Презентація із досвіду роботи Розвиток пізнавальних інтересів на уроках української мови та літератури


Вчителя української мови та літератури МЗЗ “Азовська школа-гімназія” Остапчук Лілії Павлівни Проблема людських здібностей викликала величезний інтереслюдей у всі часи. Проте в минулому в суспільства не виникалоособливої потреби в оволодінні творчістю. Таланти з'являлисяякби самі собою, стихійно створювали шедеври літератури імистецтва: робили наукові відкриття, винаходили, задовольняючитим самим потреби людської культури, що розвивається. В наш часситуація докорінно змінилася. Життя в епоху науково-технічногопрогресу стає все різноманітніше і складніше. І воно вимагає відлюдини не шаблонних, звичних дій, а рухливості, гнучкостімислення, швидкої орієнтації і адаптації до нових умов, творчогопідходу до вирішення великих і малих проблем. Творчі здібностілюдини слід визнати за суттєвішу частку її інтелекту і завдання їхрозвитку – одним з найважливіших завдань у вихованні сучасноїлюдини. Адже всі культурні цінності, накопичені людством –результат творчої діяльності людей. І те, наскільки просунетьсявперед людське суспільство в майбутньому, визначатиметьсятворчим потенціалом підростаючого покоління. виявлення основних компонентів творчих здібностей на основі аналізу літератури.Визначення умов, сприятливих для розвитку творчих здібностей дітей.Визначення основних напрямів і педагогічних завдань для розвитку креативних здібностей у шкільному віці.Визначення ефективності роботи традиційних методик шкільного виховання відносно розвитку творчих здібностей дітей.Виявлення ефективності форм, методів і прийомів розвитку креативних здібностей на основі аналізу і узагальнення передового педагогічного досвіду. Здатність ризикувати.Дивергентне мислення.Гнучкість в мисленні і діях.Швидкість мислення.Здатність висловлювати оригінальні ідеї і знаходити нові.Багата уява.Сприйняття неоднозначності речей і явищ.Високі естетичні цінності.Розвинена інтуїція. Розвиток уяви.Розвиток якостей мислення, які формують креативність. Відомі факти про те, що видатні музиканти,художні й літературні таланти часомвиявляються ще в ранньому дитинстві. Моцартвід чотирьох років грав на клавесині, у п’ять ужеписав музику. У вісім – створив першу сонату йсимфонію, в одинадцять першу оперу.Шевченко писав з раннього дитинства. Першупоезію Леся Українка написала в дев’ять років,Максим Рильський – у сім.Проте це – винятки. b⠁ఀЈ<ƀƁ￿МƃᅩМƌdƓ龎‹Ɣ뷞hƿǿ̄̿ Для розвитку творчих здібностей,інтелектуального потенціалу найбільшефективними виявилися проблемні,дослідницькі, пошукові методи навчання. Підкерівництвом вчителя учень включається в пошукістини і досягає її розкриття власними зусиллями, абопростежує від думки вченого. Він отримує не готовізнання, а дістає їх власною працею, тобто вчитьсямислити. У практичних роботах надаю перевагутворчим завданням, які дають змогу саморозкритисяобдаруванню Треба пам’ятати, що потяг до літературної творчостіможе бути не лише природженим хистом, а й наслідкомвиховання. При цьому дітям притаманнінайрізноманітніші мотиви літературної творчості. Цепередусім прагнення юних до творчогосамоствердження, потреба висловити свої почуття йдумки в художній формі. Найчастіше ця потребавиникає із захоплення прочитаним, із глибокого впливупоезії на почуття людини й завершується цілкомприродним у юному віці бажання висловити свої думки іпочуття. Великий філософ Григорій Сковорода писав: «Життя – це театр, а люди в ньому актори».Оцю іконостась актора в єстві людини можна використовувати на уроках української літератури в 5-11 класах. Сприяє:глибокому розумінню твору, епохи, в якій відбуваються події;формуванню світогляду;розвитку творчих здібностей;естетичному вихованню;розумінню свого місця в житті.Тож на уроках української літератури потрібно розігрувати сценки з програмових творів. Для цього вибираються ті уривки, які найбільш потрібні для глибокого розуміння змісту твору і подобаються учням. початковий, на якому здійснюється аналіз уривків класичної літератури (виявити та визначити роль найрізноманітніших художніх засобів);проміжний, на якому пропонуються творчі завдання на основі поданих зразків (дописати, завершити, дібрати тощо); творчий (побудова художнього тексту). Інтерес до творчості зростатиме, якщо учні бачитимуть реальний результат власних пошуків і зусиль. Але заохочувати и оцінювати учнів слід об'єктивно і хвалити лише тоді, коли справді є хоч незначні досягнення, бо часто завищені оцінки призводять до того, що учні перестають мислити, а саме здатність мислити є необхідною умовою розвитку творчих здібностей. Тому особливої уваги потребує аналіз творчих робіт. При цьому не треба "тиснути" на дітей, щоб не ранити їхню душу і назавжди не відбити бажання думати і висловлювати свої думки. Адже достатньо необережного слова - і порив до творчості, на жаль, може згаснули надовго, а можливо, й назавжди. Як показують дослідження, розвиток таланту може бути затримано, а іноді навіть загублено на будь-якому рівні. не намагатися дати певну суму знань, а дбати про паростки творчості;вчасно помітити, виявити приховані творчі здібності дітей, "розбудити" їх:задіяти не стільки розум, скільки почуття учнів, емоційно надихати дітей на творення власних текстів;зосередити увагу на відборі оптимальних та ефективних завдань, враховуючи вікові особливості школярів;шукати такі завдання, які б пробуджували дитячі душі до творчості, заохочувати дітей шляхом постійного тренування, творчими вправами, спрямованими на розвиток допитливості, гіпотетичного мислення, фантазії, уяви ; для творів підбирати темп, які порушують актуальні проблеми, дають можливість висловитися;завдання для творчих робіт давати у кількох варіантах, щоб учень мав змогу вибирати;створювати проблемні ситуації, що вимагають пошуків альтернативи, прогнозування;під час опрацювання програмового матеріалу залучати учнів до творчої пошукової роботи з використанням випереджувальних завдань;допомогти учням повірити у свої сили;не обмежувати творчу уяву учнів, не ставити її у вузькі рамки, а навпаки, давати волю дитячій фантазії: не повчати відкрито, не критикувати строго, а лише тактовно порадити;стимулювати і підтримувати ініціативу учнів, їхню самостійність:помічати навіть незначні досягнення учнів, підкреслюючи їхню оригінальність, важливість, адже творчість є тоді, коли дитина відчуває, що її цінують.