Краєзнавчий матеріал на уроках рідної мови, 2 клас

Україна
Міністерство освіти та науки МОЛОДІ ТА СПОРТУ
Відділ освіти, МОЛОДІ ТА СПОРТУ Єланецької
райдержадміністраціЇ
Миколаївської області

268738127443краєзнавчий матеріал на уроках української мови
в 2 класі
00краєзнавчий матеріал на уроках української мови
в 2 класі

-2984523495000013023853244850підготувала вчитель початкових класів
А.О.Добролежа
підготувала вчитель початкових класів
А.О.Добролежа

Краєзнавчий матеріал на уроках української мови в 2 класі: Матеріал з досвіду роботи Добролежи А.О., вчителя початкових класів, Водяно – Лоринської ЗОШ І – ІІ ст. Відділ освіти, молоді та спорту Єланецької РДА Миколаївської області
В умовах динамічних перетворень у сучасному суспільстві особливу увагу привертають проблеми, пов'язані насамперед з використанням народознавчих засобів формування зростаючої особистості. Важливою державною справою краєзнавство стає у сучасних умовах розбудови української держави, коли йому належать відповідальні функції із суто навчальними – відродження духовності, формування національної самосвідомості нашого народу. У наш час оновлюються методи організації навчальної роботи, а також удосконалюються форми вивчення рідного краю у загальноосвітніх навчальних закладах. Природно, що все це вимагає кардинальних змін як у завданнях, змісті, так і краєзнавчої діяльності учнів.
Чим глибші і змістовніші будуть знання учнів про рідний край, свою Вітчизну, про його видатних людей, тим більше буде можливості у формуванні благородного розумового почуття.
Більшість розумових якостей людини зароджуються в дитячі, шкільні роки. Любов до рідного краю, бажання бачити своє рідне село ще кращим і процвітаючим – всі ці почуття у великій мірі залежать від того, як вони були закладені дітям в шкільні роки. Зустрічаються люди, які забули про своє рідне село, свою школу, своїх земляків і не пам’ятають, чи не хочуть пам’ятати все те, що їх колись оточувало. Вони просто тікають із свого рідного краю і не мають бажання зробити корисну справу за його межами. Це не означає, що така людина зазналася кращим життям, а те, що йому з дитячих шкільних років не прищепили любов до свого рідного села, не закріпили повагу до традицій його земляків, не виховали гордості за рідний край. Письменник А. Леонов вірно зауважив і сказав: “Пряме відношення школи вчити людей і виховувати майбутніх агрономів, інженерів, але виховувати дитячий інтелект потрібно під гострим кутом, з раннього дитинства, відданості до рідної землі”.
Величезне виховне значення мають екскурсії в музеї, в історичні місця, пов’язані з минулим і сучасним, зустріч з учасниками бойових дій, участь у збиранні історичних матеріалів.
Краєзнавство – це засіб розумового виховання учнів до краси природи, до людини і воно повинно збагачувати інтелект пізнання краси життя людей – творців матеріальних і духовних благ.
Уроки на такі теми потрібно починати з початкових класів, враховуючи психологічну особливість і глибоке емоційне сприйняття молодшого шкільного віку. Викладені вище приклади і думки про краєзнавче виховання учнів, розкривають великі практичні можливості для вчителів. Важливо тільки те, щоб робота ця проводилася від душі, не було формальних відношень до краєзнавства, коли і матеріалів зібрано багато, і зустрічі з земляками проводяться, і походи відбуваються, а виховного впливу не видно. В методичці естетичного виховання важливе емоційне, розумове сприйняття живого матеріалу, щоб учні відчули його і він помітно вплинув на їх розум, викликав відгук в їхньому житті, характері, навчанні.
Курс української мови – важлива складова загального змісту початкової освіти, оскільки мова є не тільки окремим навчальним предметом, а й виступає основним засобом опанування всіх інших шкільних дисциплін. Саме ці уроки дають можливість надати учням цікаві тексти про рідний край, донести поетичні рядки, сповнені красою нашої рідної сторони, звернутися до народної та духовної спадщини.
Отже, враховуючи значущість краєзнавства і значущість курсу української мови можна впевнено сказати, що вивчення рідного краю на уроках української мови є актуальною проблемою сьогодення.
Аналіз дидактичної, психологічної і методичної літератури з проблемами зародження і становлення краєзнавства дозволяє стверджувати, що шкільне краєзнавство пройшло неоднозначний шлях свого розвитку. Проблему впровадження краєзнавства у навчально-виховному процесі висвітили у психолого-педагогічній літературі дослідники розвитку загального педагогічного краєзнавства минулих часів: Я. Коменський, Ж. Руссо, А. Дістервег, М. Новіков, К. Ушинський, Д. Семенов, С. Русова, С. Рудницький та сучасні дослідники: О. Киричук, В. Онищук, В. Сухомлинський, М. Крачило, М. Костриця, Б. Чернов, Я. Жупанський, О. Маринич.
Видатний краєзнавець Софія Федорівна Русова краєзнавчу красу вбачала в ментальності українця, бо він «вихований на широкому просторі степу, серед його ясної краси, непорушної величної тиші в своїх мандрівках за часів козакування і чумакування, за часів самотньої хліборобської праці». Далі вона доводила, що навчання в цілому починається з пізнання національних цінностей і з глибокого вивчення природи та культури рідного краю. Її твердження про вивчення рідного краю і сьогодні вважають актуальними і корисними: «...треба добре знати свій край, бо рідна земля все одно, що велика сім 'я, а земляки — все одно, що родичі».
Обираючи тему «Вивчення української мови на краєзнавчому матеріалі», вчитель ставить перед собою таку мету:
– поглиблювати уявлення школярів про навколишній світ;
– безпосередньо ознайомити з рідним краєм, забезпечивши при цьому міцні знання;
– формувати загальні пізнавальні вміння, готовність самостійно працювати з новим, доступним за складністю навчальним матеріалом, мати власну думку з приводу обговорюваних питань, обґрунтовувати її;
– розвивати образне і логічне мислення;
– створювати сприятливий для навчання емоційний фон;
– здійснювати патріотичне, морально-етичне, естетичне виховання учнів;
– суттєво впливати на формування особистісних рис школярів, їх ставлення до навколишнього світу, соціального оточення;
– виховувати в учнів ціннісні орієнтації.
Краєзнавчий матеріал, який вчитель використовує на уроці, є:
перевіреним за кількома джерелами;
доступним для розуміння його молодшими школярами;
не переобтяжений зайвою, занадто детальною інформацією;
-співвідноситься із основним програмовим матеріалом, не затіняючи основного, а навпаки, надаючи йому конкретності та виразності;
-емоційно-насиченим;
спрямованим на формування в учнів емоційно-позитивного ставлення до рідної природи, праці людей, до свого краю.
У процесі добору краєзнавчого матеріалу важливими критеріями є його особиста значимість для учнів. Реалізація цієї вимоги у повній мірі забезпечена вчителем . На основі набутих знань про рідний край учні складають власні вірші, роблять замальовки до опрацьованого матеріалу, використовують набуті знання на інших уроках.
Процес вивчення за розробленою вчителем методикою є ефективним, адже матеріал використовується систематично та цілеспрямовано, з урахуванням його багатофункціональності.
Систематичність використання краєзнавчого матеріалу забезпечується його регулярним застосуванням на кожному з уроків. Причому, мовні і краєзнавчі відомості, що опрацьовуються, не уривчасті й розрізані, а впорядковані в певну, логічно-побудовану завершену систему. Починаючи роботу над обраною темою учитель детально проаналізувала «Програму для середньої загальноосвітньої школи. 1- 4 класи. Українська мова» і чітко визначила обсяг краєзнавчих знань та вмінь, які необхідно надати учням.
Залучений до уроку краєзнавчий матеріал використовується для:
актуалізації знань учнів;
ілюстрації і конкретизації основних програмних положень уроку;
збудження інтересу учнів до нової теми;
формування на його основі нових понять, уявлень;
закріплення і систематизації вивченого матеріалу;
перевірки міцності і усвідомленості знань учнів;
урізноманітнення та диференціації домашніх завдань, самостійної роботи;
здійснення зв’язку навчання з життям;
розширення краєзнавчого кругозору школярів.
Добірка завдань з розділів:
І. ЗВУКИ І БУКВИ. СКЛАД. НАГОЛОС.
ІІ. МОВА І МОВЛЕННЯ
ІІІ. ТЕКСТ
ІV. РЕЧЕННЯ
V. СЛОВО
VІ. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО ЗА РІК
Звуки і букви. Склад. Наголос
1.ЗВУКИ І БУКВИ. АБЕТКА. АЛФАВІТ
1. Прочитай уривок з вірша.
Моя Батьківщина – це вишеньки цвіт
І верби над ставом, й калина.
Моя Батьківщина – це мрії політ,
Це рідна моя Україна!

2.Назви, якими буквами починаються слова у поданому уривку.
3.Назви звуки у слові У К Р А Ї Н А.
2.ЗВУКИ МОВЛЕННЯ. БУКВИ. ЗВУКО-БУКВЕННИЙ АНАЛІЗ СЛІВ
1.Послухай загадку. Вдумайся в текст. Спробуй відгадати.
Ми родились у долині,
У білесенькій хатині,
Коло вишень і калини.
За хатиною садок
І зелений моріжок,
Там багато є квіток.
Під горбом ставочок сяє,
Різна рибонька гуляє,
Качка з дітьми пропливає.
Як же зветься гарний край,
Де за ставом степ і гай
Пишно квітнуть, наче рай?
2. Як зветься наша мала Батьківщина?
3.Назви звуки у слові Єланець та побудуйте звукову модель цього слова. За допомогою яких букв запишемо це слово?
3. ЗВУКИ І БУКВИ. ВЖИВАННЯ ВЕЛИКОЇ БУКВИ
1.Прочитай текст. Запам’ятай назви сіл, що є у Єланецькому районі.
Неподалік від нашого мальовничого села знаходяться чудові українські села - сусіди. Це Семенівка, Возсіятське, Калинівка, Малоукраїнка та інші.
2. Поясни вживання великої букви у другому реченні.
3. Спробуй розташувати назви сіл за алфавітом.
4.СКЛАД ПЕРЕНОС СЛІВ
1. Прочитай текст. Знайди в ньому слова - назви, які є лише в нашому селі.
Село спочатку носило назву Громоклія (за назвою річки). Пізніше воно стало називатись Водяно. Таку назву село отримало від наявності великої кількості джерел. Село Водяно – Лорино почало свою історію з середини ХVІІІ ст.. У цей час Росія, намагаючись вийти до Чорного моря, провела декілька воєн з Туреччиною, отримавши землі від Дніпра до Бугу у нижній течії.
2. Запиши ці назви, поділивши їх на склади.
5. СКЛАД ПЕРЕНОС СЛІВ З РЯДКА В РЯДОК РІЗНИМИ СПОСОБАМИ
1. Прочитай вірш. Про яке село йдеться мова у цьому вірші?
Бог дав село прекрасне і чудове,
Де сінокосів жать і неба голубінь.
Село Водяно - Лорино … Навіки я з тобою.
Бо ти земля свята – земля моїх батьків.
2. Слово Водяно - Лорино має варіанти переносу. Поділи це слово для переносу різними способами.
6. ПЕРЕНОС СЛІВ З Й ТА Ь У СЕРЕДИНІ СЛОВА
1. Прочитай текст.
На півночі Миколаївської області, в басейні середньої течії річки Громоклії розташований Єланецький район.
Одним із найвіддаленіших сіл вважають село Водяно – Лорино.
Вся територія села, і більша частина земель сільської ради, розташовані в долині правої притоки Інгулу – Громоклії.
2. В басейні якої річки розташований Єланецький район? Поділи ці назви для переносу. Пам’ятай правило щодо переносу слів з м’яким знаком.
7. ЗВУКИ МОВЛЕННЯ . БУКВИ. АЛФАВІТ
1. Другокласник Максимко населені пункти Єланецького району за алфавітом розмістив так: Богодарівка, Братолюбівка, Великосербулівка, Велідарівка, Водяне, Водяно Лорино, Возсіятське, Григорівка, Дружелюбівка, Єланець, Іванівка, Калинівка, Кам'янка, Ковалівка, Куйбишевка, Малодворянка, Малоукраїнка, Нововасилівка, Нововолодимирівка, Ольгопіль, Покровка, Семенівка, Ясногородка .
Чи не помилився Максим?
2. Назви перший звук у кожному слові. Якою буквою він позначається.
3. Підкресли, у яких селах тобі доводилось бути. Постав наголос у підкреслених словах.
8. ГОЛОСНІ ЗВУКИ. ПОЗНАЧЕННЯ ЇХ НА ПИСЬМІ БУКВАМИ. РОЛЬ ГОЛОСНИХ ЗВУКІВ
1. Прочитай текст.
Місцевість Водяно - Лоринської сільської ради розташована в долині річки. Долина порізана ярами та балками.
Назви балок мало відомі. Найвідомішою є балка, яку називають “Рогове”. Назва походить від розташування її схилів. Сама балка ніби ділиться на дві частини, які розходяться подібно до рогів. Звідси і назва.
2. Запиши перше речення. Підкресли у ньому букви, що позначають голосні звуки.
9. БУКВИ Я, Ю, Є, Ї НА ПОЧАТКУ СКЛАДУ
1.Прочитай текст.
Кожен куточок нашої країни має свої звичаї та обряди. У жителів села Водяно - Лорино є також свої традиції та обряди, але село не багате на них. Так склалось тому, що заселення території відбувалося поступово. Корінних жителів села залишилося дуже мало. Свої традиції та звичаї, які на сьогодні ще збереглися в селі, привезли з собою переселенці із сіл Західної України.

2. Зроби звуковий аналіз слова звичаї. Чи однакова кількість букв і звуків у цьому слові? Чому?
10. ПОДІЛ СЛІВ НА СКЛАДИ З ОРІЄНТАЦІЄЮ НА ГОЛОСНІ ЗВУКИ
1. Прочитай текст.
Колгосп “Червона Україна” славився розведенням овець, які давали чудову вовну. Ось Ганна Миколаївна і займалася прядільництвом та в’язанням речей із вовни, яку отримували у місцевому господарстві. Ганна Миколаївна з 35-ти років пряде, в’яже і з-під її вмілих пальців народжуються теплі панчохи, рукавички, шарфи. Ця улюблена для неї справа дає можливість забути всі життєві негаразди, і здолати їх. А виконує свої роботи Ганна Миколаївна, керуючись лише чутливістю своїх майстровитих пальців, бо серед речей її очі можуть розрізняти лише сонячне світло.
2. Пригадай правило: «Скільки у слові голосних звуків, стільки у слові і …».
Користуючись цим правилом,знайди у тексті слово, що має найбільшу кількість складів.
3. Запиши по три: односкладових слова;
двоскладових слова;
трискладових слова.
11. НАГОЛОС. НАГОЛОШЕНІ І НЕНАГОЛОШЕНІ ГОЛОСНІ
1. Прочитай текст.
На схилах долини Громоклії переважають чорноземи, щебенюваті на основі карбонатних порід. Пухкі породи часто вимиваються. Але на рівнинних ділянках вміст гумосу складає до 55 см.
2. Спиши перше речення, постав наголос. Дужкою познач ненаголошені склади.
3. Поясни вживання великої букви у слові першого речення.
12. НАГОЛОШЕНІ [ е ], [ и ] . ПРАВОПИС СЛІВ З НЕНАГОЛОШЕНИМИ [ е ], [ и ]
1. Прочитай і спиши. Встав пропущені букви, добираючи перевірні слова.
М…колаївщино! Мій коханий краю,
Мати наша рідна і свята!
Сонце ясне над тобою сяє,
М…дом диха н…ва золота.
2. Добери до слова коханий споріднені.
13. СЛОВА З НЕНАГОЛОШЕНИМИ
[ е ], [ и ], ЯКІ НЕ ПЕРЕВІРЯЮТЬСЯ НАГОЛОСОМ
1. Прочитай і спиши уривок зі спогадів Ганна Кузьмівна Кіхоть, про роки голодомору. Встав замість крапок пропущені букви, користуйся при цьому «Орфоргафічним словником».
* * *
Від недоїдання, ходили в поле зб…рати колоски. Але й того половину треба було здавати в колгосп. Коли дружина Івана Співака пасла худобу і назб…рала скількись там качанів кукурудзи, то її за це запроторили до тюрми. А чоловік і син незабаром померли від голоду.
14. ПРИГОЛОСНІ ЗВУКИ.
ЇХ ПОЗНАЧЕННЯ БУКВАМИ
1. Прочитай речення.
Для села Водяно Лорино характерна вулична забудова в межах села.
2. Запиши назви вулиць, що починаються приголосним.
3. Чи є у нашому селі вулиця, що починається звуком [Ш]?
15. НЕРОЗДІЛЬНА ВИМОВА
[ дж ], [ дз ], [ дз׳ ]. ПОЗНАЧЕННЯ ЇХ БУКВАМИ
1. Спиши уривок вірша.
Недавно все оце було:
Текла собі ріка, широка й повноводна,
А оддалік дзюрчало джерело,-
Вода була у ньому чиста і холодна…
2. Підкресли буквосполучення дж, дз, в цих словах зроби звуковий аналіз.
16. ДЗВІНКІ І ГЛУХІ ПРИГОЛОСНІ
1. Пригадай, які рослини ростуть у нашій місцевості.
У два стовпчики запиши по п’ять назв рослин.
Починаються дзвінким звуком Починаються глухим звуком
д… т…
б… п…
ж… ш…
з… с…
г… х…
2. З одним із записних слів склади і запиши речення. Підкресли у цьому реченні підмет і присудок.
17. ТВЕРДІ І М’ЯКІ ПРИГОЛОСНІ, ЇХ РОЗРІЗНЕННЯ. ПОЗНАЧЕННЯ М’ЯКОСТІ ПРИГОЛОСНИХ НА ПИСЬМІ
1. Прочитай і спиши вірш.
Підем в степ, де скошені покоси,
Де повітря чебрецем бринить,
Де дзвонить спокоєм світла просинь,
Де полярна зірочка горить.
2. Підкресли у словах букви, що позначають м’які приголосні. Зверни увагу на букви, що стоять після них.
18. М’ЯКІ ПОДОВЖЕНІ ПРИГОЛОСНІ
1. Прочитай текст.
У згаданих дворах жили кріпаки, колишні козаки (бо тут знаходився козацький зимівник), головним чином це були бурлаки з Дніпра. Місце, яке вони обрали для поселення, була балка. 16 сімей-переселенців започаткували існування села. Всі вони стали кріпаками поміщика Лорера. Пізніше поміщик привіз ще більше 3 десятків сімей, побудував маєток, склади, господарський двір, млин, посадив величезний сад. На жаль, у роки революції будинок був зруйнований, а пізніше, у 1928 р., на місці панського будинку була побудована нова школа, для приміщення якої були використані стіни старого будинку пана.
2. Випиши слова з подовженим приголосним звуком. Вкажи кількість букв і звуків у цих словах.
19. ВЖИВАННЯ АПОСТРОФА. ПЕРЕНЕСЕННЯ СЛІВ З АПОСТРОФОМ
1. Прочитай і спиши вірш.
Як згадаю слово «Батьківщина»,
Зразу в моїй пам’яті встає
Рідна школа біля парку.
Все тут рідне, миле, все своє!
2. Скільки букв і звуків у слові пам’яті?
3. Поділи слово пам’ять для переносу.
Мова і мовлення.
МОВА І МОВЛЕННЯ
20.МОВА ЯК НАЙВАЖЛИВІШИЙ ЗАСІБ СПІЛКУВАННЯ
1. Прочитай, як про парк – одну із цінностей села, пише О.Ф. Ковальова - історик - краєзнавець, дослідник історії села:
Краса і спокій навкруги розлиті.
Велично сяють постаті дерев,
Що схожі на свічки у Божім храмі.
2. Підготуйся записати ці слова з голосу.
21. УСНЕ І ПИСЕМНЕ МОВЛЕННЯ
1. Прочитай текст, дотримуючись культури усного мовлення.
В селі Водяно Лорино протікає річечка Громоклія. Тут є ще багато різних красивих місць : Біла Круча, Барабан, Кошари та заповідник Єланецький степ.
2. Встав замість крапок пропущені слова, дібрані із тексту. Запиши, дотримуючись культури писемного мовлення утворені словосполучення.
Село … , річечка …, красиві місця …, заповідник … .
22. ЗВЕРТАННЯ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ
1. Прочитай і спиши вірш.
Моє село, моя маленька Батьківщина,
Люблю тебе, як матір любить сина!
2. Знайди у поданому вірші звертання.
3. Поясни розділові знаки при звертанні
23. СИЛА ГОЛОСУ І ШВИДКІСТЬ МОВЛЕННЯ
1. Прочитай вірш, виділяючи голосом виділені слова
* * *
Село Водяно – Лорино найгарніше в світі
Гарне в усі пори року,
А найкраще в літі!
* * *
Село Водяно – Лорино найгарніше в світі
Гарне в усі пори року,
А найкраще в літі!
* * *
Село Водяно – Лорино найгарніше в світі
Гарне в усі пори року,
А найкраще в літі!
2. Чи змінився зміст вірша в залежності від логічного наголосу?
3. Запиши, дотримуючись культури писемного мовлення, поданий вірш
4. Назви звуки у слові осінь.
24. СЛОВА ВВІЧЛИВОСТІ
1. Юний друже! Більше дізнатися про своє місто, свій рідний край ти зможеш, відвідавши Водяно – Лоринський шкільний краєзнавчий музей.
Прочитай деякі «Правила поведінки у музеї».
*Коли хочеш запитати, не забувай сказати «будь ласка».
*Не забувай сказати «дякую» за те, що тобі пояснили, за екскурсію.
2. Знайди у цих правилах слова ввічливості. Запиши їх.
3. А які слова б у своєму мовленні вживав ти?
ТЕКСТ
25. СЛОВО. РЕЧЕННЯ. РОБОТА З ДЕФОРМОВАНИМ ТЕКСТОМ
1. Прочитай речення у вказаному порядку.
Для села характерна вулична забудова в межах села. Розміщені такі вулиці: Леніна і Центральна, вони простягаються з півночі на південь, через усе село. Паралельно до головної вулиці протягуються вулиці Карла Маркса, Молодіжна, Шевченка. Найстаріша частина села – вулиці Набережна, Садова. Ці вулиці розміщені вздовж правого берега річки.
2. Які вулиці є в нашому селі? На якій вулиці ти живеш?
3. Запиши перше речення.
26. УЯВЛЕННЯ ПРО ТЕКСТ.
РОЗРІЗНЕННЯ ГРУПИ ОКРЕМИХ РЕЧЕНЬ І ТЕКСТУ
1. Прочитай подані речення. Скільки їх?
Допоміг їй в цьому граф Ришельє. Започаткувала парк Катерина Євсіївна Ціціанова. Парк був чудовий. Восени він переслав їй саджанці різних дерев, кущів, ягід, навіть малину, чорнослив та кукурудзу.
2. Спробуй розташувати ці речення у такому порядку, щоб утворився текст.
3. Запиши 1 речення, поділивши слова на склади.
27. ТЕМА ВИСЛОВЛЮВАННЯ
1.Прочитай текст.
Ще до зародження села Водяно – Лорино, на його сучасній території, розташувався козацький зимівник Громоклія. Нижня течія Південного Бугу, лівий його берег став місцем, де з 15 ст. почали селитися, і поступово здобули на нього права, запорозькі козаки.
2. Добери заголовок до тексту. Поясни свій вибір.
3. Назви звуки у слові течія. Чи можна переносити це слово? Як?
28. БУДОВА ТЕКСТУ: ЗАЧИН, ОСНОВНА ЧАСТИНА, КІНЦІВКА
1. Прочитай текст.
Сучасне наше село має давню глибоку історію.
Раніше в селі жили козаки, головним чином це були бурлаки з річки Дніпра. Всі вони стали кріпаками поміщика Лорера. Для охорони території козаки встановлювали прикордонні варти, застави, одна з яких знаходилася на річці Громоклія.
Ми і надалі будемо досліджувати історію рідного краю.
2. Добери заголовок до тексту.
3. Знайди у тексті зачин, основну частину, кінцівку.
4. Запиши зачин.
29. СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ТЕКСТАМИ РІЗНИХ ТИПІВ
1. Прочитай і відгадай загадку.
Через поле, через степ,
Через гнучкий верболіз
Протікає невеличка
Швидка глибока річка.
Тому селу, де текла
Свою назву віддала.
2. Користуючись текстом загадки склади і запиши речення про цю річку. Для цього знайди у загадці опис річки.
30. ТЕКСТ-РОЗПОВІДЬ І ТЕКСТ-ОПИС
1. Прочитай текст.
Ти хочеш знати, що було на місці, де збудована твоя школа? Тоді слухай.
Там, де зараз знаходиться школа, раніше був красивий маєток родини Лорерів, який збудували з величною пишністю. Наче сторожового на варту посадили невеличкий парк, який згодом був розширений до 5 га. Однією з визначних пам’яток парку були два вікових дуби діаметром до 1,5м.
Крім дерев – сторож у парку росли гарні квіти, кущі, які господиня Катерина Євсіївна Ціціанова разом з графом Ришельє насаджували, щоб вони радували око і прикрашали село.
Все це було давно. А зараз на цьому місці гостинно зустрічає дітей твоя школа.
2. Визнач тип цього тексту (опис чи розповідь).
3. Дізнайся, а що було на місці, де збудовано твій будинок.
РЕЧЕННЯ
31. ПОНЯТТЯ ПРО РЕЧЕННЯ. ЗАСОБИ ВІДОКРЕМЛЕННЯ РЕЧЕНЬ В УСНОМУ МОВЛЕННІ
1. Прочитай. Кожне речення виділяй зниженням голосу і паузою в кінці речення.
Ще до зародження села Водяно - Лорино, на його сучасній території, розташувався козацький зимівник Громоклія. Запорозьке низове військо ділилося на дві категорії: січових козаків і посполитих, або зимівчаків. Посполиті козаки жили родинами у зимівниках, займалися селянською працею і водночас вважалися козаками, а коли йшлося про великі походи, то їх також скликали до зброї.
2. Скільки речень у цьому тексті ?
3. Запиши речення у якому сказано, яку назву має село у наші дні.
32. СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА БУДОВОЮ РЕЧЕНЬ
1. Прочитай. Простеж за словами, що стоять у дужках. Чи зв’язані вони з іншими словами в реченні?
Назва “Виноградне” називає ту (територія), де 50–60 років тому росли (виноградник).
Виноградне розташоване на (лівий) березі (річка) Громоклія за межами села Водяно-Лорино. Вся територія, на якій були посаджені (виноградник) – була поміщицькою власністю.

2. Зміни слова, що стоять в дужках, так, щоб вийшли речення. Запиши перше речення.
33. РОЗПОВІДНІ РЕЧЕННЯ
1. Прочитай і спиши текст.
Тваринний світ збіднів. Найбільш характерними видами є заяць-русак, лисиці, дикі кози. В степах зустрічаються ховрахи, ящірки. На берегах Громоклеї зустрічаються у великій кількості чаплі, чайки, качки. Водяться гадюки. Часто можна зустріти перепілок, куріпок. У плавнях водяться річкові ондатри.
2. Поясни розділові знаки в кінці речень. Що це за речення?
3. Назви звуки у слові “ящірки”.
34. ПИТАЛЬНІ РЕЧЕННЯ. СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ЛОГІЧНИМ НАГОЛОСОМ У ПИТАЛЬНИХ РЕЧЕННЯХ
1. Прочитай уривок з пісні нашої землячки Устенко Варвари Кузьмівни, яку вона написала перебуваючи в неволі в Німеччині:

Ой повіяли вітри на святу Покрову,
Виряджала мати дочку в чужу сторону.
Виряджала мати та й питає:“Доню, вернешся додому?”
Ой тоді я, мамо, вернуся додому,
Як виросте травичка в сінях на помості.
2. Що питала мати в доньки? Навчись читати це речення, дотримуючись відповідної інтонації.
3. Спиши питальне речення.
35. УЯВЛЕННЯ ПРО СПОНУКАЛЬНІ РЕЧЕННЯ
1. Є у нашому селі пам’ятник солдатам що загинули у роки війни 1941 – 1945рр.
Прочитай вірш.
Солдатський обеліск
Стоїть солдатський обеліск,
На обеліску сонця блиск.
Ти принеси сюди, як всі,
Осінні айстри у росі.
Під обеліском зупинись,
Солдатській славі уклонись.
Г. Бойко
2. Знайди речення, в яких висловлено спонукання (прохання).
3. Спиши останнє речення.
4. Поділи для переносу слово обеліск.
36. УЯВЛЕННЯ ПРО ГОЛОВНІ І ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ
1. Прочитай текст.
Одним із важливих обрядів села також було виряжання сина в солдати, коли мати перев’язувала сина рушником і давала на згадку хустину, благословляючи і даючи наказ. У кінці обряду мати бажала синові мирної служби. Обсипаючи пшеницею, цукерками, грошима – ненька бажала йому щасливої дороги. Цей момент обряду зберігся й до сьогодні.
2. Запиши друге речення. Підкресли у ньому головні слова.
4. Встанови (усно) у цьому реченні зв’язок між підметом і присудком.
37. ВПРАВИ НА ВИДІЛЕННЯ ГОЛОВНИХ ЧЛЕНІВ РЕЧЕНННЯ
1. Прочитай текст. Добери до нього заголовок.
Моя школа стоїть на вулиці Леніна. Біля школи розлігся величезний парк. Поблизу знаходиться магазин і дитсадок. Я люблю свою школу!
2. Спиши текст. Підкресли у кожному реченні головні члени.
3. Знайди у тексті речення, що відповідає такій схемі:
|___ ____ ____ __ ____ _____ .
38. ПОШИРЕННЯ РЕЧЕНЬ ЗА ПИТАННЯМИ
1. Прочитай речення.
Тяжко жили.
2. Чи зрозумів ти зміст цього речення ?
3. Спробуємо зробити це речення зрозумілим. Для цього скористаємося словами:
СЛОВА ДЛЯ ДОВІДКИ: Дніпро, дуже, на, бурлаки.
4. Встав замість запитань потрібні слова.
(Як?) тяжко жили (Хто?) (Де?).
Запиши це речення.
39. ВСТАНОВЛЕННЯ ЗВ’ЯЗКУ СЛІВ У РЕЧЕННІ
1. Прочитай текст.
Річечка в нашому селі міліє лише влітку. В цей час степове сонечко своїми промінчиками випиває більшу половину води. І тоді можна руками половити рибку, яку не встигли впіймати чаплі та лелеки .
2. Запиши перше речення. Встанови у ньому зв’язок слів.
Річечка (що робить?) … ;
міліє (коли?) …;
сонечко(яке?)… ;
випиває (що?) … .
3. Назви звуки у слові міліє.
40. ПОБУДОВА РЕЧЕНЬ З ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ (за зразком)
1. Прочитай текст.
Ваша вулиця
Уявіть собі, що ви в один голос сказали:
- Моя вулиця найкраща!
Знаєте, що це означає? Це означає, що твоє село найкраще. Що ви його бережете. А берегти рідне село – значить берегти кожну вулицю, двір, будинок, кущ, тварину, рослину, пташку, комашку, любити річку, гори, ліс, луки.
2. Що значить “берегти рідне село”? Запиши це речення. Знайди у ньому однорідні члени речення.
СЛОВО
41. ЗАКРІПЛЕННЯ УЯВЛЕНЬ ПРО СЛОВО ЯК ОДИНИЦЮ МОВИ І МОВЛЕННЯ. СЛОВА – НАЗВИ ПРЕДМЕТІВ
1. Прочитай вірш.
В школі є музей у нас.
Експонати – вищий клас.
Є тут прялка, коромисло,
Праска, писанка, колиска,
Миски, глечики із глини
рушники цвітуть на стінах.
2. Випиши, що є у шкільному музеї. Постав запитання до виписаних слів.
42. ІМЕННИКИ. ВМІННЯ РОЗРІЗНЯТИ ІМЕННИКИ ЗА ДОПОМОГОЮ ПИТАНЬ ХТО? ЩО?
1. Прочитай текст.
Наша місцевість багата рослинним та тваринним світом. Тут є такі дерева: в’язи, клени, акація. Серед кущів: глод, шипшина, терен. Багато лікарських рослин: чистотіл, кропива, ромашка. Тваринний світ збіднів. Найбільш характерними видами є заяць-русак, лисиці, дикі кози. В степах зустрічаються ховрахи, ящірки. На берегах Громоклії зустрічаються у великій кількості чаплі, чайки, качки. Водяться гадюки. Часто можна зустріти перепілок, куріпок. У плавнях водяться річкові ондатри.
2. Знайди у тексті іменники. Запиши їх у два стовпчики.
ХТО ? ЩО?
3. Допиши у ці стовпчики по одному слову, дібраному самостійно.
43. УЯВЛЕНННЯ ПРО ОДИН ПРЕДМЕТ І БАГАТО ПРЕДМЕТІВ
1. Прочитай і спиши речення.
Сьогодні Водяно – Лорино – це красиві прикрашені будинки, широкі степи, споруди, вулиці, вдягнуті у асфальт.
2. Один чи багато предметів означають підкреслені іменники?
Зміни за зразком: Будинки – будинок, …
44. ГРУПУВАННЯ ПРЕДМЕТІВ ЗА РОДОВИМИ І ВИДОВИМИ ОЗНАКАМИ
1. Прочитай текст.
Багатий тваринами наш Єланецький край. Водяться тут лисиці, зайці, вовки, дикі кабани, бізони. Деякі з них проживають в заповіднику Єланецький степ.
2. Випиши, які звірі водяться в нашому краю.
Звірі: лисиці, …
45. СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ВЖИВАННЯМ У ТЕКСТІ СЛІВ, БЛИЗЬКИХ І ПРОТИЛЕЖНИХ ЗА ЗНАЧЕННЯМ
1. Прочитай уривок з вірша.
А тут, внизу, зелена вогка напівтіньІ під ногами килим, тканий з моху.
А між деревами, у двох кроках,
Виблискує галявина під сонцемІ жовті, білі, сині кольориКульбабок, і ромашок, і дзвіночківВаблять метеликів і бабок лугових.
А на краю галявини струмокСріблом виблискує в медовому повітрі,
Й прозорі кришталеві його води
Легенько ворушать камінчики на дні…

2. Знайди у вірші слова, близькі за значенням до слів: блистить, подобаються, рухають.
3. Знайди у вірші слово, протилежне за значенням до слова суха.
46. ВЕЛИКА БУКВА В ІМЕНАХ, ПО-БАТЬКОВІ, ПРІЗВИЩАХ ЛЮДЕЙ
1. Прочитай текст.
Серед визначних жінок ХІХ ст. одне з почесних місць належить Олександрі Осипівні Смирнової - Россет. Вона прожила довге і незвичайне життя. Після смерті батька 4-ох річну Сашеньку відправили до бабусі К.Є.Цицианової в село Водяне Херсонської губернії ( зараз с.Водяно - Лорино Єланецького р - ну Миколаївської обл.) Дівчинка, що виросла в глухому українському селі, де її бабуся держала поштову станцію, майже чудом переноситься в Петербург , в 17 років опиняється при дворі – і відтоді її звичним середовищем стає світське товариство.
Тут вона знаходилась до 1820 року – часу вступу до Єкатерининського інституту ( інша назва Інститут благородних дівиць).
2. Про кого йдеться мова у цьому тексті?
Доповни і запиши речення. У тексті розповідається про дитинство … .
47. ВЕЛИКА БУКВА В КЛИЧКАХ ТВАРИН
1. Прочитай текст.
Є у нашій школі живий куточок. Поспішає до його жителів дітвора,бо чекають на них пес Малиш та тринога кішка Маркіза. Несуть вони хліб та варену картоплю , бо без людської допомоги тварини не проживуть.
2.Випиши назви і клички тварин. Поясни вживання великої літери.
3. Побудуй речення
У мене
У моєї бабусі
У мого друга
У моєї подругиживе ховрах
кіт
собака
папуга
пацюкнапиши кличку
48. ВЕЛИКА БУКВА В НАЗВАХ МІСТ, СІЛ, ВУЛИЦЬ, РІЧОК
1. Юний друже. Твоя школа розташувалась на вулиці Леніна. А які вулиці є ще у твоєму селі.
2. Встав замість крапок пропущене слово.
Моя школа розташована на вулиці …
3. Запиши, за зразком попереднього речення, на якій вулиці розташований твій будинок.
49. СЛОВА-ОЗНАКИ ПРЕДМЕТІВ, ЇХ ЗВ’ЯЗОК З ІМЕННИКАМИ. РОЛЬ ПРИКМЕТНИКІВ У МОВІ
1. Коли жених ішов до нареченої, то виконував таку пісню:
Ой попід лісом, битая доріженька,
А туди їхав Ванічка з боярами.
Йому калина дорогу заступила,
Йому Женічка голівку засмутила.
Витяг шабельку -- став калину рубати.
Стала калина до нього промовляти:
“Не рубай мене гострою шаблею,
А покрий мене синьою китайкою.”
2. Випиши словосполучення: Доріженька (яка ?) … .
Шабля (яка ?) … .
Китайка (яка?)… .
3. З якою частиною мови зв’язані прикметники ?
4. Очі бувають карі, сірі, зелені, блакитні.
Допиши речення: У моєї матусі … очі.
50. РОЗПІЗНАВАННЯ ПРИКМЕТНИКІВ ЗА ПИТАННЯМИ. ЗВ’ЯЗОК З ІМЕННИКАМИ
Прочитай вірш.
Моє рідне село – світ дитинства чарівний,
Де тополі до неба, де безкрая ріка.
Кожен спогад про тебе такий неймовірний,
Кожна думка про тебе солодка й гірка.
2. Знайди у вірші слова, що відповідають на питання який ? яка? яке? які? Пригадай, як називається ця частина мови.
3. Випиши сполучення іменника з прикметником.
Зразок: Світ (який?) чарівний .
4. Чи потрібні прикметники у мові? Для чого вони потрібні?
51. ЗМІНА ПРИКМЕТНИКІВ ЗА ЗРАЗКОМ (один-багато)
1. Прочитай текст. Словосполучення, що у дужках, постав у множині.
Біля нашої школи ростуть троянди. Посадили його дбайливі руки учнів та батьків, що вчаться та навчалися у нашій школі. Милують очі перехожих (пурпурова троянда). Влітку розцвітають вони (різноманітний колір). А взимку красуні бачать (зимовий сон). А як прийде весна, звеселять перехожих (смарагдовий лист).
Троянди - добра пам’ять про школярів, що вже стали дорослими.
2. Спиши текст.
52. ПРИКМЕТНИКИ, БЛИЗЬКІ ТА ПРОТИЛЕЖНІ ЗА ЗНАЧЕННЯМ
1. Доповни і запиши речення.
Річка Громоклія широка і глибока, а ставки в нашому селі … і … . Семенівка – невеличке село, а Возсіятське - … У нашому краї тепле літо і … зима.
2. Випиши парами слова, протилежні за значенням.
53. СЛОВА, ЩО ОЗНАЧАЮТЬ ДІЇ ПРЕДМЕТІВ. ЗВ’ЯЗОК ДІЄСЛІВ З ІМЕННИКАМИ
1. Прочитай текст. Знайди у ньому слова, що означають дії предметів (дієслова).
Буремні роки війниПочалася війна. Страшна звістка облетіла село. Захищати Батьківщину від німецько-фашистських загарбників з нашого села пішло 185 чоловік. З них загинуло на полі брані 110 жителів.
2. Встанови зв’язок між іменниками і дієсловами у другому реченні. Запиши.
Зразок: Війна (що зробила?) почалася.
3. Назви звуки і букви у слові Батьківщина.
54. РОЛЬ ДІЄСЛІВ У РЕЧЕННІ. РОЗВИТОК УМІНЬ СТАВИТИ ПИТАННЯ ДО ДІЄСЛІВ
1. Прочитай продовження тексту «Буремні роки війни». Знайди у тексті дієслова.
Вже декілька годин група розвідників знаходилась у ворожому тилу. Раптом попереду у повітрі спалахнула ракета.
І знову темрява. Чекати завжди нелегко. Особливо в розвідці. Сержант Іванов підповз до командира розвід групи…
2. Спробуй прочитати цей текст без дієслів. Чи зрозумів прочитане ?
3. Випиши дієслова. Усно став до них питання.
55. ЗМІНА ДІЄСЛІВ ЗА ЗРАЗКОМ
(один-багато)
1. З цього тексту ти дізнаєшся про звичаї твоїх земляків. Але обряд, що описується у цьому тексті, проводився не поодинці, а гуртом. Отож, постав у формі множини виділені слова.
Наші предки любили прикрашав свої оселі рушниками. Цей звичай зберігся і до нашого часу. Вишиванням рушників займався жителі села та переселенці із Західної України.
2. Запиши подані дієслова у множині: прикрашав, займався.
56. ДІЄСЛОВА ПРОТИЛЕЖНІ ТА БЛИЗЬКІ ЗА ЗНАЧЕННЯМ
1. Прочитай уривок з улюбленої пісні мешканців села Локотки (співали у 19 столітті).
Ой чиє то поле
Пожали так скоро?
Ой люлі, люлі, пожали так скоро!
Павлове поле
Пожали так скоро …
2. Яку пору року ти уявив? Яке дієслово вказує на це?
3.Заміни дієслово пожали дієсловом, протилежним за значенням. Прочитай цю пісню зі зміненим дієсловом. А яку пору року уявляєш зараз?
57. РОЛЬ ДІЄСЛІВ У МОВЛЕННІ
1. Прочитай пісню, яку співали мешканці нашого села. Звучала вона раніше дуже часто. Добери і встав замість крапок слова.
В кінці греблі … верби,
Що я … .
Нема ж того козаченька
Що я … .
Ой нема козаченька –
… за Десну:
Рости, рости дівчинонько
На другую весну!
Слова для довідки: шумлять, насадила, полюбила, поїхав.
2. Спиши 1-4 рядки цієї пісні. Підкресли дієслова.
3.Чи розумілим би був текст пісні без дієслів?
58. ПРИЙМЕННИК. НАПИСАНННЯ ПРИЙМЕННИКІВ З ІНШИМИ СЛОВАМИ
1. Спиши рядки пісні, яка звучить сьогодні в пам'ять про історію нашого села. Подумай над написанням прийменників з іншими словами.
Село, моє рідне село,
Ти( у) Лорера назву взяло.
Назва та ще із тисячних літ
Возвеличує красний наш рід.
Ми (у) батьківській хаті жили,
ми (у) мами, як маки цвіли,
та пішли (у) незвіданий світ
вже давненько (за) китицю літ.
59. ВЖИВАННЯ ПРИЙМЕННИКІВ ДЛЯ ЗВ’ЯЗКУ СЛІВ У РЕЧЕННІ
1. Прочитай уривок легенди про Іна та Клею поетеси Причорномор’я Людмили Чижової про нашу річку. Слова, що стоять у дужках, змінюй відповідно до змісту речення.
У (сива) давнину в (степи) гарячихПлемена проживали хороброї вдачі.
Полюванням, скотарством займались,
У (ліси) від (негода) ховались.
2. Чи допомогли тобі прийменники зв’язати слова в реченні?
3. Спиши вірш. Підкресли прийменники.
60. ВМІННЯ БУДУВАТИ РЕЧЕННЯ ЗА ОПОРНИМИ СЛОВАМИ. ВЖИВАННЯ ПРИЙМЕННИКІВ
1. За опорними словами склади речення про свій клас. Запиши складені речення.
Опорні слова: у другому класі, на стіні, біля вікна, на стелі, у шафах, біля дошки.

2. Чи зміг би ти вказати на місцезнаходження предметів, не вживаючи при цьому прийменників?
61. УЯВЛЕННЯ ПРО СПОРІДНЕНІ СЛОВА, ЇХНЮ СПІЛЬНУ ЧАСТИНУ
1. Прочитай і спиши вірш.
На ріднім полі шепчуть колоски,
Я рад би знати тихі їх думки.
Я слухав, чув, як кожна колосина
Шептала тихо слово: Україна.
2. Спробуй знайти споріднені слова до слова шепчуть.
Що спільного у значенні цих слів ?
62. КОРІНЬ СЛОВА. ВИЗНАЧЕННЯ КОРЕНЯ
1. Прочитай вірш.
Я – дитина українська,
Вкраїнського роду.
Українці – то є назва
Славного народу.
Україна – то край славний,
Аж по Чорне море.
Україна – то лан пишний,
І степи, і гори.
І як мені України
Щиро не кохати?
Мене ненька по – вкраїнськиВчила розмовляти.
І як мені України
Щиро не любити?
Мене вчили по – вкраїнськиГоспода молити.
2. Знайди споріднені слова до слова країна. Визнач у них корінь. Що спільного у значенні цих слів?