Формування самоосвітньої компетентності учнів на уроках правознавства (досвід роботи)

Формування самоосвітньої компетентності учнів
на уроках правознавства
Радість відкриття, здивування перед істиною,
здобутою власними силам, дає людині
самоутвердження, переживання гордості,
поваги до самого себе.
( В. О. Сухомлинський)
Нині в Україні відбувається становлення громадянського суспільства, державної правової системи. Демократизація суспільних відносин сприяє активності особи як суб’єкта цих відносин. Це зумовлює необхідність отримання учнями знань про державно-правові явища, які є одним з провідних засобів впорядкування суспільних відносин і без яких сьогодні не може обійтися жодна людина.
Маю стійке переконання, що кожний справжній вчитель повинен формувати свою власну педагогічну систему, яка допоможе створити найкращі умови для отримання знань учнями, перетворення здобутих знань на переконання і застосування їх у життєвих ситуаціях. Завдання моє, як вчителя, - обрати педагогічні стратегії, що забезпечать здатність учня ефективно діяти за межами навчальних ситуацій, продуктивно розв’язувати в повсякденному житті реальні проблеми.
Моя мета: виховати зацікавленого, правосвідомого, активного громадянина України, навчити учнів аналізувати і з правової точки зору оцінювати суспільно-політичні події, формувати навички правомірної поведінки, позитивні мотиви активної участі в суспільному житті. Найбільш дієвим засобом досягнення цієї мети я вважаю створення умов для формування самоосвітньої компетентності учнів.
Проблема організації самоосвітньої діяльності є досить актуальною в сучасній українській школі. Кожна дитина від природи наділена конкретними здібностями. Щоб ці здібності розкрилися протягом життя і дитина мала змогу їх реалізувати на користь собі і суспільству, необхідно допомогти їй відшукати в собі найкраще і створити умови для самовдосконалення. Випускники середньої школи повинні бути підготовленими до нових суспільних відносин, до зустрічі з труднощами в умовах конкурентної діяльності, соціально захищеними, морально стійкими. Дуже важливо, щоб вони були здатні до безупинного саморозвитку. Розширення кругозору, пошук нових знань, розвиток умінь самостійного здобуття інформації стали нагальною потребою сучасності.
Теоретичним обґрунтуванням проблеми самоосвіти в нашому суспільстві є ряд державних і регіональних програм, а також праці сучасних науковців. Про здатність до постійного оновлення знань, тобто « здатність до навчання упродовж всього життя» зазначається в Концепції 11-річної середньої загальноосвітньої школи. На формування в підростаючого покоління сучасного світогляду, розвиток творчих здібностей і навичок самостійного наукового пізнання, самоосвіти і самореалізації особистості звертається увага і в Національній доктрині розвитку освіти. Крім того, регіональна програма про компетентнісний підхід в навчанні висуває одним з завдань формування освітньої компетентності у учнів, в тому числі і самоосвітньої.
Ряд авторів присвятили свої роботи саме проблемі формування самоосвітньої компетентності учнів засобами освітніх технологій. Серед них можна виділити роботу Н.В. Бухлової „Організація самоосвітньої діяльності учнів”, де виділяються мотиви, зміст і рівні самоосвіти серед учнівської молоді. Громцева А.К. звертає увагу на умови формування у учнів готовності до самоосвіти. Цікавими є дослідження Трубачової С., Пунської В.О., Буряка В.К., які піднімають питання про те, як навчити дитину учитися, які вміння і навички їй будуть необхідні в самоосвітній діяльності.
Сутність досвіду полягає в тому, що готовність до самоосвіти – це оволодіння особистістю всіма компонентами самоосвітньої діяльності. Основним шляхом, що допомагає в оволодінні всім комплексом самоосвітньої діяльності, є в першу чергу відповідна організація навчальної роботи школярів:
1.Вчитель на кожному уроці чи при підготовці виховного заходу повинен визначити соціально значимі мотиви, пов’язані з реалізацією ідеалів та життєвих планів учнів. А згодом привчати учнів самостійно відшукувати такі мотиви.
2.Поступово формувати навички самостійного оволодіння знаннями й пізнавальними вміннями :
а) Вміння працювати з навчальною та додатковою юридичною літературою; вміння збирати і аналізувати інформацію з різних джерел права, користуватися правовими актами.
б) Застосовувати пам’ятки та алгоритми вирішення юридичних задач.
в) Виконувати найпростіші операції мислення (порівняння, аналіз, синтез, узагальнення, утворення понять, абстрагування, класифікацію)
3. Навчити учнів творчо мислити через оволодіння спеціальними прийомами (знаходити протиріччя,комбінувати, шукати аналогії та асоціації)
4. Формувати вміння самоконтролю та відслідковування динаміки творчого потенціалу.
Самоосвіта не може бути самоціллю, вона є засобом для вирішення будь-якої проблеми, яка постає або постане впродовж життя перед особистістю. Тому, на мій погляд, цілком логічним є використання технологій проблемного навчання, методу дилем на уроках правознавства. Вони полягають в тому, що розгляд кожної теми починається з постановки конкретної проблеми. Важливим є те, що запропоновані інтелектуальні завдання повинні бути конкретними, можливим до виконання даною віковою групою учнів і життєво зорієнтованим. Таким чином діти кожного уроку звикають не тільки до ситуації проблемності правознавства, а і до думки, що вивчення цього предмета є справді життєво необхідним. На переконання вчителя процес навчання в школі повинен бути направлений на досягнення хоч невеликої, але перемоги. В цьому розумінні є доречним використання елементів педагогіки співробітництва та методу проекту.
Щоб залучити кожного учня до співпраці, на деяких уроках можна використовувати інтерактивні методи навчання, які забезпечують взаємодію учнів між собою, тим самим діти вчаться спілкуватися з іншими. Учитель тільки організатор і координатор інтерактивної взаємодії. Ці методи дають найбільший простір для самореалізації учня у навчанні.
Проблема полягає в тому, як організувати самоосвітню діяльність учнів, щоб можна було чекати бажаних результатів.
Відпрацьованим є наступний алгоритм діяльності самого вчителя:
5.Моніторинг самоосвітньої діяльності учнів


4. Організація диференційованих груп учнів і планування роботи


3.Вивчення ступеню готовності учнів до самоосвіти


2. Вивчення рівня сформованості самоосвітньої компетентності учнів


1.Вивчення учителем методики організації самоосвітньої діяльності учнів


Ще одним важливим моментом організації самоосвітньої діяльності учнів є те, що поступово необхідно розширювати поле самореалізації учнів. На практиці це виглядає приблизно так: індивідуальна робота „учень -учитель” групова робота „учитель - учень - однокласник” позакласна робота „учень – однолітки.
Така робота прослідковується на уроках з правових дисциплін («Вчимося бути громадянами»-8 клас; «Правознавство»- 9-10 класи.). Здобуті навички допомагають учням стати активними учасникам виховного процесу під час проведення годин спілкування, правових брей-рингів та ток-шоу, правознавчих КВК. У тісній співпраці класних керівників, адміністрації та вчителя правознавства проводяться бесіди, лекції з опорою не тільки на теоретичні положення норм права, але і з підкріпленням їх конкретними прикладами. Обов’язковими є проведення в кожному навчальному році місячника правових знань, щомісячно Дня правових знань, які спрямовані на формування правової культури, профілактики правопорушень серед учнівської молоді. Корисними є зустрічі учнів школи та їх батьків з робітниками правоохоронних органів, психологами лікарями. Правове виховання здійснюється через вплив на сім’ю шляхом індивідуальної роботи з батьками, через роботу Ради профілактики правопорушень та правового батьківського лекторію.
Моніторинг сформованості самоосвітньої компетентності можна проводити у вигляді бесіди з дітьми, письмового анкетування, особистих спостережень учня і учителя. Корисними також виявляються відслідковування таких показників як детальна індивідуальна освітня траєкторія кожного учня з правознавства, відслідковування якості сформованості вмінь і навичок шляхом співставлення самооцінки учня і оцінки учителя, моніторинг сформованості самоосвітніх компетенцій через призму конкретних досягнень .
В результаті роботи над проблемою „організація самоосвітньої діяльності учнів ” учитель спостерігає певний ріст освітньої компетентності серед дітей. Це, в першу чергу проявляється в тому, що в порівнянні з 2008-20013 навчальним роком збільшилася кількість учнів, які обирають завдання творчого характеру з 15% в 2008 році до 27% в 2009 році і 41,5% в 2010 році
Також спостерігається зростання кількості учнів, які приймали участь в олімпіадах, конкурсах і дослідницькій роботі з історії і правознавства:
Зведена таблиця результативності роботи учителя Галаган А.О.
Етап
Нав. р
2008-2009 н.р.
2009-2010 н.р.
2010-2011 н.р.
2011-2012н.р.

Районні
Сапіга М.
(9 кл )зайняв ІІ м.
Жук Д. (9 кл ) зайняла І м
Жук Д. (10 кл )
зайняла ІІ м
Сапіга М.
(10 кл )
зайняв ІІІ м.
Гладка Ю.
(9 кл ) ІІІ м
Жук Д . (11 кл ) зайняла І м.
Гладка Ю
(10 кл )зайняла І м.
КулаковМ.
(9 кл )
зайняв ІІІ м.
Батурко В. (11кл ) зайняла ІІ
Кулаков М
(10 кл )., Дєлев Д
(10 кл)
зайняли І м.
Левченко К. (10 кл ) зайняла ІІІ м
Ніколайцева В. (10 кл ) зайняла ІІІ м.

Міські
Жук Д. (9 кл ) зайняла ІІІ м
Жук Д. (10 кл ) зайняла ІІІ м
Гладка Ю.
(10 кл )зайняла ІІІ м.
Жук Д(11 кл ) зайняла ІІ м
Батурко В. (11кл ) зайняла ІІІ,
Кулаков М
(10 кл )., Дєлев Д
(10 кл)
зайняли ІІІ м.

Обласні
_
_
_
_

Результати
учнівських інтелектуальних конкурсів

2008-2009 н.р.
2009-2010 н.р.
2010-2011 н.р.
2011-2012н.р.









_____________
Батурко В отримала диплом про участь в дискусійному клубі «Діалог».
Команда «Феміда» (Узунов А., Гладка К., Сипало І., Жук Д, Сапіга М., Дяченко Н) зайняла І місце в місті в інтелектуальному конкурсі «Що? Де? Коли?»з правознавства на тему «Конституція П.Орлика»

Учні (Сипало І., Узунов А., Кулаков М., Дяченко Н.,
Левченко К) зайняли ІІ місце в обласному конкурсі Міністерства
Юстиції «Проект антикримінальної направленості «Територія закону»
«Порушення прав дитини(проблеми насилля над дитиною й шлях їх подолання).
Батурко.В., Левченко.К. отримали диплом в номінації «Найкращі знавці права» в міському дискусійному клубі «Діалог».
Сипало І. зайняла І місце в міському конкурсі науково-дослідницьких робіт з правознавства «Історичні читання 2011»


Сипало І. зайняла ІІІ місце в міському конкурсі науково-дослідницьких робіт з правознавства «Історичні читання 2012». Батурко В. отримала диплом в номінації «Найкращий оратор» в міському дискусійному клубі «Діалог. Учні (Кулаков М., Дєлев Д., Батурко В., Левченко К., Узунов А., Ніколайцева В.)отримали диплом за активну участь в міському конкурсі «Дайджест. Правоохоронні органа Кривого Рогу».


Робота
з обдарованими учнями, МАН

2008-2009 н.р.
2009-2010 н.р.
2010-2011 н.р.
2011-2012н.р.



___________





___________
Сипало І.(10 клас)зайняла V місце в Дніпропетровському відділені МАН. З темою «Жіноча злочинність як кріміногена та суспільна проблема»

Сипало І.(11 клас)зайняла VІІ місце в Дніпропетровському відділені МАН. З темою «Правовий нігілізм як антипод української культури»,
Батурко В.(11 клас)зайняла V місце Дніпропетровському відділені МАН з темою «Торгівля людьми як основна проблема людства»



Атмосфера успіху яка виникає в системі такої роботи дає учням впевненість в своїх силах а відтак впливає на подальший життєвий вибір. Учні-випускники вступають до юридичних вузів
Працюючи над проблемою організація самоосвітньої діяльності учнів ” учитель очікує, що у учнів поступово будуть розвиватися такі здібності і навички як: пізнавальні можливості і навички; володіння великим об’ємом інформації; збільшення словникового запасу учня; вміння використовувати раніше вивчений матеріал; встановлювати причино-наслідкові зв’язки; вміти робити обґрунтовані висновки, інтегрувати і систематизувати інформацію; не боятися вирішувати складні проблеми; використовувати альтернативні шляхи пошуку інформації; вміти оцінювати як процес, так і результат, передбачати наслідки; досягти формування у учнів високого рівня правосвідомості та правової культури виховати активного громадянина України.







15