Формування творчих здібностей учнів на уроках історії
Формування та розвиток творчих здібностей учнів на уроках історії та правознавства.
Щоб дати учням іскринку знань, вчителю потрібно ввібрати ціле море світла .
Василь Сухомлинський
Чимало можна добитися суворістю, багато – любов'ю, але найбільше – знанням справи і справедливістю. Розвивати дитину як неповторну індивідуальність, формувати в неї творчий потенціал,прагнення до самовдосконалості – це головна мета кожного вчителя. Викладання історії в школі вимагає від учителя сьогодні творчого підходу,особливо у виборі методичних прийомів і засобів, наочного матеріалу, активізації розумової діяльності школярів.
Головні вектори роботи вчителя історії
реалізувати на практиці принципи педагогіки співробітництва шляхом активізації пам’яті, уяви, фантазії формувати творчу особистіть, здатну самостійно осмислювати і аналізувати історичні твори;
розвивати швидкість мислення, гнучкість мислення, оригінальність, допитливість, точність, сміливість як основні ознаки творчих здібностей учнів;
розширювати кругозір, формувати естетичні смаки, моральні принципи, критичне ставлення до історичних джерел, пам’яток правової культури;
розвивати комунікативні здібності учнів.
Практика показує, що монологічні підходи у висвітленні історичного матеріалу не стимулюють учнів до активного сприймання понятійного апарату, не розвивають історичне мислення та уяву, не прищеплюють навички роботи з додатковою літературою, документами загальноісторичного і краєзнавчого рівнів.
Результативним буде навчання історії та використання активних форм і методів роботи за умов глибокого опрацювання та продумування форм та методів вибору для більшої кількості уроків: розділу або великої підтеми.
Такий підхід дозволяє відібрати головне, відкинути несуттєве, згрупувати поняття, фактологію, конкретизувати хронологічний апарат, пов'язавши його з подіями не тільки з історії певної держави, але також системно показувати синхронність історичного процесу у глобальному просторі.
Організація ігрової діяльності сприяє вивченню матеріалу, його закріпленню і повторенню, розвитку пам’яті та уяви школярів. Хочу ознайомити із методикою проведення деяких ігор, які використовую на уроках 5 – 8 класах«Турнір ораторів». Декілька дітей роблять повідомлення по одній, раніше запропонованій темі. Наприклад: «Стародавня Індія та Китай». Судить конкурс вчитель або вибране класом журі. Оцінюються не тільки знання, але і вміння говорити переконливо, послідовно.
«Конкурс Мюнхаузенів». Учні придумують розповідь про неймовірний випадок, який нібито був в ту ти іншу епоху. Завдання школярів, що слухають оповідачів, - найти правдоподібні деталі і оцінити цікаву розповідь.
Гра «Пізнай подію». Учасникам гри роздаються листочки з наклеєними на них фрагментами контурної гри. Учні повинні згадати яку-небудь подію, що була в тому чи іншому місці, назвати її дату.
Завдання «Юним архіологам». Групам учнів (4-6 чол.) роздаються карточки з текстом приблизно такого змісту: «Археологи під час розкопок знайшли … Які висновки можна зробити на основі цих знахідок?»
«Базар головоломок». Учні вдома складають кросворди, шаради, чайнворди і т.п., і на уроці розглядають їх. Працювати можна індивідуально або в групах. Дозволяється користуватися підручником, картами.
Гра «Звідки це?» Учасникам роздаються предмети, наприклад, чай, цукор, скло, шовк, бавовна, папір, компас. Учні повинні розповісти, коли людина вперше стала користуватися цими предметами, де вони були винайдені.
Гра «Найди вірну відповідь». З групи подій, названих дат, що стосуються теми, учні знаходять вірну відповідь. Рекомендовано для учнів 5-7 класів.
Історичні та правові квести
Завдання: скласти лото у такій послідовності: назва фортеці, фото, область, у якій розташована ця фортеця.
Назва фортеці Область
Хотинська фортеця Фортеця стояла не на горі, а нижче, на пагорбі над водою. Напрочуд ошатна, струнка фортеця: вежі, мов панни в дахах-капелюшках, між ними високі акуратні зубчасті мури. Руснаки узори, викладені червоною цеглою на світлих стінах. Фортеця мов у вишиванці. Чернівецька область
Верхній замок в Луцьку Замок стояв у самісінькому центрі, доглянутий і напрочуд мирний. Його оточував широкий рів, по дну якого вилася мальовнича стежка; над ровом височіли сиві мури, увінчані дерезою, мов густими зеленими чубами; над в'їзною брамою красувався старовинний герб, а під її склепінням тулилися численні ластів'ячі гнізда. Волинська область
Фортеця у Кам'янці-Подільському Вони зайшли повечеряти в ресторанчик коло Турецького мосту. Фортеця видніла звідси, як на долоні, - грандіозна, незборима твердиня, справді горішок над горішками. Її вежі стриміли, мов стрункі гордовиті панни. Хмельницька область
Завдання: розгадайте 7 загадок, а відповіді запишіть у стовпчик і прочитайте закодоване слово.( Україна)Цих загадок рівно сім, Пропонуємо усім:Їх сумлінно розгадатиТа у стовпчик записати.З перших літер скласти слово,Якщо впорались - чудово!
1. Коли все у тебе гарно,Коли день пройшов не марно,Наче квітка розквітаєш,На обличчі її маєш.Посміхаються вуста.Що це? Відповідь проста. 2. В ньому сторінок багато,Там і будні, там і свята.Він події позначає,Історичні дати знає,Та рахує залюбкиТижні, місяці, роки.
3. Ось стоїть біленька хата -Там твої матуся й тато,Твої сестри та братиІ, звичайно, там є ти.Ще бабусі, дідусі,
Зібралися геть усі!Бути в кожного повиннаДружня та міцна _ _ _ _ _ _! 4. Рідну мову я вивчаю,З літер вже слова складаю.Помічниця ось моя - Букви в ній від А до ЯСтали лагідно в рядки.Що це, знають малюки?
5. І вареники в сметані,І крученики духмяні,Сало, терте з часником,Борщ червоний з буряком.Одним словом як назвати,Щоб гостей почастувати?
6. Вони смачненькі та чорненькі,У ґрунт попали навесні,Тепер із них у полі зріютьЯскраві соняхи рясні.А згодом буде і оліяПрозора, жовта, запашна.Їх можна з друзями лузати.Про що ця загадка, хто зна?
7. Цей фахівець нам розказавПро долі націй та держав,Де наші пращури жили,Які в них звичаї були?Які одежа, посуд, хата,Та ще цікавого багато.Розкопки буде він вести,Щоб нам минуле довести.
До кожної теми намагаюсь підібрати проблемне питання або цікавий мотиваційний прийом, який допоможе учням зрозуміти важливість, необхідність вивчення даного питання, або стане проблемно-пізнавальним завданням. Наприклад, у 10 класі вивчаючи тему -"Україна в роки Першої світової війни" необхідно звернути увагу на українське питання:
"... Український фактор, "українське питання" стануть вагомою причиною розвалу під час війни обох імперій - Романівської та Габзбурської, приведуть до логічної появи на карті світу Української держави. Однак цьому передуватимуть роки неймовірних людських випробувань, численних страждань і бідувань".
Розглядаючи тему " Українські землі у 1915 - 1917 рр." урок розпочинаю з такого вислову: " ... напруга навколо "українського питання" впродовж усієї імперіалістичної війни не вщухала. Навпаки, від часу до часу вона досягала крайніх меж, об єктивно примножуючи та розширюючи передумови для прийдешнього вибуху українського руху".
Після ретельного відбору матеріалу, приступаю до виборів методів його вивчення на уроці.
Перевагу надаю словесно-діалогічним методам, оскільки їх використання ефективніше для реалізації на практиці нестандартних схем та різноманітних типів уроків. Постійно нагадую учням вислів відомого філософа Е.Канта "Історія вчить не думкам, історія вчить думати".
При виборі методів дотримуюся таких принципів :
- вчитель є рівноцінним партнером спілкування ;
- такими ж рівноцінними партнерами є і учні;
На початку теми, яка вивчається, завжди ставлю перед учнями навчальну проблему.
Історик як детектив вишукує правду, де може, і постійно переглядає та перевіряє результати.
Якщо проблема поставлена перед учнями за суттю складна до діалогічної взаємодії, використовуючи різні методичні прийоми залучаю сильніших учнів, зокрема використовуючи дидактичні ігри. Здебільшого, стараюся проблему деталізувати або її диференціювати до різних за розвитком груп учнів. Тоді у класі створюється загальний інтерес до нової теми, відбувається узгоджена діалогічна взаємодія щодо розвязання проблеми,а також відповідно до певного рівня складності задіюються різні групи до активної пізнавальної діяльності.
Розв'язання навчальної проблеми проводжу за ступеневим принципом. Він передбачає поступовий розгляд питання теми,що дає можливість учням наблизитися до основого, а саме- суті осмислення поставленої проблеми. Таким чином,в основі діалогічних методів викладання історії практикую комунікативні ланцюжки: учитель-учень,учень-учень,учень-група учнів.
Вибираючи діалогічні підходи до висвітлення теми, звертаю особливу увагу на форму, зміст запитання учням (форма - доступна, лаконічна; зміст-повний, суттєвий), на формування самими учнями запитання, на рівні і доступність завдань учням.
Від правильності постановки запитання залежить дуже багато.
Ідея навчання через запитання дуже давня. Метод отримання знань, інформації у формі відповідей на попередньо поставлені запитання називається методом Сократа "Життя без розпитування - це не життя". Цей метод спрямований на формування навичок та вмінь творчого мислення, дає змогу виявити певні прогалини в знаннях учнів, підвищує інтерес до навчального матеріалу, сприяє активному набуттю знань, формує навички творчого мислення і самостійної роботи, розвиває критичне мислення та вміння аргументовано відстоювати власну думку, вчить полемізувати. Головною підставою цього методу є вироблення мислення через постійне перепитування.
Діалогічні методи конкретизую у певних типах уроків,знову ж таки виходячи з характеру, обсягу, складності теми, розділу навчальної програми.
У своїй роботі використовую модель уроку, що відповідає вимогам критичного мислення, саме на таких уроках на кожному етапі: сприйняття інформації; аналіз висновків з інформації, зіставлення з протилежними точками зору, розробка системи доказів на підтримку відповідної точки зору, прийняття рішення, яке грунтується на доказах.
Творче мислення - це процес розгляду ідей з багатьох точок зору (відповідно до їх змістових звязків) та порівняння їх з іншими ідеями. Зважаючи на технологічний вибух у сфері інформаційного постачання (сьогодні учні знаходяться під тиском величезного обсягу інформації), перед учителем поставлено завдання: навчити учнів критично мислити, тобто ретельно досліджувати нову інформацію, аналізувати, що важливо, а що ні, визначати загальну цінність нових знань на основі власних потреб і цілей.
Не існує чіткого переліку кроків, зробивши які, можна навчити дитину творчо мислити., але треба цього бажати , використовувати новітні прийоми та технології, бути самому творчою людиною