Конспект виховної години Подорож до країни Ввічливості (1 клас)

Подорож до країни Ввічливості
Виховна година
Підготувала
Учитель початкових класів Пономаренко Ж.В.
Мета. Виховувати дружні стосунки між школярами, розкрити перевагу добра
над злом. Виховувати бажання жити в мирі й злагоді з рідними, близькими.
Хід заняття
Вчитель. У нас сьогодні справжнє свято,
Гостей зібралося багато.
А ну ж, на мене подивіться І веселенько усміхніться.
Вчитель. Доброго дня, діти! Доброго дня, шановні гості!
Сьогодні наше на нашому занятті ми з вами поговоримо про ввічливість, доброту та дружбу.
Коли ви станете дорослими, у вас будуть різні професії. Але насамперед ви повинні вирости дійсно гарними людьми: добрими, чуйними, ввічливими. Ви повинні вміти дружити.
--Діти, сьогодні вас чекає подорож у країну Ввічливості. Ввічливими люди не народжуються, а стають, опанувавши знання і правила хорошого тону. Ввічливість — це шанобливість, доброзичливість, прагнення не завдавати неприємності іншим, готовність своєчасно прийти на допомогу іншій людині.
І сьогодні ми з вами постараємося зрозуміти: хто така ввічлива, добра людина , яка вміє бути справжнім другом?
Лунає музика. Заходить Фея.
Фея. Доброго дня, друзі. Я – Чарівниця ввічливості. Я хочу запросити вас до країни Ввічливості. У цій чудовій країні живуть і дорослі, і малюки. Вони всі живуть у дружбі. І для того, щоб нам дали дозвіл на відвідування цієї країни, нам треба зробити багато різних цікавих завдань. Довести мешканцям цієї країни, що ми ввічливі люди, які уміють дружити.
Лунає пісня «Школьная страна» у виконанні учнів 6 класу.
Учитель. Шановна Феє! Ці хлопчики та дівчатка – учні першого класу. І у них у всіх є велике бажання вирости ввічливими, вихованими, добрими. Але в них ще не все виходить.
I уч.
Нас 12 в класi,
Ми всi одна сiм’я,
Стараємось все вчитиВiд А до Я, вiд А до Я.
2 уч.
Усi ми в класi рiзнi,
Не порiвну всiх нас.
У нас є п̕ять дiвчаток
та семеро хлоп’ят.
4 уч.
У дівчаток гарні кіски,
Але надто вже малі,
А щоб більше виростати,
Ми їх тягнем до землі.
5 уч.
Ми хлоп’ят своїх навчаєм,
Щоб були солдатами,
А щоб краще пам̕ятали,
Любим ми щипати їх.
6 уч.
Джентльмени ми всі справжні,
Коли треба чергувать,
Для дівчат звільняєм місце –
Їм не будем заважать.
7 уч.
А коли йдемо в їдальню,
Чи вертаємось у клас,
Всі чомусь у нашій школі,
Розбігаються від нас.
8 уч.
Вам усмішки розказали –
Може, в них не все гаразд,
Обіцяєм – станем кращі,
Все у нас піде на лад.
Фея. Добре, добре, я все зрозуміла. Щоб допомогти малятам, нам потрібно здійснити подорож до країни Ввічливості. Зараз я познайомлю вас з маршрутом, яким ми будемо рухатися цією чарівною країною.
Фея показує карту.
Фея. Перша наша «Правила культурної поведінки».
Учитель. Шановна феє, готуючись до зустрічі з вами, наші малята вивчили правила культурної поведінки. Зараз вони продемонструють свої знання.
1 уч.
«Доброго ранку!» -
Мовлю за звичаєм.
«Доброго ранку!»-
Кожному зичу я.
2 уч.
«Доброго дня вам!»-
Людям бажаю.
«Вечором добрим!»-
Стрічних стрічаю.
3 уч.
І посміхаються
У відповідь люди,-
Добрі слова ж бо
Для кожного любі.
4 уч.
Усміхнемось всім навколо:
Небу, сонцю, квітам, людям!
І побачимо одразу –
День для нас привітним буде!
Фея. Добре, а зараз спробуємо визначити, як ви знаєте правила чемності. Для цього пограємо у гру «Чемно - нечемно».
Учитель. Нам знадобляться сигнальні картки. Якщо чемно – піднімайте зелену картку, а якщо нечемно – червону.
Привітатися під час зустрічі…
Штовхнутися й не вибачитися…
Допомогти підвестися, підняти річ, що впала…
Не поступатися місцем в транспорті…
Бути скромним…
Сваритися з однокласниками…
Учитель. Діти, а яку людину можна назвати ввічливою?
Діти. Ввічлива людина соблюдає правила культурної поведінки, він доброзичливий, гарно вихований.
Учитель. Я побачила, що ви знаєте багато «чарівних» слів. Вони потрібні нам всюди: вдома, на вулиці, в школі. Але нам час вирушати далі. Наступна зупинка – «Доброта».
Фея. Мудрець сказав: Живи, добро звершай Та нагород за це не вимагай.
Лише в Доро і вищу правду віра Людину відрізня від мавпи й звіра
Нехай ця істина стара:
Людина починається з добра.
Учитель. Чи замислювалися ви коли-небудь, що таке доброта.
Діти. Доброта – це ввічливе відношення до інших.
Доброта – це бажання робити іншим людям добро.
Доброта – це все гарне, добре, красиве.
Учитель. Діти, а яку людину можна назвати доброю?
Діти. Добра людина, це та, яка любить людей, тварин, природу.
Добра людина – це та, яка готова завжди прийти на допомогу.
Добра людина – намагається бути ввічливим та уважним з іншими.

Учитель. Дійсно , доброта співпереживання за інших найважливіше в спілкуванні людей. А як ви гадаєте, чого більше на землі добра чи зла?
Учитель. Може нам допоможуть про це дізнатися старовинні терези? На одну чашу терезів ми будемо класти «зло» (таблички: жадібність, грубість, помста, брехня, бійка, образа.)
Учитель. Щоб подолати зло, вам потрібно постаратись, щоб перевісила чаша терезів з «добром». Давайте згадаємо, які добрі слова та вчинки ви знаєте( таблички: правда, старанність, акуратність, доброта, допомога,
Учитель. Подивіться чаша з «добром» перевісила. В житті, як і в казці, добро завжди перемагає зло.
учитель
Учитель. А зараз пограємо ще в одну гру «Якщо ти добра людина, то ти повинен..»
Якщо людина має робити те, що я називаю, ви плескаєте в долоні, якщо – ні, то нічого не робите.
Робити комусь зле, якщо цього ніхто не бачить.
Допомагати мамі мити посуд.
Берегти рідну природу та охороняти її.
Шанувати працю інших людей.
Обманювати, сваритися, вихвалятися.
Добре вчитися.
Ділитися тим, що в тебе є.
Ображати інших.
Красти.
Захищати слабших.
Допомагати друзям в біді.
Учитель. Діти, щоб залишити пам̕ять про себе в країні Ввічливості я пропоную сьогодні посадити дерево. Незвичайне дерево. Дерево – добра. Учитель. Щоб бути ввічливими, ми повинні користуватися «чарівними словами», від яких стає тепліше на серці. Які чарівні слова ви знаєте?
Діти називають.
Учитель. Давайте ми ці слова розташуємо на нашому чарівному дереві.
(Розвішують картки зі словами на дереві).
Учитель. Подивіться, яке дерево у нас красиве дерево – добре, ввічливе. Це дерево буде рости. А разом з ним будете зростати й ви. Мені дуже хочеться, щоб ви виросли добрими, ввічливими, вихованими, добрими людьми.
Учитель. Діти, увага! Попереду нова перешкода - швидка та глибока Річка Злості. Ми зможемо її подолати, якщо всі разом побудуємо Міст Дружби.
А для цього потрібно заспівати пісню про дружбу.
Виконують пісню «Дружба крепкая»
Учитель. Ось і річка позаду, вона не така страшна, коли друг поруч і може простягнути тобі руку допомоги.
Фея. Наша подорож по країні Ввічливості підходить до кінця. І остання наша зупинка – «Дружба».
Учитель. Скільки б іграшок, книжок, розваг у тебе не було, без справжнього друга сумно і нецікаво. Адже тільки з другом можна поділитися радістю і смутком, поговорити про все, що тебе цікавить, весело погратися.
Учитель. Послухайте вірш А.Костецького «Утрьох». Подумайте, чому Славкозалишився сам, без друзів?
Учень читає вірш.
Славкові,що з квартири сорок,
велосипед купили вчора.
Він зразу в двір його потяг,
прудкого та дзвінкого,
все хизувався ним, та нас
не, підпускав до нього.
Просив Юрко: —
Ну дай хоч раз проїду метрів двісті!
А він Юркові:
— Ач який! Свого купи та їзди.
І я просив. Та він:
— Моє! —
і нам кататись не дає...
Ну й що, нехай!
А ми зате разом в кіно ходили,
разом у нашому дворіспівали скільки сили,
а потім грали у квачі,
аж поки вечір не почавсь.
А що Славко?
Він сам-один сидів з велосипедом
і вже кататись не хотів.
Отак йому і треба!
Учитель. Чому ж Славко залишився сам, без друзів?
Відповіді учнів.
Учитель. Зараз перевіримо, який ти друг.
1.На перерві ти поспішаєш до їдальні.
Назустріч тобі дівчинка. Ти випадково її штовхнув. Вона падає і плаче.
Як ти вчиниш?
— Побіжиш далі, адже так їсти хочеться 1
— Крикнеш: «Гей, роззяво, дивитися треба!»
— Скажеш: «Вибач!» і побіжиш далі. —.
— Допоможеш дівчинці встати і вибачишся.
2. У холодний зимовий день Наталка й Микола йшли зі школи додому. Микола був тепло одягнений. На ньому була шуба й рукавички. Його ранець зручно лежав на спины. А Оленка в школі забула рукавички, тому портфель вона несла в голій руці.
- Рука в мене замерзла страшенно! – поскаржилася вона другові.
Микола відповів:
А в мене ні.
Учитель. Діти, що можна сказати про поведінку Миколи? Як потрібно було йому зробити?
Відповіді учнів.
Учитель. Молодці, діти. Я думаю ви зрозуміли,як важливо уміти дружити та мати багато друзів.
Учні 1 класу читають вірш «ЩО ЦЕ ЗНАЧИТЬ - НЕ ДРУЖИТИ»
1 уч.
Що це значить — не дружити,
Жити так — одинаком?
Не дружити — це ходити
Не дверима, а вікном.
2 уч.
Це без друга, без подружки
На перерві у кутку
Розправлятись самотужки
З апельсином нашвидку.
3 уч.
Це дивитись, наче в книжку,
Набік з видом кам'яним,
А насправді тишком-нишком
Роздавати штурхани.
4 уч.
В школі вчитись й не дружити —
Це, повірте, все одно,
Що, заплющившись, сидіти
І дивитись у вікно.
Учитель. Молодці , діти! А зараз давайте станемо, утворимо дружнє коло нашого класу і за допомогою Кота Леопольда , запропонуємо один одному дружити.
Учні передають один одному іграшку кота Леопольда зі словами «Давай
жити дружно».
Учитель. Отже, мир і злагода перш за все починається від вашої дружби в
колективі.
Хай цей котик буде символом дружби нашого класу. Я вам бажаю цей символ пронести через всі шкільні роки.
Фея. Ну, що ж, малята, я сьогодні переконалась, що ви справді хочете бути чемними і вихованими, доброзичливими і ввічливими.
Учитель. Дорогі, діти, сподіваюсь, що наша подорож до країни Ввічливості пройшла не даремно і дечого навчила.
Я переконана, що в майбутньому хлопці стануть справжніми чоловіками – мужніми, дужими, благородними, а дівчатка – ніжними, чуйними, добрими.
Діти читають вірші.
Ми даємо клятву щиро,
Жити в радості і мирі.
Слухатись, любити, вчитись,
Навіть крихтою ділитись.
Маму вранці цілувати,
І усім допомагати.
Гратись, щиро посміхатись,
Чемно з усіма вітатись.
Учні виконують пісню «Если с другом вишел в путь»
Учитель. Дякую вам ,діти, за плідну роботу.
Учитель.Отже, друзі, прощавайте,
Цей урок не забувайте.