Коли людина є народ, тоді вона уже людина

Відділ освіти Зміїівської райдержадміністрації
Комсомольський дошкільний навчальний заклад
(ясла-садок) №7 «Колосок»
Комсомольської селищної ради
Зміїівського району Харківської області
Коли людина є народ,
тоді вона уже людина
Завідувач Комсомольського ДНЗ №7
Нечай О.М.
Вихователь-методист Ващенко Т.А.
Музичний керівник Воробєй О.М.
Вихователь Бакутова Т.В.
Зміїв
2015
Рекомендовано методичною радою відділу освіти
Зміївської райдержадміністрації
Протокол № від ________ р.
Рецензенти: Нечай Олена Миколаївна завідувач Комсомольського ДНЗ № 7, спеціаліст вищої категорії, «вихователь-методист».
Автори-упорядники (або автор-укладач):
Нечай Олена Миколаївна, завідувач Комсомольського ДНЗ №7; Ващенко Тетяна Анатоліївна, вихователь-методист, «старший вихователь»; Воробєй Олена Миколаївна, музичний керівник, спеціаліст вищої категорії; Бакутова Тетяна Василівна, вихователь, спеціаліст вищої категорії, «вихователь-методист».
Коли людина є народ, тоді вона уже людина – Зміїв, 2015. – 44 с.
До уваги педагогів-дошкільників пропонуються практичні матеріали з досвіду роботи колективу Комсомольського ДНЗ №7 щодо виховання у дітей дошкільного віку патріотичних почуттів засобами етнопедагогіки. В роботі поєднано ознайомлення дітей з явищами суспільного життя, засобами мистецтва, народознавство , практична діяльність дітей (праця, спостереження, ігри, творчість та ін.), національні, державні свята.
Висновки експертизи
1.Реєстраційний номер _______________________________________________
2. Напрям «Дошкільна освіта»
3. Розділ ____________________________________
4. Назва роботи «Коли людина є народ, тоді вона уже людина»
5. Автори роботи Нечай О.М., Ващенко Т.А., Воробєй О.М., Бакутова Т.В.
Експерти
П.І.Б. Дата Загальний бал Підпис
Середній бал Голова комісії___________________________________________________________
Дата _____________________________________________________
П.І.Б. підпис
Зміст

Вступ ……………………………………………………………….....4
Проект освітньої роботи з дітьми дошкільного віку «Україна – це моя родина»…………………………………………..………..6
1.1. І день «Шануймо родину, шануймо сім’ю» ……………….8
1.2. ІІ день «Стежками рідної мови» ………………………….14
1.3. ІІІ день «Природа рідного краю» ………………………… 18
1.4. ІV день «Наші обереги. Ознайомлення з криницею» …... 23
1.5. V день «Прадавня Україна. Наші пращури» ……………...29
Тиждень патріотичного виховання «Україна – рідний край»……………………………………………………………...37
Тематичні блоки роботи з дітьми по ознайомленню з рідним селищем ………………………………………………………....40
Заходи з патріотичного виховання в Комсомольському дошкільному навчальному закладі №7…………...…………….….41
Висновки………………………………………………………….…..43
Список використаних джерел..……………………………………...44
Людина нібито не літає...
А крила має. А крила має!
Ліна Костенко
Вступ
Сьогодні на часі не стільки проблеми технізації життя, скільки його окультурення, формування позитивного мислення, моральної позиції. Стрімко змінюється світ, і нам доводиться переглядати роль і значення духовно-моральної поведінки в житті людини.
Актуальність даної проблеми зростає з кожним днем.
Внаслідок духовної кризи в суспільстві спостерігається процес знецінення загальнолюдських моральних якостей. Відхід від духовно-історичних традицій своєї нації, надмірна опіка з боку батьків і усунення дітей від виконання трудових завдань привели до руйнування моральних цінностей.
Як показує практика, дошкільний період – надзвичайно сприятливий для закладання базису національно-патріотичних почуттів. І невипадково Концепція дошкільного виховання в Україні , сповідуючи історичний підхід до патріотичного виховання дітей дошкільного віку, актуалізує його народознавчі, українознавчі та краєзнавчі напрями. На опанування знань про нашу державу, виховання поваги до державних символів орієнтує і Базовий компонент дошкільної освіти у своїй новій редакції.
Одним із основних завдань дорослих є формування у дітей основ національної самосвідомості – відчуття належності до певної нації, яка виявляється в етнічному самовизначенні (віднесенні себе до певної етнічної групи). Основою національної самосвідомості є національні почуття – комплекс емоцій, які фіксують суб’єктивне ставлення людей до своєї нації, її потреб і норм життя, а також до інших народів. Важливо, щоб сформовані у ранньому дитинстві національні почуття, елементи національної свідомості мали моральну спрямованість.
Весь матеріал підібраний з урахуванням психофізичних особливостей дітей дошкільного віку. В цей період у пізнавальній діяльності особливого значення набувають наочно-образне, образне мислення, також творча уява. Важливе значення для виховання патріотичних почуттів у дошкільників має приклад дорослих, оскільки вони значно раніше переймають певне емоційно-позитивне ставлення, ніж починають засвоювати знання.
Даний посібник допоможе вихователям у формуванні уявлень про сім’ю, краєзнавство, знань про історію держави, державні символи та традиції і культуру свого народу. У нагоді стане орієнтовний тиждень з патріотичного виховання (поданий у вигляді порівняльної таблиці), матеріали якого розміщені за віком та ступенем складності, зберігаючи принцип від «простого до складного».
В процесі роботи педагоги ДНЗ №7 усвідомили, що успіх національного виховання значною мірою залежить від національної та міжнаціональної культури батьків і педагогів. Тому важлива їх партнерська взаємодія. Даний посібник розрахований не лише на педагогів, а й на небайдужих батьків, які зацікавлені у формуванні національної свідомості своєї дитини. Проект допомагає зрозуміти дорослим, як навчити малюків розумінню того, що наш народ прагне миру і щастя, процвітання рідної країни і всієї планети.
Сподіваємося, що посібник допоможе вирішити питання формування національної свідомості та стане у нагоді для вихователів та батьків.

Проект
освітньої роботи з дітьми дошкільного віку
Тема: Україна – це моя родина.
Тривалість проекту: 5 днів.
Підтеми: 1. Шануймо родину, шануймо сім’ю.
2. Стежками рідної мови.
3. Природа рідного краю.
4. Наші обереги. Ознайомлення з криницею.
5. Прадавня Україна. Наші пращури.
Автор проекту: Ващенко Т.А.
Категорія учасників: діти старшого дошкільного віку.
Анотація проекту
Проблема громадянина-патріота давня, як світ. Вона постала перед людством тоді, коли виникла перша держава. Патріотичне виховання створює певні передумови громадянської поведінки. Однак це лише передумови. 
Любов до Вітчизни починається з любові до своєї Малої Батьківщини – місця, де людина народилася.
У цьому зв’язку, як мені здається, величезного значення набуває патріотичне виховання дітей дошкільного віку. Дошкільний вік як період становлення особистості має свої потенційні можливості для формування вищих моральних почуттів, до яких і відноситься почуття патріотизму. 
Неможливо говорити про виховання любові до Батьківщини без повідомлення дітям певних знань про неї.
Невичерпним джерелом духовної краси є народознавство. Адже немає талановитішого вихователя, ніж рідна земля та її народ. Народознавство виховує у наших малят моральні, патріотичні, естетичні, творчі задатки.
Для того, щоб успішно розв’язати народознавчі завдання, вихователь у співпраці з музичним керівником використовують у проекті цілий комплекс навчально-виховних заходів, що містить, зокрема, різні види творчості: вишиванки, писанки, елементи обробки національного одягу, народну пісню, хоровод, гру, вірші, заклички, примовки, прислів’я, загадки, легенди, повір’я.
Добро і зло – ці абсолютно вічні моральні цінності пізнаються дитиною через казку. Вона сприяє розвитку у дітей творчої уяви, логічного мислення, мовлення. Логічні завдання на основі народних та авторських казок, що використовуються в проекті, мають ігровий зв’язок із сюжетом заняття та значною мірою впливають на розумовий розвиток дитини.
Завдання проекту:
- виховання у малят любові й поваги до батьків і родини;
закладання основ моральної та етичної орієнтації в національних і загальнолюдських цінностях;
засвоєння, а у подальшому і застосування в житті традицій, звичаїв, загадок тощо;
формування творчої особистості в контексті рідної культури, мови, обрядовості.

І ДЕНЬ ШАНУЙМО РОДИНУ, ШАНУЙМО СІМ’Ю
Мета: підвести дітей до розуміння, що життя сім’ї залежить від ставлення її членів до своїх обов’язків. Звернути увагу дітей на прояв моральності. Розвивати самоповагу, розуміння своєї індивідуальності. Вчити розуміти стан і почуття інших людей з їхнього погляду, інтонації, дії. Залучати дітей до ведення сімейних альбомів, зберігання родинних реліквій.
Ранок.
Освітня лінія: «Дитина в соціумі», «Дитина у світі культури», «Мовлення дитини».
Індивідуальні бесіди «Моя сім’я».
Р/ігри «Чий голосок», «Знайди собі пару».
Спостереження за оточуючим (батьки поспішають на роботу, діти йдуть до д/с). Читання вірша К. Перелісної «Галюся»:
У Галюсі є матуся, А у тата є татусь,
У матусі є матуся, Для Галюсі він – дідусь!
А матусина матуся – І ще знайте, що Галюся –
То Галюсина бабуся. Внучка діда і бабусі.
Навчальна розвивально-виховна зайнятість (Н. Р-В.З.).
Освітня лінія: «Дитина в соціумі», «Мовлення дитини».

«Моя сім’я»
Завдання розвитку: збагатити знання дітей про сімейні стосунки і реліквії, стимулювати інтерес дітей до історії свого роду, виховувати бажання піклуватися про членів родини.
Матеріал: вишиті рушник, сорочка; фотографії.

Хід Н. Р-В.З.:
Бесіда вихователя про сім’ю.
Діти, всі ми з вами належимо до українського народу, який складається з маленьких та великих, дружніх та працьовитих родин. У народі кажуть: «Яка сім’я, такий і я», «Які батьки, такі і діти». Діти, так, що ж таке сім’я? І чому так кажуть про сім’ю в народі? (Відповіді дітей)
Так, малята, правильно! Сім’я – це мама і тато, братик і сестричка, бабуся і дідусь. Кожного дня ви приходите з дитячого садка додому і відчуваєте, з яким нетерпінням вас чекають дома рідні. Якщо ви будете нечемно вести, ображати друзів, то всі подумають, що у ваших родинах всі себе так поводять, що тато і мама такі ж сварливі і невиховані, як і ви. А тому, перш ніж щось робити, подумайте, що інші люди скажуть і як будуть думати про вас і вашу сім’ю. Треба дбати про сім’ю, берегти її. Розкажіть, а як ви піклуєтесь про своїх рідних, як ви їм допомагаєте?
(Відповіді дітей)

Так, правильно ви зрозуміли, діти, що кожен у сім’ї має свої обов’язки. І для того, щоб кожен був щасливим потрібно всім працювати, допомагати один одному і підтримувати один одного.
А ось раніше в Україні мати вважалася головною опікункою сім’ї, тобто людиною, яка оберігала і піклувалася про свою сім’ю. Ось як писав Т.Шевченко:
У нашім раї на землі
Нікого кращого немає,
Як тая мати молодая З своїм дитяточком малим.
Мати народжувала дитину, співала їй пісень, вчила добра і любові. Раніше, а в деяких родинах і в наш час, був звичай – дарувати вишитий рушник дітям. Цей рушник залишався у дітей і переходив до внуків, як згадка про батьків. А ще дарували вишиту сорочку на добро, на хороше життя. (Вихователь показує рушник, вишиту сорочку).
Діти, а чи є у ваших домівках рушники? (Відповіді дітей)
А ще на згадку про рідних, які жили раніше, залишалися фотографії. Ці фотографії зберігалися в скрині або висіли на стінах у рамках. (Діти розглядають фотографії своїх рідних).
А як ви зберігаєте свої фотографії? (Відповіді дітей).
Після закінчення розмови вихователь пропонує завчити прислів’я:
«Який кущ, така й калина,
Які батьки, така й дитина»

Для закріплення знань дітей про сімейні стосунки проводиться дидактична гра «Дерево роду».
Прогулянка.
Освітня лінія: «Мовлення дитини», «Дитина у природному довкіллі», «Гра дитини»

Спостереження за деревами. Загадка:
В неї ягоди – грона червоні,
На калиноньку схожа вона.
Дозріває, росте на осонні,
Здогадались? Це ... (горобина).
Розповіді дітей як виглядає горобина. Проблемні питання:
Горобина дерево чи кущ?
А ягідки якого куща схожі на ягоди горобини?
Запропонувати вірш про калину М.Пригари:
Ось калина над рікою
Віти стелить по воді.
Хто це щедрою рукою
Їй намистечко надів?
Червонясте, промінясте,
Розквітає, як огні,
Дай хоч трішечки намиста,
Калинонько, і мені…
Підсумкова розповідь вихователя про калину та її користь для людей. Наголосити, що калина є символом кохання, краси, щастя. Калиною уквітчують весільний коровай, оселю, нею лікуються. Народ склав про калину чимало легенд та пісень. Український народ дуже любить калину, бо хто ж не знає, що калина не тільки взірець краси, а ще й чудовий лікар.
Запропонувати дітям розучити укр. рух. гру «Штандер» (гра з киданням та ловінням).
Правила гри: одного з гравців вибирають за «штандера». Він бере м’яч, підкидує якнайвище вгору і кричить: «Штандер, штандер – Оксана!». Дівчинка Оксана повинна підбігти і зловити м’яч після одного відскоку. Якщо не зловила – вибуває з гри. Виграє той, хто буде останнім «штандер».
Створити умови для виникнення сюжетно-рольової гри «Сім’я».
Друга половина дня.
Освітня лінія: «Дитина в соціумі», «Дитина у світі культури».

Читання вірша Г. Черінь «Рідна хата»
Різні в світі є країни,
Гарні є і є багаті,
Та найкраще – в Україні,
Бо найкраще – в рідній хаті.
Робота за схемою «Родове дерево». На завершення вся група співає свою улюблену пісеньку.
Робота з батьками:
закріплення віршів про членів родини;
розгляд сімейних фотоальбомів;
виготовлення разом із дітьми іграшок-саморобок.
ІІ ДЕНЬ СТЕЖКАМИ РІДНОЇ МОВИ
Мета: розширити і поглибити знання дітей про красу і силу рідної мови, про те, що вона пісенна і багата на прислів’я, приказки, скоромовки, загадки, казки, пісні, лічилки, жарти, ігри. Виховувати почуття національної гордості за свій народ та культурні надбання; любов до рідної мови, художнього слова, пісні, усної народної творчості.
Ранок.
Освітня лінія: «Дитина в соціумі», «Дитина у світі культури», «Мовлення дитини», «Особистість дитини».
Запропонувати дітям легенду «Наша земля»
Колись давно Бог створив народи і кожному дав землю. Наші предки кинулися пізніше, але землі їм вже не дісталось. От вони й прийшли до Бога, а він в цей час був у роздумах, і вони не посміли відвертати його увагу. Стали чекати. Через деякий час Бог обернувся і сказав, що вони хороші, чемні діти. А дізнавшись, чого вони прийшли, запропонував їм чорну землю. Пішли наші предки на ту землю, оселилися і живуть до сьогоднішнього дня. А країну назвали Україною.
Ігрова ситуація «Хай завжди…»
Рухлива гра «Штандер» (закріплення).
Слухання народної пісні «Українка» (аудіозапис).
Навчальна розвивально-виховна зайнятість (Н. Р-В.З.).
Освітня лінія: «Дитина в соціумі», «Дитина у світі культури», «Мовлення дитини».
«Наша мова світанкова»
Завдання розвитку: розширити знання про рідну українську мову, про її значення в житті кожного українця; розвивати уяву, мислення, пам’ять; виховувати любов до своєї мови, прагнення досконало знати її і навчитися говорити правильною літературною мовою.
Хід Н. Р-В.З.:
Вступна бесіда «Ми роду вкраїнського діти»
Розповідь вихователя про красу та мелодійність української мови.

Де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємося аж до сліз зачувши рідне слово.
Ой яка чудова українська мова!
Де береться все це, звідкіля і як?
Є в ній ліс-лісочок, пуща, гай, діброва,
Бір, пере6лісок, чорноліс.
Про красу та мелодійність української мови – мови, якою розмовляють ваші батьки, діди й прадіди, пісенної мови Т.Шевченко, Л.Українки, мови, якою ми розмовляємо і думаємо, без якої ми не уявляємо свого існування. Послухайте вірш Л.Українки «На зеленому горбочку». (Вихователь читає вірш.)
Ось чуєте, як гарно про хатинку написала Л.Українка. Якою лагідною мовою. Хата в неї – «хатинка», сад – «садочок», дитина – «дитинка».
А ось послухайте вірш В.Сосюри «Любіть Україну…». І в цьому вірші, не менш виразними словами, поет висловлює свою любов до України. Україну називає «вишневою». Закликає любити її «як сонце, як трави, як води».
Любов до мови починається з колиски, з маминої пісні. Народні колискові пісні зачаровують ніжністю і простотою. У них – материнська ласка і любов.
Запропонувати послухати колискову пісню (залучення муз. керівника)
А ще наша мова багата не тільки на казки, колискові пісні, а й на загадки, прислів’я, приказки, скоромовки.

Міні-конкурс «Хто уважний» (відгадування назв казок, надати приклади монологів, діалогів головних героїв).
ТРВЗ «Уяви себе письменником».
Гра «Наша мова світанкова» (діти називають українські слова; хто більше назве, той вважається переможцем).
Для переможця – малювання вітальної листівки.
Прогулянка.
Освітня лінія: «Дитина в соціумі», «Мовлення дитини» «Дитина сенсорно-пізнавальному просторі», «Особистість дитини», «Дитина у природному довкіллі», «Гра дитини».
Міні-заняття «Слухання і аналіз казки «Ай, бісові граблі».
Наш народ створив багато казок, щоб українці не забували домівку, нашу мелодійну українську мову.
Приїхав з київської бурси син заможного мужика Петра Дренчика, хлоп’я мале, а що то розумне та прерозумне, таке, що забуло як з нами і говорити, і як називається і луг або потилиця, усе по-вченому говорить. «Потилиця, - каже, - не потилиця, а затилок».
Ото ходить він із батьком по двору і бачить, що лежать граблі, він і питає батька: «Тато, як воно зветься?»
Та й наступив на зубці, ще батько і не відповів йому, як граблі вченого панича вдарили по лобі так, що іскри з очей посипались.
«Ай, бісові граблі!» - заскиглив панич.
А батько й каже: «Так тобі й треба, сину, вчись та розуму не провчи; скоро ти забудеш, як і мене звати»
Міні-заняття «На галявину» (артикуляція звуків [c], [c’]).
Піший перехід в парк. Рухливі ігри «Пташки і кіт», «Жабки».
Обмін думками «Навіщо берегти природу».
Друга половина дня.

Освітня лінія: «Дитина в соціумі», «Мовлення дитини».
Запропонувати дітям гру на розвиток емоційно-комунікативної сфери «Подарунок на всіх».
Дітям пропонується завдання: «Якщо б ти був чарівником і міг здійснювати чудеса, то що б ти подарував зараз всім нам разом?» або «Якщо б у нас була квітка-семиквітка, яке б бажання ти загадав?». Кожна дитина загадує одне бажання.
Моделювання ситуації «Як ти ставишся до друзів?»
Міні-заняття «У світі чарівних слів ». Дидактична вправа «Умій вибачатися» (діалогічне мовлення).
Робота з батьками: запропонувати батькам ознайомити з українськими піснями, що найчастіше наспівуються в сім’ї.
ІІІ ДЕНЬ ПРИРОДА РІДНОГО КРАЮ

Мета: закріпити знання дітей про рослинний світ України; розвивати мислення, допитливість; виховувати любов до природи, бажання бути для неї мудрим другом; виявляти творчість у роботі з природним матеріалом, виховувати бажання досліджувати.
Ранок.
Освітня лінія: «Дитина в соціумі», «Мовлення дитини», «Дитина у природному довкіллі».

Бесіда «Я – частинка природи». Етюди: «В осінньому лісі», «Я – березовий листочок».
Рухлива гра «Подоляночка».

ТРВЗ «Складання загадок про рослини».
Навчальна розвивально-виховна зайнятість (Н. Р-В.З.).
Заняття з народознавства з пріоритетом соціально-природознавчої тематики
«Рослини, багатство народу – гордість українського роду»
ПДД «Виготовлення з каланхое крапель для носа»
Завдання розвитку: формувати знання про самоцінність кожної живої істоти, навчати доцільно використовувати дари природи;сприяти емоційному піднесенню,бажанню працювати гуртом, комфортному перебуванню в колективі; виховувати естетичне сприйняття оточуючої природи, бережне відношення до всього живого; підвести до підсумку, що життя тварин і рослин залежить від людини.
Хід Н. Р-В.З.:
Запропонувати дітям слухання пісні «Чорнобривці» (аудіозапис).
Розповідь вихователя про лікувальну силу рослин.
Ще здавна люди помітили, що в багатьох рослинах прихована цілюща сила, і тому почали використовувати їх для лікування найрізноманітніших хвороб. Ось так почала розвиватись народна медицина. Багато дикорослих рослин, що застосовувались у народній медицині, полегшують страждання хворих, сприяють їх одужанню. І недарма у народі лікарські рослини називають цілющими. Майже половину лікувальних препаратів виготовляють саме з лікарських рослин.
А чи не хотіли б ви спробувати себе в ролі фармацевтів? Давайте зробимо краплі із соку каланхое. Він не викликає алергії та й до аптеки не треба поспішати. Ця рослина майже завжди поряд – варто лише простягнути руку й зрізати соковитий листочок. Докладемо не багато зусиль і прості й водночас чудові ліки будуть готові. І залишиться тільки набрати повну піпетку соку закрапати його в ніс і десь через хвилину почнемо дихати. Отже, давайте уявимо, що ми працюємо в лабораторії, але спочатку закріпимо правила безпеки під час лабораторної роботи:
Працювати в спецодязі;
Не штовхати один одного;
Працювати охайно й чисто;
Нічого не брати до рота;
Не торкатися під час роботи до обличчя і очей;
Тримати руки чистими;
Прибрати за собою робоче місце.

Хід роботи:
У кожного з вас на тарілочці лежить ретельно промитий листок каланхое. Давайте візьмемо пластмасовий ножичок і наріжемо на дрібні шматочки цей листочок. Потім отриману масу ложечкою перекладемо на марлеву серветку, яка лежить на чашечці. Серветку складемо у вигляді мішечка і в чашечку відіжмемо сік. Отриманий сік наберемо, піпеткою, яка складається із скляної трубочки і гумового ковпачка, переллємо у флакон. Наші краплі для носа вже готові. Щоб вони не зіпсувались треба зберігати їх в холодильнику, але теж недовго. Перед вживання краплі зігрівають. Та все ж таки краще виготовити свіжі краплі. А так, як у нас в групі холодильника немає, тому ми виготовлені краплі віддамо медсестрі. Вона поставить їх в холодильник в своєму кабінеті і якщо у когось буде нежить, ми звернемо до медсестри, і вона закапає носик краплями із каланхое.
Робота дітей.


Прогулянка.
Освітня лінія: «Дитина в соціумі», «Мовлення дитини», «Дитина у природному довкіллі».
Міні-заняття «Вивчення вірша Т.Коломієць «Чудова квітка»
Ви погляньте, любі дітки:
Ось яка чудова квітка!
Нам її подарували,
Щоб в садку гарніше стало.
Будуть діточки-малята
Нашу квітку доглядати,
Щоби квіточка цвіла,
Радість всім вона несла.
Рухливі ігри «Біжіть до дерева, яке я назву», «Прокоти м’яч у ворота».
Запропонувати дітям логічну задачу про природу «Про що розповів їжачок»
Кожний по-своєму готується до зими. Стрибає непосидюча білка. Збирає горіхи, жолуді, розсовує їх по дуплах, по деревних щілках. Якщо знайде на землі грибок, зірве його і повісить сушити на дереві – взимку їй це дуже стане в пригоді. Протягом дня працює білка і все поглядає на сусіда – старого їжака, який до осені став ледачим, неповоротким, мало бігає лісом, не ловить мишей, забирається в сухе листя та дрімає.
«Щось ти, їжак, зовсім розледачився, - каже білка. – Чому до зими не готуєшся, їжі не запасаєш? Взимку у їсти нічого буде»
Розсміявся їжак і щось тихо сказав білці, так тихо, що вона не розчула.
– Що їжак сказав білці?
– Чому засміявся, почувши її запитання?
Друга половина дня.
Освітня лінія: «Дитина у світі культури», «Мовлення дитини», «Гра дитини».
Аплікація (колективна) «Осінній хоровод» (обривання).
Обмін думками «Які кольори у осені»
ПДД: створення гір із піску, камінців. Роздуми «На що схожі гори».
Робота з батьками: запропонувати організувати гру-пантоміму «Дерева».
ІV ДЕНЬ НАШІ ОБЕРЕГИ.
ОЗНАЙОМЛЕННЯ З КРИНИЦЕЮ.
Мета: розширювати знання дітей про українські обряди та традиції; з’ясувати разом із дітьми значення води, приділивши особливу увагу поняттю «джерельна вода»; узагальнити знання дітей, спираючись на науковий досвід про те, що життя бере свій початок із води і без води неможливе життя взагалі; виховувати шанобливе ставлення до українських оберегів.
Ранок.
Освітня лінія: «Дитина сенсорно-пізнавальному просторі», «Особистість дитини», «Дитина у природному довкіллі».

Бесіда «Вода. Як водичка мене загартовує».
Запропонувати дослід валеологічного змісту «Чи обов’язково потрібно митись з милом?»

Хід досліду: Один м’яч миємо тільки водою, другий – водою з милом.
Перевіряємо воду, зливши її в дві прозорі посудини.
Де вода брудніша – там м’ячик чистіший.
Навчальна розвивально-виховна зайнятість (Н. Р-В.З.).
Інтегроване заняття морально-етичного виховання з пріоритетом соціально-природознавчої тематики.
«Криниця рідного краю»
Завдання розвитку: розширити знання дітей про українські традиції, з’ясувати значення води, її властивостей; розвивати інтерес до традицій пращурів; виховувати дбайливе ставлення до води, бажання допомогти людям похилого віку.
Хід Н. Р-В.З.:
В гості до дітей завітала маленька україночка. Пісня «Я україночка» у виконанні дитини. Аналіз пісні за змістом, за характером (Про нашу рідну Україну. Пісня лірична, мелодійна, як наша мова).
Розповідь вихователя про обереги, про криницю.

Криницю з давніх-давен поважали, як символ життя. Її копали на місці джерельця, адже з джерела починається річка. Біля криниці ніколи не можна сваритися. Тому що вода має властивість заряджатися не тільки позитивною, але й негативною енергією. Від негативної енергії вода втрачає цілющі властивості. Усі криниці не тільки оберігались, але й прикрашались рушниками. Біля криниці висаджували квіти і завжди калину, яка додавала воді лікувальних властивостей.

Вихователь читає казку, супроводжуючи дії за текстом за допомогою дидактичної ляльки:
Жив собі старенький дід
Сам собі варив обід,
Сам город саджав, сам полов
Та сам копав.
Вік прожив той дід на світі
Без діток на самоті.
Захворів якось старенький,
Треба в ліжечко лягти.
Діти, у дідуся немає рідних. Як називають таку людину? (Відповіді дітей)
Дуже важко залишатися самотнім. Людина сама радіє і сумує. Навіть заговорити немає до кого. Особливо важко людини, якщо вона захворіла, лежить, і нікому принести їй цілющої джерельної води.
Вихователь ставить проблемне запитання «Як ми можемо допомогти хворому самотньому дідусеві?» (Пропозиції дітей). Вихователь запрошує дітей підійти до макета криниці, читає вірш:
Дай, Кринице, водиці, будь ласка,
Чарівної, цілющої, неначе казка.
Дідусь захворів – кахикає, чхає,
Допомоги нашої чекає.
Діти «набирають» води і несуть її хворому дідусеві.
Вихователь: Дідусечко, пийте та більш не хворійте!
Будьте здорові! А ми про вас пам’ятаємо
Та у гості завітаємо.
Прогулянка.
Освітня лінія: «Дитина в соціумі», «Дитина у світі культури», «Дитина у природному довкіллі».
Слухання українських колисанок. Дидактична вправа «Заколиши ляльку».
Спостереження в природі. Милування красою рідного краю.
Запропонувати дітям зібрати насіння квітів. Творча робота на вологому піску «Дивні квіти» (з використанням зібраного насіння).
Музично-ритмічна гра «Галя по садочку ходила».
Друга половина дня.
Освітня лінія: «Дитина в соціумі»

Відвідування українського куточка в ДНЗ. Розповідь вихователя про українську хату і хатні обереги.
Раніше всі люди мешкали не в будинках, а в хатах. Українська хата оспівана в піснях, описана в казках та інших літературних творах. Про неї народ береже цікаві повір’я, прислів’я, приказки, легенди. Отож, давайте погостюємо в українській хаті і дещо дізнаємось…
Внутрішній інтер’єр хати поділявся на чотири зони: побутова – піч, комин, мисник; робоча – зона для праці (станок, інструменти тощо); спальня – ліжко, колиска, скриня; покуття – найсвятіше місце в хаті. Взимку, коли вже завершені роботи на полях, свої вечори ми проводимо з книгою або біля телевізора. А колись, у давнину, зимовими вечорами жінки пряли пряжу, ткали полотно, шили та вишивали, створюючи обереги для родини від хвороб і різних пошестей. У кожного в хаті були обереги. Послухайте загадку і спробуйте відгадати, про який хатній оберіг йде мова.
Загадка: Я морозу не боюся,
І хто мерзне, я сміюся.
Бабу гріє не кожух.
А веселий, теплий дух.
Біля мене всі товчуться.
І веселі дітки в’ються
І старесенький дідок
Тут муркоче, мов коток. (Піч)
Так,звісно, це піч. У народі говорять: «Піч – наша рідна мати». Як мати зігріває всіх своїм теплом і ласкою, так піч дає багато тепла. Тут господиня готує їжу, пече у печі паляниці духмяного хліба, навчає поратися коло печі доньку. Після вечері, по закінченню хатньої роботи, часто збирались на печі онуки слухати бабусині казки, оповідки.
Спостереження за сучасними будівлями (відмітити зовнішню різницю з українськими хатами, уточнити структуру будівлі, матеріалу, геометричних форм, досягнення будівництва як галузі виробництва, пізнання історії народу).
Рухлива гра «Знайди свій будиночок».
Робота з батьками: запропонувати організувати екскурсію до криниці.

V ДЕНЬ ПРАДАВНЯ УКРАЇНА. НАШІ ПРАЩУРИ.
Мета: ознайомити дітей зі славною сторінкою історії України – козаччиною, з відомостями про Запорізьку Січ та запорізьких козаків. Дати знання про історичну особу гетьмана Б.Хмельницького. Розвивати пам’ять, спритність; виховувати інтерес до історії України, до славетних подвигів козаків.
Ранок.
Освітня лінія: «Дитина в соціумі», «Мовлення дитини», «Особистість дитини».
Бесіда «Від хатини до будинків» (закріплення знань про українську хату та хатні обереги).
Дидактична гра «Чим багата хата» (словник: назви предметів українського національного побуту).

Рухливі ігри «Штандер», «Мисливці та зайці» (закріплення).
Навчальна розвивально-виховна зайнятість (Н. Р-В.З.)
Освітня лінія: «Дитина в соціумі», «Дитина у світі культури», «Особистість дитини».

Розвага «Козацькому роду нема переводу»
Завдання розвитку: збагатити знання дітей про історію рідного краю, закріпити знання про звичаї козаків; ознайомити з особою Б.Хмельницького; розвивати пам’ять, спритність; виховувати повагу до історичного минулого.
Хід Н. Р-В.З.:
Вихователь пропонує відправитись у далеке минуле нашої країни. Розповідь вихователя про козаччину – одну з найлегендарніших сторінок історії українського народу.
На Дніпрі, на острові Хортиця, була заснована держава вільних людей, що називались козаками. У давнину господарями нашої землі були пани з Польщі. Дуже важко жилося українському народу в ті часи під пануванням чужих володарів. Селяни важко працювали на панській землі й зовсім не мали свободи. Пан міг селянина продати або навіть убити та деякі волелюбні селяни не могли стерпіти такої неволі. Вони втікали на вільні землі, де не було ні сіл, ні міст ні якої влади. То ж ті люди гуртувалися групами, здобували собі зброю, полювали на дикого звіра і так жили. На ті степи не раз нападали вороги – турки, татари, доводилось оборонятися, давати відсіч. Татари називали цих людей «козаками», що з татарського означає – вільна людина.
Козаки – вільні люди!
Козаки – безстрашні люди,
Козаки – борці за волю,
За народу щасливу долю.
У своє товариство козаки приймали кожного охочого, аби він щиро і вірно служив Україні. Вони займались військовою підготовкою, рибальством, мисливством, торгівлею. Козаки були сильними, сміливими і мужніми людьми.
Розповідь вихователя про побут козаків.
Знаю,що всі ви любити казки, а чи бажаєте самі в казку потрапити?
Розповідь вихователя про хлопчика-сироту, який став помічником у Богдана Хмельницького – гетьмана Запорізького козацтва.
Це було давно. Жив на Україні один хлопчик. Тяжко йому жилося, бо не було в нього ні матері, ні батька. Жив у пана і працював з раннього ранку до пізньої ночі. І одного разу до їхнього села зайшов старий кобзар і розповів про козаків. Як тільки почув про них хлопчик, так і сам захотів до них дістатися, щоб і самому стати козаком. В чому був у тому і пішов. Довго йшов і нарешті вийшов до великої річки. Підійшов хлопчик до річки – і серце в нього завмерло . Адже вода в річці кипіла , наче юшка варилась. Засумував хлопчик, бо знав: десь там посередині річки знаходиться острів, на якому живуть козаки. Сів на березі хлопчина та й зажурився. Та несподівано до нього прилетіла чайка. Вона сіла біля хлопчика і спитала, чому він такий сумний. Хлопчина розповів про свою біду: що хотів би потрапити на острів Хортиця і стати вільною людиною – козаком.
«Нічого,- відповіла чайка,- я твоєму горю допоможу».
І раптом перетворилася на човен. Сів хлопчик у човен та й поплив до острова. Чи довго, чи ні, а дібрався хлопчик до острова. Висадився на берег, там його козаки й побачили. Дуже здивувалися: як він, такий малий, а міг на острів потрапити. Забрали козаки хлопчика в своє поселення. Спочатку його викупали, перевдягли в новий одяг, зробили зачіску: поголили всю голову і залишили лише чуприну. Потім хлопчика погодували і поклали спати. І став хлопчик жити з козаками. Кожного дня він бачив, що козаки – це сильні і спритні люди. Щоб стати такими треба багато вміти, тому і тренуватися вони повинні були кожного дня: їздити на коні, влучно стріляти, плавати, фехтувати на шаблях. У такого сміливого і сильного козака і став хлопчик помічником, а звали того воїна – Богдан Хмельницький.
Богдан Хмельницький назавжди залишиться в пам’яті людей, як гетьман, який приніс мир на українську землю.
Козаки – це наше героїчне минуле. Вони славились своєю відвагою, силою, вправністю. Вміли воювати, вміли й розважатися, влаштовуючи козацькі забави.

Запропонувати дітям влаштувати ігри-змагання «Ми – маленькі козачата» на ігровому майданчику дитячого садка.

Гра «Швидкий кінь», «Перетягування канату»,


«Накинь кільце», народні ігри «Бочка», «Шевчик», «Микита».

Логічним завершенням розваги буде виконання дітьми пісні «Україно-ненько» слова і мелодія народні.

Друга половина дня.
Освітня лінія: «Дитина в соціумі», «Дитина у світі культури».
Міні-заняття «Символи моєї держави».
Розгляд прапорів інших держав. Дидактична вправа «Знайди прапор України»
Складання розповіді «Що означають кольори на прапорі?»
Читання вірша Н.Поклад «Прапор»:
Прапор – це державний
символ,
Він є в кожної держави:
Це для всіх – ознака сили,
Це для всіх – ознака слави.
Синьо-жовтий прапор маєм:
Синє – небо, жовте – жито;
Прапор свій оберігаєм,
Він – святиня, знають діти.
Прапор свій здіймаєм гордо,
Ми з ним дужі і єдині,
Ми навіки є народом
Українським в Україні.
Робота з батьками: бесіда з дітьми «Звідки походить наше прізвище».

Тиждень патріотичного виховання
«УКРАЇНА – РІДНИЙ КРАЙ»
Тема дня Четвертий рік
життя П’ятий рік життя Шостий рік життя
Комсомольське – рідне селище моє Розповідь вихователя «Моє рідне Комсомольське»; розгляд фотографій з альбому «Комсомольське – рідне селище моє»; малювання «Нашому Комсомольському усміхається сонечко!»
Бесіда «Селище, де я живу»; читання вірша про Комсомольське (автор: Юлія Отроша); розповідь вихователя «Хто зігріває наше селище» про працівників Зміївської ТЕС; колективна аплікація «Моє улюблене селище» (фотоколаж). Бесіда «Наше селище чудове»; розповідь вихователя про людей різних професій, які працюють у селищі; мовленнєва вправа «Професії твоїх батьків»; вправа-роздум «Що я можу зробити, щоб моє селище було найкращим». Конкурс малюнків для воїнів АТО.
Котилася торба
(у світі
народної гри) Читання вірша Є. Гуцало «Синя скриня»; декоративне малювання «Рушнички зі скрині»; ознайомлення з народною грою «Голочка та ниточка».
Розповідь вихователя «Наші обереги»; аплікація «Український віночок», вивчення народної гри «Віночок». Бесіда «Прадавня Україна»; виготовлення ляльки-мотанки; народні ігри під музичний супровід «Бочка», «Шевчик», «Микита».
Українські письменники – дітям Читання віршів українських поетів: М.Познанська – «Сніг іде», Г.Бойко – «Я морозу не боюсь»; колективна аплікація «Зимовий пейзаж» (поєднання різних технік аплікації).
Розповідь вихователя «Шевченко – поет та художник»; розгляд ілюстрацій зі збірки «Дитячий Кобзар»; піший перехід до вулиці Шевченка. Бесіда «Тарас Шевченко. Життя та творчість»; ознайомлення зі збіркою «Кобзар»; слухання пісень на слова Шевченка; ТРВЗ «Відчуй себе художником» – гра «Якого кольору вірш?» (асоціація віршів з певними кольорами).
Звучи чудово, рідна мова! Розповідь вихователя про красу української мови; вправа «Розкажи казку за малюнками» (з використанням посібника «Мої перші казки») – казка «Рукавичка»; мовленнєві перлинки для кожної дитинки (обігрування ситуацій привітання та прощання).
Розповідь вихователя «Загадковий світ української мови»; читання вірша Г.Чубач «Українська мова»; «Я співаю колискову» – слухання та виконання колискових.
Розвага до Дня рідної мови Бесіда «Я знаю: мова мамина свята» (звернути увагу на красу та велич рідної мови як ознаки національної гідності); ТРВЗ «Уяви себе письменником»; вікторина «Мовленнєве намисто».
«Рідна мова, слово рідне».
Козацькому роду нема переводу Фізкультурне дозвілля «Зростаємо дужими».
Спортивна розвага з батьками «Будемо дужими зростати, щоб Україну захищати». ПДД: дослід «Підводний човен» (утворення повітряної подушки; в такий спосіб козаки могли дихати під водою, ідучи по дну, а отже, й ховатися від ворога ); спортивна розвага «Ми малята-козачата».
ТЕМАТИЧНІ БЛОКИ РОБОТИ З ДІТЬМИ
ПО ОЗНАЙОМЛЕННЮ З РІДНИМ СЕЛИЩЕМ:
1. Історія селища. Назва. Чому тут виникло поселення людей?
2. Найбільша площа. Моя вулиця. На якій вулиці розташований мій дитячий садок, рідний дім? Вулиці нашого селища.
3. Визначні місця нашого селища. Пам’ятники, будівлі.
4. Праця дорослих. Підприємства нашого селища. Чим прославлене селище.
5. Герб селища. Які символи на ньому зображені. Як вони пов’язані з історією та працею людей в нашому селищі .
6. Видатні люди рідного селища. Чиїми іменами названі вулиці, школи, підприємства. Чому? Які люди прославили наш край?
7. Природа рідного селища. Яке водоймище знаходиться поблизу нашого селища. Які дерева, квіти прикрашають вулиці селища. Яких рослин найбільше. Які корисні копалини є в нашому краї, селищі.
8. Культура рідного селища. Які бібліотеки є в селищі. Навчальні заклади, школи, дитячі садки.
9. Культура поведінки в рідному селищі. Як поводити себе на вулиці, в транспорті, на прогулянці, на загальноміських святах.
10. Відпочинок у нашому селищі. Де люблять відпочивати жителі рідного селища. Які є традиції, свята. День селища.
11. Захисники нашого міста. Хто слідкує за спокоєм, добробутом людей у селищі. Хто допомагає людям в надзвичайних ситуаціях. Хто такі ветерани. Як в нашому селищі святкують День Перемоги.
Тематичні блоки інтегруються з будь-яким етапом пізнання дитиною рідного селища, збагачуючи життєвий досвід дитини.
Кожен момент ознайомлення дошкільнят з рідним селищем пронизаний вихованням поваги до людини-трудівника, захисника міста, гідного громадянина. Завдання залучення дітей до життя міста, його історії, культури, природи найбільш ефективно вирішується тоді, коли на заняттях встановлюється зв’язок поколінь та пізнання найближчого оточення обов’язково пов’язується з культурними традиціями минулого.
ЗАХОДИ З ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ
В КОМСОМОЛЬСЬКОМУ ДНЗ №7 «КОЛОСОК»
№ з/п Заходи
Термін Відповідальний
1 Розвага до Дня знань «Україна – єдина країна» 01.09.2014 Музичний керівник, вихователі старшої групи
2 Колективні перегляди «Україна – рідний дім» Листопад 2014 – лютий 2015 Вихователі груп
3 Систематичне оновлення матеріалів тематичної папки «Патріотичне виховання» Постійно Вихователь-методист,
вихователі груп
4 Створення на сайті ДНЗ рубрики «Патріотичне виховання» Грудень 2014 Вихователь Петрушина В.М.
5 Консультація для педагогів ДНЗ «Виховання патріотичних почуттів засобами краєзнавства» Січень 2015 Вихователь-методист
6 Засідання педагогічної ради «Патріотичне виховання дітей дошкільного віку» Лютий 2014 Вихователь-методист
7 Тематична перевірка навчально-виховного процесу старшої групи «Форми та методи роботи з дітьми дошкільного віку по вихованню у них патріотичних почуттів» Лютий 2015 Вихователь-методист
8 Тематичний тиждень з патріотичного виховання Останній тиждень лютого Вихователь-методист, вихователі
9 Семінар «Патріотичне виховання дошкільників засобами інтегрованої освітньої діяльності» Березень 2015 Вихователь-методист
10 Створення краєзнавчого альбому для дітей старшого дошкільного віку «Моє улюблене селище» Квітень 2015 Дікова О.А.
11 Тематичні екскурсії дітей до природних об’єктів Квітень-вересень 2015 Вихователі груп
12 Розвага до Дня Конституції «Подорож до Правової країни» 26.06.2015 Вихователі старшої та середніх груп
13 Тематична виставка дитячих робіт до Дня Незалежності України «Моя рідна Україна» Серпень 2015 Вихователь-методист,
вихователі груп
Висновки.
Прилучаючись до народознавства, діти поступово утверджуються у думці, що кожен народ, у тому числі й український, має звичаї, які є спільними для всіх людей. Пізнаючи традиції, народну мудрість, народну творчість (пісні, казки, прислів’я, приказки, ігри, загадки тощо), розширюючи уявлення про народні промисли (вишивка, петриківський розпис, яворівська іграшка), вони поступово отримують більш-менш цілісне уявлення про втілену в художній і предметній творчості своєрідність українського народу. Водночас у дітей розширюються знання про характерні для рідного краю професії людей, про конкретних їх представників. При цьому вихователь не стільки піклується про збагачення знань, скільки про їх творче засвоєння, розвиток почуттів дітей, їх життєвої компетенції в контексті національної свідомості. Вихованці закладу та їх батьки завжди із задоволенням беруть участь у народних святах і обрядах, пізнаючи їх зміст, розвиваючи художні здібності, навички колективної взаємодії.
Впровадження етнопедагогіки в життя дошкільників сприяє природному входженню дитини в життя рідного краю через його мову, традиції, культуру.
ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА
Базовий компонент дошкільної освіти / Науковий керівник: А.М.Богуш, дійсний член НАПН України, проф., д-р пед.наук.; Авт. кол-в: Богуш А.М., Бєлєнька Г.В., Богініч О.Л., Гавриш Н.В., Долинна О.П., Ільченко Т.С., Коваленко О.В., Лисенко Г.М., Машовець М.А., Низковська О.В., Панасюк Т.В., Піроженко Т.О., Поніманська Т.І., Сідєльнікова О.Д., Шевчук А.С., Якименко Л.Ю.
Коментар до Базового компонета дошкільної освіти в Україні: Наук.-метод. Посіб. / Наук. ред. О.Л.Кононко. – К.: Ред. журн. «Дошкільне виховання», 2003. – 243 с.
Дитина: Програма виховання і навчання дітей від двох до семи років / наук. кер. Проекту О.В.Огнев’юк, К.І.Волинець. – 3-є вид., доопр. та доп. – К.: Київ. ун-т ім. Б.Грінченка, 2012. – 492 с.
Державна соціальна цільова програма розвитку дошкільної освіти на період до 2017 року від 21.04.2011 року.
Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012 – 2021 роки. Схвалено КМУ 10.09.2012 р.
Духовно-моральне виховання дошкільників: Методичні рекомендації. – Харків: Харківська академія неперервної освіти, 2010. – 132 с.
Богуш А. М. Розвиток мовлення дітей старшого дошкільного віку: навчально.-методичний комплект: посібник та предметні картинки / А.М. Богуш, Н.В. Гавриш. – К.: Генеза, 2013. – 160 с. – (Настільна книжка вихователя).
Громадянське виховання особистості. Кн. 2. Методичні аспекти / Л.А.Грицюк, М.І.Каратаєва. – Кам’янець-Подільський: ПП Мошак М.І., 2006. – 112 с.