Всеукраинский конкурс классных руководителей.ВИКОРИСТАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОГО ДІАГНОСТУВАННЯ В ПРОФОРІЄНТАЦІЙНІЙ РОБОТІ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА

Анкета
учасника Всеукраїнського конкурсу «Класний керівник року»
Прізвище, ім’я , по батьковіГавриленко Інна Вікторівна
Дата і місце народження10.03.1968, місто Алчевськ
Місце проживанням. Луганськ, сел. Ювілейне, вул.. Горького буд.6, кв.14
Телефон, e-mail0955628130, nessi68@bk.ruПаспортні дані (серія, номер, ким і коли виданий, адреса місця реєстрації)
ЕН 173503,Артемівським РВЛМУУМВС України в Луганській області, м. Луганськ, сел. Ювілейний, вул. Горького б.6, кв.14.
Які навчальні заклади Ви закінчили, у якому році, спеціальність за дипломом. Закінчила у 1993 році Ворошиловградський державний педагогічний інститут ім.. Т.Г. Шевченко за спеціальністю «Історія».
Місце роботи (повна назва, телефон) Комунальний заклад «Луганська спеціалізована школа I-III ступенів №54», тел.. (0642)96-90-13
Стаж роботи: загальний 27 років
У тому числіпедагогічний 19 років
Кваліфікаційна категоріяВища
Звання–
Державні нагороди–
Клас, у якому Ви є класним керівником 9-А
Мова викладання Російська
Проблема класного керівника Використання результатів психолого-педагогічного діагностування у профорієнтаційній роботі класного керівника.

Гавриленко Інна Вікторівна,
вчитель історії,
класний керівник 9-А класу комунального закладу “Луганська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 54”
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту УкраїниУправління освіти і науки Луганської облдержадміністраціїВикористання результатів
психолого-педагогічного діагностування
в профорієнтаційній роботі
класного керівника
Роботу виконала:
Гавриленко Інна Вікторівна, вчитель історії,
класний керівник 9-А класу комунального закладу “Луганська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 54”
Луганськ 2012
Здійснювана на сьогоднішній день система профорієнтаційної роботи класного керівника в основній та старшій школі це, перш за все, сукупність науково-методичної та організаційно-педагогічної діяльності з формування освітнього середовища, що сприяє самовизначенню учнів.
Актуальність профорієнтаційної роботи класного керівника полягає в адаптації учнів в умовах ринкової економіки. У сучасному середовищі ринок вніс корективи й істотно змінив підходи до питань професійного самовизначення старших школярів. У зв’язку з цим зростає необхідність у профільному вихованні, яке спрямоване на допомогу у виборі професії в умовах ринкової економіки. Як показує практичний досвід, сучасні школярі старших класів виявляються недостатньо підготовлені до нових вимог політичної та соціально-економічної ситуації. Як правило, багато хто з них не володіє інформацією про вимоги та відповідальність за обраною професією.
Мета моєї системи виховання: допомогти учням вирішити проблеми у пошуку їх професійного майбутнього, а також дати більш глибокі знання про особливості своєї особистості.
Завдання профорієнтаційної роботи класного керівника:
Провести психолого-педагогічну діагностику учнів 9-А класу щодо виявлення їх темпераменту, професійних пріоритетів, враховуючи медичні рекомендації. Систематизувати данні у щоденнику.
Враховуючи перспективи соціально-економічного розвитку регіону, потреб місцевого ринку праці, провести профконсультації.
Залучити до профорієнтаційній роботи батьків, провести лекторії, бесіди, екскурсії.
Під час роботи з самовизначення школярів старшої школи використовуються науково-методологічні та організаційно-педагогічні, психологічні методи діяльності. Вчитель та учень є партнерами в процесі самопізнання, саморозвитку, самовизначення. Педагогічна підтримка з боку класного керівника спрямована на зменшення сили впливу випадкових факторів та збільшення значимості нахилів та здібностей у самовизначенні.
Педагогічна підтримка класного керівника під час самовизначення включає комплекс заходів, спрямованих на закріплення навичок самостійної, творчої діяльності, на формування моральної, психологічної готовності до праці (мотиваційно-ціннісний блок), на професійну орієнтацію. Готовність учнів до профільного та професійного самовизначення формується поступово, тому підтримка класного керівника є безперервним процесом, основа якого закладається ще в початковій школі. Сприятливими формами роботи у початковій школі було використання бесід та малювання. А вже у 5-7 класі цільоспрямовано відбувалось ознайомлення з професіями, у яких відчуває потребу економічний регіон, тобто формувався інтерес до вибору професії. Але найбільш важливий етап, припадає на 8-9 клас. Це вже етап професійної самосвідомості, тобто сформованості в підлітків особистого сенсу вибору конкретної професії, умінь співвідносити суспільні цілі вибору сфери діяльності зі своїми ідеалами, уявленнями про цінності, з реальними можливостями. У 9 класі учні повинні адекватно визначити необхідність і можливість одержання ними повної загальної освіти: чи то буде школа, технікум, училище. А через два роки їм належить вибір виду трудової діяльності. Дев’ятикласник повинен правильно оцінити свої особисті характеристики (схильності, здібності, наявність професійно важливих якостей, рівень самооцінки), економічну доцільність вибору,затребуваність професій на ринку праці, рівень заробітної плати, можливість працевлаштування, сформулювати професійну обумовленість одержання освіти, а потім, з урахуванням можливостей досягти поставленої цілі. Це складне завдання для 14-17 річної людини.
Класний керівник створює освітнє середовище, що сприяє пізнанню суб’єктом самовизначення себе, навколишнього світу і знаходженню свого місця в ньому. Спираючись на освітню програму і план виховної роботи, для 9-А класу був складений план педагогічної підтримки самовизначення учнів,що включає різноманітні форми, методи, засоби, що активізують пізнавальну, творчу активність школярів: індивідуальні та групові профорієнтаційні бесіди, диспути, лекторії з батьками, екскурсії на виробництво, зустрічі з представниками різноманітних професій.(Додаток 1).
Під час профорієнтації на сучасному етапі не обійтись без інноваційних технологій. Прикладом може бути варіант кооперативного навчання, похідний від парної роботи і ефективний для спілкування в групі, є «варіант два – чотири - разом». Учням дається завдання з обговорення професії, продумування можливих відповідей індивідуально. Потім об’єднуються в пари і обговорюють один з одним. Після досягнення консенсусу обговорення продовжують у четвірках та виносять заключення стосовно своїх переваг щодо професійних приорітетов.
Профорієнтація виконує різноманітні функції: соціально-економічні, психолого-педагогічні, медико-фізіологічні. Професійна орієнтація розглядається насамперед з позиції соціального замовлення суспільства, а також прогнозування підготовки майбутніх кадрів, повинна сприяти формуванню в них економічного мислення, навичок сучасної культури праці, розумного споживання, а головне,- відповідального ставлення до праці, вибору професії й подальшого продовження освіти з урахування необхідності оволодіння фахом, що має першочергове значення для розвитку регіону. Інформацію що до стану регіону за професійною необхідністю можна розглянути у Додатку2.
Вибір професії повинен відповідати індивідуальним особливостям, потенційним можливостям кожного, визначення шляху й умов ефективного керування професійним самовизначенням учнів. Крім того, важливо своєчасно визначити наявні відхилення в стані здоров’я, застерегти від вибору протипоказаної професії. Установити чи відповідає здоров’я людини вимогам, що висуває професія - завдання лікаря. Саме тому кожен, хто вступає до начального закладу, проходить медичний огляд. Щоб уникнути розчарувань, важливо своєчасно проконсультуватися з лікарем.
Система роботи з профорієнтації школи представлена у вигляді наступної схеми:



Процес профорієнтації 9-А класу іде у взаємозв’язку з системою профільного навчання школи. Вона дозволила учням дізнатися про свої психологічні особливості, медичні рекомендації, які забезпечать правильний вибір професії , а саме вивчити:
- психічні прояви властивостей нервової системи
- схильності, інтереси, при виборі професії
- медичні рекомендації.
Психолого-педагогічна, медична діагностика проводилась у 8-9 класі.
ПІБ Темперамент Медичні рекомендації За предметом праці ПріоритетніпрофесіАнаньев Н,С, М 3! Л-З слюсар
Бондарєв Д.С Х-М 3! Л-Л міліціонер
Борисюк Д.Н. С 1 Л-Л дизайнер
Вербецька А. С-М 2 Л-Х дизайнер
Кива Г.В. Х-М 2 Л_Л вчитель
Кононко В.Л. С 1 Л_П вихователь
КоломейцевС-М 2 Л-З викладач
Літвінов В. Х-М 1 Л-З автомеханік
Масольд В. Х 3!! Л-Л архітектор
Матвієнко Ю. М 2 Л-П вчитель
Некрасова А. С 3! Л-Л медсестра
Некрасов С. С 1 Л-З електрик
Ильїна А. Ф 1 Л-З економіст
ОболонськийХ 1 Л-Л лікар
Олійник В. С-Х 2 Л-Л перукар
Онікієнко А. Х 3!! Л-Л шахтар
Пилипенко С. Х 2 Л-Л продавець
Переверзєв Ф 1 Л-З токар
Сіпович А. Х 1 Л-П ветеринар
Семенов М. Ф 1 Л-Л торгівля
Старченко О. С_М 3 Л-Л манікюр
Полтавець В. М 1 Л-П агроном
Тисвенко І. С 1 Л-Л юрист
Тєрєхова О С 3 Л-Л лікар
Шабанов М. С-Х 1 Л-З будівельник
Шамбуров О. Ф 3! Л-Х маляр
Шматова Є. С 3 Л-Л журналіст
Шелест М. С 1 Л-Л вчитель
Шабар Ф. С-Ф 3!! Л-П будівельник
Шпаков М. Х-М 3!! Л-З програміст
Аналіз даних тестування дав можливість побачити що, в класі наявні різноманітні темпераментні категорії, також змішані форми. Меланхоліки-3, сангвініки-8, холорикі-5, флегматики -4, холерики-меланхоліки -4, сангвініки - меланхоліку 2, сангвінік-флегматик 1.
По професійній кваліфікації більшість учні 9-а класу віддали перевагу:
«людина - людина» -15,
«людина –знак»- 8,
«людина – природа»-5,
«людина – художній образ» - 2.
Виявлені професійні пріоритети не завжди збігаються з медичними рекомендаціями. Так, наприклад, учні з 3 підгрупою медичної кваліфікації мають хронічні захворювання: це сколіоз, очні хвороби, бронхіти, виявили бажання оволодіти професіями, які мають медичне протипоказання.

Професійний інтерес і професійні наміри найкраще виховуються під час творчої діяльності. Спершу виникає професійний інтерес, а потім визначають стійкі професійні наміри, які в процесі навчання й виховання сприяють розвитку професійної спрямованості особистості. Прикладом, що підтверджує цю тезу, є екскурсія до ательє мод, де працював дизайнер. Учням так сподобалась професія дизайнера, що вони стали вивчати історію моди середньовіччя. Зацікавленість переросла у створення проекту «Модні тенденції середньовіччя».
Також діти здійснювали дослідну роботу, вони спільно з батьками складали бюджет своєї сім’ї. Це дослідження дає можливість сформувати у школярів уявлення про сучасні економічні відносини. Вони вчаться планувати бюджет, знаходити необхідну інформацію про товари чи послуги, оцінювати достовірність інформації. А насамперед вони вивчають різноманітні професії з точки зору заробітної плати. Разом з батьками вони планують бюджет, щоб мати уявлення скільки є грошей у сімейному бюджеті, які приорітетні витрати, які можуть почекати. Всі витрати можна розділити по наступній схемі.
10%
20%
20%
10%
40%

З метою глибокого вивчення інтересів дев’ятикласників, їхніх нахилів свої спостереження записуються до щоденника. Потім дані систематизуються у характеристику, де фіксується;
Опис сім’ї учня (заняття, освіта батьків, матеріальна забезпеченість, ставлення батьків до дитини).
Стан здоров’я дитини
Успішність
Інтереси (до професій, дозвілля)
Відносини з колективом
Уміння,навички трудової діяльності
Психологічні якості особистості учня (мислення, увага, пам’ять)
Рівень розвитку мови
Емоційний розвиток
Моральні якості
Обов’язково підкреслюється, що нового виникло в поведінці учня, його інтересах, схильностях. У визначенні професійних інтересів і схильностей спираємось не лише на власні спостереження, а і на спостереження колег, батьків. У групах за інтересами школярі детально вивчають питання:
Загальна характеристика професії ( її специфіка, значення, поширеність, сучасний стан і перспектива розвитку).
Що потрібно знати і вміти фахівцю
Гігієнічні умови праці
Психофізіологічні вимоги до фахівця.
Матеріально-економічні умови праці.
Можливості підвищення кваліфікації і творчого росту.
Цінність груп за професійними інтересами полягає в тому, що вони дають можливість учням під керівництвом фахівців спробувати свої сили в сподобав шийся справі.
Однією з частин роботи з профорієнтації є організація профорієнтаційної консультації. Часто учні під час вибору професії звертаються до класного керівника. Метою профконсультації є: допомогти учню, відкрити, побачити, пізнати сенс того чи іншого виду професійної діяльності, її відповідність його здібностям, інтересам і схильностям: вказати йому професійно важливі якості особистості, необхідність для успішного оволодіння майбутньою професією, і дати кваліфікований педагогічний досвід. Вона вимагає індивідуального підходу до учнів. ЇЇ призначення полягає в тому щоб кожному учневі у відповідності з індивідуальними психофізіологічними особливостями, спрямованістю особистості допомогти правильно знайти своє місце в житті. Прогнозна профкосультація повинна ставитися до учня як майбутнього суб’єкта трудової діяльності.
Отже, головними завданнями класного керівника по профконсультації є:
глибоке і всебічне вивчення і формування професійних інтересів, схильностей учнів, розвиток їх здібностей
фіксація та систематизація і узагальнення відомостей про учнів, що поступають з різних джерел
постійна корекція життєвих планів школярів з урахуванням їх об'єктивних даних і ситуацій профорієнтація, що складаються.
Під час профорієнтації в 9-А класі застосовуються доступні методи – це спостереження, бесіди, письмові твори, анкетування. Наприклад: твори-мініатюри "Ким я хочу бути"?, "Яка робота мені подобається"?, "Краща професія".
Анкета
1. Яку професію ти хотів би освоїти?
2. Чому ти вибрав саме цю професію, чим вона тебе приваблює?
3. Що ти знаєш про цю професію?
4. Хто порадив тобі вибрати цю професію, і що допомогло твоєму вибору(книги, кіно, екскурсії)
5. Які інші професії ти охоче освоїв би?
6. Твоє улюблене зайняття (у гуртку, удома, в школі)
7. Якщо вибір не зроблений, то напиши, що заважає цьому?
Спостерігаючи в динаміці за інтересами 9-А класу можна зробити висновок, що інтереси учнів різноманітні, з 30 учнів: 6 бажають придбати робочі спеціальності(токар, слюсар, будівельник, шахтар), 15 чоловік хотіли б стати учителями, лікарями, медсестрами, інженерами, а ось інші 19 ще не визначились із своїми уподобаннями і завдання профконсультації допомогти ім. Накопичена інформація використовується на батьківських зборах: наприклад на тему "Чи знаємо ми своїх дітей?»особливе враження справляє на батьків повідомлення про динаміку інтересів дітей за декілька років, які робляться на основі спостережень. Важливою умовою успішного проведення профорієнтації є взаємна довіра і контакт з учнями. Єдино правильна позиція в такій ситуації - це роль доброзичливого і обізнаного порадника. Ми можемо поділитися досвідом, дати компетентну раду, але вирішальне слово за дитиною. Досвід показує що дев'ятикласники нерідко змінюють свої професійні наміри. Інтерес, що зародився у них, до професії дуже крихкий і нестійкий. Ось чому потрібний постійний контакт з батьками.
РОБОТА З БАТЬКАМИ
Вплив сім'ї на професійне самовизначення школярів загальновизнано. Воно
обумовлено тим що саме в сім'ї виробляються основні соціальні установки, закладається фундамент майбутньої особистості.
Анкетування учнів 9-А класу дозволило встановити, що соціальний статус батьків не робить вирішального впливу на вибір професії. Так, тільки 16% опитаних дев'ятикласників побажали придбати професію батьків. Хоча 82% учнів зазначили, що вони ведуть більш-менш регулярні розмови з батьками про вибір професії, тільки 2% вказали на збіг точок зору. Особливо велика розбіжність у поглядах виникає, коли мова заходить про робітничі професії та перспективи їх отримання.
Часто батьки недостатньо інформовані про професійні потреби регіону. (Додаток 2) Отже , зміст профорієнтаційної роботи з батьками повинен включати:
- ознайомлення з особливостями та перспективами розвитку суспільного виробництва в регіоні;
- інформацію про потреби в кваліфікованих кадрів;
- вдосконалення інформації батьків з питань трудового виховання і професійної орієнтації дітей;
- проведення екскурсій на виробництво;
- спільні трудові акції, конкурси умільців.
Особлива увага повинна приділятися спільним мірами до вивчення особистості школяра і його психологічних особливостей, вироблення єдиного напряму в професійних рекомендаціях, що даються учням сім'ї та школа.
Робота з батьками планується на двох рівнях: у рамках загальношкільних заходів, а також на рівні роботи класного керівника. Якщо при проведенні загальношкільних заходів вирішуються загальні завдання педагогічного освіти батьків, то на рівні класних заходів створюються умови для диференційованої роботи з окремими групами сімей і для індивідуального підходу до батьків учнів.
Виправдовує себе застосування наступних форм роботи з батьками в загальношкільних масштабах.
Організація батьківських лекторіїв. Ефективність цієї форми роботи значно підвищується, якщо програма лекторію розроблена на кілька років, від початкових класів до закінчення школи. Батьки як би переходять з класу в клас разом зі своїми дітьми. Весь матеріал програми лекторію розподіляється за роками навчання. В якості лекторів і доповідачів можуть виступати лікарі, юристи, представники робочих професій. В принципі самі батьки. Такий досвід лекторіїв використовується в 9-А класі. Наприклад план лекторіїв на перший семестр 2012 року.
вересень-Лекція про здоровий спосіб життя (виступають лікар дерматолог і нарколог )
жовтень-Лекція: науково-технічний прогрес і профорієнтація
листопад - Лекція: професійні інтереси учнів і потреби ринка праці.
грудень - Класна година (разом з учнями) професії наших батьків
Тематика лекторіїв як батьківських зборів по профорієнтації пов'язуються з питаннями професійного самовизначення учнів, підготовки їх до життя і праці. Такий підхід дозволяє без зайвого перевантаження насичувати всі бесіди з батьками профорієнтаційній матеріалом. Часто подібні заходи завершуються диспутом або полемікою. В результаті обговорення поставлених проблем, аналізуються висловлювання виступаючих і порівнюють їх зі своєю думкою, найчастіше батьки приходять до правильних висновків про професійне самовизначення своїх дітей.
Спільна робота класного керівника і батьків дає гарні результати впливу на учнів. Перш за все це бесіди в колі сім'ї, необхідна і дуже дієва форма індивідуальної роботи з батьками. Практика подібних бесід показує, що найважчим моментом в їх проведенні є об'єктивна оцінка навчальних та позакласних занять і досягнень учня, на основі яких проектується його майбутня сфера діяльності. Класний може не завжди достатньо володіє повними даними про позашкільними захопленнях і успіхами учнів, батьки ж, як правило, знають цю сторону занять своєї дитини, однак часто схильні до деякої переоцінки його досягнень. Мистецтво проведення бесіди з батьками полягає в тому, щоб перейти до спільної думки щодо успіхів учня і спільно вирішувати питання про його майбутнє. Таке рішення прийняте у присутності учня, може стати важливим спонукальним стимулом у його подальшій діяльності.
На практиці сім'ї по їх відношенню до питань виховання і підготовки дітей до вибору професії можна розділити на 3 групи: сім’ї, де батьки приділяють серйозну увагу вихованню дітей, орієнтують їх на трудову діяльність, так само грамотні в питаннях профорієнтації; 2 група - це сім'ї, де батьки зацікавлені в правильному вихованні дітей, активно цьому питанні, але в силу недостатності педагогічних знань часто допускають помилки, орієнтуючи своїх дітей виключно на професії розумової праці не враховуючи їх здібності,та 3 група сім'ї в яких батьки проявляють байдужість до їх професійного майбутнього. Так от співдружність класного керівника, психолога, соціолога дозволяють вникнути в особливості виховання дітей у кожній окремій сім'ї, виявити причини педагогічних невдач і намітити план індивідуальної роботи.
Так в сім'ях першої групи достатньо проведення бесід, направляючих подальшу виховну діяльність батьків, інформацією з проблем профорієнтації. Після проведення анкетування в 9-А класі виявлено 50%сімей, що відносяться по наведеній класифікації до другої групи, вимагають більш пильної уваги і активних форм роботи. Такі сім'ї складають 40%. Тут необхідно більш часті відвідування, бесіди з психологом. Необхідно переконати батьків, наскільки важлива для дитини їх допомогу в правильному виборі професії відповідно до особистими і суспільними інтересам, і психологічно підготувати до вибору професії. Ну і до 3 групи відноситься 10%, з цією групою батьків необхідно працювати систематично як класному керівнику так і психологу і соціологу роз'яснювати необхідність для дитини вибрати правильно професію.

Батьки завжди активні помічники в проведенні профорієнтаційної роботи. Завдання класного керівника зробити їх діючими помічниками в підготовці учнів до свідомого вибору професії. У 9-А класі було проведено анкетування батьків з метою виявлення відносин до вибору професії їхніми дітьми. В анкеті були наступні запитання:
Чому ви вирішили стати саме …
Хто підказав це? Що чи хто найбільше вплинув на ваш вибір?
Що приваблює вас у вибраній професії? А які негативні моменти?
Чи шкодували ви коли-небудь про зроблений вибір?
У якій галузі ви бачите у майбутньому свою дочку чи сина?
Чи будете ви переконувати свою дитину у протилежному, якщо вона зробить вибір, який не імпонує?
Що би ви побажали своїй дитині, її друзям, однокласникам на майбутнє, коли перед ними дійсно стане питання вибору професії?
Чи знаєте Ви, які професії в найближчому майбутньому будуть потрібні на ринку праці?
Дані анкети були використані під час батьківських зборів. Ця інформація надала можливість перевести батьків на обговорення питань, та актуальності профорієнтації учнів. Саме батьки своїм досвідом можуть допомогти як дітям так і школі. Батьки повинні бути в курсі подій, що відбуваються в школі, цікавитися, які заходи характеру профорієнтації проводяться у школі, обговорювати актуальні проблеми, давати ненав’язливі поради, пропонувати свою допомогу при ухваленні рішень. Батьки і найближчі родичі великою мірою впливають на професійний вибір дітей: школа не є найбільш значущим чинником професійного самовизначення учнів. Тому вони повинні усвідомлювати свою відповідальність за поради, побажання, а іноді й вимоги, адресовані дітям. Роль класного керівника у цьому виборі координуюча , але це немало важливо.
Дорослим треба пам’ятати що:
- діти завжди потребують допомоги і самостійно не можуть обрати професію.
- батьківська допомога не повинна бути нав’язливою.
- обрана професія повинна бути актуальною, очікуваною щодо заробітної плати.
При виборі професії слід неодмінно враховувати такі складові: інтерес тобто мотивація, можливості та медичні рекомендації, реалістичність намірів, щоб можна було працевлаштуватися. Ця тріада є гарантом професійного успіху.
Підводячи підсумки з вищевикладеного матеріалу слід зазначити, що професійне самовизначення учнів – це пріоритетне завдання як класного керівника так і батьків. Таким чином, процес вивчення схильностей школярів і підготовки їх до майбутньої професійної діяльності може бути більш ефективним за умови постійного вивчення особистості учня та проведення поетапної психолого-педагогічної консультації.
ДОДАТОК 1
План профорієнтаційної роботи 9-А класу на перший семестр 2012 року.
ВЕРЕСЕНЬ
07.09. Екскурсія . Професії стоматолог, фармацевт, лікар.
14.09 Бесіда. Про здоровий спосіб життя. Батьки –діти. ( проводить лікар дерматолог СолнцевВ.А)
21.09. Тестування дітей.
28.09. Ознайомлення з професією бібліотекар. Подорож до бібліотеки ім.. Горького.
ЖОВТЕНЬ
05.10 Екскурсія. Професія перукар, дизайнер.
12.10 Лекція з запрошенням батьків: «Науково-технічний прогрес і профорієнтація»
19.10. Подорож до Центру зайнятості.
26.10. Анкетування дітей.
ЛИСТОПАД
02.11. Зустрічі з працівниками шахтарських професій.
09.11.Лекція: Професійні інтереси та потреби ринку праці.
16.11. Анкетування учнів.
23.11. Екскурсії до Вузів: ЛНАУ, ЛИВД.
30.11. Написання міні –твору : « Моє професійне майбутнє.»
ГРУДЕНЬ
07.12. Виховний час « Професії наших батьків»
14.12. Зустріч з представниками правоохоронних професій. ( залучення батьків)
21.12. Батьківські сбіри « Чи знаємо ми своїх дітей».
ДОДАТОК 2
Професійна діагностика Луганщини