Розвиток творчих здібностей особистості під час створення виробів декоративно-ужиткового мистецтва


Розвиток творчих здібностей особистості під час створення виробів декоративно-ужиткового мистецтва
Виступ на міський семінар-практикум з декоративно-ужиткової творчості підготувала керівник гуртка Бикова Н. П.
2015 рік


Розвиток творчих здібностей під час створення виробів декоративно – ужиткового мистецтва
«Рівень культури епохи, як і окремої людини, - говорив А.С. Пушкін, - визначається ставленням до минулого ».

Ужиткове – значить вживається в житті, декоративне – значить прикрашає життя. Декоративно-ужиткове мистецтво по своєму походженню - мистецтво народне: народ створює речі, народ знаходить їм потрібну форму і вираження, народ зберігає знайдену в них красу і всі свої досягнення передає у спадок нащадкам. У декоративно-прикладній творчості яскраво виражене прагнення майстрів відобразити навколишню дійсність, зупинити, зберегти в пам'яті красу навколишнього світу.
Твори ужиткового мистецтва відображають художні традиції нації, світобачення, світосприйняття і художній досвід народу, зберігають історичну пам'ять. Народне мистецтво - це минуле, що живе в сьогоденні, спрямоване у майбутнє своєї мрією про небувалий світ. Це культурна пам'ять народу, невід’ємна від найглибших спрямовань сучасності.
У здобутках декоративно-ужиткового мистецтва ми бачимо мудрість народу, його характер, уклад життя. У ці витвори вкладена душа народу, його почуття і його уявлення про краще життя, і тому предмети декоративно-прикладного мистецтва мають таке величезне пізнавальне й естетичне значення. Сьогодні майже в кожному будинку є твори народних майстрів. Вони входять в наше життя не як утилітарні предмети, а в першу чергу як мистецькі твори: відповідають нашому естетичному смаку, вони стають окрасою як сільського, так і міського житла.
Вироби народних майстрів допомагають виховувати у дітей уважне і дбайливе ставлення до навколишнього середовища, так як декоративно-прикладне мистецтво за своїми мотивами близьке до природи. Тобто джерела декоративної виразності народного мистецтва криються в умінні майстрів естетично осмислювати природу.
Художники століттями спостерігали світ тварин, красу птахів, різноманітність рослин, бачили і відчували гармонію природи. Потім її краса, домірність, розумність, впорядкованість знайшли відображення в узорах декоративних розписів, в вишивках рушників, в писанкарстві, в ткацтві. В них - зображення людини, тварин, птахів, рослинні візерунки, орнаменти. Вироби народних промислів допомагають зрозуміти і відчути, що людина - частина природи, а саме це є основою гармонійного розвитку дитини.
В узорах декоративних орнаментів, характерних для різних народних промислів, дотримується певний ритм, симетрія, домірність окремих елементів. Це дає матеріал для розвитку елементарних математичних уявлень.
Наявність художньо-творчих здібностей у дітей є запорукою успішного навчання в гуртку, тому розвивати ці здібності слід якомога раніше. Заняття малюванням, ліпленням і аплікацією сприяють розвитку творчої уяви, спостережливості, художнього мислення і пам'яті дитини.
Розвиваючи інтерес до декоративно – прикладної творчості, слід бути уважним до кожної дитини, вміти допомогти їй дати потрібні вказівки, підтримати прагнення добре виконувати роботу і об'єктивно оцінити його старання. Саме на заняттях гуртка під час створення виробів декоративно-ужиткового мистецтва кожна дитина може проявити свою індивідуальність.
«Вірте в талант і творчі сили кожного вихованця!»,- ці слова одного із самих чудових педагогічних діячів сучасності - Василя Олександровича Сухомлинського - можна було б поставити епіграфом до усього, що включає себе учбовий процес на заняттях гуртка з декоративно-ужиткової творчості.
Знайомство з народним декоративно-ужитковим мистецтвом сприяє вирішенню найскладніших завдань, що стоять перед педагогом в області естетичного виховання підростаючого покоління, - розширення і розвитку у дітей художніх уявлень, духовних потреб, навичок оцінки творів мистецтва, становлення художнього смаку, естетичного ставлення до навколишнього.
Декоративно-ужиткове мистецтво є чинником формування художнього смаку у дітей. Знайомство школярів з декоративною образністю, особливо у творчості народних майстрів, сприяє розвитку у них естетичного відношення до дійсності. Педагогічна цінність пізнання декоративно-ужиткового мистецтва пояснюється наступними важливими причинами: твори цих видів мистецтва дозволяють виховувати у школярів певну культуру сприйняття матеріального світу, сприяють формуванню естетичного відношення до дійсності, допомагають глибше пізнати художньо-виразні засоби інших видів зображувального мистецтва.
Предметний світ, оточуючий людину, змінюється незвичайно швидко: виробництво товарів у різних країнах подвоюється приблизно кожні п'ятнадцять років, але необхідно розкривати естетичне значення творів декоративно-ужиткового мистецтва не лише сучасного часу, а й минулих епох. Основними видами декоративно-ужиткового мистецтва є: кераміка, вишивка, художнє ткацтво, килимарство, писанкарство, декоративний розпис, створення народного одягу, іграшок, витинанок, художня обробка дерева, металу, каменю, шкіри, скла, народне малярство тощо.
Значення творів декоративно-вжиткового мистецтва для формування художнього смаку обумовлюється ще й тим, що в них специфічно переломлюються виразні засоби інших видів зображувального мистецтва-живопису, графіки, скульптури, архітектури. В деяких видах декоративно-вжиткового мистецтва - кераміці, художній обробці дерева, каменю, кістки та рогу - переважають скульптурні якості (наприклад, всесвітньо відома опошнянська глиняна іграшка). Ми повинні допомагати дітям зрозуміти художній задум твору, пояснити основні принципи декоративно-ужиткового мистецтва, яке виявляється, по-перше, в необхідності взаємозв'язку форми предмету з його функціональним призначенням, по-друге- в співвідношенні форми та матеріалу, і по-третє - форми та прикрас.
Людина з розвиненим художнім смаком здатна зрозуміти і цінити стильову єдність предмету, відчувати зв'язок декоративного мистецтва з естетичними вимогами свого часу або минулих епох. Дитина, яка відвідує школу, а потім гурток декоративно-ужиткового напрямку, має бути людиною творчою, всебічно розвиненою, готовою влитися у вируюче життя. Для цього треба бути людиною, яка вміє мислити, з добре розвиненим умінням приймати нестандартні рішення, знаходити вихід із різноманітних, інколи досить скрутних ситуацій, і ми повинні сприяти цьому.
Діти приходять у гурток самі різні: зібрані і незібрані, уважні і розсіяні, ті, що швидко розуміють матеріал і тугодуми, неохайні й акуратні. Єдині вони в одному: усі діти без винятку приходять у гурток із щирим бажанням добре навчитися щось робити своїми руками. Красиве людське бажання – зробити навколишній мир гарнішим за допомогою своїх рук – осяює весь зміст життя дітей у гуртку. Радість пізнання і творчості в мистецтві зшиті докупи. Залучення дітей не тільки до сприйняття краси, але і до процесу створення своїми руками корисного і красивого має велику виховну цінність, морально-естетичне значення. Важливо, щоб керівник гуртка навчив дітей вміло виконувати оригінальні, красиві і корисні предмети, призначені для інтер'єру. На заняттях гуртка необхідно практично спрямовувати художні нахили школяра так, щоб це допомогло в організації житла, одягу, розкривати естетичне значення твору декоративно-прикладного мистецтва минулих епох і сучасності.
Роль народного декоративно-ужиткового мистецтва в естетичному розвитку учнів дуже велика:
Розвиток творчих здібностей дитини
Розфарбовуючи малюнок або роблячи аплікацію, дитина починає більше відчувати колір (вона помічає найважливіший колір, який характеризує той чи інший малюнок; чи гармонують кольори між собою); вчиться правильно розміщувати зображення на площині.
Розвиток технічних навичок Дитина оволодіває різними прийомами малювання розписів в залежності від їх виду. Вдосконалює свої навички і прийоми роботи в різних техніках (колаж, орігамі, паперопластика, ліпка, плетіння) з різними видами матеріалів (глина, текстиль, природний матеріал).
Виховання інтересу до творчої діяльності.
Якщо наставник зможе правильно організувати роботу на уроках, дитина дійсно зацікавиться не тільки цим видом діяльності, а й мистецтвом взагалі. Бо народне декоративно-прикладне мистецтво найцікавіше та найближче до дитини (особливо якщо це не тільки папір або предмет, який можна розфарбовувати, а й різні технікі). Тому у дитини виникає інтерес, заохоченість та бажання працювати.
В процесі роботи з дітьми необхідно прагнути до створення такої атмосфери, яка дозволяла б дітям відчувати себе вільно, невимушено, природно, яка стимулювала б спілкування дітей, їх незалежність і самостійність в проявах творчої ініціативи.
У роботі велику увагу требо приділяти формуванню критеріїв естетичної значущості об'єкта. Це дозволить в результаті сформувати у дітей уміння слідувати канонам, традиціям в зображенні і вміння привносити елементи нового в художню діяльність. Запропонований художній матеріал повинен бути зрозумілим і доступним для дітей.
Під час створення виробів, пропонуючи дітям на вибір різні матеріали, свободу дій з ними, нічим не обмежуючи самостійність дітей, керівник гуртка допомагає, підтримує інтерес до творчості, показує різноманітні можливості застосування знань. В результаті діти захоплюються роботою, знаходять новий, оригінальний спосіб виконання завдання, нове рішення художнього образу.
Від цієї роботи діти отримують велике емоційне задоволення, тому що дитяча саморобка набуває ошатний святковий вигляд і виглядає естетично привабливо.
Оцінка вихователя повинна бути оптимістична, це винагорода за працю, а не покарання за лінь. Треба поважати «дитяче незнання». Місяць, півроку, рік у дитини «може щось не виходити, але прийде час- вона навчиться». Свідомість дитини - могутня, але повільна ріка, і в кожного вона має свою швидкість.
Під час роботи гуртка в ході творчого процесу не забувайте хвалити дитину. Нехай незначний на перший погляд, але добре виконаний елемент роботи викличе у дитини позитивні емоції. Дитину потрібно хвалити, підтримувати і неодмінно заохочувати. Діти повинні постійно переживати радість успіху, подолання труднощів. Неможна давати дитині відчути, начебто він гірший від інших, неможна принижувати його гідність: він не винуватий в тому, що у нього виходить гірше від інших. Треба постійно підтримувати дитину, поки вона не досягне успіху. Зохочувати не знання саме по собі і не старанність, а саме просування вперед, цей результат з'єднання знання зі старанністю. “Навчання – праця, серйозна праця дитини, отже, воно повинно бути радістю, тому що праця, успіх у праці, подолання перешкод у праці, його результат – усе це надійні джерела людської радості.” (В. О. Сухомлинський) Система виховання, в основі якої лежить оцінка тільки позитивних результатів, приводить надзвичайно рідко до психічних зривів у дітей, тим самим сприяє профілактиці появи «важких» підлітків.
Різні види художньої обробки матеріалів змушують дітей мимоволі стикатися з технічними та технологічними завданнями. Завдяки інтересу до цих занять, захопленості ними виховуються працьовитість і наполегливість у роботі. Через процес створення красивих, естетично виправданих виробів декоративно-прикладного мистецтва поволі, ненав'язливо, але дуже продуктивно прищеплюється дітям любов до різних професій.
Заняття декоративно-прикладним мистецтвом поєднує в собі основи багатьох наук, які мають головне значення в політехнічному розвитку дітей.
Залучаючи дітей до світу прекрасного за допомогою декоративно – ужиткової творчості на заняттях гуртка, раджу використовувати психологічні моменти і педагогічні прийоми, які ґрунтуються на позитивних емоціях. Там, де починається хоч найменший примус дитячої душі, про творчість і естетичне виховання не може бути і мови. Заплакана дитина чи розстороєний чимось учень не сприймає вже нічого, навіть самого тричі розпрекрасного, котре його буде оточувати. Прекрасне тільки тоді може сприйматися і бути прекрасним, коли дитина емоційно підготовлена до цього і з завмиранням серця, із трепетом душі чекає зустрічі з ним. У процесі роботи важливе все: і зміст матеріалу (його зацікавленість), і тон розмови (натхненний, піднесений), і місце цієї розмови (виставочний зал музею, екскурсія в природу), і зовнішній вигляд вихователя (охайність), і використання наочності, зразків.
Піднесення матеріалу керівником гуртка знаходить відгук у серцях учнів і стає їхнім особистим надбанням лише тоді, коли «мудрість вихователя залучає, надихає вихованців цілісністю, красою ідейно-життєвих поглядів, морально-етичних принципів, творчим потенціалом» (В. О. Сухомлинський).
“Інтерес підтримується успіхом, до успіху веде інтерес. А без успіху, без радісного переживання перемоги над труднощами немає інтересу, немає розвитку здібностей, немає навчання, немає знання.” (В. О. Сухомлинський)
В процесі роботи під час створення виробів декоративно – ужиткового мистецтва неодмінно треба вводити колективні роботи (виготовлення подарунків для дітей д/с, Святки) тому, що колектив – це завжди ідейне об'єднання, що має визначену організаційну структуру, чітку систему взаємозалежностей, співробітництва, взаємодопомоги, вимогливості, дисципліни і відповідальності кожного за всіх і всіх за кожного. Колективну роботу з дітьми по народному мистецтву треба організувати так, щоб вони могли вільно спілкуватися один з одним і з дорослими, висловлювати свою думку, вислуховувати одне одного, обмінюватися враженнями. Під час творчої діяльності діти могли вільно підійти до дошки, до місця роботи, до столу керівника гуртка, щоб краще розглянути вироби народних майстрів, ілюстрації в посібниках і т.п Організація екскурсій для дітей відкриває перед керівником гуртка широкий простір для залучення місцевого художнього матеріалу, щоб показати зв'язок творів декоративно-прикладного та народного мистецтва з життям. Об'єкти різноманітні: окремі пам'ятники народної архітектури, артілі народних художніх промислів, краєзнавчі музеї, фабрики з виробництва декоративних тканин, меблів, посуду, іграшок і т. п.; правильно організовані екскурсії можуть стати справжніми художніми подіями у житті дітей. Все це дозволяє збагатити палітру їх вражень, а потім на заняттях гуртка в процесі виготовлення виробів спробувати втілити свої найсміливіші ідеї.
Ужиткове мистецтво є невід'ємною частиною освітнього процесу. Вироби народних майстрів відрізняються почуттям матеріалу, органічною єдністю утилітарності (практичної спрямованості) речі з її декором, національним колоритом, високими морально-естетичними якостями. У народному мистецтві закладено стільки виховного заряду (не тільки в готових виробах, що радують око, але і в самому процесі, в технології їх створення), що природно виникає питання про його найактивніше використання в роботі з гуртківцями.
Можна зробити висновок,що декоративно-ужиткове мистецтво грає важливу роль у розвитку творчих здібностей дитини і взагалі у становленні дитини як особистості. Дуже важливо правильно підійти до цього процесу.
Список літератури
1. Антонець М.Я. Василь Сухомлинський і гуманістична педагогіка української народної школи. //Педагогіка і психологія, -1977. - №4.
2. Антонець М.Я. В. О. Сухомлинський і оновлення змісту шкільної освіти. //Педагогіка і психологія, -1996. - №2. – с.12-19.
3. Євдокієва Т. До гуманістичної педагогіки В. Сухомлинського і Р. Штайнера. //Рідна школа. –1998. -№3. –с.36.
4. Асилханов Е.С Методика викладання декоративно-ужиткового мистецтва. - Семипалатинск: СПИ, 2000. - 121 с., 376с.