Урок — майстер-клас , Тема :Лялька мотанка -хороводниця

Тема: «Лялька-мотанка хороводниця»
Мета: Навчити виготовляти ляльку – мотанку –хороводниця. Розвивати бажання творити ляльки своїми руками, мілку моторику кінцівок рук. Створити затишне спілкування за виготовленням ляльки-мотанки.
Виховувати любов до рукоділля, традицій свого народу.
Матеріали та інструменти:
Паличка дерев’яна , вата, 2 клаптика тканини округлої форми діаметром 19 см і 20 см. різнокольорові, клапоть білої тканини прямокутної форми розміром 9х19см, нитки , клапоть кольорової тканини трикутної форми – для хустки, стрічка для повойника.
Хід:
Добрий день! Запрошую вас на майстер-клас з виготовлення народної ляльки-мотанки. Всі готові?Давайте візьмемося всі за рученята і скажемо один одному –«У тебе все вийде!» То почнімо.
 
«Хто у лялечки не грав ,той і щастя не мав.» - так казали наші пращури. Лялечка символ дитячих радощів та забав, спогадів дитинства та дорослого життя з давніх давен наших предків українців. Ляльці мотанці -5 тисяч років. Щоб зробити лялечку використовували: дерев’яну палицю , качан кукурудзи, траву , солому , звичайну ложку, тканину . Старовинна лялька була оберегом, або ігрова , або подарунком , ще мала навчаючу роль.
Сьогодні я хочу запропонувати вам навчитися робити ляльку- мотанку своїми руками А звуть її лялька –хороводниця. Весела хороводниця виготовляється на весні , з нею діти водили хороводи. Мудрі наші предки не тільки робили з дітьми лялечки , а і навчали діточок певним вмінням у рукоділлі.
 Лялька хороводниця –ігрова лялька розвиває мілку моторику , творчу уяву. Ляльку робили коли дівчинка підростала , щоб розвивати рученята. Коли прокручувалась паличка вважалося , що лялька кружляє у хороводі . Підростаючи дівчинка сідала за прядку і вже вміло одною рукою крутила веретенце , а другою скручувала вовну.
І так, для роботи нам потрібно: Паличка дерев’яна , вата, 2 клаптика тканини округлої форми діаметром 19 см і 20 см. різнокольорові, клапоть білої тканини прямокутної форми розміром 9х19см, .нитки , клапоть кольорової тканини трикутної форми – для хустки, тасьма для повойника. А перед тим як почнемо .,авайте згадаємо правила роботи з ножицями.
Правила при роботі з ножицями:
 
– класти ножиці так, щоб вони не звисали з столу;
–  не залишати ножиці в розкритому вигляді;
–     не тримати ножиці кінцями вгору;
– передавати ножиці кільцями вперед.
 
Почнімо робити хороводницю. І так беремо дерев’яну палицю. Щоб лялька не ковзала на кінчику палиці наклеюємо шматок вати клеєм, це буде основа голови : намотуємо тугу ватну кульку , знизу укріплюємо ниткою. Вирізуємо два кола діаметром 19 і 20 см. укріплюємо ниткою. Накладаємо два кола один на один. Спочатку велике коло . потім кладемо коло поменше. Закріплюємо заготовку та формуємо голову . Беремо білий прямокутний клапоть тканини розміром 9х19см і примотуємо його до голови.
 
Формуємо та закріплюємо рученята. Зайву білу тканину обрізуємо. На голову надіваємо тасьму навкруги голови та пов’язуємо платок . Ось і вийшла хороводниця.
Давайте покрутимо паличку з хороводницю у руках і подивимося як вона танцює.
Чи сподобалось вам створювати цю ляльку- мотанку хороводницю? Яке враження у вас після цієї роботи?
Що було складно , або легко? Чи бажали б ви запропонувати навчити своїх друзів чи родичів робити ляльку? Добре. Мені дуже приємно було навчати вас.
А зараз давайте промовимо : «Ми молодці! Граймося та забавляймося!»
Це цекаво.
Повертаючись до власних коренів та відтворюючи ляльку - мотанку, можна поринути у цікаву подорож минулого українського народу. Найдавніші прототипи іграшок знайдено в Україні під час археологічних розкопок поблизу м. Мізина на Чернігівщині . Палеологічні скульптурки жінок, тварин, птахів, вирізані із бивня мамонта і оздоблені геометричним орнаментом, вчені відносять до періоду, що існував понад 20 тисяч років тому. Ляльки відображали світ того народу, до якого вони належали. Українська лялька-мотанка була непросто іграшкою, а й оберегом, символізувала неперервний зв’язок між поколіннями. Вона створювалась шляхом намотування-накручування-зав’язування тканини і ниток.
Досліджуючи історію створення ляльки - мотанки, можна почати з відомого археолога Вікентія Хвойки, який в 1893 році біля селища Трипілля, вперше відкрив залишки давньої цивілізації, що й одержала археологічну назву «Трипілля». Саме з цього регіону починається історія ляльки-мотанки, як найдавнішої ляльки українських дітей.
 
«Ляльку намотаю,
Стрічку пов’яжу,
З нею я пограю,
Їй про все скажу.»