Доклад на тему: Развитие творческих навыков и эстетическое воспитание современного школьника в духе лучших украинских традиций



МОЗ «Бендерська гімназія №2»
Розвиток творчих навичок та естетичне виховання сучасного
школяра в дусі кращих українських традицій
Автор:
Бєленька Тетяна Миколаївна,
вчитель української мови та
літератури МОЗ «Бендерська гімназія №2»
Бендери

План
Вступ.
Педагогічний потенціал національно-культурних традицій українського народу. Естетичне виховання сучасного школяра.
Основна частина(практичний досвід).
Найкращі українські традиції та звичаї у творчій палітрі діяльності школяра.
2.1. Приворотне зілля стилю І.Нечуя-Левицького як важливого
чинника формування творчих навичок учнів.
2.2. Важлива роль виховних заходів в успішному вихованні учнів
та розвиткові їх творчих здібностей.
2.3. Могутня сила українського слова.
Висновки.
Анотація:
Робота присвячена актуальним питанням формування художньої культури, творчих навичок сучасного школяра, використання мистецтва в процесі навчання, яке створює можливості для гармонізації емоційних та логічних компонентів естетичного виховання.
Вибір теми спричинений особистою зацікавленістю цією темою, гордістю за красу рідної мови, її неповторність, прагненням зберігати народні традиції та звичаї, виховувати молоде покоління в дусі кращих українських чеснот.
Актуальність теми полягає в тому,що естетичне виховання сучасних школярів джерелами кращих українських традицій покликане формувати свідомість та самосвідомість в дусі приязні та поваги, товариськості і дружби, передбачаючи взаємодію різних культур на історичних теренах Придністров”я, подолання національної обмеженості естетичного сприймання, підвищення культури національних відносин. Активна взаємодія національних культур буде активно впливати на єдність і гармонію, різнобічність і різноманітність педагогічної системи виховання.
Об'єкт дослідження - процес використання національно-культурних традицій українського народу як важливий фактор творчої діяльності школярів.
Предмет дослідження - педагогічні умови використання національно -культурних традицій та естетична організація творчих сил учнів у навчально-виховному процесі
Мета дослідження – спираючись на власний досвід та досягнення педагогіки, довести, теоретично обґрунтувати необхідність практичного застосування кращих народних здобутків як важливих чинників творчо обдарованої особистості.
Естетичне виховання найтісніше пов’язане з культурним життям кожного народу. З одного боку, воно є відображенням культурного прогресу нації, її традицій, а з другого — розвиває культуру народу, активно впливає на створення нових духовних цінностей, підтримує, підсилює інтерес до творів мистецтва, пам’яток історії і культури, до національних звичаїв та обрядів. Водночас, естетичне виховання покликане в сучасних умовах бути активною складовою в системі суспільства і його культури, засобом гармонізації соціальних і міжособистісних відносин, сприяння суспільному консенсусу, духовної організації творчих сил кожної людини для створення передумов прогресивного розвитку нашого суспільства.
Серед найважливіших якостей, що визначають рівень сформованості творчих здібностей учня виділяємо: потребу в систематичному художньому виховані, самовихованні та самоосвіті, широкий естетичний та художній кругозір, високорозвинений естетичний ідеал, смак,уміння аналізувати, опановувати, сприймати естетичний об’єкт, високий рівень розвитку художньо -творчих здібностей.
Видатний педагог М.Сухомлинський писав:« Творчість — це час і простір, в якому живе краса людського духу. Як гімнастика випрямляє тіло, так і вміння творити випрямляє душу. Пізнаючи естетичні цінності, людина пізнає людське в людині, підносить себе до прекрасного, переживає насолоду. Виявляючи творчі здібності в собі, пізнаєш природу, життя світу, сенс життя, пізнаєш душу, талант. Вище цього щастя немає»

Вступ.
Педагогічний потенціал національно-культурних традицій українського народу. Естетичне виховання сучасного школяра
Педагогічна теорія і шкільна практика знаходяться сьогодні на якісно новому рівні свого розвитку, який передусім характеризується новою концепцією освіти, оновленою парадигмою виховання, творчим розвитком педагогічного процесу. Важливим фактором розвитку суспільства виступає система традицій українського народу.
Під вихованням на національно-культурних традиціях розуміємо процес відтворення у наступних поколіннях тих кращих якостей і рис, що були вироблені й перевірені українським народом упродовж всього періоду свого існування. Педагогічна сутність їх у спрямуванні молодого покоління на особистісно й суспільно корисний шлях самовдосконалення і самотворення, у формуванні його ціннісних пріоритетів. Виховні національні традиції вивчаються в загальнокультурних зв'язках, їх неможливо здійснити без педагогіки, мови, історії, фольклору, національного світобачення. Таким чином, традиції забезпечують передачу народних надбань в освіті та вихованні як національної пам'яті, своєрідного педагогічного коду народу.
Національно-культурні традиції українського народу зберігають національну пам'ять, застерігають проти того, чого не слід робити в навчанні та вихованні. Традицієзнавчий підхід у педагогіці збагачує зміст виховання згідно з віковічними настановами і вимогами, спрямовує процес виховання до певної благородної мети й добра на користь усіх народів.
Естетичне виховання сучасного школяра - це узагальнення якості ідеалу українця: "людини лагідної і щирої, дотепної і жартівливої, талановитої і працьовитої, правдолюбної і доброзичливої, витривалої і терпеливої, з її високою емоційністю, чутливістю та ліризмом, що виявляється, зокрема, в естетизмі українського народного життя, у звичаєвості та обрядовості, в артистизмі вдачі, у прославленій пісенності, у своєрідному гуморі, в яскравості мистецтва, у концентрованій спрямованості на самопізнання через природу та тонких рефлексіях на її красу.
Таким чином, національно-культурні традиції є унікальним педагогічним явищем, до якого наукова педагогіка і вчитель будуть постійно йти, щоб "освіжитися "святою водою народного генія.
Основна частина.
Прилучення учнів до національно-культурних надбань українського народу має пронизувати зміст, форми, методи, всю організацію діяльності загальноосвітнього навчально-виховного закладу. Навчальний процес покликаний спиратися на народні традиції, звичаї, обряди, вироблені віками норми поведінки, психологічні та моральні якості українця, спонукати учнів до свідомого регулювання своєї поведінки, що відповідала б народному духу і українській ментальності.
Традиційні риси українців - працьовитість, прив'язаність до землі, підвищене відчуття гідності, власності, висока оцінка результатів своєї праці. Все це доступніше передається молоді на основі естетичного сприймання, максимально враховуючи всі складності й суперечності, що виникають на сучасному етапі трансформації суспільства. Педагогічна сутність традицій естетичного виховання полягає у вивченні, узагальненні і розвиткові прийнятого в українському народі свідомого ставлення до праці, готовності жити і працювати в нових умовах, розвиткові творчих вмінь та навичок у повсякденній дяльності, досягненні відповідальності за доручену справу і творчої майстерності. Основними осередками виховання були і є сім'я, школа, класні, позакласні та позашкільні навчальні заходи і вся громада.
Отже, виховання учнів на морально-побутових традиціях народу передбачає формування навичок свідомої поведінки, віковічних народних понять про добро і зло, а також доброзичливого ставлення до людей, вироблення вмінь власноручно примножувати культурно-мистецькі здобутки, засвоювати і розвивати гуманні норми, принципи, правила співжиття та інші надбання народу. Важливо, щоб учні систематично отримували знання про національні зразки та ідеали, традиційні морально-етичні погляди та переконання і норми взаємин між людьми, перетворювали їх у і власні принципи, щоб бути активними і свідомими учасниками життєвих процесів.
Найкращі українські традиції та звичаї у творчій палітрі діяльності школяра.
Приворотне зілля стилю І.Нечуя-Левицького як важливий чинник формування творчих навичок учнів
Кожний, кому доводилося читати твори І.Нечуя-Левицького, не міг не звернути увагу на майстерне використання письменником яскравого українського колориту, який є важливою ознакою самобутньої поетики митця. Тож хочеться спинитися на деяких аспектах цього питання як важливих чинників формування творчих навичок учнів на уроках в ході вивчення та аналізу популярної повісті І.Нечуя-Левицького «Кайдашева сім”я»
Характерно,що у творі художні деталі мають фольклорне забарвлення,чимало з них пов”язані з побутом, звичаями, повір”ями та віруваннями українського народу і висвітлюють його менталітет.
Варто спинитися на сценах залицяння Карпа до Мотрі. Як і подобає українцям,ці сцени сповнені дотепів та гумору.
(я пропоную переглянути фрагменти кінофільму на уроках, під час яких учні мають мають можливість насолоджуватись майстерним виконанням ролей українськими акторами,чудодійною силою живого українського слова; після перегляду обов’язкове творче завдання для учнів – інсценізація уривку , який найбільше сподобався у творі,або виразне читання за особами)
Дізнавшись,що старі Довбиші поїхали на ярмарок, Карпо заходить у двір і заважає дівчині,яка саме заходилася підмазувати глиною хату. Мотря ще не знає,чи жартує парубок,чи серйозно ставиться до неї. Тому дражнить його рудим, нечорнобровим,відповідає на його питання зухвало й задеркувато. Справді, Мотря конозиста, має серце з перцем, а до того ж трохи куслива, як мухи у спасівку. Ще не відомо, як воно складеться у житті. Адже, як мовиться у пісні, не всі «тії та й вінчаються, що любляться й кохаються».І це добре розуміє дівчина, що виказує себе такою, яка є насправді. Одначе,тут спостерігаємо цікавий штрих. Жартуючи і тікаючи від Мотрі, яка замахується на нього мокрою щіткою, Карпо ненароком перекидає горщика із білою глиною. «Глиняник,-зазначає автор,-покотився на середину двору,а за ним простяглася біла стежка,неначе хто простелив од порога білий рушник». Це місце можна порівняти хіба що з епізодом, описаним в українській народній пісні «За туманом нічого не видно». Там розповідається, як дівчина, беручи воду в криниці, що стояла під дубом, упустила золоте відерце. Та й говорить:
« А хто ж моє відерце дістане,
Той зо мною на рушничок стане…»
Обізвався козак молоденький:
«А я твоє відерце дістану,
І з тобою на рушничок стану».
У фольклорно-пісенному доробку є й інші пісні,що засвідчують створення нової родини:
Та ми ж з тобою на білому рушничку стояли,
Золотії перстенєчки міняли…
Закріпленням шлюбу вважалося «стати на рушник».Серед фольклорних зразків можна знайти пісні, в яких ідеться про гаптування дівчиною рушників, перев’язування ними сватів, обдаровування родини молодого, прикрашання гільця. Рушник – це обрядовий елемент, що відіграє роль символу. У нашій повісті розлита біла глина,що прослалась рушником,пророкує одруження молодих.
( опрацювання та закріплення вищезгаданого матеріалу теж базується на виконанні завдань, що вимагають творчого підходу:
доповідь на тему «Весільні обряди українців» із демонстрацією слайдів
підготувати на урок музичну паузу - пісні про рушник із репертуару народних артистів України
знайти весільно – обрядові пісні для прослуховування на уроці
самостійне виконання учнями укр.народних пісень
підготувати виставку українських вишитих рушників)
Також, народного забарвлення дістають деталі опису побачень Лавріна та Мелашки.Вони переважно мають фольклорне походження. Так, коли парубок і дівчина зустрілися в лісі під дубом, над їхніми головами затріпотіла крилами якась птиця й злякала їх обох. Безіменна птиця – символ щастя і кохання. На другий день, коли Лаврін пригорнув Мелашку,вона схилила на його плече заквітчану голову: «На Лаврінове лице похилились свіжі квітки маку та пахуча м’ята й прохолоджували його гарячу щоку,неначе холодна роса».Отже, всі сцени зустрічі Лавріна з Мелашкою пройняті поетикою народного кохання. Тут знаходимо народно-поетичні символи гнучкої тополі, червоної калини, блискучої зірки, ясного сонця, зозулі в гаю та ін..
(під час виразного читання цих уривків учні розвивають творчу уяву,вміння плекати найкращі почуття , «торкаючись серцем прекрасного». Учні отримують завдання знайти або пригадати твори, у яких змальовано вищезгадані народні символи,наприклад, «Тополя» Т.Щевченка та ін..Можна вивчити напам”ять або приготувати інсценізацію)
Прекрасне емоційне почуття викликають чудові пейзажі.
(Учні знаходять їх у тексті і,виразно прочитавши, створюють в уяві свої картини –пейзажні замальовки, а творча група художників отримує завдання намалювати вдома ці картини. Можна пригадати описи природи і в опрацьованій у 7 класі повісті І.Нечуя-Левицького «Микола Джеря»,у якій також чимало фольклорного матеріалу. Наступного уроку влаштовуємо виставку малюнків)
Не лишаємо поза увагою і портретні характеристики героїв, які являються носіями кращих українських чеснот. Взяти для прикладу Мотрю. Ця дівчина уособлює такі найкращі риси українців,як:енергійність, старанність,наполегливість, гордовитість, працьовитість та ін.. За що б не бралася у господарстві молодиця (а вона завжди відзначалася старанністю та доладністю),майже кожен вид праці виказував її наполегливість, непоступливість та гордовитість вдачі. Усе в її руках наче пророчо передрікало: Кайдашисі не вдасться верхи їздити на невістці та потурати нею. І всі ці ознаки міцного, як лісовий горіх, характеру Мотрі вияскравлювались в алегоричних образах, котрі мають порівняльне забарвлення. Так, коли вона опоряджала ще в себе вдома коноплі, «терниця гавкала під її руками дрібно та голосно, аж скрипіла, аж вила. Жменя конопель маяла в її руці, наче лисячий хвіст». А як стала невісткою у Кайдашів, то одного разу почала так запопадливо шкребти засалений, з накипом горщик, що він «…завищав під ножем,наче цуценя»
(опрацьовуючи матеріал для ха-ки образів, звертаємо особливу увагу на багатство народних прислів”їв, приказок та афоризмів, побутових картин,національних страв, вбрання українців та ін..Творча редакційна група учнів може виконати наступне завдання: видати невеличку збірку під назвою «Кайдашева сім”я» – енциклопедія народознавства». Як демонстраційний матеріал можна підготувати фото, слайди,інтернет-матеріал,ілюстрації, книги по темі «Національне вбрання українців» та ін..)
Творчий підхід використовую і під час завершення роботи над змістом повісті. Юним письменникам пропонується домислити кінцівку твору. Їх бачення та нова редакція твору обговорюється на уроці.
Такий багатий етнографічний матеріал повісті дає змогу розвивати творчі навички учнів.
Важлива роль виховних заходів в успішному вихованні учнів та розвиткові їх творчих здібностей.
Зміст виховних заходів у школі також передбачає естетичне виховання. Завдання таких заходів – закріплення, збагачення та поглиблення знань, умінь і навичок, застосування їх на практиці, розширення загального кругозору,формування світогляду, вироблення навичок самоосвіти, формування інтересів до різних галузей мистецтва, виявлення і розвиток індивідуальних творчих здібностей та нахилів,організація дозвілля, культурного відпочинку та розваг учнів. З метою виявлення творчих здібностей школяра, а також підвищення інтересу до культури українського народу я проводжу цікаві свята, одне з яких пропоную вашій увазі.
“Козацькому роду нема переводу!”
(святково прикрашений зал)
Зi словами привiтання звертається вчитель.
Вчитель: У глибину століть сягає історія українського народу. Україна має багате і славне минуле. Вона виплекала славетну Києво-Могилянську академію,таких геніїв, як: Т.Шевченко, І.Франка,Мих.Грушевський,Л.Українка. Україна виколисала Запорізьку січ,а в ній-велетнів сили і духу козаків. Отож,про славних козаків сьогодні йтиме мова на виховному заході "Козацькому роду нема переводу!". А епіграфом до свята стануть слова українського поета Дмитра.Павличка.
(зачитує,слайд №25)
(звучить пісня "Козацькому роду нема переводу!",8#196…)
(Виходять ведучі, їх перші слова на фоні цієї пісні)
Вед I: Сьогодні ми перегорнемо сторінки славної історії часів козаччини, адже з кожним днем зростає інтерес багатьох людей до витоків національної культури.
Вед II:Український народ пишається тим,що Україна не раз переживала дні сили й слави, мала справді легендарних героїв, мужньо переносила найважчі випробування, коли гинули не сотні й тисячі, а мільйони її дочок і синів. І потім,як та казкова пташка Фелікс,відроджувалась,виростала з руїн,виховувала нові покоління лицарів правди і волі.
(слайд №30)
Вед I: Українці спроможні гордитися тим, що Україна ніколи не поневолювала інші народи, а лише захищала себе від ласих на чуже добро близьких та далеких сусідів, ворогів. Історія свідчить, що був тяжкий час, коли землю загарбали і ділили між собою сусідні держави.
Але український люд, не скорившись неволі, почав утікати у пониззя Дніпра, за пороги, де були дикі степи.
(слайд№36)
Вед II: На острові Хортиця перший гетьман- Байда Вишневецький- заснував Запорізьку Січ. Втікачі почали називати себе козаками, тобто вільними людьми.
(слайд №37,38,51)
Вед I: Слава про завзятих лицарів-запоріжців линула, і навіть у наш час лине широким світом. Силу й витривалість, стійкість і спритність народ високо цінує і в наші дні, адже відомо, що козак-це лицар, мужній громадянин, який добре знає свою історію, своє коріння.
(читає слова про козаків зі слайду №31)
(звуч. «Танцювальна»)
(під цю музику виходять Одарка та Карась,шумлять,галасують,сперечаються…)
Ведучі(здивовано): Що це за шум та галас?..І хто це до нас завітав?
(слова Одарки та Карася на стор. 137)
(звуч. пісня “Розпрягайте, хлопці,коней” Над.Кадышевой)
(входять козаки)
Одарка(залицяється):ОХ, які гарні хлопці завітали. А чого вам тут треба?
1 козак:Ой,дайте води напитися,
Бо так хочеться їсти,
Що аж переночувати ніде!
Одарка(скривлено):Щось не теє говориш,
Дивні слова,хлопче,мовиш.
Вед I: Мабуть, хлопці жартувати люблять.Славне у нас сьогодні поповнення. То
чиї ж ви, парубки,будете?
2 козак:Ось так ми шли,хазяйко,гуляли.
Побачили у вас світло та й завітали.
3 козак:Були в одній хаті, там нас пригостили:капусти намастили,а вареників з перцем дали. Та ще й з хати нас попросили.
Вед II: А ми,навпаки,раді вам,бо про козаків сьогодні наше свято. Так чим
порадуєте нас?
4 козак: Всі ми-хлопці-запорожці,
Вдалі та веселі,
Як танцюєм гопака,
Тримаємось стелі.
5 козак: Можем вміло майструвати,
Ще й добряче поспівати.
А як буде ваша ласка-
Побрехеньки розказати.
Вед I: Оце добре діло. Проходьте, сідайте.Ми залюбки послухаємо ваші жарти.
(сідають,по черзі розказ. гуморески)
***
Поселились Федько й Катря у новім будинку,ставлять меблі,почепили на стіні картину.Раптом чують тріск і скрегіт у вечерній тиші; жінка плеснула в долоні:
-Вже шкребуться миші!!!Звідкіля вони так швидко!
Дивиться на Федьку...
А той каже:
-То не миші, то сусід їсть редьку!
***
Зустрітилися два товариша:
1-Як поживаєш,друже?
2-Нерівномірно.
1-Що це значить?
2-Це значить:якщо є хліб, то немає масла, а якщо є масло, то немає хліба. Ну, а ти як живеш?
1-Равномірно:немає ні хліба, ні масла.
***
Два кума
1-Ох,зима люта буде,куме!
2-Невже?
1-Страшенні морози будуть!
2-Та ну?!
1-Так будет холодно, що аж...!
2-А ти звідки знаєш?
1-Та в мене ж кожуха немає…..
Вед.11: От добре, хлопці, розвеселили……(прислухається)…..Хтось до нас іще поспішає….Чую тупіт підков……
(знову пісня «Розпрягайте, хлопці, коней»; заходять молодші козачата)
Вед.11: Здорові будьте!..А чиї ж ви будете?
Козачок:Чули ми, що до вас завітали брати наші старші – козацька верхівка.А ми теж хочемо вступити до лав війська запорозького.
Козак старш.:Хто ви і звідки?

(козачки представляють себе…стор.106-107….)
7 Я-козак,ім`я-Максим,
Вистачить у мене сил.
Не дивіться, що маленький,
Я, як фейєрверк, спритненький,
Як козак Сірко Іван,
Я верчусь, мов сам шайтан.
8 Дмитро я, парубок моторний,
І хлопець-хоч куди козак!
В спорті я завжди проворний,
Можу я і так,і сяк.

Козак старш.: Ну,що ж,сини славні, чи пам`ятаєте ви предків своїх?
Всі молод.: -Пам`ятаємо!
- В Бога віруєте?
- Віруємо!
- Козацькі закони поважаєте?
- Поважаємо!
- Зброю тримаєте міцно?
- Міцно!
- Співати і танцювати вмієте?
- Вміємо!
Старш.: - Славні хлопці!Зараховуємо вас до нашого козацького війська! Сідайте!
Вед I: А тепер увага на екран.Нам відомо, що козаки – розумні, кмітливі люди, які мають добру пам”ять і швидко орієнтуються в непередбачених ситуаціях. Отож, шановні козаки,прийшов час перевірити. По черзі прочитайте прислів`я та приказки.
(чит.слайд "52)
Вед I: А тепер спробуйте декілька прислів`їв відновити в пам`яті і розповісти.
(розповідають)
Вед II: Молодці. Наступне для вас випробування"Розгадай кросворд"
(слайд №55-розгадують)
Вед I: Розумні та клитливі у нас козаки. А чи під силу наступне завдан
ня"Слово заховалось"?
(слайд № 54)
(після розгадування – слайд №46,47,48)
Вед II: Славні козаки! Привітати вас хочуть сьогодні дівчата. Ви вже знаєте, що жінка для козака --це Берегиня роду! Тому козаки завжди шанували своїх бабусь,матерів,сестер та наречених. Особливо ганебним злочином вважалася зрада коханій, зрада дружині.Козаки вважають, що людина, непорядна в особистому житті, не може служити своїй землі, Вітчизні. Якщо хтось здатний зрадити близьку людину, то він зрадить і Батьківщину. Сильні духом, козаки ніколи не ображали жінок. Там,де лицарство,- ніжність та мужність ідуть поруч!
Вед1: А зараз дівчата подарують вам пісню, а ви послухайте та відпочиньте.
(Пісня С.Ротару "Рута")
Вед I: Добре наші дівчата співали! А тепер вони хочуть почастувати вас ва
рениками. В народі кажуть:"Як козак їсть, так і працює". Викликаємо по
одному козаку з кожного куреня для конкурса "Хто швидше з`їсть варе
ники"
(під пісню «Варенички»)
Вед II: Швидно хлопці впорались із варениками. Але час попрацювати. І
знову увага на екран.
(слайд№4)
Вам,мабуть,багатьом відома картина Рєпіна,на якій зображено той момент,коли дотепні, веселі козаки писали листа турецькому султану. Наші хлопці також проявлять творчість у конкурсі"Козацький живопис".Всі знають, що у кожного козака був вірний товариш – його кінь. Отож, хлопці із зв`язаними очима 2 хвилини малюватимуть коня, а ми подивимось наступні слайди.
(хлопці малюють,гості переглядають під пісню «Смерека» слайди №1-24)
(показати глядачам малюнки)
Вед I: І останнє випробування. Відгадайте, що означає козацьке слово?
(слайд №56)
Вед II: Молодці! Скажемо сьогодні козакам, що вони- гідні нащадки!А нам з вами лишається шанувати та зберігати кращі козацькі звичаї і традиції.
Вед I: Роде наш козацький,
Роде наш прекрасний!
Не цураймося,
Признаваймося.
Бо багацько нас є!
(всі встають і плещ. в долоні)
(пісня "Одна калина"
Дякуємо за увагу!
Могутня сила українського слова.
Мірилом задоволення дітей є реалізація ними своїх здібностей. Кожен учень прагне, щоб йому приділяли якнайбільше уваги, любили його і віддавали перевагу перед іншими. Здатність гарно , складно говорити також викликає почуття задоволення. Вміння добре говорити є однією з важливих умов естетичного виховання. Для цього недостатньо опанувати мову, зокрема її граматику і словник. Необхідно оволодіти знаннями з погляду того, щоб говорити завжди тактовно, цікаво, своєю мовою впливати на слухачів, уміння переконати людину або просто розважити її, уміти говорити зі знайомими і незнайомими людьми, з молодими і старими, з людьми, що симпатизують нам, і з тими, хто проти нас, уміти говорити вдвох чи у більших групах, навіть перед широким колом, словом, уміти своєю мовою завойовувати прихильність інших. А щоб зацікавлювати, треба самому багато цікавого знати,пережити, побачити, прочитати і почути. І на допомогу приходять уроки мови, які також несуть у собі великий естетичний потенціал, розвивають творчі навички в учнів. Пропоную вашій увазі незвичайний урок у формі українських вечорниць .
Тема: Просте речення . Способи з’язку слів у реченні. Загальна класифікація простого речення. Стилістика простого речення. Урок проводиться у формі українських вечорниць
Клас: 8
Мета: 1. Повторити та узагальнити знання учнів про словосполучення,поділ речень за метою висловлювання, за наявністю головних членів речення, другорядних членів речення, повні та неповні речення, ускладнені речення.
2. Набуті знання,вміння та навички закріпити вправами і використовувати на практиці.
3. Виховувати любов до української мови, повагу до українських традицій та звичаїв.
Тип уроку: узагальнення та систематизація ЗУН.
Обладнання: підручник, картки, плакати по темі,диски з народними українськими піснями
Хід уроку:
1. Доброго дня,любі діти та шановні гості! Ми раді вітати всіх присутніх на нашому уроці-святі і з радістю приймаємо вас до нашого гурту. Адже сьогодні ми проводимо незвичайний урок з української мови у формі українських вечорниць.Чому ми вибрали таку своєрідну форму проведення? Тому що це продиктовано самим часом,адже в цей період молодь в Україні готувалась також до відпочинку на вечорницях.
2. Оголошую тему та мету уроку.
3. Починаємо наш урок точнісінько так,як на українських вечорницях,до яких молодь заздалегідь готувалася і чекала з нетерпінням. Ми також підготуємося і перевіримо домашнє завдання.
І. Перевірка домашнього завдання.
Бесіда з учнями по темі «Словосполучення».
Що вивчає синтаксис?
Що таке словосполучення?
Словосполучення – це поєднання двох або більше повнозначних слів, пов’язаних за смислом і граматично і називає не тільки предмет або дію, а й ознаку предмета або дії.
Що не є словосполученням?
( поєднання підмета і присудка, однорідні члени речення)
Не є словосполученнями ще фразеологізми ( бити байдики), поєднання іменників та займенників із прийменників ( до них), дієслова з частками ( так зробив), складені форми слів майбутнього часу(буду співати),ступені порівняння прикметників(більш яскравий), відокремлений зворот й слово, з яким вони співвідносяться.
Як класифікуються словосполучення за головним словом?
Типи словосполучень за головним словом:
Іменні: іменникові – хоробрий хлопець.
Прикметникові – страшенно веселий.
Займенникові – кожна з вас.
Числівникові – перший у всьому.
Дієслівні: віддав мені.
Прислівникові: дуже гарно.
Типи словосполучень за залежним словом:
Додаткові: іду до тебе.
Означальні: гарний хлопець.
Обставинні: прибирати сьогодні.
Які способи зв’язку слів у словосполученні відомі?
Між словами в словосполученні – підрядний зв’язок ( це поєднання синтаксично нерівноправних елементів).
Хто може зараз на основі власних прикладів пояснити кожен з трьох типів підрядного зв’язку.
Узгодження: медвяний запах;
Керування: запах осінього листя; змилуватися краєвидом;
Прилягання: духмяно пахло; весело співала.
Бесіда з учнями по темі «Речення»
Які члени речення складають його граматичну основу?
Що таке підмет?
Якими частинами мови він виражається?
Що позначає присудок?
Які бувають присудки і якими частинами мови вони виражаються?
Які члени речення називаються другорядними?
Для чого використовуються розділові знаки у реченні?
Назвіть групи розділових знаків.
4. Підготувалися до вечорниць чудово. Дякую. Не будемо гаяти часу і перейдемо до роботи, яку виконувала молодь на вечорницях. До дошки запрошую троє сміливців, а решта виконують завдання на карточках.
(традиційно на вечорницях кожен відповідав за доручену справу,наприклад, дівчата пряли, а хлопці рубали дрова та ін.)
Робота з картками.
Картка №1.
Укражіть ряд правильно побудованих словосполучень.
__ Завдати шкоди, відповідати за доручену справу, послати за кухаркою;
* Ходити на вечорниці, брати участь, працювати вечорами;
__ Подякувати приятеля, розкласти по полицях, приходити по суботам.
Картка №2.
Укражіть ряд правильно побудованих словосполучень.
__ хворий нежиттю, наслідувати дорослим, завдати неприємностей;
__ зустрічатися по суботах, по висновку старшини, пройтися по коридорам;
__ збирати гриби, відсутній через хворобу, виховувати дітей.
Картка №3.
Укражіть речення, в якому граматична основа визначена правильно.
* Схід сонця ми спостерігали з високого пагорба.
__ Так намалювати тварину не кожен зуміє.
__ Хлопець з переляку п’ятами накивав.
Картка №4.
Укражіть речення, в якому граматична основа визначена правильно.
__ Козаки рвонулися відбивати напад татар.
__ Дівчина прагнула скоріше стати на власні ноги.
* Білу сукню вона одягне на свято.
Картка №5.
Укражіть речення, в якому граматична основа визначена правильно.
__ Свій подарунок він сховав у кущах.
* Мій син буде працювати на городі.
__ У саду почали червоніти вишні.
Картка №6.
Визначити типи словосплучень за головним словом.
Повага до старших, старший від брата, двоє братів, хтось із них, трудитися в полі, дуже добре (ім., прикм., числ., займ., дієсл., присл.).
Картка №7
Визначте тип підрядного зв’язку.
Рання осінь (узг.), осінь і зима, надзвичайно вдалий (прил.), до процесу, він і вона, не білити хату (кер.), наше село (узг.), наближатися до оселі (кер.), село живе, розповідати посміхаючись (прил).
Завдання на дошці:
1-ий учень
1)Виконати синтаксичний розбір словосполучень звичаї народу, свято праці і відпочинку
2) Морфемний розбір слова звичаї
3)Назвати м”які приголосні звуки в першому словосполученні
2-ий учень
1)Скласти речення за схемами на дошці
2)Морфемний розбір будь-якого слова із складеного речення
3)Назвати тверді приголосні звуки у слові
3-ій учень
З речення Ми наліпили вареників смачненьких та запросили до нас
хлопчиків гарненьких виписати можливі словосполучення
2)Морфемний розбір слова гарненьких
3) Назвати м”які приголосні у словах цього речення
Коментований диктант для всіх
Один з учнів пояснює вживання головних членів речення.
Ми з батьком перші помітили качок. (скл. Підм.).
Заєць ну тікати. (прост.прис.)
Так, я хочу крізь сльози сміятись… (скл.дієсл.прис.)
Мій дід теж Матвієм звався (скл.імен.прис.)
Лінощі – погана звичка. (скл.імен.прис.)
Коли ішли удвох з тобою вузькою стежкою по полю, я гладив золоте колосся… (прост.прис.)
5.Пропоную відпочити і розгадати народні загадки
6. А зараз надійшов час для розваг. Ми проведемо гру «Ланцюжок».
(пояснюю умову: кожен по-порядку (ланцюжок) складає і озвучує по одному реченню так, щоб був зв”язний текст «Українські вечорниці». Учні повинні уважно слухати попереднє речення і доречно, за змістом, не уникаючи зв”язку між реченнями, скласти текст-розповідь)
7.Український фольклор багатий різноманітними повчальними прислів”ями та приказками, без яких не обходилось жодне свято.
(на дошці записані прислів”я (їх початок), а діти доповнюють їх другорядними членами речення. Читають і записують в зошити)
Друзі пізнаються в ……..біді.
Треба нахилитися, щоб з……криниці…..води напитися.
Кожному мила ….своя….сторона.
І стіни мають….вуха…
Нагадав…козі…смерть.
8. Що ж це за вечорниці без пісень? Адже українська пісня – це душа народу. Останнє завдання: слухаючи українську народну пісню, не тільки насолоджуватись, але й попрацювати, виписуючи слова з вивченими орфограмами. (учень пояснює орфограми, інші доповнюють.
9. Підсумовую зроблене на уроці, складаючи схему українських вечорниць за схемою простого речення
Українські вечорниці
Гумор танці пісні
10. Дякую всім гостям за увагу , а дітям – за плідну роботу. Працювали всі (оголошую оцінки) старанно і склали іспит не тільки на знання з української мови, а й кращих українських звичаїв і традицій.
Учень: Скільки б ми не працювали,
Але вже кінчати час.
Тому кращі побажання зараз ви прийміть від нас:
І у вас, і в нас хай буде гаразд!
Щоб ви і ми щасливі були!
ВисновкиПроведене дослідження показало, що використання народних традицій у навчально-виховному процесі правомірно розглядати в якості ефективного підходу до розв’язання проблеми естетичного виховання сучасного школяра.
У здійсненому дослідженні було визначено стан проблеми в педагогічній теорії та шкільній практиці, їх педагогічний зміст, творчий потенціал на основі національних традицій українського народу. Було визначено шляхи використання українських традицій у творчій діяльності учнів.
Результати дали можливість визначити наступні методичні рекомендації:
- комплексно використовувати українські народні традиції;
- брати до уваги регіональні особливості національних
традицій;
- в процесі діяльності використовувати як традиційні, так і
нетрадиційні форми роботи;
- залучати батьків.
Використана література:
1. Державний стандарт галузі «Художня культура» // Мистецтво
та освіта. - 1997. - № 3. - С. 2-10.
Національна державна комплексна програма естетичного вихован
ня: проект / [укл. І.А.Зязюн, О.М.Семашко]. - К., 1994. - 64 с.
3. Зязюн І.А. Культура в контексті політики та освіти / І.А.Зязюн //
Мистецтво та освіта. - 1998. - № 2. - С. 2-6.
4. Зязюн І.А. Естетичний досвід особи. Формування і сфери вияву /
І.А.Зязюн - К.: Вища школа, 1976. - 174 с.
5. Комарова А.И. Эстетическая культура личности / А.И.Комарова - К.:
Вища школа, 1988. - 150 с.
6. Петрова Г. Вопросы эстетической подготовки учащегося /
Г.Петрова - Казань: Казанский университет, 1976. - 198 с.
7. Подрєзов В. Комплекс засобів у системі виховання духовної культури
особистості / В.Подрєзов // Мистецтво та освіта. - 1997. - № 2. - С. 47- 49.
8. Сухомлинский В.О. Вибрані твори: у 5 т. / [за ред. О.Г.Дзеверіна]. -
К.: Радянська школа, 1979. - Т.3. - 669 с.
9. Хомич Л. Роль мистецтва у професійно-педагогічній підготовці
вчителя / Л.Хомич // Мистецтво і освіта. - 1998. - С. 51.
10. В.Ф Святовець .Художня деталь в українській класичній прозі/ Мініс
терство освіти і науки України.-2005.-53с.
11. Повість І.Нечуя-Левицького «Кайдашева сім”я»
12. Методичні посібники для вчителів української мови та літератури.