Цвет яблони-весеннее творение



ВІДДІЛ ОСВІТИ, МОЛОДІ І СПОРТУ
БІЛОЗЕРСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Білозерська районна станція юних натуралістів
Всеукраїнський конкурс
експериментально-дослідницьких робіт з природознавства
"Юний дослідник"
Напрямок "Рослини навколо нас"
Цвіт яблуні - весняне творіння
Виконавець: Верисоча Діана Олександрівна,
учениця 4 класу
Дніпровської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів
Науковий керівник: Бевзенко Валентина Василівна, вчитель природознавства
Дніпровської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів
ДНІПРОВСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІСТУПЕНІВ

Верисоча Діана учениця 4 класу
Тема роботи: « Цвіт яблуні - весняне творіння»
2014 рік
ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………..3
РОЗДІЛ І
Фізико-географічна характеристика селища Дніпровське Білозерського району
1.1.Фізико-географічне положення с.Дніпровське ………………………....4-5
1.2.Фенологічні фази розвитку плодових дерев ……………………………...6
1.3.Види яблук та їх властивості ……………………………………………..6-10
РОЗДІЛ ІІ
Спостереження за розвитком яблуні весною
2.1. Організація та проведення спостереження…………………………….11-12
2.2. Аналіз проведення спостереження……………………………….…….12-13
ВИСНОВОК……………………………………………………………………...14
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………………15
ДОДАТКИ……………………………………………………………...…….16-34
ВСТУП Приходу весни людина очікує всю зиму. І ось повсюди починають весело щебетати горобці, дзвінко дзюрчать струмки. Але з настанням весняного тепла природа оживає настільки швидко, що ми часом не встигаємо помітити безліч цікавих явищ у природі і пропускаємо величезну кількість цікавих подій у навколишньому світі .
На уроці позакласного читання ми ознайомилися з віршем Наталі Забіли «Яблунька ». Мені стало цікаво, які насправді відбуваються зміни в природі з приходом весни. Коли прокидаються яблуні, скільки потрібно часу, щоб вони зацвіли. Ми з моїм керівником вирішили спостерігати за явищами в природі та температурою повітря в районі спостереження. Тому тему моєї роботи:
« Цвіт яблуні - весняне творіння» я вважаю актуальною.
Мета: виявити зміни чергування фенологічних фаз сезонного розвитку насінних рослин(яблуні) на досліджуваній території Південного регіону України
Завдання:
1. Вивчити літературу по фенологічним спостереженням
2.Вибрати територію (ділянку) та скласти маршрут спостереження
3.Вибрати ,за якими сортами яблунь будемо спостерігати
4.Провести спостереження фенологічних фаз розвитку яблунь весною
5.Завести щоденник спостережень
Об’єкт дослідження: яблуні
Предмет дослідження:яблуневий сад та фенологічні фази розвитку
Методи дослідження: спостереження в природі, порівняльний аналіз, узагальнення зібраної інформації, опис, фотографування етапів розвитку яблуневої бруньки.
Структура роботи складається зі вступу, основної частини, висновку, списку використаної літератури, додатки.
Теоретична та практична значущість роботи полягає в можливості використання її теоретичної частини на уроках природознавства.
РОЗДІЛ І Фізико-географічна характеристика селища Дніпровське Білозерського району
1.1.Фізико-географічне положення с.Дніпровське

Дніпровське - селище Білозерського району, центр сільради. Виникло у 1931 році. Розташоване на правому березі річки Кошової за 7 км на захід від районного центра с.м.т. Білозерка і за 23 км від залізничної станції Херсон. Населення – 1230 чоловік.
Територія Білозерського району розташована на Причорноморській западині. У рельєфі їй відповідає Причорноморська низовина. У будові рельєфу низовини велику роль відіграють долини річок, корінні схили яких ускладнені зсувами. Долина Дніпра утворює велику терасову рівнину. Спостерігається значний похил в бік річки Дніпро і річки Кошової земної поверхні, рельєф місцевості слабо розчленований ярами, які утворилися в результаті ерозійних процесів. Тому в період дощів спостерігається значний змив поверхневого шару ґрунту в р.Кошову. Територія села належить до  помірно континентальної, посушливої зони. Влітку сюди надходять повітряні маси з Північної Африки, Малої Азії й Балканського півострова, взимку – маси арктичного повітря, що спричиняють ранні осінні й пізні весняні заморозки. Під впливом азіатського антициклону переважають вітри східних напрямків. Зима в основному тепла, малосніжна, осінь і весна переважно сухі та сонячні. Середньорічна температура +10°, максимальна +40°, мінімальна до – 31,5°. Тривалість безморозного періоду – пересічно 179 днів на рік.Сніговий покрив зявляється у третій декаді грудня, зникає на початку другої декади березня. Висота снігового покриву 5 см.
Досліджувана територія розташована у континентальній степовій зоні. Характеризується м’якою малосніжною зимою. Теплим літом, рідкими дощами, переважно зливневого характеру, завдяки яким відбувається змив поверхневого шару ґрунту в річки. [1].
Територія Білозерського району входить до зони степу. На формування ґрунтового покриву мають вплив такі фактори: посушливий клімат, розріджена рослинність, яка покриває територію степу нерівномірно і має поверхневу кореневу систему. Велике значення має «підтягування» до поверхні деякої кількості легко розчинених солей. В тому числі солей натрію. Велику роль відіграє рівнинність місцевості, її безвічність. А також розвинутий мікрорельєф нерівностей, які вимірюються в сантиметрах. Окремі підвищення висихають у першу чергу і до них підходить волога. Як з глибин так і з сусідніх мікрознижень, на поверхні потроху накопичуються легкорозчинні солі. Поступово тут формуються сильно солонцюваті ґрунти, або солонці. На схилах підвищень, кули солі проникають пізніше, з’являються ґрунти менш солонцюваті, а в пониженнях навіть слабо лужні, якими тут є темно-каштанові і каштанові ґрунти. Вони відрізняються від чорноземів меншим вмістом гумусу. У 1883 році Докучаєв відкрив ґрунти сухих степів і назвав їх каштановими. Структура його пороховато -зерниста. Перехідний гумусовий горизонт має крупнозернисту структуру. Степ має властивість до швидкої трансформації: накопиченню поживних речовин та розкладення їх по мінеральних складових. [3,с. 120-126].
1.2.Фенологічні фази розвитку плодових дерев
Усі садові плодові рослини належать до листопадних. Протягом року вони проходять два життєвих періоди: період вегетації та період спокою. Кожен з них у свою чергу поділяється на фенологічні фази. Ці фази повторюються щороку, щоразу в певну фенологічну фазу відбуваються різні зміни в усіх органах і тканинах рослин. Ці зміни бувають як морфологічними, що стосуються форми й зовнішнього вигляду, так і фізіологічними, при яких змінюються біохімічні процеси, що відбуваються в рослині. Тривалість окремих фенологічних фаз і всього періоду спокою або вегетації не буває однаковою щороку. Вона залежить від умов довкілля: температури, вологості, погодних змін. В основі фенологічного розвитку рослин лежить спадково закріплена ритмічність і періодичність фізіологічних процесів , що отримала назву біологічних , чи фізіологічних , годин. Проте динаміка настання фенофаз , терміни початку , закінчення і тривалість фенологічних циклів у рослин перебувають під постійним і потужним впливом сезонних змін географічного середовища (природи) і насамперед сезонності кліматичних умов ( закономірного чергування на Землі сезонів з різною тривалістю дня і ночі , теплих і холодних , дощових і сухих) , пристосовуючись до яких рослини істотно змінюють ритміку процесів росту і розвитку , свій фенологічний стан . У теплі або дощові сезони рослини вегетують , в холодні або сухі впадають в спокій. Під впливом сезонних змін погодних умов у рослин різко змінюється динаміка їх ростових процесів . Тому фенологічний розвиток рослин розуміють як їх сезонний розвиток .В нашій роботі ми керувалися програмою фенологічних спостережень над деревними рослинами, зокрема, тією її частиною, яка стосується розвитку бруньок. [4].
1.3.Види яблук та їх властивості
Як відомо, сорти яблук розрізняються не тільки за своїми смаковими характеристиками, але і по термінах дозрівання, і, відповідно, зберігання. Є такі, які достигають влітку, але й зберігаються такі плоди не довго. Як правило, термін зберігання літніх сортів яблук складає всього від двох до п’яти тижнів. У той час як зимові сорти придатні до вживання протягом 4-5 місяців після збору врожаю.. Яблуня - рід листопадних дерев і чагарників сімейства розоцвітих з кулястими солодкими або кисло- солодкими плодами. Це найпоширеніша плодова культура в наших садах. Чудове цвітіння цих садів навесні і достаток фруктів восени роблять яблуню самим улюбленим деревом. Ранній сорт яблук: Мелба
Дерево має крону вертикально -овальної форми , невисоку , середньої густоти , сильно облистнені . Листя широкі , середньої довжини , овальні та еліптичні , зморшкуваті , матові , зелені , опукло - увігнуті . Край городчатий .плоди одномірні , округлі . Шкірочка гладенька , масляниста , середьої товщини. Основне забарвлення зеленувато -біле . Покривне забарвлення у вигляді розмитого темно -червоного рум'янцю по всій поверхні плоду. Підшкірних точок багато, вони середньої величини , але добре помітні. Плодоніжка довга, тонка , пряма , косо поставлена, воронка дрібна. Смак кислувато - солодкий . Сорт зимостійкий , стійкий до парші. Цвітіння середнього періоду. Квіткові бруньки стійкі до весняних заморозків .

Гала МастДерево середньоросле , з широкоовальною негустою кроною. Скелетні гілки середньої міцності , відходять від стовбура під кутом 45 - 75 ° , кінці їх спрямовані догори .Цвіте в середньопізні строки .
Плоди середніх розмірів, досить одномірні , округлі або округло- зрізано -конічні зі слабкою ребристістю на верхівці , жовті з смугасто розмитим оранжево -червоним рум'янцем на більшій частині поверхні. Шкурка тонка , щільна , суха. М'якоть світложовта , щільна , соковита , ламка , відмінного кислувато солодкого смаку . Знімна зрілість настає в другій декаді вересня , споживча - в листопаді.
Зимовий сорт яблук: Голден ДелішесДерево сильноросле , з широкоовальною або округлою середньо загущеною кроною. Скелетні гілки відходять від стовбура майже під прямим кутом. Збудливість бруньок середня ,здатність приросту пагонів середня. Зимостійкість нижче середньої , стійкість проти парші та борошнистої роси - середня.. Цвіте в пізні терміни , довго. Плоди середнього і більше середнього розміру , середньої одномірності , подовжені - округло конічні , зеленувато - жовті з світло - коричневими чечевичками , іноді з незначним оранжевим рум'янцем та іржавою сіткою. Шкурка середньої товщини , щільна , еластична , гладенька , суха. М'якоть жовтувато кремова, щільна , дрібнозерниста, соковита , ароматна, відмінного кислувато солодкого смаку.

Ренет Симиренко
Високоврожайний , чудовий сорт , з невибагливим доглядом і періодичним плодоношенням . Плоди вище середнього розміру, округло -конічної форми , зелені , іноді з маленьким коричневим рум'янцем.
М'якоть приємного смаку , відрізняється високими смаковими якостями. У лежанні стають соломистого - жовтими , зберігаються до лютого - березня і довше. зрілість в кінці вересня - початок жовтня. Споживча - через 40дней .
Дерева більше середнього розміру, з загущеною і округлою кроною.
Цвітіння пізнього періоду . Квіткові бруньки стійкі до заморозків навесні.
Всі види - хороші медоноси.

Яблуко містить до 80 % води , решта 20 % корисні речовини : клейковина , органічні кислоти , калій , натрій , кальцій , магній , фосфор , залізо , йод , а також вітаміни А , В1 , В3 , РР , С та інНайкраще вживати свіжі плоди в натуральному вигляді або натерті на крупній тертці. Найбільш корисні дрібні , кислі і дикі яблука . Вони містять в десять разів більше корисних речовин , ніж глянцеві плоди.
Кислі яблука більш багаті вітаміном С, вони добре впливають на імунну систему , зміцнюють стінки судин , зменшують їх проникність для токсинів , знімають набряки , сприяють швидкому відновленню сил після тривалої хвороби. Яблука містять природні антибіотики - фітонциди , які самі по собі згубно впливають на збудників вірусу грипу , золотистий стафілокок, знищують збудників дизентерії. [2].
РОЗДІЛ ІІ Спостереження за розвитком яблуні весною
2.1. Організація та проведення спостереження

Ми вирішили провести спостереження за чергуванням розвитку фенологічних фаз яблуні весною. Для цього ми визначили маршрут та ділянку в яблуневому саду агрофірми радгоспу «Білозерський» бригади №5 (див.Додаток А ). Місце знаходження ділянки – Південно-східний схил. Сад відкритий північним вітрам а також весняним туманам і холодним заморозкам. Кожного року бувають по 3-4 заморозки, останній може бути 5 травня. Сад закладений у 2010 році.(див.Додаток Б).
Були вибрані сорти яблук, які відрізняються строком цвітіння та поділяються на літні та зимові строки дозрівання . Кожен ряд у саду пронумеровано, ми відмітили по 10 дерев кожного сорту, де будемо проводити спостереження (див. Додаток В ). Допомогу при виборі сортів яблунь ми отримали від бригадира Науменка Руслана Анатолійовича. Контроль за розвитком бруньок проводили з інтервалом у 7 днів у березні та 3-5 днів у квітні-травні. Вели щоденник спостережень (див Додаток Г). Дані заносили до щоденника спостережень (див. Додаток Д).
Вели календар природи, де відмічали температуру повітря та напрям вітру кожного дня протягом трьох місяців(березень, квітень, травень) 2013 року (див. Додаток Е).
Зупинилися на наступних об'єктах:
1.Літні сорти яблунь
а) Мелба – 1 ряд
б) Гала Маст -15 ряд
2. Зимові сорти яблунь
а) Ренет Симиренко - 1 ряд
б) Голден Делішес - 15 ряд
У нашій роботі ми використовували такі методи :- класичний метод фенологічних спостережень (реєстратор терміну). Сутність його в знаходженні дати настання сезонного явища в даному місці.
- первинний описовий метод фенологічних спостережень. Він полягає в тому, що фенологічний стан об'єкта з його допомогою характеризується без яких-небудь підрахунків.
Метеорологічний метод. Погодні зміни температури повітря та напрям вітру. А більш детальні метеорологічні дослідження нам були люб’язно надані головним агрономом агрофірми радгоспу «Білозерський» Головко Віктором Григоровичем з метеостанції яка знаходиться у селі Дніпровське. Дані напряму вітру оформлено в «розу вітрів» (див. Додаток Ж).
Природні явища за якими вели спостереження - фотографували і робили записи в щоденнику.
2.2. Аналіз проведення спостереження
Нами було проведено вивчення малого життєвого циклу рослин чотирьох сортів яблуневого саду, про які в роботі ми проводили опис. По типу швидкості розвитку бруньок вони поділяються на літні та зимові сорти. У результаті проведених спостережень ми з’ясували, що цикл розвитку плодових бруньок яблуні проходить у декілька стадій (див. Додаток К). У нашому регіоні він триває 30-35 днів Таким чином за даними таблиці видно, як чергуються фази розвитку яблуні (див. Додаток Л).
У ході спостереження за деревами було з’ясовано:
набухання плодових бруньок було помічено 8 квітня при t +6 у літніх сортів яблунь Мелба та Гала Маст у осінньо-зимових Голден Делішес та Ренет Симиренко 10 квітня t -+10 у зимових сортів яблунь (поява на брунькових лусочках опушення).
поява розпускання бруньок Мелба, Гала Маст – 11 квітня t +12 Голден Делішес, Ренет Симиренко – 13 квітня t +17 (поява кінчиків листя між лусочками).
висування бутонів Мелба, Гала Маст – 16 квітня t+16
Голден Делішес, Ренет Симиренко – 18 квітня t +19 (суцвіття висувається, але квітконіжки і бутони ще з’єднані разом).
відокремлення бутонів Мелба, Гала Маст – 18 квітня t +19
Голден Делішес, Ренет Симиренко – 21 квітня t +19 (бутони і квітконіжки відокремлюються один від одного).
рожевий бутон Мелба, Гала Маст – 23 квітня t+18
Голден Делішес, Ренет Симиренко – 25 квітня t +23 (чашолистики розвернулися і добре видно рожеві пелюстки).
розрихлення бутонів Мелба, Гала Маст - 26 квітня t +22
Голден Делішес, Ренет Симиренко – 28 квітня t+26 (бутони відокремилися один від одного видно центральний бутон).
цвітіння Мелба 28 квітня t +26 Гала Маст - 29 квітня t +26
Голден Делішес, Ренет Симиренко – 2 травня t+27 (бутони розкрилися)
закінчення цвітіння Мелба 11 травня t+26 Гала Маст 12 травня t+26
Голден Делішес 14 травня t + +27, Ренет Симиренко – 14 травня t +24(пелюстки обсипались) (див.Додаток М).
За нашими спостереженнями можемо сказати, що початок розвитку плодових бруньок починається при температурі +5. У літніх сортах яблук фенологічні фази починають чергуватися раніше на 3-5 днів і закінчується цвітіння швидше. Дані спостережень в таблиці ( див. Додаток Н). Зимові сорти яблук закінчують цвісти на 5-6 днів пізніше (див.ДодатокП). Отримані результати переконливо показують як різні сорти яблук мають неоднаковий період розвитку фенологічних фаз і що для початку цього явища потрібні певні погодні умови.
ВИСНОВОК
У даній роботі представлені відомості про фенологічні особливості розвитку яблуневого саду.
Ми дізналися, що рослини володіють багатьма пристосуваннями, які дозволяють їм виявляти зміни в оточуючому середовищі , реагують на них чергуванням періодів розвитку. Проведені спостереження показали, що літні сорти яблунь починають розвиватися раніше, а зимових сортів -цикли проходять на 3-5 днів пізніше. Із пояснень бригадира ми зрозуміли, що в саду необхідно проводити фенологічні спостереження, бо вони допомагають боротися з хворобами та шкідниками саду.
У результаті дослідницької роботи ми навчилися проводити фенологічні спостереження в природі, складати щоденник спостережень. У 2014 році плануємо продовжити спостереження за розвитком та дозріванням яблук.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1.Атлас Херсонської області
2. Колесников В. А., Агафонов В. В., Фаустов В. В. и др. Плодоводство /Под ред. Колесникова В. А. М.: «Колос», 1979 – с.
3. Некоса В.Б. /Географія України: Навч. посіб. / За ред. проф. В.Б. Некоса// Харків, 1993. — С. 120-126 .
4.Потапов В.А. Плодоводство / Под ред. В.А. Потапова, Ф.Н. Пилыдикова. - М.: Колос, 2000. -432 с.: ил. - (Учебники и учеб. пособия для студентов высш. учеб. заведений). ISBN 5-10-003281-2.
ДОДАТКИ
Додаток А
Ділянка спостереження


Додаток Б

Додаток В


Додаток Г
Щоденник спостережень

Додаток Д
Таблиця 2.1.
№ Дата спостереження Подія яка відбувалася в природі
1 01.03.13. Сплячі бруньки
2 10.03.13. Сплячі бруньки
3 17.03.13. Сплячі бруньки
4 24.03.13. Сплячі бруньки
5 30.03.13. Сплячі бруньки
6 07.04.13. Було помічено набухання плодових бруньок на яблуні сорту Мелба та Гала Маст літні сорти яблунь
7 10.04.13. Було помічено набухання плодових бруньок на яблуні Голден Делішес та Ренет Симиренко зимові сорти яблунь
8 10.04.13. Розпускання бруньок (поява кінчиків листя між лусочками) літні сорти яблунь
9 13.04.13. Розпускання бруньок (поява кінчиків листя між лусочками) зимові сорти яблунь
10 16.04.13. Висування бутонів (суцвіття висувається, але квітконіжки і бутони ще з’єднані разом) літні сорти яблунь
11 18.04.13. Висування бутонів(суцвіття висувається, але квітконіжки і бутони ще з’єднані разом) зимові сорти яблунь
12 18.04.13. Відокремлення бутонів (бутони і квітконіжки відокремлюються один від одного) літні сорти яблунь
13 21.04.13. Відокремлення бутонів (бутони і квітконіжки відокремлюються один від одного) зимові сорти яблунь
14 23.04.13. Рожевий бутон (чашолистики розвернулися і добре видно рожеві пелюстки) літні сорти яблунь
15 25.04.13. Рожевий бутон (чашолистики розвернулися і добре видно рожеві пелюстки) зимові сорти яблунь
16 26.04.13. Розрихлення бутонів(бутони відокремилися один від одного видно центральний бутон) літні сорти яблунь
17 28.04.13. Розрихлення бутонів(бутони відокремилися один від одного видно центральний бутон) зимові сорти яблунь
18 29.04.13. Цвітіння (бутони розкрилися) літні сорти яблунь
19 02.05.13. Цвітіння (бутони розкрилися) зимові сорти яблунь
20. 12.05.13. Закінчення цвітіння (пелюстки обсипались) літні сорти яблунь
21. 14.05.13. Закінчення цвітіння(пелюстки обсипались) зимові сорти яблунь
Сторінка з щоденника фенологічних спостережень
Додаток Е
Календар температури повітря
Березень 2013 рік

Квітень 2013 рік

Травень 2013 рік

Додаток Ж
«Роза вітрів» Березень

«Роза вітрів» Квітень

«Роза вітрів» Травень

Додаток К
Фенологічні фази розвитку яблуні

Додаток Л Таблиця 2.2.
Сорт яблуні Набухання бруньокРозпускання плодових бруньок і цвітіння
Початок розпусканняплодових бруньок Початок цвітіння Кінець цвітіння
Літні сорти яблук Мелба08.04.13. 11.04.13. 29.04.13. 12.05.13
Гала Маст08.04.13. 11.04.13. 29.04.13. 12.05.13
Зимові сорти Ренет Симеренко10.04.13. 13.04.13. 02.05.13. 14.05.13.
Голден Делішес10.04.13. 13.04.13. 02.05.13. 12.05.13.
Розвиток яблуні
Додаток М
Фази розвитку яблунь


Брунька у спокою

2. Набухання бруньки


Поява розпускання бруньок
3.Висування бутонів

4.Відокремлення бутонів

5.Роженвий бутон

6.Розрихлення бутонів

7.Початок цвітіння

7.Цвітіння

Закінчення цвітіння
Додаток Н
Таблиця 2.3.
№ Рослина в якої відзначається
явище Остання дата, коли явище не спостерігалося Дата початок явища Дата масового явища Дата закінчення явища
Яблуня Мелба , Гала Маст1. Набухання бруньок 07.04.13 08.04.13. 09.04.13 10.04.13
2. Поява розпускання бруньок 10.04.13. 11.04.13. 14.04.13. 15.04.13.
3. Висування бутонів 15.04.13. 16.04.13. 17.04.13. 18.04.13.
4. Відокремлення бутонів 17.04.13. 18.04.13. 20.04.13 23.04.13.
5. Рожевий бутон 22.04.13. 23.04.13. 25.04.13. 26.04.13.
6. Розрихлення бутонів 25.04.13. 26.04.13. 26.04.13. 28.04.13.
7. Цвітіння 28.04.13. 29.04.13. 05.04.13. 10.05.13.
8. Закінчення цвітіння 10.05.13. 11.05.13. 12.05.13. 12.05.13.
Фенологічні фази літніх сортів яблунь
Додаток П Таблиця 2.4.
№ Рослина в якої відзначається
явище Остання дата, коли явище не спостерігалося Дата початок явища Дата масового явища Дата закінчення явища
Яблуня Голден Делішес , Ренет Симиренко 1. Набухання бруньок 09.04.13 10.04.13. 09.04.13 10.04.13
2. Поява розпускання бруньок 12.04.13. 13.04.13. 11.04.13. 13.04.13.
3. Висування бутонів 15.04.13. 18.04.13. 17.04.13. 18.04.13.
4. Відокремлення бутонів 20.04.13. 21.04.13. 19.04.13 21.04.13.
5. Рожевий бутон 24.04.13. 25.04.13. 23.04.13. 27.04.13.
6. Розрихлення бутонів 27.04.13. 28.04.13. 26.04.13. 29.04.13.
7. Цвітіння 29.04.13. 02.05.13. 05.04.13. 11.05.13.
8. Закінчення цвітіння 11.05.13. 12.05.13. 12.05.13. 14.05.13.
Фенологічні фази зимових сортів яблунь