класу. Гра «Бій півнів».
Ведуча. Козаки були мудрими, розсудливими, а ще витривалими, спритними, сильними. Як відомо, вони вміли дуже швидко бігати, навіть доганяли і ловили дикого коня. А чи вміють так швидко бігати учасники наших змагань? Зараз ми це перевіримо. Прошу підійти до мене двох хлопців з 8 класу. Гра «Гусячий крок».
Ведучий. Як свідчать літописи, слабку людину січове товариство не обирало в старшину. Навпаки, ватажка обирали серед сильних людей. Таким був Іван Підкова, який за переказами, був такий сильний, що легко гнув підкови.
Прошу підійти до мене козаків з 11 класу. Гра «Утримай гирю».
Ведуча. Прошу підійти до мене юнаків з 10 класу. Часто козакам доводилось перепливати Дніпро, Чорне море, тому в них повинні були добре розвинені легені. Завдання для наших козаків: трьома видихами наповнити повітрям кульки. У кого більша кулька, той має розвинутіші легені.
Ведучий. Прошу на сцену хлопців 7 класу. Конкурс на витривалість. «Хто більше виконає стрибків із скакалкою».
Як бачимо із проведених конкурсів у жилах наших хлопців тече дійсно козацька кров. Вони такі ж мужні, спритні, товариські, веселі, дотепні. Дивишся на них і радієш душею.
Ще не вмерла України ні слава, ні воля.
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля…
Ведуча. Наше свято, присвячене Покрову Пресвятої Богородиці і Дню українського козацтва, завершується. Думаю, що щирі слова, що прозвучали сьогодні, були виявом любові та вдячності до Пресвятої Богородиці, і Вона почула нас. Тому ласкаво прошу в Матінки Божої рясних Божих благословінь усім нам! Щастя, здоров’я, світла і любові.
Ведучий. Всім дякуємо. До побачення.
Cвято з нагоди Дня збройних сил України
Мета. Сприяти патріотичному вихованню учнів, пропагувати службу в лавах збройних сил України; загартовувати вихованців фізично і морально.
Ведуча 1. Добрий день, друзі! Сьогодні є чудова нагода привітати наших юнаків з Днем збройних сил України!
Ведуча 2. Всі вітання тільки вам – мужнім, надійним, сміливим, щиросердним і шляхетним. Прийміть наші подарунки – лагідні слова та чарівні посмішки.
Ведуча 1. Пропонуємо вам здійснити цікаву подорож у дивовижний світ чоловічої сили і краси , кмітливості і майстерності.
Ведуча 2. Ми звернулися до ЗІРОК, і ось що вони вам віщують.
Ведуча 1. Хлопці, що народилися під знаком «Тільця», досить практичні люди, знають чого хочуть від життя і вперто йдуть до своєї мети. Але це не заважає їм бути м’якими та лагідними. Тілець притягує як магніт, тому прекрасна половина так і «пливе» до його рук. Тілець любить солодко поспати та смачно поїсти. Під знаком «Тільця» народилися ______. Підійдіть, будь ласка, до нас. Ми маємо поставити вам запитання:
кого на вашу думку можна назвати«справжнім чоловіком»?
чи є у вас бажання стати військовим?
Ведуча 2. Наступний знак зодіаку – «Рак». Під цим сузір’ям народжуються чудові люди з багатою уявою та вмінням фантазувати. Вони уважні до дрібниць, все помічають. Зовні здаються м’якими та пасивними, а, насправді, мають досить сильний характер. Під сузір’ям Раку народилися ______. Аплодисментами запрошуємо хлопців на сцену. Дайте, будь ласка, відповіді на запитання:
яку квітку Ви вважаєте символом кохання?
якби в житті вам випала нагода зіграти якусь роль, то яку б роль ви обрали?
Ведуча 1. Сузір’я «Терези». Цей знак зодіаку відзначається спритністю та вмінням говорити. Терези не мають проблем з друзями, вони легкі в спілкуванні і цінують гумор. Під знаком «Терези» народився ______. Вітаємо! У нас є запитання:
якими якостями, на вашу думку, має бути наділена ідеальна дівчина?
Ведуча 2. «Стрільці» - хоробрі, правдиві і прямолінійні. Мають швидкий розум та допитливість, але в навчанні їм заважає нетерплячість і непосидючість. Люблять товариство, мають веселу вдачу, До знаку «Стрільців» належать _________ .Чекаємо на вас. Дайте, будь ласка, відповіді на такі запитання:
якими ви бачите чоловіків у майбутньому?
чи не боїтеся ви, що дівчата своєю активністю повернуть світ знову до «матріархату»? Дякуємо за влучні відповіді.
Ведуча 1. «Риби». У «Риб» завжди багато друзів та знайомих. Вони люблять все оригінальне та незвичайне. Не терплять насильства, наділені внутрішнім почуттям справедливості, рівноправності та волелюбності. Риби мають чудові дипломатичні якості. Цей знак відомий як знак геніїв, адже 70% відомих людей – Риби.
Запитання для хлопців: як би ви спіймали Золоту Рибку, то що б ви попросили?
Ведуча 2. Дякуємо за увагу та відповіді. Для Вас звучить весела пісня.
Ведуча 1. Справжній чоловік – це сильна людина. Для нього справа честі понад усе, він рветься у бій, ризикує своїм життям заради інших людей. Так як, це свято ми присвячуємо нашим майбутнім захисникам, то програму ми починаємо гумористичною сценкою «Проводи в армію».
(Звучить мелодія пісні «Как родная меня мать провожала»).
Мати. Не йшов би ти, синку, у солдати. Я ж тобі казала, женися на Люсьці!
Призивник. Не хочу я на Люсьці.
Мати. Тоді женись на Гальці! Вона б тобі за рік двох дітей народила, а то й трьох!
Призивник. Це ж як мамо?
Мати. А так! У неї вже двійко є і в армію ти б не пішов!
Призивник. Та хочу ж я в армію, маманя! Уявляєте із автомата – бабах! Із кулемета та – та – та! О, де життя справжнього мужика! А вдома, що? Корова реве, коза бека, дівчата попід вікнами виють. Нудьга тай годі! (Позіха).
Мати. Гаразд синку! Вирішив, то йди! Батько твій служив, і дід, і прадід. Гостинці я тобі зібрала: три пари шкарпеток шерстяних із нашої кози Маньки, три літра молока від корови Зорьки, два метра сала із свині Машки, три десятки яєць. Ось іще мішечок із насінням та конвертів пачка. Будеш там насіння лускати та листи мені писати.
Призивник. Ех, маманя, йду я від вас!
Ведуча 2. Так призивники попадають в армію: хто – від нудьги, як у гуморесці, яку ви щойно бачили, але більшість юнаків – з метою виконати свій громадянський обов’язок – послужити рідній неньці Україні. А що важливо в армії? Навчання - ось що!
Ведуча 1. Але яке навчання і служба, коли солдат голодний? Український солдат має бути нагодованим «під саму зав’язку»! Пропонуємо перевірити кухарські здібності наших юнаків. Але перед тим як почати виконувати завдання, хочу представити усім нашого позаштатного спостерігача. Це учениця __________.Вітаємо гучними аплодисментами! Обов’язок спостерігача визначити юнака, який найбільш вправно виконає усі конкурсні завдання.
Ітак, міні - конкурс «Черговий на кухні». До участі в конкурсі запрошуємо хлопців місцевих, Подолянських. Тому що «іногороднім», хоч – не - хоч, доводиться готувати собі їжу самостійно, і в їхніх кулінарних здібностях ми не сумніваємося. Завдання: швидко почистити мандарин і з'їсти його.
Ведуча 2. Молодці! Ми впевнені, що на вас можна покластися у будь – якій ситуації. Ви завжди підставите своє сильне плече.
Хто ніч не спить, щоб ми заснули?
У кого замість книжки – автомат?
Хто свято тут не зустрічає?
Це рідної армії солдат!
Ведуча 1. Наступне завдання має назву «Галантний кавалер». Справжній джентльмен, лицар повинен знати елементарні правила етикету. Наші юнаки зараз продемонструють свої знання.
1.Чи можна хлопцю першим протягувати руку дівчині для привітання? (ні)
2.За правилами етикету при знайомстві представляють дівчину хлопцю чи хлопця дівчині? (хлопця дівчині)
3.Заходячи в кімнату або виходячи з неї, хто йде попереду юнак чи дівчина? (дівчина)
4.Хто першим сідає в автомобіль хлопець чи дівчина? (дівчина)
5.У кафе чи ресторані юнак допомагає дівчині зняти пальто. А номерок він віддає їй чи залишає собі? (cобі)
6. На десерт яблука та груші їдять цілими чи нарізають дольками? (дольками)
7.Хто сплачує за замовлення у кафе чи ресторані? (той, хто замовляє)
Ведуча 2. За неписаними законами кожен солдат повинен знати все про свого командира. Отже, наступний конкурс має назву «Командир». Безпосереднім командиром для кожного «учня» є директор школи. Тому ми пропонуємо хлопчям відповісти на запитання:
- як звати батька вашого директора?
- якого кольору у нього очі?
- чи є у нього сім'я?
- скільки йому років?
- у власному чи державному будинку мешкає родина?
- як звуть дружину директора?
-чи є у нього рідна сестра?
- якого віку він досягне черед 20 років?
Дякуємо за змістовні відповіді.
Ведуча 1. Сучасні хлопці … Які вони? Розкуті і відверті, непередбачувані і навпаки замкнуті і сором’язливі. Вони постійно в русі, весь вільний час за кермом авто чи супер модного скутера, або ж насолоджуються хітами естради. Ми звикли думати про них, як про істот з іншої планети. Тому що у них свої інтереси і захоплення, свої можливості реалізуватися в сучасному світі.
Ведуча 2. Наші хлопці реалізовуються через навчання, заняття спортом, участь в художній самодіяльності. Але для солдата важливо вміти швидко розібрати і скласти автомат чи пістолет. Потрібно знати його будову. Пропонуємо юнакам прийняти участь у конкурсі «Розбери автомат»: потрібно правильно записати і назвати усі складові автомата Калашникова.
(ствол із ствольною коробкою, прицільним пристроєм і пістолетною рукояткою; кришка ствольної коробки; затворна рама з газовим поршнем; затвор; поворотний механізм; газова трубка зі ствольною накладкою; ударно-спусковий механізм; цівка; магазин; компенсатор (в АКМ) або дуловий гальмо-компенсатор (в АК-74). У комплект автомата входять: штик-ніж, приладдя, ремінь, шомпол і сумка для магазинів. )
Ведуча 1. Ми впевнилися, що ви, хлопці, дійсно розумні, веселі, кмітливі та дотепні. Це дуже приємно. Тому прийміть від нас у подарунок музичне вітання.
Ведуча 2. Найбільша радість для солдата отримати вісточку з дому. Послухайте, які поради дає мати у листі своєму сину, що проходить службу в армії.
Коли сонечко весною землю пригрівало,
Сина в армію служити мати проводжала.
І стиснулось серце, очі засльозились
Як на хлопців – новобранців усіх подивилась.
Привикай же, сину, до життя в казармі,
Нехай ції роки не пройдуть намарно.
Вчись сумлінно й гідно ти бійцем ставати
І поважай старших, молодий солдате!
Слухай командирів – розуму навчайся,
Пиши листи друзям і не зазнавайся.
А як трапиться в житті скрутная хвилина,
Пам’ятай же, сину, що ти є людина.
Щоб душі твоєї злоба не скорила,
Підлість та підступність тебе не згубила,
Оминай дороги, де чвари і сварки
І не прикладайся ти часто до чарки,
Щоб тверезий розум тримав в віжках силу,
А любов та дружба розправляли крила.
Ведуча 1. Підтримує солдата на службі, дає силу та витримку, зігріває душу та серце кохана дівчина, яка вірно чекає його на Батьківщині.
Ведуча 2. А, давай поміркуємо, яка доля спіткає хлопців в армії ?
Ведуча 1. Давай! Як ти думаєш, ким стануть наші хлопці?!
Ведуча 2. Я думаю, що ____ буде сапером.
Ведуча 1. Чому?
Ведуча 2. Тому, що його розповіді вміють «зривати» сміх.
Ведуча 1. А ким буде ____ ?
Ведуча 2. Він буде генералом
Ведуча 1. Чому ти так вважаєш?
Ведуча 2. Ну, як чому, він же перший козак у нашій школі.
Ведуча 1. А де буде служити ___ ?
Ведуча 2. Я думаю він стане танкістом, тому що під час уроків хлопець почувається «як у танку: вчитель розповідає новий матеріал, а він музику слухає.
Ведуча 1. Ну, а ______ ?
Ведуча 2. Я думаю він буде прикордонником.
Ведуча 1. Я не розумію, який зв’язок між _____ і кордоном?
Ведуча 2. Юнак добре знає іноземну мову і зможе відрізнити де свій, а де чужий.
Ведуча 1. Ну, а____ ?
Ведуча 2. А цей «десантником» буде, бо кругом встигає відзначитися. І в спорті, і в навчанні він кращий серед хлопців.
Ведуча 1. І знову для вас звучить музичний номер.
Ведуча 2. Україна сьогодні - незалежна держава. Українські збройні сили покликані охороняти незалежність рідної землі. І служать наші хлопці сьогодні на Батьківщині. Ми любимо свою армію. Служити в ній - справа честі та обов'язку…
Ведуча 1. Давайте зараз з'ясуємо, хто ж із хлопців більш вдало справився з завданнями і кому служба в армії не стане тягарем, а буде приносити задоволення і радість. Запрошуємо до слова нашого позаштатного спостерігача _______ . Підведіть, будь ласка, підсумки.
Спостерігач. Найбільш вдало справився з завданнями і пройшов усі випробовування __________ .Вітаємо його гучними аплодисментами.
Ведуча 2. Дякуємо за Увагу. Бажаємо Вам здійснення мрій і всього найкращого.
Стежками війни
Урок мужності
Мета: закріпити знання учнів про події Великої Вітчизняної війни, про визволення Куп’янщини та України від німецько - фашиських загарбників, вшанувати память загиблих визволителів; розвивати вміння висловлювати власну точку зору, вміння коментувати події, сприяти формуванню у свідомості учнів значення перемоги для українського народу, виховувати повагу, шанобливе ставлення до учасників ІІ світової війни, любов до рідного краю, прагнення бути патріотом своєї держави.
Учень 1. Гула, стогнала і ревла земля,
Сивіли в горі мати і кохана.
В огні була Вкраїнонька моя —
Була війна жорстока. Вітчизняна.
Живі і мертві, мертві і живі
Герої наші — воїни - солдати.
Ми знаємо: у тій страшній війні
Змогли либонь ви ворога здолати.
Вступне слово вчителя. Шановні учні! В останні дні жовтня 1944 року міста і села України були остаточно звільнені від німецько - фашистських загарбників. Пам'ять про тих, хто не шкодував себе, рятував рідну землю і приніс перемогу над окупантами, живе і нині. Сьгоднішній урок мужності «Стежками війни» ми присвячуємо 70-й річниці визволення України від німецько - фашистських загарбників.
Пісня «Моя Україна».
24 червня 1942 року частини 6-і німецької армії захопили Куп’янськ. В оборонних боях за Куп’янськ радянські воїни чесно, мужньо і відважно виконували свій обов’язок. Це знайшло своє відображення в різних документальних і літературних джерелах. Письменник Костянтин Симонов у книзі «Солдатами не народжуються» описує такий епізод. Під Сталінградом радянські воїни ведуть розмову. Левашов говорить: «Так, на все тепер люди йдуть… І завжди, між іншим, ішли. Пам’ятаю, улітку під Куп’янськом у нас єфрейтор Аксюта був, кулеметник. Йому в бою ногу нижче коліна відірвало, на волосинці висіла. Так він сам дотягнувся й відрізав, щоб не заважала, і за кулеметом зостався, кров’ю спливаючи! При моїх очах було, хтось розповів би – не повірив! Ну, скажіть, яку ще мужність повинна мати людина? А втім все одно відступили. Як це пояснити? Хіба солдат у цьому винен?»
Ні, солдат не винен. Просто на той час ворог був сильніший. І часто ціною власного життя радянський солдат послаблював ту силу. Командуючий 38-ю армією К.С. Москаленко згодом так охарактеризував ті подій: «З 22 по 26 червня тільки воїни 38-ї армії знищили тисячі фашистських солдатів і офіцерів, 218 ворожих танків, велику кількість гармат, кулеметів і мінометів і збили п’ять літаків». І далі: «Звичайно, 38-а армія зазнала чималих втрат у боях під Куп’янськом. Але, незважаючи на запеклий характер боїв, що точилися між Сіверським Дінцем і Осколом, армія змогла зберегти свої основні сили, які й зайняли оборону на нових рубежах».
Зберегти основні сили вдалося, але і втрати, особливо в людях, взятих у полон, були відчутними. Ось що з цього приводу писав Вільгельм Адам – колишній начальник управління кадрів 6-ї німецької армії, оцінюючи події: «13 червня був нанесений удар по Вовчанську, який одержав назву операція «Вільгельм» і 22 червня удар по Куп’янську (операція «Фридріх - ІІ») спільно з 3-м танковим корпусом, який потім залишився в підпорядкуванні 6-ї армії. Протягом кількох днів оточені з'єднання були розбиті. Повз німецькі війська, що висувалися на нові вихідні позиції, продефілювало 20 тисяч полонених у наш тил».
224 доби знаходився Куп’янськ в окупації. 224 доби – сліз, знущання і смерті.
(Звучить музика.)
Учень 2. Все починалося з грому небесного,
Такого жорстокого, такого нечесного,
Із ненависного, злісного грому,
Який на світанку вигнав із дому…
А небо світле закрили чорні хрести!
Господи! Боже! Якщо ти є, захисти!
Крізь руки у двір гусенята малі…
І кров на травиці… І кров на землі…
Шипить у ставку гаряче залізо,
І полум’я дике шугає над лісом…
І мама мовчазно - бліді, мов стіна…
І тато поволеньки кажуть: «Війна…»
Наші земляки мужньо воювали на фронтах Великої Вітчизняної Війни, були нагороджені орденами та медалями. Серед куп’янчан, що стали воїнами Великої Вітчизняної війни, 10 героїв Радянського Союзу. Ось їх незабутні імена: Чалий Микола Полікарпович і Ничепуренко Олексій Петрович (посмертно), Вербицький Олександр Євлампійович, Жало Семен Сергійович, Живолуп Михайло Андрійович, Лоза Дмитро Федорович, Сидоренко Іван Ілліч, Токарєв Єгор Якимович, Чурилов Леонід Дмитрович, Шкарлєтова Марія Савеліївна. А куп’янчани – Жигулін Петро Петрович, Загоруйко Микола Никифорович, Лифар Микола Мусійович, Скрипник Михайло Семенович стали кавалерами трьох орденів Слави.
Оборонні та визвольні бої на Куп’янщині, як у краплині роси, віддзеркалили всю картину Великої Вітчизняної війни. Куп’янчанам довелося бути свідками відступу радянських частин під ударами сильного ворога, пережити страхіття гітлерівської окупації і відчути радість визволення від неї.
Протягом 17 липня – 22 вересня 1943р. радянські війська, здобувши перемогу на Курській дузі, вийшли на землі України і провели ряд наступальних операцій на Лівобережжі, підійшли до р. Дніпро, найбільшої та найскладнішої перешкоди для наступаючих військ в Україні.
Учень 3. 70 років відділяє нас від тих днів, коли Україна була звільнена від фашистських загарбників. Та скільки б не прошло років, ми завжди будемо звертатися до тих історичних подій, що знаменують перемогу життя над смертю, розуму над безумством, гуманності над варварством.
Учень 4. Ми не були в бою, та бій той відчуваєм.
Чому і як живе у нас незнаний бій?
Чому до ворога ми, як вогонь, палаєм?
І день той в пам'яті тримаємо своїй.
Вчитель. Протягом вересня – листопада розгорнулася гігантська битва за Дніпро. Ставка Верховного Головнокомандування поставила завдання радянським військам захопити невеликий плацдарм у с. Букрин на правому березі Дніпра. Двічі робилися спроба військами Воронезького фронту (з 20 жовтня – Перший Український) під командуванням генерала М. Ватутіна прорвати оборону ворога з Букринського плацдарму. Тільки в боях за Букринський плацдарм загинуло понад 250000 радянських воїнів.
Командування фронту перекинуло війська з плацдарму на північ від Києва під село Лютіж.
Учень 5. На напрямі головного удару було зосереджено понад 2 000 гармат і 500 установок реактивної артилерії — «КАТЮША». З листопада 1943 року з району Лютізького плацдарму почався вирішальний наступ. Столиця України мала бути звільнена до 26-ої річниці Жовтневої революції. Жорстокі бої точилися день і ніч, у Пущі - Водиці при нічному наступі танки в бойових порядках йшли із ввімкненими фарами, ревом сирен.
6 листопада 1943 року Київ звільнено від ворога. Тисячі воїнів були удостоєні урядових нагород, 2 438 особам присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Учень 6. Згадую рік сорок третій,
Юність солдатську свою,
Що пронеслась на лафеті
В смертнім, кривавім бою.
Бачу Славутича кручі,
Мінами зритий плацдарм,
В лозах окопи сипучі...
Чую могутній удар.
Хвиля, що гупає глухо
В берег невпинно, щомить...
Глухнуть від вибухів вуха,
Серце в напрузі щемить.
Чую, як гнівом клекоче
Грізний слов'янський потік,
Ворога скинути хоче
З круч непокірних навік.
Силу усяк відчуває
Сивого батька — Дніпра —
І над рікою лунає воїнів грізне «Ура-а!»
Учень 7. Після визволення Києва Дніпро форсували війська інших фронтів, розгорнулася грандіозна битва за звільнення Правобережжя, а потім і всієї території України. Бої були кровопролитними, деякі території переходили «з рук в руки» по кілька разів. У боях на Правобережній Україні з обох сторін брали участь війська чисельністю понад чотири мільйони чоловік, 4 200 танків , більше 4 000 літаків.
Радянські війська при звільненні України здійснили 35 наступальних операцій. Внаслідок Корсунь - Шевченківської операції 24 січня - 17 лютого 1944 року було оточено 10 дивізій противника.
Учень 8. Хто з нас уцілів і душею не вмер,
У кого ще в серці не смеркло,
Той давнішню пам'ять шанує й тепер
Про Корсунь - Шевченківське пекло.
Стогнала земля від снарядів і мін,
Розорана сотнями танків,
Та раптом фашистам історії дзвін
Прорік западню на світанку.
Могутнім кільцем Українські фронти
Затисли залізну армаду,
І ордам фашистським ніде не пройти,—
Жахає їх тінь Сталінграда.
Не стали здаватись в полон вороги,—
Відкинули наш ультиматум...
І громом озвались Дніпра береги,
Коли «загорлали» гармати.
Вчитель. Наступ 22 березня - 16 квітня 1944 року на Півдні став вирішальним: звільнено Миколаїв, Одесу, всю Правобережну Україну, внаслідок чого радянські війська вийшли на кордон з Румунією. Наступ у квітні 1944 року в Криму повністю ліквідував німецьке угрупування на південному відрізку фронту. 9 травня 1944 року було звільнено Севастополь.
Учень 9. У ході Львівсько - Сандомирської операції 13липня -27 серпня 1944 року війська Червоної Армії визволили західні області України, вийшли на територію сусідньої області. У вересні - жовтні 1944 року була проведена Східно - Карпатська наступальна операція. 8 жовтня було звільнено від фашистів останній населений пункт України — селище Лавочне Дрогобицької (нині Львівської) області.
14 жовтня 1944 року відбулось урочисте засідання в Києві з нагоди визволення України. 28 жовтня 1944 року визволено Ужгород — останній населений пункт у межах сучасних кордонів України. Таким чином, у результаті проведених у січні - жовтні 1944 року (чотирма Українськими фронтами) наступальних операцій було звільнено Україну від німецько-фашистських загарбників.
Учень 10. І знов біля братської мовчки стою,
І спогад приходить, мов тихе зітхання,
Пливе, наче вічність, здобута в бою,
Хвилина мовчання…
Учень 11. Натягнуті нерви, немов тетива,
Пронизує пам'ять скорбота прощання,
І сумно згасає і тепло сплива
Хвилина мовчання…
Учень 12. І подвиги мужні і дружнє плече,
І роки надій, перемог, сподівання,
І серце сльозою нараз опече
Хвилина мовчання…
Учень 1. Встають побратими, відважні бійці,
І знов закіпає та битва остання…
Вона, як скорбота, вона, як рубці,
Хвилина мовчання…
Хвилина мовчання
Звучить тихо пісня «Журавлі».
Вчитель. Десь там, в історії, гудуть фронти,
Клекоче пеклом знавісніла битва...
Солдаток плач, й скорбота сироти,
І матерів свята молитва
За тих синів, що не вернулись з бою,
Сміливо йшли в останню штикову
Десь там під Ржевом чи під Лозовою
Й навіки падали в траву...
Десь там, в історії...
Та кров холоне й нині,
В зажурі вічній наші матері...
Я хочу щастя милій Україні,
Я хочу миру на моїй землі!
Пісня «Травневий вальс»
Підведення підсумку.
« Є така професія Батьківщину захищати»
(Спортивне свято для учнів 10–11 класів)
Мета: Виховувати в учнів любов до рідної землі, свого народу; залучати школярів до систематичних занять фізичною культурою і спортом; готувати до служби в збройних силах України; пропагувати здоровий спосіб життя.
Ведуча. Добрий день! Радо вітаємо всіх присутніх у спортивному залі нашої школи. Зараз тут відбудеться спортивне свято. Гасло якого: «Є така професія Батьківщину захищати.»
Швидко летить час. Наші випускники закінчать школу і підуть служити до лав Української Армії, яка була створена 6 грудня 1991 року. Це не тільки право української молоді, а й священний обов’язок, закріплений Конституцією України.
Тож давайте подивимося, чи все можливе зробила школа, щоб наші юнаки гідно проходили службу у лавах збройних сил України.
Запрошую до залу команди 10 та 11 класів. Зустрічаємо їх аплодисментами.
Свято почнемо з привітання. Вітаємо всіх піснею. Дякуємо.
Капітани, підійдіть до мене. Ви заздалегідь визначилися з назвами команд, тож назвіть себе і скажіть, яку саме назву ви обрали для своїх команд. (Капітани називають себе, команду). А тепер потисніть, будь ласка, один одному руки. Сподіваємося, що гра буде відбуватися за законами честі. Допомагати в суддівстві буде компетентне журі у складі ___________________.
Капітани, повертайтеся до своїх команд, а я ознайомлю присутніх з умовами першого завдання.
І завдання. Вся молодь України, у свій час, з великим захопленням спостерігала за розвитком подій у фільмі «Кадетство» і бачила, що дуже багато часу кадети проводять на плацу: виконують перешикування, повороти, вчаться крокувати строєм.
Ми вирішили перевірити, чи добре наші учасники вміють виконувати стройові вправи. Командам буде запропоновано 10 вправ. Бажано не помилятися при виконанні поворотів та перешикувань, бо чим більше помилок, тим менше балів ви отримаєте у скриньку своєї команди. (Команди юнаків працюють одночасно).
ІІ завдання. В армії новобранцям досить часто доводиться застосовувати «човниковий біг». Казарма, плац, навчальний кабінет, їдальня, баня. Давайте перевіримо, чи навчилися наші учасники «човниковому бігу»? За свистком капітани біжать до першої позначки, повертаються назад. Добігають до другої позначки, на якій лежать кубики, беруть по одному і повертаються назад (до лінії старту). Поклавши кубик у кошик, передають естафету наступному.
ІІІ завдання. В армії новобранці навчаються багатьом речам: влучно стріляти, швидко бігати, переносити вантажі. Пропоную і нашим учасникам перевірити себе на влучність та витривалість. Умови конкурсу. Дівчата з лінії старту виконують метання 3 м’ячиків у горизонтальну ціль (обруч, що лежить на підлозі). У разі попадання м’ячика у ціль з першої спроби, друга і третя не виконуються. Не збираючи м’ячі, дівчата оббігають обруч і передають естафету капітану. Той біжить до обруча і назад з протипіхотною міною у руках. Подолавши дистанцію передає міну наступному. Останній гравець залишає міну в обруч і бігом повертається назад.
ІV завдання. В армії, як і на війні, не обійтися без взаємодопомоги. Траплялося безліч випадків, коли один товариш на собі виносив іншого з поля бою. Зараз така нагода надається нашим учасникам. У конкурсі беруть участь тільки юнаки. Розподіліться по двоє. Візьміть протигази. За командою перші номери біжать до певної позначки і лягають на підлогу. Другі - за лінією старту одягають протигаз, повзуть до своїх товаришів, виймають із сумки протигаз, одягають його на товариша, кладуть постраждалого на плечі і несуть за лінію старту. Теж саме виконують другі номери.
V завдання. У цьому конкурсі беруть участь тільки дівчата. На стільцях лежать комплекти військової форми. Потрібно якомога швидше вбратися у форму. Зрозуміло? Починаймо.
VІ завдання. Знаєте, автомат Калашникова доволі важкий, і щоб влучно стріляти потрібно мати сильні руки. Пропоную взяти участь у змаганні з піднімання 8 - кілограмової гирі. Запрошую для участі по одному юнаку від кожної команди. Час на виконання завдання всього 15секунд.
Запрошую ще по одному юнаку від кожної команди. Боротьба на руках. Візьміться за кінці гімнастичної палиці. За свистком потрібно перетягнути суперника на свою сторону і взяти кубик, що лежить на підлозі у метрі від вас.
Прошу підійти до мене ще по одному юнаку від команди. Уявіть, що перед вами ворожий танк, який потрібно підбити з однієї спроби. Замість танка – його макет, замість гранати – волейбольний м’яч. Відстань до мішені – 15м. Щасти!
Запрошую з кожної команди юнака і дівчину. Знаєте, у мирному житті та травми бувають, а під час проходження строкової служби в армії - тим більше. Хтось невірно онучі намотав та п’яту пошкодив, хтось при подоланні перешкод струсок мозку дістав. У будь - якому випадку потрібно надати медичну допомогу. Саме зараз наші медсестрички накладуть пов’язку на голови постраждалим. Зроблять це у вигляді «шапочки Гіпократа».
VІІ завдання. Крім занять в армії новобранці вміють з користю для здоров’я відпочивати. Запрошую всіх гравців стати у коло. Я буду крутити мотузку під вашими ногами. Вам потрібно через неї перестрибувати. Якщо мотузка чіпляє когось з гравців, той вибуває з гри. Час – 1 хвилина. Виграє команда, в якій гравців залишиться більше. Готові? Починаймо!
Останній конкурс – домашнє завдання. Командам потрібно продемонструвати присутнім своє уміння володіти зброєю. Запрошуємо команду 10 класу. А тепер виступ команди 11 класу.
Ось і останній конкурс пройдено. Настав час підвести підсумки, визначити переможців. До слова запрошуються члени журі. (Слово журі.)
Шановні глядачі, я можу з 100% впевненістю сказати, що школа зробила все можливе, щоб наші учні гідно пройшли службу у лавах збройних сил України. Можливо хтось із них пов’яже свою долю з армією – стане військовим. Сьогодні наші учасники показали найкращі якості, які притаманні військовим. Молодці! Так тримати!
Скільки б не казала, та кінчати час.
Кращі побажання ви прийміть від нас.
І в нас, і в вас хай буде все гаразд,
Щоб і ви, і ми щасливі були.
До нових зустрічей!
Всім дякую за увагу. До побачення.
Сьогодні справжніх хлопців свято
(Сценарій змагань між юнаками 8 – 9 класів
з нагоди Дня збройних сил України)
Мета: виховувати почуття гордості за свою Батьківщину та людей військових професій, розвивати культуру патріотичних почуттів.
Ведуча 1. Бий барабан! Грайте сурми веселі! Свято зустрічайте в містах і селах! Радісну звістку чує весь світ: українській армії, привіт!
Ведуча 2. Час спливає швидко і незабаром наші хлопці підуть служити до збройних сил України. Ми впевнені, що вони з гідністю виконають свій громадянський обов’язок, але для того, щоб стати справжніми воїнами, треба вже зараз готуватися: загартовуватися, займатися спортом.
Ведуча 1. І не тільки, треба формувати характер: бути мужніми, наполегливими, винахідливими, розумними і кмітливими.
Ведуча 2. Сьогодні є чудова нагода переконатися в тому, що наші хлопці наділені саме такими якостями.
Ведуча 1. А допоможуть нам в цьому жартівливі спортивні змагання.
Ведуча 2. Запрошуємо учасників до зали. Підтримаємо їх гучними аплодисментами.
(Під звуки маршу команди заходять до зали.)
Дівчата:
1. Хто сказав, що справжні хлопці
Лиш в казках існують?
Хто говорить, що у школі
Дівчата сумують?
2. Якщо є такі розмови,
Ми відповідаємо:
Кращих хлопців й веселіших
За наших не знаємо!
Ведуча 1. За чесністю та прозорістю наших змагань буде спостерігати почесне журі у складі:__________.
Шановні глядачі, вболівальники, звертаюся до вас. Протягом гри спостерігайте за учасниками і вирішуйте, хто з них (на вашу думку) заслуговує на приз «Глядацьких симпатій». Щоб облегшити вам вибір, пропоную ближче познайомитися з хлопцями. Я буду задавати гравцям питання, а вони швидко повинні відповідати. Хлопці, ви готові? Тож починаймо!
1.Хто ви за гороскопом?
2.Ваше захоплення?
3.Яку книжку ви нещодавно прочитали?
4.Найулюбленіший предмет у школі?
5.Найбільша у світі несправедливість?
6.Найжагучіше бажання?
7.Найулюбленіша пора року?
8.Найдорожча людина?
9.Чи легко вам вчитися?
10.Що ви не зможете пробачити?
Ведуча 2. Шановні друзі! Тепер ви краще знаєте наших учасників і я маю можливість запропонувати юнакам перше завдання. Вам потрібно обрати капітанів і придумати назву своєї команди. На це вам дається 30секунд. Час пішов…. Час вичерпано. Прошу команду 8 класу голосно сказати назву своєї команди. Тепер послухаємо команду 9 класу.
Ведуча 1. Капітани підійдіть, будь ласка, до мене. Потисніть один одному руки і побажайте чесної гри.
Ведуча 2. Другий конкурс «Розминка». Цей конкурс на увагу. Потрібно виконувати всі команди вчителя, але тільки в тому випадку, коли пролунає команда «Клас». Хто помиляється, виходить з гри. Час – 1 хв.
Ведуча 1. Уявіть собі, що ви відбуваєте службу на морі. а шторм на морі — звичайне явище. Чи зможуть врятуватися від нього члени команди, ми зараз перевіримо. Вам потрібно всією командою розміститися на розгорнутій газеті. Капітани отримайте інвентар. Готові?Починаймо!
Ведуча 2. Прагнучи отримати професію військового, хлопці змалку здобувають необхідні знання, формують потрібні навички, тренують тіло та дух. А цікаво, яка фізична підготовка у наших хлопців зараз? Давайте це перевіримо! Пропоную змагання з армреслінгу. Запрошуємо по два учасника з кожної команди.
Ведуча 1. Безумовно, для хлопця бути сильним дуже важливо, тож у нас конкурс на віджимання. Запрошуємо по два учасника з кожної команди. Умови конкурсу. Один хлопець з пари приймає упор лежачи на підлозі на прямих руках. Другий бере його за гомілки. За 20секунд потрібно віджатися більшу кількість разів. Відпочивати між віджиманнями можна, але не більше 3 секунд.
Ведуча 2. Тепер ми спробуємо вивчити ступінь придатності наших добровольців до служби в авіаційних військах, тому оголошуємо конкурс «паперове авіашоу». Прошу підійти по одному учаснику від кожної команди. Отримайте папір. Потрібно з цього паперу зробити літачок, а потім запустити його якнайдалі. Журі оцінює дальність та якість польоту літака.
Ведуча 1. Ми побачили як хлопці працюють по одинці, то ж пропоную поглянути як вони працюють в команді. Потрібно тенісною ракеткою набивати м’ячик. Робити це слід до певного орієнтиру, потім повернутися назад і передати ракетку та м’ячік наступноту члену команди. Виграє той, хто швидше виконає завдання і при цьому не загубить м’ячик.
Ведуча 2. Найпривабливіше в армії те, що тут можна абсолютно безкоштовно постріляти з автомата, і хоча пневматична гвинтівка у влучності і потужності поступається снайперській, задоволення від стрільби внаслідок цього не зменшується. Для вас змагання на влучність. Прошу по одному учаснику взяти участь у цьому випробуванні.
Закінчився конкурс снайперів і я прошу команди стати на свої місця. (Доки команди шикуються на однаковій відстані від обох команд проходить дівчинка і губить хустку. Хто перший здогадається підняти хустку і повернути її дівчині, приносить своїй команді додаткових 3 бали).
Ведуча 1. Як ви вже здогадалися хустку дівчинка загубила навмисне, щоб ми з вами змогли побачити, чи знаються наші хлопці на етикеті? Висновки робіть
Ведуча 2. А тепер надійшов час оголосити конкурс капітанів. Кожному капітану я покажу портрет видатної людини, вам потрібно сказати, хто це.
Ведуча 1. На ньому наші конкурси завершилися, просимо журі підбити підсумки та визначити команду - переможця. А доки журі буде робити остаточні підрахунки, пропонуємо вашій увазі танок у виконанні дівчаток. Ведуча 2. Надаємо слово шановному журі.
Ведуча 1. Шановні глядачі, прийшов час визначити найкращого гравця наших змагань. Я буду називати імена хлопців, а ви плескайте у долоні, але тільки один раз і тільки за того, хто вам сподобався найбільше. Приз «Глядацьких симпатій» отримує __________. Щиро вітаємо переможців. Я ще раз вітаю всіх присутніх зі святом, а особливо переможців змагань. Ви сьогодні молодці. Я впевнена, що ви й надалі будете добре навчатися, дружити зі спортом і станете гідними захисниками нашої держави.
Прийом першокласників до країни «Спортландії»
Ведуча 1. Добрий день вам усім:
Знайомим і незнайомим!
Дорослим і малим!
Ведуча 2. Запрошуємо усіх на спортивне свято!
Воно у нас буде незвичне,
Чудове і фантастичне!
Ведуча 1. На уроках фізичної культури учні пройшли школу справжніх випробувань на сміливість, витривалість, наполегливість. Вони навчилися допомагати один одному, цінувати дружбу.
Ведуча 2. Тож прийшов час першокласників прийняти у нашу дружню родину – країну «Спортладію».
Ведуча 1. Вітаємо гучними аплодисментами наших хлопчиків.
Ведуча 2. У хлопців наших
Характер спортивний.
Вони чемпіони майбутні у нас,
І спритні, і дужі,
Тож зовсім не дивно,
Що з ними бадьорість
Приходить у клас.
Ведуча 1.Давайте подивимося, чому ж навчилися наші хлопчики за час перебування у школі. Пропонуємо вашій увазі акробатичний етюд. Дякуємо, хлопчики.
Ведуча 2. Не менш гучними аплодисментами вітаємо наших дівчаток.
Ведуча 1. У наших дівчаток
Характер не гірший,
Вони полюбили скакалки, м’ячі.
Вони відставати не звикли від інших,
Тож спробуй на вулиці їх дожени!
Ведуча 2. Давайте подивимося, чому навчилися наші дівчатка у школі. Пропонуємо вашій увазі український танок.
Молодці, дівчатка, гарно танцюєте. І вам, хлопчики, дякуємо. Добре підспівували дівчатам.
Ведуча 1. А тепер прийшов час погратися. Гра називається «Швидко по місцях». Ви, діти, добре знаєте свої місця. За командою «Шикуйсь!» вам потрібно швидко стати на своє місце. Готові? Тож - шикуйсь!
Ведуча 2. Вправно справилися з завданням. Справжні молодці. А тепер, наші любі, запрошуємо вас до слова.
1 учень. Спортивний характер у нашого класу,
2 учень. Ми друга плече відчуваєм завжди.
3 учень. І всім нам давно уже ясно:
4 учень. Хто дружить зі спортом —
Всі. Не знає біди.
Ведуча 1. Той, хто дружить з фізичною культурою і спортом знають як важливі наполегливість, терпіння, бажання перемоги. Країна «Спортландія» живе за своїми правилами, які порушувати не дозволяється нікому.
Ведуча 2. Зараз наші першачки присягнуть, що з честю будуть нести звання спортландця протягом всього навчання у нашій школі.
Всі: Я буду - …
Ведуча 1. Чесно дотримуватись спортивних правил.
Всі: Клянуся!
Ведуча 1. Прагнути доводити боротьбу до кінця.
Всі: Клянуся!
Ведуча 1. Не зазнаватися, досягнувши перемоги.
Всі: Клянуся!
Ведуча 1. Не плакати від поразки.
Всі разом: Клянуся! Клянуся! Клянуся!
Ведуча 2: Сьогодні до нас на свято завітав казковий герой з відомої вам казки «Котигорошко». (Звучить музика, заходить, підтанцьовуючи, Котигорошко)
Котигорошко: Доброго дня! Здоровенькі були!
Діти: Добрий день!
Котигорошко: А чи впізнали ви мене?
Діти: Так!
Котигорошко: Так, я – Котигорошко! Сильний, сміливий, міцний, хоробрий!
Ведуча 1: Привіт, Котигорошко! Вітаємо тебе на спортивному святі, де також немає слабаків.
Діти, а який був Котигорошко?
Діти: спритний, сильний, хоробрий, міцний.
Котигорошко: А знаєте, як я таким став? Я щодня займаюся різними фізичними вправами. А ви хочете бути такими, як я?
Діти: Хочемо!
Котигорошко: Тоді покажіть мені і всім присутнім, яким вправам ви навчилися у школі.
(Під музичний супровід виконують комплекс фізичних вправ разом з Котигорошком.)
Котигорошко. Які ви молодці. Як вправно виконали завдання. Я вважаю, що настав час вручити вам пам’ятні медалі, які стануть підтвердженням того, що тепер ви справжні «спортландці».
Ведуча 1. Право вручити пам’ятні медалі надається кращим спортсменам школи – _____________та нашому казковому герою Котигорошку.
5 учень. Спорт – здоров’я!
6 учень. Спорт – наш друг
7 учень. Спорт – це гра і радість й рух
8 учень. Спорт – це дружба
9 учень. Спорт – це сила
10 учень. Спорт дає всім дітям крила!
Ведуча 2. Наших маленьких спортсменів веселою піснею вітають учні 7 класу.
Ведуча 1:Чемпіоном стать не просто,
Тож нехай малі ви зростом,
Небагато літ пройде,
Ваша черга підійде.
Хай летить в усі кінці:
«Ви, малята, молодці!».
Ведуча 2. Любі спортландці, нехай у вашій душі ніколи не згасне вогник бажання бігати, стрибати, плавати, метати! Бажаємо вам стати справжніми чемпіонами - кращими спортсменами нашої школи.
Cвято спортивної слави
Мета. пропаганда здорового способу життя; залучення учнів школи до систематичних занять фізичною культурою і спортом; розширення знань щодо Олімпійських ігор, залучення тренерів Кр ДЮСШ з метою пропаганди видів спорту.
На фоні мелодії «Сіртакі» лунає голос із-за куліс:
О, спорт!
Ти – мужність!
Ти – натхнення!
Отримав ти з небес благословення,
Ти – безупинний пошук всупереч рокам,
Що далі відкриває спортсменам – зірочкам!
Тобі складають оди поети всіх держав;
Заклик: «Скоріш, сильніше, вище» девізом твоїм став!
Випробування волі – ти, сміливість, граціозність,
Ти – свято досконалості.
Ти – швидкість, боротьба, непереможність!
(Виходять ведучі.)
1 ведуча У партитурі вічного буття,
Яку ніколи двічі не зіграти,
Є дні, яким судилось забуття,
А є прекрасні незабутні дати.
Сьогодні саме такий день, коли спортивна дружна родина зібралась з нагоди Свята спортивної слави! Ми раді вітати дорогих гостей, які завітали до нас сьогодні. Це тренери Куп’янської районної дитячо – юнацької школи Герасименко Сергій Юхимович, Рудакова Марина Василівна, Бровко В’ячеслав Павлович, Сузов Юрій Володимирович. Вітаємо їх гучними аплодисментами.
2 ведуча. Спорт – це чесність,
Спорт – це сила,
Спорт – миру посол на Землі,
Він – радість і справедливість,
І плідність, і виклик, й могутній прогрес.
Він – благородство,
Він – будівничий,
Він – насолода для тіла й душі!
До спорту і ти приєднатись спіши!
Ведуча. Запрошуємо Алеєю слави пройти найкращих спортсменів школи. Вітаємо їх аплодисментами.
Ведучий. Пора нам, друзі, стати в ряд
І Прапори підняти,
Емоцій одержати повний заряд
Й про справи звитяжні згадати!
Ведуча. Почесне право внести Олімпійський факел, Олімпійський прапор та прапор школи надається кращим спортсменам, а саме: ______________.
Ведучий. Підняти прапори! (Звучить гімн України)
Вчитель фізичної культури. Товаришу директору школи! Дозвольте Свято спортивної слави і щорічну шкільну Спартакіаду «Спорт протягом життя» відкрити.
Директор. Свято спортивної слави і щорічну шкільну Спартакіаду «Спорт протягом життя» дозволяю відкрити.
Ведуча. Школо, ти – «світ»,
Ти – «колиска»,
Ти – «промінь» яскравий
На шляху до зіркового блиску.
Про тебе вже знає країна і світ
І ми сьогодні відчуєм твій зірковий політ.
Хай славними будуть твої справжні діла,
Щоб від них Україні велика користь була!
Ведучий. До слова запрошується директор школи Шаповалов Олександр Володимирович. (Виступ групи підтримки.)
Вчитель фізичної культури. А зараз вперше, але сподіваємося, що це стане традицією, ми проведемо легкоатлетичну естафету вулицями рідного села. Підтримаємо наших легкоатлетів аплодисментами. Доки триває естафета, пропонуємо вашій увазі пісню у виконанні Наталі Могилевської.
Ведуча. Одні по школі
Проходять якось непомітно,
Інші ж лишають змістом спортивним наповнений слід;
Кращі з кращих спортсмени, -
Зірочки, особливо яскравого блиску,
Ви є ті квіточки на спортивному древі,
Із яких виростає найпрекрасніший плід!
Ведучий. Стати чемпіоном так непросто.
Бажання мало – знаю точно.
Наснага, праця і терпіння –
Вони дадуть тобі уміння!
Герої спорту поряд з нами.
Чудовий приклад всім дали:
Як спорт з дитинства шанувати,
Шлях до медалей прокладати,
Рости сміливим, спритним, сильним,
До всього докладать зусилля,
Про тренерів не забувати
І Батьківщину прославляти!
Перша частина нашого свята добігла кінця. Оголошуємо десятихвилинну перерву і учнів 5 – 11 класів запрошуємо на другу частину свята до актової зали.
ІІ частина
Римський імператор Феодосій І Храм Бога Зевса
Ведуча. О, спорт!
Початок береш ти із Пелопоннесса;
Людське тіло ти і розум здавна гартував,
Ти навіть війни припиняв,
І на свята людей в священні дні збирав
На честь могутнього святого Бога Зевса!
Ведучий. Історія Олімпійських ігор бере свій початок у Стародавній Греції. Саме там, у долині річки Алфей у містечку Олімпія і проходили ці славнозвісні змагання. Спортивні свята античності – свята миру, сили духу, краси тіла і розуму — проіснували кілька віків. Але римський імператор Феодосій І заборонив їх проведення. Набіги варварів і стихійні лиха знищили античну цивілізацію.
Ведуча. До нас ти прийшов крізь віки і століття,
Зазнавши занепаду і лихоліття,
Та час наступив і чекає арена
Сьогодні своїх олімпійців-атлетів,
Тих, хто зворушують душі
Самих відомих поетів!
В силі і спритності спортсмени сьогодні
Посперечатися можуть вже навіть з Богами,
Бо головне у них кредо:
Гідними стати своєї країни синами.
П’єр де Кубертен Члены МОК (слева направо): 1. Доктор Виллибильд Гебхардт (Германия) 2. Барон Пьер де Кубертен (Франция) 3. Советник Иржи Гут-Ярковский (Чехия) 4. Деметриус Викелас (Греция) 5. Ференц Кемени (Венгрия) 6. Генерал А.Бутовский (Россия) 7. Генерал Виктор Бальк (Швеция) (Афины, 10 апреля 1896 года)
Ведучий. Пройшло багато віків. І тільки у XIX столітті П’єр де Кубертен, французький громадський діяч, просвітитель, педагог, доклавши неймовірних зусиль, зумів із своїми сподвижниками відродити ідею проведення цих змагань.
Олімпійський прапор Олімпійський смолоскип
Ведуча. Перші Олімпійські ігри сучасності відбулись у 1896 році у столиці Греції Афінах. Ось уже понад 118 років спортсмени піднімають олімпійський прапор. Один раз на чотири роки спалахує олімпійський вогонь, закликаючи всі народи світу до миру, чесної спортивної боротьби та взаєморозуміння. Сьогодні ми проводимо свято, присвячене Олімпійським Іграм.
Запалення Олімпійського вогню Юний гімнаст
Ведучий. Ще давньогрецькі тренери готували атлетів до Олімпійських ігор.
Хто назвав ті ігри грою?
Праця й піт без перестанку.
Часом з нервами і кров’ю
Завойована пошана.
Їх відлуння сонця дзвін
Мить, коли для переможців
Лине їх держави гімн.
Ведуча. Немає у спорті гладкої дороги. Кожний сантиметр, кожна секунда, кожний злет – це постійна щоденна перемога над собою. Мабуть тому більшість видатних спортсменів – не тільки професіонали у своєму виді спорту, не тільки володіють неабиякою силою, швидкістю, витривалістю, влучністю, або гнучкістю, а й люди високої моралі. Адже вони знають ціну перемоги – яскравої, але короткої миттєвості, коли ти на найвищій сходинці п’єдесталу пошани. Вони знають ціну довгого очікування рекорду, ціну поразки і невезіння, без яких не відчуєш усієї чарівності свого зіркового часу, миттєвості перемоги. І тільки роки напружених тренувань, допомога тренера, самовіддача забезпечують жадану перемогу.
Ні для кого сьогодні не секрет, що шлях до «зірок» - нелегкий і тернистий. Пройти його вдається далеко не всім, не всім підкоряється «пік слави», але наші гості з гордістю пройшли всі випробовування і досягли певних висот. Як це сталося, вони нам зараз розкажуть. Запрошуємо до слова тренера, вчителя, наставника Герасименка Сергія Юхимовича.
Пропонуємо вашій увазі виступ баскетболістів – вихованців С.Ю Герасименка
Ведучий. Запрошуємо до слова майстра спорту з легкої атлетики, тренера ДЮСШ Рудакову Марину Василівну.
Ведуча. Пропонуємо вашій увазі виступ Водолазької Поліни.
Запрошуємо до слова кандидата у майстри спорта з шахів, тренера ДЮСШ Бровка В’ячеслава Павловича.
Ведучий. Запрошуємо до слова тренера ДЮСШ з футболу Сузова Юрія Володимировича.
Вихованці Юрія Володимировича продемонструють, як вправно вони володіють м’ячем.
Ведуча. До майбутніх висот вихованців ви всіх ведете
І побачать вони небо чисте й безкрає,
І гармонія ваших і їхніх сердець в перемогах відлуння знайде
І будь-які перешкоди здолає!
Дні минають й роки непомітно летять,
Час оцінить зусиль ваших плідність.
В праці вашій хай буде основа основ –
Професійність, натхнення і гідність!
Ведучий. Ніколи серце не забуде
Тих, хто бажає нам добра.
Тих, хто нас виводить в люди,
Хто в спорті нас виводить на Гора!
Ведуча. Бурхливі старти вже позаду.
Прощатись нам прийшла пора.
Вогонь пішов уже до спаду.
За парти нам сідать пора!
До нових зустрічей, друзі!
Чекаємо вас на нових стартах!
Свято Спорту
Ведуча. Добрий день, любі друзі!
Ведучий: Вітаємо вас на святі сили та краси!
Разом: Святі спорту!
Ведуча: Хто з фізкультурою на «ти»,
в житті досягне він мети,
бо в спорті — міць та сила
і для душі, й для тіла.
Ведучий: Стадіон, басейни, корти —
атрибути знані спорту,
боротьби, змагань, наснаги,
сили, спритності, відваги.
Ведуча: Протиборство, перемоги —
спортом пройдені дороги.
Успіх, результат, медалі,
сльози, гімн на п’єдесталі.
Ведучий: Праця, піт і тренування.
Підсумовує старання
новий світовий рекорд.
То ж приймай вітання, спорт!
Ведуча: Усі ми знаємо, що рух - це життя. З моменту народження дитини, мама займається з нею зарядкою та гімнастикою. Підростаючи, дитина сама обирає, яким видом спорту їй займатися. Можливо, саме ця дитина досягне великих успіхів у спорті і прославить нашу країну на весь світ.
Ведучий: Один раз в чотири роки спортивний світ переживає напругу радісну, а часом і драматичну: проходять Олімпійські ігри. Вони збирають на спортивних аренах кращих спортсменів.
Ведуча: Час біжить, неначе птиця,
І колись у добрий час
В жовто-синій формі олімпійця
Вийде хто-небудь із нас.
Ведучий: На прапорах не пишуть слів, але люди всієї землі знають, що п’ять різнокольорових переплетених кілець є символом миру і дружби. Вони говорять про справедливість спортивної боротьби, закликають спортсменів боротися один з одним тільки на стадіонах і ніколи не зустрічатися на полі війни.
Звучать фанфари.
Ведуча: Парад! Струнко! Внести прапор олімпійського руху!
(Звучить марш, 4 учня вносять прапор, спереду учениця несе факел з олімпійським вогнем.)
Ведучий: Право підняти прапор нашого олімпійського свята надаємо кращим спортсменам школи Зилю Віктору і Бурлуцькому Євгену.
Ведуча: Тріпочуть прапори на стадіоні,
Лунають радісні пісні,
Крокують дружно у колонах
Спортивні дівчата й юнаки.
Ведучий: Ми школу нашу прославляємо -
Сьогодні про спорт в ефірі віщаємо.
Спортсменів відомих ми вам покажемо,
Про їхні досягнення тут розкажемо.
Під музику спортивного маршу виходять кращі спортсмени школи (Чумаков Дмитро, Книш Яна, Зиль Віктор, Скрипниченко Альона, Ухін Валентин, Пономарьова Євгенія, Щербина Олександр, Заіка Роман, Чернега Євгенія, Шавкун Карина, Бурлуцький Євген, Гусєв Ілля).
Ведуча: Чумаком Дмитро – у складі родини виборов ІІ місце у районних змаганнях «Тато, мама, я – спортивна сім’я».
Ведучий: Книш Яна – у складі команди посіла ІІ місце в регіональних змаганнях «Діти Харківщини».
Ведуча: Зиль Віктор – учасник Міжнародних змагань з футболу.
Ведучий: Скрипниченко Альона – переможниця школи у стрибках зі скакалкою.
Ведуча: Ухін Валентин неодноразово захищав честь школи у районних змаганнях з легкоатлетичного чотириборства.
Ведучий: Пономарьова Євгенія – учасниця обласних змагань з легкої атлетики.
Ведуча: Щербина Олександр – кращий футбольний воротар нашої школи.
Ведучий: Заіка Роман – учасник регіональних змагань «Діти Харківщини».
Ведуча: Чернега Євгенія – багаторазова переможниця районних змагань з шахів. Учасниця регіональних, обласних та Всеукраїнських змагань з шахів.
Ведучий: Шавкун Карина – найкраща баскетболістка нашої школи.
Ведуча: Бурлуцький Євген – багаторазовий переможець турнірів різного ґатунку з боксу.
Ведучий: Гусєв Ілля – різнобічна особистість. Має високі досягнення у вивченні фізичної культури.
Ведуча: Про свої досягнення у спорті нам розповість Бурлуцький Євген.
Чумаков: Не можемо прожити ні дня без спорту!
Пономарьова: Нам сонце світить з висоти!
Чернега: Досягнем ми всесвітнього рекорду!
Гусєв: І збудуться всі мрії і надії!
(Розходяться.)
Ведучий: В нашій школі шанують традиції Олімпійських ігор, але не забувають і про традиції українського козацтва. Не випадково команда нашої школи виборола І місце у районних змаганнях «Нащадки козацької слави» і напружено готувалася до участі в обласному етапі.
Ведуча: Пропонуємо вашій увазі фрагмент цих змагань.
Ведучий: Діти, можливо в цей спортивний час
Зростають олімпійці серед нас.
Сьогодні ми медалей не вручаєм,
А лише серед вас ми олімпійців визначаєм.
Нехай їх успіхи зростають,
Нехай до збірної команди поспішають.
Ми будем раді повсякчас,
Що олімпійці ці зростають серед нас.
Ведуча:Дякуємо за увагу. До нових стартів!
«Тих днів не змовкне слава...»
(Сценарій свята до Дня Перемоги)
Мета: Виховувати в учнів любов до рідної землі; формувати патріотичні почуття гордості за старше покоління, повагу до учасників Великої Вітчизняної війни; сприяти пробудженню бажання вивчати історію своєї держави, берегти її традиції, вболівати за майбутнє країни.
Учень 1. Ніхто не забутий;
На попіл ніхто не згорів:
Солдатські портрети на вишитих крилах пливуть.
І доки є пам’ять в людей, і доки живуть матері,
Допоки й сини, що спіткнулись об кулі, живуть.
Вчитель. Добрий день! Радо вітаємо всіх присутніх у цей чудовий травневий день зі святом Перемоги. 69 років минуло з тих пір. І мало, хто пам’ятає про страшні роки Великої Вітчизняної війни – найстрашнішої війни за всю історію людства.
Із року в рік часопис віддаляє
Своїх нащадків далі від війни.
Та травень знов і знову нагадає,
Як із життя ішли його сини.
Війна. Настав мій час! Як довго я дрімала. Як довго мій одвічний ворог – мир тримав мене у сні...Чи впізнали ви мене? Мої сповнені жаху холодні очі, мої заплямовані кров’ю руки, мій протяжний моторошний голос гармат... Це все я, я – війна. Ха-ха-ха!
Гітлер надасть мені ще більшої сили. Що там тисячі життів! Що там Європа! Він дасть мені весь світ. Щодня я буду впиватись людським життям... Я буду вічна! За один день Гітлер завоював Данію, за 19 днів – Бельгію, за 44 дні – Францію... За чотири місяці до моїх ніг впаде вся Європа. А потім, потім я нападу на Радянський Союз.
Сплять. Сплять. Поснули всі. Цікаво, що сниться цим людям? Навіть найжахливіший сон не відає, що чекає цих людей. Навіки запам’ятають вони цю ніч 22 червня 1941 року. Криваву ніч... Дехто уже ніколи не прокинеться зі сну і не побачить літнього ранку. Тільки вічний морок. Ніч - мені сестра. Вона чорна, як і я, як і смерть. Вперед, вперед, мої фашистські вісники смерті. Я з вами...
Вчитель. Мільйонам людей назавжди врізався в пам’ять перший день війни, коли 22 червня 1941 року німецько – фашистські загарбники підступно, без оголошення війни увірвалися в наш мирний дім. Запалали міста і села. Почалася Велика Вітчизняна війна.
(Лунає пісня «Священна війна»)
Учень 2. Спинись, проклятий супостате,
На світ в останнє подивись:
За тіло матері розп’яте
Сини на пару піднялись!
У бій за наші ниви,
За ясний сміх дитячий,
За юний спів щасливий,
За славний труд гарячий.
Вперед, полки суворі,
Під прапором свободи,
За наші ясні зорі,
За наші тихі води.
Вчитель. Весь радянський народ, як один, встав назаваді фашистській армаді. Молоді люди, які щойно закінчили школу, йшли до військоматів з однією метою: потрапити на фронт, щоб захистити свою країну від фашистів.
(Пісня.)
Ах, война, что ты сделала подлая?
Стали тихими наши дворы.
Наши мальчики головы подняли,
Повзрослели они до поры.
На пороге едва замаячили
И ушли за солдатом солдат.
До свидания, мальчики, мальчики,
Постарайтесь вернуться назад.
Вы не прячьтесь, вы будьте высокими,
Не жалейте ни пуль, ни гранат.
И себя не щадите вы,
И, все-таки, постарайтесь вернуться назад
Вчитель. Мільйони людей забрала війна. Ми, народжені після Великої Перемоги – засуджуємо тебе, війна! Засуджуємо за руїни Брестської фортеці, за понівечений Куп’янськ, за спалений хліб, за кров і сльози, за сиріт і вдів, за дітей, позбавлених дитинства... Судимо і проклинаємо тебе, війна!
Учень 3. Поля, як порожні вокзали,
Притихли, примовкли...
Тривога росла...
- Ми прийдем! – батьки нам казали.
(Уперше неправду казали -
Не прийде з війни півсела...)
Вчитель. Мрії про мирні світанки, матір, дружину, дітей чи кохану дівчину додавали наснаги бійцям, відірваним від рідного дому. Ось як описав мрії бійця Василя Тьоркіна в одноіменному творі Олександр Твардовський. (Сценка)
- Нет, ребята, я не гордый,
Не заглядывая вдаль.
Так скажу: зачем мне орден?
Я согласен на медаль.
На медаль. И то не к спеху.
Вот закончили б войну,
Вот бы в отпуск я приехал
На родную сторону.
Вот пришел я с полустанка,
В свой родимый сельсовет.
Я пришел, а тут гулянка.
Нет гулянки? Ладно, нет.
Я в другой колхоз и в третий-
Вся округа на виду.
Где-нибудь я в сельсовете
На гулянку попаду.
И, явившись на вечорку,
Хоть не гордый человек,
Я б не стал курить махорку,
А достал бы я «Казбек».
И дымил бы папиросой,
Угощал бы всех вокруг.
И на всякие вопросы
Отвечал бы я не вдруг.
- Как мол, что? - Бывало всяко.
- Трудно все же? – Как когда.
- Много раз ходил в атаку?
- Да случалось иногда.
И девчонки на вечорке
Позабыли б всех ребят,
Только слушали б девчонки,
Как ремни на мне скрипят.
И шутил бы я со всеми,
И была б меж них одна...
И медаль на это время
Мне, друзья, вот так нужна!
Ждет девчонка, хоть не мучай,
Слова, взгляда твоего...
- Но позволь, на этот случай
Орден тоже ничего?
Вот сидишь ты на вечорке,
И девчонка - самый цвет.
- Нет, - Сказал Василий Теркин
И вздохнул. И снова: - Нет.
Нет, ребята. Что там орден,
Не заглядывая вдаль,
Я ж сказал, что я не гордый,
Я согласен на медаль.
Теркин, Теркин, добрый малый
Что тут смех, а что печаль.
Загадал ты, друг, не мало,
Загадал далеко вдаль.
Где девчонки, где вечорки?
Где родимый сельсовет?
Знаешь сам, Василий Теркин,
Что туда дороги нет.
Нет дороги, нету права
Побывать в родном селе.
Страшный бой идет, кровавый
Смертный бой не ради славы,
Ради жизни на земле.
Вчитель. Бійці на передовій раділи кожній вісточці, кожному листу з домівки. Листоношу чекали, як свого найкращого друга. А в далекому тилу, де кувалася зброя перемоги, листоношу чекали рідні солдата.
Учень 4. Ты пишешь письмо мне,
На улице полночь. Свеча догорает.
Высокие звезды видны.
Ты пишешь письмо мне, моя дорогая,
В пылающий адрес войны.
Как долго ты пишешь его, дорогая.
Окончишь и примешься вновь.
Зато я уверен: к переднему краю
Прорвется такая любовь!
Теплее на фронте от ласковых писем.
Читая, за каждой строкой
Любимую видишь и Родину слышишь,
Как голос за тонкой стеной…
Вчитель. Війна – це жахливо. Безліч поранених, мертвих. Щоб підняти бойовий дух бійців на фронт часто приїжджали артисти, які читали вірші, співали пісні, виконували танки.
Ось і ми пропонуємо Вашій увазі пісню «Смуглянка».
Вчитель. У лавах Радянської Армії були бійці різних національностей: росіяни, білоруси, грузини і, звичайно ж, українці. Не обійшлося і без куп’янчан. Одні захищали Москву, інші – Харків чи Сталінград. Хтось відзначився під Кенінсбергом, а хтось брав Берлін. Наше місто і земляки внесли вагомий вклад у загальну Перемогу над фашистською армією.
Велике спасибі, хоробрі герої,
Низький ми уклін Вам, шановні, шлемо
За мирнеє небо над головою,
За те, що на волі тепер живемо.
На фронт йшли не тільки юнаки та чоловіки. Йшли дівчата. Дівчата...Зв’язківці, розвідники, медичні сестри – як багато значили вони на війні. Просто своєю присутністю вони пробуджували у бійців «добрі почуття», яких можна було позбутися у ті жорстокі часи. Несміливі ставали сміливими, а сміливі – хоробрими на очах у дівчат, чий осуд був нестерпним, а підтримка – такою бажаною.
Учень 5. Дівчина в сірій шинелі,
В куцих, простих чобітках
Йшла, де взривались шрапнелі,
Йшла з автоматом в руках.
Дівчата в бої шли крізь ночі,
З калюж умивались дощем
Їм бачились коси дівочі
Під грізним гарматним вогнем.
Недобрії очі лякали,
І танків боялись в бою.
Але, як мужчини, вмирали,
Землю обнявши свою.
Вчитель. Час спливає швидко. Багато чого забувається, але пам’ять про подвиг радянського народу у Великій Вітчизняній війні повинна жити у віках. У довічному боргу наше покоління перед ветеранами війни, яким довелося пройти через горнило битв і дожити до світлого Дня Перемоги. Все менше залишається їх в життєвому строю. Дають взнаки і опалена війною молодість, і сирі окопи і бліндажі, голод і холод, хвороби і рани. Їхні груди вкриті медалями, а на скронях - сивина. Вони пам'ятають ті страшні часи, хоч іноді і не хочеться цього робити. Неможливо позбутися нав’язливої жахливої думки: прийде ж день, коли з життя піде останній із цих літніх людей з орденами. Піде у вічність, понесе з собою живі спогади. Що ж залишиться після них? А залишиться Пам’ять, світла Пам’ять про незабутніх героїв.
Учень 6. Піднімайся, піхото,
Вставай до останнього бою!
Ми – солдати! Солдати з тобою...
І ні кроку назад!
Бий фашистів – заброд!
Незрадлива рука
Ще розпечену зброю тримає.
З нами помста свята.
А за нами – народ!
Невідомих немає.
Вони у битві чесно полягли-
А іншого ні вибору, ні змоги.
Вони загинули. Але перемогли,
Бо віддали життя для перемоги.
Живу їх пам’ять вік шануєм ми,
Увічнивши, як обеліск безсмертя.
Та кулями пробитими грудьми
Не зупинити ворогів упертих.
За ниви хлібні й ранки солов’їні,
За вітру шум і лагідні світання,
Усіх загиблих пошануймо нині
Скорботною хвилиною мовчання.
Хвилина мовчання – затихли всі кроки,
Скорботи хвилина, громада мовчить.
Ніколи хай ті не вертаються роки,
Димами не вкриється неба блакить.
Вчитель. Прошу всіх встати! (Звучить метроном) Дякую, прошу сісти.
Учень 7. Життя торжествує в новім поколінні,
Та болі минулі – довіку нетлінні.
З граніту волає грізно і люто:
«Ніхто не забутий, ніщо не забуто!»
Вічний вогонь палає,
Дзвонить у далі століть.
Вічний вогонь закликає:
«Щастя живих бережіть!»
Вічний вогонь клекоче:
«Люди, не треба війни,
Щоб не вмирали дочки,
Сестри, брати і сини.»
Вічний вогонь палає,
Тужать берізки над ним,
Вічний вогонь вимагає:
«Миру і щастя живим.»
Вчитель. І на останок лунає пісня «Этот День Победы». До побачення!
«Нумо, дівчата !»
(Спортивне свято для учнів 8-11 класів)
Мета. Виховувати в учнів любов до рідної землі; формувати патріотичні почуття гордості за нашу країну, армію; сприяти пробудженню бажання вивчати історію своєї держави, вболівати за майбутнє країни; готувати молодь до служби в Збройних силах України; прищеплювати навички здорового способу життя.
Ведуча. Добрий день! Вітаємо всіх присутніх у залі нашої школи світлій від ваших посмішок та теплій від ваших сердець.
Вже декілька років постіль в нашій школі проводяться змагання з нагоди Дня Збройних сил України. Ви знаєте про це і з нетерпінням чекаєте свята, щоб показати свої найкращі якості. У змаганнях майже завжди брали участь тільки юнаки.
Ведучий. Сьогодні ми відійдемо від стандартів і свої бійцівські якості, пластику, красу, грацію та розумові здібності продемонструють дівчата.
Ведуча. Можливо, хтось із присутніх спитає: «Свято ж чоловіче. До чого тут дівчата?»
А хто сказав, що дівчата не мають права навчатися у військових училищах, проходити військову службу за контрактом, бути офіцерами української армії?!
Сьогодні випав слушний момент для того, щоб впевнитися у цьому.
Ведучий. Нумо, дівчата!
Нумо, красиві!
Нехай співа про вас земля.
Й веселой піснею нехай прославляться
Серед героїв ваші імена!
Запрошую до залу учасниць нашого свята. Аплодисментами зустрічаємо їх.
(Під марш дівчата заходять до зали.)
Ведуча. Перед вами, шановні глядачі, наші учасниці. Ви, звісно, їх знаєте, бо вони навчаються з вами в одній школі. А ось, як добре ви знайомі з дівчатами, ми зараз перевіримо. Оголошую перший конкурс, що має назву «Візитка».
Прошу підійти до мене по одному юнаку з кожного класу. Доки хлопці з’ясовують, хто ж із них краще знає свою однокласницю, я хочу ознайомити присутніх з членами суддівської колегії. За чесністю і прозорістю нашої гри буде спостерігати компетентне журі у складі:_____________________________.
Ось вже і юнаки підійшли до мене. Молодці! Встаньте, будь ласка, поруч з своєю однокласницею. Я буду задавати питання про учасниць, вам потрібно дати правдиві відповіді. У разі невірної відповіді, дівчата зроблять уточнення. І так, перше запитання:
- О якій порі року народилася дівчинка?
- Вона єдина донька у батьків?
- За якою партою у класі її місце?
- Який навчальний предмет їй подобається найбільше?
- Вона хороший товариш?
- Ким мріє бути у майбутньому?
- Чи могла б вона бути військовослужбовцем?
Журі врахує кількість вірних відповідей і виставить бали. А я дякую хлопцям за допомогу і прошу повернутися на свої місця.
Ведучий. Скажи, будь ласка, чи можу я поставити тобі запитання?
Ведуча. Але ж я ведуча і в конкурсі участі не беру.
Ведучий. Боїшся?
Ведуча. Зовсім ні, я впевнена у своїх розумових здібностях! Запитуй!
Ведучий. Із задоволенням! Сьогодні багато жінок своїми вчинками та способом життя нагадують чоловіків, як ти до цього ставишся?
Ведуча. Я ставлюся до цього із розумінням, бо у сучасному світі жінці просто необхідно мати такі чоловічі якості як твердість, самовпевненість, сміливість. Ці якості потрібні кожній жінці, щоб досягти успіху у житті, праці, а нашим учасницям ще й для того, щоб захищати своїх рідних, коханих від небажаних «гостей».
Ведучий. Влучна відповідь. Запрошуємо дівчат до участі у другому конкурсі. Він називається «Обґрунтуй і доведи». Дівчатам за одну хвилину потрібно підготувати змістовну доповідь за темою: «Чи потрібні жінки в збройних силах України?»
Ведуча. Доки конкурсантки будуть готувати свої міні - доповіді, запрошуємо до слова вельмишановне журі. (Підсумки конкурсу «Візитка».)
Час вичерпано. До слова запрошується учасниця під номером № 1, далі - 2, 3, 4
Ведучий. Доки журі підводить підсумки, я ознайомлю присутніх з умовами наступного конкурсу, що має назву «Військова пісня». Всім добре відомо, що «пісня нам будувати і жити допомагає». А хіба в армії можна обійтися без пісні? Звісно, що ні. Складено безліч пісень про армію, військову службу, війну. Зараз дівчатка підійдуть до мене, візьмуть листочки з текстом пісень і через хвилину заспівають ту пісню, яка їм дісталася.
Ведуча. А поки що, з підсумками попереднього конкурсу нас ознайомить суддівська колегія. Будь ласка, вам слово. (Підсумки конкурсу «Обгрунтуй і доведи»). Дівчата вже встигли підготуватися, тож запрошуємо на сцену учасницю під № 2, далі – 3, 4, 1
Ведучий. Дуже гарно співають дівчата! Я б на місці членів журі всім поставив найвищий бал.
Ведуча. Будь ласка, припини тиснути на членів журі. Ти ж знаєш, що вони –кремень і ніякі умовляння тут не подіють.
Ведучий. Ти, як завжди, права. Ну, що ж, доки члени журі оцінюють спів конкурсанток, давай пояснимо присутнім умови наступного завдання, що має назву «Дешифровка». В армії у мирний час, а тим більше у роки Великої Вітчизняної війни, під час війни в Афганістані не можливо було обійтися без жінок - з’язківців. Вони підтримували з’язок штабу арміі з фронтом у самому горнилі війни. У нас є чудова нагода, подивитися, як наші учасниці відчують себе не в ролі з’язківця, а в ролі дешифровщіка.
Ведуча. Дівчата, підійдіть до мене. Візьміть текст, який вам потрібно розкодувати і ключ до нього. Доки ви будете працювати над текстом, ми подивимося виступи з спортивної гімнастики ваших однокласників. До речі, шановні члени журі, уважно спостерігайте за виступами юнаків, бо вам доведеться їх оцінити і, отриману хлопцями кількість балів, перерахувати на користь дівчат.
Першим до виступу запрошується юнак під № 3, далі - 4, 1, 2
Ох, і молодці ж хлопці! Які чудові і складні комбінації вони підготували! Тут точно повинні бути тільки найвищі бали.
Ведучий. На мене казала, а сама, що робиш?
Ведуча. А що?
Ведучий. Що, що? Тиснеш на журі!
Ведуча. Та годі вже, більше не буду. Давай краще подивимося, як дівчата виконали завдання.
Ведучий. Звісно ж, давай!
Ведуча. Доки глядачі вболівали за хлопців, дівчата розкодували текст і віддали його на розсуд членів журі.У шифровці було закодовано:... (текст додається). То ж запрошуємо до слова членів журі. Розкажіть нам, будь ласка, як дівчата впоралися з завданням і, яку загальну кількість балів отримали з урахуванням довільних вправ у виконанні хлопців.
(Слово журі).
Ведучий. А я оголошую наступний конкурс. Він має назву «Спаси пораненого». Мабуть, всі присутні чули вираз : «На війні, як на війні». Це означає, що під час бою ніколи не обходиться без загиблих та поранених. Наші дівчата повинні надати допомогу пораненому у голову бійцю і витягти його з поля бою. За сигналом, пригинаючись, дівчина біжить до пораненого, накладає йому на голову кругову пов’язку, перекладає на ряднину і, взявшись на неї руками, тягне бійця до певної позначки. Журі оцінює швидкість надання першої медичної допомоги і ії якість.Дівчата, вам все зрозуміло? Починаємо з учасниці під № 3, далі - 4, 1, 2
Ведуча. Практично професійно дівчата виконали завдання. Молодці! В армії дівчата працюють не тільки медичними сестрами та зв’язківцями. Вони можуть бути розвідниками і, навіть, снайперами. Звісно, що для цього потрібно мати добрий зір і вправно володіти зброєю. Ці якості дівчата продемонструють нам у наступному конкурсі, що називається «Вправи з автоматом». Працюють всі учасниці одночасно. Готові? Тоді: «До зброї!»
Ведучий. Закінчили свій виступ дівчата. Давайте ще раз аплодисментами підтримаємо учасниць. Вони – справжні бійці.
Ведуча. І знову до слова запрошуються члени журі. У нас залишилося всього два конкурси. Передостанній із них називається «Військова мода майбутнього». Ви добре знаєте, що час не стоїть на місці, а з часом завжди міняється мода. Мода існує не лише на вечірні сукні чи спідниці, а також і на військову форму. Наші учасниці вдома повинні були поміркувати над цим питанням і намалювати на ватмані чи виготовити із тканини військову форму майбутнього. Це може бути форма вцілому чи якийсь окремий елемент. Наприклад: гімнастерка, сорочка, краватка, брюки, спідниця, китель тощо. Всім зрозуміло про що йде мова? Тоді запрошую поділитися своїм баченням військової моди майбутнього учасницю під номером № 4, далі – 1, 2, 3
Ведучий. Наші дівчата – справжні модельєри та дизайнери. Як кажуть у народі: «И жнец, и швец, и на дуде игрец». Щоб ще раз підтвердити правдивість своїх слів, запрошую дівчат взяти участь в останньому конкурсі, що має назву «Краса та грація». Учасницям потрібно виконати довільну композицію з гімнастики. Шляхом жеребкування дівчата визначилися, яку саме комбінацію їм потрібно продемонструвати: з обручем, скакалкою, на колоді чи з акробатики. Тож оплесками запрошуємо на сцену учасницю під № 1, далі – 2, 3, 4
Ведуча. Закінчила свій виступ остання учасниця. Доки вельмишановне журі підводить підсумки і виписує грамоти, запрошую всіх присутніх послухати хорошу пісню.
Журі закінчило свою роботу, тож надаємо слово голові суддівської колегіі, а саме директору нашої школи ______________. (Слово журі, нагородження учасників за номінаціями: «Милосердя», «Краса і грація», «Справжній військовий», «Суцільна досконалість».)
Ведучий. Ти знаєш, я до останнього сумнівався, що дівчата гідні бути військовими. Але сьогоднішні змагання довели, що я був неправий. Наші учасниці розумні, талановиті, сміливі, рішучі, непередбачувані, витримані, мужні, з прекрасним почуттям гумору. Саме такі, якими й повинні бути сучасні військові. Я просто пишаюся ними.
Ведуча. Ну, і добре. Аплодисментами проводжаємо дівчаток із зали. Дякуємо вам за участь у нашому святі. А з глядачами прощаємося до нових зустрічей. До побачення!
3. ВИСНОВКИ
Патріотизм – це коли ти не соромишся своєї збірної з футболу, навіть після провального матчу. Патріотизм – це кожний день, проведений працівником-спеціалістом на державній службі. Патріотизм – це кожний «привіт» у відповідь на «прівєт» І, без сумніву, патріотизм – це чудове почуття гумору, яке допомагає пережити будь - які негаразди». Завдання педагога сільської школи полягає в тому, щоб «проростити» хоч якесь зернятко моралі в серцях учнів. Виховати гуманіста, патріота, гармонійно розвинену особистість – мета кожного педагога. Лише справжній митець своєї справи здатний виховати Людину з великої літери.
Усі розробки свят, надрукованих у цій роботі, націлені на виховання особистості, яка б гармонійно поєднувала в собі фізичну і духовну досконалість. Учні повинні розуміти, що важливою ознакою патріотизму є законослухняність, виконання конституційних норм, дотримання чинних законів, знання не лише своїх прав, а й обов’язків. Патріот - це той, хто своє право вимірює своїм обов’язком. Місія свідомого громадянина - патріота - не руйнувати правопорядок, а берегти, правильно й терпляче вдосконалювати його зміст. Справжній патріот гуманно ставиться до інших народів. Його культура проявляється в повазі до інтересів, прав, самобутності людей інших національностей, підтримці їх у боротьбі за свободу і незалежність, терпимості, толерантності, готовності й умінні йти на компроміс з різними етнічними, релігійними групами заради миру в своїй державі й у світі. Свідомий патріотизм несумісний з шовінізмом, расизмом, які проявляються у неповазі й ненависті до інших народів і націй, до їх культури і прав. Сепаратизм також чужий українському патріоту, оскільки він завжди дбає про єдність України. Недооцінка патріотизму як найважливішої складової суспільної та індивідуальної свідомості призводить до послаблення соціально - економічних, духовних і культурних основ розвитку суспільства і держави. Цим визначається пріоритетність національно - патріотичного виховання особистості у виховній системі сільської школи. Отже, український патріотизм – явище синтетичне, яке відображає все незаперечно цінне в історії української державності. Український патріотизм визнає природну закономірність довготривалого історичного розвитку української нації, народу аж до створення своєї державності. Таким чином, український патріотизм сприяє процесу національно - державного розвитку, спрямованого на побудову демократичного, громадянського суспільства.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1.Захаренко О.А. Слово до нащадків /О.А. Захаренко. – К.: СПД Богданова А. М., 2006. – 216с.
2.Захаренко О.А. Живімо за законами добра і краси /О.А.Захаренко // Педагогічний вісник. – 1996. - №3. – 3 – 4с.
3.Захаренко О.А. 210 шкільних лінійок /О.А.Захаренко, С.О.Захаренко – Сахнівка, 2002. – 295с.
4. Державний стандарт базової і середньої освіти. [Електрон. ресурс] //Міністерство освіти і науки України [веб-сайт] - Режим доступу: //www.mon.gov.ua
5. Шкільна історія очима істориків — науковців. Матеріали Робочої наради з моніторингу шкільних підручників історії України. — Київ: Видавництво імені О. Теліги, 2008 – С.128
6. Юхновський І. Про ідеологію і політику Українського інституту національної пам’яті / І. Юхновський// Дзеркало тижня. – 2007. - №40. – С. 16-18.
7. Афанасьєв А. Педагогічні основи військово - патріотичного виховання військовослужбовців строкової служби Збройних Сил України/ А.Афанасьєв — К., 2005. — С. 266
8. Пласт – Національна скаутська організація України [Електрон. ресурс] //Пластовий портал [веб-сайт] - Режим доступу: http://www.plast.org.ua/plast/fact-list/
9. Робоча група з питань патріотичного виховання молоді при апараті РНБО ініціює розробку загальнодержавної концепції патріотичного виховання молодих людей [Електрон. ресурс] // Рада національної безпеки і оборони України [веб-сайт] - Режим доступу: http://www.rainbow.gov.ua/news/450.html