Литературное кафе Над чем смеемся?

Петровський районний вiддiл освiти

Донецький навчально-виховний комплекс № 114"






Зустріч
у
лiтературній кав'ярні

,,3 кого й чого смiємося".


"Хто ж не знає,
Що смix людей вiд звiрiв вiдрiзняє,
Адже з того людина й пiзнається,
Що в слушну мить вона смiється."



Підготувала вчитель
української мови та літератури
Гаврилова Людмила Петрiвна



м. Донецьк

Учитель: Смiх. Смiшне. Комiчне. Гумор. Це все те, що допомагає людинi вижити. Ми вивчаємо з української літератури дуже складний перiод – період становлення української літератури.
Пригадаймо, що таке гумор, іронія, сатира, сарказм.
Хто ж є корифеєм української лiтератури, чиє ім’я стоїть на І мiсцi?

Ведучий 1.
А чи властивий гумор Т. Г. Шевченкові? Адже він усвiдомлюється багатьма українцями як похмура, позбавлена вcix життєвих радощiв людина, перейнята винятково селянською недолею та революцiйними закликами до збройної боротьби.

Ведучий 2.
У поетичних творах поета домінує пафос сатири, а от гумор майже повнiстю вiдсутнiй, тому що Шевченкiв cмix спрямований проти основ ладу.

Ведучий 3.
Якщо сповiдь його душi в поезії дистанцiйна вiд гумору, то в iнших видах творчості він виявляєrься i ми бачимо iншого Шевченка – веселого, дотепного, жартівливого.

Ведучий 4.
Почуття гумору - одна з визначних рис особливостi поета, який стає надзвичайно добрим i розважальним, коли йдеться про дитячу безпосереднiсть. Застосувавши прийом неочiкуваної розв'язки, автор так говорить про перші враження дитини від . . .

Учень.
Радости и удивлению их не было конца. Невинные создания! Не знаете вы, какое зло затаено в этих разноцветных каракулях. Это источник ваших слёз, величайший враг вашей детской и сладкой свободы, словом - это... букварь.

Ведучий 1.
Почуття гумору - одна з визначальних рис характеру Шевченка. У cвоїx спогадах про нього друзi та знайомi майже одностайно наголошують на його вмінні дотепно пожартувати, розсмішити товариство, здатностi вловити комiчне у звичайних речах. Biн мiг майстерно розповiсти анекдот, веселу бувальщину. Ось як про це згадує товариш Шевченка Микола Невицький.

Учень.
Та зате iнодi, хоч i не часто, коли вже розiйдеться, розбалакається та почне сипати рiзнi свої приказки й анекдоти, - а він знав їх безлiч! - або ж як вiзьметься при цьому зображувати купцiв, попiв, дякiв, старообрядцiв, – а він на це був мастак, - тодi веселощам i cмixy просто не бувало кiнця!..

Учень.
Друзi також згадують про дотепний чотиривiрш, написаний поетом вуглиною на стіні шинку:
Вип’єш першу – стрепенешся,
Вип’єш другу – схаменешся,
Вип’єш третю – в очах сяє,
Дума думу поганяє.

Ведучий 2.
Часом Шевченко сам виступав персонажем гумористичних iсторiй, у якi потрапляв завдяки неабиякому почутrю гумору.

Учень.
Одного разу пiд час обiду в друзiв Тараса посадили бiля пихатого панка. Той, незадоволений сусідством з колишнім кріпаком, вирішив принизити Тараса. У цiлковитiй тишi, звертаючись до поета, панок голосно спитав:
- Знаете ли вы, чем отличается человек от свиньи?
- Знаю, - ответил Шевченко, - человек сядет обедать и
ест молча, а свинья опустит рыло в помои и хрюкает.
Ведучий 3.
Однозначно, Шевченко вмів i любив жартувати, Biд природи він був людиною веселою та добродушною. Почyтrя гумору є важливою складовою його творчої індивiдуальностi, стилю поезiй, а черпав він це у cвоїх попередникiв, з давньої української літератури.

Учитель.
Певна рiч, ми не зможемо розглянути сьогоднi все гумористичне надбання давньоукраїнської лiтератури, але в загальних рисах окреслити iдейно-естетичну основу, шлях становления та розвитку гумору в українськiй лiтературi до ІІ половини XIX столiття спробуємо.

Пiсня "Ой, там на точку на базарi".

Ведучий 4.
Так, елементи комiчного та комiзму вперше зустрiчаються у творах усної народної творчості, у народних обрядах українців.

Ведучий 1.
Елементи комiчного були притаманнi iнтермедiям, якi були написанi на Українi, на матерiалi жиrтя українського народу, але польською мовою в останнiй перiод розвитку шкiльної драми " Deklamato" Мануїла Базилевича, "Komedia uniatow z pravoslawnemi" Сави Стрiлецького.
(Інтермедiя на 2 персони, син з татом: "Дернiвський збiрник пiсень")

Учитель.
Чи не найважчий, бо найтерплячiший i найгуманнiший cмix над вадою друга. Biн характерний для цивiлiзованоrо суспiльства. Це спосiб-сaмовдосконалення людей. Це cмix утвердження "Пiзнавай себе, а пiзнавши, удосконалюй ".

Г.С.Сковорода "Двi курицi".(сцена)

Ведучий 2.
Cмix над сильним антигероєм чи антиідеалом - це одна з основних форм i один з основних засобiв ведения антагоністичної боротьби приблизно рівносильних супротивників.

Г.С.Сковорода "Всякому місту звичай і права" .

Ведучий 3.
Cмix над iсторично застарiлим, комiчним явищем чи характером - це емоцiйне торжество людини над тим, що вже переможене самою історією.

Відеозапис п'єси "Наталка Полтавка" І. П. Котляревського ( пiсня возного).

Ведучий 4.
Слiд згадати байки, якi були в цей перiод настiльки сценiчнi, а конфлiкти виразнi i комедiйно завершенi, що авторам таких творів часом не треба було додавати традицiйних для тодiшнiх байок кінцівок – висновків – моралі.

Гулак-Артемовський, байка "Лiкар i здоров' я" (сцена).

Ведучий 1.
Є ще один твір XVlll ст. Столiття сатиричної української лiтератури, лiричних вiршiв та iнтермедiй. Це - "Енеїда" I.Котляревського. Це твip, який захоплював читачiв ранiше, хвилює зараз, i буде приваблювати завжди.

«Енеїда» уривок

Ведучий 2.
OCHOBHi традицiї iнтермедiї i байок продовжились у забороненiй укрaїнськiй комедії.

Г.Ф.Квiтка- Основ'яненко "Сватання на Гончарiвцi" (сцена)
Ведучий 3.
Уже в першiй половинi XIX ст. основним об'єктом комедiйного зображення поступово ставали дворяни і навіть ті, що тільки приходили їм на змiну – буржуа. Висмiювали нещадно побутовий маразм і моральну звироднілість.

М.Старицький "За двома зайцями" (сцена).

Ведучий 4.
Так, поет, як і його попередники, вмів та любив жартувати, але, коли він залишався наодинці зі спогадами про дитинство й невiдступними думками про безталання України, його смix ставав безжалiсним руйнiвником iснуючої системи, набував форм, якi заперечували свiй об' ект сатири, іронії, сарказму.






























Мета. Показати учням, що жарт, сміх, висміювання всього потворного в житті притаманне українському народу і зокрема письменникам України.

Обладнання: телевізор, відеомагнітофон, костюми.
15