Презентація з української літератури Українські зимові свята

УкРаїнські зимові свята
Зима- святкова та чарівна пора
Доріздвяні свята
У грудні що не день, то свято04.12- Введення в храм Пресвятої БогородиціПо всій Україні від Введення починали розучувати колядки, виготовляти «вбрання» для колядників і переряджених. Майже повсюдно вірили в полаз: хто вранці першим завітає до хати, той буде полазником; від нього залежатиме щастя, здоров'я чи лихо. Достаток віщував молодий відвідувач, та ще й коли був з грошима; нещастя — старий, немічний, особливо стара баба або той, що приходив щось позичати. Щоб уберегти себе від таких випадкових відвідувачів, господарі подекуди старалися раненько ввести до хати свого «полазника»: вола, телицю, вівцю — своєрідне втілення селянського добробуту.
07.12- свято Великомучениці КатериниЗ днем пам'яті великомучениці Катерини (7грудня) пов'язувалися звичаї «кликати Долю», ворожити на щасливе заміжжя. Робили це переважно дівчата. Вони сходилися до однієї з хат чи до хати, де зимовими вечорами влаштовувались вечорниці. Там варили пшоняну кашу. Коли сутеніло, загортали горщик з кашею у рушник і виходили на поріг «кликати Долю». Кожна дівчина по черзі гримала макогоном об ворота і гукала: «Доле, ходи до нас вечеряти». Потім прислухалися, чи не чути десь у селі якихось голосів, чи «одізвалася Доля». У Галичині дівчата під час вечері потай зі жменею каші вибігали надвір, кидали кашу на дах і кликали свого судженого кашу їсти.
style.rotation 13.12.- День святого Апостола Андрія ПервозваногоАпостол Андрій був братом першоверховного апостола Симона, якого пізніше Господь назвав Петром. Андрій став першим послідовник Ісуса Христа, тому й одержав найменування Первозваний. Багато ворожінь на щасливе заміжжя долучалося до цього дня. В ніч з 12 на 13 грудня ворожили і дівчата. Зокрема рахували стовпи. Спочатку зав’язували очі і тоді дівчина рахувала стовпи. Який дев’ятий стовп такий буде її чоловік. Якщо високий стовп, то й високого зросту буде чоловік
14.12.-свято Наума З давніх-давен вважалося, що саме у день св.Наума добре починати навчати дітей читати: наука на розум піде. В старі часи саме на день св.. Наума батьки починали навчати грамоті своїх дітей. Для цього існував навіть ритуал. Про навчання домовлялись з дяком. Напередодні вся родина йшла до церкви на молебен. Вчителя зустрічали з почестями, і батько передавав йому сина та просив вчити міцно і за лінощі сварити. Мати стояла біля дверей та плакала за звичаєм, щоб про родину не казали поганого. Учень наближався до вчителя з трьома поклонами, а вчитель повине був тричі вдарити палицею по спині. Перший урок був символічний. Після трудів вчителя пригощали «чим Бог послав» та дарували подарунки. Наступного дня учень вже сам йшов до вчителя і починалось справжнє навчання.
17 грудня- свято св. Варвари Здавна в Україні Варвару вшановували як святу, яка у важких обставинах рятує від небезпеки смерті без причастя. Бо існував переказ про те, як до неї у в'язницю з'явився Ісус Христос, зцілив її рани та причастив. В народі говорили, що за великий подвиг віри Св. Варвара отримала особливий дар визволяти людей від випадкової, несподіваної смерті. За народними спостереженнями о цій порі грудня були найкоротші дні та найдовші ночі. Хоча люди вважали, що після 17.ХІІ. вже день буде більшати, а тому казали, що "Варвара ночі урвала, а дня приточила". Особливістю народного сприйняття свята Варвари було те, що воно розглядалося не окремо, а в циклі трьох суцільних святкових днів разом з наступними днями Сави (18.ХІІ) та Миколая (19.ХІІ). Тому й приповідка наголошувала на цьому: "Варвара снігом постелить, Сава загладить хуртовиною, а Микола придавить".
18.ХІІ. - День Святого Сави На відміну від "жіночого" свята Варвари, наступний день Сави 18.ХІІ вважався здебільшого чоловічим. Віруючі за християнською традицією вшановували преподобного Саву Освяченого, який у 8 років таємно від батьків пішов у Капподокійський монастир. Там прийняв чернецтво і згодом ніс чернечий подвиг в Палестинській пустелі. Поблизу Єрусалима заснував лавру Св. Сави Освяченого й склав церковний чернечий устав. Був прозорливим, молитвами зцілював і творив чудеса. Помер 532 р. Особливо урочисто відзначали "День ангела" усім новонародженим цього дня Савкам. Сусідські діти-однолітки тягали іменинника за вуха, застеляли ослін кожухом і, посадивши туди хлопця, тричі піднімали до стелі. За це годилося добре почастувати гостей.
19.12. День Святого Миколая З-поміж усіх Божих угодників в українського народу особливою любов'ю і шаною користується святитель Миколай. В українському народі здавна живе віра в те, що в ніч під 19.ХІІ Св. Миколай щедрою рукою вночі розкладає подарунки під подушку, в черевичок чи на підвіконня для дітей і дорослих. Особливо полюбляють це свято малюки, які вже за тиждень до нього перестають бешкетувати й дотримуються зразкової поведінки, бо вранці під подушечкою можна знайти не лише гостинчик, але й різочку. З давніх- давен українці вірили в особливу помічну силу Св. Миколая на воді та при різних стихійних лихах. В пору свята зима остаточно входила у свої права, ріки сковувала крига, а землю покривав сніг. Про це в народі казали, що "Миколай бородою трусить - дорогу стеле". Опісля свята Миколая Різдвяний піст ставав ще суворішим: рибу вже дозволялося їсти лише в суботу та неділю, а в основному вживали пісну їжу.
style.rotation Січень іде-свята несе
31.12-01.01.- Новий рікНовий рік! Його святкування було встановлено 1 січня 1670 року за наказом Петра І. Раніше діти отримували подарунки тільки на Миколая. Цей обряд зберігся, але перейшов на Новий рік і місце Миколая заступив Дід Мороз, у нього з’явилася супутниця – Снігуронька. Обряди і звичаї всіх країн стверджують, що чим веселіше зустрінеш Новий рік, тим щасливішим рік буде для тебе. Новорічні свята вважалися чарівним часом, коли пробуджувалася й ставала небезпечною всіляка нечиста сила. Вірили, що на святках присутні душі померлих родичів, яких також боялися і намагалися умилостивити. Побутувало уявлення про те, що у новорічну ніч відкривається небо і в Бога можна попросити що завгодно. До цієї ночі, як і до свята Івана Купала, приурочені перекази про палаючі гроші та відкриті скарби. Дуже довго жила віра в те, що характер новорічного свята впливає на долю всього року.
06.01.- Святий ВечірГоловним ритуалом Різдвяних свят в українців вважалася колективна родинна вечеря на різдвяний Святвечір. Вона присвячувалася душам померлих родичів і предків, що, за народними віруваннями, приходили на цю "тайну вечеру". Різдвяне меню на Україні зазвичай складалося з 12 страв. Обов'язково варили кутю, яку тут називали пшеничкою; її підсолоджували медом і додавали горіхи та перетертий мак. Закріпився в різдвяній обрядовості звичай тримати порожнім одне місце за святковим столом, накривати на стіл на одну особу більше, ніж є присутніх тощо. Поширеним є звичай зоставляти після різдвяної вечері весь посуд із залишками страв на столі на всю ніч - із вірою, що вночі прийдуть на трапезу душі померлих предків.
07.01.- РІЗДВО Одним з найзнаменніших і найвеличніших свят, яким власне починається рік, є Різдво Христове. Починається воно опівночі після Святвечора між 6 і 7 січня. Свято існує з ІХ ст., а у прадавні часи це була Коляда. Традиційно робили “павуків” із соломи, як символ доброї вісті про народження Христа. І тільки на небосхилі з’являлася перша вечірня зірка, сідала сім’я разом за багатий стіл, який налічував до дванадцяти пісних страв, бо до опівночі ще триває піст. Після вечері діти носили кутю хрещеним батькам. У день Різдва ходили з зіркою, вертепом, водили козу, колядували. У цей день ніхто не згадував і не розповідав сумних історій, бо Різдво об’єднує усіх злагодою і любов’ю. Зірка – традиційний атрибут колядування, пов’язаний з Євангелієм, бо про народження Христа сповістила віфлеємська зірка. Вертеп – це свого роду ляльковий театр, ясла, де народився Христос, люди, тварини. У давні часи носили вертеп і розповідали про Христа. Переодягались в головних героїв: Ірода, ангеликів, пастухів та трьох царів, які прийшли поклонитися Христу. А “Коза” – це встановлений обряд – гра з піснями, музикою. Вмирання та воскресіння “кози” – символ циклічності часу і повороту сонця на літо, а також віра у безсмертя. Обряди Різдва

Таїнство Різдва Різдву, за церковним статутом, передував чотиритижневий піст. У цей час виконувалися всі хатні роботи: білили світлицю, прикрашали розписами, вивішували найкращі рушники, розкладали килими. Покуття оздоблювали особливо урочисто й прикрашали запаленою свічкою чи лампадою. Широко побутував звичай ставити на покуті сніп зібраних наприкінці жнив пшениці або вівса, символ усіх трьох зимових свят - «дідух». Переддень Різдва, Святвечір, починався з появою на небі першої зірки. Тоді господар вносив до хати сіно, а господиня стелила його на столі під обрусом - бо Христос народився в яслах на сіні, як співається в колядках. . Господар курив ладаном у хаті й читав молитву, щоб відвернути злі сили.. У Святвечір у гості, як правило не ходять, бо Святвечір свято суто родинне.. Перед самою вечерею запалювали воскову свічку і всі разом голосно молилися, у молитвах згадували також близьких померлих. Традиція вимагала готувати чітко визначену кількість страв - дванадцять, пісних, приготовлених на олії. Якщо когось із родини немає вдома, для нього ставлять миску і кладуть ложку. Вранці йшли до церкви, щоб віддати шану новонародженому Христові. А потім починалася велика різдвяна гостина. Дідух, сіно, кутя… Українські народні Різдвяні традиції мають позитивний заряд енергії, дають відчуття таємничості і свята.
14.01.- Василя- Старий Новий рікЗа давньою традицією та церковним календарем українці зустрічали Новий рік опівночі між 13-м (день Меланії) та 14-м січня (Святого Василя Великого). Ця традиція зберігається й зараз.На Новий рік готують Щедру кутю, заправляючи її смальцем. До столу, як і на Різдво, має сідати вся родина. Дуже важливо, щоб одяг цього дня був ретельно випраний і чистий. Після вечері треба обов'язково зайти до сусідів і попросити один в одного пробачення за можливу провину одного перед одним, аби Новий рік зустріти в мирі та злагоді. Хлопці, які зазнали певних невдач під час сватання, мають в цей вечір додатковий шанс. Але для цього потрібно застати дівчину вдома. Заходити в хати дівчатам не можна. Вони можуть щедрувати лише під вікнами будинків та тільки до півночі, часу закінчення Щедрого вечора. На особливу увагу заслуговують дівочі гадання. Що тільки не робили представники слабкої статі, аби дізнатись, що ж готує їм примхлива доля.
19.01.- Водохрестя, ЙорданЗгідно з біблійною розповіддю, Христос був освячений у водах річки Йордан, що і дало другу, народну назву свята. Напередодні, тобто 18 січня вся родина, як і перед Різдвом, збирається за столом. До столу подаються лише пісні страви і готується голодна, або ж Бідна кутя. В церквах цього вечора освячують воду, яка набуває особливої сили та цілющості. Після святкового богослужіння люди йдуть до ставка або річки, де заздалегідь видовбують ополонку у вигляді хреста. Священнослужитель занурює у неї хреста, після чого вода вважається освяченою. Хрещенською водою лікують рани, вона допомагає відвернути будь-яке лихо. По вечері знов збираються дитячі та молодіжні ватаги, які щедрують під господарськими вікнами. По вечері знов збираються дитячі та молодіжні ватаги, які щедрують під господарськими вікнами.
Лютий-зими вінець
15.02.- Стрітення Свято Стрiтення святкують за 40 днiв пiсля Рiздва Христового. Здавна цього дня люди спостерiгали за явищами природи i поведiнкою тварин. Так селяни прогнозували погоду i складали агрономiчний календар. У народі про Стрітення кажуть, що на це свято зима з літом зустрічаються (стріваються).   Приказки про Стрітення і про місяць лютий дуже характерні: «В лютому на Стрітення зима з весною вперше стрічається», «Лютий геть підгриз, кидай сани, бери віз», «Питається лютий, чи добре озутий», «Лютий воду відпускає, а березень піднімає», «Лютий — гостро кутий». У церквах ж на Стрiтення освячували воду та восковi свiчки, якi називали громичними. Стрiтенська вода мала такi самi властивостi, як i йорданська: зцiлювала вiд хвороб.
29.02.-Святого Касьяна Саме цей день здавна вважається найбільш несприятливим, у народі його ще називають Касьянів день, день преподобного Касьяна Мученика. Напевно, немає іншого святого, про якого ходило б стільки неприємних легенд. Вважається, що Касьян має недобру вдачу і відмовляється допомогти ближньому. За переказами, якось святий відмовився допомогти чоловікові витягнути віз, що зав’яз у болоті, — побоявся забруднити свої ризи. День святого Касьяна вважається несприятливим у всіх відношеннях. Не можна вдосвіта вставати і виходити на вулицю, аби Касьян не подивився. Ті хто родився в цей день вважаються нещасливими.Раз Касьян кинув оком - не буде добра з цього дитяти.
МАСЛЯНА-останній тиждень лютого Масляна (Масниці, Масляниця, сирна неділя) — давньослов'янське свято на честь весняного пробудження природи. Християнська церква включила масляницю у свій календар: масляний тиждень напередодні Великого посту (кінець лютого — початок березня), проте вона так і не набула релігійного змісту.
Останні два дні тижня - верхівка свята. Народні гуляння, ігри, серед яких найулюбленіша “взяття сніжної фортеції”, катання на санях, танці навколо багаття, спалення солом’яної Масляниці, і, звичайно, млинці на різні смаки, з різними наповненнями, гарячі та рум’яні.
Зима-найчарівніша та найсвятковіша пора року…