Урок на тему Афганістан: ми будем довго памятати і Вам забути не дамо!









АФГАНІСТАН
МИ БУДЕМ ДОВГО ПАМ’ЯТАТИ
І ВАМ ЗАБУТИ НЕ ДАМО





















15 лютого чергова річниця виведення радянських військ з Афганістану. Це день, коли останній солдат тридцять першої дивізії під командуванням генерала Громова залишив багатостраждальну афганську землю. 28 років тому перехід по мосту через річку Амудар’ю символізував для радянських військових закінчення афганської війни.
Суспільству нині нав’язується стереотипи, що введення у 1979 році радянських військ до Афганістану було помилкою, війна – безглузда, а солдати і офіцери – не мужні люди, а лише безгласні жертви. Чи так це? Взагалі, передбачалось, що радянські війська пробудуть на території Афганістану протягом кількох місяців, максимум – до року, а вони вимушені були там залишитись майже на 10 довгих років. За які ідеали, за чию батьківщину, в ім’я якої мети загинули десятки тисяч юнаків?

Вчитель:
- Зупинимось коротко на історії Афганістану, щоб зрозуміти хоч трохи цей народ, його звичаї та традиції.
1 учень:
- Афганістан – це країна Середнього Сходу, яка нараховує майже 15 млн. жителів, в основному мусульман. Після ІІ світової війни Афганістан залишався вкрай відсталою в економічному відношенні країною. Було кілька підприємств легкої промисловості. На яких працювали 3 тисячі робітників. 75% оброблюваних земель перебували в руках поміщиків, але працювали на них селяни-орендарі. Влада в країні належала королю Мухаммаду Захіршаху.
27 квітня 1978 року в країні відбувся квітневий переворот, в результаті якого був скинутий режим Дауда. А 30 квітня було проголошено Демократичну республіку Афганістан.
Для радянського керівництва самий факт перевороту виявився несподіванкою. Але воно вирішило підтримати новий уряд. В грудні 1978 року був підписаний Договір про дружбу і співробітництво між СРСР і ДРА.
2 учень:
- Нова влада почала проводити в країні реформи. Земля конфіскувалась у поміщиків і передавалась селянам з порушенням усіх звичаїв і тому селяни відмовлялися від неї. Релігійна система освіти змінювалась світською, вводилось спільне навчання юнаків і дівчат. Скасовувався калим за наречену.
Перетворення викликали незадоволення в різних верствах населення. Цілком природно, що в такій мусульманській країні як Афганістан, реформи не пішли далі (на 15 млн. населення – 15 тис. мечетей та 250 тис. священиків).
Перші великі збройні виступи проти режиму ДРА відбулися у березні 1979. З того часу і почалась багатолітня громадянська війна. Не маючи жодних реальних сил впоратись з нею, уряд звернувся по військову допомогу до СРСР.
Вчитель:
- У 70-і роки США збиралися поширити свій вплив у Персидській затоці, шукали місце для нових воєнних баз по сусідству з СРСР. З приходом до влади в Афганістані Аміна, стали реальністю плани НАТО по розміщенню ракет типу «Першинг» в цій країні. Радянська розвідка доставила у Кремль проект ЦРУ «Нова велика Османська імперія», за яким передбачалось відокремлення середньоазіатських республік від СРСР. Це загрожувало цілісності Радянського Союзу, це призвело б до втрати космодрому Байконур та використання США уранових копалин. Тому не можна говорити, що рішення Радянського Союзу про введення військ в Афганістан було не продуманим та випадковим.
3 учень:
- 27 грудня 1979 року радянське керівництво направило до Афганістану війська, одночасно усунувши за допомогою десантників Аміна і посадивши на його місце Бабрака Кармаля.
Війна розгорялась все більше і більше і була направлена передусім проти радянських військ, що розглядалися як окупаційні. Стотисячна радянська армія контролювала тільки великі населені пункти, та й то далеко не всі. Нерідко на сторону моджахедів (повстанців) переходили цілі підрозділи армії ДРА, оснащені радянською зброєю.
4 учень:
- Про виведення військ питання розглядалось ще у 1980 році, але тільки в 1985 році з приходом до влади М.С.Горбачова процес переговорів по Афганістану був відновлений. Бачачи всю безперспективність та згубність продовження війни, нове радянське керівництво в 1986 році прийняло рішення поступово вивести війська з Афганістану, зберігши там дружній режим. Щороку СРСР витрачав на цю війну 3 млрд. доларів і 800 млн. на підтримку кабульського режиму. З травня 1986 по 15 лютого 1989 року СРСР вивів війська з Афганістану.
Вчитель:
- Довгий час секретом залишався той факт, що ще три роки наші військові, в основному льотчики, водії, технічні спеціалісти, знаходились на території Афганістану. Ще 60 чоловік загинуло за ці роки.
А взагалі, СРСР втратив протягом цієї війни 14453 особи. В тому числі:
вбито в бою – 9511 чол.;
померло від ран - 2386 чол.;
померло від хвороб - 87 чол.;
загинуло в аваріях – 1739 чол.;
зникло безвісти і потрапило в полон – 417 чол. (119 з них були звільнені, 97 повернулись додому, 22 живуть в інших країнах.)
5 учень:
- Афганська війна мала тяжкі наслідки для України. До Афганістану з України було направлено більше 160 тис. чол. Не повернулись додому з війни 3360 воїнів, з яких загинуло 3280, а 80 зникли безвісти і потрапили в полон.
6 учень:
- 28 років як закінчилась афганська війна. На жаль, вона ще триває на багатостраждальній землі Афганістану. 28 років для історії – це невеликий проміжок часу, а для людей – це значна частина їхнього життя. За цей час багато чого змінилось в житті кожного і держави в цілому. Але незмінною залишається наша пам’ять про бойове братерство, пам’ять про солдат та офіцерів, які загинули чи пропали безвісти, пам’ять про гори та ущелини, оази і долини цієї країни, де довелося воювати воїнам Радянському Союзу, якого вже не існує.
7 учень:
- Воїнам-інтернаціоналістам ми дякуємо за подвиг! Допоки на землі існують гарячі точки, і поки порушується біблійна заповідь «Не вбивай!», ми не повинні заспокоюватись. Там, де пролилась кров, виростає ненависть, де виростає ненависть – сіється смерть.
8 учень:
Іменем жінки, що овдовіла,
Іменем матері, що з печалі посивіла,
Іменем сина, що батька не знав,
Іменем батька, що в січі смертельній упав.
Я проклинаю війну жорстоку, –
Вона відібрала у людства спокій.
Іменем тих, хто в колисці сьогодні,
Іменем тих, хто над краєм безодні,
Іменем ще ненароджених,
Сном немовлят не стривожених,
Кличу з війною вийти на бій,
Мир відстояти на Землі голубій.
9 учень:
- Цього року виповнюється 28 років відтоді як радянські війська вийшли з Афганістану. Вони покинули цю країну з розгорнутими бойовими прапорами, з гідністю виконавши свій військовий та інтернаціональний обов’язок, проявивши при цьому безприкладний героїзм, доблесть, мужність, стійкість і відвагу. Більш як 200 тисяч солдатів і офіцерів були нагороджені бойовими орденами та медалями, а 87 стали Героями Радянського Союзу.
Нікого з нас не можуть лишити байдужими страшні цифри: кожний четвертий із військовослужбовців, які брали участь у бойових діях в Афганістані, наш співвітчизник, і кожний четвертий із тих, хто не повернувся з Афганістану, також українець.
10 учень:
- У горнилі афганської війни «горіли» і юнаки Волочищини. У районному центрі, біля меморіалу Слави, споруджено Обеліск воїнам-афганцям, які повернулися на рідну землю рейсом «Чорного тюльпана» – так називали літак, що перевозив понівечені тіла солдатів на вічний спочинок додому.
Бродський Юрій Петрович
Колодій Віталій
Войцехівський Владислав Альбінович
Бондаренко Олександр Петрович
Походорчук Ігор Віталійович
Шкабат Володимир Станіславович
Небрачний Олег Олександрович
Пом’янемо їх світлу пам’ять хвилиною мовчання
(Звучить «аве, марія» франца шуберта)
ВИХОВНА ГОДИНА



Рисунок 1мђ Заголовок 1мђ Заголовок 2мђ Заголовок 3мђ Заголовок 4мђ Заголовок 5мђ Заголовок 6мђ Заголовок 7мђ Заголовок 8мђ Заголовок 915