Сценарій конкурсу на краще читання поезій Т.Г.Шевченка

Сценарій конкурсу на краще читання поезій Т.Г.Шевченка
Підготував: учитель української мови
та літератури Смірнов Д.Е.
Оформлення: на стіні висить автопортрет Т. Шевченка 1845 р., прикрашений рушником. Маленький стіл, підсвічник зі свічкою. Під портретом – трафарет з роками життя. Мультимедійне обладнання. Презентація з епіграфом: «Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття».
Звучить голос за кадром:
Велетню духа, лицарю могутньої творчої сили, співцеві волі народної Тарасу Григоровичу Шевченку присвячується.

На фоні треку 01:
Ведучий 1: Року 1814, з 26 на 27 лютого старого стилю, темної ночi, перед свiтом в селi Моринцях на Звенигородщинi, в хатi Григорiя Шевченка, крiпака пана Енгельгардта, блиснув у вiкнi єдиний на все село вогник: народилась нова пановi крiпацька душа, а людям - їх великий спiвець Тарас Шевченко.
(Заходить жінка, одягнена в селянський одяг, несе запалену свічку, ставить на столик біля портрета Т. Шевченка. До неї підходить хлопчик. Усе відбувається на фоні треку 02).
Хлопчик: Матусю, а правда, що небо на залізних стовпах тримається?
Мати: Так, синочку, правда.
Хлопчик: А чому так багато зірок на небі?
Мати: Це, коли людина на світ приходить, Бог свічку запалює, і горить та свічка, поки людина не помре. А як помре, свічка гасне, зірочка падає. Бачив?
Хлопчик: Бачив, матусю, бачив. Матусечко, а чому одні зірочки ясні, великі, а інші ледь видно?
Мати: Бо коли людина зла, заздрісна, скупа, її свічка ледь-ледь тліє. А коли добра, любить людей, робить їм добро, тоді свічечка такої людини світить ясно і світло.
Хлопчик: Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя свічечка світила.
Мати: Старайся, мій хлопчику.
Жінка з хлопчиком йдуть зі сцени.
Вмикається трек 03

Ведучий 1.
То була дивовижна зоря:
На убогу і світом забуту,
Щоб її до життя повернути,
Бог послав Кобзаря.
То казково щаслива зоря
Над забутою світом.
Ведучий 2.
Хто б то знав, стільки чару й вогню
У простому звичайному слові!
Стільки правди, і болю, і крові
У дрімотні обличчя хлюпнув!
Проти течії сили і сну
Геній віри й любові!

Ведучий 1.
Йому доля судилась як міт –
За пророцтво життям заплатити,
Потім знов для нащадків ожити,
Щоб вергати, як давній Сізіф.

Ведучий 2.
І понині, коли у наш край
Гість далекий часом завітає.
„Хто живий тут?» в юрбу запитає
Все принишкло, хоч тут умирай.
«Ми живі!» – наче гідність сама,
Його постать вітає.

Ведучий 1.
Ми живі! Цілий вік, сотню літ
Проти хвилі несем його ім’я,
Проти вітру кидає насіння
І під косу кидаємо цвіт
І співаєм його „Заповіт»
В поколіннях.

Ведучий 2. Доброго дня, шановні гості. Ми радо вітаємо вас на відкритті конкурсу читців, який присвячено пам’яті Тараса Григоровича Шевченка.
Ведучий 1. У моїх руках книга, яку, мабуть, знає кожна людина у цій залі – Шевченків «Кобзар». Дивишся на нього, і мимоволі спадає на думку, яке довговічне його життя, адже цю безсмертну книгу читали ще сучасники Тараса Григоровича, а сьогодні в «Кобзар» вчитуємося ми
Ведучий 2. Отож, розпочинаємо конкурс читців, присвячений пам’яті Тараса Григоровича Шевченка.
Оцінювати конкурс буде журі у складі:
__
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
Ведучий 1. У слова немає терміну придатності, і написані півтора століття
тому рядки поетових балад і сьогодні, і завтра, і через тисячу літ будитимуть високі почуття і глибокі роздуми читача, утверджуючи в людині людське, вічне, боже.
Ведучий 2. У поезії «Лілея» Шевченко оспівав красу людської душі, розкривши гостру проблему суспільної несправедливості, та зробив це в своєрідній романтичній манері. У творі бачимо образ жінки-кріпачки, яку топчуть ногами пани, обезчещують дівчат і пускають у світ на муку сотні покриток.
Вірш «Лілея» читає ___________________

Ведучий 1. Долі дівчат, які потерпали від нещасного кохання, болем відгукувалися в серці Кобзаря. Ця тема знайшла відображення у поемі «Катерина».
Ведучий 2. В образі Катерини Т. Шевченко змальовує жінку-страдницю, жінку-матір, відштовхнуту людьми й родиною.
Ведучий 1. Здавалося б, події, які траплялися на очах у молодого Шевченка, є такими далекими від сьогодення. Та якщо придивитися ретельніше, своїм всевидячим оком Шевченко сягав на десятки і сотні років вперед.
Ведучий 2. Особисте життя Тараса Григоровича через злидні і кріпацтво, арешти і переслідування не склалося щасливо. Згодом, у його зрілій творчості зустрічаємо долі нещасних жінок.
Уривок з поеми «Катерина» читає ___________________________ (до слів «Молись Богу та йди собі – Мені легше буде»)

Ведучий 1. Елегія «Думка» («Нащо мені чорні брови») наповнена роздумами про долю молодої людини – вродливої дівчини-сироти, що була зраджена коханим
Ведучий 2. Вірш «Думка» читає _______________

Ведучий 1. У засланні Шевченко якнайпотужніше відчув полум’яний культ материнства. Глибоко нещасний в особистому житті, він найвищу і найчистішу красу світу бачив у жінці, у матері.
Ведучий 2. У своїх творах він змальовує образ матері-страдниці: і тієї, що змушена втопити своє байстря, і тієї, що у коротеньку хвилину відпочинку пестує свого сина і тільки уві сні бачить його вільну долю і нарешті, величної матері Христа. Мати – то найсвятіше у світі.
Ведучий 1. Вірш «Не кидай матері!» читає _______________________

Ведучий 2. Тарас Шевченко був ворогом всякого насильства, тому і змальовував у своїх творах долю жінки, як один із найбільших символів на загальному похмурому тлі суспільного ладу. Найбільше людське горе він бачив у горі жіночім, і саме тому така непереборна й сильна його жіноча лірика.
Ведучий 1. Вірш «У нашім раї не землі» читає ________________________

Ведучий 2. Символ духовності, краси і правди пов’язаний з тими морально-соціальними проблемами, до яких звернувся поет.
Ведучий 1. В основі сюжету балади «Русалка» народні повір’я про русалок, русальні пісні, які давали сюжети й для творів слов’янських, російських, українських романтиків.
Ведучий 2. Вірш «Русалка» декламує ________________

Ведучий 1. Історія зберегла імена жінок, які полонили серце Тараса.
Ведучий 2. У його віршах – і відвертість, і щедрість серця поета, і шляхетність почуттів, і зрілість майстра слова. У рядках любові звучить біль самотності.
Ведучий 1. Поезію «Якби зустрілися ми знову» читає ____________________

Ведучий 2. У Петербурзі Шевченко зустрів Миколу Маркевича – не лише освіченого історика, а й талановитого бандуриста, який нагадав йому про дні на батьківській землі. Тут і надалі Шевченкові думки не полишало бажання хоч оком побачити свою Батьківщину.
Пісні «Бандуристе орле сизий»

Ведучий 1. Петербург визначив один із найважливіших лейтмотивів, навіть більше, цілий шар творчості Шевченка і його світосприймання.

Ведучий 2. Той же Микола Маркевич згадував: «Він узяв зерна в руки, поклав на стіл одне зернятко і сказав: «Оце цар». Потім навколо нього на певній відстані поклав коло зерен і продовжував: «Оце пани». Нарешті склав купку зерен і сказав: «А се громада, люде прості».
Ведучий 1. «Мужики сиділи, дивилися, слухали: «Примічайте, дивіться добро, де цар і де пани; замітили, які вони?» - «Замітили», - відповідає народ. Раптом Шевченко змішав всі купки і підсумував словами: «Шукайте царя й панів! Де вони?»
Ведучий 2. З одного боку, саме тут у Петербурзі, Шевченко отримав відпускну, скинув пута кріпацтва, тут розвився його гній і він здобув визнання як художник і поет.
Ведучий 1. З іншого боку, молодість його й обірвалася також у петербурзькому казематі, звідси почалася хресна путь на десятирічне заслання.
Ведучий 2. Страдницьке життя Шевченка у ці важкі роки підтримувало лише його мистецьке обдарування. Хвилини тягнулися, як години, і тоді поет доставав свої «захалявні книжечки» з чобіт, і з ризиком бути покараним сповідувався на аркуші.
Ведучий 1. Поезію «Минають дні минають ночі» читає ________________

Ведучий 2. Сум, печаль, глибокі переживання поета за долю не тільки одного хлопчика, але й усіх кріпацьких дітей відчувається у цьому вірші. Одразу можна зрозуміти, що в ліричному герої він вгадує себе.
Ведучий 1. Автобіографізм у творах Тараса Шевченка має виразно соціальний характер. У персонажів виявляються риси характеру самого Шевченка, епізоди з їхнього життя – це окремі події з життя самого поета.
Ведучий 2. Поезію «Тяжко-важко в світі жити» читає _________________

Ведучий 1. Перебуваючи на службі в Оренбурзі, Тарас Григорович знаходився під найсуворішим наглядом з забороною писати і малювати. Але душу поета не закували в кайдани, тому Кобзар продовжував писати.
Ведучий 2. Так на початку 1850 року він створює вірш «Не молилася за мене», який уперше був опублікований під назвою «Хатина». У творі відображені всі думи та переживання, вся туга та нездійснені мрії.
Ведучий 1. Твір «Не молилася за мене» читає _________________________

Ведучий 2. «Муза Шевченка розривала завісу народного життя» - писав Микола Костомаров: «І страшно, і солодко, і болісно і чарівно було заглянути туди!.. Тарасова муза прорвала якийсь підземний заклеп вже кілька віків замкнений багатьома замками, запечатаний багатьома печатями».
Ведучий 1. Тож досі нам залишається лише здогадуватися, звідки в одній творчій душі знаходилося стільки натхнення.
Ведучий 2. ___________________________________ читає поезію «Муза».

Ведучий 1. Твори Шевченка – це справжня книга буття. Зміст його поезій визначається глибоким християнським світоглядом – вірою в Бога, як творця, що саме є Правдою і Любов’ю.
Ведучий 2. Поет часто звертається до Всевишнього з молитвою подякою, молитвою-проханням, роздумом, жалем.
Ведучий 1. Вірш «Пророк» читає _______________________

Ведучий 2. Шевченко – духовний символ багатьох поколінь, наш великий сучасник. До нових і нових поколінь він приходить разом із усвідомленням ними дійсності.
Ведучий 1. Із дитячих літ, неначе святе писання, убираємо ми в душу його полум’яні пророчі рядки. Великий Кобзар і сьогодні незримо присутній у нашому житті, звертається до нас усіх зі своїми безсмертними думами.
Ведучий 2. Для вас звучить поезія «Чи то недоля та неволя» у прочитанні ________________________________

Ведучий 1. Пам’ятає і вшановує пам’ять про великого Кобзаря весь світ. А його життя і поезії надихають на творчість все нові і нові покоління нащадків Тараса.

Прочитання авторських віршів
Ведучий 2. Зараз ми надаємо вельмишановному журі час для підведення підсумків. А вам пропонуємо послухати декламацію віршів Тараса Шевченка відомими людьми.
Після ролика
Ведучий 1. Слово для оголошення результатів конкурсу читців надається членам журі.
Після нагородження
Ведучий 2. Нехай почуте сьогодні одному пом’якшить серце, іншому – просвітлить розум.
Ведучий 1. Несіть у своєму серці той великий заряд духовності і краси, який ми черпаємо з творчості Великого Кобзаря.


Ведучий 2:
В дні перемог і в дня поразок,
В щасливі дні і в дні сумні
Іду з дитинства до Тараса,
Несу думки свої сумні.
Ведучий 1.
Іду крізь свята і крізь будні,
Крізь глум юрби і суєту,
Ні, не в минуле, а в майбутнє
До тебе я, Тарасе, йду.
Ведучий 2:
Коли в душі моїй тривога,
Коли в душі пекельний щем,
Іду до нього, до живого,
У Всесвіт віршів і поем.
Ведучий 1.
І в дощ, і в сніг карбую кроки,
І чую, дивлячись в блакить:
Реве та стогне Дніпр широкий,
Щоб розбудити всіх, хто спить.
Ведучий 2:
Я не один іду до нього –
Ідуть до нього тисячі,
Неначе грішники до Бога
Свої печалі несучи.
Ведучий 1:
І доки в римах заповіту
Вогонь поезії не згас,
То рух до сонця не спинити,
Бо зветься сонце те – Тарас.

Ведучий 2. На цьому ми завершуємо наш урочистий захід. Дякуємо за увагу і хай вам щастить!










13PAGE \* MERGEFORMAT14715




15