Розвиток творчих здібностей як аспект формування мовної особистості

Краматорська спеціальна загальноосвітня
школа-інтернат І-ІІ ступенів № 18
Донецької обласної ради







Розвиток творчих здібностей як аспект формування мовної особистості

Виконала:
вчитель української мови
та літератури,
першої кваліфікаційної категорії
Лінник Олена Володимирівна









2015 р.



Творчість починається там, де інтелектуальні
й естетичні багатства, засвоєні, здобуті раніше,
стають засобом пізнання, освоєння, перетворення
світу. При цьому людська особистість немовби
зливається із своїм духовним надбанням.

В.Сухомлинський.

Виховання творчої особистості першорядне завдання вчителя. Залучення дітей,що мають вади мовлення до творчої, а не лише «сприймальної» художньої діяльності дає велику користь їхньому загальному розвиткові. Ще Лев Толстой зауважував, що коли учень у школі не навчиться нічого творити, то й у житті він лише наслідуватиме й копіюватиме.
Основною метою освіти учня з ТПМ є різнобічний розвиток і формування життєтворчої особистості майбутнього громадянина України – людини, яка здатна брати на себе відповідальність за своє майбутнє і, усвідомлюючи власні можливості і потреби, досягати життєвого успіху та реалізовувати сенс свого буття в різних сферах своєї життєвої активності; самостійно, незалежно і достойно адаптуватись в суспільстві, орієнтуючись в соціокультурному контексті, вільно спілкуючись, поважаючи культуру і цінності українського народу та інших народів і націй; усвідомлюючи життя як найвищу цінність; свідомо дбати про своє здоров’я; шанобливо ставитись до світу природи рідної землі та різноманіття її форм.
Нова українська держава потребує діяльних, інтелектуально розвинутих громадян. Бо лише творча, естетично багата особистість в змозі розв’язати складні завдання, які забезпечать не просто виживання, а й прогрес нації, здатної посісти гідне місце в світовому співтоваристві. Необхідно розвивати творчу індивідуальність школяра, щоб його віддача суспільству була якомога більшою і повною мірою відповідала його можливостям.
Розвиток творчих здібностей дітей спеціальної школи є аспектом формування мовної особистості.
Завдання курсу української мови широкі та багатогранні. По-перше, учні повинні ознайомитися з мовою як об’єктивною реальністю, усвідомити її роль у суспільному житті, засвоїти лінгвістичні поняття, зрозуміти структуру мови на всіх рівнях її будови, різноманітність і багатство мовних засобів.
По-друге, необхідно повсякденно розв’язувати і практичні питання, що полягають у дотриманні законів і норм літературної мови, у збагаченні словникового запасу учнів, у розвиткові їх мислення, у виробленні навичок правильно, виразно, образно висловлювати думки і почуття. Тому розвиток творчих здібностей учнів важливий складник вивчення рідної мови в будь-якому закладі освіти.
Творчість - це породження нових ідей, прагнення навчитися більшому, думати про справу інакше і робити її краще.
Творчість - це людська потреба. Помічено, що творчі люди володіють великою життєвою енергією до глибокої старості, а люди до всього байдужі, нічим не захоплені частіше хворіють і швидше старіють.
Творчий стиль життя - це не привілеї одинаків, це єдиний спосіб нормального існування і розвитку суспільства.
Для успішного керівництва розвитком творчих здібностей учнів з тяжкими вадами мовлення учителю необхідно знати індивідуально-психологічні особливості дітей, постійно розвивати їх пам'ять, уяву, фантазію, а також збуджувати та підтримувати інтерес до виконання певного виду роботи. Науковість, систематичність, свідомість, наочність навчання, зв'язок теорії з практикою, прагнення до міцності знань і навичок усі ці дидактичні принципи дадуть можливість проводити роботу над розвитком творчих умінь і навичок на високому науково-методичному рівні.
Найвагомішим для розкриття проблеми творчості дітей з особливими потребами я вважаю визначення творчості як вираження загального через індивідуальне. Ще Горацій визначив мету творчості як "по-своєму сказати загальне". Справді, творчість завжди народжується на межі між особистим і загальним, коли загальні проблеми переплавляються в особистісні проблеми творця, який не повинен бути банальним і не повинен занурюватись у суб'єктивізм.
Шляхи реалізації:
Нетрадиційні уроки
Інноваційні форми і методи
Позакласна та позашкільна робота
В основі творчості лежить специфічна мотивація. Це може бути емоційна реакція особистості, потреба у самовираженні, необхідність компенсувати якусь недостатність тощо. Така творчість незапланована, рідко піддається регуляції з боку свідомості. Також до творчості можуть спонукати певні нестандартні, інколи "критичні", ситуації. Звичайно, творчість неможлива без закріплення і розвитку тих цінностей, які даровані людині при народженні. Розвивати творчі здібності можна по-різному. Окремі учні переважно самостійно тренують свої задатки, щоб розвинути їх у здібності, і удосконалюють свої здібності, щоб вони стали творчими.
Але для розвитку творчих здібностей школярів школи-інтернату важливою є саме роль учителя. Завдання педагога - управляти процесами творчого пошуку, йдучи від простого до складного: створювати ситуації, що сприяють творчій активності та спрямованості школяра, розвивати його уяву, асоціативне мислення, здатність розуміти закономірності, прагнення постійно вдосконалюватися, розв'язувати дедалі складніші творчі завдання.
Можна визначити такі підходи до керівництва творчою діяльністю:
1) оволодіння алгоритмами творчого процесу й побудова відповідних моделей різноманітних творчих рішень;
2) створення найсприятливіших умов для творчості.
Ураховуючи специфічну природу творчості, вважаю, що учитель свою роботу повинен здійснювати у двох напрямках:
1. Виявлення і спланований розвиток творчих здібностей.
У цьому напрямку процес розвитку творчих здібностей учнів здійснюється поетапно.
Таких етапів можна виділити три:
а) початковий, на якому здійснюється аналіз уривків класичної літератури (виявити та визначити роль найрізноманітніших художніх засобів);
б) проміжний, на якому пропонуються творчі завдання на основі поданих зразків (дописати, завершити, дібрати тощо);
в) творчий (побудова художнього тексту).
2. Створення «нестандартних ситуацій» з метою активізації прихованих творчих здібностей, закладених у кожній дитині від народження. Відомо, що здібності й нахили до творчості можна розвинути, поставивши учня в певні складні умови, за яких він буде вимушений, самостійно щось створити. Учитель повинен лише надихнути на творення власних текстів. Тому гаслом роботи у цьому напрямку можуть стати слова К. Ушинського: "Учень - це не посудина, яку потрібно наповнити, а факел, який треба запалити".
На етапі розвитку творчих здібностей з тяжкими вадами мовлення ефективним засобом вважаю вивчення творчості письменника. Зачитую уривки зі спогадів і обговорюємо їх і на уроках мови, добираючи для диктантів, переказів, аудіювання чи читання мовчки відповідні тексти. Пропоную учням на уроках української мови вправи, які окрім творчих здібностей, розвивають образне мислення, художнє бачення світу, розширюють словниковий запас, сприяють кращому засвоєнню семантики слів, а саме:
дібрати означуване слово, до якого поданий прикметник був би епітетом;
вибрати найвдаліший варіант слова;
дописати (відновити) віршовані рядки;
об'єднати кілька речень в одне;
розчленувати текст на складові частини, змінити (розширити, згорнути, перебудувати, замінити) мовний матеріал;
розширити текст, вживаючи якомога більше прислівників;
перебудувати прості речення на складне речення з різними видами зв'язку, визначити смислові відношення між частинами складних речень;
вставити пропущені слова;
замінити поданий текст синонімами: "Здавна існує велика дружба між людьми і лелеками. Може, як жодна інша птаха, підпускає лелека до себе людину ,бо вірить, що не буде йому кривди. І не дарма говорять люди: у хаті, на якій поселиться лелечина пара, пануватиме добро і злагода."
дібрати якнайбільше означень до поданого слова
Широке поле для творчої діяльності учнів відкривають завдання, спрямовані на розвиток фантазії, гіпотетичного мислення:
продовжити художній твір ("Енеїду" І. Котляревського, "Климко" Г. Тютюнника )
змінити (переробити) закінчення художнього твору.
Дуже люблять учні завдання, спрямовані на розвиток уяви, наприклад:
скласти усну розповідь від імені письменника (Т. Шевченко "Мої інтереси і захоплення", "Моє перше велике кохання". "Жінки у моєму житті", "Моя сім'я", "Моє життя на засланні", "Моя пристрасть - гравюра"):
взяти "інтерв'ю" у письменника.
Такі завдання активізують пам'ять, увагу, вчать самостійно оцінювати, встановлювати причиново-наслідкові зв'язки.
На етапі актуалізації знань можна використати асоціювання ("асоціативну павутинку", "ланцюжок асоціацій"), яке спонукає учнів думати, стимулює мислення ,шукати зв'язки між окремими поняттями. Під час підведення підсумків уроку (рефлексії) привертаю увагу учнів до схеми асоціацій, щоб доповнити її.
На етапі написання творчих робіт насамперед виділяються твори,передбачені навчальною програмою. Саме твори найчастіше є каменем спотикання для багатьох учнів. Щоб така проблема не виникала я пояснюю вимоги до творів такого типу, послідовно, системно розвиваю критичне мислення учнів, тобто вчу їх формулювати тезу, бачити причиново-наслідкові зв'язки, добирати аргументи на підтвердження тези, визначати у творі тему, ідею, шукати проблеми, пояснювати роль художніх засобів, вилучати зайву інформацію тощо. Для цього пропоную таку вправу: називаю будь-яку тему майбутнього твору, формулюю питання, які можна розглядати, розкриваючи тему, і передбачаю можливі відповіді, висновки, тобто ідею. Звичайно, спочатку демонструю учням, як це робить, розвиваю уміння школярів формулювати тезу до поданої теми, добирати аргументи тощо.
Самостійність та якість творів у великій мірі залежить від сформульованої теми. Щоб підвести учня до глибоко розуміння теми користуюся різними методичними прийомами:
інструктаж щодо об’єму теми;
поради щодо змісту; попередні розмови про факти, явища, предмети, які стосуються теми;
бесіди за картиною;
читання віршів, оповідань тощо.
В своїй практиці використовую пам’ятки, що містять у собі загальні вказівки щодо написання твору. Ефективним методичним прийомом вважаю є показ зразка, дохідливий аналіз його.
Позитивні наслідки дає демонстрування кількох зразків на одну тему. Учні при цьому розуміють, що про одне і те ж явище можна говорити точно, образно, але по-різному. Як варіант також ділю учнів на групи і пропоную самим ставити запитання до однокласників, шукати аргументи на підтвердження чи заперечення почутого. Дух змагання активізує мислення і викликає зацікавленість. Така робота є необхідною
ланкою у ланцюжку формування і розвитку творчих здібностей учнів. Це допомагає краще виявити уміння учнів аналізувати, порівнювати, робити висновки, а згодом пропоную написати твір, самостійно обравши тему і використавши власні письмові чи усні відповіді. Також на своїх уроках та у позакласній роботі використовую технічні засоби навчання (кінофільми, телепередачі, звукозаписи, електронні презентації тощо) з метою розвитку творчих здібностей учнів збагачую методику викладання української мови. Переглядаючи фільми або презентації учні одержують емоційну наснагу, що безпосередньо відбивається на якості творчих робіт, бо стимулює мовний процес.
Отже, у кожного учня природою закладений певний творчий потенціал. Виявити здібності, розвинути їх якомога повніше таке завдання постійно ставлю перед собою. Надзвичайно важливо навчити дітей з тяжкими вадами мовлення бачити прекрасне, тонко сприймати навколишній світ, правильно й образно висловлювати думки. Вважаю, що успішно розвивати творчі здібності учнів спеціальної школи може той словесник, який сам є творчою індивідуальністю. Немає необдарованих дітей - є дорослі, які не займаються розвитком дитини, адже будь-які здібності, творчі також, потребують розвитку, тому саме на це має бути спрямований навчально-виховний процес.
Свідченням того, що моя робота з розвитку творчих здібностей на уроках української мови та літератури дає результати, є активна участь дітей з вадами мовлення у позакласних та позашкільних виховних заходах, створення скарбнички творчих робіт учнів школи «Дивограй», «Поетичні перлинки», «Перші спроби»). Я щаслива, що мені не доводиться перевіряти списані твори, в яких немає думки учня, не видно частинки його душі. Крім того, спостерігаю, що у багатьох школярів покращується якість знань, підвищується загальна мовленнєва культура, з'являється відчуття краси слова. Подобається учням співробітництво у навчально-культурологічному медіапроекті « Дитяча радіостанція « Срібні дзвони» . Збільшується кількість дітей, які прагнуть творити, виконувати нестандартні завдання, створювати проекти, брати участь у позакласних мовних чи літературних заходах , роботі і навіть ініціювати їх проведення.


ВИСНОВКИ

Зважаючи на вищесказане, можна зробити наступні висновки:
1. Ефективний розвиток творчої особистості учнів спеціальної школи, де навчаються діти з вадами мовлення, вимагає створення організаційно-педагогічних умов, серед яких можна визначити наступні:
наукове обґрунтування методів педагогічного керівництва творчим розвитком особистості;
надання дитині свободи вибору і самовираження, усвідомлення нею своєї самоцінності;
створення творчої атмосфери, формування в учнів внутрішньої мотивації і потреби до творчої діяльності;
впровадження особистісно-орієнтованого підходу, використання методів психодіагностики.
2. Глибокі знання, постійний пошук нестандартних, нетрадиційних форм навчання та виховання, відповідальність, любов до дітей – основа роботи кожного педагога.
3. Кожен урок має бути для учнів відкриттям, новою сторінкою на шляху пізнання світу прекрасного, нового, незбагненного. Образне, кольорове сприйняття світу варто відкривати своїм вихованцям, варто створювати умови для фантазування, уяви, з метою розвитку просторового мислення, розумових, пізнавальних, творчих здібностей. Іншими словами – педагог має працювати над формуванням не тільки інтелектуально розвиненої, а й творчої особистості.
4. Краса і добро крокують поряд, тому, на мою думку, уроки мають викликати в учнів почуття радості, здивування. Для досягнення цієї мети слід використовувати різні методи і прийоми роботи, поєднувати такі види мистецтва як музика та література, кіно
8. Людина спроможна творити себе. Творчий розвиток учнів – обов’язкова умова формування активної особистості громадянина.
9. Розвиток творчості – важливий психолого-педагогічний момент, коли виховання, навчання і розвиток проявляються в своїй цілісності. Відчуття пошуку відкриття є тією рушійною силою, яка надихає учня творити. Радість, яка при цьому супроводжує дитину з тяжкими вадами мовлення , породжує успіх у подоланні труднощів. Відомо, що навіть маленька перемога над собою робить людину сильнішою. Саме це – шлях до виховання волі, до утвердження особистого «Я», до формування і розвитку творчої особистості.
Творчість відкриває в дитячих душах ті куточки , в яких дрімають джерела добрих почуттів.





15