ФОРМУВАННЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ НА УРОКАХ ФІЗИКИ


Цехмійстер В.А.
студент 4 курсу фізико-математичного факультету спеціальність Фізика*
Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка
м. Кам’янець-Подільський, Україна
науковий керівник
кандидат педагогічних наук, доцент Семерня О.М.
ФОРМУВАННЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ НА УРОКАХ ФІЗИКИ
Розвиток критичного мислення стає дуже актуальним під час інтенсивних соціальних змін, коли неможливо діяти без постійного пристосування до нових політичних, економічних та інших обставин, без ефективного розв’язання проблем, значну частину яких неможливо передбачити. Саме тому очевидна життєва необхідність критичного мислення для вітчизняної освітньої системи. Тільки таким шляхом можна міркувати про розвиток демократії відповідно до вимог світового суспільства.
Вчитель не навчає, виховує чи розвиває, а співпрацює з учнями, навчаючись і самовдосконалюючись разом з ними. Тільки таким чином можливо досягти мети — формування особистості, готової до життя у світі, що постійно змінюється, здатної до навчання та самовдосконалення, до прийняття ефективних рішень.
Сьогодні вже неможливо навчати традиційно: у центрі навчально-виховного процесу має бути учень. Від його творчої активності на уроці, вміння доказово міркувати, обґрунтовувати свої думки, вміння спілкуватися з учителем, учнями класу, залежить успіх у свідомому опануванні шкільної програми.
Критичне мислення — це мислення вищого порядку, яке спирається на інформацію, усвідомлене сприйняття власної інтелектуальної діяльності та діяльності інших, яке сприяє розвитку такої особистісної риси, як креативність, і формує творче мислення, а отже, творчу особистість. У філософії під критичним мисленням розуміють уміння логічно мислити та аргументувати, аналітично дискутувати та правильно висловлювати свою думку. У педагогічній літературі критичність розглядається як усвідомлений контроль за ходом інтелектуальної діяльності, у процесі якої відбувається оцінювання роботи, думок, вироблених гіпотез, шляхів їх доведення тощо.
Сформовані навички критичного мислення забезпечують прийняття найбільш оптимальних рішень у будь-якій професійній сфері, відкритість новим ідеям та знанням. Критичне мислення необхідне під час розв’язання проблемних задач, формулювання висновків, оцінювання та прийняття рішень.
До основних характеристик та принципів критичного мислення відносять:
самостійність та індивідуальність;
інформація є відправним, а не кінцевим пунктом критичного мислення;
критичне мислення завжди починається з постановки та усвідомлення проблеми;
критичне мислення прагне до переконливої аргументації;
критичне мислення є перш за все мисленням соціальним.
Критичне мислення є складним процесом, який починається з ознайомлення з інформацією, а завершується прийняттям певного рішення та складається з кількох послідовних етапів:
сприйняття інформації з різних джерел;
аналіз різних точок зору, вибір власної точки зору;
зіставлення з іншими точками зору;
добір аргументів на підтримку обраної позиції;
прийняття рішення на основі доказів. [1, с.50]
Обсяг знань, які дитина може засвоїти в період шкільної освіти, природно, обмежений як абсолютно, так і в ще більшому ступені щодо: сучасний стан науки і суспільства, динамічний соціальний прогрес, збільшення обсягу нової інформації різко скорочують частку знань, одержуваних людиною в період шкільного освіти по відношенню до інформації, необхідної йому для повноцінної діяльності в суспільстві, що змінюється. На перший план виходить завдання інтелектуального розвитку, і перш за все таких його компонентів, як інтелектуальна сприйнятливість, тобто здатність до засвоєння нової інформації, і інтелектуальна рухливість, гнучкість мислення, що є в сучасному суспільстві істотною умовою щодо безболісної адаптації людини до мінливих життєвих обставин.
Мета конкретної людини складається по суті, в тому, щоб посісти в суспільстві положення, яке дає можливість максимально розкрити свої творчі можливості і забезпечує одночасно адекватну оцінку його внеску в розвиток суспільства, належну повагу з боку суспільства до його особистості як до самостійної цінності. Ніколи раніше система освіти не готувала учнів до таких динамічних змін.
Оскільки все більше і більше суспільство ставати на шлях переходу до ринкової економіки і демократичного суспільства перед педагогами стало питання: як найкраще підготувати учнів до демократичної та економічно продуктивного життя? Для учнів ж центральним завданням є навчитися ефективно, знаходити знання і критично мислити. Вони повинні вміти сприймати нову інформацію, ретельно і критично її дослідити. А також вміти врівноважувати в своїй свідомості різні точки зору, вміти піддавати ідею м'якому скепсису, перевіряти окремі ідеї на можливість їх використання. Крім того, вчені вважають, що більше 25% тих видів діяльності, які будуть затребувані у XXI столітті, сьогодні ще не існують, а ті, які зараз є, суттєво зміняться. Тому людям будуть потрібні абсолютно нові знання та навички. Першопричиною цих проблем став інформаційний вибух і технологічний вибухи у сфері інформаційного забезпечення, які спровокували екстраординарне виробництво інформації. З технологією CD-ROM та Інтернету великі обсяги інформації (наприклад, найвідоміші бібліотеки та різноманітні банки даних) стали доступними для всіх бажаючих. [2, с.86]
Конкретна інформація, яку ми можемо дати нашим дітям, становить лише невелику частину будь-якій області знань. Які зміни у зв'язку з цим чекають на нашу школу? Давно помічено, що в процесі навчання, як правило, школярі лише "вбирають" в себе нову інформацію - форми ж їх активності відрізняються монотонністю, а джерела навчання не відрізняються різноманітністю. І якщо дитина залишається пасивним на уроці день у день, з тижня на тиждень, то розвиток його пізнавальних здібностей обмежується лише простим відтворенням змісту предмета. Як правило, і вчитель задає частіше стереотипні питання, спрямовані на відтворення матеріалу уроку. На те, щоб учні могли висловити свою думку, не залишається часу.
У результаті, велика частина школярів, часто не розуміє того, що чує, про що читає і навіть того, що їм кажуть. Від учнів очікується лише вміння "переварювати", запам'ятовувати інформацію, вони зараз не розвивають активну, зацікавлене, критичне ставлення до реальності, - тому мотивація до навчання відсутня. Внаслідок цього треба змінювати рішення радикальним чином змінити форму ведення уроків. Так чи інакше, але спілкування на традиційному уроці мало сприяє пробудженню мотивації учнів. Тому педагоги докладають величезних зусиль для вдосконалення процесу навчання: учні повинні набувати у школі ті знання і вміння, які вони змогли б використовувати в реальному житті. Безумовно, що знання мають цінність лише тоді, коли інформація критично осмислена, творчо перероблена і застосовується у різних видах діяльності. За відсутності чітко визначених засад і ясно поставлених цілей, навчання часто зводиться до передачі знань за допомогою безсистемних методів і прийомів. Перебудова школи, удосконалення навчально-виховного процесу вимагає від вчителя особливу увагу приділяти розвитку критичного мислення учнів. [3, с.146]
Безумовно, цей процес повинен бути комплексним, тобто поширюватися на всі навчальні предмети, включаючи фізику, яка робить значний внесок у розумовий розвиток людини.
З незапам'ятних часів місце в системі шкільної освіти визначалося її роллю в житті суспільства та формуванні особистості кожної окремої людини, а поінформованість у галузі фізики і математики шанувалася як вища ступінь вченості людини. Ця переконаність, звичайно, лестила фізикам, але не несла нічого хорошого фізико-математичної освіти, оскільки виправдовувала його недостатню поширеність. Більшість дітей і дорослих здавна ставилися до фізики як до важкої, нецікавою науці, без яких цілком може обійтися звичайна людина. Зараз існує безліч дискусій про фізичну освіту. У процесі навчання в арсенал прийомів і методів людського мислення природним чином традиційно включаються індукція і дедукція, узагальнення і конкретизація, аналіз і синтез, класифікація і систематизація, абстрагування, аналогія. Об'єкти фізичних умовиводів і правила їх конструювання розкривають механізм логічних побудов, виробляють вміння формулювати, обгрунтовувати і доводити судження, тим самим розвивати мислення. Фізика володіє величезними можливостями для розумового розвитку учнів, завдяки всій своїй системі, виключній ясності і точності своїх понять, висновків і формулювань.
Фізика - це велика країна, кордони якої відкриті для будь-якого, хто по справжньому любить думати. Вона відображає в людській свідомості захоплюючу гармонію природи. Варто відзначити той факт, що не можна опанувати фізичної наукою шляхом лише заучування, зубріння. Вона вимагає зосередження, старанності і терпіння. Необхідно повірити в те, що виховання розуму, культури мислення учнів, незважаючи на складність цього, здавалося б, непрямого шляху, забезпечує більш високі результати у навчанні фізики. Фізика здавна перебуває в тісному взаємозв'язку з математикою, тому при вирішенні фізичних завдань необхідно володіти математичним стилем мислення.
Під математичним стилем мислення розуміється цілий комплекс умінь: вміння класифікувати об'єкти, вміння відкривати закономірності, встановлювати зв'язки між різнорідними на перший погляд явищами, вміння приймати рішення. Такий стиль мислення надає увагу і на поведінку людини, дозволяючи йому приступати до вирішення проблем, аргументувати свою думку, критично оцінювати себе і оточуючих. [4, с.74] Навчання фізиці сприяє становленню і розвитку моральних рис особистості - наполегливості і цілеспрямованості, пізнавальної активності і самостійності, критичного мислення.
Зауважимо, що розвиток і становлення фізичної освіти в нашій країні, критичне осмислення різних підходів до навчання фізики, характер поставлених цілей і реалізує їх вмісту в співвідношенні з віковими особливостями школярів говорять про те, що реформування фізичної підготовки в тій чи іншій формі повинна послідовно здійснюватися на всіх щаблях загальноосвітньої школи.
Одна з відповідальних завдань навчання фізики полягає в тому, щоб розвивати критичне мислення школярів, яке тісно пов'язане з математичним; вдосконалювати вміння мислити, робити висновки, робити висновки, тобто формувати розумову культуру, що характеризується певним рівнем розвитку мислення, оволодінням узагальненими прийомами міркувань, прагненням здобувати знання і вмінням застосовувати їх в незнайомих ситуаціях. Щоб кожен учень зрозумів, що математичний стиль мислення не є привілеєм тільки академічної еліти.
Фізика, поряд з іншими шкільними предметами, вирішує завдання всебічного гармонійного розвитку і формування особистості. Отримані під час навчання фізики знання, вміння і навички, досягнуте розумовий розвиток повинні допомогти випускникам школи в їх адаптації до швидко мінливих умов життя. Все це обумовлює необхідність вирішення завдання розвитку критичного мислення на сучасному етапі. [5, с.23-47]
Підводячи підсумок моєї статті, хочеться відзначити, що процес придбання знань перетворюється на стартову, але не в кінцеву точку розумового процесу. Використовуючи різноманітність стратегій критичного мислення при вивченні фізики, клас перетворюється в лабораторію демократичного діалогу і демократичного суспільства, що важливо для кожної людини, що живе в ньому. Важливо відзначити, що стратегії і прийоми критичного мислення пропонують ефективний спосіб інтеграції знань і методів різних предметних областей. Їх цінність полягає в тому, що вони систематизовані та перевірені.
Критичне мислення не тільки можна, а й потрібно розвивати на кожному ступені школи, середніх та вищих навчальних закладів. Підвищується успішність, рівень засвоєння знань, якість навчання, а найголовніше - підвищується мотивація дітей до навчання! На мій погляд, це найбільша проблема сучасної школи, яка з успіхом може бути дозволена. Також, те, що проблема розвитку критичного мислення є надзвичайно важливою, свідчить величезна кількість різного матеріалу, тез, тренінгів, семінарів, методик, а також численних апробацій цих методик в реальному житті, приклади яких можна знайти в глобальній мережі Інтернет.
Література:
Електронний ресурс The Scottish Institute for Residential Child Care. Social Work Undergraduate Degree [Електронний ресурс]. – Режим доступу: <vchytel.info/tehnolohiji-navchannya.>
Критичне мислення: від теорії до практики (підсумки міжрегіонального інтернет-проекту «Чарівний світ творчості»). [Електронний ресурс]: Шіпуновская школа ім. А.В. Луначарського, с. Шипунова / Наук. керівник проекту Білан Т.Я. - Електрон. Текстові дані (13462 bytes). - М.: ДПНТБ РФ, 2004. - Режим доступу: <http://rsi.altai.fio.ru/section_b/2005/bilan.html>
Розвиток критичного мислення: Досвід неспортивної, але здорового і корисного орієнтування в реальності та в собі / [Електронний ресурс]: Авторський триденний семінар к. ф. н. Євгенія Волкова, провідного російського спеціаліста і експерта в області психології впливу і маніпулювання свідомістю / О.М. Волков - Електрон. Текстові дані (11398 bytes). - М.: ДПНТБ РФ, 2006. - Режим доступу: http://people.nnov.ru/volkov/training/crit_think_1.html.
Актуальні проблеми розвитку критичного мислення при вивченні математики. / [Електронний ресурс]. / С.А. Горькова, Харків, Україна. - Електрон. Текстові дані (17349 bytes). - М.: ДПНТБ РФ, 2006. - Режим доступу: http://users.kpi.kharkov.ua/lre/mcad2000/5.htm Єлькіна В. І. Незвичайні навчальні матеріали з фізики: Книга 1 / В. І. Єлькіна. - М.: Школа-Пресс, 2001. - 80с. 7) Панова О.Г. Дипломна робота з методики викладання фізики на тему: «Спецкурс для учнів 11 класів" Забезпечення фізичні завдання ». / О.Г. Панова, 2006р.