Работа на Малую академию наук
Міністерство освіти і науки України
Департамент науки і освіти Харківської облдержадміністрації
Харківське територіальне відділення МАН України
Відділення: хімія та біологія
Секція: Біологія людини
ВПЛИВ ШУМОВОГО ЗАБРУДНЕННЯ
НА ПСИХОЛОГО-ФІЗІОЛОГІЧНИЙ СТАН ПІДЛІТКА
Роботу виконала:
Засєкіна Анастасія Борисівна
учениця 10-А класу
Комсомольської гімназії №2
Зміївської районної ради
Харківської області
Вчитель:
Волобуєва Тетяна Миколаївна
вчитель біології, соціальний педагог
Комсомольської гімназії №2
Зміївської районної ради
Харківської області
Науковий керівник:
Іонов Ігор Анатолійович,
Доктор сільськогосподарських наук
професор кафедри анатомії та фізіології
людини Харківського національного
педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди
Харків – 2015
ТЕЗИ
Автор: Засєкіна Анастасія Борисівна, учениця 10-А класу
Комсомольської гімназії №2 Зміївської районної ради Харківської області.
Вчитель: Волобуєва Тетяна Миколаївна – вчитель біології, соціальний педагог Комсомольської гімназії №2 Зміївської районної ради, Харківської області
Науковий керівник: Іонов Ігор Анатолійович, доктор сільськогосподарських наук, професор кафедри анатомії та фізіології людини Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди.
Об’єкт дослідження: учні Комсомольської гімназії №2
Мета: Розглянути вплив шумового забруднення на психолого-фізіологічний стан підлітка за допомогою психологічного тестування та антропометричних вимірів фізіологічного стану підлітків. Провести анкетування серед учнів 6-х та 11-х класів, визначити вплив шумового забруднення на фізіологію підлітка. Cформулювати рекомендації по зниженню впливу шуму на організм підлітка.
Актуальність: Шумове забруднення впливає на психологічний та фізіологічний стан підлітка, що в свою чергу заважає нормальній роботі мозку та може призвести до порушення здоров’я дитини.
Завдання:
Провести анкетування для визначення рівня розумових здібностей.
Провести анкетування для визначення рівня тривожності підлітків при різному рівні шумового забруднення.
Виміряти пульс при різному рівні шумового забруднення.
Виміряти тиск при різному рівні шумового забруднення.
Розглянути вплив шумового забруднення на учнів 6-х та 11-х класів.
Визначити вплив рок-музики та класичної музики на рівень розумових здібностей.
Порівняти вплив шумового забруднення на пульс та тиск 6-х та 11-х класів.
Порівняти вплив шумового забруднення на психологічний стан підлітка.
Виявити, які біологічно-активні речовини впливають на рівень пульсу та тиску учнів при підвищенні рівня шуму.
Порівняти результати впливу шумового забруднення на психолого-фізіологічний стан підлітка.
ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………..…..…………..6
РОЗДІЛ 1
Літературний огляд………………………………...…………………….….8
1.1. Що таке шум? ………………………………...…………………….…..8
1.2. Види шуму………………………………...…………………….……....8
1.3. Джерела походження шуму……………...…………………….……...10
1.4. Фізичні характеристики……………...…………………….………….11
1.5 Що ж таке шумове забруднення? …………...…………………….….12
1.6. Негативний влив шуму на організм людини…………………….…..13
1.6.1. Загальний вплив шумового забруднення на організм……………13
1.6.2. Патогенез……………………………………………………………..15
1.6.3 Шумове забруднення та його вплив на людину……………………16
1.6.4. Дія важкого року на організм людини…………………………..…21
1.7 Життя у світі звуків……………………………………………………24
1.7.1 Дія звуків на організм людини………………………………………24
1.7.2 Дія класичної музики на підлітків………………………………..…25
РОЗДІЛ 2
Обстеження учнів та постановка експерименту……………………...…..28
2.1 Обстежені групи учнів ……………………………….………….….....28
2.2 Матеріали, обладнаня……………………………………………….…28
2.3 Визначення впливу шуму на пульс підлітків……………………...…39
2.4 Визначення впливу шуму на тиск підлітка…………………………...39
2.5 Визначення впливу шуму на емоційний стан………………………...40
2.6 Визначення впливу рок-музики на розумові здібності підлітка…….40
2.7 Визначення впливу класичної музики на розумові здібності підлітка ……………………………………………………………………………….41
2.8 Визначення впливу шуму на рівень ситуативної тривожності…......41
2.9 Отримання даних для побудови порівняльних графіків…………….41
2.10 Методи статистичної обробки результатів (побудова графіків)….53
РОЗДІЛ 3
Психолого-фізіологічна оцінка результатів експерименту впливу шуму на стан підлітка…………………………………………………………………..65
3.1 Медична оцінка впливу рівня шуму на здоров’я дітей………….......67
3.2 Способи зниження шумового впливу на психолого-фізіологічний стан підлітка……………………………………………………………………...68
ВИСНОВКИ………………………………………………………………...69
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………...………...… ……..71
ВСТУП
Ми постійно звертаємо увагу на фактори ризику, що впливають на здоров’я людей: радіаційне забруднення, вживання ГМО, екологічні катастрофи. Але є проблеми, які ми, підлітки, можемо вирішити самостійно. Перед нами постає проблема шумового забруднення. Ми можемо вивчити саме поняття шум, його джерела, вплив на організм людини. На основі цих знань ми зрозуміємо, як знизити шкідливий вплив шуму у повсякденному житті, як покращити психолого-фізіологічний стан підлітка завдяки зменшенню впливу шумового забруднення.
Дослідити вплив шуму на здоров'я людини – це загальна проблема, яка потребує вирішення.
Дуже високий рівень шуму від розмов, криків, шепоту у школі призводить до шумового забруднення, а в результаті до різних хвороб, зокрема порушення діяльності серцево-судинної системи підлітка, пригніченість та функціональний розлад центральної нервової системи і т. д.
Негативна дія шуму впливає й на органи слуху, зору, призводить до перенапруження та виснаження нервових клітин. Все це вносить негативні зміни у психолого-фізіологічний розвиток підлітка. Бо знесилені клітини нервової системи не можуть достатньо чітко координувати роботу різноманітних систем організму, а це впливає на загальний стан здоров’я та розвитку.
Різноманітні наукові досліди вчених всього світу показали, що у людей, які знаходяться у шумному оточенні, в результаті систематичного впливу шуму виробнича здатність знижується на 10%, а рівень захворюваності підвищується на 30%.
Проблема шумового забруднення є актуальною у наш час. Саме тому науковці багатьох країн ведуть різноманітні дослідження з метою з’ясування впливу шуму на здоров’я людини. Дослідження показали, що шум завдає суттєвої шкоди здоров’ю людини, але й абсолютна тиша лякає і пригнічує її.
Приведемо приклад. Цікаво що, співробітники одного конструкторського бюро, що мали прекрасну звукоізоляцію, уже через тиждень стали скаржитися на неможливість роботи в умовах пригнічуючої тиші: вони були знервовані, втрачали працездатність. І, навпаки, було встановлено, що звуки значної сили стимулюють процес мислення, особливо процес рахунку.
А як шум повсякденного життя впливає на психолого-фізіологічний стан сучасного підлітка?
РОЗДІЛ 1
Літературний огляд
1.1. Що таке шум?
Шум
це хаотична сукупність різних за силою і частотою звуків;
гучні звуки, з’єднані у нерівне звучання;
це неприємний чи небажаний звук або сукупність звуків, що заважають сприйняттю корисних звуків, негативно впливаючи на організм людини в сукупності з іншими факторами (шкідливими сумішами у повітрі та воді, електромагнітним випромінюванням, напруженістю праці тощо).
Фізична сутність звуку – це коливальний рух, що поширюється хвилеподібно у пружному середовищі (повітря, рідини або тверде середовища). Під час звукових коливань утворюються області зниженого і підвищеного тиску, які, відповідно, діють на слуховий аналізатор.
Рівень шуму можна виміряти за допомогою спеціального приладу
шумомоміру.
1.2. Види шуму.
Для гігієнічної оцінки шум поділяють по характеру спектра на:
широкосмуговий з безперервним спектром, шириною більше однієї октави;
тональний(вузько смужний), в спектрі якого є дискретні тони.
По спектральному складу – на:
низькочастотний (максимум звукової енергії припадає на частоти нижче 400 Гц), середньо-частотний (максимум звукової енергії на частотах від 400 до 1000 Гц)
високочастотний (максимум звукової енергії на частотах вище 1000 Гц).
За часовими характеристиками – на:
постійний (рівень звуку змінюється в часі, але більш ніж на 5 Дб)
непостійний. До непостійного шуму відносяться: коливний шум(мінливий), при якому рівень звуку безперервно змінюється у часі; переривчастий шум (рівень звуку залишається постійним протягом інтервалу тривалістю 1 сек. і більше); імпульсний шум, що складається з одного або декількох звукових сигналів тривалістю менше 1 сек.
В деяких галузях техніки, зокрема в електроніці та акустиці існує абстрактне поняття кольору шуму, що приписує шумовому сигналу певний колір виходячи з його статистичних властивостей. Однією з таких властивостей, за допомогою якої можна розрізняти види шуму, може бути спектральна густина (розподіл потужності за частотами). Прийнято розрізняти такі різновиди шумів за кольорами: білий шум, рожевий шум, червоний (коричневий) шум тасірий шум. Іноді виділяють й інші різновиди.
Частота звуку в децибелах та норми зазначені на рис. 1.1
Рис 1.1
Згідно "Санітарних норм виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку" ДСН 3.3.6.037-99 встановлені норми шуму
Рекомендовані діапазони шумів
для сну 30-45 дБ
для розумової праці 45-55 дБ
для лабораторних досліджень, роботи з ЕОМ 50-65 дБ
для вулиці 50 дБ (вдень)
Джерела шуму
Вирізняють такі джерела шуму:
• Робота побутових приладів: телевізор, магнітофон, пральна машина;
• Транспорт залізничний, авіаційний, автомобільний;
• Будівельні роботи;
• Музика;
• Шелест листя;
• Шепіт, розмова;
• Перебіг води з крану;
• Крики, вереск.
Слід зауважити, що у Європі, зокрема й в Україні, основним джерелом шуму є дорожній рух, рівень шумового забруднення при якому перевищує 55 дБ. Причиною цього може бути збільшення та інтенсивний розвиток обсягів перевезень за останні роки, незважаючи на впровадження суворіших вимог щодо рівня шуму, джерелом якого є двигуни внутрішнього згорання.
Якщо швидкість руху перевищує 40 км/год, шум, який виробляється шинами, перевищує шум двигуна. Кожне збільшення кількості автомобілів на 25% призводить до збільшення рівня шуму на один дБ. Шум, який виробляє одна вантажівка, дорівнює рівню шуму, який виробляють вісім легкових автомобілів.
1.4. Фізичні характеристики шуму
Для успішної боротьби з шумом потрібно знати його фізичні характеристики. Рівень шуму вимірюється в одиницях звукового тиску - децибелах (дБ) та паскалях(Па). Звернувшись до історії, можна дізнатися, що одиниця виміру “бел” названа ім'ям винахідника телефону А. Белла.
Цей тиск сприймається не безмежно (див. табл. 1.1)
Таблиця 1.1
Джерела звукового тиску Звуковий тиск
Теоретичний максимум гучності при атмосферному тиску в 1 атм 191 дБ
Ракетний двигун, постріл з рушниці на відстані 1 м 140-150 дБ
Больовий поріг 130дБ
Музика на дискотеці близько 140-175 дБ
Гучна музика 120 дБ
Пневматичний відбійний молоток на відстані 1 м близько 100 дБ
«Ура» - всім класом 90 дБ
Рівень шуму, шкідливий для слуху 90 дБ
Плескання в долоні під час вистави 88 дБ
Домашній тевізор на відстані 1 м близько 60 дБ
Розмова учнів під час перерви 50 дБ
Тихий шепіт 20-30 дБ
Шелест листя, спокійне дихання 10 дБ
Звук, а значить і шум, характеризується швидкістю в метрах на секунду (м/с); частотою, яка вимірюється в герцах (Гц); звуковим тиском в паскалях (Па); інтенсивністю в ватах на метр квадратний (Вт/м2). Усі вищезазначені фізичні характеристики подано в систематичних одиницях (СІ).
1.5 Що таке шумове забруднення?
Шумове (акустичне) забруднення – дратівливий шум антропогенного походження, що порушує життєдіяльність живих організмів і людини. Дратівливі шуми існують і в природі (абіотичні і біотичні), однак вважати забрудненням їх помилково, оскільки живі організми адаптувалися до них у процесі еволюції. Головним джерелом шумового забруднення є транспортні засоби – автомобілі, залізничні потяги та літаки. У містах рівень шумового забруднення в житлових районах може бути сильно збільшений за рахунок неправильного міського планування (наприклад, розташування аеропорту в межах міста).
Однією з важливих особливостей шумового забруднення є те, що адаптація до нього неможлива. Через це людина потерпає від шуму щодня, навіть кожної години. Тож це є ще одним доказом скрутності вирішення проблеми.
Крім транспорту (60-80% шумового забруднення) іншими важливими джерелами шумового забруднення в містах є промислові підприємства, будівельні та ремонтні роботи, автомобільна сигналізація, собачий гавкіт, галасливі люди тощо.
З настанням постіндустріальної епохи все більше і більше джерел шумового забруднення (а також електромагнітного) з'являється і усередині житла людини. Джерелом цього шуму є побутова і офісна техніка.
При цьому розраховується очікувана величина шуму, розробляються заходи щодо зниження шуму до допустимого рівня.
Гігієністи вважають верхньою межею шуму для лікарень і санаторіїв 35 дБА, для квартир і навчальних приміщень — 40 дБА, стадіонів і вокзалів — 60 дБА.
1.6 Негативний влив шуму на організм людини
1.6.1 Загальний вплив шуму на організм
Вплив шуму проявляється у негативній дії:
На слуховий апарат людини;
На зоровий аналізатор;
На тканини організму, зокрема м'язова тканина (при великій вібрації частотою звуку нижче 16 Гц);
На нервову систему людини;
На вестибулярний апарат;
На сенсорну систему (систему чуттів);
На травну систему, зокрема шлунок і кишечник
На серцево-судинну систему;
На психічний стан людини;
• На репродуктивну функцію.
Людина стає:
Дратівливою, нервовою, слабкою, забудькуватою,
Тривожною, переляканою, погано бачить, погіршується інтелектуальна діяльність;
Швидко стомлюється
Набуває:
• Гіпертонічну хворобу;
• Безсоння;
• Порушений метаболізм, о в результаті тягне за собою несприятливі для людини зміни біоритмів;
• Знижується поріг чутливості нервових клітин.
Ритмічні звуки за рахунок прямого впливу на мозок сприяють:
• викиду стресових гормонів
• погіршенню пам'яті.
Шкідливий та небезпечний вплив шуму на організм людини встановлено тепер з повною визначеністю. Ступінь такого впливу, в основному, залежить від рівня та характеру шуму, форми та тривалості впливу, а також індивідуальних особливостей людини. Численні дослідження підтвердили той факт, що шум належить до загально-фізіологічних подразників, які за певних обставин можуть впливати на більшість органів та систем організму людини. Так, за даними медиків, дія шуму може спричинити нервові, серцево-судинні захворювання, виразкову хворобу, порушення обмінних процесів та функціонування органів слуху тощо. Із загальної кількості захворювань, що перераховані вище, останнім часом значно зросла частка тих, які спричинені саме шумовим впливом. У зв'язку з цим слід звернути увагу на той факт, що протягом багатовікової еволюції людина так і не набула здатності адаптуватись до дії шуму, як і не було створено природного захисту для високочутливого та досконалого органу слуху людини від дії інтенсивного шуму.
Медики відзначають особливо несприятливу дію навіть незначних за рівнем шумів у години відпочинку і передовсім сну, коли найбільш повно повинні відновлюватись сили людини. Не зайве нагадати, що у зв'язку з вищезазначеним у нашій країні, як і у багатьох інших, діє заборона щодо порушення тиші у житлових масивах з 21.00 до 8.00.
У працівників «шумних» професій може виникнути професійне захворювання — туговухість, основним симптомом якого є поступова втрата слуху, перш за все в області високих частот з наступним поширенням на більш низькі частоти.
Крім безпосереднього впливу на орган слуху шум впливає на різні відділи головного мозку, змінюючи при цьому нормальні процеси вищої нервової діяльності. Цей, так званий, неспецифічний вплив шуму може виникнути навіть раніше, ніж зміни в самому органі слуху. Характерними є скарги на підвищену втомлюваність, загальну слабкість, роздратованість, апатію, послаблення пам'яті, погану розумову діяльність і т. п.
Наближено дію шуму різних рівнів можна охарактеризувати у такий спосіб. Шум до 50 дБА, зазвичай, не викликає шкідливого впливу на людину в процесі її трудової діяльності. Шум з рівнем 50—60 дБА може викликати психологічний вплив, що виявляється у погіршенні розумової діяльності, послабленні уваги, швидкості реакції, утрудненні роботи з масивами інформації тощо. За рівня шуму 65— 90 дБА можливий його фізіологічний вплив: пульс прискорюється, тиск крові підвищується, судини звужуються, що погіршує постачання органів кров'ю. Дія шуму з рівнем 90 дБА і вище може призвести до функціональних порушень в органах та системах організму людини: знижується слухова чутливість, погіршується діяльність шлунку та кишківника, з'являється відчуття нудоти, головний біль, шум у вухах. При рівні шуму 120 дБА та вище здійснюється механічний вплив на орган слуху, що виявляється у порушенні зв'язків між окремими частинами внутрішнього вуха, можливий навіть розрив барабанної перетинки. Такі високі рівні шуму впливають не лише на органи слуху, а й на весь організм. Звукові хвилі, проникаючи через шкіру, викликають механічні коливання тканин організму, внаслідок чого відбувається руйнування нервових клітин, розриви дрібних судин тощо.
1.6.2 Патогенез
Механізм дії шуму на організм складний і недостатньо вивчений. Коли мова йде про вплив шуму, то зазвичай основну увагу приділяють стану органу слуху, оскільки слуховий аналізатор в першу чергу сприймає звукові коливання і ураження його є адекватним дії шуму на організм. Поряд з органом слуху сприйняття звукових коливань частково може здійснюватися і через шкірний покрив рецепторами вібраційної чутливості. Є спостереження, що люди, позбавлені слуху, при дотику до джерел, що генерує звуки, не тільки відчувають останні, але і можуть оцінювати звукові сигнали певного характеру.
Важливе значення в попередженні розвитку шумової патології мають попередні при вступі на роботу і періодичні медичні огляди. Таким оглядам підлягають особи, які працюють на виробництвах, де шум перевищує гранично допустимий рівень (ПДУ) в будь-якій октавній смузі. Медичним протипоказаннями до допуску на роботу, пов'язану з впливом інтенсивного шуму, є наступні захворювання:
1. Стійке зниження слуху, хоча б на одне вухо, будь-якої етіології.
2. Отосклероз і інші хронічні захворювання вуха зі свідомо несприятливим прогнозом.
3. Наркоманії, токсикоманії, у тому числі хронічний алкоголізм.
4. Виражена вегетативна дисфункція.
5. Гіпертонічна хвороба (всі форми).
Терміни періодичних медичних оглядів встановлюються в залежності від інтенсивності шуму. При інтенсивності шуму від 81 до 99 дБ - 1 раз на 24 міс, 100 дБ і вище - 1 раз на 12 міс. Перший огляд отоларинголог проводить через 6 місяців після попереднього медичного огляду при надходженні на роботу, пов'язану з впливом інтенсивного шуму. Медичні огляди повинні проводитися за участю отоларинголога, невропатолога і терапевта.
1.6.3 Шумове забруднення та його вплив на людину
Людина завжди жила у світі звуків та шуму. Під шумом розуміють усі неприємні й небажані звуки та їх поєднання, які заважають нормально працювати, відпочивати, сприймати необхідні звукові сигнали.
Шум – одна з форм фізичного (хвильового) забруднення природного
середовища. Адаптація до нього практично неможлива.
По І.І. Дедю, шумове забруднення – форма фізичного забруднення, що виявляється у збільшенні рівня шуму понад природний і такий, що викликає при короткочасній тривалості неспокій, а при тривалій – пошкодження органів, що сприймають його, або до загибелі організмів.
Для всіх живих організмів, в тому числі і людини, звук є однією з дій навколишнього природного середовища. У природі гучні звуки рідкісні, шум відносно слабкий і нетривалий. Поєднання звукових подразників дає тваринам і людині час, необхідний для оцінки їх характеру і формування у відповідь реакції. Звукові хвилі або звук - це механічні коливання, які поширюються у твердих, рідких та газоподібних середовищах. До найважливіших фізичних характеристик звуку належать: швидкість, звуковий тиск, інтенсивність звуку та його спектральний склад. У зв’язку із слуховими відчуттями, що викликаються чутними звуками, користуються такими характеристиками, як гучність звуку, його висота й тембр.
Інтенсивність або сила звуку визначається зміною звукового тиску в навколишньому повітряному середовищі, а гучність звуку, тобто міра сили слухового відчуття, залежить також і від частоти звуку. Звуковий діапазон частоти, який сприймає вухо людини, становить 16 Гц – 20 кГц (чутний звук). Звукові коливання з частотою, нижчою за 16 – 20 Гц, називають інфразвуковими, вищою за 20 кГц – ультразвуковими. Збільшення якоїсь частоти вдвоє сприймається нами як підвищення тону звуку на певну величину (октаву). Звичайна розмова між людьми ведеться в межах частот 250 Гц – 10 кГц та інтенсивності звуку приблизно 30 – 60 дБ.
Різний рівень шуму також впливає на пульс людини. Так в спокійному стані для немовляти нормою є 180-140 ударів в хвилину, у однорічної дитини - 115-110 уд. /хв., до віку 12-13 норма пульсу 70-80 уд./хв., 14-15 років – пульс стає 80-85 уд. /хв, далі частота пульсу трохи скорочується ще, і для дорослої людини нормою є показник 75-60 уд . /хв, а в старості він знову трохи частішає - приблизно 80 уд. /хв. Також у чоловіків частота пульсу трохи нижче (приблизно на 10 ударів), ніж у жінок. Під час сну періодичність серцебиття стає на 10-20 ударів менше.
Різний рівень шуму заважає нормальному відпочинку і відновленню сил, порушує сон. Систематичне недосипання і безсоння призводить до тяжких нервових розладів. Шум згубно впливає на зоровий і вестибулярний аналізатори, знижує стійкість ясного бачення і рефлекторну діяльність, сприяє збільшенню числа можливих захворювань. Шум пригнічує психіку, спричиняє витрати нервової енергії, викликає духовне незадоволення і протест.
Розглянемо вплив шумового забруднення на фізіологічний і психічний стан людини.
Вухо людини звукові хвилі частотою нижче 16 Гц сприймає не як звук, а як вібрацію. Вібрації — це тремтіння або струси всього тіла чи окремих його частин під час різних робіт (бетоноукладання, роботи в шахтах з відбійним молотком, розпилювання матеріалів тощо). Тривалі вібрації завдають великої шкоди здоров'ю — від сильної втоми й не дуже значних змін багатьох функцій організму до струсу мозку, розриву тканин, порушення серцевої діяльності, нервової системи, деформації м'язів і клітин, порушення чутливості шкіри, кровообігу тощо.
Звукові хвилі потрапляють у зовнішнє вухо і по внутрішньому слуховому каналу надходять до мембрани, що називається барабанною перетинкою, яка під впливом звукових коливань вібрує, передаючи звук. Ця вібрація передається у середнє вухо. Барабанна перетинка з внутрішнього боку поєднана з трьома маленькими кісточками: молоточком, коваделком і стременцем. Вони підсилюють тиск звуку, який через овальне вікно надходить у внутрішнє вухо, подібне до двох з'єднаних між собою і скручених у вигляді кола соломинок. Соломинки заповнені рідиною і одним кінцем прикріплені до овального вікна. Звукові хвилі проходять через цю рідину і зумовлюють її коливання, які подразнюють закінчення волосків відповідних слухових клітин. Подразнення передається корі головного мозку, спричинюючи слухові відчуття. У скроневих ділянках великих півкуль головного мозку відбувається глибокий аналіз і синтез звукових подразнень.
Через постійне шумове втручання слухові кісточки, безперестанно посилюючи силу звуку, збільшують амплітуду коливань звукових хвиль для переходу з повітряного середовища у рідке. Але при високих показниках звукового тиску амплітуда коливань кісточок зменшується в результаті рефлекторного скорочення двох м'язів. При скороченні одного з них (m. tensor tympani) збільшується натягання барабанної перетинки, що сприяє зменшенню її коливань, а скорочення другого м'яза (m. stapedius) обмежує коливання стремінця. Ці м'язи виконують функцію пристосування слухової системи до звуків високої інтенсивності і починають скорочуватись приблизно через 10 мс після початку дії звуку, більшого ніж 40 дБ.
Нині добре відомо, що виробничі шуми шкідливо впливають на здоров'я людей, знижують їхню працездатність (продуктивність ручної праці може знизитись до 60%, а кількість помилок, що трапляються при розрахунках, зростає більше, ніж на 50%), викликають захворювання органів слуху (глухоту), ендокринної, нервової, серцево-судинної систем і проявляються:
1. астенічними реакціями,
2. астено-вегетативним синдромом (хворі скаржаться на головний біль тупого характеру, відчуття загального нездужання, важкість та шум у голові, що з'являються наприкінці робочої зміни, запаморочення, порушення ритму сну: сонливість удень, тривожний сон уночі, швидку стомлюваність, зниження працездатності та уваги, підвищену пітливість, особливо під час хвилювань),
3. астено-невротичним синдромом (хворих турбує підвищена дратівливість, навіть агресивність; люди, які піддаються постійній дії шуму, часто стають важкими у спілкуванні),
4. ангіоспастичним синдромом (похолодіння, мерзлякуватість кінцівок),
5. нейроциркуляторною дистонією за кардіальним або гіпертонічним типом (неприємні відчуття в ділянці серця -поколювання, серцебиття, що виникають за нервово-емоційного напруження, підвищення артеріального тиску).
На пристосування до сильного шуму організм людини витрачає велику кількість енергії, перенапружується нервова система, виникають втома, нервовий та психічний розлади, із боку органів травлення – зменшується виділення шлункового соку та його кислотність, що сприяє розвитку гастриту та виразки шлунку. Необхідність кричати при спілкуванні у виробничих умовах негативно впливає на психіку людини.
Якщо розглядати механізм передачі імпульсів під час постійного надходження шуму, то можна помітити його згубність на прикладі синапсів. З одного аксона виділяються везикули, що містять нейромедіатори для передачі імпульсів-спайків. В іншому відростку містяться місця-приймачі для того ж самого адреналіну, норадреналіену чи ацетилхоліну. Через постійний вплив звуку на організм, він змушений без відпочинку передавати імпульси для сприйняття звукових коливань. Отже, медіатори виділяються і потрапляють в синапс та в інше чутливе волокно, але з надходженням наступного імпульсу нейромедіатори не встигають повернутися в початкове положення. Їх можна сказати не вистачає, хоча й нервова система розуміє, що їх необхідна кількість. Тобто, знижується рефлекторна діяльність.
Дослідження показали, що і нечутні звуки також небезпечні. Ультразвук, що займає помітне місце в гамі виробничих шумів, несприятливо впливає на організм, хоча вухо його не сприймає. Механізми їх дії на живі організми вкрай різноманітні. Особливо сильно до їх негативного впливу схильні клітини нервової системи. Пасажири літака часто відчувають стан нездужання і занепокоєння, однією з причин яких є інфразвук. Інфразвуки викликають у деяких людей напади морської хвороби. Навіть слабкі інфразвуки можуть робити на людину істотний вплив, якщо вони носять тривалий характер. Так, інфразвуки особливий вплив роблять на психічну сферу людини: уражають усі види інтелектуальної діяльності; погіршують настрій; іноді з’являється відчуття розгубленості, тривоги, переляку, страху, а при високій інтенсивності – почуття слабкості, як після сильного нервового потрясіння. Навіть слабкі звуки, інфразвуки можуть робити на людину істотний вплив, особливо якщо вони носять тривалий характер. На думку вчених, саме інфразвуками, що нечутно проникають крізь самі товсті стіни, викликається багато нервових захворювань жителів великих міст.
Особливо важко переносяться раптові різкі високочастотні звуки. Дуже сильний шум (понад 110 дБ) призводить до так званого шумового сп'яніння, а потім – до руйнування тканин тіла, і перш за все – слухового апарату. Жінки більш чутливі до дії сильного шуму, і в них за умов звукового дискомфорту виникають ознаки неврастенії.
Вплив шуму на організм людини індивідуальний. У деяких людей погіршення слуху настає через декілька місяців, а в інших воно не настає і через декілька років роботи в шумі. Установлено, що для 30% людей шум є причиною передчасного старіння. Дія шуму залежить також і від особистого ставлення до нього.
1.6.4. Дія важкого року на організм людини.
Як відомо, далеко не кожний музичний напрям позитивно впливає на організм людини. Розмірковуючи про цю закономірность можна взяти за приклад сучасну рок-музику. Цей музичний стиль має свої притаманні риси чи засоби впливу на психіку:
1. Жорсткий ритм.
2. Монотонні повторення.
3. Гучність.
4. Світлові ефекти.
Ритм – один з сильних засобів впливу на людський організм. Прості, але потужні ритми змушують людини до відповідної реакції (руху в ритм), від екстазу до галюцинацій, від істерики до втрати свідомості. У культі Вуду застосовувався особливий ритм який, при спеціальній послідовності музичного ритму і заклинань під час язичницьких ритуалів міг ввести людину в стан трансу або екстазу. Добре продумана система ритмів керувала тілом і психікою людини, як інструментом в руках жерців Вуду.
Сприйняття музичного ритму пов'язано з функціями слухового апарату. Домінуючий ритм спочатку захоплює руховий центр мозку, а потім стимулює деякі гормональні функції ендокринної системи. Але головний удар спрямований на ті ділянки мозку, які тісно пов'язані зі статевими функціями людини. Барабанний гуркіт використовували вакханки, щоб довести себе до шаленства, а також за допомогою подібних ритмів у деяких племенах здійснювали кару. Не менш сильного впливу піддається здатність до аналізу, здоровому судженню, логіці. Вона виявляється сильно притупленою, а іноді взагалі нейтралізованою. Саме в цьому стані розумово-морального замішання дається зелене світло найбільш диким пристрастям.
Чого тільки варте утворення та формування року? Сама поява рок-музики в 50-х роках ознаменувалася спалахом самогубств і воістину психічною епідемією, яка зруйнувала ті моральні бар'єри, які покликані стримувати тварини і низинні нахили людини. Особливо це торкнулося інтимної сфери життя. Початок рок-епідемії стало початком наркоепідемії і так званої сексуальної революції, або революції розпусти. Покінчено з придушенням плотських інстинктів і з різними моральними заборонами.
Руйнуються бар'єри моральності, зникають автоматичні рефлекси і механізми природного захисту. Наше вухо налаштоване сприймати звичайний звук в 55-60 децибел. Гучний звук складе 70 децибел. Але переходячи всі пороги нормального сприйняття, сильний за інтенсивністю звук викликає неймовірний слуховий стрес. Гучність звуку на майданчику, де встановлені стінки з потужними динаміками, які використовуються під час рок-концертів, досягає 120 дБ, а в середині майданчика до 140-160 дб. (120 дБ. Відповідає гучності реву злітаючого реактивного літака в безпосередній близькості, а середні величини у плеєра з навушниками становлять 80-110 дб.). Під час такого звукового стресу з нирок (надниркових) виділяється стресовий гормон – адреналін. Такий процес відбувається при кожній стресовій ситуації. Але вплив подразника не припиняється і відбувається перевиробництво адреналіну, який стирає частину відображеної в мозку інформації. Людина просто забуває, що з нею було або що він вивчала – і розумово деградує. Не так давно швейцарські медики довели, що після рок-концерту людина орієнтується і реагує на подразник у 3,5 рази гірше, ніж зазвичай. За перевиробництва адреналіну відбувається його частковий розпад на адренохром. Це вже нова хімічна сполука, яка за своїм впливом на психіку людини порівнюється з наркотиком. Це своєрідний внутрішній психоделічний (міняє свідомість) наркотик, подібний до мескаліну або псилоцибіну. Сам по собі адренохром слабший, ніж синтетичний наркотик, але дії його подібні. Це галюциногенні і психоделічні наркотики. Однак, поява більш слабкого адренохрома в крові діє як подразник, що викликає бажання прийняти більш сильну дозу, що і виконується тут же під час концерту. Не дивно, що рокерів порівнюють з наркоманами. Вони вже не можуть відмовитися від рок-музики. Один японський рокоман безхитрісно зізнався: «Рок – це як наркотик, тільки не переслідуваний законом та значніш дешевший.»
Були випадки, коли надлишок високих або низьких частот серйозно травмував мозок. На рок-концертах нерідкі контузії звуком, звукові опіки, втрата слуху і пам'яті. Гучність плюс частота досягли руйнівної сили настільки, що в 1979 році під час концерту Пола Маккартні у Венеції звалився дерев'яний міст, а група "Пінк Флойд" зуміла зруйнувати міст в Шотландії. Цьому ж ансамблю належить і ще одне документально засвідчене "досягнення": концерт на відкритому повітрі привів до того, що в сусідньому озері вспливала оглушена риба. Як ритм, так і частота "ведуть" до залежності від них: у людини з'являється потреба в усе більш високих частотах, що наближаються до ультразвуку. А це вже загрожує летальним результатом, та навіть смертність вже була зафіксована американськими лікарями.
Занурення в звуковий мішок діє на вміння орієнтуватися, приймати самостійні рішення. Радянські вчені зафіксували наступне: після 10-хвилинного прослуховування рока семикласники на деякий час забували таблицю множення. А японські журналісти в найбільших рок-залах Токіо довільно задали глядачам всього три прості питання: як вас звуть? де ви знаходитесь? який зараз рік? І жоден з опитаних не відповів на них.
Низькочастотні коливання, створені посиленням бас-гітари, до яких додається повторювана дія біта, значною мірою впливають на стан спинно-мозкової рідини. Ця рідина, в свою чергу, безпосередньо впливає на залози, що регулюють секрети гормонів. У результаті порушується рівновага статевих та надниркових гормонів так, що різні функції контролю морального гальмування опускаються нижче порога терпимості або цілком нейтралізуються.
Регулярне прослуховування рок-музики викликає:
1. Прискорення серцевих скорочень;
2. Зниження слуху;
3. Нервове виснаження організму;
4. З'являється відчуття тривоги, розгубленості, страху;
5. Знижується здатність контролювати свою поведінку;
6. Посилюється схильність до агресії.
Гучна, тривала музика в поєднанні з яскравим, миготливим світлом призводить до нервового виснаження, порушення функцій важливих органів.
1.7 Життя у світі звуків
1.7.1 Дія звуків на організм людини
Природній шум може діяти на людину позитивно. Такий вплив на людину чинить, наприклад, шелест листя дерев, помірний стукіт дощових крапель, рокіт морського прибою.
Вчені помітили, що котяче муркотіння сприяє нормалізації роботи серцево-судинної системи та сталості артеріального тиску. Тоді я опитала працівників нашої школи. Дійсно, виявилось, що серед тих, хто має вдома котів, набагато менша кількість страждає на гіпертонію. Також вченими Китаю доведено, що, промовляючи окремі звуки, ми можемо впливати на свій стан, наприклад:
Звук «О» - має цілющу силу;
Звук «Е» - має очищувальну силу;
Звук «Н» - активізує процеси та творчі спосібності;
Звук «У» - використовується при запаленні легень;
Звук «В» - виправляє помилки у нервовій системі;
Звук «Є» - використовується для зняття порчі.
Поєднання звуків
Звук «ИМ» - надає захисний та очищуючий ефект;
Звук «ГУ-О» - при захворюваннях печінки та жовчного міхура;
Звук «ОМ» - підвищує життєвий тонус;
Звук «ЧЕН» - від захворювань серця та тонкої кишки;
Звук «ДОН» - при захворюваннях селезінки т а шлунку;
Звук «Ю» - лікує урологічні захворювання;
Звук «ХЄ» - очищує кров;
Звук «А» та «О» - примушує всі клітини організму працювати.
1.7.2 Дія класичної музики на підлітків
Вплив різних звуків на людину може бути не лише негативним. Класична музика (Моцарт) сприяє загальному заспокоєнню, підвищенню виділення молока (на 20%) у матері, яка годує. А музика Бетховена нормалізує роботу мозку, викликає позитивні емоції, зміцнює імунітет і сприяє росту волосся.
Коли вчені вивчали вплив класичної музики на людину, то встановили її чудодійний ефект. Особливо багато розмов ведеться про музику таких композиторів як: Моцарт, Бетховен, Вівальді, Гріг, Шуберт, Чайковський, Шуман і Дебюссі. Кажуть, що музика Моцарта сприяє кращому засвоєнню інформації та взагалі активізує роботу мозку. Класична музика може зняти головний біль, особливо композиція Бетховена «Фіделіо», Ліста «Угорська рапсодія», «Полонез» Огінського. Якщо у вас проблеми зі сном, то від безсоння вас позбавлять п'єси Гріга, Чайковського і Сібеліуса. Ви можете поліпшити пам'ять, якщо станете регулярно прослуховувати Чайковського, його твори з циклу «Пори року». І хворі люди частіше в два рази швидше видужують, якщо слухали класичну музику. Загалом можна сказати, що класична музика корисна для здоров'я, вона покращує діяльність мозку, пам'ять, знімає біль, позбавляє від безсоння.
Також окремий вплив робить на нас те, на якому музичному інструменті була зіграна музика:
Гра на фортепіано врівноважує психіку, нормалізує роботу сечового міхура і нирок, надає очищаючу дію на щитовидну залозу. Мозкову діяльність можуть поліпшити звуки органу, а також вони нормалізують потоки енергії в хребті.
Струнні інструменти: скрипка, гітара, арфа, віолончель – приводять в порядок роботу серцево-судинної системи. Також струнні інструменти викликають почуття жалю.
Духові інструменти сприяють очищенню легенів і бронхів, і взагалі покращують роботу дихальної системи. Благотворний їхній вплив і на кровообіг.
Ударні інструменти сприяють лікуванню печінки і кровоносної системи, відновлюють ритм серця.
Вчені наполегливо рекомендують щодня протягом 15 хвилин слухати класичну музику. Особливо це допоможе тим, хто страждає синдромом менеджера. У ході експериментів з'ясувалося, що спокійні та мелодійні звуки зменшують амплітуду електромагнітних хвиль головного мозку. Саме цей процес ми сприймаємо як заспокійливу дію. Одночасно синхронізується робота лівого та правого півкуль, що позитивно впливає на інтелектуальну роботу. Мало того: змінюється склад крові - кількість гормонів, що викликають перенапруження нервової системи різко скорочується, а концентрація білка інтерлейкіну-1 (одного з найважливіших елементів імунного захисту) збільшується.
Крім того, класична музика - найкращі ліки при ревматизмі. Провівши ряд експериментів, вчені довели, що хворі, які слухали музику, видужували в два рази швидше, ніж ті, хто класику не слухав.
За даними науковців медичного центру "Ленц" (м. Москва) та Дитячого Центру лікування в результаті численних досліджень виявлено, що під впливом музики, яка відповідає функціональному станові організму, такі психічні процеси, як пам'ять та орієнтація, покращуються на 45-50%, а увага - на 25-30%. Звукові вібрації стимулюють кровообіг, емоційний тонус. Під дією ритму активізується дихання, збільшується вентиляція легенів. Дослідження підтверджують фізіологічну гіпотезу музикотерапії поєднання ритму музики з біоритмікою людини.
Важливо використовувати цілющі впливи музики для зміцнення психічного здоров'я людини на ранніх етапах її життя. Адже музика здатна допомагати молодій людині зрозуміти навколишню дійсність. Як довели вчені-психологи, систематичні заняття музикою у віці від 5 до 15 років дозволяють значно підняти IQ, тобто інтелектуальний потенціал людини, краще розвинути пам'ять, аналітичні здібності, орієнтацію, не кажучи вже про позитивну корекцію нервової системи. В більшості передових європейських країнах, як і за океаном уроки музики, спів, гра на інструментах належать до обов'язкового елементу виховання, оскільки музика має найбільш сильніший емоційний вплив на дитину. Крім того, під час слухання музики регулюються фізіологічні процеси в організмі, стимулюється м'язова активність, підвищується загальний тонус організму, покращується мовленнєва та рухова активність. Впливає музичне мистецтво і на психіку, соматику, душевний стан людини, що стало основою виникнення музикотерапії. Музикотерапія складається з творчої та рецептивної діяльності. Яка пов'язана зі сферою емоційних, етичних і естетичних відчуттів, пізнанням та спрямованістю інтересів особистості.
РОЗДІЛ 2
Обстеження учнів та постановка експерименту
2.1 Обстежені групи учнів
В обстеженні взяли участь 4 групи учнів: 6-А, 6-Б, 11-А,11-Б (класів по десять учнів в кожній групі).
Було запропоновано учням 6-А та 11-А класів на канікулах слухати по 1 годині в день класичну музику Петра Ілліча Чайковського «Пори року», в той час учням 6-Б та 11-Б слухати рок-музику групи (Rammstein альбом «Lichtspielhaus»).
2.2 Матеріали, обладнання
Для виконання завдання експерименту я скористалася такими методиками:
Психологічний тест англійського психолога Ганса Айзенка на IQ;
Тест ситуативної тривожності Спілбергера-Ханіна;
Вимірювання тиску за допомогою тонометра;
Вимірювання пульсу методом пульсометрії;
Вимірювання рівня шумового забруднення за допомогою програми Шумомір для телефону на базі Андроїд - Sound Meter на сайті: http://android-play.info/prilojeniya-na-android/256-shumomer-sound-meter-dlya-android.htmlТестовый матеріал
Выберите нужную фигуру из четырех пронумерованных.
2. Вставьте слово, которое служило бы окончанием первого слова и началом второго.
ОБЫ ( . . . ) КА
3. Решите анаграммы и исключите лишнее слово.
ААЛТЕРККОЖАЛДМОНЧЕАШКААЧ
4. Вставьте недостающее число.
1510665137160
5. Вставьте пропущенное слово.
БАГОР (РОСА) ТЕСАК ГАРАЖ ( . . . . ) ТАБАК
6. Вставьте пропущенное число.
196 (25) 324325 ( ) 137
7. Продолжите ряд чисел.
18 10 6 4 ?
8. Решите анаграммы и исключите лишнее слово.
НИАВД ________СЕОТТ ________СЛОТ ________ЛЕКСОР ________
9. Выберите нужную фигуру из пронумерованных.
176466598425 HYPERLINK "http://vsetesti.ru/wp-content/uploads/2007_06_08/01_09.jpg"
10. Выберите нужную фигуру из шести пронумерованных.
1739265-1905
11. Вставьте недостающую букву.
Щ Ц Т П Л ?
12. Вставьте слово, которое служило бы окончанием первого слова и началом второго.
ME ( . . . ) ОЛАД
13. Вставьте пропущенное число.
13878253810
14. Вставьте недостающее число.
4 9 208 5 1410 3 ?
15. Вставьте недостающее число.
16 (27) 4329 ( ) 56
16. Вставьте недостающие буквы.
17. Выберите нужную фигуру из шести пронумерованных
18. Выберите нужную фигуру из пронумерованных.
19. Вставьте пропущенное число.
6 11 __ 27
20. Вставьте пропущенное число.
12 (56) 1617 ( ) 21
21. Вставьте пропущенное слово.
ФЛЯГА (АЛЬТ) ЖЕСТЬКОСЯК ( . . . . ) МИРАЖ
22. Вставьте слово, которое служило бы окончанием первого слова и началом второго.
ПРИК ( . . . ) ЬЯ
23. Решите анаграммы и исключите лишнее слово.
ЖААРБТЯХАНУССККОДАЛ
24. Вставьте слово, которое означало бы то же, что и слова, стоящие вне скобок.
РУКА ( . . . . . ) ГРОЗДЬ
25. Вставьте пропущенную букву.
А Г ЖГ З ЛЗ М ?
26. Вставьте пропущенные буквы.
158686480009
27. Выберите нужную фигуру из шести пронумерованных.
76454019685028. Выберите нужную фигуру из пронумерованных.
87249019875529. Выберите нужную фигуру из шести пронумерованных.
30. Вставьте пропущенное слово.
КНИГА (АИСТ) САЛАТПОРОГ ( . . . . ) ОМЛЕТ
31. Вставьте слово, которое означало бы то же, что и слова, стоящие вне скобок.
КАРТОЧНАЯ ИГРА ( . . . . ) СТЕРЖЕНЬ С РЕЗЬБОЙ
32. Вставьте пропущенное число.
1 8 27 ___
33. Вставьте пропущенное слово.
ЛОТОК (КЛАД) ЛОДКАОЛИМП ( . . . . ) КАТЕР
34. Решите анаграммы и исключите липшее слово.
АТСЕНТИВОНКРРАКЫШКООН
35. Вставьте пропущенную букву и пропущенное число.
100774593345
36. Вставьте слово, которое означало бы то же, что и она, стоящие вне скобок.
ЗАЛИВ ( . . . . ) ЧАСТЬ ЛИЦА
37. Вставьте пропущенное слово.
ПИРОГ (ПОЛЕ) СЛЕЗАРЫНОК ( . . . . ) ОСАДА
38. Выберите нужную фигуру из шести пронумерованных
39. Выберите нужную фигуру из шести пронумерованных
31051524189
181991022098040. Выберите нужную фигуру из четырех пронумерованных
Ключ до тесту
4.
ЧАЙ.
ЧЕМОДАН. (Все остальные слова обозначает посуду: тарелка, ложка, чашка).
11. (Вычесть число на полу из суммы чисел на окнах.)
ЖАБА. (Первая буква пропущенного слова – это последняя буква предшествующего слова; вторая буква пропущенного слова – это четвертая буква предшествующего слова; третья буква пропущенного слова – это третья буква последующего слова; четвертая буква пропущенного слова – это четвертая буква последующего слова).
21. (Сложить все цифры, стоящие вне скобок.)
3. (Каждое число получается, если к предыдущему прибавить 2 и результат разделить на 2: 4+2=6; 6:2=3.)
ТЕСТО. (Все остальные слова обозначают предметы домашней обстановки: стол, диван, кресло.)
6. (Круг, треугольник и квадрат могут быть как внешней, так и внутренней фигурой и могут быть черного цвета, белого или заштрихованными. Каждый из этих признаков встречается лишь один раз в ряду или в колонке).
5. (Имеются три фигуры, отличающиеся Тем, как проведена линия внутри прямоугольника, и три маленькие фигурки внутри – крест, ромб и черное пятно. На каждом прямоугольнике есть две такие фигурки.)
И. (Буквы расположены в обратном алфавитном порядке поочередно через две на третью и через три на четвертую.)
ШОК.
54. (Числа в левой половине круга втрое больше противостоящих им чисел в правой половине круга.)
11. (В каждом ряду третье число есть сумма половины первого числа с удвоенным вторым.)
27. (Число в скобках есть разность между числами вне скобок!)
М и И. (Слово “соМненИе”, читается против часовой стрелки.)
2. (Круг может быть без линий, может иметь горизонтальную либо вертикальную линию. А малые кружки внутри круга могут быть в одном из трех положений. Кроме того, они имеют разную штриховку.)
2. (Третья фигура каждого горизонтального ряда состоит из тех элементов фигур своего ряда, которые не являются для них общими.)
18. (Возвести в квадрат числа 2, 3, 4, 5 соответст венно, каждый раз прибавляя по 2.)
76. (Удвоенная сумма чисел, стоящих вне скобок.)
КОЖА. (Первая буква пропущенного слова -это последняя буква предшествующего слова; вторая буква пропущенного слова – это вторая буква предшествующе го слова; третья буква пропущенного слова – это пятая буква последующего слова; четвертая буква пропущен ного слова – это четвертая буква последующего слова.)
ЛАД.
СКУНС. (Остальные слова обозначают типы судов: баржа, яхта, лодка.)
КИСТЬ.
С. (Ряды построены из букв русского алфавита соответственно через 2, 3 и 4 буквы) .
Е и Е. (Слово ЕДИНЕНИЕ, читается по часовой стрелке.)
2. (Имеется три типа главных фигур, на каждой из которых есть либо +, либо стрела, либо х.)
1. (Имеется три типа вазонов, три типа стеблей и три формы цветов. Вазон может быть белым, черным или заштрихованным. Каждый из этих признаков встречается лишь один раз в ряду или колонке.)
1. (Шипы, направленные наружу, считаются за +1; шипы, направленные внутрь,- за -1. В каждом горизонтальном ряду последняя фигура рассматривается как сумма двух предыдущих фигур: 4-2=2, -1+5=4, 2 + 2=4.)
ГРОТ. (Первая и вторая буквы пропущенного слова – это соответственно пятая и третья буквы предше ствующего слова, а третья и четвертая буквы пропущенного слова – это соответственно первая и пятая буквы после дующего слова.)
ВИНТ.
64. (Возведите в куб числа 1,2,3 и 4 соответственно.)
ПОРТ. (Первая и вторая буквы пропущенного слова – это соответственно пятая и первая буквы предшествующего слова, а третья и четвертая буквы пропущенного слова -это соответственно пятая и третья буквы последующего слова.)
ВТОРНИК. (Остальные слова обозначают части дома: стена, крыша, окно.)
Ж / 7. (Буквы идут в алфавитном порядке через од ну, поочередно в числителе и знаменателе. Числа, соответствующие порядковому номе ру этих букв в алфавите, расположены по добным же образом.)
ГУБА.
РОСА. (Первая и вторая буквы пропущенного слова – это соответственно первая и четвертая буквы предшествующего слова, а третья и четвертая буквы пропущенного слова – это соответственно вторая и третья буквы последующего слова.)
1. (В каждом ряду и в каждой колонке есть три разных типа мячей, три формы головы, три формы сапог и три положения рук. Те формы и положения, которых нет в первых двух рисунках третьего ряда, должны быть в пропущенном рисунке.)
6. (Есть три фасона юбок, три положения рук, три типа обуви.)
1. (Вторая и третья фигуры каждого ряда содержат по одному из элементов, находящихся внутри первой фигуры, повернутых на 90 градусов.)
Визначення, скільки правильних відповідей відповідають рівню IQ, визначалось за онлайн тестуванням на сайті: http://iqtest.kulichki.net/aizenek/index.php
Тест ситуативної тривожності Спілбергера-Ханіна
Шкала ситуативної тривожності (СТ).
Інструкція: уважно прочитайте кожне речення і закресліть цифру в залежності від того, як Ви себе почуваєте в даний момент. Над запитанням довго не задумуйтесь, оскільки правильних і неправильних відповідей немає.
Судження Відповідь
ні, це не так мабуть, так так, вірно цілком
вірно
1. Я спокійний 2. Мені нічого не загрожує 3. Я напружений 4. Я внутрішньо скований 5. Я почуваю себе вільно 6. Я засмучений 7. Мене хвилюють можливі невдачі 8. Я відчуваю душевний спокій 9. Я наляканий 10. Я відчуваю внутрішнє задоволення 11. Я впенений у собі 12. Я нервую 13. Я не знаходжу собі місця 14. Я розлючений 15. Я не відчуваю загальмованості, напруги 16. Я задоволений 17. Я стурбований 18. Я надто збуджений і мені не по собі 19. Мені радісно 20. Мені приємно Ключ. Шкала особистісної тривожності.
Номер судження Відповідь
ніколи іноді часто майже завжди
1. 4 3 2 1
2. 1 2 3 4
3. 1 2 3 4
4. 1 2 3 4
5. 1 2 3 4
6. 4 3 2 1
7. 4 3 2 1
8. 1 2 3 4
9. 1 2 3 4
10. 4 3 2 1
11. 1 2 3 4
12. 1 2 3 4
13. 1 2 3 4
14. 1 2 3 4
15. 1 2 3 4
16. 4 3 2 1
17. 1 2 3 4
18. 1 2 3 4
19. 4 3 2 1
20. 1 2 3 4
Тест на визначення емоційного стану підлітка
2.3 Визначення впливу шуму на пульс підлітків
При визначенні впливу шуму на пульс підлітків в 6-А,Б та 11-А,Б класах були проведені дослідження при рівні шуму 37-40 Дб (повна тиша) під час уроку, потім під час перерви виміряли рівень шуму, і при рівні 70-80 Дб також виміряли рівень пульсу (у табл.2.2, 2.3) а потім зробили порівняльну таблицю (у табл. 2.4)
В 11-А класі проводились такі ж дослідження, результат – (у табл. 2.8, 2.9) порівняльна таблиця (у табл. 2.10), 11-Б (у табл. 2.11, 2.12) порівняльна (у табл.2.13)
2.4 Визначення впливу шуму на тиск підлітка
При визначенні впливу шуму на тиск підлітків в 6-А,Б та 11-А,Б класах були проведені дослідження при рівні шуму 37-40 Дб (повна тиша) під час уроку, потім під час перерви виміряли рівень шуму і при рівні 70-80 Дб (під час перерви) також виміряли рівень пульсу. 6-Б клас (у табл. 2.14, 2.15), а також порівняльна (у табл. 2.16), 6-А клас (у табл. 2.17, 2.18) порівняльна таблиця (у табл.2.19)
Для того, щоб дослідження мали більш чіткий характер, всі дослідження проводилися в кабінеті №5 Комсомольської гімназії.
В 11-А класі проводились такі ж дослідження, результат – (у табл.2. 20, 2.21) зведена таблиця (у табл. 2.22), 11-Б результат – ( у табл.2.23, 2.24) зведена таблиця (у табл.2.25)
2.5 Визначення впливу шуму на емоційний стан
Під час І етапу експерименту в тиші учасники експерименту описували свій емоційний стан, під час ІІ етапу експерименту під кінець перерви учасники знову описали свій емоційний стан. Якщо діти не знаходили свої емоції на смайликах-малюнках, їм було запропоновано написати свої емоції. Дані (у табл. 2.26).
2.6 Визначення впливу рок-музики на розумових здібностей підлітка
Для визначення розумових здібностей учням 6-А, 11-А було запропоновано пройти тест Ганса Айзенка (тест IQ). Протягом двох тижнів вони слухали рок-музику 1 годину в день, а надалі їм запропонували пройти знову тест Айзенка, питання в тесті були такі ж самі, як і в попередньому, але змінені місцями, під час експерименту також звучала рок-музика. Таблиця результатів 6-А (у табл. 2.27), 11-А (у табл. 2.28)
Для визначення розумових здібностей учням 6-Б, 11-Б також було запропоновано пройти тест Ганса Айзенка (тест IQ). Вони на протязі двох тижнів слухали класичну музику 1 годину в день П.І. Чайковського «Пори року». Після їм запропонували пройти знову тест Айзенка, під час експерименту тихим фоном звучала класична музика. 6-Б (у табл. 2.29), 11-Б (у табл.2.30)
2.7 Визначення впливу класичної музики на розумові здібності
підлітка
Протягом двох тижнів учням було запропоновано 1 годину в день слухати рок-музику групи Rammstein альбом «Lichtspielhaus». Перед початком прослуховування музики я запропонувала їм пройти тест Ганса Айзенка на рівень IQ. Після двох тижнів вони знову пройшли тест Ганса Айзенка, під час експерименту діти також слухали рок-музику.
2.8 Визначення впливу шуму на рівень ситуативної тривожності
Під час експерименту учням 6-х та 11-х класів було запропоновано пройти тест ситуативної тривожності Спілбергера-Ханіна, експеримент був поділений на 2 етапи. Перший етап анкетування проходив при рівні шуму 37-40 Дб, другий етап відбувався при рівні шумі 70-80 Дб. Класи 6-А (табл. 31) 6-Б (у табл. 2.32), 11-А (у табл.2.33), 11-Б (у табл. 2.34).
2.9 Отримання даних для побудови порівняльних графіків
Визначення впливу шуму на пульс підлітків
Таблиця. 2.2
6-А клас
№ п/п Прізвище, ім’я учня Рівень шуму Пульс
Горобець Аліна 37-40 Дб 75
Северін Дар’я 83
Логвиненко Валерія 76
Ядова Валерія 60
Манкевич Владислав 66
Гацько Віола 77
Кузенкова Дар’я 67
Земляна Анастасія 66
Ковальова Карина 90
Ляшук Жанна 80
Таблиця 2.3
№ п/п Прізвище, ім’я учня Рівень шуму Пульс
Горобець Аліна 70-80 Дб 83
Северін Дар’я 71
Логвиненко Валерія 79
Ядова Валерія 70
Манкевич Владислав 68
Гацько Віола 84
Кузенкова Дар’я 98
Земляна Анастасія 70
Ковальова Карина 102
Ляшук Жанна 103
Таблиця 2.4
Порівняльна таблиця впливу шуму на пульс підлітка 6-А класу
№ п/п Прізвище, ім’я учня Пульс учасника експерименту при рівні шуму 37-40 ДБ Пульс учасника експерименту при рівні шуму 70-80 ДБ
Горобець Аліна 75 83
Северін Дар’я 83 71
Логвиненко Валерія 76 79
Ядова Валерія 60 70
Манкевич Владислав 66 68
Гацько Віола 77 84
Кузенкова Дар’я 67 98
Земляна Анастасія 66 70
Ковальова Карина 90 102
Ляшук Жанна 80 103
Таблиця 2.5
6-Б клас
№ п/п Прізвище, ім’я учня Рівень шуму Пульс
Денисюк Валерія 37-40 Дб
70
Кальченко Аміра 60
Костенко Єлизавета 79
Лисенко Ангеліка 62
Макарова Анастасія 65
Марінченко Артем 70
Різван Ольга 60
Сумцова Дар’я 68
Путіліна Арина 60
Шелест Карина 67
Таблиця 2.6
№ п/п Прізвище, ім’я учня Рівень шуму Пульс
Денисюк Валерія 70-80 Дб 80
Кальченко Аміра 75
Костенко Єлизавета 81
Лисенко Ангеліка 65
Макарова Анастасія 70
Марінченко Артем 80
Різван Ольга 68
Сумцова Дар’я 80
Путіліна Арина 65
Шелест Карина 68
Таблиця 2.7
Порівняльна таблиця впливу шуму на пульс підлітка 6-Б класу
№ п/п Прізвище, ім’я учня Пульс учасника експерименту при рівні шуму 37-40 ДБ Пульс учасника експерименту при рівні шуму 70-80 ДБ
Денисюк Валерія 70 80
Кальченко Аміра 60 75
Костенко Єлизавета 79 81
Лисенко Ангеліка 62 65
Макарова Анастасія 65 70
Марінченко Артем 70 80
Різван Ольга 60 68
Сумцова Дар’я 68 80
Путіліна Арина 60 65
Шелест Карина 67 68
Таблиця. 2.8
11-А клас
№ п/п Прізвище, ім’я учня Рівень шуму Пульс
Кошева Інна 37-40 Дб 73
Шепеліна Каріна 84
Холоша Єлизавета 64
Чернобай Валерія 69
Лаврик Віталій 67
Заболотний Дмитро 62
Іванько Діана 68
Маматченко Катерина 63
Дуб Наталія 79
Кущ Яна 61
Таблиця 2. 9
№ п/п Прізвище, ім’я учня Рівень шуму Пульс
Кошева Інна 70-80 Дб 80
Шепеліна Каріна 88
Холоша Єлизавета 80
Чернобай Валерія 74
Лаврик Віталій 68
Заболотний Дмитро 76
Іванько Діана 68
Маматченко Катерина 69
Дуб Наталія 90
Кущ Яна 60
Таблиця2.10
Порівняльна таблиця впливу шуму на пульс підлітка 11-А класу
№ п/п Прізвище, ім’я учня Пульс учасника експерименту при рівні шуму 37-40 ДБ Пульс учасника експерименту при рівні шуму 70-80 ДБ
Кошева Інна 73 80
Шепеліна Каріна 84 88
Холоша Єлизавета 64 80
Чернобай Валерія 69 74
Лаврик Віталій 67 68
Заболотний Дмитро 62 76
Іванько Діана 68 68
Маматченко Катерина 63 69
Дуб Наталія 79 90
Кущ Яна 61 60
Таблиця 2.11
11-Б клас
№ п/п Прізвище, ім’я учня Рівень шуму Пульс
Мазалов Антон 37-40 Дб 80
Кущ Володимир 69
Нестеренко Марина 75
Кривонос Єлизавета 89
Ігнатов Ігор 65
Бекетов Дмитро 68
Бобрицька Олена 84
МайоровОлександр 83
Артьомов Влад 81
Кривонос владислав 88
Таблиця 2.12
№ п/п Прізвище, ім’я учня Рівень шуму Пульс
Мазалов Антон 70-80 Дб 110
Кущ Володимир 61
Нестеренко Марина 79
Кривонос Єлизавета 89
Ігнатов Ігор 68
Бекетов Дмитро 65
Бобрицька Олена 78
Майоров Олександр 70
Артьомов Влад 80
Кривонос владислав 85
Таблиця 2.13
Порівняльна таблиця впливу шуму на пульс підлітка 11-Б класу
№ п/п Прізвище, ім’я учня Пульс учасника експерименту при рівні шуму 37-40 Дб Пульс учасника експерименту при рівні шуму 70-80 ДБ
Мазалов Антон 80 110
Кущ Володимир 69 61
Нестеренко Марина 75 79
Кривонос Єлизавета 89 89
Ігнатов Ігор 65 68
Бекетов Дмитро 68 65
Бобрицька Олена 84 78
Майоров Олександр 83 70
Артьомов Влад 81 80
Кривонос Владислав 88 85
Таблиця 2.14
Визначення впливу шуму на тиск підлітка
6-А клас
№ п/п Прізвище, ім’я учня Рівень шуму Тиск
Горобець Аліна 37-40 Дб 100/60
Северін Дар’я 100/60
Логвиненко Валерія 100/60
Ядова Валерія 90/60
Манкевич Владислав 100/60
Гацько Віола 90/60
Кузенкова Дар’я 100/60
Земляна Анастасія 100/60
Ковальова Карина 90/60
Ляшук Жанна 100/60
Таблиця 2.15
№ п/п Прізвище, ім’я учня Рівень шуму Тиск
Горобець Аліна 70-80 Дб 100/60
Северін Дар’я 100/60
Логвиненко Валерія 100/60
Ядова Валерія 115/60
Манкевич Владислав 100/60
Гацько Віола 115/60
Кузенкова Дар’я 100/60
Земляна Анастасія 100/60
Ковальова Карина 100/60
Ляшук Жанна 100/60
Таблиця 2.16
Порівняльна таблиця впливу шуму на тиск підлітка 6-А класу
№ п/п Прізвище, ім’я учня Тиск учасника експерименту при рівні шуму 37-40 ДБ Тиск учасника експерименту при рівні шуму 70-80 ДБ
Горобець Аліна 100/60 100/60
Северін Дар’я 100/60 100/60
Логвиненко Валерія 100/60 100/60
Ядова Валерія 90/60 115/60
Манкевич Владислав 100/60 100/60
Гацько Віола 90/60 115/60
Кузенкова Дар’я 100/60 100/60
Земляна Анастасія 100/60 100/60
Ковальова Карина 90/60 100/60
Ляшук Жанна 100/60 100/60
Таблиця 2.17
6-Б клас
№ п/п Прізвище, ім’я учня Рівень шуму Тиск
Денисюк Валерія 37-40 Дб 100/60
Кальченко Аміра 100/60
Костенко Єлизавета 100/60
Лисенко Ангеліка 90/60
Макарова Анастасія 100/60
Марінченко Артем 100/60
Різван Ольга 115/60
Сумцова Дар’я 100/60
Путіліна Арина 90/60
Шелест Карина 90/60
Таблиця 2.18
№ п/п Прізвище, ім’я учня Рівень шуму Тиск
Денисюк Валерія 70-80 Дб 110/60
Кальченко Аміра 100/60
Костенко Єлизавета 100/60
Лисенко Ангеліка 100/60
Макарова Анастасія 110/60
Марінченко Артем 115/60
Різван Ольга 100/60
Сумцова Дар’я 100/60
Путіліна Арина 90/60
Шелест Карина 90/60
Таблиця.2.19
Порівняльна таблиця впливу шуму на тиск підлітка 6-Б класу
№ п/п Прізвище, ім’я учня Тиск учасника експерименту при рівні шуму 37-40 ДБ Тиск учасника експерименту при рівні шуму 70-80 ДБ
Денисюк Валерія 100/60 110/60
Кальченко Аміра 100/60 100/60
Костенко Єлизавета 100/60 100/60
Лисенко Ангеліка 90/60 100/60
Макарова Анастасія 100/60 110/60
Марінченко Артем 100/60 115/60
Різван Ольга 115/60 100/60
Сумцова Дар’я 100/60 100/60
Путіліна Арина 90/60 90/60
Шелест Карина 90/60 90/60
Таблиця 2.20
11-А клас
№ п/п Прізвище, ім’я учня Рівень шуму Тиск
Кошева Інна 37-40 Дб 130/80
Шепеліна Каріна 100/60
Холоша Єлизавета 100/60
Чернобай Валерія 110/60
Лаврик Віталій 110/70
Заболотний Дмитро 110/70
Іванько Діана 100/60
Маматченко Катерина 100/60
Дуб Наталія 100/60
Кущ Яна 110/60
Таблиця 2.21
№ п/п Прізвище, ім’я учня Рівень шуму Тиск
Кошева Інна 70-75 Дб 130/80
Шепеліна Каріна 100/60
Холоша Єлизавета 115/60
Чернобай Валерія 115/60
Лаврик Віталій 120/85
Заболотний Дмитро 115/80
Іванько Діана 100/60
Маматченко Катерина 105/60
Дуб Наталія 100/70
Кущ Яна 100/80
Таблиця 2.22
Порівняльна таблиця впливу шуму на тиск підлітка 11-А класу
№ п/п Прізвище, ім’я учня Тиск учасника експерименту при рівні шуму 37-40 ДБ Тиск учасника експерименту при рівні шуму 70-80 Дб
Кошева Інна 130/80 130/80
Шепеліна Каріна 100/60 100/60
Холоша Єлизавета 100/60 115/60
Чернобай Валерія 110/60 115/60
Лаврик Віталій 110/70 120/85
Заболотний Дмитро 110/70 115/80
Іванько Діана 100/60 100/60
Маматченко Катерина 100/60 105/60
Дуб Наталія 100/60 100/70
Кущ Яна 110/60 100/80
Таблиця 2.23
11-Б клас
№ п/п Прізвище, ім’я учня Рівень шуму Тиск
Мазалов Антон 37-40 Дб 110/80
Кущ Володимир 110/70
Нестеренко Марина 100/60
Кривонос Єлизавета 118/60
Ігнатов Ігор 110/70
Бекетов Дмитро 110/70
Бобрицька Олена 110/70
МайоровОлександр 110/78
Артьомов Влад 110/70
Кривонос владислав 100/70
Таблиця 2.24
№ п/п Прізвище, ім’я учня Рівень шуму Тиск
Мазалов Антон 70-80 Дб 120/80
Кущ Володимир 115/70
Нестеренко Марина 100/60
Кривонос Єлизавета 110/70
Ігнатов Ігор 120/70
Бекетов Дмитро 110/70
Бобрицька Олена 100/60
МайоровОлександр 110/80
Артьомов Влад 100/60
Кривонос владислав 110/70
Таблиця 2.25
Порівняльна таблиця впливу шуму на тиск підлітка 11-Б класу
№ п/п Прізвище, ім’я учня Тиск учасника експерименту при рівні шуму 37-40 Дб Тиск учасника експерименту при рівні шуму 70-80 ДБ
Мазалов Антон 110/80 120/80
Кущ Володимир 110/70 115/70
Нестеренко Марина 100/60 100/60
Кривонос Єлизавета 118/60 110/70
Ігнатов Ігор 110/70 120/70
Бекетов Дмитро 110/70 110/70
Бобрицька Олена 110/70 100/60
Майоров Олександр 110/78 110/80
Артьомов Влад 110/70 100/60
Кривонос Владислав 100/70 110/70
таблиця 2.26
Визначення впливу шуму на емоційний стан підлітка
Клас Рівень шуму Емоційний стан Рівень шуму 6-А 37-40 Дб 10% передчуття задоволення
30% щастя
30% радість
30% впевненість у собі 70-80 Дб 20% збентеження
20% злість
20% щастя
30% не змогли описати свої емоції
10% шок
6-Б 10% щастя
20% невпевненість
20% радість
20% впевненість у собі
30% задоволення 20% здивування
20% збентеження
20% щастя
10% злість
20% задоволення
11-А 20% збентеження
20% радість
20% впевненість у собі
10% невпевненість
10% здивування
20% не змогли описати свої емоції 20% щастя
20% невизначеність
20% сум
30% збентеження
10% злість
11-Б 20% збентеження
10% радість
20% здивування
20% невпевненість
30% впевненість у собі 20% невпевненість
20% збентеження
20% здивування
20% злість
20% не змогли описати свої емоції
Таблиця 2.27
Визначення впливу рок-музики на розумові здібності підлітка
6-А
№ п/п Прізвище, ім’я учня Рівень IQ до прослуховування музики (І етап) рівень шуму 37-40 Дб Рівень IQ після та під час прослуховування музики (ІІ етап) рівень шуму 70-80 Дб
Денисюк Валерія IQ=78 IQ=100
Шелест Карина IQ=78 IQ=89
Путіліна Арина IQ=87 IQ=98
Макарова Анастасія IQ=87 IQ=103
Марінченко Артем IQ=92 IQ=109
Костенко Єлизавета IQ=100 IQ=114
Кальченко Аміра IQ=100 IQ=117
Лисенко Ангеліка IQ=100 IQ=133
Різван Ольга IQ=100 IQ=133
Сумцова Дар’я IQ=114 IQ=125
Таблиця 2.28
11-А
№п/п Прізвище, ім’я учня Рівень IQ до прослуховування музики (І етап) рівень шуму 37-40 Дб Рівень IQ після та під час прослуховування музики (ІІ етап) рівень шуму 70-80 Дб
Кошева Інна IQ=128 IQ=128
Шепеліна Каріна IQ=136 IQ=133
Холоша Єлизавета IQ=109 IQ=109
Чернобай Валерія IQ=131 IQ=131
Лаврик Віталій IQ=154 IQ=148
Заболотний Дмитро IQ=100 IQ=100
Іванько Діана IQ=114 IQ=114
Маматченко Катерина IQ=148 IQ=145
Дуб Наталія IQ=151 IQ=151
Кущ Яна IQ=148 IQ=148
Таблиця 2.29
6-А
№ п/п Прізвище, ім’я учня Рівень IQ до прослуховування музики (І етап) рівень шуму 37-40 Дб Рівень IQ після та під час прослуховування музики (ІІ етап) рівень шуму 70-80 Дб
Горобець Аліна IQ=95 IQ=95
Северін Дар’я IQ=81 IQ=81
Логвиненко Валерія IQ=89 IQ=103
Ядова Валерія IQ=98 IQ=95
Манкевич Владислав IQ=84 IQ=87
Гацько Віола IQ=103 IQ=92
Кузенкова Дар’я IQ=87 IQ=87
Земляна Анастасія IQ=98 IQ=95
Ковальова Карина IQ=89 IQ=87
Ляшук Жанна IQ=89 IQ=89
Таблиця 2.30
11-Б
№ п/п Прізвище, ім’я учня Рівень IQ до прослуховування музики (І етап) рівень шуму 37-40 Дб Рівень IQ після та під час прослуховування музики (ІІ етап) рівень шуму 70-80 Дб
Мазалов Антон IQ=139 IQ=139
Кущ Володимир IQ=139 IQ=136
Нестеренко Марина IQ=103 IQ=106
Кривонос Єлизавета IQ=122 IQ=125
Ігнатов Ігор IQ=136 IQ=136
Бекетов Дмитро IQ=122 IQ=122
Бобрицька Олена IQ=122 IQ=125
Майоров Олександр IQ=131 IQ=133
Артьомов Влад IQ=136 IQ=136
Кривонос Владислав IQ=133 IQ=133
Таблиця 2.31
Визначення впливу шуму на рівень ситуативної тривожності
6-Б
№ п/п Прізвище, ім’я учня Результати тесту ситуативної тривожності при рівні шуму 37-40 ДБ Результати тесту ситуативної тривожності при рівні шуму 70-80 ДБ
Денисюк Валерія 37 42
Кальченко Аміра 31 39
Костенко Єлизавета 34 37
Лисенко Ангеліка 22 23
Макарова Анастасія 26 26
Марінченко Артем 24 25
Різван Ольга 45 50
Сумцова Дар’я 20 26
Путіліна Арина 44 47
Шелест Карина 21 32
Таблиця 2.32
6-А
№ п/п Прізвище, ім’я учня Результати тесту ситуативної тривожності при рівні шуму 37-40 ДБ Результати тесту ситуативної тривожності при рівні шуму 70-80 ДБ
Горобець Аліна 39 43
Северін Дар’я 29 29
Логвиненко Валерія 29 32
Ядова Валерія 29 31
Манкевич Владислав 35 38
Гацько Віола 25 26
Кузенкова Дар’я 28 42
Земляна Анастасія 31 38
Ковальова Карина 42 59
Ляшук Жанна 20 23
Таблиця 2.33
11-А
№ п/п Прізвище, ім’я учня Результати тесту ситуативної тривожності при рівні шуму 37-40 ДБ Результати тесту ситуативної тривожності при рівні шуму 70-80 ДБ
Кошева Інна 37 36
Шепеліна Каріна 48 36
Холоша Єлизавета 36 42
Чернобай Валерія 34 39
Лаврик Віталій 36 37
Заболотний Дмитро 29 31
Іванько Діана 39 37
Маматченко Катерина 34 28
Дуб Наталія 32 22
Кущ Яна 34 28
Таблиця 2.34
11-Б
№№ п/п Прізвище, ім’я учня Результати тесту ситуативної тривожності при рівні шуму 37-40 ДБ Результати тесту ситуативної тривожності при рівні шуму 70-80 ДБ
Мазалов Антон 32 34
Кущ Володимир 26 25
Нестеренко Марина 36 37
Кривонос Єлизавета 44 43
Ігнатов Ігор 43 43
Бекетов Дмитро 28 27
Бобрицька Олена 45 47
Майоров Олександр 35 37
Артьомов Влад 28 28
Кривонос Владислав 37 41
2.10 Методи статистичної обробки результатів експерименту (побудова графіків)
Вплив шуму на пульс підлітків 6-Б клас
На графіку показані зміни пульсу учасників експерименту при різних рівнях шуму. При порівнянні можна побачити, що при збільшенні рівня шуму відповідно збільшився пульс у 80% учнів, у 10% учнів при збільшенні шуму відзначилось зменшення пульсу. Таким чином, у 10 % учнів зміна пульсу не була такою істотною (лише 2 одиниці). Тобто, можна зробити висновок, що зміна рівня шуму на останні 10% не мала впливу на їхній пульс.
Вплив шуму на пульс підлітків 6-А клас
В 6-А учасники експерименту більш вразливі до високого рівня шуму порівняно з учнями 6-Б. Можна припустити, що це пов'язано з віковими особливостями. Особливістю учнів цього класу є те, що саме перехід до шостого класу спричинив порушення дисципліни. В результаті учні стали менш уважні, постійний високий рівень шуму в класі спричинив стомлюваність, роздратованість та постійні зміни настрою. І відповідно, збільшення пульсу.
Вплив шуму на пульс підлітків 11-А клас
В 11 класі можна побачити, що на 80% учнів вплинуло підвищення рівня шуму. У 1 учня пульс не змінився, а ще у 1 понизився на 1 ділення, тобто майже не змінився (на 20% не вплинуло). Цей клас звик працювати при рівні шуму близько 37-40 Дб. Під час експерименту саме у цьому класі було важко збільшити рівень шуму до зазначеного максимального показника. Таким чином це може пояснити значне підвищення пульсу в учнів, навіть не зважаючи на вік.
Вплив шуму на пульс підлітків
В 11-Б класі менш помітні різкі коливання пульсу, бо тільки в 30% зазначалось підвищення пульсу, у 70% - пульс або зменшився, або залишився незмінним. Порівнюючи цей клас з попереднім, можна зробити висновок, що вплив шумового забруднення на дітей, які йому піддаються щодня, є менш вираженим.
Визначення впливу шуму на тиск підлітка 6-А клас
Визначаючи вплив шуму на тиск підлітка, в 6-А класі можна зазначити, що тільки у 30% учасників експерименту тиск збільшився, у 70% тиск залишився незмінним, тобто можна зробити висновок, що ці учні звикли до високого рівня шумового впливу і організм не реагує на підвищення шуму.
Визначення впливу шуму на тиск підлітка 6-Б клас
Аналізуючи результати зміни тиску під впливом шуму на учасників експерименту, в 6-Б класі можна відмітити, що у 40% учнів підвищився тільки систолітичний тиск, у 50% тиск залишився незмінним, у 10% тиск зменшився. Тобто, за цими показниками можна сказати, що в цьому класі діти найменш схильні до змін шумового впливу.
Визначення впливу шуму на тиск підлітка 11-А клас
В 11-А тиск учасників експерименту збільшився у 50%, в інших 50% учнів (40% тиск не змінився, а у 10% - знизився). Можна зазначити, що учні (учасники експерименту) звикли працювати при низькому рівні шуму, збільшення рівня шуму відповідно викликало збільшення тиску у підлітка.
Визначення впливу шуму на тиск підлітка 11-Б клас
Визначаючи вплив шуму на тиск підлітка в 11-Б класі, можна зазначити, що у 50% учнів, при збільшенні шуму до 70-80 ДБ підвищився тиск, (у 40% збільшився систолітичний (верхній тиск), у 10% діастолічний (нижній тиск)), в інших 50% тиск залишився незмінним або знизився, (у 20% учнів тиск залишився незмінним, у 30% тиск понизився). Відповідно на 30% класу шумове забруднення не вплинуло.
Визначення впливу шуму на емоційний стан
Під час рівня шуму 37-40 Дб діти відчували в основному позитивні емоції. Найбільше відсотків набрали щастя, радість, впевненість у собі, задоволення, більшість вищезазначених емоцій було в 6 класах, в 11 класах в учнів спостерігались більш різноманітні емоції (переважали здивування, збентеженість), 20% не змогли описати свої емоції. Отже, за цими даними можна зробити висновок, що зміна рівня шуму на учнів 6 класів діє більш різноманітно, ніж на учнів 11 класів. Це сталося завдяки сформованості та сталості нервових процесів учасників експерименту старших класів.
Зміна емоційного настрою на ІІ етапі проведення експерименту була викликана збільшенням шуму до 70-80 Дб. Відповідно, емоційний стан учнів показав наступні результати: в 6 класах збільшення рівня шуму у 20% та 10% учнів викликало злість, 10% стали сумними, також по 20% викликали збентеження, здивування, невизначеність. В 11 класах найбільш високий відсоток отримали емоції – здивування 30%, ще 30% не змогли описати свої емоції. Відповідно до результатів можна зробити висновок, що збільшення шумового забруднення викликає в учнів молодшого віку дезорієнтацію, вони не можуть зосередитись, відчувають невпевненість, сум, шок. Учні старших класів відповідно до свого віку та сталості емоційних процесів менш вразливі до підвищення шумового забруднення, але не можуть описати свої емоції та іноді це викликає у них збентеження.
Визначення впливу рок-музики на розумові здібності підлітка
6-А клас
При проведенні ІІ етапів анкетування учасників 6-А класу ми отримали наступні результати: в 40% учнів знизився рівень розумових здібностей, у 30% залишився незмінним, у 30% підвищився. 40% учасників експерименту під час проходження ІІ етапу анкетування, де рівень шуму досягав 70-80 ДБ і при цьому грала рок-музика, не змогли зосередитись на завданні, 30% не змінили свої показники, бо звикли до шумового впливу під час виконання різних завдань. Ще 30% відповіли, що при низькому рівні шуму їм було важче зосередитись, ніж при високому.
11-А клас
Визначаючи рівень IQ в 11 класах при рівні шуму 37-40 Дб та 70-80 Дб, я помітила, що різниця між І етапом та ІІ була помітна лише у 30% учнів, де зниження рівня IQ було лише на 3,6 балів, а це 1 та 2 питання відповідно. Отже, можна зробити висновок, що на учнів старшого віку збільшення шумового впливу та рок-музика майже не вплинули на відміну від учнів 6-А класу. Відмінність у результатах пояснюється сталими психологічними процесами учнів старших класів. Вони менш сприятливі до збільшення шумового впливу.
Визначення впливу класичної музики на розумові здібності підлітка
6-Б клас
Під час проведення анкетування в 6-Б класі ми отримали наступні результати: 100% учнів показали підвищення результатів рівня розумових здібностей. За тестом IQ Айзенка при підвищенні рівня шуму з 37-40 Дб до 70-80 Дб учні слухали саме класичну музику Чайковського, при цьому хоч рівень шуму і підвищився, але саме класична музика мала заспокійливу дію та допомагала учням зосередитись на виконанні завдання. Учасники експерименту зауважили, що були в собі впевнені.
11-Б клас
При анкетуванні в 11-Б класі ми отримали такі результати: 40% учасників експерименту збільшили свій результат IQ на 3 бали (+1 питання), 60% підтвердили свій результат, при порівнянні можна зазначити, що вплив класичної музики мав позитивний результат. Але на відміну від учнів 6 класу тільки 40% отримали підвищений рівень IQ. Такі результати можна пояснити сталістю розумових процесів учнів старшого класу, але при прослуховуванні саме класичної музики пояснили, що їм працювати було легше: вони мали змогу зосередитись на завданні. Класична музика мала більший вплив на учасників експерименту 6 класів, бо саме цей вік більш сприятливий до різного зовнішнього впливу.
Визначення впливу шуму на рівень ситуативної тривожності
При визначенні рівня ситуативної тривожності учасників експерименту 6-Б класу ми отримали наступні результати: у 90% учнів відмічали підвищення рівня тривожності, під час ІІ етапу анкетування в момент збільшення рівня шуму учні ставали більш роздратовані, не могли сконцентрувати увагу на питаннях, підвищували голос,прохали інших учнів бути тихіше, щоб отримати можливість побути в тиші та зосередитись. Відповідно на учасників експерименту з 6-Б класу підвищення рівня шуму мало негативний результат: тільки 10% учнів не підпали під вплив шуму, відповідали на питання, не зважаючи на шум навкруги. За результатами тесту можна зробити висновок, що учасники експерименту цієї вікової групи не вміють ще контролювати свої емоції та легко піддаються змінам рівня шуму, що викликає підвищений рівень тривожності.
6-А клас
В порівнянні з 6-Б класом учні 6-А класу також на 90% схильні до впливу шумового забруднення на рівень тривожності. Збільшення рівня тривожності можна пояснити тим, що саме в цьому віці при неможливості повністю контролювати свої психологічні процеси здатні до підвищення рівня страху, невпевненості в своїх силах, зниження відчуття безпеки, підвищену збудливість.
11-А клас
Визначаючи схильність до шумового забруднення в учасників експерименту 11-А та 11-Б класу, можна зазначити, що в 11-А класі тільки у 40% збільшився рівень тривожності. В основному найбільш визначним показником в 11 класі було підвищення рівня збудливості та незначна зміна настрою (визначення №1 та №12) найбільш вплинули на результат рівня тривожності. Відповідно у 60% рівень ситуативної тривожності з підвищенням рівня шуму знизився. Діти зазначали зниження рівня самоконтролю, можливість розслабитись та поговорити між собою, а також час відпочити.
11-Б клас
В 11-Б класі ми отримали такі показники: у 50% учнів збільшився рівень ситуативної тривожності, у 20% залишився незмінним, у 30% рівень ситуативної тривожності зменшився. Учасники експерименту в порівнянні з 11-А класом більш сприятливі до збільшення рівня шумового забруднення, відповідно 20% не звернули увагу на збільшення рівня шуму і це ніяк не вплинуло на їх рівень тривожності. Зменшення рівня тривожності у 30% показало, що учні також побачили можливість розслабитись і відпочити. Так збільшення рівня шуму на учнів старших класів має менший вплив, ніж на учнів 6 класів в зв’язку зі сталістю психологічних та розумових здібностей.
РОЗДІЛ 3
Психолого-фізіологічна оцінка результатів експерименту впливу шуму на стан підлітка
Під час шумового забруднення на стан підлітків ми побачили зміни не тільки у фізіологічних процесах, а й в психологічних. Збільшення шумового забруднення сприяло у підлітків підвищенню пульсу в зв’язку зі збільшенням навантаження на барабанні перетинки, що в свою чергу збільшило ритм механічних коливань судин під час вигнання крові із шлуночків серця, створюючи прискорене серцебиття і відповідно збільшення пульсу. Гострота звуку припадає на вік 13-20 років, тому саме на підлітків дуже великий вплив має рівень шуму. В середньому, в учасників експерименту 6 класів у 90% учнів спостерігалося підвищення пульсу. Серед учасників експерименту 11 класів підвищення пульсу при підвищенні рівня шуму спостерігалось в середньому у 50%. Відповідно можна зробити висновок, що учні 11 класів в силу своїх сталих фізіологічних процесів не так схильні до підвищення рівня шуму, як учні 6 класів. Вплив шумового забруднення дуже часто призводить до зменшення слухового сприйняття, тим самим саме в дітей, які постійно знаходяться в місцях, де рівень шумового забруднення високий, схильні до захворювань органів слуху.
Вимірювання тиску при рівні шуму 70-80 Дб показали наступні результати: в середньому підвищення тиску відмічалось у 30% учнів в 6-А та у 40% в 6-Б, в старших класах у 50% (в 11-А та 11-Б класах). Зміна тиску у молодших класах була викликана стресом, що виник в результаті підвищення рівня шуму. В 11 класах, зважаючи на вік, зміна тиску при збільшенні рівня шуму було викликана декількома факторами. Підлітки малорухливі (гіподинамія), як фактор під час досягання рівня шуму в 70-80 Дб став сигналом фізичного навантаження, що спричинило зміну антропометричних даних. Також мав місце й стрес, бо підлітки цього віку більш спокійно ведуть себе на уроках, ніж учні 6 класів,процеси нервової збудливості в учнів 11-х класів також могли викликати підвищення тиску. При порівнянні емоційного стану учнів при збільшенні шумового забруднення було виявлено високі показники в учасників експерименту в середньому серед 6-х класів, під час збільшення шумового впливу відмічались 40% збентеження, 30% злість, 10% шок, 40% щастя. В 11-х класах в середньому у 50% збільшення рівня шуму викликало збентеження, 30% відчували злість, 20% сум. Відповідно до цих результатів можна зазначити, що учні молодших класів більш пристосовані до змін шумового впливу, але емоції при цьому не завжди носять позитивний характер. В 11 класах учні мають більш сталі психологічні процеси, та вже звикли працювати в тиші, тому збільшення шумового впливу викликало в них злість та обуреність.
При визначенні рівня розумових здібностей найкращі результати ми отримали в учнів, які прослуховували класичну музику. Саме в них відмічалось підвищення рівня IQ, здатність до зосередження на завданні, налагодженість в опрацюванні тесту, врівноваженість психологічних процесів. В учнів, які слухали рок-музику, відмічалась пригніченість, роздратованість, нездатність до чіткого формулювання відповідей тесту. В учнів 6 класу постійно виникали спалахи агресії, бажання покинути тест і більш не працювати, але потім вони знову до нього сідали та робили, але не було потрібної зосередженості. В 11-му класі емоційні процеси були менш помітними, але діти також не дуже концентрували увагу на тесті, постійно відволікались, не могли зосередитися на завданні. При проведенні тесту на рівень тривожності найбільш високий показник виявився у учнів 6 класів – 90%, в 11-х класах середній показник був 40%, відповідно до цього можна зробити висновок, що саме учасники експерименту в 6 класах, які не мають сталих емоційних процесів, легко збуджуються та підпадають під вплив різних чинників, мають високий рівень тривожності. В 11 класах учні мають сталі психологічні процеси, також вміють контролювати свої емоції та не так легко підпадають під зовнішній вплив різних факторів, тому відповідно збільшення шуму хоч і викликало збільшення тиску, але на психологічний стан підлітків майже не вплинуло на зміну рівня тривожності.
3.1 Медична оцінка впливу незначного рівня шуму на здоров’я дітей.
Внаслідок шуму в шкільних приміщеннях учні витрачають більше часу на виконання поставлених завдань та роблять більше помилок. Це виявляється у підвищенні тиску та пульсу підлітків, підвищенні рівня тривожності, як наслідок зниження концентрації уваги, збільшенні кількості невірних рішень. В умовах постійного шуму у дітей з’являється нервове напруження, шумове забруднення, негативно діючи на рефлекторну діяльність, - одна з причин головної болі в учнів. Також з’являються подразливість, агресія, знижується здатність контролювати свою поведінку. За статистикою я звернулась до шкільної медсестри з питанням, який відсоток учнів нашої гімназії звертається з проблемою головного болю. Було виявлено, що з 586 учнів щодня звертаються 2-3 учні, тобто за 2 тижні ми отримали результат 7% учнів. Щодня учні перебувають під впливом шумового забруднення 6 годин, також ми виміряли шумове забруднення в їдальні під час перерви. Рівень шуму досягав – 90-100 Дб, при перерві від 5 до 20 хвилин учні можуть бути там. Молодша школа навчається на 2 поверсі, загальний рівень шуму в рекреації під час перерви доходив до 110 Дб. На 1 та 3 поверсі навчаються учні 5-11 класів. Ми виміряли рівень шуму під час перерви в рекреації, де навчаються 9 та 11 класи – 80-90 Дб, в рекреації де навчаються учні 6,8,10,4 класу – рівень шуму складав – 100 Дб. Під час перерви учні молодшого віку не мають можливості відпочити. Як наслідок, порушується діяльність кровоносної системи, органів слуху, мозкової діяльності, тому до 5 уроку учні вже виснажені і робота з ними на уроці вже не буде настільки продуктивною, як на 1-3 уроці. Більшість учнів 9 класів на 6 уроці не можуть стримувати агресію, не контролюють свої емоції, не здатні активно сприймати навчальний матеріал, часто скаржаться на головний біль, збільшення тиску. Тому підліток, перебуваючи в постійному шумі не тільки в школі, а й вдома, слухаючи рок-музику, починає страждати на різноманітні захворювання вже в підлітковому віці, що негативно позначається на його подальшому житті.
3.2 Способи зниження шумового впливу на психолого-фізіологічний стан підлітка
Для зменшення шумового впливу на людину в нашому селищі проводиться ряд заходів. За цією інформацією я звернулась до голови нашої селищної ради Д.М. Діхтяр. Він назвав декілька методів по зменшенню негативного впливу шуму на людей:
В нашому селищі всі промислові об’єкти знаходяться на відстані, яка затверджена нормами ДержСанПіну України щодо шумового забруднення.
Навколо нашого селища поблизу доріг та біля залізниці висаджені дерева, що зменшують шумове забруднення.
Розроблена зона відпочинку для дітей, яка відділена від автомагістралі, вона знаходиться в парковій зоні.
В приміщеннях музичної школи, лікарні, бібліотек, Комсомольської гімназії, ліцею №1 встановлені пластикові вікна які захищають від шуму, бо саме ці будівлі знаходяться біля доріг.
Біля Комсомольської гімназії також висаджені ялинки, які поглинають шум.
Встановлений відповідний режим роботи розважальних закладів.
В Комсомольській гімназії також проводяться заходи щодо зменшення рівня шуму:
Встановлюються пластикові вікна в класах.
На перервах постійно чергують учні та вчителі, які пояснюють молодшим школярам, як треба себе вести на перерві.
В молодшій школі вчителі проводять різні розважальні заходи, залучають учнів до різних ігор під час перерви.
Проводиться профілактична робота на уроках, де учні вчаться висловлюватися спокійно та врівноважено.
На уроках з основ здоров’я та етики дітям пропонується проведення релаксаційних вправ.
ВИСНОВКИ
Під час проведення експерименту я дослідила вплив шумового забруднення на підлітків 20 учнів 6-х класів та 20 учнів 11-х класів. Результатом було виявлення збільшення пульсу, тиску, зниження розумових здібностей, підвищення рівня тривожності та погіршення емоційного стану учасників експерименту при рівні шуму 70-80 Дб. З фізіологічної точки зору я зрозуміла, що під час підвищення рівня шуму для дітей створювалась стресова ситуація, при якій вони намагалися працювати. В результаті постає питання: що саме вплинуло на фізіологічні та психологічні зміни в організмі підлітка?
Так як для учнів була створена стресова ситуація, ми визначили, що в цей момент в кров виділяється гормон кортизол, який пригнічує працездатність мозку, і гормони, які впливають на рівень артеріального тиску та пульсу. Гормон вазопресин виробляється в задній долі гіпофізу, в результаті його дії відбувається звуження артеріол та капілярів, що призводить до підвищення артеріального тиску. Цей гормон надає стимулюючу дію на роботу інших органів ендокринної системи – наднирників та щитовидної залози. Наднирники та нирки синтезують гормони, які надають дуже важливе значення в гуморальній регуляції рівня крові. В мозковому відділі наднирників виробляються катехоламіни – адреналін та норадреналін, які надають судиннозвужуючий ефект та впливають на весь організм. В корковому шарі синтезуються кортикостероїди та глюкокортикоїди – преднізолон, гідрокортизон. Ці гормони впливають на обмін речовин та підвищують тиск та пульс. Саме виділення цих гормонів могло викликати різницю тиску та пульсу у різних учасників експерименту.
Також було виявлено, скільки відсотків учнів звертаються зі скаргами на головний біль до медичної сестри. Були визначені методи, які проводяться по зменшенню шумового забруднення в селищі Комсомольське та сформульовані рекомендації по зменшенню шумового забруднення в Комсомольській гімназії №2.
Відповідно до цього, треба ще багато працювати та далі розробляти заходи щодо зменшення впливу шумового забруднення на психолого-фізіологічний стан підлітків. Основна робота повинна проводитись з дітьми не тільки в школі, а й вдома. Ми не можемо уникнути шумового забруднення, але можемо зменшити його вплив та зберегти своє здоров’я.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Алексєєв С.В. Екологія людини: підручник. / Алексєєв С.В., Пивоваров Ю.П., Янушанец О.І. - М.: Ікар, 2002.
Величко О. М. Контроль забруднення довкілля: навчальний посібник. -К.: Основа, 2002. — 255 с.
Дуднікова І. І. Безпека життєдіяльності: навчальний посібник -К., 2002. — 237, с.
Кучерявий В. П. Урбоекологія: підручник, – Львів: Світ, 2002. – 439 с.
Яремко З. Безпека життєдіяльності: посібник -К.: Центр навчальної літератури, 2005. — 317 с.
Основи безпеки життєдіяльності. навчальний посібник / за ред. Р. І. Айзмана, С.Г. Крівощекова .- К.: Сіб.універ.із-во, 2002-271с.
Ильичев А.А. Популярная энциклопедия для выживания подростков-М: ЭКСМО-Пресс, 2002.
В.С. Джигирей Екологія та охорона навколишнього природного середовища: Навч. посіб. – 4-те вид., випр. і доп. – К: Т-во “Знання”, КОО, 2006. – 319 с.
Плужников М.С., Рязанцев С.В. Среди запахов и звуков.- М.: Молодая гвардия, 1991
Прощицкая Е. Н. Выбирайте профессию: Учеб. пособие для ст. кл. сред, шк.—М.: Просвещение, 1991.— 144 с.
Хорбенко Іван Григорович: «За межами слышимого»;2-е издание,1986г..
Клюкин Ігор Іванович: «Дивний світ звука»;2-е видання, 1986 р.
«ІНТЕРНЕТ РЕСУРСИ»:
1)http://m-lay.ru/music/77_samis_znamenitih_classicheskih_proizvedeniy.php.
2) http://musico.ws/popular/Rock/
3) http://iqtest.kulichki.net/aizenek/test.php?n=40