Формування навичок практичного життя через розвиток пізнавальної активності дітей методом експериментування.
Відділ освіти Зміївської райдержадміністрації
Комсомольський дошкільний навчальний заклад
(ясла-садок) №7 «Колосок»
Комсомольської селищної ради
Зміївського району, Харківської області
Формування навичок практичного життя через розвиток пізнавальної активності дітей методом експериментування.
(Майстер-класи
для фахівців дошкільної освіти).
Завідувач Комсомольського ДНЗ №7 «КОЛОСОК»
Нечай Олена Миколаївна
Вихователь Комсомольського ДНЗ №7 «Колосок»
Дікова Олена Анатоліївна
Зміїв 2012
Рекомендовано методичною радою відділу освіти
Зміївської райдержадміністрації
Протокол № 3 від _27.12.2012 р.
Рецензенти: Нестерцова І.І., методист РМК Зміївського РВО РДА
Автори-упорядники (або автор-укладач):
Нечай Олена Миколаївна завідувач Комсомольського ДНЗ № 7, спеціаліст вищої категорії, вихователь-методист
Дікова Олена Анатоліївна, вихователь Комсомольського ДНЗ № 7, спеціаліст ІІ категорії.
Формування навичок практичного життя через розвиток пізнавальної активності дітей методом експериментування. (Майстер-класи для фахівців дошкільної освіти). – Зміїв, 2012. – 192 с.
Висновки експертизи
1.Реєстраційний номер _______________________________________________
2. Напрям «Управління освітою»
3. Розділ Методична робота з педагогічними кадрами
4. Назва роботи «Формування навичок практичного життя через розвиток пізнавальної активності дітей методом експериментування. (Майстер класи для фахівців дошкільної освіти)»
5. Автори роботи Нечай Олена Миколаївна, Дікова Олена Анатоліївна
Експерти
П.І.Б. Дата Загальний бал Підпис
Середній бал Голова комісії___________________________________________________________
В цій роботі розглянуто досвід педагогічного колективу над впровадженням нової змістовної освітньої лінії «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» нової редакції Базового компоненту. Систематизована робота щодо формування у дитини дошкільного віку навичок практичного життя за допомогою експериментування. Подано структуру, види, характеристику дитячого експериментування, форми організації та методики керівництва діяльності дошкільників.
Дата _____________________________________________________
П.І.Б. підпис
Зміст
Вступ……………………………………………………................5
1. Формування навичок практичного життя через дитяче експериментування – ведучу діяльність в дошкільному віці….7
2. Особливості організації роботи в ДНЗ, щодо формування навичок практичного життя у дошкільників……….….……..21
2.1. Пошуковий характер освітнього процесу……..….………25
2.2. Впровадження цивілізованої системи дошкільної освіти26
2.3. Інтеграція пізнавальної та пошуково-дослідницької діяльності…………………….……………………………..……33
3. Особливості організації експериментування молодших дошкільників в умовах дошкільного закладу…………………35
3.1. Організаційно-методичний аспект………………………...44
3.2. Оснащення дитячої лабораторії (Основне устаткування і матеріали)………………………………………………………..50
3.2. Робота з батьками…………………………………………..53
Висновки………………….………….…..….………….….........55
Список літератури……………………………..………..………56
Глосарій………………………………………………………….59
Додатки:
Додаток 1. Циклограма заходів щодо роботи в лабораторії дитячого експериментування з дітьми
молодшої групи………………………………………….62
середньої групи………………………………………….68
старшої групи……………………………………………87
Додаток 2. Показники сформованості пізнавальної активності дітей……………….……………………………………………123
Додаток 3. Індивідуальна картка розвитку дитини в сенсорно-пізнавальному просторі……………………………………….125
Додаток 4. Картка «Коефіцієнт сформованості пізнавальної активності дітей»
раннього віку……………………………….…….…….126
молодшого дошкільного віку………………................127
старшого дошкільного віку…………………………...128
Додаток 5. Індивідуальна картка «Визначення креативності
та творчого потенціалу вихователя»………...………….........120
Додаток 6. Заняття з дитячого експериментування з водою
для дітей раннього віку «Хлюп-хлюп водичка»…….130
для дітей раннього віку «Капітошка в гостях у дітей»…………………………………………………...135
для дітей молодшого дошкільного віку
«Намисто для Зими»…………………………………..140
Додаток.7. Заняття з дитячого експериментування з піском для дітей раннього віку «Цікаво гратися з піском»…………145
Додаток 8. Заняття з дитячого експериментування
з вітром для дітей молодшого дошкільного віку
«Вітер-пустунець»……………………………………………..151
Додаток 9. Заняття з дитячого експериментування для дітей старшого дошкільного віку «Виготовлення з каланхое крапель для носа».…………………………….........................................156
Додаток 10. Заняття з дитячого експериментування для дітей старшого дошкільного віку «Маленькі дослідники»……….160
Додаток 11. Заняття з дитячого експериментування для дітей старшого дошкільного віку «Космос»…………….................165
Додаток 12. План проведення районного семінару вихователів дітей раннього віку ДНЗ.……………….……………………..170
Додаток 13. Консультації для вихователів
«Експериментування в різних видах дитячої діяльності»……………………………………………………...175
Додаток 14. Консультація для батьків «Досліджуємо світ разом» ………………………………………………………….181
Консультація для батьків «Як бути з «чомучками»?»………………………………………...184
Поганий учитель підносить істину, хороший – вчить її знаходити
Ф.-В.-А. ДістервегВступ
Нові підходи в системі освіти вимагають змін мислення педагогічних колективів щодо забезпечення нових підходів до організації педагогічної діяльності дошкільного навчального закладу.
У відомому сенсі вся людське життя – великий експеримент. Експеримент людини над світом і собою. Хоча, звичайно, головний експериментатор – саме життя. Саме воно постійно перевіряє кожного з нас на міцність в непередбачуваних обставинах. Руками нам подібних - таких же «випробуваних життям». Але іноді тільки така перевірка дозволяє нам проявитися у власне людських якостях, розкритися в них, іноді сформувати їх у себе заново. І відкрити перед собою світ.
Розвиток інтелектуальних здібностей дітей дошкільного віку – одна з актуальних проблем сучасності. Щоб уникнути розвитку у дітей інтелектуальної пасивності необхідно розвивати у дошкільнят продуктивні форми мислення. Одним з ефективних методів роботи є пошукова діяльність, а саме – експериментування. Чим різноманітніше і інтенсивніше пошукова діяльність, тим більше нової інформації отримує дитина, тим швидше і повноцінніше він розвивається. У даній діяльності найбільш яскраво виражені процеси цілеутворення, процеси виникнення і розвитку нових мотивів особистості, що лежать в основі саморуху, саморозвитку дошкільників, дитина розвивається допитливим, самостійним, з креативним мисленням. Дитяче експериментування досить легко інтегрується в багато видів дитячої діяльності.
Одним з перших вагомий внесок, щодо ознайомлення дітей з предметами «корисного життя» зробив Я,А, Коменський своєю книгою «Ordis Sensualium Pictus» («Навколишній світ у малюнках»), яку можна вважати першою навчальною книгою для дітей дошкільного віку.
Дитяче експериментування вивчали такі сучасні психологи та педагоги як: Н. Лисенко, Л. Калузька, Г. Бєлєнька, М. Под’якова, Б. Ананьєва, Л. Виготський, Д. Ельконін, З. Істоміна, О. Леонтьєва, Г. Люблінська, Ю.К. Бабанський, Л.А. Венгер, Н.А. Ветлугіна, М.М. Поддьяков, І.Д. Звєрєв, В.В. Запорожець, І. Я. Лернер, А . І. Савенков, Г.І. Щукіна та ін..
В даній роботі розглянуто: високе призначення педагога – змалку прищеплювати дитині навички практичного життя, та роль експериментування у пізнавальному процесі, розвитку мовлення та формуванні свідомої та всебічно розвинутої особистісні. Розкриті поняття: «експериментування» та «досвід», подано структура, види, характеристика дитячого експериментування; особливості організації експериментування молодших дошкільників; принципи на яких базується експериментувальна діяльність; форми організації експериментування та методи керівництва експериментувальної діяльності дошкільників.
1. Формування навичок практичного життя через дитяче експериментування – ведучу діяльність в дошкільному віці
Дитяче експериментування є найважливішим видом орієнтовно-дослідницької діяльності, і разом з тим воно має ряд принципових відмінностей від інших її видів. Викладемо ці принципові відмінності від традиційно вивчаємої орієнтовно-дослідницької діяльності. В процесі останньої діти, як правило, обстежують той чи інший об'єкт або ситуацію в тому вигляді, як вони постають перед дитиною, не вносячи в них будь-яких істотних змін. У дітей спостерігаються розгорнуті обстежуючи дії руками, ретельне простежування поглядом контуру і т.д. На основі такої розгорнутої орієнтування у дітей формується образ об'єкта, ситуації, що орієнтує виконавчі дії.
Дана діяльність надає потужний позитивний вплив як на розвиток багатьох інших дитячих діяльностей (конструювання, образотворчої діяльності, ігри, праці в природі), так і на загальний психічний розвиток дитини. У зв'язку з цією обставиною вчені висунули положення про те, що діяльність експериментування є провідною в дошкільному віці.
У дитячому експериментуванні після попереднього зорово-перцептивного обстеження того, чи іншого об'єкта дитина починає здійснювати з цим об'єктом різні перетворення, істотно (у ряді випадків радикально), що змінюють даний об'єкт. В ході експериментування досліджуваний об'єкт може бути не тільки радикально змінений дитиною, але може бути і зруйнований. Саме в процесі таких перетворень об'єкта дитина розкриває для себе все більш глибоко закладені суттєві зв'язки і залежності, що характеризують приховану структуру об'єкту. Таким чином, діяльність експериментування – це активно-перетворююча діяльність дітей, істотно змінює досліджувані об'єкти.
Вчені досліджували дитяче експериментування, що виявляється як в практичних діях, так і у внутрішніх, розумових.
Розглянемо загальну характеристику цієї діяльності.
Перш за все, в деяких основних моментах вона схожа з експериментуванням дорослого. У найзагальнішому вигляді експеримент – це спосіб матеріального чи уявного впливу людини на реальний чи мислимий об'єкт з метою його дослідження, пізнання властивостей, зв'язків і т.д. Найважливіша особливість експерименту полягає в тому, що в процесі його здійснення людина здобуває можливість:
керувати тим чи іншим явищем;
викликати або припиняти;
змінювати його в тому чи іншому напрямку.
Всі ці основні особливості експерименту, правда ще в зародковій формі, можна виявити в дитячому експериментуванні з предметами і явищами. У діяльності експериментування дитина виступає як своєрідний дослідник, самостійно впливає різними способами на навколишні його предмети і явища з метою більш повного їх пізнання і освоєння.
Дитяче експериментування характеризується насиченістю емоцій, зачіпають глибинні особистісні структури дитини. Процес самостійного дослідження нових об'єктів захоплює дошкільнят особливо сильно, коли вони можуть не тільки оглянути й помацати ці об'єкти, але і перетворити їх, змінити, розчленувати з метою пізнання внутрішніх зв'язків і відносин. У цьому процесі дитина виступає як справжній експериментатора: він невтомно винаходить все нові способи впливу на навколишні предмети і явища. Наведемо приклад, в якому яскраво проявилися типові особливості дитячого експериментування.
П'ятирічний Вова С., гуляючи в сонячний березневий день, випадково знайшов пляшку червоної туші. Він відкрив її, подивився навколо і вилив частину її вмісту в калюжу. Вода стала поступово забарвлюватися в червоний колір. Хлопчик деякий час милувався цією картиною, потім взяв жменю снігу і кинув його в калюжу. Результат цей дії виявився настільки несподіваним, що він ахнув від подиву: гірка зі снігу, що височіє над водою, стала повільно забарвлюватися в яскраво червоний колір. Це було настільки красиве видовище, що Вова застиг від захоплення. Потім він став кидати в калюжу все більш об'ємні шматки снігу і спостерігав, як вони перетворюються в червоні палаци. Потім став таким же способом випробувати шматки льоду, але вони забарвлювалися значно повільніше і були не настільки гарні, як снігові гірки. Потім хлопчик став експериментувати з іншими предметами - каменями, дошками, піском і т.п. У самий розпал цієї захоплюючої діяльності вийшла його мама і рішуче повела сина додому.
Потужна потреба в нових враженнях надає діяльності експериментування високий енергетичний потенціал, супроводжуваний емоційним підйомом. Тому саме в цій діяльності дуже рано і найбільш яскраво проявляються загальний психічний розвиток дітей, формування здібностей, в тому числі і такої фундаментальної, як здатність до побудови все більш складних ієрархічних структур власної діяльності. Дана здатність є універсальною, оскільки рішення фактично будь-який більш-менш складного завдання вимагає уявної постановки певної послідовності цілей, їх ієрархізації, відображення в плані уявлень всієї динаміки зміни умов, в яких ці цілі дані (Под’яков М.М., 1981, 1985). Дитяче експериментування характеризується загальною спрямованістю на отримання нових відомостей про той чи інший предмет. Отримання нових знань і відомостей виступає як основний мотив діяльності. При цьому у дітей яскраво виражена установка на отримання чогось нового, несподіваного.
Ця діяльність не задана дорослим дитині заздалегідь у вигляді тієї або іншої схеми, а будується самим дошкільням у міру отримання всіх нових відомостей про об'єкт. В процесі експериментування з новим об'єктом дитина може отримати абсолютно несподівану для нього інформацію, що часто веде до зміни спрямованості діяльності, її істотної перебудови. І в цьому полягає основа надзвичайної гнучкості дитячого експериментування, здібності дітей перебудовувати свою діяльність залежно від отриманих результатів.
У міру отримання нових відомостей про об'єкт дитина ставить перед собою (явно або неявно) нові, все більш ускладнюються цілі і намагається їх реалізувати. Діяльність експериментування характеризується ускладненням і розвитком дій цілеутворення. У дитячому експериментуванні вченими вперше ретельно були досліджені особливості самостійної постановки дітьми нових цілей і нових завдань дошкільниками. Це - фундаментальні нові факти. Їх значення для розуміння психічного розвитку надзвичайно велике.
Викладені вище особливості даної діяльності дозволяють говорити, що в ній досить чітко представлений момент саморуху, саморозвитку: перетворення об'єкта, вироблені дитиною, розкривають перед ним нові сторони, властивості об'єкта. А нові знання про об'єкт, в свою чергу, дозволяють побудувати нові, більш складні і досконалі перетворення. Таким чином, у міру накопичення знання про досліджуване явище дитина отримує можливість ставити собі нові, все більш складні цілі.
Наступний важливий момент дитячого експериментування полягає в тому, що для досягнення нових цілей, поставлених самою дитиною, потрібні в ряді випадків нові способи перетворення об'єктів. Їх пошук йде шляхом випробування старих способів, їх комбінування, перебудови. Тому проби й помилки - обов'язковий і найважливіший компонент дитячого експериментування. Справа в тому, що цілісний процес мислення, спрямований на отримання нових відомостей, досягнення нових цілей, передбачає не тільки використання вже відомих способів дії, а й побудова нових, звичайно, в міру можливостей самої дитини. Необхідність побудови нових способів дії веде до розгортання пошукової діяльності, до проб і помилок. У цьому процесі у дітей формуються узагальнені вміння випробувати нові об'єкти з метою виявлення їх прихованих сторін і властивостей. В ході розвитку пошукової діяльності переборюється острах дітей робити помилки, що важливо для розвитку сміливості дитячого мислення. Важливо, щоб дитина вміла використовувати результати помилкових дій, витягувати з них потрібну інформацію для подальшого коректування своїх дій.
Як часто в своїх експериментах ми стикаємося зі скутістю дитячого мислення, прагненням мислити по готовим схемам, отримувати ці схеми від дорослого. Це результат певного способу виховання і в сім'ї, і в дитячому саду. Діти панічно бояться помилятися при виконанні того чи іншого завдання. При скруті вони чекають від дорослого готових і ясних інструкцій. У ряді випадків стоїть величезної праці "розкувати" мислення дітей - звільнити його від готових схем, зробити гнучким і рухливим, здатним слідувати всім "вигинів" обстежуваного об'єкта. Ми часто применшуємо в цьому відношенні можливості дітей. Дійсно, основні знання, основні відомості вони отримують від дорослих. Однак у ряді випадків ми не враховуємо міру трансформації ними отриманих знань і способів діяльності, міру їх перебудови і розвитку.
Слід підкреслити, що в процесі дитячого експериментування отримує розвиток нова сторона розумової діяльності, якою зазвичай ми приділяємо недостатньо уваги. Справа в тому, що нові зв'язки і відносини об'єктів, з якими експериментує дитина, виступають спочатку у вигляді не зовсім ясних образів, у формі невиразних знань, що знаходяться в процесі свого становлення. Такі знання мають надзвичайної гнучкістю, рухливістю. Ми бачимо своє завдання не тільки в тому, щоб формувати у дітей чітку систему знань (що, як правило, здійснюється в процесі цілеспрямованого навчання), а й у тому, щоб навчитися керувати формуванням тієї, ще не зовсім певної сфери знань, яка має важливе значення для загального розвитку пізнавальної діяльності дітей.
Для формування сфери неясних знань навряд чи можна використовувати жорстке управління шляхом організації зовнішніх дій дитини. Таке управління суперечило б самій суті цих знань. Область неясних знань характеризується надзвичайною рухливістю, мінливістю. Ця властивість пояснюється тим, що індивідуальний і суспільний досвід представлений в даних знаннях у своєрідній формі, яка виступає як результат самого несподіваного поєднання різних сторін досвіду. Неясні знання значно менш стандартизовані, ніж ясні: у них яскравіше проявляється індивідуальність дітей. Уміння оперувати неясними знаннями - особливе, ще недостатньо вивчене. Однак сам факт усвідомлення дитиною відмінності між ясними і неясними знаннями і виділення останніх як особливого об'єкта власної діяльності є важливим моментом його розумового розвитку, оскільки в цьому процесі відбувається значне збагачення внутрішнього плану діяльності дитини.
Така загальна, далеко не повна характеристика дитячого експериментування. Відповідно до виділених вище двома видами мислення можна виділити і два види дитячого експериментування:
безкорисливе, спрямоване на з'ясування зв'язків і відносин безвідносно до вирішення будь-якої практичної задачі;
і діяльність утилітарна, спрямована на рішення власного практичного завдання.
Наступна найважливіша риса дитячого експериментування полягає в тому, що воно, як правило, здійснюється відповідно до першого типом мислення, тобто безвідносно до вирішення конкретних практичних завдань. Тому дитина вільна від тих обмежень, які диктуються такого роду завданнями. Його діяльність характеризується надзвичайною гнучкістю і вільно розгортається за кількома напрямками, чим забезпечує отримання різноманітних, часто несподіваних результатів.
Таким чином, дитяче експериментування носить, як правило, креативний характер і стимулює формування креативної спрямованості особистості дитини. В структурі його особистості провідну роль починає грати активно-наступальна позиція - позиція маленького дослідника-експериментатора, позитивно впливає на розвиток усіх сфер психіки дошкільника і визначальна - пошуково-пробуючий лад його особистості.
Фундаментальність зазначеної діяльності полягає в тому, що діяльність експериментування пронизує всі сфери дитячого життя, всі дитячі діяльності, у тому числі й ігрову. Остання виникає значно пізніше діяльності експериментування, але потім набуває статус другої провідної діяльності. Ключовим моментом розвитку дитини є формування у нього так званої "ігровий позиції", ігрового ставлення до життя. Ігрова позиція дитини - це найважливіша складова частина його особистості, що визначає відому свободу при виконанні будь-яких дитячих діяльностей. Можна сказати, що ігрова позиція обумовлює стиль його життя.
Успішне формування потребністно - мотиваційної сфери та основних якостей особистості дитини значною мірою залежить від розвитку специфічних форм дитячої пошукової діяльності. Останні проявляються в особливих видах дитячого експериментування, так званого соціального експериментування дошкільнят у різних життєвих ситуаціях, коли діти (свідомо чи несвідомо) "випробують" на дорослих чи однолітків різні форми своєї поведінки в пошуках найбільш прийнятних його варіантів. Таким способом дитина глибше пізнає себе і внутрішній світ інших людей.
Наведемо приклад соціального експериментування (зі спогадів професора Н.Б. про своє дитинство).
Коля Б., якому було п'ять з половиною років, пішов з мамою на дитячий концерт. По ходу дії там часто з'являвся чоловік крихітного зросту, зі зморщеним обличчям і підстрибуючою ходою. Хлопчик ніколи не бачив ліліпутів і був вражений зовнішністю цього чоловіка, що нагадував добре зроблену ляльку зі складним пристроєм. Перед дитиною встала проблема - це жива людина чи лялька.
Коля вже не помічав концертної програми - він був зосереджений на рішенні цього завдання. У нього майнула думка: це можна перевірити - показати цьому ліліпути язика. Якщо це людина, то йому буде неприємно, якщо ж лялька, то їй байдуже, що робиться в залі. Коля виждав момент, і коли ліліпут повернувся в його бік, висунув язика, а потім показав ліліпути руками "довгий ніс" і пристрасно впився очима в його обличчя. Але в цей момент мама, вражена діями свого сина, струснула його так, що дитина був змушений припинити свій блискуче задуманий експеримент.
Діти 5-6 років проводять і більш тонкі, складні соціальні експерименти, досліджуючи різні життєві ситуації в дитячому садку і вдома. Соціальне експериментування створює надалі базу для експериментування із власним внутрішнім світом для пошуку все нових шляхів і способів задоволення своїх розвиваються духовних потреб. Це є важливою умовою не тільки для задоволення, а й для розвитку останніх.
Отже, можна сказати, що всі основні характеристики особистості дитини, що розвивається, носять, в тій чи іншій мірі, пошуково-пробуючий характер. Багато дітей активно шукають нові більш ефективні форми і способи спілкування з однолітками і дорослими. Ці форми змінюються, перебудовуються дошкільнятами в залежності від отриманих результатів. У багатьох дітей спостерігається інтенсивний пошук різноманітних способів дій, спрямованих на задоволення потреби в самоствердженні. Діти активно "випробують" себе в різних дитячих діяльностях (конструюванні, образотворчої діяльності, музиці). У цьому плані розвиток особистості дошкільника, його моральний розвиток виступають як засвоєння гнучкою рухомої системи моральних норм і еталонів, в якій, залежно від умов, одні норми набувають пріоритет перед іншими нормами. Інакше кажучи, дитина опановує здатністю порушувати менш значимі норми заради виконання більш значущих, у нього формується розуміння відносності і абсолютності засвоюваних норм і еталонів.
Все вищесказане дозволяє зробити висновок: що інтенсивний розвиток дитячого експериментування у всіх його видах і формах є необхідною умовою не тільки загального розумового розвитку дошкільників, а й розвитку їхньої особистості в цілому.
У 1981 році була опублікована стаття М. Под’якова «Нові підходи до дослідження мислення дошкільнят» , в якій дана концептуальна характеристика діяльності експериментування. У ній виділені такі основні аспекти.
Перше - особистісний аспект, в якому спеціально підкреслюється роль "самості" дитини, внутрішньої активності, що йде від його особистості, як повноцінного дослідника, самостійно будує свою діяльність.
Друге - аспект целеобразования - дитина сама ставить перед собою все нові, більш складні цілі, і досягає їх у процесі самостійного пошуку.
Третє - аспект саморозвитку. Основний принцип саморозвитку, принцип циклічно розвивається самостимуляції - нові знання, нові результати, нові способи дії, здобуті дитиною самостійно, він відразу ж використовує у своїй подальшій діяльності для добування ще більше нових, складних знань, нових способів дії, які в свою чергу є основою для добування наступної порції знань, способів розумової діяльності. І так далі, безмежне.
Четвертий аспект дитячої творчості - нові отримані дитиною в ході експериментування результати (нові будівлі, нові малюнки, нові казки) є творчістю дитини, результатом його експериментування. Таким чином, експериментування виступає як ядро дитячої творчості.
Фундаментальний висновок зроблено Под’яковим, що діяльність експериментування є основною формою прояву дитячого саморозвитку. Дана діяльність, взята у всій її повноті і універсальності, є загальним способом функціонування психіки.
Под’яковим виділені дві форми дитячого експериментування:
1) пізнавальне творче експериментування, спрямоване на отримання нових відомостей, нових знань,
2) продуктивне творче експериментування (створення нових будівель, малюнків, казок і т.д.) .
Особливу форму дитячого експериментування представляє прогностичне експериментування, в процесі якого дитина випробує різні варіанти розвитку майбутніх подій. Цей вид експериментування є основою такої універсальної здібності дітей як здатність прогнозування (Под’яков М.М., 1981; Л.Ельконінова, 1986).
Таким чином, вивчаючи дитяче експериментування та розробки нових форм дитячого експериментування, просуває вирішення проблеми творчості та саморозвитку дітей дошкільного віку.
2. Особливості організації роботи в ДНЗ, щодо формування навичок практичного життя у дошкільників.
Успіху досягає насамперед той дорослий, який прагне не «ліпити» дитину за своїми уподобаннями, а повноцінно задовольнити потреби дитячої особистості, оточивши її любов’ю і теплом, і створює тим самим позитивні рушійні сили розвитку. В умовах повноцінного особистісного життя дитина поступово розкривається сповна, починає сама собі подобатися такою і прагне нових досягнень.
Іншими словами, ми маємо в доступних формах розкрити дитині так звану науку життя, допомогти їй:
оволодіти практичними і життєво необхідними вміннями;
навчитись орієнтуватись в нових умовах життя;
знаходити своє місце серед інших;
відчувати межу допустимої поведінки;
мати реалістичну самооцінку;
не відступати від початої справи, знаходити засоби досягнення мети, долаючи труднощі;
гідно вигравати і програвати, не боятися помилятись.
Таке розуміння смислу освітньо-виховного процесу і покладено в основу гуманної педагогіки. Між дорослим і дитиною мають бути довірливі стосунки, так звана духовна спільність. У противному разі дитина не зрозуміє і не прийме наші настанови, поради, застереження – і ніколи не поділиться своїми переживаннями.
Лише успішний вихователь може виховати успішну дитину. В нашому дошкільному навчальному закладі проводиться експериментальна робота з проблем особистісно-професійного розвитку вихователів. Здійснюючи її, ми зрозуміли, що рефлексивні, аналітичні якості педагога дають змогу побудувати ефективний освітній процес. Тому на їх формування й удосконалення слід спрямувати значні зусилля в межах методичної роботи та самоосвітньої діяльності.
Для кожної людини, і для педагогів зокрема, найважливішим показником успішності є особистісні перемоги, які передують професійним. Свідомо сповна розкриваючи свої здібності, свій талант, педагог реалізується не лише заради власного морального задоволення, але й заради своїх вихованців, та усієї педагогічної команди.
Розпочинаючи цю роботу, насамперед, малося на меті:
стимулювати у педагогів потребу у саморозвитку;
формувати вміння швидко розв’язувати проблеми, які виникають;
Підвищувати загально-культурний рівень педагогів.
Лише педагог, який постійно навчається і фахово зростає, може ефективно організувати освітній процес, вчасно реагувати на динамічні зміни й запити сьогодення.
Інформатизація дошкільної освіти відкриває перед педагогами нові можливості для широкого впровадження у педагогічну практику сучасних методичних розробок. При цьому ефективність комп’ютерізації дошкільних закладів залежить як від якості педагогічних програмних засобів, так і від уміння раціонально використовувати їх в освітньому процесі.
З огляду на це одним із головних завдань на сьогодні є підвищення комп’ютерної досвідченості педагогів, освоєння ними роботи з програмними освітніми комплексами. Ресурсами глобальної комп’ютерної мережі інтернет для того, щоб у перспективі кожен з них зміг використовувати сучасні інформаційно-комп’ютерні технології для підготовки та проведення занять з дітьми на якісно новому рівні.
Роль науково-методичного керівництва в формуванні у педагогів стійкої мотивації до самоосвіти важко переоцінити.
Організація методичної роботи з педагогічними кадрами повинна носити діагностично-прогностичний характер, базуватись на глибокому аналізі роботи при проведенні навчально-виховного процесу. Діагностування педагогів доцільно проводити систематично за допомогою анкет, діагностичних карт, картосхем морально-педагогічного клімату в колективі. Цьому питанню слід постійно приділяти великої уваги, що дозволить вчасно коректувати і надавати методичну допомогу у розв’язанні проблемних завдань і визначенні її форм.
Зусилля педагогічного колективу спрямовується на вирішення таких завдань:
Впровадження Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» у практику роботи ДНЗ.
Створення сприятливих умов для розвитку філософського сприйняття світу та формування у дітей ціннісного ставлення до особистої позиції через світлі почуття.
Розвиток фізичного та психологічного здоров’я дітей через формування здорового способу життя, основ безпеки життєдіяльності та норм поведінки у надзвичайних ситуаціях.
Формування у дітей гармонії розвитку у злагоді взаємин, пізнання і творчості.
Основні принципи виховання в ДНЗ :
принцип гуманізації;
принцип демократизації;
принцип толерантності;
принцип співробітництва;
принцип реалізації індивідуальних здібностей.
2.1. Пошуковий характер освітнього процесу
Робота з організації освітнього процесу носить пошуковий характер та побудована на діагностичній основі. Форми організації освітнього процесу будуються на основі концепції та методичних реалізацій до Базової програми «Я у Світі». Для цього у дошкільному закладі створені такі умови:
проводяться педради, роботу яких спрямовано на вирішення питань урахування індивідуальних особливостей вихованців;
педагогами розроблені чіткі перспективні плани роботи;
вивчення, узагальнення та поширення передового педагогічного досвіду.
Форми організації навчально-виховного процесу масові;
групові;
індивідуальні.
Типи занять:
фронтальні;
групові;
індивідуально-групові;
індивідуальні.
Для вдосконалення теоретичної і практичної підготовки вихователів відповідно до сучасних наукових досягнень з урахуванням нових підходів до виховання та навчання дошкільників проводяться семінари «Плекаємо свідому особистість», «Дитяча креативність крізь призму Базової програми «Я у Світі», «Психолого-педагогічне забезпечення розвитку творчих здібностей дошкільника». Також для педагогів проводяться консультації «Плануємо по-новому», «Нові прийоми розвитку мовлення під час роботи з казкою», «На шляху до оновлення» і т. ін.
Впродовж навчального року повсякденне життя в дошкільному закладі будується з урахуванням інтегрованості, комплексності, домінантності. Підвищується рівень знань педагогів з питань розумового виховання, розвитку фізичного та психологічного здоров’я дітей, основ безпеки життєдіяльності та норм поведінки дітей у надзвичайних ситуаціях. Цьому сприяють проведення колективних переглядів занять «Експериментування – крок до пізнання», «Охорона життя та здоров’я дітей».
2.2. Впровадження цивілізованої системи дошкільної освіти
Колектив дошкільного закладу з огляду на модернізаційні процеси в системі дошкільної освіти усвідомив, що наявність у дитини певного віку знань та умінь не є основним, а тим більше вичерпним показником оптимального для віку та її індивідуальних можливостей ступеня розвитку. Базова програма «Я у Світі» орієнтує на впровадження цивілізованої системи дошкільної освіти, центром і метою якої є сталий розвиток компетентної особистості, здатної жити в правовому, демократичному, гуманістичному суспільстві. Навчально-виховний процес у дошкільному закладі спрямовується на забезпечення балансу: прагнень дитини до самореалізації та самозбереження; її фондів «можу» (знань, умінь, навичок, здібностей) і «хочу» (інтересів, бажань, планів, намірів, почуттів); запрограмованого та спонтанного в бутті дошкільника; колективного та особистісного; проявів компетентності у різних сферах життєдіяльності («Природа», «Культура», «Люди», «Я сам»); напрямів виховної діяльності (з фізичного, емоційно-ціннісного, соціально-морального, пізнавального, мовленнєвого, художньо-естетичного, креативного розвитку дошкільника); форм організації з життєдіяльності (спеціально організованих дорослим занять та самостійної діяльності дітей); виховних та навчальних технологій, форм організації педагогічної роботи (групових та індивідуальних).
Одним з основних завдань пізнавального розвитку в ДНЗ №7 для педагогів є завдання не просто дати дітям знання, а й навчити малюків міркувати, грамотно обгрунтовувати свою позицію, самостійно приймати рішення, не уникати завдань із багатьма варіантами розв’язку.
І все ж педагогічний колектив , прагнучі зробити свій дошкільний заклад інноваційним, динамічним до потреб сучасності стикнувся з низкою труднощів:
нездатність виокремити головну ідею, яка б могла б предметом дослідження;
брак у педагогів чітких уявлень про специфіку змісту, методів, способів дій;
нерозуміння цінностей, які лежать в основі інноваційної діяльності.
Без сторонньої допомоги подолати ці труднощі важко.
Тому ДАРи спеціалістів КВНЗ ХАНО, організовані ними семінари практикуми на базі ДНЗ, які мають ефективний педагогічний досвід; участь у конкурсах та фестивалях Всеукраїнського і обласного рівня дали творчий поштовх всьому колективу нашого закладу.
Особливо, це стало помітно під час колективних переглядів: кожен педагог намагався показати не просто цікаві результативні заняття.
Вихователі почали мислити по-новому, ламати стереотипи.
Маленька дитина не поділяє питання на дозволені і закриті – для неї всі вони однаково важливі для розуміння сутності життя.
Тому формування основ життєвої компетентності й цілісного та реалістичного світобачення дитини – стало пріоритетним напрямком акумулювання зусиль всього колективу.
Можна виділити наступні кроки, які було зроблено педагогами на шляху до започаткування роботи, щодо формування навичок практичного життя, через розвиток пізнавальної активності дітей методом експериментування:
Ознайомлення з нормативними документами;
Аналіз інноваційного потенціалу педагогічного колективу;
Визначення з головною педагогічною ідеєю;
Забезпечення наукового супроводу.(Додаток? )
Однією з умов оптимізації педагогічної діяльності – доцільне використання інтерактивних методів – реальних засобів інтенсифікації діяльності педагогічного колективу. Сучасні науковці довели позитивний вплив соціальної взаємодії на становлення ціннісно-мотиваційної сфери дорослої особистості, її світоглядної позиції, емоційно-вольової саморегуляції.
Інтерактивні методи адекватні особистісно орієнтованій моделі дошкільної освіти, вони перспективні й надзвичайно ефективні в розв’язанні різного роду проблем, неоднозначність питань,конфліктних і суперечливих ситуацій. Вони дають змогу подивитися на життєву проблему з різних боків, стати на місце іншої людини, відкрити для себе внутрішнє приховане, потенційне.
Завдяки використанню інтерактивних методів педагоги змогли усвідомити та освоїти такі досі абстрактні для більшості з них особистісні функції:
Створена інтерактивна модель педагогічного процесу зорієнтувала учасників на тотальний прояв активності, відкрите спілкування,колективне напрацювання стратегії та координацію спільних дій.
Тому семінар практикум « Експериментування, як засіб формування пізнавальної активності дітей» районного рівня, що відбувся на базі нашого закладу приніс відчуття самодостатності та морального задоволення членам педагогічного колективу.
Та надав натхнення педагогам учасникам семінару в роботі, щодо виконання вимог нової редакції Базового компоненту - освітня лінія «дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» (Додаток 12)
2.3. Інтеграція пізнавальної та пошуково-дослідницької діяльності
В дошкільному закладі створено розвивальний життєвий простір. Такі умови поживлюють природні сили дитини, сприяють реалізації нею своїх потенціальних можливостей, збагачують знаннями основ філософії життя та практичними навичками, вдосконалюють їх, забезпечують усвідомленість, культурність, міцність, позитивно впливають на оновлення особистісного досвіду, формують реалістичні образи світу та власного «Я», елементарну систему морально-духовних цінностей, корисних гармонійному розвитку, що базуються на знанні вікових та індивідуальних можливостях вихованців.
Досконалих людей не існує, більшість дошкільників характеризуються різним набором оцінок кожного з показників. Це непогано чи добре, а так як є за даних умов і обставин життя. Отже, педагоги орієнтуються у сильних і слабких сторонах розвитку кожної дитини, доборі засобів оптимізації цього процесу, шляхів індивідуальної роботи з ними. Оскільки кожна дитина об’єктивно забарвлена індивідуальність, ми не порівнюємо вихованців між собою, не виносимо оцінки-вердикти.
Аналіз успішності випускників ДНЗ №7
Аналіз досліджень практичних психологів та вчителів початкових класів ліцею № 1 та гімназії № 2 сел. Комсомольське (Додаток 1) дає підставу таким висновкам, що випускники ДНЗ № 7:
адекватно реагують на різні події, ситуації, вміють стримувати негативні емоції, сприятливі до переживань інших, емпатійні, розуміють свій емоційний стан та стан людей, що навколо;
вихованці закладу володіють навичками підтримання здоров’я та гігієни, розуміють правила безпечної поведінки, дотримуються їх у реальному житті. Серед вихованців закладу є переможці спортивних змагань обласного рівня;
швидко звикають до нових умов життя, налагоджують дружні стосунки з приємними однолітками, узгоджують свої дії з партнерами у спільній діяльності, знають межі соціально схвалюваної поведінки, виважено ставляться до контактів з незнайомими людьми;
знають головні правила моральної поведінки, намагаються дотримуватися їх у своїй діяльності, толерантні щодо інакшності, ініціюють допомогу та підтримку всім, хто того потребує, схильні до само покладання відповідальності;
мобілізуються на долання труднощів, контролюють проміжні результати своєї діяльності;
через творчі досягнення самовиражаються, актуалізують свої здібності, самостійно висувають свої гіпотези, характеризуються творчою продуктивністю, мають розвинене почуття гумору, вміють дивуватися;
розуміють значення мовлення для людини, мають готову до письма руку;
використовують мистецтво для вираження своїх знань, думок, почуттів; розуміють, що мистецтво відображає культуру народу, обізнані з рідною культурою, шанують традиції своєї родини та країни; виявляють інтерес до культури інших народів України та світу;
емоційно реагують на красу природи, мають уявлення про відмінності природи різних регіонів України, розуміють відповідальність людей та власну відповідальність за стан природного довкілля;
прагнуть заявити про себе, демонструють свої здібності та вміння, мають сформований позитивний образ «Я», упевнені у своїх можливостях, довіряють собі.
Ми намагаємось оцінювати не стільки успішність виконання дитиною ситуативних завдань, скільки продуктивність її життя в цілому, та готовність до шкільного життя.
Моніторингове дослідження успішності випускників ДНЗ №7 дає підставу зробити такий висновок:
- вихованці, які систематично відвідували садочок та приймали активну участь в житті дошкільного закладу, здобувають якісну дошкільну освіту, що дає їм змогу швидше адаптуватися в школі, виявляють високі показники успішності в навчанні та в житті взагалі.
3. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЕКСПЕРИМЕНТУВАННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ В УМОВАХ ДОШКІЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
Психологами доведено, що у дітей перших чотирьох років мислення наочно-дійове, саме тому педагогічний процес у дошкільному закладі повинен будуватися на практичних і наочних методах. Важливу роль у цьому відіграє науково-пізнавальна діяльність молодших дошкільників, яка в цей період має форму експериментування. Розвиток особистості залежить від рівня безкорисливої допитливості, від бажання пізнавати нове, підґрунтя якого закладають ще у молодшому дошкільному віці.
На сьогоднішній день методика організації дитячого експериментування у молодшому дошкільному віці розроблена недостатньо. Це обумовлено багатьма причинами:
недостатньою теоретичною розробленістю питання;
малою кількістю літератури з цього приводу;
і найголовніше, відсутністю мотивації педагогів до цього виду діяльності.
Як наслідок, розвиток дитячого експериментування, а особливо експериментування молодших дошкільників, у практиці роботи дошкільного закладу відбувається дуже повільно. Тому вважається вивчення цього питання перспективним напрямком.
Багато вчених акцентують увагу на унікальності цього виду діяльності, який може виступати засобом, методом та формою навчання, виховання та розвитку, і особливо підкреслюють його вплив на різноманітні якості особистості та психічні процеси дитини.
Для дітей 3-4 років притаманна висока пізнавальна активність, допитливість. Малюки цього віку можуть подовгу розглядати те, що їх зацікавило: спостерігати явища та об'єкти природи, зацікавлено ставитись до власного тіла. Однак дітям цього віку притаманний ситуативний ненавмисний характер діяльності. Молодші дошкільнята ще не вміють співвідносити результат і умови діяльності, відстежувати процес досягнення мети. Саме тому в молодшому дошкільному віці мова може йти про експериментування, а не проведення дослідів.
Експериментування пронизує всі сфери дитячого життя, воно є основою будь-якого знання, без нього будь-які поняття - сухі абстракції, тому вважаємо, що валеологічне виховання дошкільників неможливе без застосування методу експериментування.
Вагомий внесок у питання організації експериментування у молодших дошкільнят належить А. Івановій, яка розробила класифікацію експериментів (рис.1) вказує на те, що експерименти класифікують за різними ознаками:
за місцем проведення (на ділянці, у групі),
за кількістю дітей (індивідуальні, групові, фронтальні),
за характером включення їх у педагогічний процес (випадкові, заплановані),
за кількістю (епізодичні, систематичні),
за місцем у циклі,
за характером мислення операцій (констатувальні, порівняльні, узагальнюючі),
за характером об'єкта (з рослинами, тваринами, неживою природою, людиною).
Рис.1. Класифікація експериментів за А.Івановою
Безумовно, експериментальна діяльність, як і будь-яка інша має спиратися на певні принципи. Визначимо ці принципи, спираючись на педагогічний досвід Н. Горопахи:
1. принцип відповідності потребам і інтересам дитини;
2. принцип врахування індивідуальних особливостей психічного розвитку;
3. принцип доступності;
4. принцип активізації самостійності;
5. принцип безпечності.
Очевидно, що більшість цих принципів базується на загальнодидактичних, але виокремлено і специфічний: принцип безпечності.
Перший принцип реалізується через врахування потреб дітей у доступних видах діяльності: побутовій, навчальній. Дітям можуть бути надані широкі можливості для апробування своїх сил та реалізації можливостей.
Другий через диференціацію форм організації експериментальної діяльності та методів впливу на дитину з боку вихователя.
Третій принцип реалізується шляхом побудови вихователем усієї роботи з дітьми на основі змісту програми навчання і виховання дітей дошкільного віку, адекватності завдань обраному змісту експериментування та віковим можливостям молодших дошкільнят.
Четвертий принцип - через надання дитині можливості вибору змісту та процедури експериментальної діяльності, вихователь не нав'язує свого плану дій. П'ятий принцип - принцип безпечності - обумовлює створення безпечних умов для експериментування. Також дослідниця визначає умови ефективної організації експериментування молодших дошкільників: підготовка матеріалів та обладнання для експериментування, стимулювання пізнавальної активності дітей щодо дослідження об'єктів природи, надання початкової системи знань та приведення у систему емпіричних уявлень дітей про об'єкти та явища природи.
Такі дослідники як Г. Бєлєнька, Н. Виноградова, Н. Лисенко, Н. Кот визначають дві групи методів керівництва експериментальною діяльністю дошкільників:
безпосередні (прямі) методи –
залучення до спільних дій з вихователем,
запрошення до обстеження обладнання,
допомоги в його розміщенні,
виконання доручень;
опосередковані методи –
організація розмов та бесід з дітьми за результатами спостережень в природі,
ігри з природним матеріалом,
праця у квітниках, побутова діяльність дітей,
залучення до міркувань.
Важливими для нашого дослідження є форми організації експериментування в ДНЗ, висвітлені у роботі С. Кулачківської та С. Ладивір, які визначають індивідуальну роботу та підгрупову роботу з дітьми. На думку дослідниць фронтальна форма організації експериментування не ефективна на етапі молодшого дошкільного дитинства, оскільки вихователь не має можливості приділяти увагу всім дітям.
Ефективність експериментування забезпечується також і урахуванням методологічних вимог до його підготовки та проведення. М. Под'яков виокремив різновиди експериментів у залежності від характеру діяльності:
випадкові експерименти,
заплановані,
експеримент-відповідь на дитяче запитання.
Він вважає, що і вимоги до кожного з них відрізняються. Насамперед, випадкові експерименти не потребують спеціальної підготовки, вони проводяться експромтом у тій ситуації, яка склалась на той момент, коли діти побачили щось цікаве. Однак це не означає, що випадкові експерименти дуже прості, вихователь повинен мати ґрунтовну базу знань із біології, географії тощо. Отже, підготовка до випадкових експериментів - це постійна самоосвіта вихователя.
Підготовка до запланованих експериментів починається із з'ясування актуальних дидактичних або виховних задач. Потім обирається об'єкт, який відповідає відповідним завданням. Педагог звертає увагу на об'єкт та повідомляє дітям завдання. Під час роботи не треба вимагати від дітей ідеальної тиші, діти повинні промовляти власні дій. Тривалість експерименту визначається працездатністю дітей. Експерименти-відповіді на дитячі запитання потребують надання пріоритету самостійних дій, тобто вихователь пропонує дитині спочатку самостійно відповісти на своє запитання за допомогою експерименту. Якщо дитина не в змозі, педагог допомагає їй. Не менш важливим фактором є дотримання структури експерименту. На етапі молодшого дошкільного віку він складається з трьох етапів.
На першому етапі вихователь звертає увагу дітей на об'єкт, надає інструкції щодо виконання роботи. Другий етап - це виконання якихось дій з об'єктом. Третій етап - діти у мовленні висловлюють враження від експериментування (рис. 2).
Рис. 2. Структура експериментування за М.Под’яковим
На основі досліджень М. Под'якова та проведеного аналізу психологічних особливостей молодших дошкільників, нами уточнено зміст першого та другого етапу організованого експериментування (Рис. 3).
Рис. 3. Структура експериментування молодших дошкільників
Побудована схема перетворена з урахуванням визначених нами педагогічних умов організації експериментування в молодшому дошкільному віці.
Таким чином організація експериментування стимулює навчально-пізнавальну діяльність молодшого дошкільника. Відповідно, головним завданням ДНЗ є створення педагогічних умов та забезпечення розвитку пізнавальних інтересів і потреб молодших дошкільників, а також формування в них умінь оволодівати способами розв'язання пізнавальних задач та самостійно їх знаходити. Велика роль у цьому процесі належать вихователеві, його вмінню ставити перед дітьми проблемно-пошукові завдання та організовувати елементарну дослідну роботу дітей, надаючи їм максимум самостійності.
3.1. Організаційно-методичний аспект
Діти дошкільного віку за своєю природою — допитливі дослідники навколишнього світу.
Розуміючи значення експериментування для психічного розвитку дитини в дитячому саду, варто започаткувати лабораторію, яка має бути оснащеною необхідним устаткуванням і матеріалами для реалізації дитячої експериментальної роботи.
Це дає можливість педагогові:
— працювати у малих групах (по 6-8 дітей) за інтересами;
— використовувати матеріали, які часто не використовуються в групі, коли там велика кількість дітей;
— не обмежувати дитину в діяльності з гігієнічних міркувань («забруднишся », « проллєш »...).
Спільну діяльність вихователя з дітьми в дитячій лабораторії доречніше організовувати один раз на тиждень:
із дітьми середнього дошкільного віку (по 15-20 хвилин);
із дітьми старшого дошкільного віку (по 25-30 хвилин).
Робота повинна проводиться з невеликими підгрупами з урахуванням рівня розвитку і пізнавальних інтересів дітей.
Під час заняття доцільно проводити один-два експерименти з дітьми середнього дошкільного віку і два-три експерименти з дітьми старшого дошкільного віку (залежно від складності).
Алгоритм проведення гри-експериментування:
постановка, формулювання проблеми (пізнавального завдання);
висунення припущень, добирання способів перевірки, висунутих дітьми;
перевірка гіпотез;
підбиття підсумків;
фіксація результатів;
запитання дітей.
Стимули для позитивної мотивації діяльності дошкільників
Зовнішні стимули
новизна,
незвичність об'єкту;
таємниця, сюрприз;
мотив допомоги;
пізнавальний мотив (чому так?);
ситуація вибору.
(Робота в дитячій лабораторії розпочинаєтеся з екскурсії, під час якої діти знайомляться з господарем лабораторії, (наприклад, із дідусем Знаєм), з устаткуванням та правилами поведінки. Дідусь Знай показує цікаві досліди. Окрім дідуся Зная, до дітей у лабораторію можуть «завітати» його онуки Чомучка і Крапелька, «залетіти» галочка Допитайка, «припливти» Золота рибка та інші відомі дітям персонажі.
Після проведення експериментів у дітей виникає безліч питань (особливо у старших дошкільників), в основі яких лежить пізнавальний мотив. Найчастіше їх цікавить те, як виглядає мікроб, чому буває вітер, за допомогою чого видається звук в телевізорі, чому очищена картопля без води чорніє і багато чого іншого. Дорослому варто не поспішати з відповіддю, а сприяти тому, щоб діти знайшли її самостійно.
Діти можуть ставити запитання дідусеві Знаю, а він або присилає їм у групу книгу або підказку, або пропонує запитати у тата і мами, а потім розповісти решті дітей. Крім цього, деякі дитячі питання можуть стати темами чергової зустрічі з дідусем у лабораторії.
Робота в лабораторії знаходить відбиття і в творчій діяльності дітей. Так, після проведення експериментів зі звуком можна створювати з дітьми свої музичні інструменти з підручного матеріалу.
Для батьків вихованців можна створювати (записувати і гарно оформляти) перелік висловів дітей на різні теми. Наприкінці навчального року для старших дошкільників та їх батьків варто проводити відкрите заняття, де діти демонструватимуть своє вміння міркувати, робити висновки, бути самостійними.
Природа дає найбагатший матеріал для розвитку мислення і мовлення дитини. Жодний технічний винахід не замінить його.
У період дошкілля закладаються основи екологічної культури особистості, основною складовою якої є екологічна свідомість.
Екологія — це наука про взаємозв'язки між живими організмами та природним довкіллям. Отже, важливо сформувати в дітей перші науково-об’ективні уявлення про них. Наявність таких знань допоможе малюкові зрозуміти, як тісно пов'язані між собою всі компоненти природи, як живі організми, зокрема людина, залежать від навколишнього середовища.
Ідеться про ознайомлення дитини з механізмами взаємодії людини з природним довкіллям, що допоможе передбачити негативні наслідки окремих дій, усвідомити самоцінність природи,відчувати себе її частиною.
Основні завдання цієї роботи:
забезпечення сталого розвитку дитини;
формувати у дошкільнят елементи наукових знань про основні екологічні чинники в розвитку живої природи;
виховувати в дітей діяльну любов до природи, вміння дбати
про рослини й тварин;
розвивати вміння класифікувати об'єкти живої природи на основі аналізу зовнішніх ознак, способів взаємодій із навколишнім середовищем;
стимулювати допитливість та інтерес до пізнання природи;
активізувати знання й практичний досвід дітей у різних видах діяльності у природі;
учити правил поведінки у природі.
Найоптимальніші методи в практичній роботі:
спостереження (епізодичні, нетривалі, тривалі);
демонстрація картин, ілюстрацій, фотографій;
дослідницько-пошукова робота;
праця па природі;
ігри (медитації, подорожі, драматизації, дидактичні);
бесіди (вступна, супроводжувальна, заключна);
словесно-логічні завдання;
проблемні ситуації;
експериментальна робота з рослинами та тваринами;
ознайомлення з творами художньої літератури відповідної тематики.
Зі способами харчування тварин та умовами зростання рослин малята ознайомлюються в ході спостережеш, за ними та зі слів дорослого. Усвідомлення такої інформації потребує тривалого часу. Систематичні спостереження разом із дітьми за природними явищами викликають у малюків хвилюючі переживання.
Структура досліду мас багато спільного зі спостереженнями.
Перший етап — підготовка дітей до пошукової діяльності в природі — має бути спрямований на виявлення їхніх знань про певні об'єкти та природні явища і створення атмосфери зацікавленості. Цьому сприятимуть доречно поставлені запитання, цікава розповідь дорослого.
Другий етап — початок досліду. Він розпочинається з висунення припущень, а якщо діти мають необхідні знання, то вони можуть самі висувати припущення у вигляді певних висловлювань. Якщо вони будуть правильними, вихователеві слід підтвердити це дослідом. Неправильні припущення необхідно спростувати. Після цього дослід має обговорюватися.
Третій етап — сам дослід та подальший обмін думками.
Четвертий етап — заключний, на якому відбувається обговорення результатів досліду: робляться певні висновки, тобто початкові припущення підтверджуються або спростовуються.
Залежно від обсягу і складності організації та проведення дослід може бути як цілим заняттям, так і його компонентом. Нескладні досліди проводять під час занять, екскурсій па природу, цільових прогулянок та праці на природі з метою узагальнення та систематизації знань дітей. Такі досліди допоможуть вихователям разом із дітьми розкрити деякі таємниці навколишнього світу і сприятимуть формуванню загального та екологічного світогляду дошкільнят.
Таким чином, дослідницька діяльність дошкільників сприятиме тому, що діти охоче звертатимуться за допомогою до дитячих енциклопедій, пізнавальної літератури, за порадами до дорослих. Опанування дошкільниками різних засобів пізнання, у тому числі і експериментуванням, сприяє розвитку активної, самостійної, творчої особистості дитини.
3.2. Оснащення дитячої лабораторії (Основне устаткування і матеріали)
1. Прилади-помічники: мікроскоп; збільшувальні стекла; чашкові ваги; безмін; пісочний годинник (на 1, 2, 3, 5 хвилин); компаси; різноманітні магніти; бінокль.
2. Прозорий та непрозорий посуд різної конфігурації й різного об'єму: пластикові пляшки, стакани, ковші, відра.
3. Природні матеріали: камінчики різного кольору і форми; мінерали; глина; різна за складом земля; вугілля; різний за кольором пісок; пташині пір'їнки; мушлі; шишки; шкаралупа горіхів; шматочки кори дерев; листя; гілочки; пух; мох; насіння фруктів і овочів; шерсть (котяча, собача, овеча).
4. Підручний матеріал: шматочки шкіри, поролону, хутра; латочки тканини; пробки; дріт; дерев'яні, пластмасові, металеві предмети; форми-вкладиші від наборів шоколадних цукерок; дерев'яні котушки.
5. Технічні матеріали: гайки; гвинти; бовти; цвяхи.
6. Різні види паперу: звичайний альбомний; калька; наждачний; вощений тощо.
7. Фарбники: ягідний сироп; акварельні фарби; інші безпечні фарбники.
8. Медичні матеріали: піпетки; колби; пробірки; шпателі;, дерев'яні палички; вата; мензурки; шприци (пластмасові без голок); марля; мірні ложечки; гумові груші різного об'єму.
Інші матеріали: дзеркала; повітряні кулі; старі пластинки для програвання; дерев'яні зубочистки; олія; мука; сіль; кольорові і прозорі стекла; форми; піддони; плоске блюдо; стеки; пила для нігтів; учнівські лінійки; сито; металеві кульки (легка і важка); таз; сітка-авоська; сірники; сірникові коробки; нитки; різнокольорові ґудзики; голки; шпильки; соломинки для коктейлю.
10. Ігрове устаткування: ігри на магнітній основі; пластмасовий клоун; водяний млин; тіньовий театр; театр на магнітній основі; ванна для ігор із піском і водою тощо.
Додаткове устаткування і матеріали
1. Контейнери для зберігання сипких і дрібних предметів.
2. Дитячі халати (для створення ігрової мотивації діяльності), клейонкові фартухи, рушники.
3. Таблиці-схеми, колажі за пройденими темами.
4. Дитячий тлумачний словник.
5. Журнал досліджень або зошит (альбом) для фіксації дітьми результатів дослідів, робочі листи.
3.3. Робота з батьками
Дотримання єдиних принципів виховання, що є умовою успішності формування навичок практичного життя, через розвиток пізнавальної активності дітей методом експериментування,неможливе без підвищення психолого-педагогічної культури батьків. Дітей вчать вільно мислити, аналізувати все, що їх оточує. Тож вони зазвичай особливо гостро реагують на протиріччя у виховних вимогах, які можуть виникнути між сім’єю та навчальним закладом. Тому, як показав досвід, доцільно кожну родину ознайомити з концепцією розвитку дошкільника, та запропонувати батькам дотримуватися її принципів і удома
Співпраця з родиною починається ще до того, як дитину прийнято у дитячий садок.
Провідна роль в організації спілкування, звичайно ж належить педагогу. Щоб грамотно побудувати процес спілкування, педагог має на високому рівні володіти комунікативними вміннями, орієнтуватися у проблемах виховання і потребах сім’ї, бути проінформованим щодо останніх досягнень науки. Педагог має дати батькам відчути і зацікавленість в успішному розвитку їхньої дитини, і свою компетентність.
Педагог несе відповідальність за зміст наданої під час спілкування інформації, за наслідки того, як співрозмовник його сприйме. Він має показати батькам, що вважає їх партнерами, однодумцями. (Додаток 14)
Висновки
Пропонована система роботи сприяє не тільки інтелектуальному розвитку дитини, але й підвищенню рівня професійної компетенції вихователів.
Створення умов для дитячого експериментування дозволяє педагогу природно створити атмосферу творчої одностайності, породілля радості створення нового, де кожна дитина може знайти собі справу по силам, інтересам і здібностям.
Дитяче експериментування – інноваційна і перспективна технологія в парадигмі дошкільної освіти.
Експериментувальна діяльність дошкільників дає можливість розвивати у дітей допитливість, ініціативність, можливість експериментувати і синтезувати отримані знання, виявляти проблему і самостійно шукати потрібне рішення. Пошук проблемних питань та їх вирішення проходить під контролем і за допомогою наукового керівника. Ним може бути вихователь, психолог або батьки дитини, групи дітей. Тому доцільна співпраця вихователя та психолога з батьками дітей (консультації для батьків, ігри-експериментування, психологічні тренінги тощо) дає змогу батькам глибше пізнати внутрішній світ дитини.
За допомогою експериментування діти усвідомлюють причинно-наслідкові зв'язки, самостійно будують гіпотези, активізують мовленнєву діяльність. У малюків розвивається пам'ять, уява, увага, спостережливість, формується пізнавальний інтерес.
Дитяче експериментування дозволяє виховати свідому і всебічно розвинену особистість, з сформованими навичками практичного життя, що є головним завданням дошкільної освіти.
Список літератури
Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі»/ Наук. Ред.. та упоряд. О.Л.Кононко. – 2-ге вид., випр. – К.: Світич, 2008. – 430 с.
Батищева Н.П. Проблемне навчання в світлі психологічної теорії діяльності / / Розвиток мислення і розумове виховання дошкільника / Під ред. Н.Н.Под’якова, А.Ф.Говорковой. М.: Педагогіка, 1985. С. 28-50.
Леонтьєв А.Н. Діяльність, свідомість, особистість. М., 1975.
Запорожець А.В. Избр. психологічні праці. М., 1986.
Новосьолова С.Л. Розвиток мислення в ранньому віці. М., 1978.
Парамонова Л.А. Особливості пошукової діяльності дітей в конструюванні / / Зміст і методи розумового виховання дошкільників / Под ред. Н.Н.Поддьякова. М.: Просвещение, 1980. С. 162-184.
Подя’ков А.Н. Мислення дошкільнят в процесі експериментування зі складними об'єктами / / Зап. психології. 1996. N 4. С. 14-24.
Под’яков А.Н. Проблеми вивчення дослідного поведінки: Про дослідному поведінці дітей і не тільки дітей. М.: Російське психологічне суспільство. 1998.
Под’яков М.М. Закономірності психічного розвитку дитини. Краснодар: Ун-т "МЕГУ - Краснодар", 1997.
Под’яков М.М. До питання про розвиток мислення дошкільників / / Хрестоматія з вікової та педагогічної психології / За ред. І.І.Ільясова, В.Я.Ляудіс. М., 1981.
Под’яков М.М. До проблеми розумового розвитку дитини / / Наукова творчість Л.С.Виготського і сучасна психологія. Тези доповідей Всесоюзній конференції. М., 1981. С. 128-130.
Под’яков М.М. До постановки проблеми розумового виховання в дитячому саду / / Розумове виховання дошкільника. Під ред. Н.Н.Поддьякова. М., 1972. С. 5-52.
Под’яков М.М. Нові підходи до дослідження мислення дошкільнят / / Питання психології, 1985, 2.
Под’яков М.М. Новий підхід до розвитку творчості дошкільнят / / Питання психології, 1990, 1, С. 16-19.
Под’яков М.М. Особливості пізнавального розвитку дітей дошкільного віку / / Актуальні проблеми сучасної психології. М: Изд-во МГУ, 1983. С. 36-42.
Под’яков М.М. Творчість і саморозвиток дітей дошкільного віку: Концептуальний аспект. Волгоград, 1995.
Ельконінова Л. Психологічні особливості анітіціпаціі у дошкільнят / / Нові дослідження в психології. 1985, N 2, С. 52-55.
Возрастная и педагогическая психология: Тексты / Сост. и коментар. Шуаре Марта - М.: из-во Моск. ун-та,1992. - 272 с.
Иванова А. И. Методика организации зкологических наблюдений и зкспериментов в детском саду: Пособие для работников дошкольньїх учреждений. - М.: ТЦ Сфера, 2004. - 56 с.
Бєлєнька Г. Взаємозв'язок фізичного та інтелектуального розвитку дошкільника в процессі пізнання ним світу природи // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка, 2004. -№ 4. -С. 55-58.
Горопаха Н. М. Виховання екологічної культури дітей. - Рівне, 2001. - 102 с.
Кулачківська С. Є., Ладивір С. О. Я - дошкільник: вікові та індивідуальні аспекти розвитку. - Київ.: Нора - прінт., 1996. -115 с.
Експериментальна діяльність у ДНЗ / уклад. Швайка Л.А., Молодушкіна І.В. – Х.: Вид. група «Основа», 2010. – 192 с.
Відгук Комсомольської гімназії №2
про вихованців – випускників
дитячого закладу №7 сел. Комсомольське
Щорічно до першого класу нашої гімназії приходять випускники дитячого закладу №7 сел. Комсомольське. Вихованці ДНЗ підготовлені до навчання. Вони вміють зосереджено слухати вчителя, відповідати на запитання, зв’язно передати почуте, побачене, з повагою звертатися до вчителя, учнів, виділяти в предметах певні ознаки, розрізняти розмір, форму, колір, зіставляти групи предметів за однією суттєвою ознакою, робити висновок-узагальнення після виконання навчального завдання.
Діти активні в спілкуванні з однолітками, учителями, батьками, їм притаманна здатність бережливо ставитися до природи, світу речей, самих себе, сім’ї, інших людей.
Вчителі гімназії надалі розвивають ці якості, здібності. І, як результат систематичної роботи, учні беруть активну участь в різноманітних інтелектуальних конкурсах, турнірах, олімпіадах. Більшість вихованців є активними учасниками конкурсів різних рівнів від районних до Всеукраїнських, на яких займають призові місця: «Райдужний світ народних мелодій», «Нові імена України», «Таланти ІІІ тисячоліття», «Україна має талант».
Директор гімназіїЛ.В. ГутарінаГЛОСАРІЙ
Анкетування - метод соціально-психологічного дослідження за допомогою анкет, проводиться з метою вивчення біографічних даних, думок, соціальних установок, ціннісних орієнтацій тощо.
Аргумент - логічне судження, істинність якого раніше доведена і яке наводиться для обґрунтування.
Документація - обґрунтування документами, сукупність документів, присвячених якому-небудь питанню, явищу й т.ін.
Експеримент - один із методів наукового дослідження, у якому вивчення явищ відбувається за допомогою доцільно вибраних або штучно створених умов; узагалі намагання, спроба здійснити щось будь-яким способом.
Ефективність управління освітнім процесом - відношення між досягнутою і можливою продуктивністю. Об’єктивне використання існуючих можливостей для підвищення якості освіти. Кількісної оцінки не має, виміряється якісною експертною оцінкою.
Інновація - привнесення нових ідей; відносно нове явище, яке забезпечує зміну сталих уявлень і технологій.
Комплексний підхід до вивчення проблеми - систематичне вивчення проблемної ситуації на всіх етапах її розвитку.
Критерій - одна з основних ознак, мірило для визначення, оцінки, класифікації чого-небудь.
Місія дошкільного закладу - глобальне завдання, покликання, призначення закладу освіти.
Мотивація пізнавальна (професійна) - створення внутрішніх психологічних спонукань до навчання (роботи): зацікавленості, внутрішньої потреби, задоволеності тощо.
Новатор - людина, що запроваджує нові, прогресивні принципи, ідеї, технології в якійсь галузі.
Оптимізація - процес вибору найкращого варіанта з можливих; процес приведення системи до найкращого стану.
Парадигма - система уявлень, основних концептуальних настанов тощо; притаманна певному етапу розвитку науки, культури, цивілізації загалом.
Параметр - ознака, критерій, що характеризує певне явище, визначає його оцінку.
Педагогічний моніторинг - діяльність щодо спостереження за педагогічними об’єктами або явищами, форма збору, обробки, збереження, поширення інформації з метою визначення відповідності бажаному результатові.
Проблема - розрив між бажаним станом тієї чи іншої системи та її фактичним станом.
Програмно-цільове планування - засіб інтеграції зусиль усіх учасників навчально-виховного процесу для досягнення цілей школи та реалізації її місії, сутність якого полягає у виробленні генеральної мети розвитку закладу, створенні системи наскрізних цілей та розробці плану конкретних дій і заходів.
Планування - одна із функцій управління, сутність якої полягає у визначенні мети, постанови завдань та встановленні способів їхнього визначення.
Процес управління - загальний обсяг безперервних взаємозалежних дій або функцій у рамках організації.
Розвиток закладу - закономірна, доцільна, як правило, еволюційна, керована, позитивна зміна самого закладу (його цілей, змісту, методів, форм організації педагогічного процесу) та його керівної системи, яка приводить до досягнення якісно нових результатів освіти, виховання та розвитку вихованців.
Самооцінка - центральне утворення особистості, здібність до оцінки самої себе, своїх можливостей, якостей, місця серед інших людей. Від рівня самооцінки залежить успішність діяльності та взаємостосунків, вона впливає на подальший розвиток особистості.
Система управління - це сукупність людських, матеріальних, технічних, інформаційних, нормативно-правових компонентів, завдяки яким реалізуються функції управління.
Управління навчально-виховним закладом - цілеспрямована, активна взаємодія керівника з іншими учасниками педагогічного процесу з метою забезпечення координації зусиль, щодо оптимального функціонування освітньої установи та переведення її на більш високий якісний рівень.
Управління розвитком освітнього закладу - вид управлінської діяльності, який спрямований на переведення школи у режим розвитку забезпечення якісно нових результатів установи.
Рішення - розроблені дії для досягнення мети.
Управління організацією - здатність впливати на окремих осіб і на групи, спонукаючи їх працювати на досягнення цілей організації.
Управління освітньою організацією - особлива діяльність, у якій за допомогою планування, організації, керівництва й контролю забезпечується організованість спільної діяльності учасників освітнього процесу та її спрямованість на досягнення освітніх цілей.
Ціль - рішення щодо ідеального результату діяльності, що тільки розпочинається.
Ціле покладання - встановлення ідеально припущеного результату діяльності.
Цінність - важливість, значущість чого-небудь. Це не просто ідеал, це – критерій для прийняття рішень.
ДОДАТКИ
Додаток 1
Циклограма заходів щодо роботи в лабораторії дитячого експериментування
з дітьми молодшої групи
Мі-сяцьТема Мета Експериментування
Вересень Диво-пісочок (Сухий) Знайомство з властивостями сухого піску. Сухий пісок розсипається, з нього нічого не побудуєш, він сиплеться, пересипається або його можна просівати через сито. Доторкнутися ручкою піску, взяти жменю розсипати, занурити ручки в пісочок та доставати з нього різні дрібні предмети (камінчики, каштани тощо). Просіяти через сито, насипати через лійку в пляшку (спостерігати за цівкою).
Диво-пісочок (Мокрий) Знайомство з властивостями мокрого піску. Вологий пісок забарвлений в інший колір (він темніший); він важкий і вже не сиплеться. Проте з нього можна ліпити, накладати у відерце, трамбувати. Намочити пісок водичкою, доторкнутися до нього, який він на дотик? (вологий, прохолодний). Ліпити з нього, накладати у відерце, ліпити пасочки.
Жовтень В гостях у Крапельки Знайомство з властивостями води. Вода прозора, без запаху, ллється. Показати дітям в прозорому кув шині, розглянути скрізь прозорий кувшин малюнки. Вилити воду в таз (вода ллється), понюхати її, спробувати на смак. Вода буває в спокійному стані (діти замирають), доторкнутися до води – вона починає рухатися (діти починають рухатися).
Експеримент «Вода дірочку знайде» Показати залежність ширини струї від ширини отвору (чим ширший отвір, тим ширше буде цівка води). Переливання води через лійки з різною шириною отвору.
Листопад Експеримент «Пісенька водички» Продовження вивчення властивостей води. Водичка може хлюпати(долоньками по воді хлюп-хлюп), вивчення журчання води в залежності від висоти з якої вони ллється. Виливати воду з прозорого глечика, тримаючи його низько (вода ллється тихо), високо (вода ллється голосно та починає бризкати). Похлюпати ручками по воді (відтворити звук).
Д/гра «сонечко і дощик» (діти тактильно відчувають крапельки води).
Куди поділася водичка Ігри з мочалками. Властивості води всмоктуватись в мочалки та серветки, в грунт і пісок. В тарілочку з невеликою кількістю води занурюємо мочалку. Вода зникла (мочалка всмоктала воду), вижати мочалку (показати куди поділася водичка).
На столі розлита невелика кількість води, витерти її серветкою або рушником – серветка та рушник стали вологі.
Переливання вода мочалками з однієї тарілочки в другу (чергуючи праву та ліву ручки).
Грудень Спостереження та експерименту-вання з водою в калюжах Ознайомитись з поверхнею води (вона спокійна, віддзеркалює оточуючі предмети). Коли кинеш камінчик відображення зникає та хвилі на поверхні. Роздивитися калюжку, як вона віддзеркалює оточуючі предмети, кинути туди камінчик, що відбулося?
Експерименту-вання з вітром Познайомити дітей з вітром (він має напрямок та силу). Ігри з вітрячком. Познайомити дітей з вітрячком. Роздивитися як він рухається коли сильний вітер та слабкий. Роздивитися стрічечки, куди вони нахиляються в залежності від напрямку вітру.
Січень Знайомство зі снігом Познайомитись з новим станом води - сніг та лід. Сніг - холодний, пухнастий, білий, тане від теплих долонь. Лід - холодний, твердий, слизький. Спостерігати за снігом, доторкнутися до нього (який він на дотик?), роздивитися як він тане на долоньках (пояснити це явище дітям). Спостерігати за льодом, пояснити властивості льоду.
Чарівні сніжинки Продовження ознайомлення з властивостями снігу, пояснити Дітям, що сніжинки це замерзлі крапельки води, розглянути сніжинки в лупу. Спостереження за сніжинками, роздивитися сніжинки в лупу.
Лютий Льодяні фігурки Порівняти властивості води та льоду. Вода - не тримає форму, а лід замерзає в любій формі (льодяні намистинки, кульки, кубики різного кольору - підкрашена вода). Розлити воду в пляшки різної форми. Підфарбувати воду та розлити її в різні формочки. Заморозити. Розглянути лід (властивості).
Властивості снігу «Ліпиться - не ліпиться» Познайомити дітей з властивостями снігу, що він може ліпитися або розсипатися в залежності від погодних умов (мороз або відлига). Ігри зі снігом - сніжки, вилуплення фігур зі снігу. В морозну погоду спробувати поліпити – сніг розсипається. Коли відлига – сніг ліпиться. Зліпити зі снігу пиріжки, колобки, пасочки.
Березень В гостях у КапітошкиПродовжувати знайомити дітей з властивостями води (прозора, ллється булькає). Формувати потребу в пізнавальній активності, спостережливості. Розвивати дрібну моторику рук, уяву та фантазію. Ігри з водою (ллється, капає, хлюпає, ллється тихо та голосно).
Видування повітря в стаканчики з водою (булькає).
Бризкати ручкою на дзеркало водою та спостерігати як крапельки стікають по поверхні.
Цікаві мильні кульки Познайомити дітей з мильними кульками (вода в яку додали рідке мило). Роздивитися разом з дітьми як воно збовтується і утворюється піна. Як видувають мильні кульки, як вони літають. Зробити мильний розчин, зробити мильну «подушку», видувати мильні бульбашки, спостерігати як вони літають, лопаються, залишають сліди на підлозі.
Квітень Малюємо на піску Продовжувати знайомитись з властивостями сухого та мокрого піску. На вологому піску малювати краще, ніж на сухому. Дидактичні ігри - «Йдуть ведмежата», «Стрибають зайці», «Повзуть змійки», «Біжать жучки-павучки» (незвичайні сліди). Порівняти де краще малювати: на мокрому чи сухому піску.
Ігри з водою (виловлювання предметів з води) Продовжувати знайомити з властивостями води, зокрема прозорістю (в чистій воді видно усі предмети) Виловлювання різних предметів сачком, паличкою з кільцем, шумівкою.
Травень Ґрунт Познайомити дітей з властивостями ґрунту (темний та світлий, твердий та м'який, сухий та мокрий). Спостереження за грунтом в суху погоду та після дощу. Спостереження за сухим ґрунтом (розсипається, світлий, не ліпиться). Спостереження за мокрим ґрунтом після дощу (він іншого кольору – темніший, ліпиться)
Весела краплинка Продовження ознайомлення з властивостями води, значення води в природі. Спостерігати як йде дощик, як утворюються калюжі, як всмоктується в землю, як краплі розтікаються по склу. Малювання кольоровими краплинками по склу (намистинки, ягідки, клякси). Згадати всі досліди з водою.
З дітьми середньої групи
Місяць № тижня Тема Мета Досліди
Вересень I Знайомство з дитячою лабораторією. Знайомство з її мешканця-миДіти знайомляться з дідусем Знаємо та його онуком Чомусиком, огляд лабораторії та її оснащенням. Техніка безпеки дитячої лабораторії.
II Повітря. Як знайти друга. Познайомити дітей з повітрям, його властивостями (повітря прозоре, нічим не пахне, повітря навколо нас, до нього неможна доторкнутись). Запропонувати дітям щільно складений поліетиленовий мішечок, згорнутий збоку отвору в трубочку рухами від себе утворюється повітряна «подушечка».
Понюхати повітря: чим пахне? Побризкати парфумами. Зробити висновок, що чисте повітря нічим не пахне. Чому ми не бачимо повітря? – Воно прозоре.
III Повітря навколо нас Повторити властивості повітря; ознайомити дітей з тим, що нас оточує повітря (повітрям дихають люди, тварини та рослини; повітря міститься в усіх порожніх предметах, а також в таких матеріалах як пісок, земля, вода). Запропонувати дітям закрити ніс та декілька секунд не дихати. Зробити висновок, що довго це робити неможливо, ми повинні дихати. Набрати повітря носиком і дмухнути в трубочку, занурену у склянку з водою – з’явилися бульбашки. Висновок: ми дихаємо повітрям.
Збовтати паличкою воду – з’явилися бульбашки. Висновок – вода містить повітря. В різні банки з водою опустити грудочку землі і піску – з’явилися бульбашки. Вони містять повітря.
Запропонувати дітям різні предмети (мочалку, шматок тканини, гумову іграшку) – з’являються бульбашки. Дати змогу дітям зробити висновок самостійно.
IV Повітря і рослини Повторити властивості повітря, що повітря нас оточує, що повітря потрібно всім; познайомити як дихають рослини – коріння у землі і як дихають листочки. Повторити дослід з грудочкою землі.
Один листочок рослини заліпити скотчем, щоб листочок не зміг «дихати».
Жовтень I Вітер – це рух повітря Дати дітям уявлення про вітер як рух повітря, що вітер має силу та напрямок, що його температура залежить від пір року. Запропонувати дітям різко махнути декілька разів аркушем цупкого паперу, подмухати на руки – повітря починає рухатися – це вітер.
Підняти прапорці у гору, визначити напрямок вітру. Підставити вологий палець вітру – що відбувається?
Ігри з вітрячками – визначення сили вітру. Визначити який вітер влітку, восени тощо (спостереження).
II Вітер – трудівник Дати дітям знання про вітер, його види, уточнити. Що вітер – це рух повітря, яке переміщується з різною швидкістю і силою, яку користь приносить вітер, але інколи і шкоду. Підчас спостережень на городі, у квітнику, в саду дітям запропонувати поспостерігати за рухом гілок, листя, квітів. Чим він викликаний?
Розглянути насіння рослин, які переносяться вітром (кульбабки, клен тощо).
Розглянути роботу млина.
III Чому все звучить? Знайомити дітей з явищем, що все навколо звучить (вода, вітер тощо; та предмети звучать), формувати загально-пізнавальні вміння (спостерігати, обстежувати, аналізувати) та уміння розмірковувати, та висловлювати власні судження. На вулиці прислуховуватись як звучить «світ природи» (спів птахів, свист вітру, журчання води тощо). Але неживі предмети мають свій звук (постукати по предметам в групі). Підвести до думки того, що предмети виготовленні з різних матеріалів звучать по-різному (глухо, дзвінко, шуршать тощо).
Виготовлення музичних інструментів з бросового матеріалу.
IV Паперовий світ Вчити дітей аналізувати структуру, властивості, ознаки, особливості різноманітних матеріалів. Формувати в дітей уміння виділяти певні ознаки матеріалів та розуміти причинно-наслідкові зв’язки між матеріалом та його призначення, а також розуміти потребу людей в його застосуванні. Діти розглядають різноманітні види паперу. Виявляють загальні ознаки та властивості: мнеться, рветься, ріжеться, горить, намокає (для цього досліду треба брати різні види паперу: промокальний, картон, аркуш зошита, кальку). Висновок: чим тонший папір, тим легше його розірвати, розрізати, намочити.
Листопад I Вода. В гостях у крапельки Ознайомити дітей з властивостями води: прозора, без кольору, без запаху, ллється, розтікається, набуває форми. Крізь прозорий глечик з водою чи можна побачити картинки? – Можна, бо вода прозора.
Вилити з глечика воду в таз та дивитись як вона розтікається. Понюхати її – чи має вона запах? Спробувати на смак – яка вона? Додати краплю лимона і спробувати чи змінився запах та смак?
Переливання води у різні сосуди – вода набуває форму посуду.
II Які предмети вміють плавати? Визначити дослідним шляхом які речі плавають, а які тонуть; уточнити, з чого ці предмети виготовленні. Зробити самостійно висновок. Дати змогу дітям опускати предмети з різного матеріалу у вода, дивитися – плавають вони чи ні. Об’єднати їх у дві групи: які плавають та які ні; визначити з чого вони зроблені.
Опустити у воду шматочок моркви. Вона потоне. А потім вставити в неї три дерев’яні зубочистки. Що відбулося з морквою, чому?
III Пісочна країна Розширювати та поглиблювати уявлення дітей про властивості піску: сухий, сипучий, вологий. Розглянути піщинки піску у лупу (розмір, колір, форма).
Порівняти вологий пісок і вологий, який краще ліпиться, який краще сиплеться, на якому краще малюється. Ці досліди краще проводити на прогулянці в повсякденному житті.
IV Дощик – крап Продовжувати знайомити дітей з властивостями води, з таким природним явищем як дощ, який він буває у різні пори року, різновиди дощу (злива, «грибний» дощ, мряка, гроза). Значення дощу для рослин, тварин та людей. Взяти окріп, накрити кришкою, відкрити кришку, дати дітям роздивитися пар. Піднести до нього холодне дзеркальце, роздивитися краплинки, що там з’явилися, як вони стікають та падають вниз. Розповісти дітям, що так утворюється дощ: пар піднімається, охолоджується, збирається у хмарі і кали їх багато, то вони падають вниз
Яка крапля найважча. Три банки з різною температурою води: холодна, тепла, гаряча. Однією піпеткою накапати рівну кількість крапель на три скла, порівняти калюжки – яка більша? Зробити висновок: гаряча крапля найбільша, отже найважча.
Грудень I Властивості тканини Вчити дітей аналізувати структуру, властивості, ознаки, особливості різноманітних матеріалів. Формувати в дітей уміння виділяти певні ознаки матеріалів та розуміти причинно-наслідкові зв’язки між матеріалом та його призначення, а також розуміти потребу людей в його застосуванні. Обстежити тканини різної текстури. Пом’яти їх, спробувати розірвати, опустити в воду та визначити яка тканина швидше намокає. Висновок: від води захищає плащова тканина, а з інших тканин можна шити повсякденний одяг.
II Робимо мильні бульбашки Розширити знання дітей про властивості води, як з’являється мильна вода, властивості мильної бульбашки (вона надувається повітрям, буває різного розміру, кулька наповнена повітрям); порівняти мильну бульбашку і кульку з латексу. Що знаходиться в середині мильної бульбашки? Видувши бульбашку, виймаємо трубочку з рота, бульбашка скорочується – повітря витікає крізь соломинку.
Прикриваємо відкритий кінець соломинки пальцем. Мильна бульбашка перестала зменшуватися. Ми перекрили вихід повітрю.
Даємо змогу дітям видувати великі миль бульбашки, розглянути їх форму, вони схожі на грушу, сливу тощо. Відірвавшись від соломинки вони стають кульками – це пов’язано з тим, що повітря в середині бульбашки рівномірно розтягує плівку кульки. Надути повітряну кульку з латексу, порівнюємо зміни форми.
III Вода – розчинник. очищення води. Продовжувати знайомити дітей з властивостями води. Виявити речовини, які розчиняються у воді. Ознайомити дітей із способом очищення води – фільтруванням; закріпити знання про правила безпечної поведінки під час роботи з різними речовинами. Розчинити у воді сіль, цукор та землю, олію і маленькі камінчики. Зробити таблицю, які речовини розчиняються, частково розчиняються, або зовсім не розчиняються.
Фільтрування води. Пропускаємо воду через фільтр (фільтр зроблено з промокального паперу).
IV Чи можна змінити форму каменя, піску, глини? Розширити і порівняти властивості каменя (твердий, гладкий або шершавий, важкий, не розчиняється у воді); властивості піску (може бути сухий – розсипчастий, та вологий – ліпиться); властивості глини (суха – розсипчаста, мокра – ліпиться). Порівняння каменя, піску і глини в сухому вигляді.
Змочити камінь, пісок і глину водою. Розчинити камінь, пісок і глину у воді.
Камінь, глину і пісок в сухому вигляді насипати в сосуди різної форми. Вологі камінь, глину і пісок зробити «пасочки».
Січень I Вода, сніг, лід Продовжувати знайомити дітей з властивостями води (рідина) та з властивостями снігу (сухий - розсипчастий; вологий – ліпиться), та з властивостями льоду (твердий, холодний слизький). Дати змогу дітям самостійно розповісти про властивості води (довести, що вона прозора, немає запаху та смаку, ллється, приймає різну форму).
Досліди зі снігом (сніг буває сухий, він не ліпиться, дмухнути на нього та подивитися як він розлітається; коли підтає знову спробуйте його зліпити, дмухнути на нього – він не розлітається).
Лід (взяти в руки, спробувати його розламати, довести, що він твердий).
Коли сніг та лід розтане – підвести до думки, що все це ВОДА.
II Намисто для зими Продовжувати знайомити дітей з властивостями води та льоду. Закріпити прикмети зими. Зафарбувати воду.
Розлити їх у формочки і заморозити.
III Якщо сніг білий – чи він чистий? Продовжувати знайомити дітей з властивостями снігу та правила безпечної поведінки зі снігом (його неможна їсти, неможна кидати в обличчя). Розтопити сніг. Перевірити чи чиста після нього вода, чи брудна.
Дати дітям змогу самостійно профільтрувати воду.
IV Що швидше тане: сніг чи лід? Закріпити знання про властивості води, снігу та льоду. Вихователь разом із дітьми наповнює одну склянку снігом, а іншу — кубиками льоду та ставить їх у тепле місце, ближче до і батареї.. Діти спостерігають за тим, що відбуватиметься.
Сніг та лід розтанули. Сніг розтанув швидше, ніж лід, тому що він рихлий, а лід цупкий.
Спробувати на дотик воду (тепла, холодна), сніг, лід. Зробити висновок: вода буває тепла і холодна; сніг і лід тільки холодний.
Лютий I Знайомство з магнітом Вчити дітей аналізувати структуру, властивості, ознаки, особливості різноманітних матеріалів (зокрема магніту); формувати в дітей уміння виділяти певні ознаки матеріалів та розуміти причинно-наслідкові зв’язки між матеріалом та його призначення, а також розуміти потребу людей у їх застосуванні. Вихователь пропонує піднести магніт до всіх поверхностей. До одних із них магніт притягується, до інших – ні. До залізної поверхні більших розмірів магніт притягується сам, оскільки він легкий.
II Фокуси з магнітом Вихователь пропонує дітям притягнути скріпку магнітом у звичайний спосіб. Потім по черзі кладе на неї шматок тканини, папір та інші матеріали. Діти щоразу намагаються взяти скріпку за допомогою магніту. Роблять висновок, що магніт притягує скріпку навіть через інші матеріали.
Вихователь пропонує дітям визначити, як поводитимуться два магніти, якщо піднести їх один до одного. Діти висловлюють припущення. Перевіряють, підносячи один магніт до іншого, підвішеного на нитці, змінюючи положення одного з магнітів, тобто полюси. В одному випадку магніти притягуються, в іншому – відштовхуються.
Магніти можуть притягнутися або відштовхнутися залежно від того, якими полюсами підносити їх один до одного. Якщо полюси однакові, магніти відштовхуються, якщо різні – притягуються.
III Таємничі картинки (малювання воском) Продовжувати знайомити дітей з властивостями води та взаємодії води з воском На невеликому аркуші паперу намалювати невеликим шматочком парафінової свічки якийсь малюнок. Потім ретельно зафарбувати аркуш паперу підфарбованої водою (з’являється малюнок). Там де не було парафіну вода лягає рівно, а там де парафін – збирається крапинками.
IV Паперовий світ вчити дітей аналізувати структуру, властивості, ознаки, особливості різноманітних матеріалів (папір); формувати в дітей уміння виділяти певні ознаки матеріалів та розуміти причинно-наслідкові зв'язки між матеріалом та його призначенням, а також розуміти потребу людей у їх застосуванні. Діти розглядають різноманітні види паперу. Виявляють загальні ознаки та властивості: мнеться, рветься, ріжеться, горить, намокає.
Після цього вихователь пропонує дітям узяти різні види паперу (промокальний, картон, аркуш зошита, кальку) та виконати з ними різноманітні дії:
• зім'яти різні кусочки паперу;
• розірвати їх навпіл;
• розрізати навпіл;
• опустити у воду.
Висновок: чим тонший папір, тим легше його розірвати, розрізати, намочити.
Березень I Планета Земля. Виникнен-ня Землі. Дати дітям відомості про Землю як планету. Про її виникнення. Розкрити поняття «космос», інші планети, зірки. Розвивати цікавість, кругозір, увагу, мислення; виховувати бажання пізнавати нове. На столі лежать дрібні металеві предмети (це уламки інших планет). Вихователь бере магніт (магніт – це хмара розпеченого пилу і газу), коли хмара охолола, вона почала притягувати уламки і створилась Земля.
II Суша і вода. Виникнен-ня гір та вулканів Продовжувати знайомити дітей з планетою Земля. На Землі є суша, вода, гори, вулкани. В тазику з ґрунтом поставити декілька ємкість з водою (суша і вода). Діти самостійно роблять висновок де будують будівлі та живуть люди.
Утворення вулканів.
Вихователь виставляє конус із картону, в якому залишено отвір угорі і вставлено в отвір пластмасову баночку. У баночці звичайна питна сода, змішана з харчовим барвником червоного кольору. Вихователь додає оцет. Починається виверження.
Утворення гір.
Діти підходять до ящика з піском з абсолютно рівною поверхнею.
Діти занурюють руки глибоко в пісок і рухають ними.
Поверхня стала нерівною, з’явилися бугорки (гори).
III Сонце – зірка (дає світло та тепло) Продовжити знайомити дітей із поняттями космос, Всесвіт, Сонячна система; дати елементарні знання про Сонце як небесне світило, що посилає на Землю світло та тепло В темній кімнаті. Чому в кімнаті темно? В кімнаті з вікнами. Чому тут є світло? Що дає нам світло?
В сонячну погоду підставити долоні та щічки сонцю. Що відчуваєте? (Порівняти Сонце з лампою, теж саме зробити з лампою.)
IV Світло і тінь. Театр тіней Познайомити дітей з поняттями «світло» та «тінь». Що тінь буває тільки в сонячну погоду. Кожний предмет має тінь Поставити руку перед лампою, показати дітям як утворюється тінь. В сонячну погоду звернути увагу дітей, що всі предмети мають тінь.
Тіньовий театр. Показати казку.
Квітень I Нюхаємо, пробуємо, чіпаємо, слухаємо Допомогти дітям узагальнити та конкретизувати знання про те, навіщо потрібні людині органи чуття: очі, ніс, язик, шкіра тощо, та показати їх взаємозв'язок. Д /ігри «Що ми бачимо?», «Що ми чуємо», «Впізнай на дотик», «Впізнай за смаком», «Впізнай за запахом», «Холодне – тепле».
II Ґрунт (властивос-ті) Поширювати та поглиблювати уявлення
дітей про властивості ґрунту: вчити визначати його якість за зовнішніми
ознаками; закріплювати знання про значення ґрунту в житті рослини та
в природі загалом; розвивати спостережливість, уважність, допитливість. Запропонувати дітям взяти в руки дві жмені ґрунту мокрого та сухого – стиснути кулаки.
Висновок: вологий ґрунт м'який, зліплюється в грудку, з нього можна витиснути воду. Сухий ґрунт твердий, якщо його здавлювати, він розсипається.
Вихователь пропонує дітям на прогулянці набрати у два ящичка землі: в один – з клумби, а в другий – зі стежки та за допомогою палички визначити стан ґрунту: рихлий чи твердий. Потім діти саджають у луночки черешки традесканції, поливають їх та залишають для спостереження на декілька днів: де ґрунт висохне швидше?
Висновок: твердий ґрунт не підходить рослинам, він погано пропускає повітря і воду.
III Сонячні зайчики Заохочувати дітей до спостережень за сонцем; допомогти встановити залежність стану об'єктів живої та не живої природи від сонячного світла; викликати захоплення та радість дітей з приводу спілкування із сонцем. Пустити сонячних зайчиків від дзеркальці різної форми (коло, трикутник, квадрат) та скелець різного кольору.
Чи нагріває сонячний зайчик предмети.
IV Сонце та вода. Малюван-ня водою Діти разом із вихователем уранці виставляють на подвір'ї в сонячну днину дві мисочки з водою: одну – на сонці, іншу – в затінку. Наприкінці дня діти порівнюють температуру та кількість води в мисках, що була вранці та залишилася надвечір.
Вода нагрівається сонячним промінням і випаровується.
Травень I Кольоро-вий пісок Поширювати та поглиблювати уявлення дітей про властивості піску (сухий, сипучий, вологий). Порівняти за кольором сухий та вологий пісок. Запропонувати дітям змінити колір піску. Як це зробити? (Дати дітям потовчену крейду)
II Що відбуваєть-ся у дзеркалі? вчити дітей аналізувати структуру, властивості, ознаки, особливості різноманітних матеріалів (скло і дзеркало); формувати в дітей уміння виділяти певні ознаки матеріалів та розуміти причинно-наслідкові зв'язки між матеріалом та його призначенням, а також розуміти потребу людей у їх застосуванні. Що віддзеркалює предмети? (Гладкі поверхні, дзеркала, вода)
Вихователь ставить два дзеркала під кутом більше ніж 90°. У куток кладе одне яблуко. Ось тут починається справжнє диво – яблук стало три. Л якщо поступово зменшувати кут між дзеркалами, то кількість яблук починає збільшуватись.
III Гума вчити дітей аналізувати структуру, властивості, ознаки, особливості різноманітних матеріалів (резина); формувати в дітей уміння виділяти певні ознаки матеріалів та розуміти причинно-наслідкові зв'язки між матеріалом та його призначенням, а також розуміти потребу людей у їх застосуванні. Вихователь пропонує дітям надути повітряні кульки та кульки в тканини. Діти пояснюють, що гумові кульки добре надуваються, стають великими, їх не можна розмістити в руці, тому що гума еластична, вона розтягується, а кулька з тканини не надувається, тому що тканина пропускає повітря.
Вихователь пропонує розглянути різноманітні гумові предмети (автомобільна шина, гумові чоботи, м'яч тощо) та визначити структуру їх поверхні. Потім пропонує дітям розтягнути гумову стрічку та повернути її у вихідне положення. Що при цьому відбувається?
Висновок: гума завжди повертається у вихідне положення, тому що вона еластична та пружна. При цьому вона може нагріватися, може бути прозорою і не прозорою, різною завтовшки.
IV З дітьми старшої групи
Місяць Тиждень Тема
Програмний зміст Досліди
Вересень I Знову в гостях у дідуся Зная (екскурсія в лаборато-рію) Продовжувати знайомити дітей з дитячою лабораторією та її мешканцями, з її обладнанням. Повторити правила поведінки в лабораторії. Згадати з дітьми, чим ми займалися в лабораторії, які досліди їм сподобались і запам’ятались найбільше. Повторити їх.
II Повітря (нові властивості повітря) Ознайомити дітей із тим, що нас оточує повітря. (Повітрям дихають люди, його містять усі порожнисті предмети, такі матеріали, як пісок, земля, глина, вода); уточнити уявлення дітей про те, що повітря – складова життя людини; дати уявлення про способи виявлення повітря, про об'єм повітря залежно від температури, про те, що повітря може рухатися, про джерела забруднення повітря формувати бажання турбуватися про чистоту повітря. Згадати з дітьми про знайомі властивості повітря.
Повітря може нагріватися та охолоджуватися. Вихователь ставить відкриту пластикову пляшку в холодильник. Коли вона достатньо охолодиться, надягає на її шийку повітряну кульку. Потім ставить у миску з гарячою водою. Діти спостерігають за тим, як кулька сама почала надуватися. Це відбувається тому, що повітря під час нагрівання розширюється. Вихователь знову ставить пляшку в холодильник. Кулька опуститься, оскільки повітря, охолоджуючись, стискається.
Вихователь пропонує дітям стати на повітряні кульки звичайно, в них нічого не вийде. Тепер нехай спробують сісти на них. Знову нічого не вийшло. Потім запитує в дітей: «Якщо на ній не можна ні стояти, ні сидіти, можливо, на ній можна полежати?» Лежати теж не можливо.
Діти вже знають, що якщо проколоти кульку, то вона лусне. Вихователь наклеює на кульку з двох боків шматочки скотчу. Тепер можна спокійно проткнути кульку без шкоди для неї.
III Повітря – чисте та брудне Вихователь пропонує дітям наклеїти паралельну смужку на щілину між вікном та підвіконням на тих вікнах групової кімнати, які захищені з вулиці деревами, і на тих, що не захищені. Через деякий час потрібно зняти смужки, разом із дітьми розглянути їх.
- Який папірець брудніший? Вочевидь, що дерева і кущі захищають певною мірою будівлі з боку вулиць від пилу, бруду, шкідливих газів з автомобільних шляхів.
Під час прогулянки вихователь із дітьми розглядає листя ділянці. Споруди теж утримують пил, але рослини, поглинаю шкідливі елементи з повітря, ще й очищують його. Тому необхідно піклуватися про навколишнє середовище, берегти та доглядати рослини. Вихователь пропонує дітям пригадати, як слід доглядати за рослинами (поливати, приваблювати птахів, які знищують шкідників, тощо).
Висновок: рослини, що оточують дитячий садок, не можуть очищувати повітря в груповій кімнаті.
Вихователь бере кукурудзяні палички, кладе їх у банку, у яку завчасно накрапав одеколону, та закриває кришкою. Через 10 хвилин відкриває кришку, діти запаху не відчувають: його поглинула пориста речовина кукурудзяних паличок. Таке поглинання кольору чи запаху називають адсорбцією.
IV Вітер Дати дітям уявлення про вітер як рух теплого і холодного повітря. Познайомити дітей з приладами які вимірюють силу та рух повітря (анемометр та флюгер). Дослід зі свічкою. Запалити свічку. Підійти до дверей, підняти свічку вгору, полум’я відхилилося (повітря виходить), опустити свічку, полум’я відхилилося в інший бік (повітря заходить).
За допомогою фену подути на пісок, воду. Утворюються хвилі (можна визначити напрямок). Вітер має таку силу, що рухає воду та пісок.
Жовтень I Вітер добрий та поганий Продовжувати знайомити з вітром, як рухом повітря, який має силу та напрямок. Який вітер буває в різні пори року. Який вітер ми можемо відчути? (за допомогою фену) (теплий, холодний, сильний, легкий)
За допомогою фену показати як вітер здуває будівлі і дерева (з картону). Познайомити з поняттями «буревій», «ураган», «смерч».
Човник з вітрилами.
Запустити повітряного змія.
II Сонце заохочувати дітей до спостережень за сонцем; допомогти встановити залежність стану об'єктів живої та не живої природи від сонячного світла; викликати захоплення та радість дітей з приводу спілкування із сонцем. Па підвіконня або інше освітлене сонячним промінням місце вихователь кладе дзеркальце і такого ж розміру скельце, попередньо пофарбоване чорною фарбою. Через деякий час діти на дотик визначають, яке скельце нагрілося більше і чому. Цей експеримент неодмінно приведе малюків до пояснень подібних явищ: блискуча поверхня скла дзеркальця відбиває сонячне проміння, І чорна поверхня другого скельця – притягує.
Вихователь ставить білі картонні тарілочки та тарілочки з фольги на добре освітлене сонцем місце, на підвіконня. На тарілочки кладе шматочки шоколаду. Через деякий час пропонує дітям подивитись, що трапилося з шоколадом. Діти роблять висновок: шоколад на тарілочках з картону розтанув, а па тарілочках з фольги шматочки шоколаду залишилися майже такої ж правильної форми, як і були. Запитання до дітей: Чому шоколадні «бутерброди» в білих картонних тарілочках сонце «готує швидше», ніж у блискучих, з фольги? Вихователь нагадує дітям дослід зі скельцем та дзеркальцем і пояснює: блискуча поверхня краще відбиває сонячні промені, ніж біла. Вихователь пропонує малятам розв'язати проблемні завдання.
• Кому із цих тварин легше терпіти літню спеку?
• Якого кольору одяг ви виберете для прогулянки літнього сонячного дня? У якій посудині вода довше залишається прохолодною?
III Сила тяжіння вчити дітей аналізувати структуру, властивості, ознаки, особливості різноманітних матеріалів; формувати в дітей уміння виділяти певні ознаки матеріалів та розуміти причинно-наслідкові зв'язки між матеріалом та його призначенням, а також розуміти потребу людей у їх застосуванні. Кидати предмети на підлогу (зрозуміти, що всі предмети падають (ніби притягуються магнітом), але падають з різною швидкістю залежно від маси та розміру предмету).
Вихователь пропонує покласти на скалку лінійку та врівноважити її. Потім питає, що їм нагадує ця конструкція, та просить показати, де в неї центр тяжіння. Діти кладуть на один кінець порожню сірникову коробку. Вихователь запитує, що потрібно зробити, щоб відновити центр тяжіння. Покласти на інший кінець порожню сірникову коробку – лінійка знову врівноважить, ся. Л тепер необхідно замінити порожню коробку на повну такі щоб діти не бачили цього. Потім вихователь пропонує дітям пояс нити, чому один кінець перевісив інший.
Вихователь готує вішалку (плечика для одягу) та брюки дитини. Пропонує дітям повісити брюки на перекладину. Діти зсувають брюки по перекладині, доки вони не врівноважаться.
IV Чому листя жовтіють восени Допомогти дітям встановити, що для росту різноманітних рослин необхідно створити сприятливі умови: тепло, вологу, світло; вчити розпізнавати природні явища та об'єкти; виховувати любов до природи; розвивати пізнавальну активність та практичну діяльність дошкільників на основі екологічних уявлень. На прогулянці вихователь звертає увагу малят на те, що раніше всі листочки були однаковими – зеленими, а тепер стали жовтими, червоними.
Вихователь у процесі малювання пояснює, чому листя змінює колір восени. Для цього дітям пропонує взяти кілька аркушів білого наперу та акварельні фарби: зелену, жовту, червону. Діти трохи змочують папір водою і пензликом наносять на малюнок із листком берези кілька цяточок жовтої фарби. На другий – із листком клена – наносять трішки жовтої та червоної фарби, на третій – із дубовим листком – наносять лише червону фарбу. Фарба, розтікаючись по зображенню, утворить колір коленого з листочків. Березовий листочок стане жовтим, кленовий – жовтогарячим, а дубовий – червоним. Вихователь пояснює дітям, що в кожному із живих листочків наявні, зернята – барвники різного кольору, але найбільше серед них зеленого – хлорофілу. Зелені зернятка утворюються під впливом сонця та тепла, тому влітку їх дуже багато і вони не дають нам змоги побачити інші – жовті або червоні. Запропонуйте дитині взяти пензлик і багато зеленої фарби та зафарбувати кожен із намальованих листочків. Густо покладена фарба перекриває всі інші кольори. Запитання до дітей: - Чому всі інші листочки стали однаковими?
- Куди поділися інші фарби?
Діти зроблять висновок, що нікуди вони не поділися. І жовта, і червона фарби є в малюнку, але їх по видно через зелену. Таким чином, восени, коли кількість сонячного тепла зменшується, зелені зернятка хлорофілу руйнуються. Стають видимими інші кольори – червоний або жовтий.
Листопад I Вода – розчинник. Очищення води Продовжувати знайомити дітей з властивостями води. Виявити речовини, які розчиняються у воді. Ознайомити дітей із способом очищення води – фільтруванням, абсорбція; закріпити знання про правила безпечної поведінки під час роботи з різними речовинами. Дати дітям змогу самостійно зробити припущення які речовини розчиняться у воді (пральний порошок, пісок, сіль, мука, цукор, шампунь, олія, харчові барвники).
Для досліду можна використати пластикову пляшку, попередні,!) розрізавши її на дві частини – більшу і меншу. З більшої частини пробити «лійку», закріпити її над меншою. Спочатку покласти в лійку великі річкові камінці, зверху насипати дрібніші, а на них – пісок, посередині покласти найбільший камінець із «колекції». Набрати в лійку з поділками брудної води, відмітити фломастером рівень води у лійці. Повільно лити воду на камінець. Коли нею воду буде вилито, залити пристрій для фільтрування на якийсь час.
Вихователь пропонує дітям крапнути в склянку з водою чорнила чи туш, щоб розчин був блідо-блакитним. Туди ж покласти таблетку розтовченого активованого вугілля, закрити шийку та перемішати суміш. Вона посвітлішає на очах. Вугілля всмоктує своєю поверхнею молекули барвника, і його вже не видно.
II Туман, роса Продовжувати знайомити дітей з властивостями та станами води, та з такими природними явищами як туман та роса. Туман. Вихователь розповідає дошкільникам про туман як явище неживої природи, уточнюючи уявлення дітей про процес випарювання води і характерні властивості водяної пари. Утворення туману пов'язане з охолодженням повітря. Тому вихователь наголошує на змінах у температурі навколишнього середовища. У процесі охолодження повітря водяна пара, яка в ньому знаходиться, перетворюється на краплинки. Вони зависають у повітрі, їх можна відчути диханням, обличчям, з невидимих вони перетворюються на густу молочно-білу завісу. Вихователь пояснює дітям причину утворення туману над водоймами в ранкові години: температура повітря за ніч знижується, а вода, що нагрівається за день, стає теплішою за повітря. Вода випаровується з водойми, охолоджується і зависає в повітрі. Утворюється туман.
Для того щоб переконати дітей у тому, що туман – це водяна пара, доцільно обстежити поверхню предметів, па яких скупчуються краплі води.
Краплини роси – це крапельки води, які можна розгледіти.
Роса не має кольору, вона прозора.
Роса буває влітку, навесні та часто – восени.
III Подорож крапинки (коловорот води в природі) Дати дітям поняття «кругообіг води в природі» та вміння пояснювати цей процес; виховувати дбайливе ставлення до води.
«Кругообіг води у природі»
Вихователь. Чайник – це вода на поверхні Землі. Підігріваю воду. Вмикає чайник. Що ви бачите?
(бачимо пару, яка підіймається вгору).
Що таке пара?
Це дрібні крапельки води.
Тепер візьмемо металеву пластину і потримаю її над парою. Якою є пластинка на дотик? (Холодною).
Що з'являється на пластині, коли а нею контактує пара? (На пластині утворюються краплі води).
Вихователь рухає пластину, струшуючи краплі.
Що відбувається? (Краплі падають на стіл, у чайник тощо.)
Ось так здійснюється кругообіг води у природі. Чому цей процес називають кругообігом води? (Міркування дітей.)
IV Вода – безцінний скарб Узагальнювати знання дітей про воду та її властивості. Сприяти розвитку розумових операцій (порівняння, аналіз) та пізнавальних інтересів. Спонукати дітей логічно мислити, самостійно робити висновки. Розвивати естетичні почуття.
Закріплювати знання про те, де в природі є вода, яка потрібна для існування всього живого (у водоймах, в повітрі, в організмах людей, тварин, рослинах, плодах тощо); про три стани існування води. Під час дослідницької діяльності закріплювати знання дітей про властивості води; її необхідність для життя і розвитку рослин; залежність кольору води від барвника; про те, що важкі предмети тонуть у воді, а легкі плавають на поверхні. Виховувати у дітей бережливе ставлення до води.
(дослід проводиться заздалегідь)
Діти розповідають, що кілька днів тому вони взяли дві гілочки з вербового куща, першу поставили у склянку з водою, іншу – у порожню склянку. Тепер вони дивляться, що з ними сталося: без води гілочка засохла, а у склянці з водою листочки – живі. Вихователь зазначає: якщо поставити гілочку надовго у воду, то вона пустить корінці, і потім її можна буде посадити у землю.
Діти розповідають, що протягом певного часу одну квітку вони доглядали: підпушували землю, поливали, ставили на світло, а іншу не доглядали, не поливали, тому вона засохла.
Діти показують гостеві, що колір води залежить від барвника. Вони додають у склянки з водою фарби, розчиняють їх у воді, після чого разом спостерігають, що вода набуває кольору барвника.
Діти проводять дослід: в одну склянку з водою кидають папірці, в другу – гілочку, у третю – камінці. Спостерігають, що папірці і гілочка не тонуть, плавають на поверхні, а камінці впали на дно.
Грудень I Дощ та веселка Дати дітям уявлення про дощ та веселку, як про явища неживої природи; уточнити уявлення дітей про характерні особливості дощів; довести, що райдуга – це гра світла і води; вчити бачити красу у довкіллі, прогнозувати погоду; розвивати образність мовлення; стимулювати різнобічне бачення предметів та явищ; виховувати інтерес до явищ природи. Вихователь розбризкує воду зі шланга, піднявши його високо вгору. Звертає увагу дітей на те, як розподіляється вода: біля отвору шланга вона витікає струменем, вище – утворюються великі краплі, ще вище – менші та дрібніші.
Чому саме так розподіляються краплі? (Варіанти відповідей дітей.)
Спрямувати високо вгору дрібно розсіяний струмінь води. Сонячне проміння, проходячи крізь краплі води, утворює веселку. Таке саме явище можна побачити біля водограю.
На шляху сонячних променів, спрямованих у вікно, поставити тригранну призму. На протилежній стіні з'явиться смугаста «зебра».
Веселка – це проміні сонця, які проходять крізь дощові краплі. Кольори веселки завжди розміщені в одному порядку. Потрібно поставити дзеркало у воду під невеличким кутом. Спіймати дзеркалом сонячний промінь та спрямувати його на стінку. Повертати дзеркало доти, доки не з'явиться спектр на стіні.
Якщо розглядати крізь призму предмети білого кольору, вони виглядатимуть кольоровими. За допомогою призми можна отримати зображення веселки на стіні.
II Вода – трудівниця Продовжувати знайомити з властивостями води. Та значенням вода для рослин, тварин та людей. Джерельце. Діти разом із дорослим виготовляють невеликий жолобок, схожий на русло джерельця. Одну дитину можна залучити тримати жолобок похило над будь-якою посудиною. Решта будуть лити воду па жолоб невеличкими цівочками. Можна запропонувати покласти в жолоб камінчики, що дасть змогу досягти ефекту дзюркотливих цівок, тобто ми почуємо шум справжнього джерела або струмочка.
Фонтан. Для проведення досліду потрібно взяти пластикову пляшку та відрізати дно. У пробці зробити отвір та вставити в неї тоненький гнучкий шланг (завдовжки 30 см). Дітям запропонувати налити в пляшку воду, а шланг закрити пальчиком. Діти спостерігають за тим що, якщо підняти шланг угору, то можна побачити, як б'є маленький фонтан.
Показати як працює млин.
III Ігри з мильними бульбашками
Розширити знання дітей про властивості води, як з’являється мильна вода, властивості мильної бульбашки (вона надувається повітрям, буває різного розміру, кулька наповнена повітрям); порівняти мильну бульбашку і кульку з латексу. Порівняти які бульбашки лопаються швидше. Зробити висновок.
Від чого залежить висота польоту мильної бульбашки?
Створюємо проблемну ситуацію і шукаємо відповідь на такі запитання:
- Бульбашка якого розміру піднімається вище?
Стежимо за тим, які за розміром бульбашки піднімаються вище.
Чи залежить висота польоту від наявності вітру, його сили і напрямку.
Стежимо за тим, у якому напрямку рухаються мильні бульбашки.
Робимо висновок, що у різну погоду польоти мильної бульбашки неоднакові за висотою, напрямком, тривалістю, характером руху. Тому проводити ці досліди треба в кілька етапів або звертатися до цієї проблеми неодноразово, звертати увагу дітей на стан погоди саме цього дня і підкреслювати зв'язок результату досліду з початковими даними.
Спробувати зловити мильну бульбашку. Можна зловити тільки в
рукавичках.
IV Три стани води Продовжувати знайомити дітей із властивостями води на основі набутих раніше знань дослідним шляхом (вода з розчинником, може бути у різних станах: тверда, рідка, газоподібна); сприяти розвитку пізнавальних процесів, логічного мислення; виховувати бережне ставлення до навколишнього світу.
Назвіть речовини, що знаходяться у вас на столах.
Склянка води, сіль, цукор, пісок, камінці, чайні ложечки
Вихователь пропонує насипати ложечкою у склянку з водою трішки цукру і помішати. Що відбувається?
Цукор розчинився у воді.
Аналогічні досліди проводиться з сіллю, піском, камінцями.
Висновок: є речовини, що розчиняються у воді, а є такі, що не розчиняються у воді.
Вихователь нагріває воду у посудині і спостерігає разом із дітьми за процесом кипіння.
Що ви бачите? (Вода кипить і утворюється пара.)
Щоб переконатися, що пар – це вода, вихователь тримає кілька секунд над паром люстерко.
Що ви побачили па склі? (Крапельки води.)
Де в природі ви спостерігали за паром?(Відповіді дітей.)
Вихователь заносить до групи лід.
Погляньте і скажіть, що відбулося з водою? Якою вона стала? Діти. Твердою.
А чи можна лід перетворити на воду? Як?
А можна з льоду отримати пару? І? який спосіб? (Відповіді дітей.) Висновок: вода перебуває у різних станах – рідина, лід, пар.
Січень I Властивості снігу Продовжувати знайомити дітей з властивостями снігу та такою властивістю снігу, як зберігати тепло. Взяти дві однакові банки з водою. Одну банку з водою помістити на відкритому місці, другу помістити в кучугурі снігу. Через годину порівняти зміст банок (в одній банці вода замерзла, в іншій ні). Зробити висновок, що сніг зберігає тепло, захищає рослини від замерзання.
II Чим хуртовина відрізняється від снігопаду? Дати дітям уявлення про хуртовину як явище неживої природи; поглиблювати їхнє уявлення про різноманітність опадів узимку, про супутні явища в природі; розвивати здатність встановлювати причинно-наслідкові зв'язки між умовами та наслідком того чи іншого явища. До хуртовини призводять переміщення снігу, який недавно випав і ще не залежався. Він легко піднімається і переноситься вітром. Вихователь має назвати основні умови виникнення цього явища: поява сильного вітру, наявність сухого, пухкого снігу, повна або часткова відсутність хмарності. Отже, у дітей слід сформувати уявлення про хуртовину як явище, яке відрізняється від снігопаду: сніг не падає з хмар, його піднімає вітер із землі.
Хуртовину вихователь може спостерігати з дітьми взимку крізь вікно.
III Теплопро-відністьЗнайомити дітей з властивостями окремих речовин проводити тепло (металеві, дерев’яні, скляні). Баночки з теплою водою (60%). Запропонувати дітям доторкнутися до баночок, визначити температуру (холодна чи тепла). Відзначити, що рука від взаємодії з теплом банки нагрілася. Потім опустити в банки палички (дерев’яні, скляні, металеві). Відзначити яка швидше нагрілася, а потім яка довше зберігає тепло.
IV Збереження тепла та холоду Закріплювати знання дітей про теплопроводи-мість речовин та ознайомити з властивостями деяких речовин зберігати тепло. Розглянути різні матеріали (клаптики хутра, шовку, вати тощо) та обстежити дві пляшечки з холодною та теплою водою. Пляшку з холодною водою «одягати» в різні матеріали, перевіряючи чи змінилась нагрілась вода. Звернути увагу дітей на пляшку з теплою водою, що вона вже встигла трошки охолонути. Що треба зробити, щоб вода не остигала. Знову «одягаємо» тепер теплу пляшку в шуби (різного матеріалу). Зробити висновок які матеріали зберігають тепло. Згадати з якого матеріалу шиють літній та зимовий одяг.
Так само перевірити чи запобігає шуба таненню льоду.
Лютий I Ігри з магнітом Продовжувати ознайомлювати, аналізувати структуру, властивості, ознаки магніту; формувати в дітей уміння виділяти певні ознаки матеріалів та розуміти причинно-наслідкові зв’язки між матеріалом та його призначення, а також розуміти потребу людей у їх застосуванні Два магніти. Вихователь пропонує дітям визначити, як поводитимуться два магніта, якщо піднести їх один до одного. Діти висловлюють припущення. Перевіряють, підносячи один магніт до іншого, підвішеного на нитці, змінюючи положення одного з магнітів, тобто полюси. В одному випадку магніти притягуються, в іншому – відштовхуються.
Магніти можуть притягнутися або відштовхнутися залежно від того, якими полюсами підносити їх один до одного. Якщо полюси однакові, магніти відштовхуються, якщо різні – притягуються.
2. Незвичайна скріпка. Вихователь пропонує дітям піднести магніт до скріпки, розповісти, що з нею сталося (притягнулася), чому (на неї впливають магнітні сили). Обережно піднести скріпку до менших металевих предметів, з'ясувати, що з ними відбувається (вони притягнулися до скріпки), чому (скріпка стала «магнітною»). Обережно від'єднати першу скріпку від магніту. Друга скріпка тримається, діти з'ясовують чому (скріпка намагнітилася). Діти складають ланцюжок із дрібних предметів, обережно підносячи їх по одному до раніше намагніченого. Скріпка поряд із магнітом сама стає магнітом, тобто намагнічується.
3. Магніт і цвяхи.
Вихователь чіпляє за допомогою магніту цвях і підносить його до іншого. Перший цвях притягнув до себе другий. Потім вихователь відчіпляє перший цвях від магніту, але тримає його неподалік. Перший цвях, як і раніше, притягує другий, і вони не розпадаються. Вихователь віддаляє магніт. Цвяхи розділяються, і другий цвях падає.
Знаходячись у контакті з магнітом, перший цвях намагнічується і слугує магнітом для другого. У другому випадку магнітна сила впливає також через повітря і передається цвяхам. Якщо прибрати магніт, вплив магнітної сили втрачається.
4. Створимо магніт. Вихователь одним кінцем магніту натирає приблизно сорок разів дві товсті голки (увесь час в одному напрямку). Підносить одну голку до іншої, спочатку з боку вушка, потім – жала.
Натирання голок магнітом спричинило їх намагнічення. Вони набули властивостей двох магнітів, взаємно притягуючись або відштовхуючись залежно від полюсів, якими їх зближують. Будь-який залізний або стальний предмет можна намагнітити, потерши об один з полюсів магніту.
II Хитрощі інерції Познайомити дітей з таким явищем як ІНЕРЦІЯ. В середину повітряної кульки покласти невеличку намистинку і почати її розкручувати всередині. Потім зупинити кульку і показати дітям, що намистинка рухається по інерції.
III Капілярність Познайомити дітей з поняттям та явищем «Капілярність» (що матеріали складаються з волокон (маленькі трубочки) коли вони всмоктують воду – стають товстішими і вже не можуть сильно згинатися, і починають розправлятися). На столах в блюдцях з водою розламати три сірника і кинути у воду. Поступово сірники почнуть розправлятися. Причиною цього явища є капілярність.
Вирізані квіти з кольорового паперу, пелюстки яких закручені до центру, кидаємо у воду. Папір починає намокати, стає дедалі важчим і квітка розкривається.
IV Пружність Познайомити дітей з поняттям та явищем «Пружність». Порівняти як скаче гумовий м’яч та м’яч з пластиліну. Який з них краще скаче? Чому?
Запропонувати дітям побути м’ячиком. Доторкнутися рукою до голівки і запропонувати підстрибнути (рука вихователя заважає підстрибувати). А потім зігнути ніжки в колінах (це дає змогу дітям підстрибувати). Зробити висновок, що гумовий м’ячик пружний, а пластиліновий ні.
Березень I Земля та сонце (день, ніч, пори року) Дати дітям відомості про день та ніч; формувати поняття про зміну частин доби та пір року; вчити проводити дослідницьку роботу; розвивати цікавість, кругозір, увагу, мислення; виховувати бажання пізнавати нове.
Спостереження за Сонцем. Як воно рухається по небу.
Зміна пір року. Вихователь запалює свічку і повідомляє, що це сонце. Навколо свічки обертається м'яч (макет Землі). Вихователь пропонує визначити, з якого боку буде зима, з якого літо, де осінь і весна.
Слід звернути увагу дітей па те, якщо від «сонця» промінці падають прямо, то на землі тепло, отже, це літо.
Якщо промені падають під кутом, то па Землі осінь або весні. Чим далі м'яч віддаляється від свічки, тим менше світла на нього потрапляє.
Дослід з лампою та м’ячем. (М’яч обертається навколо себе. Показати як промені світла падають під різними кутами – утворюючи ранок, день, вечір та ніч.)
II Чому в космос літають на ракеті? Познайомити дітей про принцип роботи реактивного двигуна, про значення повітря для польоту літака та уточнити знання дітей про земне тяжіння Подуємо під листком паперу. (Листок починає підніматися.) Згадуємо про силу тяжіння. Щоб подолати земне тяжіння, треба дуже швидко летіти. Ракета на сьогодні найшвидший вид транспорту на Землі, завдяки тому що у ракети особливий двигун – реактивний. (Розглядання картинки із зображенням ракети.)
Як працює реактивний двигун. Надуйте повітряні кульки та міцно стисніть отвір. Діти виконують. Що всередині кульки? (Повітря) Повітря всередині кульки не може вирватися назовні. Розтисніть пальці. Що змінилося? Повітря кинувся назовні. Дія повітряного струменя викликало реакцію протидії, і кулька полетів у протилежному напрямку від вихідної з нього повітряного струменя. Так працюють всі реактивні двигуни (повітря в середині та повітря зовні).
III Планети (виникнення кратерів, що таке метеорити?) Продовжувати знайомити дітей з космосом, іншими планетами з такими поняттями як «кратери» та «метеорити». Д/гра «Сонячна система» (назва планет та як вони рухаються навколо Сонця).
Що таке метеорити?
Кратери. Таця з піском (поверхня планети). Кидати на поверхню шматочки пластиліну (метеорит), утворюючи ямки (кратери).
IV Сузір’я. Чому не видно зірок в день? Розширити знання дітей про космос і пояснити таке явище чому в день не видно зірок. Вдень повітря так само прозорий, як і вночі, проте зірки не видно. Для пояснення цього явища можна запропонувати дітям ввечері з добре освітленої кімнати подивитися на вулицю. Крізь шибку яскраві ліхтарі, розташовані зовні, видно добре, а слабо освітлені предмети розгледіти майже неможливо. Але варто вимкнути світло, як скло перестане бути перешкодою для зору. Схоже відбувається і при спостереженні неба: вдень атмосфера яскраво освітлена і крізь неї видно Сонце, однак не може пробитися слабке світло далеких зірок. Але після того, як Сонце поринає за обрій, «вимикається світло» і можна спостерігати зірки.
Квітень I Що таке блискавка та грім? Дати дітям уявлення про грім і блискавку як явище неживої природи, що спостерігаються влітку, інколи взимку і супроводжуються випадінням дощу, граду. Розповідаючи про грозові явища, педагог має детально проаналізувати з дітьми всі факти неживої природі, які є умовами виникнення грому і блискавки. Старшим дошкільникам можна пояснити такі умови:
• підвищення температури повітря (випаровується велика кількість води, яка охолоджується і віддає своє тепло в навколишнє середовище);
• утворення купчасто-дощових хмар як результат скупчення крапель випарюваної та охолодженої коди;
• поява сильного поривчастого вітру.
Отже, проаналізувавши умови, діти дійдуть висновку, що грози
найчастіше є літнім явищем.
Чому виникає грім? Кожна хмара несе в собі певний електричний заряд. Під час сильного вітру хмари стрімко пересуваються, наштовхуючись одна на одну, віддаючи при цьому свої заряди. Тоді на небосхилі виникає пряма, ламана або зигзагоподібна лінія – блискавка, яка яскраво світиться, а ЗГОДОМ чути звук – грім, що виникає від зустрічі двох різних електрозарядів хмар.
Грозові розряди надзвичайно небезпечні, тому на всіх спорудах встановлюють блискавковідводи
II Лікарі. Ліки з алое. Іграшковий рентген Розширювати знання дітей про професію лікаря, лікарські рослини та обладнання в лікарні. Виготовлення ліків. Розгляд зрізу алое (його структуру) в лупу. Віджимання соку з алое.
Вихователь пропонує дітям розмістити руку під прожектором або лампою над аркушем білого паперу. Якщо рука буде знаходитись далеко від прожектору і близько до аркуша паперу, то тінь під руки буде чіткою, а якщо поступово наближати руку до джерела світла, то тінь від руки почне розпливатися, краї пальців будуть прозорими, а в центрі з'явиться «кістка». Вихователь пояснює, що картинка нагадує рентгенівський знімок.
III Ґрунт. Ґрунт з різних ділянок Познайомити з моделлю нашої планети – глобусом; уточнити, розширити і поглибити уявлення дітей про властивості ґрунту; за допомогою дослідів встановити, який кращий ґрунт для росту рослин (земля, пісок, глина); закріпити знання про значення ґрунту в житті рослин, тварин, людей; виховувати любов і бережливе ставлення до природи; формувати ціннісні орієнтири спілкування з природою. Три однакові склянки наповнити ґрунтом до половини: перша – ґрунт з-під дерева, друга – ґрунт з-під куща, третя – ґрунт з ділянки, де росте трава. Позначити склянки спеціальними позначками. У кожну влити по склянці води та добре перемішати. Поставити на сонце. Через кілька днів розглянути, порівняти рівень ґрунту у кожній склянці. Порівняти ґрунт на дотик. Чим відрізняється? (М'який чи твердий, вологий чи сухий, темний чи світлий тощо.)
Склянка з водою. Кидаємо в неї грудочку сухої землі. Що ви бачите? Що це за бульбашки? Правильно – це з землі виходить повітря. А раз в землі є повітря, то напевно там живуть тварини. Які тварини живуть у землі? (Кроти, жуки, черв'яки, миші тощо).
IV Звідки взялись острови? Чому моря солоні? Продовжувати знайомити дітей з планетою Земля. Ознайомити з поняттями «острів» та «море». За допомогою дослідів довести, що морська вода містить сіль. Допомогти дітям зробити висновок, що солона вода щільніша, тому вона краще тримає предмети та в ній легше плавати. Травень I Сипкість речовин На прикладі сухої глини ознайомити дітей з такою властивістю речовин, як сипкість. Сприяти самостійному виявленню цієї властивості у групі подібних речовин за допомогою відповідних предметно-перетворюваль-них дій. Формувати вміння самостійно робити висновки. Виховувати допитливість. Пропонуємо дітям дослідити сипкі речовини, з чого вони складаються, що між ними спільного, що відмінного? Дати дітям шматочки крейди і запропонувати зробити її сипкою речовиною. Потім пересипати в різні посудини (блюдця, банки тощо)., визначити В неглибокій посудині з водою насипати землю (показати острів).
Змішати в паперовому стаканчику одну ложку солі з двома ложками піску. Зробіть кілька дірочок у дні другого стаканчика. Покладіть на його дно фільтрувального папір. Налийте трохи води в плоску посудину. Покуштуйте її. Яка вона на смак? Уявіть, що це – океан. Покладіть у посудину-фільтр дві палички так, щоб можна було поставити паперовий стаканчик з піском і сіллю. Уявіть, що це – скелі. І розташуйте «скелі» над океаном. Повільно лийте воду на скелі. Уявіть, що це – дощ. Спостерігайте, як вода з чашки просочується до посудини. Покуштуйте воду в посудині. Яка вона на смак? Чому вона стала солоною? Зробіть висновок про те, звідки взялася сіль в океанній воді.
Поставте в посудину з солоною водою (океан) на освітлену сонцем поверхню. Через кілька днів погляньте на посудину з водою. Що змінилося? Куди поділася вода? Що це за біла речовина осіла на дні? Спробуйте на смак білий осад.
Під час досліду вихователь зможе пояснити дітям, що солона вода важча, а тому й плавати в морі легше, ніж у річці.
Перед дітьми потрібно поставити три банки: дві півлітрових і одну літрову. Одну банку треба наповнити чистою водою і опустити в неї сире яйце. Воно потоне.
У другу банку можна налити міцний розчин солі (2 столових ложки на 0,5 л води) та опустити туди друге яйце – воно плаватиме. Діти роблять висновок, у якій воді плавати легше.
Діти можуть підливати солону воду в банку з прісною водою і спостерігати, як яйце спливатиме. Л підливаючи прісну воду, будуть спостерігати за тим, що яйце тонутиме. При цьому вихователь має звернути увагу дітей на те, що на вигляд солона і прісна вода не відрізняється одна від одної. Їхні властивості. Порівняти властивості сипких речовин і рідини.
II В'язкі речовини На прикладі глини ознайомити дітей з такою властивістю речовин, як в'язкість; формувати узагальнене уявлення про в'язкість; сприяти самостійному виявленню цієї властивості в ряді подібних речовин за допомогою адекватних предметно-перетворювальних дій. Обстежити такі матеріали як глина, мука, пластилін. Обстежити муку та глину в сухому вигляді (сипкі речовини), а потім змочити їх (додати рідини). Обстежити в’язкість речовин. Що з ними можна робити? (ліпити, розтягувати тощо)
Так само обстежити пластилін.
III Плавлення воску та виготовлення воскових фігур Закріплення знань про властивості м’яких речовин. Спочатку обстежити твердий віск. Потім розплавити його, розлити його на тарілочки та формочки (рідина). Остудити віск, дати дітям змогу поліпити з нього, який він? Порівняти властивості воску в різних станах.
IV Гнучкість і ламкість деяких твердих предметів Ознайомити дітей з властивостями твердих предметів (їх ламкість, гнучкість, крихкість) Дати дітям самостійно обстежити камінці, мідний дріт, алюмінієву пластину, крейду, шматочки цегли, намистинки за допомогою молоточків та ножиців. Які з цих предметів гнучкі, крихкі, ламкі, тверді.
Додаток 2
Додаток 3
Індивідуальна картка розвитку дитини в сенсорно-пізнавальному просторі
________________________________________________
(прізвище, ім’я дитини)
Рівень Критерії рівня пізнавальної активності Вікова група
Ранній вік Молодший дошкільний вік Старший дошкільний
вік
Початок року Кінець року Початок року Кінець року Початок року Кінець року
Низький Обмежується переліком зображених персонажів або дій без установлення залежності чи зв’язку між ними. Вагається у визначенні причин подій. Відсутнє довірче спілкування з дорослими. Середній Розуміє характер зображених подій, але не вміє встановити їх причини. Виражає своє ставлення не до самої ситуації, а тільки до окремих персонажів. Виділяє тільки одну причину того, що трапилося, і вважає її єдиною. Ставить багато запитань замість самостійного пошуку відповідей. Високий Самостійно виділяє для себе пізнавальне завдання. Здійснює цілеспрямований пошук, установлюючи причинно-наслідкові зв’язки та відношення. Висуває кілька можливих варіантів. Обґрунтовує, оцінює події. Активно розв’язує можливі конфлікти. Намагається з’ясувати причини того, що трапилося та шляхи виходу із ситуації. Легко відтворює хід подій у минулому та передбачає як вони складуться в майбутньому. Висновки ____________________________________________________________________________
Рекомендації щодо тактики взаємодії вихователя з дитиною _____________________________
_____________________________________________________________________________________
Додаток 4
Картка «Коефіцієнт сформованості пізнавальної активності дітей щодо ознак, властивостей, співвідношення предметів та об’єктів довкілля»
(Ранній вік)
№ з/п Прізвище, ім’я дитини Проявляє інтерес до довкілля та до самого себе Активно сприймає предмети, об’єкти, людей. події Спостережлива Допитлива Радіє зі своїх відкриттів k
Початок року Кінець року Початок року Кінець року Початок року Кінець року Початок року Кінець року Початок року Кінець року Початок року Кінець року
Кожному критерію надається оцінка за 5-ти бальною системою.
*Коефіцієнт сформованості (k) = Фактична кількість балів
Загальна кількість балів
Висновок: k = _______
Картка «Коефіцієнт сформованості пізнавальної активності дітей щодо ознак, властивостей, співвідношення предметів та об’єктів довкілля»
(Молодший дошкільний вік)
№ з/п Прізвище, ім’я дитини Використовує побачене і почуте раніше Проявляє інтерес до дослідництва Орієнтується в сенсорних еталонах Оволодіває прийомами узагальнення, класифікації, порівняння зіставлення на початковому рівні k
Початок року Кінець року Початок року Кінець року Початок року Кінець року Початок
року Кінець
року Початок року Кінець року
Кожному критерію надається оцінка за 5-ти бальною системою.
*Коефіцієнт сформованості (k) = Фактична кількість балів
Загальна кількість балів
Висновок: k = _____
Картка «Коефіцієнт сформованості пізнавальної активності дітей щодо ознак, властивостей, співвідношення предметів та об’єктів довкілля»
(Старший дошкільний вік)
№ з/п Прізвище, ім’я дитини Робить спроби самостійно доходити висновків Знаходить нове у знайомому та знайоме в новому Надає перевагу новим незнайомим завданням, що потребують розумових зусиль Планує свою пізнавальну діяльність, втілює її на практиці Експериментує з новими матеріалами Використовує умовно-символічні зображення Користується прийомами узагальнення, класифікації, порівняння, зіставлення k
Початок року Кінець року Початок року Кінець року Початок року Кінець року Початок року Кінець року Початок року Кінець року Початок року Кінець року Початок року Кінець року Початок року Кінець року
Кожному критерію надається оцінка за 5-ти бальною системою.
*Коефіцієнт сформованості (k) = Фактична кількість балів
Загальна кількість балів
Висновок: k = ______
Додаток 5
Індивідуальна картка
«Визначення креативності
та творчого потенціалу вихователя»
___________________________
(Прізвище, ім’я, по-батькові)
№ з/п Критерії оцінки Ступінь прояву
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
К р е а т и в н і с т ь
1. Оригінальність 2. Допитливість 3. Уява 4. Творче мислення 5. Творче ставлення до професії О с о б и с т і с н і з д і б н о с т і
1. Здатність сприймати нове, розмірковувати над цим і «вкладати» в свій особистий «багаж» 2. Здатність мати власні ідеали, віру і переконання; вміти відстоювати їх 3. Дотримання правила: розум розвивається не запам’ятовуванням, а розмірковуванням 4. Бачити успіх свого колеги і зробити його своїм надбанням 5. Здатність вислуховувати зауваження, робити з них висновки для себе особисто і для користі справи 6. Вміння свідомо відходити від дріб’язкових розмов та інтересів, виконувати вимоги психогігієни Загальний бал: _____
Рівні творчого потенціалу: низький – 1 – 35;
середній – 36 – 80;
високий – 81 – 110
Додаток 6
Заняття з дитячого експериментування з
водою
Заняття для дітей раннього віку
«Хлюп-хлюп водичка»
Розробила: вихователь, «спеціаліст ІІ категорії»
Сидоренко І.М.
Завдання розвитку:.
Попередня робота
Спостереження за дощем та сонечком, за хмарами;
Читання віршів та забавлянок про воду: «Хлюп-хлюп водичка» та «Водичка, водичка, умий моє личко».
Матеріал:
стіл для експериментування з тазком,
губки різного розміру та кольору (жовтий, синій, червоний),
прозорий глечик з водою,
маленька глибока тарілочка без малюнку,
гумові іграшки (рибка, жабка, качечка),
велика іграшка півника,
рушничок на кожну дитину,
площинні фігурки хатинки, сонечка та хмаринки,
парасолька для рухливої гри.
Хід:
Діти, хто у цій хатинці живе? (ку-ка-рі-ку)
Хто це пісеньку таку нам співає ку-ка-рі-ку? (Кх-кх-кх)
Та це ж наш знайомий півник. А що це він кихикає?
Півнику, треба водички попити. А де можна взяти водички?
Підвожу дітей до тазу(таз пусний).
Треба налити водичку. Яку водичка співає пісеньку? Що вона робить? (ллється)
Наливаю з прозорого кув шина воду, водичка ллється «тс-с-с».
Водичка може співати пісеньку тихо та голосно. Високо піднімаємо глечик вода ллється голосно, опускаємо глечик нижче вода ллється тихіше. (Діти повторюють пісеньку водички «тс-с-с» голосно та тихо). Ось ми і налили водички. Давайте нашого півника напоїмо водичкою(півник каже дякую). Але водичка нам потрібна не тільки, щоб пити. У воді живуть:
Рибки (показую іграшку)
У чистій водиці прозорій
Плавають рибки у морі
Зве рибок водиці блакить
І грая пірнають умить.
Качечка плаває по воді
Хитаючись на хвильках
Качечка пливе
Пірнає, виринає
Швидко лапками гребе.
Жабка
Зелена жабка по воді скакала
Комашок шукала.
Але з водичкою можна ще гратися. Давайте уважно подивимось на неї. Вона прозора, не чим не пахне, спробуйте холодна вона чи тепла? (Діти пробують ручкою водичку. Діти прибирають ручки з води.) Подивіться, вона зараз не рухається! Ви замріть, як водичка. А якщо доторкнутися ручкою (показую), вона починає рухатись. (Пропоную дітям пограти)
А ще водичка знає іншу пісеньку. Давайте похлюпаємо ось так (показую).
Хлюп, хлюп водичка,
Хлюп, хлюп на личко,
На ручки, на ніжки,
Хлюп, хлюп.
Діти хлюпають і промовляють «хлюп, хлюп»
А ще водичка любить ховатися.
Показую: невелику кількість води у маленькій тарілочці губка вбирає.
А куди поділася водичка? А ось!
Вижимаю воду з губки у миску. Пропоную дітям погратися з губками (запитую кольори). Діти опускають губку у воду, щоб вона увібрала у себе воду і витискають правою, а потім лівою рукою. І співають пісеньку «с-с-с».
Потім порівняти губки за розміром: у вихователя велика, у дітей маленька. Витираємо руки рушником.
Але водичка буває не тільки у крані чи у тазу, в озері та в морі.
А ось велика хмаринка принесла нам крапельки «крап-крап».
Діти повторюють «крап-крап».
Навіщо потрібен дощик?
Д/гра «Краплі». Діти заплющують очі і витягують руки перед собою, а вихователь бризкає. Дитина, на яку впала крапля, розплющує очі. Гра триває доти, доки всі діти не розплющать очі.
А коли йде дощик, що потрібно? (Парасолька)
Рухлива гра «Сонечко і дощик».
Сонечко сяє, дітки гуляють, весело стрибають.
Дощик:Крап – крап – крап,
Крап – крап – крап,
Вже хмарки збираються.
Крап – крап – крап,
Крап – крап – крап,
Дощик починається.
А для чого потрібен дощик? (Діти сідають на місця.) Сподобалось грати з дощовими краплинками?
Висновок заняття:
Вода ллється, булькає і хлюпає, крапає з дощових хмарок. Вода потрібна всім: людині, тваринам, рослинам. З нею можна весело гратися.
Заняття для дітей раннього віку
«Капітошка в гостях у дітей»
Розробили: завідувач ДНЗ Нечай О.М.,
вихователь, «спеціаліст ІІ категорії» Онищук О.І.
Завдання за лініями розвідку:
Фізичний: заохочувати малюків до участі в руховій діяльності разом з дорослим та однолітками.
Соціально - моральний: формувати елементарні засоби спілкування. Навчати слухати і розуміти звертання дорослого і відповідно діяти.
Емоційно – ціннісний: Розвивати емоційну чутливість до музики, художнього слова. Сприяти збагаченню емоційного досвіду та адекватному прояву емоцій і почуттів.
Пізнавальний: Продовжувати знайомити дітей з властивостями води: чиста, прозора, ллється, булькає. Формувати потребу в пізнавальній активності, спостережливості.
Мовленнєвий: вчити слухати, розуміти та проговорювати разом з вихователем невеликі віршики; вчити відповідати на запитання дорослого, розуміти і виконувати словесні прохання.
Художньо – естетичний: Залучати до експериментування та створення асоціативних образів у техніці малювання жмаканим папером. Виховувати бажання самостійно малювати. Продовжувати розвивати дрібну моторику, уяву та фантазію.
Креативний: Надати дитині реальну можливість досліджувати, експериментувати, виявляти творчу ініціативу. Радіти власним успіхам.
Словник: прозора, ллється, булькає, капає.
Організація предметного розвивального середовища:
. Іграшка Капітошка;
. стіл для ігор з водою;
. пластмасові стаканчики;
. трубочки для коктейлю, люстерко;
. 1/2 аркуш паперу ;
. розведена гуашева фарба синього кольору.
Попередня робота:
. знайомство з Капітошкой;
. малювання жмаканим папером;
. знайомство з властивостями води: ллється, капає.
Хід заняття
Діти, подивіться, який сьогодні чудовий день: світить сонечко, співають пташки, і у всіх гарний настрій, а ще сьогодні до нас завітали гості! Давайте нашим гостям побажаємо доброго ранку, хай і в них буде радісно на душі.
«Доброго ранку!»
Мовлю за звичаєм.
Доброго ранку –
Кожному зичу я.
Дітки подивіться, як від усмішок засяяла наша група! (Звучить запис пісні «Капітошка»). Ой, малята, а чия ж це пісенька лунає?
(Під музику вихователь дістає іграшку Капітошку)
Подивіться, дітки, який до нас веселий гість завітав. Хто це? (Капітошка)
Так, це Капітошка. Капітошка – це весела крапелька дощу, яка несе в собі живильну силу води. Тому наш веселий друг Капітошка запрошує всіх нас пограти з водичкою. (Вихователь підводить дітей до столу для ігор з водою)
Подивіться який тут є красивий графин, зверніть будь ласка увагу графин порожній, чи в ньому щось є? Так дітки, всі ваші відповіді правильні, тому що, якщо дивитись здалеку, то можна подумати, що графин порожній. Бо чиста водичка – вона яка? (Чиста, прозора). Молодці, правильно водичка чиста, прозора, через неї можно подивитись. Послухайте, як тихенько ллється водичка. Що робить водичка? (Ллється, дзюрчить). Це так водичка співає нам свою пісеньку. А якщо підняти вище, то пісенька буде голосніше.
Малята, а давайте пограємо з водичкою? Хай водичка і вам заспіває свою пісеньку. Біля кожного із вас є стаканчик, ми будемо по черзі набирати в стаканчик воду і виливати її. (Показ вихователя.) Діти по черзі ллють водичку. А давайте зробимо, щоб водичка заспівала, ще голосніше. Для цього ми всі разом допоможемо водичці заспівати. (Самостійна гра дітей). Діти , водичка може ще й булькати. Послухайте.(Вихователь бере стаканчик з водою і трубочкою, і дує в трубочку). Чуєте, як вона булькає? Давайте хлопчики та дівчатка, і ви спробуєте так зробити. (Вихователь роздає дітям пластмасові стаканчики з чистою водою і трубочки).
А зараз усі разом, набираючи повітря носиком, будемо видихати через ротик, та подуємо в трубочку. Капітошка кличе нас далі. (Вих-ль підводить дітей до дзеркала). Дітки, подивіться, яка гарна хмаринка! Що йде з хмаринки?(Дощик).
А ще. Малята водичка може крапати, як дощик. Давайте ми з вами, як хмаринки утворимо дощик!
Подивіться уважно, як буду робити дощик я, а потім зробимо всі разом. Треба не заважати один одному. Бути охайними Занурюємо ручки у воду, піднімаємо руки з води і бризкаємо на люстерко, стискаючи і розтискаючи кулачки.
Крап-крап-крап, крап – крап-крап,
Дощик починається.
Ось на землю краплі впали,
І струмочки задзюрчали.
Дощик – це краплинки води, друзі Капітошки, які падають на землю для того дітки, щоб напувати все живе навколо. Водичку люблять і кішечка, і пташка, і комашка, і квіточка, і травичка, і деревця і кущики. Щоб всіх напувати треба багато – багато краплинок, - друзів Капітошки.
Дітки, а давайте намалюємо друзів Капітошки, щоб росли квіточки, травичка, щоб у всіх був радісний настрій, а малювати будемо жмаканим папером. Дивиться, як правильно, це зробити. Вмочуємо жмаканий папірець у синю фарбу і притискаємо до аркушу паперу. І ось, який гарний друг Капітошки у нас получився, і у вас у всіх получиться. (Діти малюють самостійно під музичний супровід). Скільки багато краплинок намалювали, і тепер всім-всім хватить напитися водички і у всіх буде радісний , бадьорий настрій, як у нас з вами. Капітошка дякує вам і запрошує нас потанцювати під свою пісеньку.
А зараз Капітошка з нами прощається, бо поспішає далі. До побачення Капітошка. Дітки, які ми з вами молодці: намалювали багато крапельок і тепер у всіх гарний настрій. А ще що ми з вами сьогодні робили: з водичкою грались, а вона нам за це співала пісеньку – дзюрчала та булькала. Що робила водичка? (Дзюрчала, та булькала) А зараз ми попрощаємось із гостями, і підемо мити руки.
Заняття для дітей молодшого дошкільного віку
«Намисто для Зими»
Розробила: вихователь, «спеціаліст ІІ категорії»
Дікова О.А.
Завдання розвитку:
Обладнання:
Дощечка для снігу;
Вода, сніг, лід;
Формочки для заморожування;
Піпетки, гумові груші, ложечки;
Мотузочка для намиста;
Тарілочки, де буде танути сніг та лід.
Попередня робота:
Спостереження за снігом, розгляд сніжинок у лупу, спостереження за льодом. Бесіди з дітьми про прикмети зими, про правила поведінки в холодну погоду, як вдягатися в холодну погоду.
Хід:
Стало біло навкруги,
Я розпушую сніги.
Води сковую в льоди,
В дружбі з дітьми я всіма,
Здогадались? Я … (Зима)
Як ви здогадались, що ця загадка про зиму?
Які зміни відбулися у природі?
Які ви знаєте зимові прикмети?
Які пори року ви ще знаєте?
Що випадає тільки в зимку?
Він пухнастий і сріблястий,
Білий – білий, чистий – чистий,
Ковдрою на землю ліг,
Зветься просто … (Сніг)
Заношу в групу на дощечці кучугур снігу. Пропоную дітям доторкнутися до снігу, описати який він на дотик та вигляд (холодний, розсипчастий, білий, не ліпиться).
З чим можна порівняти сніг? (З ватою, з цукром тощо)
Дослід
Подмухати на дощечку зі снігом. Він розлітається. Ми створити заметіль. Пояснити дітям, що коми мороз і вітер – це явище називається заметіль.
Гра «Заметіль»:
Діти діляться на дві команди: одна – це вітер, інша – сніжинки. «Вітер» дме – «сніжинки» кружляють, і навпаки.
Поки діти грали в гру, сні підтанув. Пропоную дітям зараз щось з нього зліпити. Пояснити дітям, що коли відлига – сніг добре ліпиться.
Дослід
Запропонувати дітям взяти маленький шматочок снігу і потримати в долонях.
Відкіля взялась водичка?
Підвести дітей до висновку, що сніг – це стан води.
Діти, а в які ігри можна грати зі снігом?
На чому можна кататися по снігу?
Рухлива гра «Санчата»
Заношу в групу лід.
Росте вона додолу головою,
Росте вона холодною зимою,
А тільки сонечко засяє,
Вона заплаче і розтане. (Бурульки)
Обстеження льоду - визначити його властивості (холодний, твердий, слизький), порівняти його зі снігом. Звернути увагу дітей, що на долоньках знов з’явилась водичка. Висновок: лід – це заморожена вода.
На чому можна кататися на льоду?
Дидактична гра «Заморожу»
Поки ми з вами грали, сніг та лід повністю розтанули. Що залишилось? (Водичка)
А водичка чиста чи брудна після снігу залишилась?
Дітки, як ви вважаєте, чи можна їсти лід та сніг? Чому?
Діти, зима приносить нам багато ігор та свят. Давайте зробимо їй подарунок – намисто з льоду.
У нас є водичка, формочки для льоду. А як з води зробити лід?
Пропоную дітям підфарбувати воду, щоб намистинки вийшли різного кольору. Діти самостійно підфарбовують воду, вибираючи колір за бажанням. Дослід: змішують кольори отримуючи інший колір.
Пропоную дітям самостійно вибрати знаряддя (піпетки, гумова груша, маленькі ложечки) для заповнення водою формочки для льоду.
Що тепер треба зробити, щоб вода замерзла? (Покласти в холодильник або винести на вулицю)
Чому вода замерзне на вулиці тільки взимку?
Після того як «намистинки» замерзнуть, викласти намисто.
Висновок заняття:
Яка зараз пора року? Який сніг? Який лід?в які ігри ми граємо взимку? Який подарунок і як ми зробили для зими?
Додаток 7
Заняття з дитячого експериментування
з піском
для дітей раннього віку
«Цікаво гратися з піском»
Розробила: вихователь, «спеціаліст ІІ категорії» Сидоренко І.М.
Завдання розвитку:
Пізнавальний розвиток:продовжувати знайомити дітей з властивостями піску (сухий – вологий), вчити досліджувати його, закріпити знання про жовтий колір; формувати потребу в пізнавальній активності, спостережливості.
Фізичний розвиток: заохочувати малюків до участі в руховій діяльності, разом з дорослим і однолітками, вправляти дітей в умінні виконувати найпростіші завдання, розвивати дрібну моторику пальців рук.
Художньо-естетичний розвиток:вправляти в умінні проводити пальцем по піску, утворюючи коло.
Мовленнєвий розвиток: вчити слухати, розуміти та промовляти разом із дорослим невеликі вірші, вчити дітей відповідати на питання реченнями з 2-3 слів, вимовляти слова правильно, чітко. Збагачення словника: пісок, пісочок, сухий мокрий, темний, сиплеться.
Креативний розвиток: розвивати творчу уяву, цікавість до експериментування з піском.
Соціально-моральний розвиток: формувати елементарні засоби спілкування, навчати слухати, і розуміти звертання дорослого і відповідно діяти, виховувати доброзичливе та бережливе ставлення до неживої природи.
Емоційно-ціннісний розвиток: сприяти збагаченню емоційного досвіду та адекватному прояву емоцій і почуттів.
Матеріал: обладнана пісочниця, тазок з сухим піском, графин з водою, пластикова пляшка, лійка, лопатки (по кількості дітей), каштани, листочки, вологі серветки.
Попередня робота:
ознайомлення з властивостями піску (сухий – мокрий);
ознайомлення з грою «Осінні листочки»;
заучування потішки «Печу, печу хлібчик»,
вірша «Будем пальці рахувати»
ліплення пиріжків з піску.
Хід заняття:
Сьогодні ми з вами будемо гратися з піском.
Пісочниця
Кожному в пісочниці
Дуже грати хочеться,
Бо не просто в ній пісок:
Тісто в ній на пиріжок.
Для фортеці цегла в ній.
Для машин – гараж новий.
Ось чому в пісочниці
Всім пограти хочеться.
Діти підходять до обладнаної пісочниці в груповій кімнаті.
Якого кольору пісок? (Жовтого).
Давайте привітаємося з пісочком. Діти з вихователем торкаються до піску одним пальчиком, проводять лінії.
«Долонька вітається з пісочком» (торкнутися піску всією долонькою –
внутрішньою, потім тильною стороною).
Настав час привітатися кулачками (легко або з напруженням діти
стискають кулачки з піском, потім поволі висипають його з ручки)
«Ручки радіють пісочку!»
Пісочок у відповідь також хоче «привітатися» з дітьми пісочним
дощиком. (Діти протягують долоньки, а вихователь набирає у кулак пісок і поволі сипле його на руки дітей). Струсити пісок.
Діти, подивіться у нас є лійка пластикова пляшечка, лопатки. Давайте насиплемо в пляшечку пісок. Його потрібно сипати обережно, через лійку.
Користуйтеся лопатками, не набирайте багато піску, будьте охайні. Пісок сухий, сиплеться тонкою цівкою. Пісок сухий, сипучий. (Діти насипають пісок у пластикові пляшки за допомогою лопатки і лійки. Потім висипають пісок з пляшечки і уточнюють «Пісок сиплеться»).
Пальчикова гімнастика:
«Будем пальці рахувать»
1,2,3,4,5 –
Будем пальці рахуватьВсі міцні, хороші,
Між собою схожі
Наші міцні і хороші пальчики допоможуть нам знайти в піску предмети
(каштани).
Молодці, всі діти знайшли каштани. Давайте пальчиком намалюємо
кола і покладемо в них каштани (Вказівним пальчиком діти малюють невеликі кола в пісочниці).
Осінь подарувала нам не тільки каштани, а ще й багато осінніх листочків.
Фіхзкультхвилинка:
Гра «Осінні листочки»
Ми – листочки, ми – листочки,
Ми – осіннії листочки!
(Діти показують долоньки)
Ми на гілочках сиділи,
Дмухнув вітер – полетіли!
(Діти розбігаються по залу).
Ми літали, ми літали
І на землю посідали.
(Діти).
Знову вітерець дмухнув
І листочки швидко здув.
(Діти знову розбігаються).
Всі листочки полетіли
І на землю тихо сіли.
(Діти присідають).
Діти підходять до столу-пісочниці. В тазку насипаний пісок.
Запитання до дітей: Що насипане в тазку? (Пісок)
Який пісок? (Пісок сухий, сипучий).
А тепер, подивіться я наллю на пісок трохи води і перемішаю його лопаткою. Пісок став вологим, бачите, навіть за кольором він став іншим, темним. Відразу видно, де сухий, а де вологий пісок. Сухий пісок сиплеться, а з вологого можна щось ліпити, наприклад хлібчик.
Потішка «Печу, печу хлібчик»
Печу, печу хлібчикДітям на обідчик:Меншому — менший,Старшому — більший, —Шусть у піч, шусть у піч!
(Діти разом з вихователем ліплять хлібчик з вологого піску).
Покладемо на піднос наші пиріжки і поставимо їх ближче до Сонечка, щоб вони підрум’янилися.
Підсумок заняття: Діти, ми сьогодні з вами грали з піском. А яким буває пісок? (Сухим і вологим). Сухий пісок сиплеться? (Так). А з вологого піску можна…?(Ліпити). Вам сподобалось малювати на піску? Дуже цікаво грати з піском!
Додаток 8
Заняття з дитячого експериментування
з вітром
для дітей молодшого дошкільного віку
«Вітер-пустунець»
Розробила: вихователь, «спеціаліст ІІ категорії»
Дікова О.А.
Завдання розвитку:
Матеріал та обладнання:
Повітряна кулька;
Повітряний змій;
Таз з водою;
Паперові човники – вітрильники;
Фен;
Паперові будівлі та дерева;
Стрічки, вітрячки;
Цупкий картон на кожну дитину (або віяло);
Ілюстрації або слайди з зображенням: флюгера, анемометра, дерев, дівчинки, насіння клена, кульбабка, мати-й-мачухи; урагану;
Загадки, вірші та прислів’я про вітер.
Попередня робота:
Спостереження за вітром, за хмарами (як рухаються вони по небу), за деревами (як вітер гойдає гілки дерев). Читання казки Сухомлинського «Ласкавий вітер і холодний вітрюган». Рекомендовано: блок занять про повітря.
Хід заняття:
У групу до дітей залетіла повітряна кулька і заспівала пісеньку:
Гляньте , гарна яка я,
Вмію я літати.
А літаю я чому,
Можете сказати?
(повітряна кулька літає завдяки повітрю у середині)
Мене приніс на своїх крилах мій друг. А хто він відгадайте:
Загадки:
Рукавом махнув – дерева зігнув.
Без рук, без ніг, а скрізь літає та й ще і пил здіймає. (Вітер)
– Чи можна відчути вітер? А побачити?
Дослід № 1
Помахайте аркушем картону біля обличчя, що ви відчули? (Легенький вітерець)
А чому ми його не бачимо? (Тому що повітря прозоре)
Висновок
Вітер – рух повітря.
Тепер рухайте аркуш картону швидке. Чи змінилась сила вітру? Який висновок ви можете зробити? (Якщо рухати аркушем картону швидше, вітерець перетворюється на вітер.)
Який буває вітер? (Лагідним, легким, сильним, поривчастим, ураган)
Дослід № 2
Який вітер ми можемо відчути? (за допомогою фену) (теплий, холодний, сильний, легкий)
Вітер має різну силу, її визначають за допомогою приладу анемометра. (розгляд ілюстрацій)
Але ми можемо визначити силу вітру і без прибору, як? (як гойдаються дерева, як рухаються хмари тощо)
Дидактична вправа:
Розглянути зображення чотирьох дерев, визначити силу вітру.
А чим на вулиці ми визначаємо силу вітру? (вітрячками)
Пантоміма «Я вітер різної сили» (фіз. хвилинка):
Зараз ми покажемо, що вітер різної сили робить з деревами (під музику зі звуком вітру) – тихо, немає вітру – стояти спокійно.
Легкий вітерець повіяв. – Ворушити пальчиками. – Вітер заворушив листячком на деревах.
Повіяв дужий вітер. – Розгойдувати пальцями і руками – загойдалися гілки дерев.
Дуже сильний вітер. – Розгойдуватися всім тілом.
Почався справжній ураган. – Зігнутися у поясі.
Дерева ламаються, падають на землю – нахилитися в боки, сісти на килим. Вітер стих. Такий вітер буває дуже рідко. Але коли він буває це велике лихо. (розгляд ілюстрацій з ураганом).
Дослід № 3
За допомогою фену показати як вітер здуває будівлі і дерева (з картону).
Вітер має ще напрямок. Його визначають за допомогою приладу флюгер (ілюстрація). Але ми можемо дізнатися і без приладів. (Вправа на дихання зі стрічками – дмухати з різних баків).
Дидактична вправа:
Ілюстрація, зображення двох дівчинок які біжать вулицею. Якій з них заважає бігти, а якій допомагає? А що вам ще підкаже про напрямок вітру? Згадайте, як ми на вулиці визначаємо напрямок вітру?
Вихователь запрошує дітей підійти до тазика з водою.
Уявіть собі, що це море. Яка зараз у ньому вода? (тиха, спокійна) Така погода на воді називається «штиль».
Дослід № 4
І ось на воді подув вітер (за допомогою фену). На воді з’явилися хвилі. Отже вітер маю таку силу, яка може рухати воду. По хвилях можна визначити напрямок вітру (показ).
Наш вітер, ще й великий працівник. Він рухає кораблі за допомогою вітрил.
Вітер на морі гуляєВітер човник підганяє;Він біжить собі у хвиляхНа роздутих вітрилах.
Показ за допомогою фену або діти дмухають на вітрила.
Ще вітер переносить насіння рослин (клена, кульбабки, мати-й-мачухи)
Демонстрація ілюстрацій, дослід № 5 (Показати як насіння переноситься за допомогою вітру (фену)). За допомогою вітру працює млин, вітрові електростанцій (показ ілюстрацій).
Висновок заняття:
З ким ми сьогодні познайомились? Як звуть друга повітряної кульки? Що таке вітер? Який він буває? Як визначити силу вітру, напрямок? Коли вітер буває шкідливим? Яку користь приносить?
Вітер нам подарував повітряного змія, якого ми запустимо на прогулянці.
Додаток 9
Заняття з дитячого експериментування
для дітей старшого дошкільного віку
«Виготовлення з каланхое крапель для носа»
Розробили: завідувач ДНЗ Нечай О.М.,
вихователь Моржакова В.І.
Завдання розвитку: поглибити знання дітей зі сфери «Природа», «Я сам». Закріпити знання про цілющі властивості кімнатної рослини – каланхое; уміння використовувати їх за потреби; сприяти емоційному піднесенню, бажанню працювати гуртом, комфортному перебуванню в колективі; розвивати дрібну моторику пальців рук під час нарізування листя та роботи з піпеткою; формувати трудові навички (прибирання робочих місць); розширити словниковий запас; виховувати позитивне ставлення до природи, власного здоров’я; працелюбність, спостережливість, самостійність.
Обладнання: листки каланхое, клейонки, марлеві та паперові серветки, пластмасові ножі й ложечки, чашки, флакон, піпетки.
Словник: каланхое, фармацевти, піпетка, сировина.
Попередня робота: спостереження та догляд за каланхое; бесіда «Зелені пилососи» (про користь кімнатних рослин); екскурсія до аптеки.
Хід заняття:
І. Вихователь організовує дітей:
- Діти, подивіться на ось цю кімнатну рослину (вихователь показує каланхое). Впізнали? (Відповіді дітей). Так, це каланхое, і саме воно нам зараз знадобиться.
- Давайте розглянемо цю кімнатну рослину. Листя якого кольору? (Темно-зелені). Сам лист сочний, м’ясистий, край листа тупозубчатий. Стебло пряме. Каланхое потребує невибагливий полив, світло, прохолодне приміщення. Деякі види каланхое використовують в медицині.
- Скажіть, будь ласка, яку частину рослини використовують в медицині? (Листя). А що з нього виготовляють? (Відповіді дітей). Так, діти вірно, з листя каланхое виготовляють краплі в ніс.
Коли людина хворіє, як ми можемо дізнатися, що вона хвора? (Відповіді дітей).
У нашому носі, діти, є слизова оболонка. Під час застуди вона набрякає, і це заважає нам дихати. Щоб подолати нежить, потрібні спеціальні краплі. Але вони не завжди виявляються під рукою. До того ж у декого аптечні краплі навіть викликають алергію.
Коли ми з вами ходили на екскурсію до аптеки, кого ми там зустріли? Як називають людину, яка через віконце видає ліки? (Фармацевт).
Фармацевт – це фахівець, який готує ліки. А чи знаєте ви, що ліки виготовляють не тільки на заводі, але й в аптеках.
А чи не хотіли б ви спробувати себе в ролі фармацевтів? Сьогодні ми з вами будемо виготовляти ліки. Зробимо краплі із соку каланхое. Він не викликає алергії, та й до аптеки не треба поспішати. Ця рослина майже завжди поряд-варто лише простягнути руку й зрізати сочний листочок, де більше соку. Докладемо небагато зусиль і прості й водночас чудові ліки будуть готові.
І залишиться тільки набрати повну піпетку соку, закрапати його в ніс – і десь через хвилину почнемо дихати.
Отже давайте уявимо, що ми працюємо в лабораторії.
ІІ. Але давайте спочатку закріпимо правила безпеки під час лабораторної роботи:
Працювати в спец. одязі.
Не штовхати один одного.
Працювати охайно й чисто.
Нічого не брати до рота.
Не торкати під час роботи обличчя й очі.
Тримати руки чистими.
Прибирати за собою робоче місце.
Хід роботи:
У кожного з вас на тарілочці лежить ретельно промитий листок каланхое. Давайте візьмемо пластмасовий ножичок і наріжемо на дрібні шматочки цей листочок. Потім отриману масу пластмасовою ложечкою перекладемо на марлеву серветку, яка лежить на чашечці.
Марлеву серветку складемо у вигляді мішечка і в чашечку відіжмемо сік. Отриманий сік наберемо піпеткою,яка складається із скляної трубочки і гумового ковпачка, і
переллємо у флакон.
- От наші краплі для носа вже готові. Щоб вони не зіпсувалися, треба зберігати їх у холодильнику, але теж не довго. Перед вживанням краплі зігрівають, та все ж таки краще виготовити свіжі краплі. Так, як у нас у групі холодильника немає, тому ми наші краплі віддамо нашій медсестрі. Вона поставить в холодильник у своєму кабінеті. І якщо у когось буде нежить, ми звернемось до медсестри, і вона закапає носики краплями із каланхое.
ІІІ. Підсумок заняття:
- Чим ми займалися? Яку рослину використовували для виготовлення ліків? Як діють ці краплі, хто готує ліки? Чи зможете ви вдома самостійно приготувати такі краплі?
Додаток 10
Заняття з дитячого експериментування
для дітей старшого дошкільного віку
«Маленькі дослідники»
Розробила: вихователь-методист, старший вихователь Ващенко Т.А.
Завдання розвитку:
- розширити знання зі сфери «Культура»;
- створити сприятливі умови для уявлень дитини про довкілля;
- формувати навчальні уміння – загально-пізнавальні (спостерігати, обстежувати, аналізувати), загально-мовленнєві (обґрунтування, доведення, культура слухання);
- вправляти в практичному та розумовому експериментуванні та в умінні розмірковувати, висловлювати власні судження;
- виховувати базові якості особистості (спостережливість, розсудливість);
- ввести в словник поняття «пружність» і «випаровування».
Матеріал:
магнітна дошка, магніти, ємкість з водою, пластмасові, гумові та металеві іграшки, гумові м’ячики, пластилінові кульки, свічка, ложка, сірники, паперові квіти, монета, склянка з водою.
Попередня робота:
ліплення пластилінових кульок, бесіда «Професії твоїх батьків».
Після ігор в ігрових осередках запропонувати скласти іграшки і розташувавши стільці півколом, сісти, щоб з’ясувати деякі питання. А саме…
Вихователь повідомляє, що нещодавно зі школи(в яку підуть діти після закінчення д/с) подзвонили вчителі з таким проханням. Вони хотіли б більше дізнатись про вас, майбутніх учнів, щоб ви розповіли про себе. І більш за все їх цікавить, ким би ви хотіли працювати, коли станете дорослими. Ваші майбутні плани вони попросили записати у цю таблицю, де зліва записане ваше ім’я, а справа я запишу вашу майбутню професію, і цю таблицю я передам до школи. (Показати таблицю)
А зараз, діти, будь ласка, по черзі розкажіть, хто ким хоче стати у майбутньому. Може хтось із вас ще не вирішив, яку професію обрати, то ми запишемо пізніше.
(Вислухати відповіді дітей)
Так, гарні і потрібні професії ви обрали. А ви коли-небудь чули про таку професію, як дослідник. Це така людина, яка досліджує якісь явища, що відбуваються навколо нас, ставить різноманітні досліди, а потім науково розповідає людям, чому сталось саме так. Наприклад, дослідник може поставити дослід з магнітом та скріпками і потім зробити висновок.
(Показати притягання скріпок магнітом)
Отже, я вважаю, що ви зрозуміли, що дослідники мають бути дуже розумними людьми. А чи хотіли б ви на якийсь час стати дослідниками і поставити кілька своїх дослідів? А про проведення досліду ми будемо відмічати у таблиці, що накреслена на магнітній дошці.
ДОСЛІД І. «Потоне-не потоне»
Запропонувати іграшки з різних матеріалів; вислухати припущення дітей; перевірити їх припущення дослідним шляхом; зробити висновок: вода має свою масу, якщо предмет важче, він потоне. Ми з’ясували, і змогли дати відповідь на запитання, чому деякі предмети плавають на поверхні води, інші – тонуть. Отже,у таблиці відмічаємо про проведення досліду.
ДОСЛІД ІІ. «Що таке пружність»
Діти, візьміть в одну руку гумовий м’ячик, в іншу – з пластиліну. Киньте їх на підлогу з однакової висоти. Як поводили себе м’ячик і кулька? Які зміни з ними стались після падіння? Чому пластилін не підстрибує, а м’ячик підстрибує, - може тому, що він круглий, або червоний, або тому, що він гумовий?
Запропонувати дітям бути м’ячиками. Доторкнутися рукою до голівки малюка, а він нехай присяде, зігнув ноги в колінах, а коли прибрати руку, дитина випрямить ноги і підстрибне. Дитина стрибає, як м’ячик.
Пояснити, що з м’ячиком відбувається теж саме, що і з ним: він згинає коліна, а м’ячик трохи вдавлюється, коли падає на підлогу; він виправляє коліна і підстрибує, а в м’ячикові випрямляється те, що вдавилось. М’яч пружний.
А пластиліновий м’яч не пружний. Я буду торкатися рукою голівки, а ви коліна не згинайте, будьте не пружні. Якщо коліна не згинати, то й підстрибнути неможливо. Не можна ж розігнути коліна, які не були зігнуті. Пластиліновий м’ячик, коли падає на підлогу, не вдавлюється, а значить, не випрямляється, тому він і не підстрибує. Він не пружний.
Отже, чому підстрибує гумовий м’ячик? Тому, що він пружний. І знову про те, що ми провели дослід з м’ячиком, ми можемо відмітити у своїй таблиці.
ДОСЛІД ІІІ. «Випаровування»
Для наступного досліду нам необхідні свічка, ложка з водою та сірники. Припущення дітей щодо ходу досліду та його результатів. А тепер давайте подивимось, що з того вийде. Вода спочатку нагрівається потім закипає і врешті решт випаровується. Це явище називається випаровуванням. Де з ним можна зустрітися? (У таблиці відмітити про проведення ще одного досліду)
ДОСЛІД IV. «Чудові сірники»
На столах у дітей блюдця з водою, по три сірники. Запропонувати надломити їх по серединці і покласти на блюдце. Поступово сірники почнуть розправлятися. Причина цього явища (яке називається капілярність) в тому, що волокна (маленькі трубочки) всмоктують в себе вологу; вони стають товстішими і вже не в змозі сильно згибатися і починають випрямлятися. Це явище називається капілярність.
(Відмітити у таблиці)
ДОСЛІД V. «Квіти лотоса»
На столах у дітей вирізані з кольорового паперу квіти. Ще одним проявом капілярності може служити дослід з паперовими квітами. Давайте візьмемо паперові квіти і закрутимо пелюстки до центру. А тепер опустимо різнокольорові лотоси на воду. Що відбувається? (Пелюстки квітів почнуть розпускатися). Чому це сталося? (Папір намокає, стає дедалі важчим і пелюстки розкриваються.) Як називається явище, коли всмоктується водичка і відбуваються зміни? (Капілярність).
ДОСЛІД VI. «Зникаюча монетка»
А тепер хочеться показати вам дослід, в якому вода та світло дають загадковий ефект.
Наливаємо в банку води, беремо звичайну монетку (показати дітям). Тепер покладемо її на стіл. Ви бачите монету? (Так). Поставимо на монетку банку з водою. Подивиться крізь воду збоку банки і скажіть, чи ви бачите монетку тепер? (Ні). Цей фокус вдається завдяки відображенню світла від стінок банки. Це дуже складне явище. А вивчає це явище наука, яка називається фізика. І більше про це ви дізнаєтесь, коли будете навчатися у школі. А навчати вас фізиці буде Артема батько, бо він працює у школі вчителем фізики.
Отже, скажіть, чи сподобалось вам бути дослідником? Які явища ви відкрили для себе, про що дізналися? Який дослід ви б хотіли провести дома з батьками? А може хтось вирішив брати своєю майбутньою професією професію дослідника і чому.
Додаток 11
Заняття з дитячого експериментування
для дітей старшого дошкільного віку
«КОСМОС»
Розробила: вихователь, «спеціаліст ІІ категорії» Хірная Н.В.
Завдання розвитку: дати дітям відомості про Землю як планету, про її виникнення; ознайомити дітей із такими явищами природи, як утворення вулканів, гір; формувати поняття про зміну частин доби та пір року; вчити проводити дослідницьку роботу; розвивати цікавість, кругозір, увагу, мислення; виховувати бажання пізнавати нове.
Матеріал: глобус, дрібні металеві предмети, магніт на ниточці, свічка, м'яч, конус із картону, питна сода, харчовий барвник.
Словник: суша, лава, вивергається.
Попередня робота: бесіди з дітьми «Ми і Космос», розгляд ілюстрацій із серії «Сонячна система», виготовлення панно «Казковий Всесвіт», вивчення правил гри «Пори року».
Хід заняттяВихователь: Ця швидка нова ракета –
Для польотів на планети.
Ми у космос вирушаєм,
Що у нім, всього незнаєм.
Ми місця скоріш займаймо,
Пуск! І швидше відлітаймо!
(Діти сідають на стільці. Вихователь виставляє глобус.)
Погляньте, що ви бачите в ілюмінаторі нашої казкової ракети?
Глобус.
Це маленька копія нашої планети. Такою її бачать справжні космонавти з космосу. Як називається наша планета? А ті, хто на ній проживають?
Наша планета називається Земля, а її жителі – земляни.
Яку форму має Земля, на що вона схожа?
Земля має форму кулі і схожа на великий м’яч.
Земля – це справді куля, схожа на великий м’яч. Але м’яч призначений не для ігор, адже він завеликий. А яке забарвлення має Земля?
Багато блакитного кольору, жовтого, є коричневий, зелений.
Жовтий колір – колір суші, пояснити слово мушу,
Суша – там де зараз ми, суша – де нема води.
Що означає синій колір?
Так це моря, океани, ріки, озера. (діти розглядають глобус, називають знайомі океани, річки, моря.)
Чи хочете ви дізнатися, як утворилася Земля?
Дуже давно не існувало ні Землі, ні інших планет. У космосі вирувала темна хмара розпеченого газу та пилу. Поступово хмара охолола, а газ та пил почали притягуватися одне до одного. Так і сформувалася Земля. Ми впевнимося в цьому, коли проведемо дослід.
Дослід «Як виникла Земля?»(на столі лежать дрібні металеві предмети. Вихователь бере
магніт і водить ним по столу.)
Що сталося з предметами? (вони прилипли до магніту)
Так поступово Земля стала великою кулею, що обертається навколо Сонця. Минуло дуже багато часу і на поверхні Землі утворилася тверда кора, а навколо планети – атмосфера.
Земля обертається навколо Сонця і одночасно навколо себе. У результаті цього на Землі змінюються пори року та частини доби.
Дослід «Зміна пір року»(Вихователь запалює свічку і повідомляє, що це сонце. Навколо свічки обертається м’яч (макет Землі). Вихователь пропонує визначити, з якого боку буде зима, з якого літо, де осінь і весна.
Слід звернути увагу дітей на те, що як що від «сонця» промінці падають прямо, то на землі тепло, отже, це літо.
Якщо промені падають під кутом, то на Землі осінь або весна. Чим далі м’яч віддаляється від свічки, тим менше світла на нього потрапляє.
Фізкультхвилинка «День та ніч»(Діти стають у коло, вихователь – у центрі.)
Я – Сонце, а ви – планета Земля.
(Діти рухаються навколо вихователя та обертаються навколо себе. За сигналом зупиняються.)
У кого зараз літо? У кого весна? У кого зараз день? А в кого ніч?
(Діти визначають своє положення відносно вихователя і відповідають на запитання.)
А тепер продовжимо подорож у минуле нашої планети. Спробуємо зрозуміти, як на нашій планеті утворилися гори.
Ми вже знаємо, наша планета утворилася з невеликого шматочка, схожого на магніт, який постійно літав у космосі, притягував до себе уламки інших планет, піщинки, камінці тощо. Була наша планета великою розпеченою кулею. Потім поверхня вистигала, а в середині залишалася дуже гаряча порода, яка постійно намагалась вирватися зовні. Утворювалися вулкани.
Дослід «Утворення вулканів»Вулкан – це гора, з якої вивергається вируюча, розтоплена до червоного кольору лава. Вона схожа на річку, але замість води вогонь, каміння, попіл.
(Вихователь вивішує на дошку картинку із зображенням вулкану.)
Ось ми зараз із вами поспостерігаємо, як діє вулкан. Вихователь виставляє конус із картону, у якому залишено отвір угорі і вставлено в отвір пластмасову баночку. У баночці звичайна питна сода, змішана з харчовим барвником червоного кольору. Вихователь додає оцет. Починається виверження.
Виверження вулкану – це дуже небезпечне явище, яке завдає багато лиха.
Але люди навчилися використовувати вулкани на користь. Вони дають і будівельні матеріали, і джерела корисних копалин, і попіл, який є дуже гарним добривом.
Ще ми сьогодні маємо змогу дослідити, як утворюються гори.
Дослід «Утворення гір»
(Діти підходять до ящика з піском з абсолютно рівною поверхнею.)
Ці уламки планет, камені та інші частини постійно рухалися глибоко під землею. Уявіть собі, що ваші руки – це уламки планет.
(Діти занурюють руки глибоко в пісок і рухають ними.)
Якою стала поверхня? Що на ній утворилося? Чому це сталося? (Відповіді дітей.)
А тепер продовжимо рухати руками. Якими стали гори? (Діти рухають руками, роблять висновки.)
(Вихователь показує дітям на глобусі гори, пояснює залежність забарвлення від висоти гір.)
ПідсумокОсь уже час повертатися у групу. Наша подорож добігає кінця. І я хочу поставити вам декілька запитань.
Вам подобається наша планета? Чим саме?
Якби ви отримали пропозицію відлетіти з нашої планети Земля на іншу планету, чи погодилися б? Чому?
Додаток 12
План проведення
районного семінару вихователів дітей раннього віку
дошкільних навчальних закладів
Тема. Експериментування як засіб формування пізнавальної активності у дітей раннього віку.
Мета. Надати науково-методичну допомогу вихователям дітей раннього віку щодо використання інноваційних технологій для розвитку пізнавальної активності дітей.
Дата проведення: 17 травня 2012 року
Місце проведення: Комсомольський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №7 «Колосок»
Керівник семінару: Нестерцова І.І., методист РМК Зміївського відділу освіти
Час прове-денняЗміст роботи Відповідальний
9.00 – 9.30 Організаційний блок:
Реєстрація учасників семінару.
Відкриття семінару.
Знайомство з планом роботи семінару. Нестерцова І.І., методист РМК
Сидоренко І.М., вихователь ДНЗ №7, керівник РМО
9.30 – 9.55
9.55 – 10.15
10.15 –10.30 Практичний блок:
Перегляд організованої форми роботи (інтегрованого заняття в І мол. групі) з пріоритетом пізнавального та художньо-естетичного розвитку «Капітошка в гостях у малят».
Самоаналіз відкритого заняття.
Обговорення відвіданого заходу.
Презентація ДНЗ.
Онищук О.І.,
вихователь ДНЗ №7
Сидоренко І.М., вихователь ДНЗ №7, керівник РМО
Нечай О.М., завідувач ДНЗ №7
10.30 –10.45
10.45 –11.00
11.00 –11.15
11.15 –11.30
Інтерактивне спілкування:
Презентація концептуальних засад експериментування, як одного з основних видів діяльності дошкільника. (З досвіду роботи).
Педагогічний тренінг «Захоплений педагог – питлива дитина»
Презентація дослідів для дошкільників (з досвіду роботи)
Презентація досвіду роботи «Дитяче експериментування як складова розвитку дрібної моторики пальців рук у дітей дошкільного віку»
Дікова О.А., вихователь ДНЗ №7
Сидоренко І.М., вихователь ДНЗ №7
керівник РМО
Ващенко Т.А., вихователь-методист ДНЗ №7
Сидоренко І.М., вихователь ДНЗ №7
керівник РМО
11.30 –11.55 Інформаційний блок:
Про проведення Всеукраїнського науково-практичного семінару «Обов’язкова дошкільна освіта дітей 5-річного віку в умовах різних форм її здобуття».
Про участь в обласному фестивалі професійної майстерності «Вихователь року – 2012»
Про участь в обласній виставці-презентації педагогічних ідей та технологій. Нестерцова І.І., методист РМК
11.55 –12.00 Підсумковий блок:
Рефлексія «Відкритий мікрофон».
Пропозиції щодо підвищення ефективності роботи з формування пізнавальної активності у дітей дошкільного віку.
Підведення підсумків роботи семінару. Нестерцова І.І., методист РМК
Додаток 13
Консультації для вихователів
«Експериментування в різних видах дитячої діяльності»
Розвиток інтелектуальних здібностей дітей дошкільного віку – одна з актуальних проблем сучасності. Щоб уникнути розвитку у дітей інтелектуальної пасивності необхідно розвивати у дошкільнят продуктивні форми мислення. Одним з ефективних методів роботи є пошукова діяльність, а саме - експериментування. Чим різноманітніше і інтенсивніше пошукова діяльність, тим більше нової інформації отримує дитина, тим швидше і повноцінніше він розвивається. У даній діяльності найбільш яскраво виражені процеси цілеутворення, процеси виникнення і розвитку нових мотивів особистості, що лежать в основі саморуху, саморозвитку дошкільників, дитина розвивається допитливим, самостійним, з креативним мисленням. Дитяче експериментування досить легко інтегрується в багато видів дитячої діяльності.
Експериментування на спеціально організованих заняттях.
Вирішальну роль у роботі з молодшим та середнім дошкільним віком дітей відіграють заняття з чітко поставленою проблемою або «рішення проблемних ситуацій» та пізнавальні заняття з елементами експериментування. Перші дозволяють розвивати у дітей пізнавальну активність, вміння висувати гіпотези, порівнювати, робити висновки самостійно або за допомогою дорослого. Друга форма занять конкретно формує уявлення про об'єкти і явища і через досвід або експеримент доводить автентичність одержуваних дітьми знань.
Для дітей старшої групи плануються інтегровані заняття, на них одночасно реалізуються кілька видів діяльності. Цілі даних занять спрямовані на виявлення причинно-наслідкових зв'язків, вчать логічно міркувати дитини, проявляти творче мислення. В основі занять з експериментуванням лежить особливий вид мовної діяльності, пов'язаний з логічно побудованим обговоренням ряду конкретних фактів підсумком яких є умовиводи дітей.
При розробці змісту пізнавальних занять, враховуються такі умови:
- Надання різноманітної інтелектуальної і практичної діяльності (одноманітність інформації та способів дії швидко викликають нудьгу і зниження активності);
- Чим більше новий матеріал пов'язаний з наявним особистим досвідом дошкільнят, тим цікавіше він для них;
- Зміст заняття повинно бути важким, але посильним: занадто простий або складний матеріал не викликає інтересу, не створює радість інтелектуальної перемоги;
- Емоційність педагога, його вміння підтримати і направити інтерес до змісту заняття стимулює пізнавальну активність дітей.
Розумові експерименти (гри) досить широко використовуються в навчанні дітей дослідницької діяльності. Існують такі розвиваючі ігри, дії, і міркування в яких проходять в розумі. Психологи називають такі ігри розумовими експериментами. Розумові ігри допомагають дітям набути навичок дослідницького поведінки і розвитку дивергентного мислення: уміння бачити проблеми і висувати гіпотези їх вирішення. Даний вид мислення тісно пов'язаний з уявою і служить засобом породження великої кількості оригінальних ідей. Граючи з молодшими дошкільниками, використовуються наступні ігри: «Парні картинки», «Знайди два однакових предмета», «знайдено п'ять відмінностей», «Знайди помилки художника», «Що хотів намалювати художник?», «Картинки-плутанини». Старшим дітям розвивати свої розумові здібності допомагають такі ігри: «Розстав тіні по місцях», «Знайди схожий силует», «Знайди відсутню фігуру», «Закінчи ряд послідовності», «Відгадай предмет за його опису», «Відгадай предмет за його частинами» , «Що буде, якщо ...»? і багато інших.
Один з цікавих шляхів розвитку дослідницької діяльності дітей реалізується в художньо-продуктивної діяльності, а саме у використанні нестандартних прийомів малювання (пальчикові, щіткою, целофаном, по мокрому папері, повітрям через соломинку), експериментах з різними матеріалами. У процесі такої діяльності вивчаються і краще запам'ятовуються властивості даних предметів, речовин. Аплікація дозволяє використовувати нитки, тканину, вату, природний матеріал, що паралельно дозволяє вивчати їх властивостей, складу, можливості.
У розвитку мови широко використовуються досліди з мовним апаратом, для розвитку фонематичного слуху, засвоєння граматики рідної мови ігри-вправи: «Звук заблудився», «Рима», «Заплутана лист», «Ребуси», «Перетворення слів - чарівна ланцюжок». При складанні описових розповідей по картинках і іграшкам використовується вирішення проблемних ситуацій. У дитячій літературі зустрічається чимала кількість творів, які допомагають педагогам підносити пізнавальні уроки через пошук рішень, перевірку експериментом. Наприклад, «Крошка Енот або той, хто сидить у ставку» Л.Муур - експеримент з власним відображенням у дзеркалі. А. Усачов «Розумна собачка Соня» (джерело ідей для дослідів і експериментів) - «Вбирає - не вбирає», «Розумний язичок (визначення смаку)», «Де можна побачити веселку? (Домашнє експериментування, екскурсія) ».
У музичній освіті процес експериментування зі звуковим матеріалом розвиває ініціативність, довільність і креативність особистості дитини, сприяє розвитку інтелектуальної компетентності. Діти вчаться знаходити звукові асоціації, групувати звуки на основі загальних ознак, виробляти підбір до звуків словесних визначень. Експерименти проводяться в пошуках звуків міста, села; пошук асоціацій при роботі зі звуками природи (шелест листя відтворюється шелестінням паперу, спів синиці - постукуванням по кришталевий стаканчику), у звучанні музичних творів, при виготовленні звукових іграшок, шумівок. Вся ця діяльність носить ігровий, цікавий характер. Експериментальна діяльність під час спостережень за явищами або об'єктами передбачає закріплення знань чи розуміння зв'язків між подіями. Спостереження на прогулянках, в куточку природи, в навколишній дійсності займає від 1 до5 хвилин часу і, враховуючи ці дані, плануються короткочасні досліди доречні за тематикою. Наприклад, випав град, з дітьми обов'язково треба перевірити, чи дійсно це шматочки льоду, як швидко він розтане на наших долоньках, чиста чи вийде вода. У деяких випадках, відбувається навпаки, спочатку ставиться пошукова завдання, а з неї випливає спостереження: знайди сліди осені, знайди найнижче місце на ділянці.
В рамках трудової діяльності проводиться основна робота з вивчення умов, необхідних для життя рослин. Безперервно і поступово збільшується цей обсяг знань шляхом експериментів і спостережень на природі і в куточку природи. До п'яти років у дітей формуються стійкі знання про зв'язки між рослинами і відходом людини за ними. З цього моменту починається експериментування з рослинами. Окремі досліди допоможуть запам'ятати, із чого складається грунт і чому її потрібно рихлити; як рослини залежать від тепла, світла (під час вирощування розсади, пророщування насіння). Взимку під час прибирання снігу, дошкільнята дізнаються про захисні властивості снігу. Восени під час листопада діти з'ясовують, як впливає погода на його інтенсивність, а під час прибирання листя можна з'ясувати, чому листя шарудить, а іноді ні. На весь сезон роботи на квітнику і в городі виділяється експериментальна ділянка землі, де не на шкоду всім рослинам буде можна ставити експерименти над окремими екземплярами.
Дитяче колекціонування, міні-музеї використовуються для досягнення різних пізнавальних і творчих завдань у вихованні дітей, а так само у формуванні дослідницьких умінь і навичок. В міні-музеї можна отримати цікаву інформацію про певний предмет, який представлений з різних сторін: з експонатом можна пограти, його можна спробувати змайструвати, покуштувати на смак, приміряти на себе, з ним ще можна і поекспериментувати. Наприклад, в музеї піску можна спробувати пісок зробити кольоровим; в музеї сонця провести досліди з сонячним зайчиком, в музеї каменю за допомогою пластиліну можна дізнатися, як з'явилися камені самоцвіти.
У ході даної роботи надається можливість на успіх кожній дитині в близькому тільки йому виді діяльності. Музичний дитина відзначиться в дослідах зі звуками, інструментами; юний математик легко впорається через експерименти з обсягами, вагою; творчі особистості проявлять себе в дослідах з папером, фарбами.
Для розвитку пізнавальної активності дітей та підтримки інтересу до експериментальної діяльності організовується Куточок експериментування. У куточку експериментування є: різні види матеріалів: природний, викидний, технічний, медичний; харчові барвники, продукти (борошно, сіль, цукор, олія), різні судини і багато інших предметів необхідних для проведення тих чи інших дослідів. Головне, що вони повинні бути безпечними для дітей і зберігатися в зручних для користування контейнерах.
Вчити діяти дітей у куточку експериментування починають зі старшою групи, так як саме до цього віку формується необхідний мінімум знань і умінь. Досліди організовуються за бажанням дітей, але при цьому уточнюють, що вони хочуть отримати, але в хід не втручаються. Нехай дитина пробує і помиляється, але самостійно знаходить рішення і добивається результату.
Поступово елементарні досліди стають іграми-дослідами, в яких, як в дидактичних іграх, є пізнавальна частина і цікава.
Для безпечного дослідження з дітьми розробляються правила, пам'ятки роботи з матеріалами (дозволяють і заборонні знаки); для успішного здійснення досвіду оформляються схеми. Кожна дитина має свій «Науковий щоденник», де фіксується робота дитини.
Проектна діяльність дошкільників дає можливість розвивати у дітей допитливість, ініціативність, можливість експериментувати і синтезувати отримані знання, виявляти проблему і самостійно шукати потрібне рішення. Пошук проблемних питань та їх вирішення проходить під контролем і за допомогою наукового керівника. Ним може бути вихователь, психолог або батьки дитини, групи дітей. Проекти підбирають за інтересами дошкільнят. Найчастіше дітей захоплюють творчі проекти, дослідницькі й ігрові. Наприклад, творчі проекти «Новорічна ялинка», «Ми - журналісти», «Звідки фарби до нас прийшли?» Викликали великий інтерес не тільки у дітей, але і їхніх батьків, які активно займалися збором інформації, писали статті, майстрували і проводили експерименти. Активні і допитливі діти проявили себе у дослідницьких проектах «Чому кора на дерева тріскається?», «Де зимують сонечка?». Правильно організована експериментальна діяльність дає можливість задовольнити потребу дітей в нових знаннях, враженнях, сприяє вихованню допитливого, самостійного, успішного дитини. Пропонована система роботи сприяє не тільки інтелектуальному розвитку дитини, але й підвищенню рівня професійної компетенції вихователів.
Додаток 14
Консультація для батьків
«Досліджуємо світ разом»
Психологами доведено, що у дітей перших чотирьох років мислення наочно-дійове, саме тому педагогічний процес повинен будуватися практичних і наочних методах. Важливу роль у цьому відіграє наукова пізнавальна діяльність молодших дошкільників, яка в цей період має форму експериментування. Розвиток особистості залежить від рівня безкорисливої допитливості, від бажання пізнавати нове, підґрунтя якого закладають ще у молодшому дошкільному віці.
З ранніх літ людину оточує безліч предметів. У кожного з них є свої властивості вони по-різному взаємодіють один з одним.
Предмет який нічому не може навчити дитину, знайти майже неможливо. Тому для домашніх дослідів підійде майже все, що є в квартирі, у дворі або на дачі Досліди дають наочне уявлення про властивості предметів чи явищ. Крім цього, малюк отримує практичні навички і знання про техніку безпеки.
Найпростіші досліди доступні навіть дитині ясельного віку. Сніг сьогодні вологий, тому ми можемо зліпити сніговика. Ти пам’ятаєш, вчора ми його спробували зліпити, але у нас нічого не вийшло. Як ти думаєш, чому? З сухого піску будиночок побудувати не вдасться. А якщо принести води і намочити пісок? Тоді вийде і будиночок, і тунель для машини, і пасочки.
У молодшому дошкільному віці дитина, як правило, не усвідомлює, що ви проводите досліди. Вона просто чує і бачить цікаві їй речі. Наприклад, якщо маленький кубик поставити на великий, вийде міцна конструкція. Спробуємо великий поставити на маленький. Чому великий кубик не може встояти7 Швидше за все, малюк не зможе пояснити. Але він отримає необхідні йому знання. Не забороняйте дитині дії, які Вам здаються помилковими. Головне, щоб вони були безпечними для здоров'я.
Чотирирічним дітям дуже подобаються цілеспрямовані досліди, до яких потрібно спеціально готуватися. Для таких дослідів теж можна використовувати найрізноманітніші предмети. Дитина вже знає їх характерні властивості.
Наприклад, вона знає, що вогонь можна погасити за допомогою води. А який спосіб ще існує? Для цього Вам буде потрібна звичайна скляна банка з щільною кришкою шматок паперу та сірники. Підпаліть шматок паперу та опустіть його в банку Папір горить. А що вийде, якщо накрити банку кришкою? Чому так сталося? Таким чином Ви даєте дитині знання про властивості кисню. У старшому віці можна ускладнити цей дослід і провести його з вареним яйцем. Для цього замість банки краще взяти пляшку, горлечко якої трохи менше яйця. Таким же чином підпалюєте папір, опускаєте його у пляшку і ставите зверху яйце. Через секунду папір гасне, а яйце, що ніяк не могло пролізти в горлечко пляшки, виявляється всередині. Таким чином можна пояснити дитині не тільки властивості кисню, але й взаємодію молекул.
Існує маса експериментів з водою. Вони також доступні дитині старшого дошкільного віку. Наприклад, візьміть стакан і кілька монет Стакан наповніть водою майже до країв. Обережно опустіть туди маленьку монету. Що вийшло? Здається, що води в склянці стало більше. Чому? А що вийде, якщо опустити ще одну монету? Поясніть дитині закон витіснення води твердим тілом. Можна навіть спробувати виміряти об'єм води, що витіснився. Зверніть увагу дитини, якщо опускати монету обережно, вода не виллється. Таким чином можна пояснити поняття поверхневого натягу води.
Багато задоволення приносять старшим дошкільнятам експерименти з властивостями рідини. Візьміть склянку, забарвлену воду і, наприклад, соняшникову олію. Налийте воду в склянку. Зверху налийте олію Що вийшло? А якщо взяти червону і синю воду, теж вийде два різних шари? Дитина з подивом заявляє, що в склянці стало не два шари води червоного і синього кольорів, а один але брудний. Поясніть дитині чому так сталося. Коли Ви наливаєте олію на поверхню води, щільність цих рідин різна, тобто одна легше, ніж інша. Для того, щоб їх змішати, потрібні деякі зусилля. А різнокольорова вода має майже однакову щільність, тому фарби змішуються.
Великий інтерес у дітей викликають прості досліди з хімії. Візьміть, наприклад, ложку томатної пасти. Якщо Ви насиплете на неї трохи солі, нічого не зміниться. Цю томатну пасту можна абсолютно спокійно з їсти. А якщо туди насипати соди? Вона почне шипіти і пузиритися, та й їсти таку суміш нікому не захочеться. Поясніть дитині властивості кислоти та її взаємодію з лугами. Запитайте, де ще міститься кислота. Можна спробувати самостійно зробити «лимонад», якщо розвести в склянці води пів-ложки лимонної кислоти і додати туди трохи соди.
Для дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку можна придбати набір «Юний хімік». Багато дітей цього віку вже вміють читати Крім того, їм вже можна пояснити, що хімічні досліди потрібно проводити дуже обережно. Прочитайте малюку увесь список речовин, що є в наборі. Запитайте, де він ще зустрічався з цими речовинами. Опис майбутніх дослідів дається в інструкції. Почніть з найбільш яскравих - наприклад, з тих, де речовини змінюють колір. Поясніть, що таке індикатор і навіщо він потрібний.
Не залишайте без уваги й «побутові» досліди. Їх необхідно пояснювати докладно. Ви вже вивчали з дитиною властивості вогню. А яким чином можна ще отримати вогонь, крім сірників і запальнички? Отримати вогонь за допомогою тертя у Вас навряд чи вистачить терпіння (але можна спробувати), а якщо взяти збільшувальне скло, особливих складнощів не виникне. Поясніть малюку що відбувається з променями світла.
Дітям старшого віку можна докладно пояснити і ті експерименти, які ви проводили раніше. Чому всі предмети падають на землю? А якщо кинути м’яч вгору, він все одно потім впаде. І навіть якщо його кинути горизонтально, він врешті-решт виявиться на землі, тому що на нього діє сила тяжіння. Візьміть дві кульки, одну з яких наповніть повітрям, а іншу – гелієм. Чому одна падає на землю а інша – ні? І чому остання кілька днів може висіти під стелею, але врешті-решт все одно впаде на землю? За допомогою такого нескладного досліду Ви можете пояснити малюку властивості різних газів.
Головне – не залишайте без уваги жодного явища. І обов’язково прислухайтеся до дитячих питань: саме вони можуть подати ідею цікавого і яскравого експерименту.
Консультація для батьків
«Як бути з «чомучками»?»
Кому з батьків невідомі такі ситуації: мати прийшла з роботи втомлена й готує на кухні вечерю. П'ятирічний Сашко стоїть порад, його все цікавить: «Мамо, а чому ніж зветься ножем?», «А хто зробив картоплю?», «А чому вона називається картоплею?», «А якби не було ножа, чим би ти різала?», «А чи можуть побудувати таку драбину, пюб без ракети в космос піднятися?».
Шестирічний Максим протягом вихідного дня домагався відповіді від батька на такі запитання: «Чому сонце тепле?», «Для чого кішці довгий хвіст?», «Чому м'яч підстрибує, а дерев'яна куля ні?», «Для чого людина п'є воду?», «Де сидить той, хто говорить по телевізору і по радіо?», «Чому люди вночі сплять, а не вдень?», «Як вогонь потрапляє в батарею?», «Столу боляче, якщо по ньому бити молотком?».
Відома, мабуть, вам і реакція більшості батьків. Мати заклопотана приготуванням їжі й відповідає синові так: «Не питай дурниць. Не заважай мені готувати вечерю», батькові також ніколи.
Дитячі запитання нескінченні. Дошкільника цікавить усе: і явища природи, і побутові речі, і життя людей, і його власне існування. За характером запитань ми дізнаємося про інтереси малюка, його загальний розумовий розвиток та розвиток словникового складу мови. Дитина запитує, отже розвивається, оволодіває новими знаннями. Запитання – один із шляхів пізнання дитиною навколишнього світу, встановлення контакту з дорослими, уточнення уявлень та назв предметів. В одному випадку в запитанні дитини міститься прагнення про щось дізнатися, в іншому – потреба ствердитись у своїх знаннях, іноді – це бажання заявити про себе. Нескінченні «чому» часом дратують батьків, і вони намагаються відмахнутися від дітей відповідями «не знаю», «у мене немає часу відповідати» та ін. У гіршому випадку батьки говорять дитині неправду, щоб якось відчепитися від набридливого «чомучки» або ж не втратити авторитет усезнайства. Іноді батькам і справді не вистачає знань, щоб відповісти на дитячі запитання. Деякі з них намагаються відповідати п'ятирічній дитині досить детально, вживаючи спеціальні терміни, розмовляючи з нею, як з дорослою людиною.
Мати Віталія Ш. пише: «Нашому синові 5 років. Віталій про все хоче дізнатися. Його цікавить, як утворилася Земля, звідки взялося найперше насіння, найперша людина, чому люди, які не працюють, не перетворюються на мавпу, як мурашки сплять, як працюють лампи денного світла, чому бувають війни. Хотілося б знати, на які запитання можна відповідати дітям дошкільного віку, а які залишати без відповіді чи, можливо, взагалі не помічати їх?» Відповідь батьків насамперед має залежати від характеру запитань.
Уже на третьому році життя діти звертаються до дорослих: «Що це таке?», «А це що?», «Як це називається?». Відповіді на ці запитання дають змогу малюкові засвоювати нові слова, збагачувати й активізувати словник словами, які позначають предмети побуту, одяг, меблі, назви рослин, тварин тощо. Батьки мають спонукати дитину до таких запитань і відповідати на кожне з них. Наприклад, звернутися до малюка: «Що це у мене?», «Як це називається?», а потім запропонувати: «А тепер ти в мене запитай».
Згодом дитина не тільки усвідомлює окремі предмети, явища, а й помічає різноманітні взаємозв'язки між ними: холодно — птахи відлітають; пригріло сонце - сніг розтанув... Дитина дізнається, що ці зв'язки в мові позначаються відповідними словами, чує їх від дорослих: «Уже пізно, треба лягати спати», «Надворі мороз, надінемо рукавиці». Згодом дитина сама починає засвоювати причинні зв'язки, звертаючись до дорослих із запитаннями «Чому?»: «Чому взимку так рано темніє?», «Чому тварини не розмовляють?» Завдяки цим запитанням дитина дізнається, що все в природі можна пояснити словами і що все має свою назву. Чим більше дитина одержує від дорослих правильних відповідей, тим швидше вона розвивається, засвоює значення слів, назви властивостей, відношень, закономірностей, що існують у природі.
Пояснення мають бути зрозумілі і доступні для дитини. Окремі запитання можна залишити й без відповіді. Такі, наприклад, як: «Чому ми не падаємо, коли Земля обертається?», «Чому не падає космічна ракета?», «Чому люди не можуть жити на небі?» Якщо ми пояснюватимемо дитині одне явище, потрібно відразу говорити і про цілу низку інших взаємопов'язаних явищ. Але якщо ці явища ще не доступні для розуміння чи пояснення дитині цього віку, то можна обмежитися відповіддю: «Про це ти дізнаєшся в школі, коли вивчатимеш математику, фізику, астрономію».
Порівняно рідко малюки звертаються із запитанням «Для чого?» («Для чого людині вуха ? Волосся ? Руки ? Для чого пташкам пір'я?»). Такі запитання, на які завжди батьки повинні відповідати, дають можливість маленьким дослідникам з'ясувати призначення предмета, засвоїти вираз «для того, шоб…»: «Людяні потрібні вуха для того, щоб слухати, чути...», «Дерева потрібно білити, щоб оберегти їх від шкідників».
З раннього дитинства маленьких «чомучок» варто привчати звертатися до дорослих тоді, коли ті не зайняті серйозними справами, розмовою з іншими людьми. Виникненню допитливого ставлення до навколишнього світу сприяють також правильно сформульовані запитання дорослих. Батьки завжди мають можливість запитати в дитини: Що тебе в руках?». «Для чого ти взяв олівець?», «Що робить татко?». «Що намальовано на картинні?» тощо. Бесіди дорослих з малям сприяють розвитку дитячого мислення, формують уміння правильно висловлювати думку. Під час таких бесід потрібно вдаватися до різних за складністю запитань.
Дорослі мають знати, що всі запитання поділяються на основні й
допоміжні, До основної групи запитань належать констатуючі, тобто такі, що
вимагають простої відповіді («Що це?», «Як називається?», «Який?», «Яка?»у «Яке?»), а також причинні, часові, цільові («Чому?», я чого?», «Коли?», «Де?», «На йому?»). Серед допоміжних запитань можна виділити навідні та підказу вальні. Вони додатково ставляться дитині в тому разі, якщо вона не дає відповіді на основне. Наприклад, до дитини звернулися з основними запитанням: «Які птахи залишаються у нас на зиму?». Дитина не відповідає. У цьому разі можна звернутися до неї з навідним запитанням: «Чи відлітають у теплі краї горобці?».
Батькам варто добре продумувати свої запитання, починаючи з легких, підказувальних і поступово їх ускладнювати. Своїми запитаннями дорослий збуджує дитячу думку, стимулює дитину до мовленнєвої активності. Звернення ж малюків із запитаннями до дорослих збагачує й активізує дитячий словник.
Якщо дитина не запитує, в неї не розвинута допитливість.
Тарасикові виповнилося п'ять років. Але дорослі ще не чули від нього жодного запитання. їм потрібно брати ініціативу на себе. Прочитати, наприклад, уривок з повісті Б. Житкова «Що я бачив?», «Як мене називали?»:
Я був маленький і всіх питав: «Чому?»
Мама мовить:
Дивись, уже дев'ята година.
А я кажу:
Чому?
Мені кажуть:
Іди спати.
І я знову кажу:
Чому?
Мені говорять:
Тому що пізно.
А чому пізно?
Тому що дев'ята година.
А чому дев'ята година?
І мене за це називали Чомучкою. Мене всі так називали, а насправді мене звуть Альошею»,
Запропонуйте своїй дитині погратися в гру «Чомучки». Спочатку зверніться до неї із запитаннями, а потім запропонуйте їй теж про щось запитати. Можна разом написати лист Чомучці. Цим самим ви розвиватимете у дитини допитливість, інтерес до навколишнього світу.
Поради батькам:
Уважно ставтеся до запитань вашої дитини. Ваша відповідь має бути чіткою, доступною, зрозумілою малюкові.
Спонукайте дитину до запитань і відповідей.