Досконалість складається з дрібязків (Постійно – діючий семінар по психології з формування психологічної культури педагога)

Досконалість складається з дріб'язків(Постійно – діючий семінар по психології з формування психологічної культури педагога)
43434099695Автор: Головко Вікторія Анатоліївна, заступник директора з навчально – виховної роботи, практичний психолог Артемівської загальноосвітньої школи І- ІІІІ ступенів № 5 з профільним навчанням Артемівської міської ради Донецької області, спеціаліст вищої категорії.
Актуальність розробки.
На сучасному етапі у світовій практиці відмічені тенденції щодо необхідності формування психологічної культури педагогів. Це є одним з показників підвищення педагогічної майстерності вчителя. У сукупності з знаннями методики викладання предмету, широким кругозором, інтелігентністю, психологічна культура забезпечує соціальну цінність педагога, його адаптивність, життєстійкість у сучасному світі та на сучасному ринку праці. Вміння педагога представити себе, володіти собою в умовах сучасного суспільства дуже важливе. І від того на скільки він розуміє сильні та слабкі сторони своєї індивідуальності, свій внутрішній потенціал, залежить його психологічне здоров’я, побудова творчої продуктивної діяльності, формування цінностей, професійних якостей підвищення професійних ресурсів.
Оскільки поступово виникає нова система цінностей та цілей освіти тому сучасна освіта повинна бути орієнтована на психологічну культуру, яка виражається у самоорганізації, саморегуляції життєдіяльності педагога, у відношення особистості до себе, оточуючих.
Цілі розробки
Розглянути та проаналізувати поняття про психологічну культуру вчителя; з'ясувати складові психологічної культури; ознайомити з методами та прийомами саморегуляції.
Опис заходу
Постійно – діючий семінар по психології з формування психологічної культури педагога, який проводиться 1 раз на місяць. Керівником є практичний психолог закладу.
Ці заходи направлені на усвідомлення педагогами глибоких зв’язків між теоретичними і практичними аспектами психолого - педагогічної діяльності та в ознайомленні з новітніми досягненнями психолого-педагогічної науки і передового досвіду, в обговоренні слухачами повідомлень, доповідей, рефератів, виконаних ними за результатами досліджень самостійно під керівництвом спеціалістів в даній галузі.
Алгоритм організації та проведення семінару:
розробка плану роботи відповідно до тематики та питань, що підлягають опрацюванню;
підготовка рекомендованої літератури для попереднього ознайомлення;
проведення підготовчих консультацій;
глибока підготовка окремих учасників семінару з питання, що вивчається, з метою забезпечення якісного всебічного обговорення;
вібір форми роботи;
розробка методичних рекомендацій на основі вивчених і обговорених питань;
проведення рефлексії з учасниками проведення семінару.
Технологія проведення семінару включає обов’язкові компоненти:
Інформаціно – аналітичні повідомлення (лекція, міні – лекція, доповідь, електронна презентація та ін.)
Діагностичний блок ( тест з теми семінару та тест для загальної характеристики особистості)
Психологічний практикум (вправи, ігри, релаксація)
Робота з інноваційними, інтерактивними формами роботи
Практичні завдання, поради
Рефлексія (у формі висловів, цитат, притч)
Результативність застосування розробки
Циклічна, послідовна, системна участь у роботі психолого-педагогічного семінару забезпечує умови для зростання як загальної та психологічної культури педагога, культури спілкування, оволодіння ораторськими здібностями, усвідомлення важливості емоційно-ціннісних відносин з колегами та учнями, а також збереження психологічного здоров’я сучасного педагога.
Додаток 1
План роботи постійно – діючого семінару по психології
з формування психологічної культури педагога на навчальний рік
Місяць Тема ПДС
Вересень Поняття про психологічну культуру
Жовтень Формування конструктивного підходу до вирішення проблем
Листопад Сприйняття миру через позитивну установку
Грудень Формування особистої відповідальності, як складової психічного здоров’я особистості
Січень Формування душевного здоров’я учителя
Лютий Управління своїми емоціями
Березень Доцільність - це розумне, корисне, умисне
Квітень Педагогічна ерудиція
 
Додаток 2
Досконалість складається з дріб'язків(Постійно – діючий семінар по психології з формування психологічної культури педагога)
Цілі : Розглянути та проаналізувати поняття про психологічну культуру вчителя; з'ясувати складові психологічної культури; ознайомити з методами та прийомами саморегуляції використовуючи елементи арттерапії.
Форма проведення: психолого-педагогічний практикум
Інформаційне повідомлення.
Поняття про психологічну культуру педагога
(Доповідач соціальний педагог …)
У Національній доктрині розвитку національної системи освіти в Україні серед стратегічних напрямів її розбудови, які на сучасному етапі має вирішувати школа, визначені такі: підготувати до життя людину, здатну визначити власну роль у суспільному житті, а також задовольнити власні професійні інтереси. В розв’язанні цих завдань ми значну роль відводимо формуванню в педагогів високої психологічної культури, яка виступає необхідною умовою постійного зростання їхнього професіоналізму, а також є однією з передумов формування нового педагогічного мислення. Адже саме недостатньою психологічною грамотністю вчителів пояснюється значна кількість помилок і упущень у їхній навчально-виховній роботі. Прикладом таких огріхів, на думку Н.В. Чепелєвої, є перебільшення ролі пам’яті в процесі навчання поряд із недооцінкою мислення, недемократичний стиль спілкування, який часто є причиною різноманітних ускладнень у взаєминах із учнями, наявність стереотипів у сприйманні та оцінюванні дітей тощо.
У педагогічному словнику С. Гончаренка культура (від лат. сultura – виховання, освіта, розвиток) трактується як сукупність практичних, матеріальних і духовних надбань суспільства, які відображають історично досягнутий рівень розвитку суспільства й людини й утілюються в результатах продуктивної діяльності.
Велика психологічна енциклопедія визначає поняття „культура” таким чином: „Культура – це продукт мисленнєвої, духовної або художньої діяльності, в якому відображається творча сила людини.
Існує три категорії поняття.
1. Сукупність матеріальних і духовних основ, які визначають конкретний період її розвитку. Виділяють культуру матеріальну й духовну…
2. Ступінь розвитку в деяких галузях знань: культура мислення, праці, мовлення, поведінки тощо.
3. Рівень соціального й ментального розвитку, властивих людині.
Професійно-педагогічна культура як педагогічна категорія, має наукове вирішення в дослідженнях багатьох учених, більшість із яких розглядають це поняття як об’ємне й багатоаспектне. В педагогічному словнику за редакцією М.Д. Ярмаченка воно трактується як „інтегративна сукупність фізичних, інтелектуальних, загальнокультурних і моральних якостей, професійних знань і вмінь, необхідних для успішної навчальної та виховної роботи”.
Психологічна культура вчителя виконує такі функції:
– комунікативно-регулятивну, завдяки їй удосконалюються відношення суб’єктів педагогічного процесу, стає можливою зміна смислу соціальної взаємодії учителя й учнів, відбувається досягнення
єдності в поглядах на розв’язання проблем виховання, навчання й розвитку;
– наступні дві функції – інформаційно-конструктивна й пізнавально-гносеологічна – тісно пов’язані між собою через те, що вони характеризують найважливішу сторону психологічної діяльності
вчителя – можливість пізнавати дитину, отримувати й використовувати інформацію про неї, оцінювати результативність виховних впливів, здійснювати аналіз, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, виявляти гносеологічні корені явищ і забезпечувати адекватність, успішність і безпечність соціально- психологічної взаємодії. На основі правдивої інформації вчитель моделює індивідуальні програми безпечного особистісного розвитку, створює сприятливий психологічний клімат, конструює цілісний педагогічний процес;
– креативно-прогностичну, яка відображає внутрішню сутність психологічної культури, природу самої психологічної діяльності, носить пошуковий, творчий характер і дозволяє не тільки вивчати й
констатувати факти, але й здійснювати правильний психологічний прогноз розвитку, саморозвитку й спілкування;
– супроводу й безпеки, продиктованої гуманістичним характером педагогічної діяльності, якій притаманні дієве піклування про дітей, розуміння їх проблем, сприйняття дитини як унікальної істоти, яка має величезну цінність, співучасть у її саморозвитку, співробітництво з дорослими (батьки, шкільний психолог, колеги). Ця функція передбачає психологічне й педагогічне забезпечення особистісного розвитку дитини на основі правдивих відомостей про її особливості.
До складових психологічної культури вчителя віднесли: психологічні знання уміння й навички; професійні здібності; психологічні якості; психологічну компетентність.
Психологічні знання включають знання загальної, вікової, педагогічної, соціальної психології, лінгвопсихології, пізнавальних психічних процесів: сприймання, пам’яті, мислення й мовлення, уяви; психічних властивостей: потреб, інтересів, здібностей, темпераменту, характеру; психологічні уміння – керувати пізнавальною діяльністю учнів, володіти науковим мисленням, спостерігати й аналізувати,
виконувати дослідницьку роботу, враховувати вікові та психологічні особливості школярів, проектувати педагогічну діяльність, планувати, контролювати й корегувати власну діяльність й психологічні
навички – визначення рівнів і мотивів розвитку особистості дитини, формування в неї ціннісного ставлення до пізнавальної діяльності, володіти професійно-практичними навичками навчання
дисциплін освітніх галузей стандарту початкової школи, використовувати різноманітні методи, прийоми й засоби навчання та виховання, водночас виробляючи власний стиль викладання.
Професійні здібності: організаційні, комунікативні, аналітичні, інтелектуальні, креативні, перцептивні, рефлексивні.
Психологічні якості – педагогічна ерудиція, педагогічне мислення, педагогічне цілепокладання, педагогічна інтуїція, педагогічна імпровізація, педагогічна уява, педагогічна спостережливість,
педагогічний оптимізм, педагогічна рефлексія.
Психологічна культура становить сукупність знань із педагогіки, загальної, вікової та педагогічної психології та їх використання в практичній діяльності, здатність бачити за поведінкою дитини її душевний стан, рівень розвитку пізнавальних процесів, емоційно-вольової сфери, рис характеру, орієнтуватися в педагогічних ситуаціях, оцінювати їх, вибирати відповідні способи спілкування з учнем,
класним колективом, грамотно впливати на психіку школяра, сприяючи його гармонійному розвиткові, а також уміння аналізувати свою поведінку, виявляти ті чи інші недоліки в своїй професійній діяльності,
констатувати наявність чи відсутність у себе певних, необхідних для вчителя якостей.
Опитування вчителів показало, що більшість із респондентів (67,4%) добре розуміють сутність поняття „психологічна культура вчителя”, 21,3% – мають приблизну уяву про це поняття, а
12,3% - не змогли дати відповідь на поставлене запитання.
Такі результати вказують на те, що в руслі цієї проблеми ще недостатньо приділяється уваги формуванню психологічної культури.
Поруч із цим, заслуговує на увагу думка Н.В. Чепелєвої, яка вказує на те, що висока психологічна культура є запорукою творчого півробітництва вчителя з учнями, ставлення до дитини як особистості з усіма притаманними їй властивостями та якостями.
Посилаючись на дослідження О.В. Єрьомкіної, можна запропонувати умови, дотримання яких сприятиме успішному протіканню процесу формування психологічної культури вчителя:
1. Формування психологічної культури в системі безперервної професійної підготовки вчителя (довузівської, вузівської й післявузівської).
2. Створення оптимальних психологічних умов (у школі, педвузі, в системі післявузівської освіти) для реалізації особистісної потреби в самопізнанні й пізнанні інших людей, саморозвитку, самовихованні
як передумови успішного формування психологічної спрямованості особистості, а на її основі –
психологічної культури вчителя.
3. Створення в процесі вузівського навчання спеціальних умов, які передбачали б доповнення й
структурування змісту психолого-педагогічних дисциплін, їх інтеграцію; розробку й реалізацію
спеціальних педагогічних, психологічних і психотерапевтичних методик і технологій навчання.
4. Включення науково-теоретичної й практичної психологічної підготовки в зміст психолого-
педагогічних предметів і навчально-виробничу практику, в структуру самостійної роботи з психолого-
педагогічних дисциплін, в процедуру виконання випускних кваліфікаційних, курсових та інших
науково-дослідницьких робіт студентів і в соціокультурний життєдіяльний простір майбутнього педагога.
5. Побудова й реалізація індивідуальних програм формування психологічної культури на основі
прийняття цінності себе й інших, що передбачає включення її в особистісний контекст і в професійний
образ майбутніх учителів.
6. Створення комплексу діагностичних методик, якими повинен користуватися вчитель у
педагогічних цілях; цей комплекс розглядається як фонд учителя-психолога, як гнучка орієнтовна
основа для подальшої самостійної роботи; він слугує фундаментом формування психологічної
компетентності й психологічної культури вчителя.
7. Формування психологічної й практичної готовності вчителя до співробітництва зі шкільним
психологом на основі ціннісних орієнтацій, поглядів, соціально-педагогічних позицій, теоретичної підготовленості до психолого-педагогічного супроводу розвитку дитини.
Висновки…
1. Враховуючи вимоги до професійної діяльності й розвитку особистості вчителя, можна констатувати, що психологічна культура – це більш високий рівень професіоналізму педагога, досягнутий через філософське осмислення й саморефлексію педагогічної професії, це міра й спосіб творчої самореалізації фахівця в різних видах професійної діяльності й спілкування, спрямованих на психологічний саморозвиток, самопізнання й самовдосконалення та на засвоєння, передачу й створення професійних цінностей і ефективність кінцевого результату виконаної роботи.
2. Діяльність педагога з розвинутою психологічною культурою передбачає наявність різноманітних знань і вмінь (знання психології дітей, володіння психодіагностичними методиками, уміння бачити
проблему, здійснювати діагностичне вивчення дітей, аналізувати й узагальнювати результати тощо), вимагає певних здібностей, прояву власної активності.
3. Висока психологічна культура вчителя створює передумови для успішного й оптимального розв’язання нагальних педагогічних проблем, а також є важливою передумовою реформування системи народної освіти й школи зокрема.

Діагностичний блок
Тест 1 «Визначення рівня стресу»
Ви зможете самостійно визначити в себе рівень стресу. Щоб це зробити, дайте відповідь на наступні твердження - "так", "ні".
Я погано сплю (із працею засинаю, просипаюся по ночах, прокидаюсь з відчуттям утоми).
Я часто відчуваю втому.
Я випробую порушення. Не можу усидіти на місці.
У мене часто виникає почуття тяжкості у шлунку.
Мене легко раздратувати.
Мені важко зосередетися.
Я можу розплакатися без особливої причини.
Я втратила надію на краще.
У мене виникає біль в різних частинах тіла з невідомих причин.
У мене, то зникає апетит, то не можу насититися.
Я не можу стриматити гнів.
Я часто випробую занепокоєння і тривогу.
Теперь порахуйте, скільки разів ви відповіли «так». Якщо:
4 и менше – у Вас середній рівень стрессу. Ви самі можете справитися зі своїми проблемами, якщо не будете забувати про те, що необхідно відпочивати і вміти розслабитися.
Від 5 і більше - У Вас виражений стрес. Ви випробуєте значні психологічні перевантаження, не можете по-справжньому розслабитися.
Від 9 до 12 - у Вас сильний стрес. Ви знаходитеся на грані нервового зриву. Спробуйте скористатися викладеними в пам'ятках рекомендаціями. Можливо, Вам буде потрібно професійна психологічна допомога.
Тест 2 «Риси характеру»
Прислухайтеся до свого внутрішнього голосу, дайте відповідь усього на два питання: що ви більше любите: а) огірок чи помідор; б) диню чи кавун?
Огірок і диня. Цей вибір більше підходить чоловікам, ніж жінкам. Чоловіки цього типу мужні і серйозні. Вони рідко попадають під вплив і не піддані алкоголізму. Серед них зустрічаються спортсмени й аматори подорожей. Жінки з таким чоловіком будуть почувати себе як за кам'яною стіною їхня відповідальність поширюється і на семейні відношения. Вони цілеспрямовані і легко домагаються наміченої мети. Але в даного типу є і недоліки огуречно-динному чоловіку не вистачає романтизму, тому, якщо ви хочете одержати від нього букет квітів, не чекайте з моря погоди, а попросить купити вам троянд. Коли огірок з динею вибирає жінка, то вона, швидше за все, самостійна, эмансипована, упевнена в собі. Жінки цього типу часто стають начальниками, а в сімейному житті вони безпомічні як діти, погано готують, не вміють розподіляти бюджет, не люблять стирати і мити посуд. Однак в особі такої жінки ви знайдете вірного і розуміючого друга.
Помідор і кавун. Помидорно- кавунні люди веселі й активні. Вони відрізняються підвищеною коммунікабельністтю, але не завжди бувають рівними в спілкуванні: вибуховість їхнього характеру нерідко приводить до скандалів. Чоловіки цього типу гурмани, вони ледачі і віддають перевагу тапочкам і халату рюкзаку і спальному мішку. Жінки помидорно-арбузного складу емоційні, люблять тварин і домашнє вогнище, з ними поруч завжди тепло і затишне. Вони не вміють плести інтриги, але можуть допустити безтактність, тому що говорять те, що думають: чесність і щирість головна психологічна якість арбузно-помидорных людей.
Огірок і кавун. У вашій душі постійне сум'яття. Зовнішній спокій і стриманість таять у собі внутрішнє напруження. Про таких чоловіків говорять: у тихому вирі чорти водяться. З огірково-кавунною людиною живеш як на вулкані ніколи не знаєш, що буде завтра і яку ідею він зараз виношує. огірково-кавунні жінки не влаштовують скандалів по дрібницях вони збирають образи й в один прекрасний день здатні перебити весь посуд у будинку, нерідко об голову бідного чоловіка.
огірково-кавунні люди самий творчий психотип. Вони вміють думати, міркувати, серед них часто зустрічаються вчені і винахідники. З іншого боку, якби Остап Бендер проходив цей тест, то він напевно потрапив би в табір огірково-кавунних людей.
Диня і помідор. Ви урівноважені, тактовні, спокійні. Ви маєте внутрішній такт і чуттєвістю. Ви любите красиві речі і маєте відмінний смак. Динно-помідорні чоловіки трохи жіночні. Дуже часто вони стають художниками, музикантами загалом , творчість найбільш близька цим людям. Жінки цього складу влюбливі, вразливі, у любові вони жагучі і постійні. З помідорно-динних жінок виходять віддані, ніжні і турботливі дружини. А от чоловіків, що належать до даного психотипу, краще тримати на відстані витягнутої руки: при ближчому розгляді вони можуть виявитися самозакоханими егоїстами.
Психологічний практикум
(Доповідач практичний психолог…)
Ігри та вправи з танцтерапіїВправа «Танці народів світу»
Мета: зняття м’язової напруги, формування навичок самопрезентаціїКерівник ділить групу на підгрупи та пропонує їм виконати завдання: «Відобразити танці народів світу (Росіян, мексиканців, греків, українців тощо). Іншим треба відгадати, яку країну вони презентували.
Вправа « Танці казкових персонажів»
Мета: зняття м’язової напруги, формування творчої особистості, індивідуалізації
Керівник пропонує показати персонажів, базуючись на принципах танцювальної мови. Розробка нових характерів рухів персонажів. Наприклад, Кащей – сором’язливий, Колобок – агресивний, Івасик Телесик – нахабний тощо.
Вправи зі сміхотерапіїВправа « Щира посмішка»
Мета: зняття м’язової напруги на обличчі.
Педагогам пропонується щиро посміхнутися та зафіксувати посмішку протягом 30 секунд. Потім необхідно розслабити м’язи обличчя.
Вправа « Кумедні історії»
Мета: зняття емоційної напруги, формування творчої особистості, індивідуалізації
Педагогам пропонується придумати кумедні історії, анекдоти, продовження казок з кумедним закінченням.
Вправа «Подаруй усмішку»
Мета: навчитися знімати скутість обличчя за допомогою усмішки, підтримувати усмішкою, бажати добра навколишнім; створити і підтримувати позитивний емоційний фон; усувати страхи.
Усі учасники групи беруться за руки і дарують один одному усмішки: кожен повертається до свого сусіда праворуч або ліворуч і, побажавши йому чогось гарного, усміхається. Той у свою чергу посміхається наступному сусідові і т.д.
Вправи з кольоротерапії"Райдужний тонік" Це чудовий спосіб підбадьоритися, підняти настрій та тонус.1. Влаштуйтесь якомога зручніше і зробіть глибокий вдих і видих.2. Уявіть собі світле блакитне небо з райдугою від краю до краю.3. Сконцентруйтесь на червоній лінії. Уявіть як вона починає вібрувати, віддаляється від райдуги і наближується до вас у вигляді червоної хмаринки. Коли ця хмарка досягне вас, воно розсипається на рубінові кристали і сиплеться на вас. Кристали торкаються шкіри і перетворюються у краплі води, вона просочується всередину і наповнює ваше тіло рубіновим кольором.4. Коли ви відчуєте, що тіло наситилося кольором, зайва волога вирветься назовні і скоро розсіється.5. Повторіть теж саме з наступною та всіма іншими кольоровими лініями райдуги. Зовсім не обов'язково, до речі, відразу використовувати увесь кольоровий спектр, можна обмежитися декількома. Поглинання різних кольорів може займати різний час, якщо один колір ви поглинаєте набагато довше інших, зверніть увагу, що несе цей колір і чого, власне, вам не вистачає, оскільки саме його ви поглинаєте так довго.
Практичні завдання: Придумайте історію на тему «Втомлений педагог сучасної школи» веселу, сумну, детективну, страшну.
Вебінар – консультації
Нова форма підвищення кваліфікації педагогів. Шкільний колектив може запросити на вебінар - консультацію практичних психологів інших закладів з метою обміном досвіду, вражень чи здобуття нової інформації з певної теми.
Для проведення вебінар – консультації достатньо мати доступ до Інтернету, веб - камеру та проектор.
Рефлекція. Надання практичних рекомендацій.
«Професіонал – це той, хто може виконати свою роботу на найвищому рівні, навіть якщо він зараз і немає бажання цим займатися» (Алістер Кук)
Список використаних джерел та літератури:
Бодалев А. А. Личность и общение / А. А. Бодалев. – М., 1983. – С. 81.
Большая психологическая энциклопедия. – М. : Эксмо, 2007. – 544 с.
Гончаренко С. Український педагогічний словник / Семен Гончаренко. – К. : Либідь, 1997. – 376 с.
Еремкина О. В. Формирование психодиагностической культуры учителя / О. В. Еремкина // Педагогика. –
2007. – № 1. – С. 59 – 66.
Педагогічний словник / [за ред. М. Д. Ярмаченка]. – К. : Педагогічна думка, 2001. – С. 358.
Психологічний словник / [за ред. чл.-кор. АПН СРСР В. І. Войтка]. – К. : Вища школа, 1982. – 216 с.
Психологический словарь / [под общей науч. ред. П. С. Гуревича]. – М.: ОЛМА Медиа Групп, ОЛМА ПРЕСС
Образование, 2007. – 800 с.
Чепелєва Н. В. Психологічна культура майбутнього вчителя / Н. В. Чепелєва. – К. : „Знання” УРСР, 1989. – 32