Статья Розвиток пізнавальної активності на уроках української літератури

3013710-3175
Донецкая Народная Республика
управление образования администрации города Донецка
Донецкая общеобразовательная школа І-ІІІ ступеней № 90
Министерства образования и науки Донецкой Народной Республики
83112, г. Донецк, ул. Кольцова, 25-Г, тел.: (062)263-98-17, факс: (062) 263-98-17,е-mail: doshv90@mail.ru « Розвиток пізнавальної активності
на уроках української літератури»
2015491180975
Вчитель української мови та літератури
Бєлякова Олена Іванівна
Донецьк 2016
Література – художнє відображення життя, яке має величезний виховний потенціал. Мета вчителя-словесника – якомога повніше використати його, допомогти учням осягнути суть відображеного в літературі життя, знайти у творчості письменника відповіді на питання, які хвилюють сьогодні молодих. Як це зробити словеснику?
Одним з найважливіших засобів розв’язання не тільки освітніх, а й виховних завдань є розвиток пізнавальної активності учнів. Щоб викликати зацікавленість школярів, поєдную на уроках розповідь, бесіду, лекцію з дискусією, які спонукають мислити, самостійно розв’язувати різні проблеми.
При розгляді літературного процесу ХІ-ХІІ ст. з’ясовуємо поняття «давньоруська література», її виникнення, розкриваємо її жанрово-тематичну специфіку, особливості найдавнішого виду цієї літератури – літописів, які виконували функції і науково-історичних, і художніх книг. Але без підготовчої роботи не обійтись. На літо дев’ятикласники отримали завдання прочитати твори, які відображають ту далеку епоху, розкривають життя наших предків, їхні помисли, мрії. Це «Володимир» і «Святослав» С.Скляранка, «Диво» П.Загребельного. Ці твори наблизили до учнів часи Київської Русі, школярі глибше зрозуміли пристрасні рядки з «Повісті временних літ», які прочитали в класі. На цих уроках основним методом є лекція, проте ефективними методами є фотоілюстрації першої сторінки «Повісті…» з Лаврентіївського та Іпатівського списків мініатюр «Перемога руських князів над половцями на Сулі», «Ліописці», «Олег під Царгородом»,музичні фрагменти балету «Ольга» Є.Станковича та опера «Ярослав Мудрий» Г.Майбороди.
Вчитель повинен зацікавити учнів, якою не була б складню тема. Іван Вишенський – найдавніший письменник-полеміст слов’янського світу, визначна постать у громадсько-політичному і культурному житті українського суспільства кінця ХVІ-початкуХVІІ століття. Два учні готують повідомлення про той важкий період для українського народу. Повніше збагнути особу письменника допомагає учням вислів І.Франка: «Перша й найвидатніша прикмета характеру Вишенського се живе чуття і жива фантазія, то єсть рветься до гарячої любові, сильної ненависті, глибокого пошанування; рівнодушних, холодних відносин до людей чи ідей він не знає. Можлива річ, що іменно сей бік його натури, ся живість чуття були предметом його найтяжчої внутрішньої боротьби на Афоні, де аскетичне правило вважало всі такі прояви гарячого людського чуття гріхом». Тут дуже важливо підготувати виразне читання учнями уривків, щоб повніше створити образ Івана Вишенського: ілюстрації, портрети, висновки.
На вивчення творчості Павла Грабовського відводиться мало годин. Тож потрібно продумати як створити живу постать людини-творця і громадянина. При вивченні життєвого шляху поета можна розпочати з пісні «Забіли сніги». Десятикласники дивляться на портрет людини з ясними сірими очима, в яких і сум, і твердість, борець за світле майбутнє свого народу і великий мученик. «Горем та злиднями почалося моє життя, - писав він в автобіографії, - горем та злиднями і скінчиться. Але не треба мені світових заманів та ласощів, аби тільки дали спромогу працювати для рідного краю…» Потім один з учнів прочитав уривок з твору М.Сиротюка Забіліли сніги».
Під час розгляду циклу «Веснянки» П. Грабовського можна використати репродукцію І. Левітана «Весна – велика вода» і записи українських народних веснянок.
Музика на уроках літератури допомагає глибше сприйняти художнє слово. Чи можна обійтися без музики, вивчаючи творчість Павла Тичини – цю величну симфонію любові до рідної землі свого народу? Адже поет був безмежно закоханий у музику і більшість його творів наскрізь музичні, в них цвітуть мелодії, чути ритм. Завдяки музиці учні точніше відчувають багатство мелодії, весняних барв, звукових тонів твору.
Вивчивши сюжет кіноповісті О. Довженка «Зчарована Десна», учні створюють асоціативний етюд, викликаний яскравими образами твору, що утворюють довкола емоційно і естетично вражаючі епізоди, картини. Ці образи в основному асоціативні, вони змушують напружено пульсувати думку, віднаходити відповідні емоції, паралелі, можливо, присутні й у нашому особистому сприйманні й переживанні світу. Ефективними методами й прийомами при розгляді цього питання є асоціативна розминка, асоціативний кущ, асоціативний ланцюжок, дослідження. Вони поглиблюють знання про твір, активізують чуттєві можливості, емоційний потенціал; виховують оптимістичне світосприйняття й світобачення.
Ефективно застосовувати на уроках літератури інсценування. Це одна із діючих форм активізації здібностей учнів. У програмному матеріалі багато драматичних творів, які дають можливість учителю використовувати цю форму діяльності. Постановки розвивають мовну діяльність учнів, підвищують емоційне сприйняття, допомагають глибокому проникненню в образ. Деякі учні не проявляють свої творчі здібності на уроці під час звичайного аналізу, проте під час інсценування проявляють артистизм. Прагну,щоб сценки були не тільки ілюстрованим матеріалом. Перед вивченням твору даю завдання групі учнів інсценувати епізод, що найбільше, на думку учнів, розкриває характери персонажів. Потім при вивченні тексту групи показують свої роботи, які допомагають краще зрозуміти твір і довше запам’ятати образи. Бажаючих у такій діяльності багато. Уроки позакласного читання сприймають незабутніми,а,головніше активними за кількістю учасників. Особливо вдалою знахідкою стала сценка із п’єси М.Старицького «За двома зайцями»

На уроках прагну виховувати в учнів найкращі людські якості, збагатити духовно, викликати інтерес до навчання й самовдосконалення.