Робота з батьками. Родинний салон І миті кожної не можна повернути

Криворізька гімназія № 127















Робота з батьками учнів
початкової школи

Родинний салон «І миті кожної не можна повернути»


Підготувала: Оліфірович Неля Олексіївна
вчитель початкових класів
Криворізька гімназія №127










Кривий Ріг

Робота з батьками учнів 2-В класу
Підготувала: Оліфірович Неля Олексіївна
вчитель початкових класів
Криворізька гімназія №127
Тема. Родинний салон «І миті кожної не можна повернути»
Мета.
засобами художньої літератури сприяти формуванню особистості школяра;
пояснити основи національних та загальнолюдських цінностей, значення родини, сім'ї, родинних зв'язків;
викликати інтерес дітей до історії свого народу, сім'ї;
розширити знання учнів про сім'ю та значення її у житті людини;
розвивати мислення, мовлення, творчість дітей;
розвивати у батьків педагогічну рефлексію;сприяти взаєморозумінню між батьками і дітьми;
виховувати у дітей глибокі почуття любові до своїх батьків, до свого роду,почуття вдячності; дати батькам змогу пишатися своїми дітьми.
Завдання:
знайомство з родинами класу; згуртування класного та батьківського колективів;
Обладнання: прислів’я та приказки, родинні дерева, виставка сімейних фото; матеріали для діагностування, ресурси для виконання вправ:
«Віршована мініатюра» - колиска з дитиною,запалена свічечка,тиха музика.
Вправа «Ми з тобою схожі» - геометричні фігури, стрічечка для нанизування намистинок.
Вправа «Горіхи» - грецькі горіхи в полотняному мішечку.
Вправа «Стаканчик» - одноразові стаканчики.
Притча – макети чотирьох казанів,дерев’яна паличка, морквина,яйце,розтерті кавові зерна.
Вправа «Вплив слова на людину» - склянка води,сіль,перець,грудка землі. Соціальний відеоролик «Інколи слово вбиває мрію»
Хід заняття
Вступне слово учителя
Доброго дня, шановні гості, батьки, діти. Уявімо собі салон, де зібралися письменники,літературознавці,музиканти, співаки. Як ви гадаєте про що говорили в таких салонах? Про політику й літературу, останні новини з газет і телебачення, про кохання, розповідали про різні життєві історії, тощо.
- Але наш салон не літературний, а родинний . Отже сьогодні на щиру розмову «І миті кожної не можна повернути » до нашого салону
завітали батьки та учні 2 класу на чолі з класним керівником
Оліфірович Нелею Олексіївною. (слайд 1-2 )
Наш салон має свою назву, називається він «Унісон». Вам було завдання дізнатися, що означає слово «унісон»
«Асоціативний кущ»

Робота за питаннями
- Що асоціюється у вас зі словом «унісон»?
- Згадайте, які прислів’я про родину, сім’ю ви знаєте?
- Чи можна до слова унісон дібрати асоціацію – родина?
- В народі є вислів «Серце б’ється в унісон».
- Яке слово – синонім можна підібрати до цієї фрази?
Давайте сьогодні з’єднаємо наші серця,щоб билися вони в унісон .

Пояснення слова «унісон»
Унісон; ч. (іт., від лат., один і звук)
1. Одночасне звучання двох або кількох звуків на одній висоті і однакових звуків у різних октавах.
2. фіз. Рівність частот двох джерел звукових коливань.
3. перен. Співати в унісон - потурати комусь;
сліпо наслідувати або підтримувати когось

2.Інформаційне повідомлення
- Отже, говорити ми будемо прородину,про її значення у вихованні . Зараз це питання дуже актуальне. Адже ми бачимо, що сьогодні є школярі, яких переважно виховують мама, бабуся чи тітка. Тато, приходячи з роботи, рідко запитує свою дитину : «Що ви сьогодні вчили?», мало що знають і про те з ким товаришують їх діти. Через фінансові негаразди батьки їдуть за кордон, лишаючи дітей на виховання одному з батьків. Дитина може не бачити своїх батьків по кілька місяців, а інколи і роками. Саме тоді її пріоритетом стає спілкування з ровесниками. Дуже добре, якщо друзі можуть сказати чи порадити щось розумне, проте досить часто підліткові компанії всі гуртом втягуються у погані звички.
Всі батьки мають знати, що саме вони потрібні своїй дитині, без них вона не пізнає любові, турботи, теплоти. Якщо дитина матиме усе це, то не замикатиметься у собі, зможе поговорити з батьками як зі справжніми друзями. Тільки батьки можуть цілком допомогти дитині реалізуватися – якщо віритимуть у неї. У кожній сім’ї має панувати справжня дружба, злагода, довіра батьків і дітей. Адже дитина відчуває любов, опіку батьків ще до народження.
Давайте згадаємо про ті перші хвилини, коли, наче маленький сонячний промінчик, з’явилися на землі вони – ваші діти. І вже з першої хвилини життя навколо себе наповнилось теплом, добром, ніжністю і надієюІ весь світ ліг до її ніг. Усе навколо почало належить їй,- ...Людині.


3. Розповідь вірша Ліни Костенко дітьми
1.Як добре бути ромашкою,
Розквітнути навесні,

2.Як добре бути хмаринкою,
У піднебессі пливти.

3.Як добре бути краплинкою,
Виспівувать в морі пісні.

4.Як добре бути калиною,
Біля хати у мами цвісти

5.Але я на землі – людина!
Яке це почесне звання.

6.Прийшла я на Землю дитиною,
Дала мені ненька ім’я.

7.І вже із хвилинки першої
Належало все мені:
І мамина усмішка, й пісня,
Й татові руки міцні.

8.Для мене квітують квіти,
Для мене і сонце сія,
Дерева протягують віти,
Радіє мені вся земля,

9.Бо горде звання це- людина!
І мені його доля дала.
Пишаюсь, завжди дорожу ним,
Бо людина – почесне звання.

4. Віршована мініатюра за творами Василя Симоненка (біля колиски горить свічечка, на стільчику сидить татко, дивиться на сплячу дитинку, декламує вірш)
Тато
Ти лежиш іще впоперек ліжка –
Ну до чого мале і чудне,
А до тебе незримі віжки
Прив’язали цупко мене.
Кажуть, носа ти вкрав у баби,
Губи й ноги забрав мої,
Взяв у матері синю звабу
І в очах своїх затаїв,
Спи грабіжнику мій кирпатий.
Сумнів диханням розігрій.
Я тобі стану в голови слати
Найніжніші подушки мрій.
Розішлю свої думи в дозори,
Щоб у сизому міражі
Не ступало свавільне горе
На кордони твоєї душі.
Наливайся земними силами,
Вдосталь радощів зачерпни –
Над тобою тріпочуть крилами
Тихі- тихі спокійні сни.

(До батька приєднується мама,сідає поруч з батьком,декламує вірш)
Мати
Над тихим сном мого малого сина,
Над плетивом думок моїх і мрій
Пливла тривога, ніби всесвіт, сива,
Гойдаючись на гребенях надій.
Цідилась ніч крізь темне сито неба.
І зорі танули, як вогники малі.
Кирпатий мій! Дивлюся я крізь тебе
У завтрашнє страждалиці – Землі.
Я бережу для тебе її квіти,
Тобі несу думок своїх огонь,
Для тебе запускаю на орбіти
Ракети із порепаних долонь.
Сини! Сини! Барометри кирпаті
Людського спокою і завтрашнього дня!
Ми перед вами разом винуваті,
Що на планеті бійки і гризня.
Ми винуваті, що міліють ріки
І лисинами світять береги,
Що десь духовні лупляться каліки
І виростають без родини дітлахи.
Хай буде радість, спокій!
Досить нарікати на клопітливий і суворий час!
Ростуть сини - барометри кирпаті,
Вони за все спитають завтра нас.
Вчитель.
Так , завжди відповідають за нас батьки. Вони підставляють дітям плечі й руки, коли їм потрібна допомога. Оберігають від усіх негараздів, беручи на себе всі турботи й жалі. Від них діти беруть силу, мудрість, ласку, добро. Саме з їх допомогою виховуємо в собі Людину.

5.Вправа – розминка «Горіхи».
Мета: усвідомлення цінності і унікальності кожного предмету і живої істоти у світі; формування вмінь бачити і виявляти істинне, ціннісне і важливе у кожному з них.
(Для виконання цієї вправи знадобляться грецькі горіхи. Потрібно покласти в пакет стільки горіхів, скільки учасників у групі).
Інструкція. Перед вами лежить мішечок з горіхами. Я прошу кожного з вас взяти по одному горіху, а потім протягом хвилини уважно роздивитися і запам’ятати свій горіх( помічати його не можна.)Через хвилину всі горіхи будуть складені знову в мішок.
- За якими ознаками вдалося знайти саме свій горіх. Чим він відрізняється від інших?
(Після того, як горіхи повертаються в мішечок, тренер їх перемішує, висипає в центр кола і просить кожного учасника знайти свій горіх. Коли це виконано, відбувається обговорення: за якими ознаками вдалося знайти саме свій горіх, чим він відрізняється від інших?)
За підсумками обговорення проводиться аналогія між волоськими горіхами і людьми: «І ті, й інші в «купі» чи у натовпі на перший погляд виглядають однаково, а для того, щоб побачити особливість кожного, потрібен час, потрібно придивитися. Про цінність горіха, як правило, судять з того, що знаходиться у нього всередині. Можливо, ззовні дуже гарний горіх, а всередині – абсолютно пустий. І навпаки. Так буває і з людьми, тому не треба судити про людину за зовнішніми ознаками. У горіха дуже тверда шкарлупа, і вона потрібна йому для того, щоб захищати ніжну серцевинку. Багато хто з людей теж часто вирощує навколо себе шкарлупу, щоб відчувати себе в безпеці, і не відразу відкривається іншим, для цього потрібен час».
Є таке українське прислів’я «В лісі лист, а у світі люди одне на одного не схожі».Мабуть, це одна з причин. Люди різні, з різним досвідом, різними переконаннями, принципами, що інколи заважає бачити іншу людину, розуміти її почуття й інтереси.

6. Вправа «Ми з тобою схожі»
- Перед Вами лежать риси характеру у вигляді кольорових геометричних фігур,що означають певну рису. Ще перед вами голка з ниткою.
Я буду називати певну рису, а ви думаєте чи потрібна вона вам чи ні. Якщо да , то ви нанизуєте на ниточку,якщо - ні, відкладаєте в сторонку, як непотрібне вам:
байдужість –синій трикутник;
вихованість – червоний кружечок;
грубість –синій квадрат;
гостинність – жовтий кружечок;
доброта – червоний квадратик;
життєрадісність – помаранчеве коло
жадібність – синє коло;
заздрість –фіолетовий квадрат;
лінощі –фіолетове коло;
наполегливість – зелений квадрат;
працьовитість – зелений трикутник;
скромність – жовтий квадратик;
сміливість – помаранчевий трикутник;
хитрість – фіолетовий трикутник;
чесність – помаранчевий квадратик;
щедрість – зелений кружечок.
Порівняння схожості намист дітей та батьків.
- Чи можна сказати, що це людські цінності? (саме завдяки цим рисам регулюється поведінка людей у суспільстві)
Вони спрямовують людину на щастя чи навпаки?
7. Вправа «Стаканчик»
Мета: вчитися послабляти стресові ситуації, переживання
Учитель кладе на долоню м’який стаканчик і говорить учасникам : «Уявіть, що цей стаканчик – для ваших найпотаємніших почуттів,бажань і думок. У нього ви можете покласти те, що для вас важливе і цінне, і те , що ви любите».
Протягом кількох хвилин у кімнаті тиша, раптом ведучий зіжмакує цей стаканчик. Потім ведеться робота з емоційними реакціями, які виникли у учасників групи. Важливо обговорить, що відчули учасники і що їм захотілося зробити.

8. Діагностування на основі притчі
Розповім вам давню дзенську притчу. Прийшов учень до вчителя й почав скаржиться на своє важке життя. Попросив поради, що робити, коли й те навалилося й друге. І третє. І взагалі. Просто руки опускаються!
Учитель мовчки піднявся й поставив перед собою чотири казанки з водою. В один він кинув дерев’яну паличку, в інший – морквину. У третій – яйце, у четвертий – розтерті кавові зерна. Незабаром вийняв усе те з води.
Що змінилося ?- запитав учитель.
Нічого - відповів учень.
Учитель мовчки кивнув головою і поставив ці чотири казанки з водою на вогонь . Коли вода закипіла, він знову кинув в один дерев’яну паличку, в інший – морквину, у третій – яйце, у четвертий – розтерті кавові зерна. Незабаром вийняв паличку, моркву, яйце й налив у чашку ароматної кави. Учень природно. Знову нічого не зрозумів.
Що змінилося ?- знову запитав учитель.
Усе так. Як і мало бути. Морквина і яйце зварилися, паличка не змінилася, а зерна кави розчинилися в окропі,- відповів учень.
Це лише поверхневий погляд на речі,- відповів учитель.
Подивися уважніше. Морквина розварилася у воді. Із твердої стала м’якою, її тепер легко розрізати. Навіть зовні вона виглядає інакше. Паличка анітрохи не змінилася. Яйце, не змінившись зовні, всередині стало твердим. І йому вже не страшні удари. Від яких раніше воно виливалося зі своєї шкаралупи. Кава забарвила воду. Додала їй нового смаку й аромату.
Вода – це наше життя.
Вогонь – це зміни й несприятливі обставини.
Морквина, паличка, яйце і кава - це типи людей. Вони всі у важкі моменти життя міняються по - різному.
Людина - морква. Таких більшість – тільки у звичайному житті здаються твердими. У моменти життєвих колотнеч вони стають м’якими та ламкими. Вони опускають руки, винуватять у всьому або інших, або «непереборні зовнішні обставини». Ледве «придавило» і вони вже в паніці, психологічно розчавлені. Такі « морквини », як правило, легко стають «жертвами моди», хочуть, щоб «усе було в них, як у людей», саме на них роблять свої статки щасливі торгівці, політики та провісники.
Людина – дерево. Таких мало. Ці люди не міняються, залишаються самими собою в будь - яких життєвих ситуаціях. Вони, як правило, незворушні, внутрішньо спокійні й цілісні. Саме вони показують усім, що й важкі життєві обставини – це лише життя, і за чорною смугою завжди буде біла.
Людина - яйце. Це ті, кого життєві негоди загартовують, роблять міцнішими! Таких людей дуже-дуже мало. Саме вони у звичайному житті – непомітні, а в лихоліття раптом «твердіють» і завзято переборюють негаразди.
А як же кава? – вигукнув учень.
О, це найцікавіше! Зерна кави під впливом несприятливих життєвих обставин розчиняються в навколишньому середовищі, перетворюючи воду на смачний, ароматний напій! – відповів учитель, задоволено присьорбуючи ароматну каву із чашки.
Людина – кава. Це особливі люди. Їх одиниці. Вони не так міняються під впливом несприятливих обставин, як трансформують ці життєві обставини, перетворюють їх на щось прекрасне, з користю виходять із кожної несприятливої ситуації та змінюють на краще життя всіх людей навколо.
Як ви вважаєте, до якого типу належите ви?
Чи можна загартовувати в собі риси людей типу людини - кави.
Результати діагностування



9.Вправа « Вплив слова на людину» (практичний досвід)
Нам потрібні:
склянка води – людина (чиста, проста, наївна);
сіль – грубі, солоні слова;
перець – пекучі, образливі слова;
грудка землі – неуважність, байдужість.
Все добре змішати – отримуємо стан людини. Скільки мине часу, доки все осяде, забудеться? А варто лише легенько збовтати – і все піднімається на поверхню. А це знову стреси, неврози.

Перегляд соціального відеороліка «Інколи слово вбиває мрію»

10. Легенда«Кельтське колесо».
За легендою давніх кельтів, усіх людей можна розподілити за сторонами світу.
Люди з Півночі – це люди дії. Лідери, які роблять справу. Люди, які будь – що йдуть до мети, незважаючи на засоби її досягнення, їх мало цікавить атмосфера, що панує навколо.
Люди із Заходу – це люди розкладів, розрахунків, точності, дисципліни. Їх часто звинувачують у байдужості.
Люди зі Сходу – це люди творчості. Багато ідей, але, водночас, вони
Люди з Півдня – забезпечують теплі стосунки й комфорт у групі, адже для них атмосфера в групі важливіша поставленої мети й руху вперед.
За легендою давніх кельтів, для досягнення гармонії в кожній групі, а також у кожній групі, а також у кожній людині повинні бути присутніми всі сторони світу, хоча якась зі сторін переважає. Це і є замкнутим кельтським колесом.
11.Створення родинного дерева класу
Заключне слово вчителя
Шановні батьки, діти, всі присутні гості! Дозвольте завершити нашу зустріч такими поетичними рядками
Ще небо хмарами не вкрите,
Ще так прозоро сяють роси,
У вас по ліву руку – літо,
У вас по праву руку – осінь.
Ще очі блиску не позбулись,
Ще серце жити не стомилось.
У вас по ліву рук – юність,
у вас по праву руку – зрілість.
А час летить нестримно далі
Й душа немовби молодіє,
По ліву руку всі здобутки,
По праву руку – всі надії.
Життя не зміряти літами ,
А щастя – то важка наука,
Хай буде щастя завжди з вами,
По ліву і по праву руку.
Учні вручають солодкі побажання-квітки всім присутнім та буклети – пам’ятки «Як навчити дитину правильно відпочивати»



























жовтоног 008жовтоног 01915