ЗАСТОСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАННІ ГЕОГРАФІЇ

ЗАСТОСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАННІ ГЕОГРАФІЇ
Новітніми підходами до організації навчання у сучасній школі є застосування різноманітних інноваційних технологій.
Творчі здібності характеризуються як властивості особистості, що забезпечують успіх у будь-якій діяльності. Так, на основі педагогічного досвіду дійшли висновку, що ці здібності включають чотири основні компоненти:
Мотиваційний (допитливість, творчий інтерес, захопленість, емоційність, прагнення творчих досягнень, особиста значимість творчої діяльності).
Комунікативний (уміння сприймати усне і писемне мовлення; відтворювати, самостійно будувати усні і писемні висловлювання).
Інтелектуально-логічний (уміння аналізувати, порівнювати, виділяти головне, пояснювати, доводити, систематизувати й узагальнювати).
Інтелектуально-евристичний (уміння висувати гіпотези, фантазувати, переводити знання та вміння в нові нестандартні ситуації, критично мислити, оцінювати).
Для розвитку творчих здібностей необхідним є:
використання різних форм, методів організації навчальної діяльності, орієнтованої на конкретного учня;
створення на уроці педагогічних ситуацій, що дають змогу кожному учню виявити ініціативу, самостійність у роботі, та умов для природного самовираження учня;
створення атмосфери зацікавленості кожного учня в роботі класу;
стимулювання учня до висловлювань, використання різних способів використання завдань без страху помилитися, дати неправильну відповідь;
підтримка учня в його бажанні аналізувати свою роботу та роботу інших на уроці.
Отже, щоб розв’язати проблему перетворення учня з об’єкта педагогічного впливу в суб’єкт навчання, необхідно використовувати творчі завдання, нестандартні уроки, дискусії, ігри тощо.
Гра як метод навчання
Значення гри неможливо вичерпати й оцінити розважально-реактивними можливостями. У тому і є її феномен, що, будучи розвагою, відпочинком, вона здатна перерости в навчання, у творчість, у терапію, у модель типу людських відносин і проявів у праці.
Гру як метод навчання, передачі досвіду старших поколінь молодшим люди використовували з давніх-давен. Широке застосування гра знаходить у народній педагогіці, у дошкільних і позашкільних установах. У сучасній школі, що робить ставку на активізацію та інтенсифікацію навчального процесу, ігрова діяльність використовується в таких випадках:
як самостійні елементи в технології для засвоєння поняття, теми та навіть розділу навчального предмета
як елемент більш загальної технології
як урок або його частини (введення, контроль)
як технологія позакласної роботи

Поняття «ігрові педагогічні технології» включає досить велику групу методів і прийомів організації педагогічного процесу у формі різних педагогічних ігор. На відміну від ігор взагалі, педагогічна гра має істотну ознаку - чітко поставлену мету навчання й відповідні їй педагогічні результати, які можуть бути обґрунтовані, виділені в явному вигляді й характеризуються навчально-пізнавальною спрямованістю. Ігрова форма занять створюється на уроках за допомогою ігрових прийомів і ситуацій, що виступають як засіб спонукання, стимулювання до навчальної діяльності.
Реалізація ігрових прийомів і ситуацій при визначеній формі занять відбувається за такими основними напрямами:
дидактична мета ставиться перед учнями у формі ігрового завдання;
навчальна діяльність підкоряється правилам гри;
навчальний матеріал використовується в якості її засобу;
у навчальну діяльність уводиться елемент змагання, що переводить дидактичне завдання в ігрове;
успішне виконання дидактичного завдання пов'язується з ігровим результатом.
Ігрові мотиви й організація ігор
Ігрові форми навчання, як жодна інша технологія, сприяють використанню різних способів мотивації.
1. Мотиви спілкування:
учні, спільно вирішуючи завдання, беручи участь у грі, вчаться спілкуватися, враховувати думку товаришів;
при рішенні колективних завдань використовуються різні можливості учнів;
спільні емоційні переживання під час гри сприяють зміцненню міжособистісних відносин.
2. Моральні мотиви:
у грі кожен учень має виявити себе, свої знання, уміння, свій характер, вольові якості, своє ставлення до діяльності, до людей.
3. Пізнавальні мотиви:
кожна гра має близький результат (закінчення гри), стимулює учня до досягнення мети (перемоги) й усвідомлення шляху досягнення мети (треба знати більше інших);
у грі команди чи окремі учні споконвічно рівні (немає відмінників і трієчників, є гравці). Результат залежить від самого гравця, рівня його підготовленості, здатностей, витримки, умінь, характеру;
знеособлений процес навчання у грі здобуває особистісне значення. Учні приміряють соціальні маски, поринають в історичну обстановку й відчувають себе частиною досліджуваного історичного процесу;
ситуація успіху створює сприятливе емоційне тло для розвитку пізнавального інтересу. Невдача сприймається не як особиста поразка, а як поразка у грі й стимулює пізнавальну діяльність (реванш);
змагальність - невід'ємна частина гри - притягальна для дітей;
у грі завжди є якесь таїнство - неотримана відповідь, що активізує розумову діяльність учня, штовхає на пошук відповіді;
думка шукає вихід, вона спрямована на рішення пізнавальних завдань. До педагогічних підходів організації дитячих ігор, на наш погляд, необхідно віднести ряд таких моментів.
Ігрові ситуації у своїй роботі використовую на уроках різних типів.
Так, на уроках повторення і узагальнення знань, закріплення умінь, використовую методичний прийом «Рекламне бюро».
Клас, за бажанням учнів, ділиться на «всесвітньо відомі» рекламні кампанії, назви їм придумують самі учні.
Попередньо, за кілька уроків, всім компаніям дається однакове завдання: створити рекламний проспект для материка (7кл), природного явища (6кл), держави (7кл, 10кл) і представити його на «суд світової громадськості» класу.
Кожна компанія зобов'язана при рекламуванні використовувати наочний матеріал по географічному об'єкту (малюнки, схеми, фотографії, газети, журнали і.т.д.). При рекламуванні бажано використовувати ТЗН.
Оціночна рекламна комісія утворюється з числа учнів класу і не носить постійний характер. Комісія у своїй оціночної діяльності керується наступними критеріями, які попередньо повідомляються всьому класу:
відповідність рекламного проспекту запропонованої теми,
оригінальність подання,
розмаїття представленого матеріалу, логічність побудови проспекту, змістовне розкриття рекламованого об'єкта.
Максимально подання триває десять хвилин.
Рекламні кампанії можуть працювати по одній темі, але за різними напрямками.
Наприклад, компаніям пропонується створити рекламний проспект Франції. Першій групі рекомендується підготувати економічний проспект, другій групі - створити культурологічний проспект Франції, і.т.д.
Цей методичний прийом розвиває вміння самостійно працювати, компонувати матеріал, аналізувати його, надавати йому форму і захищати його, а головне - бачити його практичну реалізацію.
На уроках навчання вмінням і навичкам використовую ділові ігри. Наприклад, у сьомому класі при вивченні океанів, пропоную учням такі ситуації:
1. Один з вас буде капітаном, інший - штурманом. Треба вибрати маршрут плавання з Чорного моря до берегів Північної Америки через Атлантичний океан, поставити мету експедиції, розповісти про природу тих місць, де ви побували.
2. Уявіть, що ви зазнали корабельної аварії і врятувалися на плотику. Розкажіть про те, що трапилося.
Ділова гра розвиває у дітей фантазію, але фантазію реальну, засновану на придбаних знаннях, вчить міркувати, говорити, розповідати.
ГРА „МАГІЧНИЙ КВАДРАТ”
ОПРОБОВАНА В 7 КЛАСАХ, ПРИ ВИВЧЕННІ ФІЗИЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ МАТЕРИКІВ, ТА В 10 КЛАСІ ПРИ ВИВЧЕННІ ГЕОГРАФІЇ КРАЇН СВІТУ.
НЕОХІДНО ПІДГОТУВАТИ ЛИСТИ А4, НА ЯКИХ УКАЗАНА ПЕВНА ІНФОРМАЦІЯ.
НАПРИКЛАД ДЛЯ 7 КЛАСУ:
2061 2037 6959 5895
3937 8848 1545 7495
8611 3323 2925 4506
4750 1281 4807 5642
2О61М –Г.ГОВЕРЛА,КАРПАТИ, УКРАЇНА
2037М – Г.МІТЧЕЛ,АПАЛАЧІ, США
8848М – Г.ДЖОМОЛУНГМА,ГІМАЛАЇ, НЕПАЛ І Т.Д.
УЧНЯМ НЕОБХІДНО НАЗВАТИ ГЕОГРАФІЧНІ ОБ*ЄКТИ, ЯКІ УКАЗАНІ В ТАБЛИЦІ ЛИШЕ ЦИФРАМИ.
В 10 КЛАСІ УСКЛАДНЮЮ ЦЮ ГРУ.
ПРИ ВИВЧЕННІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ДЕРЖАВ, УЧНІ ВИКОНУЮТЬ ВИПЕРЕДЖАЮЧЕ ЗАВДАННЯ:
ГОТУЮТЬ РІЗНОСТОРОННЮ ІНФОРМАЦІЮ ПРО КРАЇНУ І ВИГОТОВЛЯЮТЬ ПРАПОР ЦІЄЇ КРАЇНИ.
ЦЯ ГРА СТАЄ З ПОДВІЙНИМ ДНОМ:
У ПЕРШОМУ РІВНІ ЗАПИТАНЬ ВИВІШЕНІ ЦИФРИ, ЯКІ МІСТЯТЬ ІНФОРМАЦІЮ ПРО ПЛОЩУ АБО КІЛЬКІСТЬ НАСЕЛЕННЯ КРАЇНИ;
У ДРУГОМУ РІВНІ ЗНАХОДЯТЬСЯ САМЕ ПРАПОРИ ДЕРЖАВ.
ДАЮЧИ ВІДПОВІДЬ НА ЗАПИТАННЯ ПЕРШОГО РІВНЯ, УЧЕНЬ ОТРИМУЄ МОЖЛИВІСТЬ ВІДПОВІСТИ ПРАПОР ЯКОЇ КРАЇНИ ВІН БАЧИТЬ.
ГРА ДАЄ МОЖЛИВІСТЬ ЗАКРІПИТИ ВИВЧЕНИЙ МАТЕРІАЛ, РОЗВИВАЄ ЗОРОВУ І МЕХАНІЧНУ ПАМ*ЯТЬ, СПРИЯЄ РОСТУ ОПІЗНАНОСТІ УЧНІВ.
ГРА „ПІДБЕРИ ПАРУ”
УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ГРИ:
УЧЕНЬ, ПРОАНАЛІЗУВАВШИ ІНФОРМАЦІЮ В ДВОХ КОЛОНКАХ, ПОВИНЕН СТРІЛКАМИ З*ЄДНАТИ ВІДПОВІДНІ ПАРИ. ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ ОГОВОРЮЄТЬСЯ.
ЦЮ ГРУ МОЖНА ПРОВОДИТИ ПРИ ВИВЧЕННІ ТЕМ ФІЗИЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ МАТЕРИКІВ.
ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ТЕМИ „РЕЛЬЄФ ЄВРАЗІЇ” МОЖНА ЗАПРОПОНУВАТИ ТАКЕ ЗАВДАННЯ:
СЛІД ВСТАНОВИТИ ПАРУ, ТОБТО ВІДПОВІДНІСТЬ ВЕРШИНИ ГІРСЬКІЙ СИСТЕМІ, А САМЕ
ГІРСЬКІ СИСТЕМИ ВЕРШИНИ
КАВКАЗ ЕВЕРЕСТ
АЛЬПИ НАРОДНА
КРИМСЬКІ ГОРИ ЕЛЬБРУС
УРАЛЬСЬКІ ГОРИ РОМАН-КОШ
ГІМАЛАЇ МОНБЛАН
У 8 КЛАСІ, ПРИ ВИВЧЕННІ ТЕМИ „ГЕОМОРФОЛОГІЧНІ СТРУКТУРИ”, ПРОПОНУЮ НАСТУПНИЙ ВИД ЗАВДАННЯ:
ТЕКТОНІЧНІ СТРУКТУРИ СУЧАСНІ ФОРМИ РЕЛЬЄФУ
ДНІПРОВСЬКО-ДОНЕЦЬКА ЗАПАДИНА ПРИДНІПРОВСЬКА ВИСОЧИНА
УКРАЇНСЬКИЙ ЩИТ СЕРЕДНЬОРОСІЙСЬКА ВИСОЧИНА
І Т.Д.
Гра «ХТО БІЛЬШЕ ЗНАЄ?»
Змагаються дві команди по три – п’ять учнів у кожній. Учитель оголошує тему, наприклад «Азія». Треба записати якомога більше назв річок, озер, міст, країн та інших географічних об’єктів. На виконання завдання відводиться 3-5 хв. Виграє команда, яка запише найбільше географічних назв.
Другий варіант цієї гри такий. Учитель називає якусь літеру, наприклад «Д», і пропонує учням назвати географічні об’єкти, які б починалися з цієї літери. Наприклад: Дністер, Дніпро, Десна і т. ін. чим більше учні називатимуть географічних назв, тим важче буде підбирати нові.
Бали зараховуються обом командам, але виграє та, в якої записано найбільше географічних назв.
Гра «ГЕОГРАФІЧНА МОВЧАНКА»
Участь беруть дві команди. Запрошують двох учнів ( по одному від команди) до карти. Один учень стоїть біля карти, а другий – на такій відстані від неї, щоб йому не видно було на карті написів назв географічних об’єктів. Учень біля карти показує географічні об’єкти (острови, півострови, озера, моря, та ін.). Другий учень називає ці об’єкти. Через деякий час учні міняються місцями. Першу чергу учнів змінює друга і т. д. виграє команда, яка припуститься менше помилок.
Гра «КОРИСНІ КОПАЛИНИ»
Для гри використовуються картки з картону розміром 5*5 см з умовними знаками корисних копалин. Контурна карта України.
Гру можна проводити на уроці за 5-7 хв. до дзвінка.
На стіні вивішують контурну карту України. До карти запрошується учень, який може бути індивідуальним учасником гри або представником від команди. Йому вручають карткуу з умовним знаком, наприклад кам’яного вугілля. Учень має прикріпити картку на карті в місці кам’яновугільного басейну. За кожну правильну відповідь присуджується бал. Перемагає той, хто набере найбільше балів.
ГЕОГРАФІЧНІ ЗАГАДКИ
Біжить, шумить хвилюється, а добіжить – загубиться.
Край видно, але дійти до нього неможливо.
Під склом знаходжусь, на південь і на північ дивлюсь, якщо зі мною підеш, – назад дорогу легко знайти.
Країна без людей, міста без будинків, ліси без дерев, моря без води.
Такий великий, що займає весь світ, такий малий, що в щілину пролізе.
Гуде, реве, гілля ламає, пилюку піднімає, з ніг збиває. Чуєш його, та не бачиш.
Без рук, без ніг, а малювати вміє.
Біла скатертина весь світ укрила.
По якій дорозі півроку ходить, а півроку їздить?
Є два брати дужі,
Та ніяк вони не дружать,
Один кружить тільки вправо
Хліборобам на забаву,
Інший вліво повертає –
Суховії приганяє.
Всім відома їхня мати,
Але як братів тих звати?
(Циклон і антициклон)
КРОСВОРДИ
Частина земної поверхні, яку ми бачимо навколо себе на рівному місці.
Лінії у вигляді півкіл, що проведені через полюси.
Прилад для орієнтування.
Перший мореплавець, який здійснив навколосвітню подорож у 1519-1522рр.
Прилад для визначення відносної висоти точок місцевості.
Зменшення зображення земної поверхні.
Найжаркіший материк землі.
Кола, що проведені на глобусі і карті паралельно до екватора.
Найсухіший материк землі.
АНАГРАМИ
Використання анаграм допомагає учню орієнтуватися в назвах географічних об'єктів. Використовую це завдання при закріпленні географічної номенклатури материка тощо. Учням подобається самостійно готувати анаграми, та оцінювати відповіді учнів.
Наприклад:
ДИАН НАПАРА
ТЕХНОЛОГІЇ ГРУПОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ НА УРОЦІ ГЕОГРАФІЇ.
Групова навчальна діяльність – це форма організації навчання в малих групах учнів, об’єднаних загальною навчальною метою за опосередкованого керівництва вчителя і в співпраці з учнями.
Групова форма навчальної діяльності має кілька значних переваг:
за той самий проміжок праці обсяг виконаної роботи набагато більший;
висока результативність у засвоєнні знань і формуванні вмінь;
формується вміння співпрацювати;
формується мотиви навчання, розвиваються гуманні стосунки між дітьми;
розвивається навчальна діяльність.
Групова навчальна діяльність не потребує додаткового часу, а навпаки, заощаджує його. Так, для вивчення економічної та соціальної географії світу в 10 класі відводиться одна година на тиждень, а обсяг навчального матеріалу досить значний.
У таких умовах організація навчальної діяльності в малих групах є своєрідним виходом із ситуації.
Вивчаючи тему «Політична карта світу», учні працюють у групах, використовуючи підручник, атлас.
Кожна група одержує конкретне завдання.
Яка відмінність між країною, державою, територією?
Що таке унітарна держава, федеративна, конфедеративна?
Як поділяються держави за формою державного правління?
Як поділяються держави за структурою господарства?
Назвіть колонії на сучасній карті світу?
Користуючись текстом підручника, учні за 5 хвилин формують відповідь на поставлені запитання, і лідер команди доповідає перед класом. Так, учні всього класу за короткий час ознайомлюються з типологією держав. Після цього пояснюю, що найчастіше за критерії поділу держав беруть рівень економічного розвитку, в основу якого покладено визначення валового національного продукту(ВНП). У формі бесіди доводжу сутність ВНП та його відмінність від внутрішнього валового продукту (ВВП).
Після того групам пропонується дослідити тип країн певного економічного розвитку:
Які риси характерні для економіки країн «Великої сімки»?
Характеристика середньо розвинених країн перехідної економіки.
Формування господарств високорозвинених країн.
Особливості розвитку постсоціалістичних країн перехідної економіки.
Спеціалізація господарств країн, що розвиваються.
Працюючи з текстом підручника, учні складають характеристику групи країн і діляться інформацією з однокласниками. Такий спосіб навчання сприяє формуванню навичок роботи з джерелами інформації, вчить учнів самостійно здобувати знання.Вивчаючи економіку певної країни, доцільно запропонувати групам складання структурно-логічних