Літературно — музична композиція до Дня рідної мови


Мови рідної краса
Літературно-музична композиція
Виконавець Кошаріна І. А.

Читець. Мово! Пресвята Богородице мого народу! З чорнозему, з любистку, м'яти, євшан-зілля, з роси, з дніпровської води, від зорі та місяця народжена. Мово! Мудра Берегине, що не давала погаснути земному вогнищу роду нашого і тримала народ на небесному олімпі волелюбності, слави і гордого духа. Мово, що стояла на чатах коло вівтаря національного Храму й не впускала туди злого духа скверноти, ганьби. І множила край веселий талантами, невмирущим вогнем пісень, і наповнювала душі Божим сяйвом золотисто-небесним.
1-й ведучий. Доброго дня вам, шановні друзі! Вітаємо вас на святі рідної мови! Віримо, що у цій залі зібралися щирі українці, котрим не байдужа доля рідного слова.
2-й ведучий. 21 лютого – Міжнародний день рідної мови. Ми хочемо долучитися до урочистого відзначення цієї славної дати, спробуємо переконати своїх ровесників, що мова – це безцінний дар, який треба шанувати, як батька і матір, родину і батьківщину.
1-й ведучий. Ми – українці. Живемо у вільній незалежній державі – Україні. Розмовляємо рідною державною мовою. А мова в нас красива і багата, мелодійна і щира, як і душа нашого народу.
2-й ведучий. Земля українська стародавня, така ж давня, і наша мова. Учені довели, що вік нашої мови – 7 тисяч років. З покоління в покоління, в часи розквіту та падіння передавали нам предки цей скарб. Народ плекав рідну мову у піснях, легендах, переказах і передавав від роду до роду, щоб не загинула.
1-й ведучий. Для нас рідна мова – це не тільки дорога спадщина, яка об'єднує в собі народну мудрість, вироблену десятками й сотнями поколінь. Це наша гордість, бо все, що створено нею, увійшло в скарбницю загальнолюдської культури.
2-й ведучий. Весь світ віддає шану великим володарям українського слова – Т. Шевченкові та Франкові, Лесі Українці та Коцюбинському, Нечуєві-Левицькому та Сковороді, Котляревському та багатьом іншим майстрам слова, що довели милозвучність та багатство мови, щоб передати прийдешнім поколінням цей дорогоцінний скарб, гідну покоління спадщину, котру треба примножувати та оберігати. Чи знаєте ви, що «Заповіт» Т. Шевченка був перекладений багатьма мовами. Серед них англійська, білоруська, російська.
Завещание
Как умру, похороните На Украине милой, Посреди широкой степи Выройте могилу, Чтоб лежать мне на кургане, Над рекой могучей, Чтобы слышать, как бушует Старый Днепр под кручей. И когда с полей Украины Кровь врагов постылых Понесёт он… вот тогда я Встану из могилы - Подымусь я и достигну Божьего порога, Помолюся… А покуда Я не знаю Бога. Схороните и вставайте, Цепи разорвите, Злою вражескою кровью Волю окропите. И меня в семье великой, В семье вольной, новой, Не забудьте – помяните Добрым тихим словом.

(Переклад російською Олександра Твардовського)
Заповедзь
Як памру я, пахавайце На Украйне мілай, Сярод стэпу на кургане, Дзе продкау магіла: Каб нязмеранае поле, Дняпро і абріві Было відна, - было чутна, Як раве бурлівы! Як погонець з України У сіняе мора Кроу варожжу… Вот тады я І нівы і горы - Усе пакіну й да самога Бога палунаю Маліціся… А да тых пор - Бога я не знаю! Пахавайце ды уставайце, Кайданы парвіце І врожай злой крывёю Волю акрапіце! І мяне у сям'ї вялікай, У сям'і новай, вольнай, Не забудзьце памянуці Добрым ціхім словам.

(Переклад білоруською Янки Купали)
My testament
When I die, let me buried In my beloved Ukraine, My tomb upon a grave-mound high, Amid the wide-spread plain, That the fields, the steppe unbounded, The Dnieper’s plunging shore My eye could hear The mighty river roar. When from Ukraine the Dnieper bears Into the deep blue sea The blood of foes… the will I leave These hills and fertile fields - I’ll leave them all behind and fly To the adobe of God To sing His praise… But till that day - I nothing know of God. Oh bury me, the rise ye up And in the great new family, The family of the free, With softly-spoken kindly word Remember also me.

(Переклад англійською мовою Джона Віра)
1-й ведучий. Я цілком згодна з тобою, бо нещодавно прочитала слова Ушинського: «Відберіть мову – і народ уже більше не створить її, нову батьківщину навіть можна створити, а мову – ніколи; вимерла мова в устах народу – вимер і народ».
2-й ведучий. Насте! А мені спало на думку, що недаремно стільки літ чужинці старалися заборонити нашу мову, нав'язували свою культуру і свою владу.
1-й ведучий. Так. Факти вражаючі. 270 років поспіль намагалися знищити українську мову, а разом з нею і український народ, прагнули, аби він був покірним рабом, без мови, без усної народної творчості, тобто без коріння роду нашого.
2-й ведучий. Україна… Золота сторона. Земля, рясно уквітчана, зеленню закосичена.
1-й ведучий. Україна! Країна смутку і краси, радості і печалі!
2-й ведучий. Україна! Розкішний вінок із рути і барвінку, над яким сяють яскраві зорі.
1-й ведучий. Скільки ніжних, поетичних слів придумали люди, щоб висловити свою гарячу любов до краю, де народилися і живуть.
Діти читають вірші про мову (учні початкових класів). При цьому звучить тиха мелодія.
1.Українська мова - 2. Любіть свою мову й ніколи Це серця мого подих, Її не забудьте в житті. Ти – небесна ласка, ясна височінь Вона, як зоря пурпурова, Ти для мене, мово, Що сяє з небесних висот, Як ковток повітря. І там, де звучить рідна мова, Ти – моє майбутнє й синя далечінь. Живе український народ.
3.О мово рідна! Золота колиско, 4. Рідна мова, якою мати розмовля В яких світах би не бувала я,- І гомонить в степу земля. З тобою серцем, і по-українськи Такою мислю я, спілкуюсь, Я вимовляю мамине ім'я. Вона і вчить, і окриля.
5.Як гул століть, як шум віків, 6.Мово рідна, слово рідне, Як бурі подих, рідна мова, Хто вас забуває, той у грудях Життя духовного основа. Не серденько, а лиш камінь має.
7.А найдорожча рідна мова - 8.Всіх єднає рідна мова Джерельцем радісно дзвенить. Всіх, хто живе у цім краю. І мила пісня колискова, Вона прекрасна, світанкова, Чумацький Шлях кудись зорить. Я в ній свою наснагу п'ю.
9.Бо наша рідна мова-мати, 10.Як тую мову мож забути, Снагу і силу нам дає. Котрою учила Нам стежку в світ дано топтати, Нас всіх ненька говорити, Поки в нас рідна мова є! Ненька наша мила?
Сцена з твору І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я».
(Діалог Карпа і Лавріна).
---- Карпе! – промовив Лаврін, - а кого ти будеш оце сватать? Адже ж оце перед Семеном тебе батько, мабуть, оженить. ---- Посватаю,кого трапиться, - знехотя обізвався Карпо. ---- Сватай,Карпе, Палажку. Кращої од Палажки нема на всі Семигори. ---- То сватай, як тобі треба, - сказав Карпо. ---- Якби на мене, то я б сватав Палажку, - сказав Лаврін. – В Палажки брови, як шнурочки; моргне, ніби вогнем сипне. Одна брова варта вола, другій брові й ціни нема. А що вже гарна! Як намальована! ---- Коли в Палажки очі витрішкуваті, як у жаби, стан кривий, як у баби. ---- То сватай Хіврю. Хівря доладна, як писанка. ---- І вже доладна! Ходить так легенько, наче в ступі горох товче, а як говорить, то носом свистить. ---- То сватай Вівдю. Чим же Вівдя негарна? Говорить тонісінько, мов сопілка грає, а тиха, як ягниця. ---- Тиха, як телиця. Я люблю, щоб дівчина була трохи бриклива, щоб мала серце з перцем, - сказав Карпо. ---- То бери Химку. Ця як брикне, то й перекинешся, - сказав Лаврін. ---- Коли в Химки очі, як у сови, а своїм кирпатим носом вона чує, як у небі млинці печуть. А як ходить, то неначе решетом горох точить, такі викрутаси виробляє…
1-й ведучий. А ви помітили, скільки пролунало дотепних, влучних висловів? Так, так, крилаті слова, фразеологізми – це справжня окраса мови. Тут знаходимо осуд людських вад і похвалу порядності, тут звучить іронія і гумор. І все це невимушено, тонко, дотепно.
2-й ведучий. Чи цікавились ви коли-небудь походженням фразеологізмів? Спробуйте пояснити значення таких фразеологічних висловів: баляси точити, за пояс заткнути та вийти сухим із води.
1-й ведучий. А чи знаєте ви, що кожний крилатий вислів має свою історію. Наприклад. Баляси точити. Баляси – це фігурні стовпчики у вигляді глечиків, фантастичних квітів. Ними оздоблювали поміщицькі будинки, підпирали бильця на балконах. Виточування балясів вважалось легкою роботою, майстри мали час і побазікати, і перепочити. У наші дні цей вислів означає пустопорожню балаканину. За пояс заткнути – перевершити кого-небудь. Вислів пов'язаний із стародавнім слов'янським звичаєм підперізуватися і під час перерви в роботі закладати за пояс знаряддя праці. Тесля, оцінюючи зроблену річ, засуває сокиру за пояс, а потім знову дістає її, щоб завершити роботу.
2-й ведучий. А тепер давайте позмагаємося: одна сторона залу називає фразеологічний зворот, а друга – розтлумачує його значення. (Або ведучий називає фразеологізми, а діти, які сидять у залі, пояснюють їхнє значення).
Сидить на двох стільцях – дуже жадібний; бити в одну точку – домагатися свого; за два кроки – досить близько; пани – на двох одні штани – дуже бідні; одна нога тут, а друга там – дуже швидко; обминати дев'ятою дорогою – зовсім уникати; як сім баб пошептало – стати кращим; як дві краплі води – схожість; на одній латці сорок дірок – значні нестатки; сім п'ятниць на тиждень – непостійність; чортова дюжина – 13; під трьома замками – дуже надійно; на всі сто – гарно, привабливо; обоє рябоє – однокові у ставленні до чогось; на сьомому небі – бути щасливим; за тридев'ять земель – дуже далеко; до сьомого поту – працювати вперто, наполегливо; як свої п'ять пальців – добре знати; в один голос – дружно; говорить, як три дні не їв – тихо, мляво, невпевнено; нуль без полички – ніщо.
1-й ведучий. А тепер давайте позмагаємось. Мені потрібні 2 команди із 5 чоловік кожна. Командам даються завдання. Яка команда зробить завдання першою, та перемогла. (Під час виконання завдань звучить мелодія).
Завдання для 1-ї команди.
Додайте замість крапок назви тварин і прочитайте фразеологізми.
Упертий як …, покірливий як …, здоровий як …, хитрий як …, полохливий як …, колючий як …, надутий як …, шкодливий як …, німий як …, брудний як …, балакучий як … , голодний як …, глухий як … .
Слова для довідок: заєць, осел, лис, їжак, кіт, індик, риба, сорока, свиня, вовк, тетеря, бик, теля.
Завдання для 2-ї команди.
Додайте замість крапок потрібне число і прочитайте фразеологізми.
Як свої … пальців. … п'ятниць на тиждень. За … земель. Мов … баб пошептало. … без палички. На всі … сторони. Зігнувся у … погибелі. Сльози в … ручаї. За … кроки. Не зв'яже … слів. На … фронти. Кований на всі … ноги.
Слова для довідок: Сім, тридев'ять, п'ять, сім, нуль, чотири, три, два, двох, чотири, два, два.
(Переможці нагороджуються заохочувальними призами).
2-й ведучий. Дуже добре. А зараз ще завдання. (Виходять інші учні, розподіляються на 2 команди. Звучить мелодія).
Завдання для 1-ї команди.
До слів лівого стовпчика доберіть відповідний за значенням фразеологізм із правого.
Стомитися
Втекти
Дорікати
Червоніти
Ледарювати
Викривати
Тремтіти
Мовчати
Перебільшувати
Розсердитися Не чути ні рук ні ніг
Очі колоти
Надути губи
Тримати язик за зубами
Робити з мухи слона
Дрижаків упіймати
Виводити на чисту воду
Пекти раків
Накивати п'ятами
Байдики бити
Завдання для 2-ї команди.
До слів правого стовпчика доберіть відповідний за значенням фразеологізм із лівого.
Зарубати на носі
Зводити зі світу
Дбати про свою шкуру
Гріти руки
Зуби гострити
Давати відкоша
Десятою вулицею обходити
З вогню та в полум'я
Землі під ногами не чути
І вухом не вести Уникати зустрічі
Давати відсіч
Мати недобрі наміри
Зовсім не звертати уваги
Наживитися на чужому
Дбати про власні інтереси
Із неприємності потрапляти ще в гіршу
Добре запам'ятати
Позбавляти життя
Бігти швидко
(Переможці нагороджуються заохочувальними призами).
Гра із залом «Відгадай фразеологізм».
Вставте пропущене слово у фразеологізм.
Не бачити далі свого … . Як сніг на … . Умивати … . Чужими … жар загрібати. Тримати … за зубами. Покласти … на полицю. Плутатись під … . Втратити землю під … . Не бачити далі свого … . Накивати … . … моєї не буде.
1-й ведучий. Запрошуємо на сцену двох учнів. На аркуші паперу написані великими літерами слова. Хто швидше переверне слова і назве нове слово: рис, літо, пілот, рамка, ікра. (Сир, тіло, політ, марка, ріка).
(На сцену виходять учні та читають вірші).
1.Любіть красу своєї мови, 2. Розцвітай же, слово, Звучання слів і запах слів: І в родині, і у школі, Це квітка ніжна і чудова, Й на заводі, і у полі. Кохання батьківських степів. Пречудесно, пречудово – Розцвітай же, - слово.
3. Всі народи мають мову, 4. Від рідного слова ти сил набирайся, Всі пісень своїх співають, Ніколи й ніде ти його не цурайся. Бо хто має слово рідне, Із нього черпай любов, наче воду, Той багатий, а не бідний. До рідного народу.
5. Я нею мрію, нею сплю, 6. От тому плекаймо, діти, Вона чистіша від вогню. Рідненьку мову Серед усіх народів світу І учімось говорити Звеличує мою рідню. Своїм рідним словом!
(Звучить пісня «Україна»).
2-й ведучий. Боріться за красу мови, за правильність вимови. Боротьба за чистоту, за смислову точність є боротьба за знаряддя культури.
1-й ведучий. На сторожі культури мови – словники, граматики, правописи. Вони завжди до ваших послуг. Цікаво, чи заглядаєте ви хоч інколи в словники? Ось перед вами словники. У якому з них ви віднайдете походження слова «земля», його правопис? А який із словників допоможе вам уяснити значення слова «детектив»? А значення слова «пісня»? А для чого призначена енциклопедія?
2-й ведучий. Хто хоче вчитися правильно говорити, хай зважить на мудру пораду українського поета М. Рильського:
Не бійтесь заглядати у словник - Це пишний яр, а не сумне провалля; Збирайте, як розумний садівник, Достиглий овоч у Грінченка й Даля. Не майте гніву до моїх порад. І не лінуйтесь доглядать свій сад.
1-й ведучий. Для кожного народу дорога його мова. Адже коли зникає народна мова – народу більше нема.
2-й ведучий. Плекайте, любіть рідну мову, бо коли розкрилиться наша мова, наша культура, наші звичаї і традиції, збагатиться наш великий український народ.
1-й ведучий. Рідна мова українська, Ти – душа мого народу, Будь від роду і до роду, Рідна мово материнська.
(Виконується пісня «Рідна мова»).
2-й ведучий. Сподіваємося, що наша зустріч допомогла вам оцінити скарби рідної мови, спонукала до зустрічі з найдавнішим порадником – книгою. Бажаємо вам цікавих знахідок! На все добре! До побачення!