Тема. Розквіт Давньоєгипетської держави 6 клас


Урок 136 кл. 08.10.13
Тема. Релігія та міфологія
 
Мета: розглянути процес утворення релігії у держави у давньому Єгипті, сформувати в учнів уявлення про владу фараона, розповісти про будівництво пірамід як символів необмеженої царської влади; удосконалювати навички роботи з історичною картою; формувати навички роботи з історичним документом, групової діяльності; засвоїти терміни та поняття: «фараон», «вельможа», «жрець», «піраміда».
Тип уроку: урок формування, вдосконалення вмінь та навичок.
Обладнання: підручник, атлас, історичні документи.
ХІД УРОКУ
I. Актуалізація знаньКоментована робота з картою
Учитель пропонує учням показати територію Давнього Єгипту, витоки, дельту, пороги Нілу, охарактеризувавши природні умови країни.
Робота з поняттямиЗа допомогою методу «Мікрофон» учні дають визначення понять: «шадуф», «оазис», «пороги», «дельта», «хамсин», «мул», «папірус», «цивілізація», «держава», «деспотія», «іригація».Учні дають відповіді на питання:
1. Чому іригаційні роботи вимагали участі усього дорослого населення общини?
2. Хто повинен був контролювати виконання всіх робіт?
II. Вивчення нового матеріалуОб’єднання ЄгиптуУ ч и т е л ь.
Спочатку в Єгипті було близько 40 держав. Їх правителі часто воювали один з одним — переможці захоплювали переможених.
Деякі правителі стали називати себе царями. Цар — правитель, що уособлював вищу законодавчу, військову, судову та релігійну влади. Шанували його, як бога Ра. Врешті-решт,
долину Нілу було поділено між двома великими царствами: в пониззі річки, тобто дельті, утворився Нижній Єгипет, а вище за течією — Верхній Єгипет.
Щоб займатися землеробством, єгиптянам потрібно було постійно проводити іригаційні роботи, що було важко для окремої родини, тому вони об’єднувалися в общини на чолі з вождями. Такі общини називалися номи, а вожді — номархами. У кожній частині Єгипту було приблизно по 20 номів.
Цар Верхнього Єгипту носив білу корону, схожу на високий шолом, а символом цієї держави була квітка лотосу.
Корона царя Нижнього Єгипту була червоного кольору і мала плоске піднесення іззаду, а державним символом — папірус.
Між двома царствами відбувалися тривалі запеклі війни. Про цю епоху розповідає знаменитий єгипетський рельєф (опукле зображення на камені), що зображував царя Верхнього Єгипту, який замахнувся на свого супротивника. Нижче показані вороги, що рятуються втечею.
Приблизно за три тисячі років до нашої ери цар Верхнього Єгипту Нармер остаточно підкорив Нижній Єгипет та об’єднав всю країну.
Він став носити подвійну корону. Повелителів всього Єгипту стали називати  фараонами.   
Першою  столицею  єгипетської  держави  стало  місто Мемфіс.
Управління державою
Робота у групахКлас ділиться на три групи, кожна з яких отримує окреме завдання.
1-а   г р у п а. Прочитайте уривок із роману Болеслава Пруса «Фараон» і дайте відповіді після тексту.
Цей величезний обсяг робіт вимагав не лише знань з астрономії, землевпорядкування, механіки та будівництва, а й досконалої організації праці. Укріплювати греблі, чистити канали треба було у точно зазначений час на великій площі. Це вимагало цілої армії робітників, яка охоплювала б десятки тисяч людей і діяла б за чітко визначеними завданнями, під єдиним керівництвом. Ця армія повинна була мати безліч вищих і нижчих начальників, безліч загонів, які б виконували різні роботи, підпорядковані одній меті. Цій армії, зазвичай потрібні були величезні запаси продовольства, допоміжних сил і знарядь праці.
Єгипет зумів організувати таку армію трударів, і їй завдячує він своїми безсмертними ділами. Вочевидь, створили цю армію й визначали плани її роботи жерці — єгипетські мудреці; а виконували ці плани за наказами царів чи фараонів. Саме тому єгипетський народ за часів своєї величі являв собою ніби єдиний організм, в якому жерці були мозком, фараон — волею, народ — тілом, а покірність — цементом.Так саме природа Єгипту, що вимагала великої, постійної та старанної праці, допомогла створити кістяк суспільної організації цієї країни.
Народ працював, фараон правив, жерці складали плани.
Фараон правив державою за допомогою регулярного війська та міліції, чи поліції, а також величезної кількості чиновників, з яких поступово утворилася родова знать. Фараон був законодавцем, верховним головнокомандувачем, найбагатшим землевласником, верховним суддею й жерцем, навіть сином богів і самим богом.
Поряд з фараоном, часто навіть вище від нього, стояли жерці. Це був стан мудреців-законників, що вершили долю країни.
Питання1. Чому в Єгипті виникла держава?
2. На які групи можна поділити єгипетське суспільство?
3. Яким чином фараон керував державою?
4. Ким був фараон у державі?
2-а   г р у п а. Прочитайте текст «Повчання царя своєму сину» (XXII ст. до н. е.) і дайте відповіді на питання.
Шкідлива людина для міста — це підбурювач.
Пригнічуй натовп, знищуй полум’я, яке йде від нього.
Той, хто бідний, — він ворог. Будь ворожий до бідняка.
Хай скажуть люди: «Нема нічого, чого ти не знаєш».
Ти карай згідно з твоїми законами.
Питання1. Розкажіть, чого навчає цар свого сина.
2. Поясніть, кого цар вважає головним ворогом і чому.
3-я   г р у п а. Прочитайте сучасний текст «Фараон» і дайте відповіді на питання.
 
Фараон був всесильним владикою Єгипту. Йому підкорялися вельможі, знатні люди, царські радники, воєначальники.
На службі у фараона та вельмож перебували численні писарі. Вони записували накази, наглядали за роботами землеробів і ремісників, підраховували податки, що йдуть до казни.
Добре навчене військо забезпечувало могутність фараона.
Під час урочистих прийомів фараон сидів на троні, тримаючи у руках батіг та жезл. Це вказувало на те, що у нього було право володарювати та карати усіх своїх підлеглих. До правителя Єгипту вони наближалися, піднявши руки на знак захоплення. Підійшовши до трону, підлеглі ставали на коліна і падали ниць, залишаючись у такій позі, поки фараон не накаже піднятися та говорити. Усі падали перед ним на землю й цілували слід його ноги. За велику честь вважалося, якщо фараон дозволяв цілувати свою сандалю. Мало кому випадала честь знаходитися перед лицеем самого фараона. Бувало, при його погляді у вельможі від хвилювання підкошувалися ноги, він втрачав дар мови й не розумів, живий він чи мертвий. Адже перед його очима сидів сам правитель Єгипту.
Правитель Єгипту вселяв такий страх, що навіть ім’я його не можна було вимовляти. Замість імені єгиптяни говорили «Пер-о» (звідти пішло слово фараон). «Пер-о» означає «великий будинок». Замість того, щоб, наприклад, сказати «Хеопс повелівав...», говорили: «Великий будинок повелівав...».
Стародавні єгиптяни обожнювали фараона. Вони вірили, що він не просто людина, а земний Бог, і називали його сином Сонця — Ра. Бог Сонця — цар серед богів, а його син фараон — цар серед людей. За їхніми уявленнями, життя без фараона, так само, як і без сонця на землі, неможливе. Розливи Нілу відбувалися регулярно у певну пору року, але єгиптни вірили, що розливу не буде, якщо фараон не накаже річці розлитися.
Все повинно підкорятися волі фараона — не тільки люди, але й природа.
Питання1. Як ставилися єгиптяни до свого правителя?
2. Хто перебував на службі у фараона?
Закінчивши роботу з історичними документами, учні дають відповіді на поставлені питання, які представники інших груп записують у зошитах.
Культ фараона. Будівництво пірамідЦей етап уроку може проходити за двома варіантами.
Варіант 1.  Вчитель заздалегідь дає випереджаюче завдання двом учням підготувати повідомлення «Культ фараона» та «Будівництво пірамід». На уроці заслуховуються відповіді учнів.
Варіант 2. Учитель сам готує розповідь, що супроводжується показом ілюстрацій або комп’ютерною презентацією слайд-шоу.
У ч и т е л ь.
Давні єгиптяни вірили, що фараон не просто людина, а земний бог, і називали його сином Сонця — Ра. За уявленнями стародавніх єгиптян, без фараона, як і без сонця, неможливе життя на землі.
Все підкоряється волі фараона: і люди, і природа.
Як втілення божественної сили фараон брав участь в усіх найважливіших подіях країни: перед початком розливу Ніла кидав у воду папірус з «наказом» річці почати розлив, відкривав оранку, зрізав перший сніп урожаю, брав участь у релігійних святах як верховний жрець.
Символічним втіленням божественної сили фараона був сфінкс — лев з головою фараона.
Єгиптяни вірили, що у людини є душа. По смерті вона залишає тіло та відправляється у підземне царство, де править бог Осиріс. Але час від часу душа повинна повертатися на землю. Для цього тіло треба зберігати.
Тому
єгиптяни особливим способом обробляли тіло померлої людини, перетворюючи його на мумію. Тіло клали у гробницю, що мала назву «будинок вічності», побудовану з каменя або вириту в землі.
Найпрекрасніші гробниці — піраміди — будували для фараонів. Їх наповнювали предметами, які оточували царя за життя. Піраміди мали зробити їх імена безсмертними, а душам забезпечити гідне існування по смерті фараона.
Перша піраміда була збудована в 2700 р. до н. е. для фараона Джосера його першим міністром, відомим архітектором, астрономом та лікарем — Імхотепом. Населення країни становило тоді декілька мільйонів чоловік, більшість з яких були селяни, які вважали за почесний обов’язок працювати на спорудженні пірамід.
Найбільшу з пірамід побудували близько 2 600 р. до н. е. для фараона Хеопса. Заввишки вона становила майже 146 метрів, її площа сягала 5 га. Піраміда складалася з 2 млн 300 тис. кам’яних блоків середньою вагою в 2,5 т. Кам’яні блоки обтесували та відшліфовували так, що між ними не проходило лезо ножа.
У серце піраміди вів тісний прохід. Там знаходилося приміщення з мумією фараона. Його внутрішні стіни прикрашали рельєфи, написи, фрески. Фараон покоївся в золотому саркофагу.
III. Закріплення знаньСкласти та прокоментувати схеми: «Об’єднання Єгипту» та «Організація влади у Стародавньому Єгипті».
IV. Підбиття підсумків роботи. ОцінюванняV. Домашнє завданняПрочитати відповідний матеріал підручника.
Дати відповідь на питання:
• Чому єгиптяни зводили піраміди лише на лівому березі Нілу і ніколи — на правому березі?